Корекційно – розвивальна програма "Розвиток емоційно - вольової сфери особистості дитини"

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ БАХМУТСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №54 «СВІТЛЯЧОК»

Розвиток емоційно - вольової сфери

особистості дитини

(корекційно – розвивальна програма)

Бахмут -2018

Розвиток емоційно - вольової сфери особистості дитини. Корекційно – розвивальна програма. –

Бахмут-2018. – с. 46.

Автор – укладач:

Літвінова Олеся Геннадіївна,  практичний психолог дошкільного навчального закладу ясел-садка №54 «Світлячок», кваліфікаційна категорія «спеціаліст».

У корекційно - розвивальній програмі «Розвиток емоційно-вольвої сфери особистості дитини» подані матеріали по організації роботи з дошкільниками для розвитку їх емоційної сфери. Застосування ігрових методів дозволяє залучити дошкільнят до формування позитивних, емоційних почуттів з урахуванням їх дитячої субкультури.

Запропонована програма може використовуватися вихователями та практичними психологами дитячих навчальних закладів.

Зміст

Пояснювальна записка                           4

Тематичний план                               7

Заняття 1. Давайте познайомимось                   8

Заняття 2. Що я знаю про себе                      10

Заняття 3. Дружба починається з посмішки             12

Заняття 4. Ввічливість-це приємно                   14

Заняття 5. Які ми?                               17

Заняття 6. Зігрій теплом                          20

Заняття 7. Наші емоції                           23

Заняття 8. Мій настрій                            26

Заняття 9. Коли я ображаюся                       28

Заняття 10. Іскорки доброти                        30

Заняття 11. Тренуємо емоції                       32

Заняття 12. Стійкий солдатик                       34

Заняття 13. Слухаємо себе                         36

Заняття 14. Втомо, відійди                         38

Заняття 15. Страх, відійди                         40

Заняття 16. Кольорове чудо                        42

Методичні рекомендації                          44

Література                                    45

Пояснювальна записка

Дошкільний вік – важливий етап розвитку дитини. Саме в цей період вона долучається до загальнолюдських цінностей, встановлюються перші взаємини маляти з дорослими. Дитині дошкільного віку притаманні велика вразливість і чутливість.

Враховуючи вимоги освітньої програми «Дитина», розробленої згідно з положенням базового компоненту дошкільної освіти в Україні, яка визначає своїм пріоритетом розвиток особистості, формування емоційного компоненту є важливим джерелом саморозвитку і самовираження дитини.

У наш час, насичений нестабільністю та стресовими ситуаціями, вихователі та батьки все частіше зустрічаються з неадекватними формами поведінки дітей та з труднощами дитячої адаптації до мінливих умов життя. Дитина потрапляє в складні ситуації, які іноді набувають для неї вираженого кризового характеру. Через свої вікові особливості діти можуть легко піддаватись негативним соціальним впливам та стресовим обставинам. Їм важко керувати своїми почуттями, вони схильні до імпульсивної поведінки.

Якщо дитина несприйнятлива, глуха, байдужа, емоційно скупа і сліпа, не вміє захоплюватися, радіти, глибоко співчувати, вона деформується як особистість, характеризується низькою соціальною компетентністю. Цей недолік вимагає розширення уявлень дошкільника про розмаїття людських почуттів, відображення в людській міміці, можливість передачі кольоровою гамою.

Прикладом використання і моделювання форм роботи психологів, вихователів для надання імпульсу розвитку емоційного життя дошкільників може бути дана корекційно – розвивальна програма, яка пропонує адаптований варіант діяльності з дітьми старшого дошкільного віку в цьому напрямку.

Мета програми: збереження психічного здоров’я дітей, їх психосоматичного благополуччя; створення в дошкільнят позитивного емоційного настрою, що забезпечить допоміжні умови для полегшення дитині-дошкільнику складної внутрішньої роботи над розумінням людських почуттів, розвиток умінь дошкільника виражати свої почуття, адекватно реагувати на оточуючих, стримувати свої негативні емоції, прояви тривожності, агресивності, невпевненості та виховання співчутливості, доброзичливості, готовності до взаємодопомоги, почуття гумору.

Завдання:

- створювати атмосферу безпеки та позитивний емоційний настрій у групі однолітків;

- проводити корекцію небажаних емоційних проявів у поведінці та настрої;

- розвивати у дітей навички спілкування й розв’язання конфліктних ситуацій;

- формувати позитивні риси характеру;

- підвищувати рівень самоконтролю емоційного стану;

- навчити прийомам саморегуляції;

- забезпечувати відчуття цінності власного «Я» кожною дитиною;

- формувати інтерес до емоційного світу власного і оточуючих;

- розвивати довільність психічних процесів дитини, її пізнавальної активності.

Методичні прийоми:

•       етичні бесіди, спрямовані на знайомство з різними емоціями та емоційними станами людини;
•       рольове програвання ситуацій;
•       вправи на самопізнання та самовиховання;
•       етюди, пантоміміка, мімічна гімнастика на відтворення окремих рис характеру та соціально забарвлених почуттів;
•       рухлива ігрова терапія (психомоторні вправи та рухливі ігри);
•       психогімнастика й ауторелаксація, магія слова, візуалізація.

Організація занять:

- програма розрахована на 16 занять;

- кількість занять на тиждень - 2;

- тривалість занять 20 – 30 хвилин;

- кількість дітей у групі 6 – 8 осіб;

- вікова категорія 5 – 6 років.

1. Діти зможуть добре орієнтуватися у правилах поведінки, володіти різними формами і способами спілкування.
2. Будуть виявляти активний пізнавальний інтерес до оточуючого світу.
3. Виявляти турботу, доброту, повагу.
4. Зможуть керувати своєю поведінкою, прагнути спілкуватися так, щоб не заважати іншим.
5. Матимуть позитивну самооцінку та розуміння своєї соціальної відповідальності у партнерських взаємовідносинах із однолітками.
6. Вміння співчувати.
7. Почнуть усвідомлювати свої переживання.
8. Активно цікавитися ставленням оточуючих до себе.

Тематичний план

Заняття 1

Давайте познайомимось

Мета. Встановлення позитивного контакту дітей і психолога, дітей між собою. Розвивати навички спільної діяльності, здатність до емпатії.

Матеріал. Клубок ниток.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Діти, стають у коло, повертаються один до одного, лагідно беруться за руки і, посміхаючись, вітаються з тим, хто стоїть праворуч, кажучи «Доброго дня!» і називають ім’я. Потім вправу треба повторити у зворотному напрямку. Так посмішка передається по колу.

Гра «Клубочок» (10 хв.)

        - Діти, зараз зробимо гарне коло і сядемо на килимок.

- Що у мене в руках? (Клубок).

- Наші слова будуть, як ниточки. Я про щось Оленку спитаю – ниточка потягнеться до неї, вона відповість – ниточка знову потягнеться до мене, (психолог обмотує нитку круг пальця, задає запитання – дитина намотує собі на палець нитку і відповідає. Якщо психолог вимушена допомогти дитині відповісти – клубочок повертається до нього – таким чином по кількості ниток, що зв’язують психолога з дитиною, визначають дітей, у яких труднощі зі спілкуванням).

Приклади запитань:

- Як тебе звуть?

- У тебе є братик чи сестричка, як їх звуть?

- Що ти любиш?

- Чим граєшся вдома?

- Хто твої друзі?

- Що тобі подобається в кімнаті?

- Яка твоя улюблена іграшка?

Гра «Вітер дує на…» (5 хв.)

Психолог говорить: «Вітер дує на того, у кого світле волосся». (Діти зі світлим волоссям збираються разом в задане місце, наприклад, біля вікна). Далі, тими ж словами починається інше завдання, типу:

•       Вітер дує на того, у кого є братик, сестричка.
•       Хто любить тварин.
•       Хто багато плаче.
•       У кого вдома є тварини.

Етюд «Ласка» (5хв.)

Дитина з посмішкою гладить і притискає до себе пухнасте кошеня (іншу дитину). «Кошеня» закриває очі від задоволення, мурчить і треться головою об руки «господаря». Потім міняються ролями.

Обговорення:

•    Як краще грати: одному чи разом? Чому?

                                  Вправа «Сонечко» ( 5 хв.)

Діти стають у коло, піднімають руки до сонечка, підводяться навшпиньки, тягнуться до нього, підставляють йому обличчя, насолоджуються теплими промінчиками. Сонечко дарує кожному по веселому сонячному зайчикові, з яким вони можуть погратися: притулити до грудей, до щічок, погладити, подарувати одне одному.

                            Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Діти стають у коло, беруться за руки і кажуть: «До зустрічі!»

Заняття 2

Що я знаю про себе

Мета. Гармонізація сприймання свого імені та імені інших дітей. Створення емоційної комфортної атмосфери у групі.

Матеріал. Вирізані з паперу кольорові сердечка (половинки), музичний запис для релаксації.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Вправа «Моє ім’я» (10 хв.)

- Діти, у кожного з нас є ім’я. Цим іменем вас називають мама, тато, бабуся, дідусь та інші люди. Кожне ім’я несе в собі батьківську любов. Ви знаєте, що коли дитина маленька, її називають дуже лагідно і ніжно – Оленка, Оленочка. А коли вона підростає, називають уже дорослим ім’ям – Олена. Іноді людей називають ім’ям та по-батькові – Олена Олександрівна. Але людину можна назвати не лише ім’ям, а будь-яким лагідним словом – сонечко, ластівочка, зайчик та іншими. Як ви можете назвати себе? (Діти по черзі називають свої імена.)

- Тепер ми знаємо, які імена у наших дітей, як їх називають зараз, як називатимуть, коли вони стануть дорослими. Буде дуже добре, якщо ми називатимемо одне одного ніжними, лагідними іменами.

Пластичний етюд «Зігріємо одне одного промінцями добра» (3 хв.)

- Від ніжних імен стало тепло, немов від сонечка. Мені здається, що кожен із вас став схожим на маленьке сонечко. Давайте зігріємо одне одного промінцями-долоньками. (Діти лагідно торкаються одне до одного)

Гра «Знайди пару» ( 5 хв.)

Діти підходять до столу, на якому лежать вирізані з паперу кольорові сердечка (половинками).

Дітям пропонують узяти собі половинку сердечка, а потім відшукати свою другу складову.

Вправа на релаксацію «Водоспад» (5 хв.)

Психолог вмикає спокійну музику і промовляє такі слова: «Заплющте очі й уявіть собі, що ви стоїте під невеликим водоспадом. Небо світло-блакитне. Повітря свіже. Вода чиста і прохолодна. Вона м’яко струмениться по спині, стікає з ніг і продовжує свій біг далі. Постійте трохи під водоспадом, дозволяючи воді омивати вас».

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 3

Дружба починається з посмішки

Мета. Створення позитивного емоційного поля. Формування уміння посміхатись інший людині, відчувати радість від посмішки, робити людям приємне, говорячи компліменти.

Матеріал. Музичний запис для релаксації.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Гра «Дружба починається з посмішки» (5 хв.)

- Діти, у вас є друзі? Хто твій друг? (психолог питає декількох дітей).

- Як ви думаєте, з чого починається дружба? Я вам розкрию велику таємницю – дружба починається з посмішки.

- Зробіть мені таку посмішку (Пояснює різницю слів: сміятись і посміхатись).

- Посмішку можна дарувати. Я до вас посміхнулась – подарувала посмішку, і вам стало приємно.

- Діти, сядьте в коло на килимку, поверніться один до одного, лагідно візьміться за руки і подаруйте один одному посмішку (тренінг).

Гра «Компліменти» (10 хв.)

- Але щоб кожному стало ще приємніше, треба говорити компліменти. Комплімент – це значить, назвати людину приємним словом, похвалити за щось хороше (психолог наводить приклад компліменту).

•      Тобі приємно? Тоді скажи: «Мені дуже приємно».

- Діти, хто бажає Сергійкові зробити комплімент? Тетянці?

- Не забувайте, що компліменти робляться з посмішкою (психолог слідкує, щоб приймали участь всі діти. Якщо у дитини виникають труднощі пропонує замість похвали сказати щось «добреньке», «солодке», «квіткове»).

Вивчення прислів’я:

«Одне приємне слово наче сад цвіте».

Пояснення змісту прислів’я.

Гра «Доторкнись до…» (5 хв.)

- А зараз ми пограємо в гру. Якщо я скажу «доторкніться до синього на светрику у Микити», ви шукаєте синій колір і лагідно торкаєтесь його на одязі вибраної дитини промовляючи: «Ми тебе любимо». Потім вибирають іншу дитину, з іншим кольором в одязі. Слідкувати, щоб доторкувалися до усіх дітей.

Обговорення наприкінці заняття:

•        Діти, так з чого починається дружба?
•       Ви мені посміхнулись, значить, ми друзі. Не забувайте робити компліменти мамі, татусеві, братикам, сестричкам і усім друзям.

Вправа на релаксацію ( 5 хв.)

•         Ми гарно попрацювали, були надмірно веселі, тому нам потрібна хвилиночка відпочинку.

Повіки спати хочуть,

Заплющуються очі…

Ми тихо засинаємо,

У сон ми поринаємо.

І ніжки задрімали,

І ручки сонні стали,

І ми у цю хвилинку

Легенькі, як пушинки.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 4

Ввічливість – це приємно

Мета. Розвити повагу у спілкуванні, звичку користуватися ввічливими словами. Формувати комунікативні здібності. Прищеплювати вміння радіти за загальну справу, успіхи кожного.

Обладнання. Музичний запис, м’яч.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Гра «Ввічливі слова» (5 хв.)

Гра проводиться з м’ячем у колі. Діти кидають один одному м’яч, називаючи ввічливі слова. Потім вправу можна ускладнити:

•       треба називати тільки слова вітання (здрастуйте, добрий день, привіт…);
•       подяки (спасибі, дякую , будь ласка…);
•       вибачення (вибачте, перепрошую, мені жаль…);
•       прощання (до побачення, до зустрічі, на добраніч…).

Наприкінці вправи – обговорення. «Що говорять?»:

•        Коли зустрічають людину?
•        Коли хтось йде?
•        Коли зробиш щось неприємне інший людині?
•        Коли щось незрозуміло?
•        Коли щось подарували. Зробили послугу?
•        Коли просять?
•        Коли щось дарують?

•       Ці слова називають «чарівними», чому?

Бесіда «Як можна попросити іншу людину?» (10 хв.)

Бачите діти, скільки є чарівних слів, що допомагають нам спілкуватися, піднімають настрій. Хочете навчитися правильно й чемно звертатися з проханням?

Уявімо, що ви звертаєтеся з проханням до знайомої людини, вам, звичайно ж, не хочеться, щоб вам відмовили. Як краще попросити? Як ви думаєте, як це краще зробити?

Обов’язково назвати на ім’я, подивитися в очі, не забути сказати слова «будь ласка», «будь така добра», «якщо тобі не важко». Може спробуємо?

•         «Тарасику, дай мені, будь ласка, іграшку!»;
•         «Оленко, якщо тобі не важко, допоможи мені скласти книжки»;
•         «Ярославе, будь такий добрий, постав стілець на місце»

А тепер уявимо, що вам потрібно звернутися до незнайомої людини. Можна сказати так:

- Будьте ласкаві.

- Будьте люб’язні.

- Якщо вам не важко.

- Допоможіть мені, будь ласка.

- Зробить мені послугу.

А якщо вам потрібно звернутися до вихователя, мами, або ще до когось із дорослих, а він у цей час розмовляє з ким-небудь?

- Вибачте, будь ласка, що турбую, можна до вас звернутися?

- Вибачте, я вам не заважаю? Можна запитати?

Скажу вам чесно, якщо ви не забудете про нашу бесіду, то принесете навколишнім тільки радість від спілкування з вами.

Правила ввічливості:

•       Поводься так, щоб іншим було приємно з тобою.

•        Будь завжди привітний; вітайся при зустрічі; дякуй за допомогу; прощайся.

•       Не капризуй, не бурчи.

Вивчити прислів’я:

«Ввічливість скрізь шанують».

Гра «Будь ласка» (5 хв.)

Усі учасники гри разом із ведучим стають у коло. Ведучий говорить, що він буде показувати різні рухи (фізкультурні, танцювальні, жартівливі), а гравці мають їх повторити лише в тому випадку, коли ведучий до показу додасть «будь ласка». Той, хто помилився, виходить у коло і виконує будь-яке завдання (посміхнутися, пострибати на одній нозі тощо).

Психом’язове тренування

Вправа «Холодно – жарко» (5 хв.)

Мама – ведмедиця пішла. Подув холодний вітер і пробрався крізь щілинки в барліг. Ведмежата замерзли і зжались у клубочок – гріються. Стало жарко – ведмежата розвернулися, розслабили руки. (Повтор 2-3 рази).

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 5

Які ми?

Мета. Навчати дітей бачити позитивні риси в собі та в інших людях. Формувати позитивну самооцінку, почуття власної неповторності та особистісної значимості.

Обладнання. «Чарівна скринька» з дзеркалом, м’яч, музичний запис.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Гра-бесіда «Розкажи про себе» (10 хв.)

Психолог кидає м’яч дітям і ставить запитання. Хто спіймає м’яч, той відповідає на запитання:

- Чим ти любиш гратися?

- Яка твоя улюблена страва?

- Який улюблений колір?

- Хто твої друзі?

- Яка улюблена казка?

- Який улюблений мультфільм?

- Хто ти хлопчик чи дівчинка?

- Я думала, що всі ви просто діти, а виявляється про вас стільки різного та цікавого можна розповісти та дізнатися.

Вправа «Найголовніша людина» (5 хв.)

Запропонувати дітям познайомитись з «найголовнішою» людиною, портрет якої знаходиться в «чарівній скриньці». Діти зазирають у неї і бачать там власне відображення у дзеркалі, що там сховане. Висновок – «Я найголовніша людина на світі». Пропонуємо дітям розказати про себе:

- Чим ви схожі один на одного? (волосся, очі, тіло…);

- Чим ви відрізняєтесь один від одного? (колір очей, волосся, одяг, ім’я, зріст, веснянки…);

- Ким ви хочете бути в майбутньому?

Гра «Кухарчуки» (5 хв.)

Діти в колі (каструля). Зараз приготуємо борщ (компот, олів’є). Кожен придумує, ким він буде, яким компонентом. Ведучий називає, що кластиме в страву, хто себе почув, стрибає в «каструлю» - круг. Коли всі компоненти в колі – милуємося стравою. Гра повторюється.

Етюд «Квітка» (5 хв.)

Перший промінець упав на землю і пригрів зернятко. З нього прокинувся паросток. З паростка виросла гарна чудова квітка.

Ніжиться квітка на сонці. Підставляє під світло кожну пелюстку і повертає голову за сонцем.

Ритуал прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 6

Зігрій теплом

Мета. Розвивати чутливість до емоційного стану інших. Виховувати любов та співчуття, вміння турбуватися про інших.

Обладнання. Малюнки різних предметів; музичний запис.

Хід заняття.

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Бесіда «Зігрій теплом» (10 хв.)

•      Діти, сьогодні на вулиці я побачила маленького котика. Він був дуже самотній, в нього не було хазяїна. Ніхто його не нагодує. Ніхто не погладить.  У дощ і сніг він на вулиці зовсім самотній.
•      Ви б його пожаліли?
•      Чим би ви могли допомогти?
•      Уявіть себе на його місці?
•      Чому воно опинилося на вулиці?
•      Як ви вважаєте, чи правильно роблять люди, які спочатку заводять тварин, а потім їх викидають на вулицю?
•      Чому так діється?
•      Що має знати кожна людина, коли вона бере додому будь-яку тварину?
•      Що ви би відчули, якби вас вигнали на мороз?
•      Про що б ви думали, сидячи на тротуарі, коли б повз вас проходили люди, і ніхто б вас не помічав?
•      Що ви відчуваєте, коли вам говорять лагідні слова, пестять, граються з вами? А коли вас сварять?
•      Що би ви побажали тваринам, у яких немає хазяїна?

Запам’ятайте: тварини – не іграшки, вони живі істоти.

Етюд «Нагодуємо котика» (5 хв.)

- Діти, давайте нагодуємо котика, якого ми побачили на вулиці, потім візьмемо його на руки, лагідно притиснемо його до себе, з ніжністю погладимо та пожаліємо маленьке беззахисне кошеня.

Гра «Щасливі предмети» (5 хв.)

Поділіть дітей на групи і роздайте їм картинки з малюнками різних предметів: вікон, дерев, будинків тощо. Кожна група повинна придумати сценку про те, як зробити, щоб той чи інший предмет був щасливий.

Наприклад, щоб вікно стало щасливим, його потрібно помити, дерево – полити і т. ін.

Діти повинні показати свої сценки за допомогою міміки і жестів. Усі решта відгадують, які предмети зображують їх товариші і що було зроблено, щоб ці предмети відчули себе щасливими.

Вправа «Котик» (5 хв.)

Діти знаходяться на килимку. Під спокійну музику вони, як котик:

•   ніжаться на сонечку (лежать на килимку);
•   потягуються;
•   умиваються;
•   дряпають кігтиками килимок тощо.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 7

Наші емоції

Мета. Ознайомитися з основними емоціями, закріпити їх назви, вчити зображувати емоції, розуміти прояви емоцій. Вміти визначати емоції за піктограмами.

Обладнання. Картинки – піктограми: демонстраційний набір і набір на кожну дитину; бубон; музичний запис.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Вправа «Наші емоції»

Діти знайомляться із зображенням різних емоційних станів людини: страх, спокій, злість, сум, провина, сором.

За допомогою піктограм діти за вказівкою психолога знаходять відповідні картки. Обговорюють особливості міміки обличчя людини.

Діти згадують випадки з життя, коли їм було сумно, соромно. Чого вони найбільше бояться? На що розгнівалися і чому? За що відчувають провину?

Вправа «Відгадай емоцію» (5 хв.)

Дітям показують зображення піктограми настрою, а вони називають словами емоційний стан та інші його синоніми. Навпаки: називаємо емоцію, а діти показують її зображення.

Етюди «Тренуємо емоції» (5 хв.)

Попросіть дітей:

насупитись, як - осіння хмара,

• сердита людина,
• зла чарівниця,

посміхнутись, як - кіт на сонці,

• саме сонце,
• як Буратіно,
• як хитра лисиця,
• як весела дитина,
• немов би побачивши диво,

позлитися, як - дитина, у якої забрали яблуко,

•                      два барани на мосту,
•                      як людина, яку вдарили,

злякатися, як - дитина, що загубилася в лісі,

•                      заєць, що побачив вовка,
•     кошеня, на яке гавкає собака,

заморитися, як - тато після роботи,

•                      людина, яка піднімає щось важке,

-мураха, яка притягнула велику муху,

        відпочити, як                    - турист, знявши важкий рюкзак,

- дитина, яка багато працювала і

допомагала мамі,

•      як воїн, що заморився після

перемоги.

Хвилина пустощів (5 хв.)

Ведучий за сигналом (удар в бубон тощо) пропонує дітям трішки попустувати: кожен може робити те, що йому хочеться, - стрибати, бігати, кричати. Повторний сигнал ведучого через 1-3 хвилини проголосить закінчення пустощів.

Вправа «Квіти» ( 5 хв.)

Діти уявляють себе квітами. Вони ростуть на сонячній лісовій галявині. Діти милуються своєю чудовою квіткою, вдихають її запах, підставляють до лагідних сонячних промінчиків… навколо щебечуть пташки, пурхають метелики.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 8

Мій настрій

Мета. Розвивати чутливість до емоційного стану інших людей та вміння спілкуватися. Навчати дітей висловлювати співчуття, покращувати настрій людей.

Обладнання. Іграшка; музичний запис.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Вправа «То весело, то сумно» (5 хв.)

Діти (по колу) закінчують речення, виражаючи свої почуття. Говорить той, у кого в руках іграшка. Це сприяє кращій організації бесіди та спонукає дітей до ненав’язливої відповіді.

•       «Мені весело, коли…»
•       «Мені сумно, коли…»

Бесіда «Як можна зрозуміти настрій людини» (10 хв.)

Діти, скажіть мені, чи завжди у вас буває добрий настрій? Іноді вам буває сумно, погано.

Запитання типу:

•        Чому людям буває сумно?
•        Якщо тобі погано, сумно, як ти поводишся?
•        Як ти дізнаєшся, який у тебе настрій?
•        Коли у тебе буває хороший настрій?
•        Від чого твій настрій псується?
•        Як ти зараз себе почуваєш? Чому?

Ви напевне, бажаєте, щоб вам хтось поспівчував. Так і всім людям, коли їм зле, хочеться, щоб їх утішили. Давайте поговоримо про те, як можна поспівчувати, втішити.

Приклади запитань:

•       Як вас жаліє мама?
•       Що можна сказати людині, щоб вона заспокоїлася?
•       Що можна зробити?
•       Як ви будете поводитися, якщо у мами болить голова?
•       Якщо сестричка чи братик ударилися?
•       Якщо захворіли собака або кішка?
•       Через що людині може бути зле?
•       Чи в усіх випадках потрібно співчувати однаково?

Навіть якщо ви поспішаєте, вам весело, все ж таки обов’язково пожалійте того, кому погано, боляче. Чиніть із людьми так, як би ви хотіли, щоб чинили з вами.

Вивчення прислів’я:

«Робіть людям добро, і воно повернеться до вас».

Вправа «Сумний хлопчик, сумна дівчинка» (5 хв.)

•        Діти, ви побачили, що у групі сидить сумна дівчинка (хлопчик). Спробуйте покращити її настрій. Подумайте, які слова можна сказати, як заспокоїти, чим розважити?

Діти розбиваються на пари й намагаються втішити сумну людину. Потім міняються ролями.

Вправа на самонавіювання «Дзеркало» (5 хв.)

Коли ти прокинешся вранці і тобі не хотітиметься вставати, то уяви собі, що ти не на ліжку, а на великому білому кораблі. Навколо тебе хлюпочеться лагідне, тепле море, а вгорі світить ласкаве сонечко. Тобі приємно, спокійно, радісно… Тобі хочеться злетіти вгору, як пружний м’ячик. Ти піднімаєш руки догори і летиш ввись… піднімаєшся, підбігаєш до дзеркала і дивишся на своє задоволене, радісне обличчя.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

 Заняття 9

Коли я ображаюся

Мета. Вчити розуміти свій емоційний стан. Закріпити у свідомості вміння виражати образу і незадоволення, винайдення способів самовладання та розвитку самоконтролю.

Обладнання. Жетончики різного кольору – на кожну дитину, коло, яке розділене на чотири сектори; картинки – піктограми – демонстраційний набір; папір – на кожну дитину.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Вправа «Кольори мого настрою» (5 хв.)

На початку заняття дітям пропонується покласти жетончик на той сектор кола, якого кольору вони уявляють свій настрій сьогодні. Запропонувати дітям прислухатися до світу своїх внутрішніх почуттів, що відчувають «всередині себе»: радість чи сум, спокій чи тривогу? Чому?

Приклади запитань:

- Що з тобою трапилось сьогодні?

- Якого кольору ти уявляєш собі свій настрій?

Коло розділено на чотири сектори. Нагадати дітям, що:

- червоний – активність;

- фіолетовий – сум, тривога;

- жовтий – спокій, задоволення;

- зелений – задумливий, замріяний.

Бесіда «Образа» (10 хв.)

•     Діти, я бачу, що у вас сьогодні веселий, життєрадісний настрій. Прикро, але так буває не завжди. Іноді виникають ситуації, коли нам стає сумно і боляче, прикро і самотньо. Мабуть, ви помітили, що поряд із добром живе зло, щастя і сльози, радість і горе та образа (показуються схематичні зображення цих станів).

Запитання:

•        Що таке образа?
•        Чи можна доторкнутись, понюхати, побачити образу?
•        Що відбувається, коли ображаєшся?
•        У кого ти шукаєш підтримку?
•        Що ти робиш, коли ображаєшся?

Вправа «Скринька образ» (5 хв.)

Пропонуємо дітям уявити свою образу.

Візуалізація образи:

•                                                                                                                              Якої вона величини?
•                                                                                                                              Якого вона кольору?
•                                                                                                                              Якої вона форми?
•                                                                                                                              На що вона схожа?

Потім діти конструюють свою образу з паперу (можна м’яти, скручувати, рвати…)

Дітям пропонується скласти всі свої образи в «скриньку образ» і придумати, що вони повинні зробити з ними, щоб вони ніколи до них не повернулися, - спалити, закопати, утопити… Потім дорослий бажає дітям, щоб всі образи зникли.

Етюд «Вміння прощати» (5 хв.)

Пропонуємо дітям надути повітряну кульку й уявити, що це їхня образа. Потім пропонується дітям заплющити очі, розслабитись та відпочити. Послухати розповідь про те, що образу не можна побачити, понюхати, доторкнутись до неї… Але від образ усе навколо здається нам сумним, темним, холодним і нам стає боляче і самотньо. Починає здаватися, що нас ніхто не любить. Але це не так. Не можна довго ображатися одне на одного. Образи потрібно вміти прощати.

Можна – відразу забути про образу.

Можна – просто посміхнутися.

Можна навіть відвернутися.

Можна – просто пожартувати,

Посидіти, поговорити,

Усі проблеми обговорити

Та образи всі простити.

Треба дружбою дорожити

Та образи всі простити.

Дітям пропонується розплющити очі та показати, як вони вміють прощати одне одному (подивитися товаришеві у вічі, посміхнутися йому та обійняти). Можна сказати слова «мирилки», що відомі дітям.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 10

Іскорки доброти

Мета. Закріпити вміння дітей розуміти емоційний стан іншої людини та адекватно виражати й регулювати власний. Нейтралізувати негативну емоційну енергію та агресивну поведінку.

Обладнання. Музичний запис.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Етюд «Добрий хлопчик» (3 хв.)

•       Зима. Маленька дівчинка гралась із снігом і загубила рукавичку. У неї замерзли пальчики. Це побачив хлопчик. Він підійшов до дівчинки і надів їй на руку свою рукавицю.

Бесіда «Доброта» (10 хв.)

Дітей просять відповісти на запитання:

•        А ви знаєте, що таке доброта?
•        Чи можна побачити доброту?
•        А як ви собі уявляєте доброту?

Із дітьми проводиться бесіда про те, що «доброту», як і «образу», не можна побачити очима, доторкнутися руками, але ми можемо порадіти, отримати полегшення від її проявів. Нам дуже приємно, коли поряд з нами добра, лагідна мама, хороші люди, щирі друзі.

Доброта – це не просто приємне, ввічливе слово, це ваша добра участь і щира допомога чи порада тому, хто її потребує, це може бути просто добра та лагідна посмішка, що зігріє, як тепле сонечко.

Вивчити прислів’я:

Вправа «Я так втомився» (3 хв.)

Старий дідусь несе важку сумку. Ось він став, поставив сумку біля своїх ніг і говорить: «Я втомився, я так втомився».

Виразні рухи: стоїть зігнутий, руки висять уздовж тіла, плечі опущені. Психолог пропонує одній групі дітей стати дідусем, а іншій допомогти віднести сумку. Потім діти міняються ролями.

Гра «Добра тварина» (5 хв.)

•     Ми – одна велика і добра тварина, давайте послухаємо, як вона дихає (діти прислухаються до дихання свого і сусіда). А тепер подихаємо разом!

На вдих – робимо крок уперед, на видих – крок назад. А тепер на видих робимо 2 кроки уперед, на видих – 2 кроки назад. Вдих -2 кроки вперед. Видих – 2 кроки назад. Так не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б’ється її велике добре серце. Стук – крок уперед, стук – крок назад і т.п. Ми усі беремо подих і стукіт серця цієї тварини собі».

Вправа «Іскорки доброти» (5 хв.)

- Діти, давайте даруватимемо всім свою доброту. Бути добрим у ставленні до оточуючих має стати нормою нашої поведінки. Людям буде приємно отримувати нашу доброту.

- А тепер давайте зігріємо свої руки теплим диханням. Уявіть собі, що ви вкладаєте в свої долоні теплоту своєї душі, доброту свого серця. Уявіть собі, що від вашого подиху в долоньках загорілася маленька іскорка, ніби сонячна краплинка, - тепла та лагідна. Простягніть свої ручки до всіх, подаруйте своїм товаришам іскорку своєї доброти (діти здувають уявну іскорку доброти з долонь…) Тепер ви знаєте, як можна поділитись з оточуючими своєю добротою.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 11

Тренуємо емоції

Мета. Закріплювати уміння передавати свої емоції за завданням, вчити словесно описувати почуття.

Обладнання. Картинки – піктограми: демонстраційний набір і набір на кожну дитину; кільце.

Хід заняття.

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Етюд «Соромно» (5 хв.)

Хлопчик Коля випадково зламав вимикач телевізора. Він злякався, що мама покарає. Коля сказав, що вимикач зламав менший брат. Братика покарали. Старшому брату стало дуже соромно.

Етюд «Винний» (3 хв.)

Хлопчик розбив вазу. Йому соромно, він відчуває свою провину.

Дидактична гра (5 хв.)

Знаходження відповідних піктограм за словесним описом. Супровід історії піктограми. Прийшов до групи новенький хлопчик – Віталік. Він нікого не знає, йому страшно. Він побачив, що діти грали в цікаву гру, Віталіку стало цікаво, і він підійшов ближче до них. Наталка посміхнулася новенькому і сказала: «Віталику, іди до нас гратись». Віталик радо приєднався до дітей.

Вирішив котик зловити мишку. Побачив сіреньку, хитро примруживши очі сказав: «Зараз я її зловлю». Зловив мишку, а вона заплакала: «Відпусти мене, мені боляче». Стало соромно котикові і він відпустив мишку. Мишка зраділа і подякувала котикові.

Гра «Каблучка» (5 хв.)

Діти вгадують по обличчю (його виразу), у кого захована каблучка.

Психом’язове тренування «Обличчя загоряє» (5 хв.)

Підборіддя загоряє – підставити сонечку (вдих), летить жучок, збирається комусь сісти на язичок (затримка дихання), жучок полетів (видих). Ніс загоряє – підставити сонечку (вдих), летить метелик, хоче сісти на носик (ніс зморщують, затримка дихання), полетів (видих). Брови – гойдалка – знову прилетів метелик і гойдається на бровах – вгору – вниз, полетів (видих). Хочеться спати – розслаблення м’язів обличчя.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 12

Стійкий солдатик

Мета. Навчати методам саморегуляції та вольової регуляції. Формувати навички довільної поведінки, уміння діяти за правилом. Розвивати виразність рухів та долати рухову скутість.

Обладнання. Три силуети долоні: червоний, жовтий, синій; музичний запис.

           Хід заняття

    Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

      Вправа «Стійкий солдатик» (5 хв.)

Психолог говорить, що ми всі нерідко хвилюємося, не можемо зосередитися на чомусь, переживаємо, тривожимося. Тому потрібно допомогти собі самому, а саме – навчитися керувати своєю поведінкою.

Коли ви дуже збуджені й не можете заспокоїтися, взяти себе в руки – станьте на одну ногу, а іншу підігніть у коліні, руки опустіть уздовж тіла. Ви стійкі олов’яні солдатики на посту, несете свою службу. Озирніться навколо, відзначте, що навколо відбувається, хто чим зайнятий, кому потрібна допомога. А тепер поміняйте ногу й подивіться ще пильніше. Молодці! Ви справжні захисники і, найголовніше, - ви змогли справитися зі своєю поведінкою.

Вправа «Врости в землю» (5 хв.)

•     Коли тобі погано, уяви себе деревом, могутнім та міцним. Спробуйте сильно-сильно надавити п’ятами на підлогу, руки стисніть у кулачки, міцно стисніть зуби. Ви – міцне дерево, в якого сильне коріння, і ніякі вітри вам не страшні. Це поза впевненої людини.

Вправа «Велике дерево» (5 хв.)

Учасники беруться за руки і стають у коло. Психолог тихим голосом говорить: «Ми всі – одне велике дерево. Давайте послухаємо, як шелестить його листя, неначе дихає!» Усі прислухаються до свого дихання і до дихання сусідів. «А тепер послухаємо разом!». Вдих – робиться крок уперед, видих – крок назад. «Так дерево не тільки шелестить листям, так течуть соки в його стовбурі». Стук – крок уперед, стук – крок назад.

Гра «Кричалки – шепталки – мовчанки» (5 хв.)

Дітям пропонується три силуети долоні: червоний, жовтий, синій. Це сигнали. Коли дорослий піднімає червону долоню – «кричалку» - можна бігати, кричати; жовта долоня – «шепталка» - можна тихо пересуватися й шепотіти; синя долоня – «мовчанка» - діти повинні завмерти на місці або лягти на підлогу й не ворушитися. Закінчувати гру краще «мовчанками».

Вправа «Дерево» (5 хв.)

Діти сидять (лежать). Їм пропонують уявити себе деревом. Діти повинні уявити гнучкий (або могутній) стовбур, гілки, що переплітаються, листя, що хитається на вітру та тягнеться до сонця (дощу…). Діти повинні відчути поживні соки, що тягне їхнє коріння з землі. Дерево стоїть сильне, здорове, могутнє… Символічне почуття стабільності та зв’язку з реальністю.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 13

Слухаємо себе

Мета. .Виховання позитивних рис характеру. Формування впевненості в собі, в своїх силах, розуміння себе.

Обладнання. Музичний запис, картина з зображенням лебедя.

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Етюд на виразність жесту «Це я! Це моє!» (5 хв.)

Діти стоять у колі. Психолог виконує роль глухої бабусі, яка запитує дітей: «Де Славко? Чия це іграшка?» Від дітей вимагає відповідати жестами за допомогою рук (пальцем - «Я», долонею - «Моє»).

Гра-бесіда «Мої позитивні риси» (5 хв.)

Діти сідають на килим, їм пропонують подумати, які позитивні риси характеру в них є.

•        Що в тобі найбільш подобається оточуючим?
•        Про який вчинок ти згадуєш із задоволенням і чому?
•        Яким би ти хотів бути?

(Не можна любити інших, якщо не навчився цінувати себе.)

Вправа «Політ пташки» (5 хв.)

Давайте спробуємо перетворитися на пташку. Ми зможемо пізнавати секрети краси і легкості, злетимо над землею в ясне блакитне небо, бо небо – це царство птахів. Одна з найчарівніших – лебідь: білий, як сніг, з довгою, гнучкою шиєю, золотистим дзьобом. Підніміть підборіддя вгору. Так, дійсно, така шия у лебедя. Давайте закриємо очі і подихаємо, як птахи. Вдихаємо – видихаємо, після вдихання говорити про себе «Я лебідь» - видих (3 рази). Добре.

Шия витягнута, напружена, спина пряма, горда. Широко і плавно розкиньте крила.

Зігніть в колінах ноги, напружте їх… і… різко випряміть – глибокий вдих – і… чудо – полетіли! (3 рази).

Можете вільно махати крилами. Тіло легке, як пір’їнка, ми його зовсім не відчуваємо. Як радісно і вільно! Чисте небо навколо, прохолода, тиша, спокій (вдих – видих) (3 рази).

Перед нами, як дзеркало, блищить озеро. Можна придивитися – і побачити там себе – яка гарна, горда птаха (вдих – видих).

Ми плавно летимо, нам подобається і зовсім не страшно. Спустимось нижче, ще нижче, ось вже близько поле, будинок, люди. І ось ми доторкнулись землі… Витягнемо шию, розправимо плечі, опустимо крила. Чудовий політ!

Хай у когось трохи не вийшло. Не біда. Адже і лебідь – красень не одразу полетів, спочатку він був гидким каченям. Всі над ним сміялись і ніхто не розумів. Але він мріяв стати лебедем і мрія здійснилась. Все прекрасне коли-небудь збувається, треба лише повірити в себе.

Вправа «Гора з пліч» (5 хв.)

Психолог пояснює дітям, що коли вони дуже втомилися, їм важко, хочеться лягти, а треба ще щось зробити, можна виконати вправу «Гора з пліч». Для цього потрібно стати, широко розставивши ноги, підняти плечі, відвести їх назад, злегка напружуючи їх і зводячи в лопатках. Після цього потрібно різко опустити плечі, «скинувши гору з пліч». (Повторити цю вправу 2-3 рази).

            Вправа «Сонячний зайчик» (5 хв.)

•       Сонячний зайчик зазирнув у оченята. Закрийте їх. Він далі побіг по обличчю – ніжно погладьте його долоньками (на лобі, на носику, на щічках, на підборідді). Гладьте обережно, зайчик вже на голові, на шиї, на животику, на руках, ніжках, він забрався за комірець – погладьте його і там. Він не пустун, він любить і ласка тебе, а ти його, тому подружись з ним.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

    Заняття 14

Втомо, відійди

Мета. Проведення тренінгу на зняття втоми, роздртування.

Обладнання. Декоративні подушки, музичний запис.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Етюд «Відвідування хворого» (3 хв.)

(на відображення позитивних рис характеру)

•       Хлопчик захворів, до нього прийшов друг, зі співчуттям дивиться на нього, дає пити хворому, турботливо поправляє ковдру.

«Відійди, злість» (7 хв.)

Гравці лягають на килим, між ними подушка. Закривши очі, діти з усієї сили б’ють по подушкам руками, а ногами по долівці з криком: «Тікай злість, тікай» (3 хвилини). Після цього діти лягають в позу «зірки» і спокійно лежать, слухаючи музику (3 хвилини).

- А ще малята, коли ви починаєте сердитися:

- заспівайте веселу пісеньку або послухайте улюблену музику;

•    пограйте з м’ячиком чи з іншою улюбленою іграшкою;
•    помилуйтеся чудовими квітами або природою, послухайте шелест листя і трави, спів пташок;
•    розкажіть про свою злість друзям.

Тренінг на саморегуляцію «Візьми себе в руки» (3 хв.)

•    Як лишень відчуєш, що неспокійний, хочеться кого-небудь стукнути. Є досить простий спосіб доказати собі свою силу: обхвати долонями лікті, і сильно прижми руки до грудей – це поза стриманої людини (діти тренуються).

Вправа «Скинь втому» (3 хв.)

Стань, широко розставивши ноги, ноги трохи зігни в колінах, нахились і вільно опусти руки, розправ пальці, схили голову до грудей, привідкрий рота. Покачайся в різні боки. Різко тряхни головою, ногами, тілом. Ти струсив втому!

Вправа на зняття агресивності «Два барани» (5 хв.)

•    Рано – вранці два барани зустрілися на містку. Діти по двоє стають один напроти одного, тулуб нахилено вперед, долонями і лобами упираються один в одного. Задача – протистояти натиску, і, не зрушуючи з місця, тиснути на іншого. Хто зрушив – програв.

Вправа на саморегуляцію «Врятуй пташеня» (5 хв.)

•     Уяви, що в твоїх долонях маленьке безпорадне пташеня. Зігрій його. Повільно, по одному пальчику склади долоньки, сховай в них пташеня. Подихай на нього, зігріваючи рівним спокійним диханням. Приклади долоні до своїх грудей, віддай пташеняті добро і ласку свого серця і дихання. А тепер розкрий долоні і побачиш, що пташеня радісно злетіло. Посміхнись йому і не сумуй, воно ще повернеться до тебе.

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

   Заняття 15

Страх, відійди

Мета. Зняття тривожності, страхів, формування умінь переборювати страх, труднощі. Моделювання ситуацій, що викликають страх, вербалізація глибинних переживань та мобілізація життєвих сил дітей на їх знищення.

Обладнання. Аркуші паперу, олівці на кожну дитину.

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Етюд «Боязка дитина» (3 хв.)

Дитина вперше в дитсадку, вона боїться. Їй здається, що вихователька незадоволена нею, а діти почнуть ображати. Рухи: сидіти на стільчику, на краю, ноги разом, лікті притиснуті, долоні на колінах, голова опущена.

Бесіда «Наші страхи» (10 хв.)

Діти пригадують ситуації, що з ними трапились, та розповідають про те, які емоційні негативні відчуття викликає страх. Відтворюють особливості мімічної експресії страху.

•     Чому тобі буває страшно?
•     Чого ти боїшся більше за все?
•     З ким би ти хотів бути, коли тобі страшно?
•     Що відчуває людина, яка всього боїться? Яка вона?
•     Що треба зробити, щоб не боятися?
•     Герої яких казок переживали страх?
•     В яких казках діють сміливі герої?
•     На якого казкового героя ти хотів би бути схожим?

Малювання «Мій страх» (7 хв.)

Дітям пропонується намалювати те, чого вони бояться – страх, та знищити його будь-яким бажаним дитині способом. Потім промовляють «магічні слова»:

Я більше не боюсь.

Я більше ніколи не буду боятися.

Я зумію себе захистити.

Я сміливий.

Я сильний.

Нічого в світі не лякає мене.

Гра «Миша й мишоловка» (5 хв.)

Діти в колі притискаються один до одного. «Миша» в колі. Її задача – вийти з мишоловки – пролізти, роздвинути інших. Умовити.

Умова: не робити боляче «мишці». В складному становищі допомогти «миші» вийти.

Вправа на релаксацію «Я – вітер!» ( 5 хв.)

Я – вітер. Я легкий, ніжний, теплий. Я граюся з квітами, ніжно торкаюся їх пелюсток. Я ховаюся у вітах дерев і шурхочу листочками. Я вдихаю в себе чисте повітря лісів і стаю сильнішим і добрішим… Я піднімаюся високо в гори і співаю голосно: «Я – вітер! Я швидкий, сильний, добрий вітер!»

Прощання «До зустрічі!» (2 хв.)

Заняття 16

Кольорове чудо

Мета. Формування відчуття радості, задоволення, впевненості, «творця» через вільне малювання акварельними фарбами шляхом їх змішування.

Обладнання. Акварельні фарби, ватман, пензлі, каблучка, музичний запис, «чарівна паличка».

Хід заняття

Привітання «Доброго дня!» (3 хв.)

Етюд «Люблячий син» (3 хв.)

•    Хлопчик потихеньку входить в кімнату з подарунком за спиною. Він іде на носочках і посміхається. Мама не знає, що синок хоче зробити їй подарунок.

Бесіда «Коли ти радієш» (7 хв.)

Запитання для бесіди:

•       Коли ти радієш?
•       Яка подія викликала в тебе найбільшу радість?
•       Що відчуває радісна людина?
•       Придумайте слова про радість.
•       З ким би ти хотів поділитися своєю радістю?
•       Що ти можеш зробити, щоб твоя сім’я жила весело та радісно?
•       Яку добру справу ти зробив би для свого друга?
•       Якого кольору може бути радість? Радість переливається різними кольорами.
•       На що вона може бути схожа?

(на салют, яскраві променисті самоцвіти).

Вільне малювання під музику на мокрому аркуші паперу.

Запропонувати дітям утворити коло і поставити перед собою руки. Взяти каблучку, обійти з нею всіх дітей і непомітно вкласти її в руки однієї дитини. Потім звернутись до дітей: «Хто сьогодні найдобріший, біжи до мене поскоріше!». Той, у кого каблучка, повинен вибігти в центр кола. Фея доторкається до когось із дітей і говорить про дитину щось добре. Той, до кого доторкнулася фея, повинен сказати щось добре про сусіда, а той — наступній у колі дитині і т. ін. Остання дитина повторює все добре, що діти сказали одне про одного.

Гра на розслаблення м’язів «Фея сну». (5 хв.)

Діти сидять на килимку. Звучить колискова пісня. До дітей підходить дівчинка з «чарівною паличкою» - це фея сну. (хлопчик – чарівник). Фея торкається плеча гравця паличкою, той «засинає» (нахиляє голову і заплющує очі). Так фея обходить усіх дітей. Торкаючись їх чарівною паличкою… Фея дивиться на дітей: усі сплять, посміхається і тихенько йде.

Методичні рекомендації

1. Враховуючи те, що дошкільне дитинство суттєво відрізняється від наступних періодів життя відносною свободою малюка, рекомендуємо, щоб діяльність якою він займається обиралась за власним бажанням, тоді вона буде емоційно насичена, дасть простір для уяви.

2. Дошкільний вік – «період первинного фактичного становлення особистості» (О. Леонтьєв), тому необхідно сприяти формуванню у дітей цілісної картини світу, внутрішніх етичних інстанцій (зачатків почуттів совісті), елементарних форм відповідального самовизначення, спираючись на розмаїття людських почуттів.

3. Важливе виховне завдання педагога – повага до природних особливостей дошкільника. Скільки дітей – стільки фізичних, психологічних та соціальних портретів. Їх треба розрізняти, брати до уваги, до них слід пристосовуватись.

4. Не варто оцінювати емоційні стани, здібності маленької дитини за кількісними параметрами – їх у дітей не більше чи не менше за інших, а просто вони якісно різні.

5. Педагогам спиратися у своїй виховній роботі по формуванню позитивних емоційних почуттів на дитячу субкультуру, орієнтуючись на цінності і норми самих дітей, усвідомлювати, що довіру дитини треба заслужити, а не домагатися силою своєї влади.

Література

1.   О. А. Атемасова «Психогімнастика». - Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 160 с.
2.   О. А. Атемасова «Проблеми розвитку та корекція емоційної сфери». - Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 176 с.
3.   Н. І. Нечипорук, О. П. Томей «Розвивальні ігри для дошкільників». - Х.: Видавнича група «Основа», 2007. - 192с.
4.   «Психологічні заняття з дошкільниками». К.: бібліотека «Шкільного світу» 2008.
5.   Калинина Р. «Тренинг развития личности дошкольника: занятия, игры, упражнения» СПБ.: Изд-во «Речь» - 2002.
6.   Журнал «Розкажіть онуку». Вид-во «Київська правда». - 2006. - №12 стр. 42.
7.   Крюков С. В., Слободяник Н. П. «Удивляюсь, злюсь, боюсь, хвастаюсь и радуюсь». - М.: Просвещение, 2000.
8.   Марінушкіна О. Е. «Порадник практичного психолога». Вид. група «Основа», - 2007.
9.   Газета «Психолог дошкілля». Вид-во «Шкільний світ». - 2010. - №2(7), №6(11).