Корекційно розвиткове заняття "Стрес та його особливості"

Про матеріал
Мета заняття: ознайомити учнів з поняттям стрес, природою його виникнення, ознаками, видами стресу та способами його подолання; формувати в учнів уміння адаптуватися до стресових ситуацій; виховувати витривалість, дбайливе ставлення до свого здоров’я.
Перегляд файлу

Тема: Стрес та його особливості.

Мета: ознайомити учнів з поняттям стрес, природою його виникнення, ознаками, видами стресу та способами його подолання; формувати в учнів уміння адаптуватися до стресових ситуацій;  виховувати витривалість, дбайливе ставлення до свого здоров’я.

Обладнання: тестова методика:«Самооцінка стійкості до стресу»; кольорові олівці.

                                                          Хід заняття.

                                                           Стрес – це все, що веде до швидкого

                                                           старіння або спричиняє хвороби

                                                                                                                Ганс Сельє.

І. Вступ до корекційного заняття.

  • Привітання.
  • Вправа «Оплески».

Мета: сприяти взаємодії учасників, підтримці одним одного.

  Учасники сидять у колі. Психолог просить підвестися тих, хто має певне уміння чи рису. ( Наприклад: «Підведіться всі, хто, вміє співати, кататися на ковзанах, декламувати вірші, любить дивитися серіали, …). Інші учасники – аплодують тим, хто підвівся.

Обговорення:

-  Що нового і цікавого для вас було під час виконання вправи?

-   Що ви відчували під час виконання вправи?

ІІ. Змістовно-смисловий компонент.

  •        Інформаційне повідомлення психолога.

Мета: інформувати учасників про стрес, природу виникнення стресу.

      Ви стоїте на порозі дуже відповідального, важливого та надзвичайно цікавого періоду вашого життя – юності. Юні роки – час нелегкий. Перед вами постійно постає безліч питань, які хвилюють вас, примушують сумніватися, страждати, розчаровуватись.

      Життєві негаразди, навчальні перевантаження, недостатній відпочинок можуть призвести до стресу. Що ж таке стрес?

     Стрес (від англійського stress – напруження) – реакція організму у відповідь на екстремальні умови, що порушують емоційний спокій і рівновагу людини. Поняття «стрес»  вперше запропонував канадський ендокринолог Ганс Сельє у 1936 році.

     Стрес – це сукупність захисних фізіологічних реакцій організму, які виникають у відповідь на вплив різноманітних несприятливих факторів (стресорів). Фактори, які викликають стрес, називаються стресорами.

                              Розрізняють три стадії розвитку стресу:

Стадія тривоги – людина знервована, погано контролює свої емоції;

Стадія опору (пристосування) – організм мобілізує фізичні, розумові, емоційні резерви. Всі ці процеси є корисними, оскільки вони тренують організм і є проявом захисних реакцій;

Стадія виснаження (дистрес) – захисні реакції вичерпуються і викликають хвороби.

                     Ознаки стресового напруження (за Шиффером):

  • неможливість зосередитися;
  • часті помилки в роботі;
  • погіршення пам’яті;
  • занадто часто виникає почуття втоми;
  • прискорення темпу мовлення;
  • думки кудись тікають;
  • турбують головний біль, біль у спині, в шлунку;
  • підвищена збудливість;
  • праця не приносить задоволення;
  • втрата почуття гумору;
  • постійне почуття недоїдання або зникнення апетиту.

Декілька стресів за короткий період можуть бути небезпечними для здоров’я, спричинити хронічні, навіть невиліковні хвороби. За тривалого стресу розвиваються неврози, порушується сон, знижується імунітет, виникають серцево – судинні захворювання, уражається шлунково – кишковий тракт. Це наслідки переживань, емоційних перевантажень, а спричиняє їх стрес. Медики все частіше кажуть про те, що багато хвороб мають психологічне походження – це і виразка шлунка, і бронхіальна астма, і гіпертонічна хвороба та ін. Ці хвороби вражають органи та системи людського організму, але спричинені вони психологічними чинниками, стресом і невмінням його подолати.

  ІІІ. Діагностичний компонент.

  • Тестова методика «Самооцінка стійкості до стресу».

Завдання: уважно прочитайте запитання і дайте відповіді (рідко, іноді, часто) в залежності від того,  як ви почуваєтеся в тій чи іншій ситуації.        

Запитання

рідко

іноді

часто

1

Я вважаю, що мене недооцінюють в колективі

1

2

3

2

Я намагаюся працювати, навіть якщо буваю не цілком здоровим

1

2

3

3

Я постійно переживаю за якість своєї роботи

1

2

3

4

Я буваю налаштованим агресивно

1

2

3

5

Я не терплю критики на свою адресу

1

2

3

6

Я буваю роздратованим

1

2

3

7

Я намагаюся стати лідером там, де це можливо

1

2

3

8

Мене вважають людиною наполегливою

1

2

3

9

Я страждаю на безсоння

1

2

3

10

Своїм недругам я можу дати відсіч

1

2

3

11

Я емоційно і важко переживаю неприємності

1

2

3

12

Мені не вистачає часу на відпочинок

1

2

3

13

У мене виникають конфліктні ситуації

1

2

3

14

Мені не вистачає влади, щоб реалізувати себе

1

2

3

15

Мені не вистачає часу, щоб зайнятися улюбленою справою

1

2

3

16

Я все роблю швидко

1

2

3

17

Я відчуваю страх (не справлюся з контрольною роботою, не вступлю до вузу)

1

2

3

18

Я дію гарячково, а потім переживаю за справи та вчинки.

1

2

3

 

Обробка результатів: підрахуйте суму балів, яку ви набрали, і визначте рівень вашої стійкості до стресу ( таблиця).

Загальна кількість балів

Рівень вашої стійкості до стресу

51 - 54

Дуже низький

47 -50

Низький

43 - 46

Нижче за середній

39-42

Дещо нижчий за середній

35 - 38

Середній

31 - 34

Трохи вищий за середній

27 - 30

Вищий за середній

23 -26

Високий

18 -22

Дуже високий

 

Чим меншу загальну кількість балів ви набрали, тим вища стійкість до стресу і навпаки.

   Якщо у вас 1 і 2 рівні стійкості до стресу, вам необхідно кардинально змінювати  ваш спосіб життя.

  ІY Корекційно-розвивальний компонент.

  Г. Сельє писав: «Ми  не повинні й не можемо уникати стресу. Але ми можемо використовувати його та насолоджуватися ним, якщо краще пізнаємо його  механізми  та виробимо відповідне ставлення до життя».

    Отже, стресу уникнути неможливо, а убезпечитися можна.

  • Правила боротьби зі стресовою ситуацією.
  1. Не панікуйте, не будьте безпорадними. Немає нічого гіршого, ніж опустити руки і змиритися. Намагайтеся бути активними в будь – яких ситуаціях, що спричиняють стрес.
  2. Вам необхідно зрозуміти, що зміни, зокрема й негативні, - невід’ємна частина життя.
  3. Пам’ятайте, що зі стресовими ситуаціями найкраще впораються ті, хто володіє методами релаксації.
  4. Активний здоровий спосіб  життя сприяє створенню в організмі захисного фону проти стресу.
  5. Послабити негативний вплив стресу допомагають близькі люди (надійне оточення), які забезпечують моральну підтримку і додають вам впевненості у собі.
  • Основний релаксаційний комплекс.
    • Уявіть приміщення, в якому ви знаходитеся, обійдіть подумки всю кімнату, а потім по периметру тіло – від голови до п’ят і у зворотному порядку.
    • Стежте за диханням, усвідомте, що дихаєте через ніс, і повітря, яке вдихаєте трохи холодніше за те, яке видихаєте. Зосередьтеся на диханні й намагайтеся більше ні про що не думати.
    • Зробіть неглибокий вдих і на мить затамуйте подих. Одночасно різко напружте всі м’язи на кілька секунд, намагайтеся відчути напруження в усьому тілі. Видихніть,  розслабтесь. Повторіть тричі.

Вправи для окремих частин тіла – чергуючи напруження і розслаблення за схемою:

    - М’язів ніг                  - Сідничних м’язів

    - Пресу, грудей           - М’язів рук

    - М’язів обличчя

        Після вправ зробіть глибокий вдих, затамуйте подих і на мить напружте всі м’язи свого тіла. Видихаючи повітря розслабтесь. Після цього довго лежіть на спині, дихайте рівно, спокійно. Відчуйте, як по вашому тілу розтікається тепле почуття спокою і приємного розслаблення. Ви знову впевнені у своїх силах і легко подолаєте стресову ситуацію.

     Тільки оволодівши релаксаційним комплексом, ви зможете відпочити та розслабитися.

Обговорення:

-  Опишіть свої почуття?

  • Вправа «Відеомагнітофон».

Мета: розвивати вміння невербально спілкуватися.

 Учасники по черзі, в колі демонструють свій емоційний стан, використовуючи лише міміку і жести.

По завершенні демонстрації емоційних станів сусід злів (в колі) вербально пояснює, що він зрозумів з послання попереднього учасника.

Обговорення:

  • Які труднощі в вас виникали під час виконання вправи?
  •   Вправа «Ти -  молодець!».

Мета: сприяти усвідомленню власної унікальності, вмінню підтримувати.

Вправа виконується парами. Перший учасник пари починає розповідь словами: «Мене люблять за те, що …», Другий, вислухавши, має відреагувати такими словами: «Ти молодець, тому що …». Потім учасники міняються ролями.

Обговорення:

  • Як ви почувалися висловлюючи слова: «Мене люблять за те, що…»
  • Чи додали слова: «Ти молодець, тому що …»  вам впевненості?

Y. Підведення підсумків.

Обговорення.

  •  Що було цікавого на занятті?
  •  Що нового ви дізналися про себе?

 

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
2 січня 2021
Переглядів
1169
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку