Корекційна програма "Розвиток готовності до навчання у 1 класі"

Пояснювальна записка

Початок навчання дитини у школі — складний і відповідальний етап у її житті. Малята 6—7 років переживають психологічну кризу, пов’язану з необхідністю адаптації до школи. Які характеристики цього періоду слід ураховувати, здійснюючи психологічну адаптацію дитини до школи? По-перше, змінюється соціальна позиція дитини: з дошкільника вона перетворюється на учня. У неї з’являються нові та складні обов’язки: робити уроки, приходити вчасно до школи, бути уважною на заняттях, дисциплінованою тощо. По суті, вперше у своєму житті малюк стає членом суспільства зі своїми обов’язками. Учитель виступає представником соціуму: він задає вимоги і норми, орієнтує школяра в тому, як йому слід поводитися, що та як робити.

По-друге, у дитини відбувається зміна провідної діяльності. До початку навчання у школі малята зайняті переважно грою. З приходом до школи вони починають опановувати навчальну діяльність. Основна психологічна відмінність ігрової і навчальної діяльності полягає в тому, що ігрова є вільною, а навчальна — побудована на довільних зусиллях. Слід зазначити так само і те, що власне перехід дитини від ігрової діяльності до навчальної здіснюється не за її волі, не природним для неї шляхом, а є немовби «нав’язаним».

По-третє, важливим чинником психологічної адаптації до школи є соціальне оточення. Від ставлення вчителя до дитини залежить успішність її подальшого навчання. Успішність процесу адаптації визначає ще й те, наскільки міцно вона змогла ствердити свою позицію серед однолітків. Активний та ініціативний першокласник стає лідером, починає добре вчитися, тихий і податливий — перетворюється на аутсайдера, вчиться неохоче або незадовільно.

По-четверте, одна з гострих проблем — заборона рухової активності ініціативних учнів і, навпаки, активізація млявих і пасивних. Соціально-психологічна адаптація є процессом активного пристосування, на відміну від адаптації фізіологічної, яка відбувається немовби автоматично. Стосунки із середовищем, до якого треба пристосовуватися, особливі. Не лише оточення впливає на люди- ну, але і вона сама змінює соціально-психологічну ситуацію. Тому адаптувати доводиться не тільки дитину до класу, до свого місця у школі, до вчителя, але і самого педагога до нових для нього малюків.

Адаптацію визначають не лише як процесс пристосування до успішного функціонування у певному середовищі, але й як здатність до подальшого психологічного, особистісного, соціального розвитку. Як і ми, дорослі, діти 6—7 років реагують на стан невизначеності всією своєю суттю: у них порушується біологічна і психологічна рівновага, знижується опірність до стресів, зростає напруженість. Можуть з’явитися стан тривоги, капризи, виявитися яскраві ше будь-які труднощі характеру: впертість, незосередженість, замкненість, демонстративність тощо.

Є багато причин дезадаптації учнів: біологічні , соціально-психологічні тощо. Однією з причин дезадаптації дитини є низький рівень психологічної готовності дитини до школи.

Психологічна готовність до школи на сучасному етапі розглядається як комплексна характеристика дитини, в якій розкриваються рівні розвитку психологічних рис, що є найважливішими передумовами для нормального включення у шкільне життя і розвитку навичок навчальної діяльності на етапі шкільного дитинства. Ці психологічні риси згруповані в основні компоненти психологічної готовності до школи:

• інтелектуальна;

• мотиваційна;

• емоційно-вольова;

• комунікативна (готовність до спілкування з однокласниками і вчителем).

Тому  психолог, який супроводжує процес адаптації учнів 1-х класів, повинен виявляти причини дезадаптації 

Мета: підвищення рівня розвитку пізнавальних процесів., формування позитивної мотивації, робота над розвитком дрібної моторики.

Цільова група: учні 1-х класів, що мають низький рівень готовності до шкільного навчання.

Завдання:

1.Розвивати когнітивну сферу молодших школярів.

2. Розширювати можливості школярів, формувати в них необхідні знання, вміння та навички для підвищення результативності шкільної діяльності.

3. Формувати позитивну навчальну мотивацію.

4. Сприяти адаптації першокласників до школи.

Засоби корекції: ігри, вправи, бесіди.

Форми роботи: групова, індивідуальна, колективна.

Очікувані результати: підвищення рівня розвитку пізнавальних процесів, дрібної моторики руки.

Програма  включає 7 занять тривалістю 30-35 хвилин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 1.

Мета: краще познайомитися з учнями, обговорити й ухвалити правила занять, розвивати доброзичливість, увагу.

Хід заняття

1. Вступна бесіда

Повідомлення  дітям мети і завдання занять.

Психолог вітається, говорить, що буде проводити з ними заняття для того, щоб їм було легше вчитися.

2. Гра «Моє ім`я»

Учні за бажанням  розповідають про себе, чим люблять займатися, називають своє ім`я.

3. Обговорення і прийняття правил.

Обговорення та уточнення запропонованих правил роботи.

Для того, щоб заняття відбулося, необхідно дотримуватися важливих правил:

-намагатися брати участь у всіх вправах

-піднімати руку, коли хочеш щось сказати

-уважно слухати, коли хтось говорить

-правило тиші – рахунок до трьох.

4. Рухлива гра «Ураган»

Психолог розповідає про ураган, а учасники гри, коли чують це слово, швидко переходять на інше місце.

Хто знає, що таке ураган?

Коли він буває?

Ураган – це природна стихія з сильним вітром, дощем іноді градом та блискавкою. Ураган наносить великої  шкоди господарству. Сильний ураган зносить  на своєму шляху дерева, стовпи, пошкоджує будинки тощо. Перед ураганом по радіо або телебаченню передають про небезпеку. Тоді треба бути обережним. Коли ураган стихає, люди знову повертаються до своєї роботи. Ми також працюватимемо далі.

5.Підсумок роботи.

Кожен учасник ділиться своїми враженнями.

Домашнє завдання6 намалювати малюнок сім`ї.

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 2.

Мета: виявити рівень загальної обізнаності учнів,  розвиток уміння класифікувати, мислити за аналогією, зняття напруження, страхів, розвиток емоційної сфери.

1.Організаційна хвилина. Привітання.

2. Вправа «Інтерв`ю»

Психолог: Діти, уявіть собі, що я – журналіст, який хоче взяти у вас інтерв’ю для газети, чи журналу. Ви повинні уважно послухати запитання, яке я ставитиму, а потім правильно і швидко на них відповідати.

Діти стають у коло. Психолог бере в руки мікрофон, і, обходячи коло, ставить дітям запитання по черзі. Ті запитання, які діти не розуміють, треба пояснити і обговорити колективно наприкінці вправи.  Аплодисменти одне одному.

Запитання для інтерв’ю.

1. Скільки вам років?
2. Як звати ваших батьків?
3. Як називається місто, в якому ви живете?
4. Як називається вулиця, на якій ви проживаєте?
5. Який номер вашого будинку, квартири?
6. Яких тварин ви знаєте? Яки з них свйські?
7. В яку пору року зявляються та в яку пору опадають листя
8. Як називається та пора дня, коли ви прокидаєтесь, обідаєте, готуєтесь до сну?
9. Перерахуйте предмети одягу, меблі, столові прибори, посуд?

3.Вправа «Продовж речення»

Дітям пропонується продовжити речення з однозначно вираженим змістом. За кожну правильну відповідь нараховується по 1 балу. Переможе той, хто набере найбільшу кількість балів.

-Сіль солона, а цукор -…

-Стежка вузька, а дорога - …

Помідор червоний, а огірок -…

Ти ходиш ногами, а кидаєш ….

Хлопчики виростають і стають чоловіками, а дівчата…

Небо сине, а трава…

Лимони кислі, а кавун…

Хліб – це їжа, а стіл це…

Вночі темно, а вдень -…

Дерева великі, а квіти - …

Молоко біле, а м'ясо…

4. Гра «Пантоміма»

Діти, давайте спробуємо за допомогою  різноманітних поз, рухів тіла показати, як виглядають:

-маленьке цуценя

-учень, який старанно вчиться

-злий тигр

-учень, який не хоче йти до школи

-великий собака

-учень, який охоче йде до школи.

Кого було приємніше показувати, кого кумедніше, яким учнем краще бути: тим, з кого сміються, чи тим, кого поважають і ставлять за взірець.

5.Підсумок заняття. Учні діляться враженнями, що запам’яталося, що сподобалося, а що ні.

6. Прощання «Дякую за приємний день».

Учні стають у коло і кажуть своєму сусідові «Дякую тобі за приємний день».

 

 

 

 

 

 

Заняття 3

Мета – розвивати вміння узагальнювати, синтезувати, порівнювати і класифікувати  різні поняття.

1. Організаційна хвилинка. Привітання.
2. Гра «Пошук спільного».

Необхідно взяти два слова (човен, тарілка), знайти найбільше спільних ознак (витвори рук, мають глибину). Виграє той, у кого список ознак більший, оригінальніший.

3. Гра «Назви одним словом»

1. Суп, каша, гуляш, кисіль - …
2. Троянда, конвалія, волошка - …
3. Штани, піжама, сорочка - …
4. Курка, гуска, індичка - …
5. Яблука, груша, слива - …
6. Береза, дуб, осика - …
7. Чобіт, туфель, валянок - …
8. Корова, кінь, свиня - …
9. Вовк, лисиця, ведмідь - …
10. Київ, Тернопіль, Харків - …
11.  Математика, музика, фізкультура -  …
12. Росія, Україна, Франція -….

4.Гра «Продовж рядок»

1. Родичі - …
2. Явища природи - …
3. Міста - …
4. Країни - …
5. Річки - …
6. Звірі  -  ….
7. Птахи - …
8. Транспорт - …
9. Іграшки - …
10. Рослини - …

4. Враження від роботи. Діти розповідають, що їм сподобалося, або не сподобалося.
5. Підсумок заняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 4.

Мета – розвивати вміння узагальнювати, синтезувати, порівнювати і класифікувати  різні поняття.

1. Організаційна хвилинка. Привітання.
2. Гра «Опиши»

1. Шафа - …
2. Ракета - …
3. Холодильник - …
4. Дощ - …
5. Кішка - …
6. Сонце - …
7. Мама - …

(Наприклад: школа – це приміщення, де вчаться діти, навчальний заклад).

3. Гра «Спільне та відмінне»

Дітям пропонуються два слова, слід знайти спільні та відмінні ознаки:

1.Птах – літак

2. Сонце – місяць

3. Учитель – учень

4. Школа – магазин

5. Ніж – виделка

4. Гра «Об`єднай за ознакою»

На столі вирізані зображення різних предметів, явищ. Необхідно об`єднати їх у групи за однією ознакою.

4. Гра «Скорочення оповідання»

Учням пропонують оповідання на вибір. Слід максимально стисло передати зміст, можна придумати назву до оповідання.

5.  Враження від роботи.  Діти розповідають, що їм сподобалося, або не сподобалося.
6. Підсумок заняття.

 

Заняття 5

Розвиток уваги.

Мета: розвивати навички самоконтролю, довільність.

1. Привітання. Організаційний момент.
2. Повідомлення:

Психолог. Увага може бути довільною – це коли ви примушуєте себе зосереджуватися на певній дії чи предметі, але вам не завжди вдається.

Наприклад, ви працюєте на уроці. Потрібно зосередитися на тому, що говорить учитель.. Хтось почав розмовляти і ви маєте примусити себе не звертати  на це уваги. За допомогою сили волі ви  зосереджуєтесь на слуханні слів вчителя. Отже, довільна увага потребує докладання зусиль, щоб не припуститися помилки.

Є ще один вид уваги, коли не треба примушувати себе зосереджуватись на виконанні  певних дій. Ваша увага сама по собі без додаткових зусиль зупиняється на чомусь цікавому. Така увага називається мимовільною, вона не підвладна вашій волі.

Психолог пропонує дітям пригадати, що найчастіше привертає їхню увагу на вулиці. Саме довільна увага допомагає при навчанні.

3. Гра «Заборонені слова»

Правила: не можна  говорити слів «блакитний» і «білий», повторювати однакові слова у відповідях.

• Чи були ви в лісі?
• Якого кольору там трава?
• Чи були ви в лікарні?
• Якого кольору халати в лікарів?
• Чи бачили ви квітку ромашки?
• Якого кольору в неї пелюстки?
• Якого кольору небо?
• Якого кольору осіннє листя?
• Якого кольору автомобілі?
• Якого кольору листя соняшника?
• Якого кольору сніг?
• Яка зараз пора року?

4. Гра «Будь уважним»

Діти стоять у довільному порядку. За командою ведучого вони виконують рухи:

-«зайчики» - стрибають

-«коники» - тупають однією ногою

-«раки»  - задкують

-«птахи» - махають руками

-«лелеки» - стоять на одній нозі

 5.  Гра «Телефон»

Діти говорять скоромовку одне одному на вухо. Остання дитина говорить в голос.

6.Підсумок заняття. Діти розповідають, що їм сподобалося, або не сподобалося.

7. Прощання. Побажання одне одному.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 6.

Моя школа

Мета: виявити рівень сформованості внутрішньої позиції школяра, формувати позитивну навчальну мотивацію, коригувати негативне ставлення до школи.

1.Вправа «Привітання»

За сигналом психолога діти хаотично рухаються по кімнаті  та вітаються з усіма, хто трапляється на шляху:

• Психолог плескає в долоні один раз – вітаються за руку
• Два рази  - вклоняються
• Три рази – обіймаються.

2. Дослідження сформованості внутрішньої позиції школяра (методика Т. Нєжнової).

1. Чи хочеш ти йти до школи?

А) дуже хочу

Б) так собі, не знаю

В) – не хочу

2. Чому ти хочеш йти до школи

А) інтерес до навчання, занять, хочу навчитися читати, писати, стати грамотним, розумним, багато знати, дізнатися нове

Б) інтерес до зовнішньої шкільної атрибутики: нова форма, книги, портфель.

В) позашкільні інтереси: у садку набридло, у школі не сплять, там весело, всі ідуть до школи.

3. Чи готуєшся ти до школи? Як ти готуєшся (тебе готовлять) до школи?

А) освоєння деяких навичок письма, читання, лічби, з мамою вчили літери, розв’язували

Б) придбання форми, шкільного приладдя

В) заняття, що не стосуються школи

4. Чи подобається тобі в школі? Що тобі подобається (не подобається) найбільше?

А) уроки, шкільні заняття

Б) позашкільні заняття та інші, не пов’язані з навчанням предмети: перерва, їдальні, оформлення класу, зовнішній вигляд школи

В) уроки малювання, музики, друзі та знайомі з дошкільного дитинства.

5. Якби тобі не треба було б ходити до школи, чим би ти займався вдома, як би проводив свій день?

А) заняття навчального типу (писав літери, читав)

Б) Дошкільні заняття (малювання, конструювання)

В) заняття, що не мають відношення до школи, ігри.

За кожну відповідь А – 2 бали, за відповідь Б – 1 бал, відповідь В – 0 балів.

Ключ.

10-9 балів – шкільно-навчальна орієнтація дитини і позитивне ставлення до школи (внутрішня позиція школяра досить сформована)

8-5 балів – інтерес дитини переважно  до зовнішньої атрибутики шкільного життя (початкова стадія формування  внутрішньої позиції школяра).

4-0 балів – дитина не виявляє інтересу до школи (внутрішня позиція школяра не сформована)

3.«Я малюю школу»

Сьогодні ми будемо з вами малювати  різні ситуації, події,  які можуть відбуватися у школі. Нехай кожен з вас намалює те, що йому подобається чи не подобається у школі.

Після закінчення малюнки обговорюються.

4.Рефлексія заняття. Діти пригадують, що вони робили на занятті, що сподобалося найбільше.

5. Прощання. Діти стають в коло і передають усмішку одне одному.

 

 

 

 

 

Заняття 7

Мета: розвиток зорово-моторної координації, уваги

1. Організаційний момент. Привітання.

Діти стають у коло. Тримаючись за руки декілька секунд, обмінюються теплом та енергією. Потім прикладають руки до свого серця.

2. Вправа «Розфарбуй малюнок за цифрами».

Дітям пропонують розфарбувати малюнок.

1 –синій, 2 – червоний, 3- жовтий, 4 – зелений, 5 коричневий.

3. Вправа «Графічний диктант» Дерево.

2 клітинки вгору, 2-ліворуч, 1 – вгору, 1 – ліворуч, 1 – вгору, 1-ліворуч, 1-вгору, 2 – праворуч, 1-вниз,  1 – праворуч, 1 – вниз, 1-праворуч, 1 – вниз, 1- праворуч, 1-вниз, 1 – праворуч, 2 – вниз, 1-ліворуч, 1 – вниз, 1 – ліворуч, 1-вниз,  2 – ліворуч, 1 – вниз, 2 – ліворуч.

На що схожа фігура?

Діти самостійно домальовують плоди.

4. Рухлива гра «Чотири стихії»

Усі гравці сидять колом. Психолог домовляється з ними:

-якщо він скаже слово «земля», усі повинні опустити руки вниз

-слово «вода» - витягнути руки вперед,

-слово «повітря» - підняти руки вгору

-слово «вогонь» обертати руки в ліктьових суглобах.

5. Прощання. Аплодисменти по колу.

Уявіть собі, що відчувають артисти після концерту чи спектаклю, коли глядачі дарують їм свої аплодисменти. У нас дуже хороші діти і кожен з вас заслужив аплодисменти від своїх товаришів.

Діти утворюють коло. Перший учасник повертається до другого і дарує йому свої аплодисменти. Потім вони вдвох повертаються до третього й аплодують йому. Вправа триває, доки всі учасники не отримають аплодисментів.