Корінь слова. Спільнокореневі слова.

Тема. Корінь слова. Спільнокореневі слова

Цілі уроку. Познайомити учнів з поняттями «спільнокореневі слова», «корінь»; вчити виділяти спільну частину споріднених слів – корінь. Розвивати мовне чуття, увагу до лексичного значення слів. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання: презентація, картки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

І. Організаційний момент. Створення емоційного стану. 

II .Повторення вивченого матеріалу.     

1. Метод «Мозковий штурм»

Аналізуємо слово «корінь»

2. Хвилинка каліграфії.

                             Корінь

Складіть речення зі словом корінь?

III.  Повідомлення теми і мети уроку.         Слайд 4

- Сьогодні на уроці ми дізнаємося, що таке спільнокореневі слова, чому їх так назвали; будемо виділяти корінь у словах; а також  розвивати своє мовлення, збагачувати словниковий запас, згадаємо, як треба ставитися до природи.

ІV.  Робота над новим матеріалом.         Слайд 5

1. Пояснення вчителя.

- Назви, яких дерев ви знаєте?

    - Яке це дерево? ( ДУБ)

- Як називається молоденький дуб? ( дубок)         

- На яке питання відповідають слова  дуб, дубок? Що це за слова? (іменники)

   - Змініть слово дуб так, щоб воно стало прикметником і відповідало на питання який? (дубовий).

- Поміркуйте, від якого слова утворилися слова?

- Як ви гадаєте, чи можна ці слова назвати «родичами», «рідними» словами?  Чому? ( Вони утворилися від одного слова)

- Раз вони рідні,  їх  і назвали спорідненими словами.

- Знайдіть у записаних словах  спільну частину. Позначте її дужкою.

- Запам’ятайте,  ця спільна частина і робить їх спорідненими. Саме  її називають коренем слова.

2. Слухання  казки про корінь слова.

Багато тисяч років тому жив собі корінь «ліс». Знайшли його люди і почали думати, що з ним робити. А ко­рінь і каже: «Посадіть мене — і я розростусь у велике красиве дерево».

Посадили люди корінь «ліс», і він став рости. Спочатку один паросток пустив, потім другий, третій... Багато паростків з'явилося від кореня «ліс». Усі вони на корінь подібні і своє щось у кожному є. Ось яке дерево вирос­ло! Подивились люди, порівняли паростки і побачили, що в усіх одна спільна частина «ліс». З того часу по­чали люди спільну частину споріднених слів називати коренем. І правильно вирішили: від неї, як і від кореня дерева, утворюються нові споріднені слова.                                                                                                                          

3. Робота над правилом.     

VІ. Первинне осмислення знань.

1. - А чи знаєте ви в яку пору року краще садити дерева?

  ЕВСАН

Вибігла я з хати –

Весноньку – веснянку

Буду зустрічати.

Квіточок весняних

Я букет несу-

Хай вплете весна їх

У свою красу.

2. Для того щоб виросло дерево треба посадити саджанець? Тож вирушаємо до найкращих  розсадників? Але що я бачу, велику кількість різноманітних саджанців? Треба їх сортувати, ви допоможите?

Робота в групах.

слова з коренем «спів»;

слова з коренем «вод»;

слова з коренем «муз»;

Довідка: Співати, підводний, музика, водичка, спів, вода, музикант, наспівувати, музей, співак, спав, музичний, водив, співачка, водяний.

3.  А чи всім можна довірити саджати дерева? Так серед людей можуть бути недоброчесні люди. Так і серед спільнокореневих слів трапляються слова, які нібито чимсь схожі, але не відносяться до них?

Фронтальна робота.

Гра «Один зайвий»

Записати слова, зайве підкреслити.

Будівля, будувати, будильник, будова, будинок.

Гірський, гора, погоріле, гірка.

Сова, совок, совеня, совиний.

4. Розвиток зв` язного мовлення.

Робота в парі.

Що потрібно молодим саджанцям, щоб вони росли?

Дощик, сонечко, деревце, веселка.                         

VI.  Підсумок уроку.       

КУБИК Блума.

VI. Домашнє завдання.

І рівень.  Вправа 155.

ІІ рівень. Придумай і запиши слова, які складаються:

а) тільки з кореня;

б) з кореня і суфікса;

в) з кореня, суфікса й закінчення;

г) з префікса, кореня, суфікса й закінчення.