Тема: Стрес та його особливості.
Мета: ознайомити учнів з поняттям стрес, природою його виникнення, ознаками, видами стресу та способами його подолання; формувати в учнів уміння адаптуватися до стресових ситуацій; виховувати витривалість, дбайливе ставлення до свого здоров’я.
Обладнання: тестова методика:«Самооцінка стійкості до стресу»; кольорові олівці.
Хід заняття.
Стрес – це все, що веде до швидкого
старіння або спричиняє хвороби
Ганс Сельє.
І. Вступ до корекційного заняття.
Мета: сприяти взаємодії учасників, підтримці одним одного.
Учасники сидять у колі. Психолог просить підвестися тих, хто має певне уміння чи рису. ( Наприклад: «Підведіться всі, хто, вміє співати, кататися на ковзанах, декламувати вірші, любить дивитися серіали, …). Інші учасники – аплодують тим, хто підвівся.
Обговорення:
- Що нового і цікавого для вас було під час виконання вправи?
- Що ви відчували під час виконання вправи?
ІІ. Змістовно-смисловий компонент.
Мета: інформувати учасників про стрес, природу виникнення стресу.
Ви стоїте на порозі дуже відповідального, важливого та надзвичайно цікавого періоду вашого життя – юності. Юні роки – час нелегкий. Перед вами постійно постає безліч питань, які хвилюють вас, примушують сумніватися, страждати, розчаровуватись.
Життєві негаразди, навчальні перевантаження, недостатній відпочинок можуть призвести до стресу. Що ж таке стрес?
Стрес (від англійського stress – напруження) – реакція організму у відповідь на екстремальні умови, що порушують емоційний спокій і рівновагу людини. Поняття «стрес» вперше запропонував канадський ендокринолог Ганс Сельє у 1936 році.
Стрес – це сукупність захисних фізіологічних реакцій організму, які виникають у відповідь на вплив різноманітних несприятливих факторів (стресорів). Фактори, які викликають стрес, називаються стресорами.
Розрізняють три стадії розвитку стресу:
Стадія тривоги – людина знервована, погано контролює свої емоції;
Стадія опору (пристосування) – організм мобілізує фізичні, розумові, емоційні резерви. Всі ці процеси є корисними, оскільки вони тренують організм і є проявом захисних реакцій;
Стадія виснаження (дистрес) – захисні реакції вичерпуються і викликають хвороби.
Ознаки стресового напруження (за Шиффером):
Декілька стресів за короткий період можуть бути небезпечними для здоров’я, спричинити хронічні, навіть невиліковні хвороби. За тривалого стресу розвиваються неврози, порушується сон, знижується імунітет, виникають серцево – судинні захворювання, уражається шлунково – кишковий тракт. Це наслідки переживань, емоційних перевантажень, а спричиняє їх стрес. Медики все частіше кажуть про те, що багато хвороб мають психологічне походження – це і виразка шлунка, і бронхіальна астма, і гіпертонічна хвороба та ін. Ці хвороби вражають органи та системи людського організму, але спричинені вони психологічними чинниками, стресом і невмінням його подолати.
ІІІ. Діагностичний компонент.
Завдання: уважно прочитайте запитання і дайте відповіді (рідко, іноді, часто) в залежності від того, як ви почуваєтеся в тій чи іншій ситуації.
№ |
Запитання |
рідко |
іноді |
часто |
1 |
Я вважаю, що мене недооцінюють в колективі |
1 |
2 |
3 |
2 |
Я намагаюся працювати, навіть якщо буваю не цілком здоровим |
1 |
2 |
3 |
3 |
Я постійно переживаю за якість своєї роботи |
1 |
2 |
3 |
4 |
Я буваю налаштованим агресивно |
1 |
2 |
3 |
5 |
Я не терплю критики на свою адресу |
1 |
2 |
3 |
6 |
Я буваю роздратованим |
1 |
2 |
3 |
7 |
Я намагаюся стати лідером там, де це можливо |
1 |
2 |
3 |
8 |
Мене вважають людиною наполегливою |
1 |
2 |
3 |
9 |
Я страждаю на безсоння |
1 |
2 |
3 |
10 |
Своїм недругам я можу дати відсіч |
1 |
2 |
3 |
11 |
Я емоційно і важко переживаю неприємності |
1 |
2 |
3 |
12 |
Мені не вистачає часу на відпочинок |
1 |
2 |
3 |
13 |
У мене виникають конфліктні ситуації |
1 |
2 |
3 |
14 |
Мені не вистачає влади, щоб реалізувати себе |
1 |
2 |
3 |
15 |
Мені не вистачає часу, щоб зайнятися улюбленою справою |
1 |
2 |
3 |
16 |
Я все роблю швидко |
1 |
2 |
3 |
17 |
Я відчуваю страх (не справлюся з контрольною роботою, не вступлю до вузу) |
1 |
2 |
3 |
18 |
Я дію гарячково, а потім переживаю за справи та вчинки. |
1 |
2 |
3 |
Обробка результатів: підрахуйте суму балів, яку ви набрали, і визначте рівень вашої стійкості до стресу ( таблиця).
Загальна кількість балів |
Рівень вашої стійкості до стресу |
51 - 54 |
Дуже низький |
47 -50 |
Низький |
43 - 46 |
Нижче за середній |
39-42 |
Дещо нижчий за середній |
35 - 38 |
Середній |
31 - 34 |
Трохи вищий за середній |
27 - 30 |
Вищий за середній |
23 -26 |
Високий |
18 -22 |
Дуже високий |
Чим меншу загальну кількість балів ви набрали, тим вища стійкість до стресу і навпаки.
Якщо у вас 1 і 2 рівні стійкості до стресу, вам необхідно кардинально змінювати ваш спосіб життя.
ІY Корекційно-розвивальний компонент.
Г. Сельє писав: «Ми не повинні й не можемо уникати стресу. Але ми можемо використовувати його та насолоджуватися ним, якщо краще пізнаємо його механізми та виробимо відповідне ставлення до життя».
Отже, стресу уникнути неможливо, а убезпечитися можна.
Вправи для окремих частин тіла – чергуючи напруження і розслаблення за схемою:
- М’язів ніг - Сідничних м’язів
- Пресу, грудей - М’язів рук
- М’язів обличчя
Після вправ зробіть глибокий вдих, затамуйте подих і на мить напружте всі м’язи свого тіла. Видихаючи повітря розслабтесь. Після цього довго лежіть на спині, дихайте рівно, спокійно. Відчуйте, як по вашому тілу розтікається тепле почуття спокою і приємного розслаблення. Ви знову впевнені у своїх силах і легко подолаєте стресову ситуацію.
Тільки оволодівши релаксаційним комплексом, ви зможете відпочити та розслабитися.
Обговорення:
- Опишіть свої почуття?
Мета: розвивати вміння невербально спілкуватися.
Учасники по черзі, в колі демонструють свій емоційний стан, використовуючи лише міміку і жести.
По завершенні демонстрації емоційних станів сусід злів (в колі) вербально пояснює, що він зрозумів з послання попереднього учасника.
Обговорення:
Мета: сприяти усвідомленню власної унікальності, вмінню підтримувати.
Вправа виконується парами. Перший учасник пари починає розповідь словами: «Мене люблять за те, що …», Другий, вислухавши, має відреагувати такими словами: «Ти молодець, тому що …». Потім учасники міняються ролями.
Обговорення:
Y. Підведення підсумків.
Обговорення.