Костюкова В. М._ Головко С._11 кл._Мистецтво_2021._Презентація "Кінематограф Індії"_ за підручником Масол Л. М.

Кінематограф Індії Вчитель Київської спеціалізованої школи № 260 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури. Костюкова Валентина Миколаївна 2021 Підготувала матеріал : учениця 11-Б класу Головко Сніжана. Київської спеціалізованої школи № 260 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури

Сучасна індійська кіноіндустрія, що випускає понад 1000 кінострічок на рік, є найбільшою у світі. Головний кінематографічний майданчик Боллівуд розташований у мегаполісі Мумбаї (колишній Бомбей). Касові збори боллівудських фільмів (мовою хінді) становлять понад мільярд доларів щорічно. Водночас мережа численних регіональних кіностудій сприяє розвитку культурного і мовного різноманіття. Бута в наряді індійської нареченої.

Комерційна орієнтація індійського кінематографа вплинула на активний розвиток мелодрами. Яскраві музичні фільми, у яких класичні прийоми цього жанру органічно поєдналися з індійськими міфологічними уявленнями та фольклорними традиціями, заворожують глядачів своєю емоційною насиченістю й екзотичністю. Творчість відомого режисера і актора — «батька індійського кіно» Раджа Капура (1924—1988) («Бродяга» (1951), «Боббі» (1973) тощо) — органічно поєднує елементи соціальної драми, комедії, музичного фільму. Радж Капур, фото Раджа Капура

«Бродя́га» музичний індійський фільм, знятий у 1951 році прославленим режисером і актором Раджем Капуром, класика індійського кіно. Бо́ббі (Bobby) — індійський фільм, знятий в 1973 році режисером Радж Капур.

Індійське кіно є одним із найпопулярніших у світі. Його легко впізнати серед фільмів інших країн. Воно являє собою унікальне явище, яке не має аналогів у світовому кінематографі.

Комерційна орієнтація індійського кінематографа вплинула на активний розвиток мелодрами. Яскраві музичні фільми, у яких класичні прийоми цього жанру органічно поєдналися з індійськими міфологічними уявленнями та фольклорними традиціями, заворожують глядачів своєю емоційною насиченістю й екзотичністю.

Унікальність індійського фільму полягає в його своєрідній формі, в манері оповіді, в способах розстановки акцентів, в художніх прийомах. Розглянемо характерні риси, що притаманні індійським кінофільмам.

У сучасних боллівудських блокбастерах багато музики й танцювальних сцен. Саме від якості музики і пісень нерідко залежить успіх кінокартини. Саундтрекивипускають ще до прем’єри фільму, щоб підігріти інтерес публіки, таким чином вони стають популярними. Здобуло визнання і авторське («паралельне») кіно Індії. Представником цієї «нової хвилі» є індійський режисер Мрінал Сен (нар. 1923). Мадхурі Дікшит і Айшварія Рай у мелодрамі «Девдас» (реж. Санджай Ліла Бхансалі, 2002).

1. Головною особливістю кінофільмів Індії є сюжет. Сценаристи черпають натхнення з літературних джерел індуїзму, буддизму тощо, адаптуючи їх до проблем сьогодення. Це дозволяє створювати нові і незвичайні сюжети, які здатні заворожити будь-яку сучасну людину.

2. Індійські кінофільми завжди національні, пов'язані з історією Індії та її народом. Вони захищають людину від розчарувань, які вона відчуває у повсякденному житті, і занурюють в чудовий світ уяви, в легендарну і магічну, іноді трагічну історію своєї країни.

3. В кіномистецтві Індії вважають, що музика і танці — це єдиний інструмент, який допомагає передати глядачам емоційний аспект життя, характерний для ситуацій, до яких потрапляють головні герої фільмів. Склалася традиція включати до кінострічки п'ять-шість танцювально-пісенних сцен. Це частіше естрадні пісні, але можуть бути і кращі взірці класичної музики, і релігійні гімни. Багато пісень стають національними хітами.

4. Індійське кіно завжди пройняте глибоким коханням, яке не може не хвилювати глядача. Але зображення фізичної близькості в індійському мистецтві не допустиме через сформовані традиції. Фахівці вважають, що індійські кінематографісти майстерно замінюють еротичні сцени співами або танцем. Режисери навмисне тримають глядача в напрузі, адже існує думка, що в хвилини очікування відвертої сцени еротики в кілька разів більше, ніж у поцілунках й обіймах. Кадр з фільму «Господин, госпожа и слуга» 1962.

5. Фільми виходять практично на всіх основних мовах країни. Не можна не відзначити, що індійські кінофільми мають особливу спрощену кінематографічну мову, зрозумілу сотням мільйонів малоосвічених людей не тільки в Індії, а й у всіх країнах індійського культурного регіону. Кінематографісти вважають, що будь-яка картина, за традицією, повинна бути зрозумілою кожній людині незалежно від її освіти, соціального стану і достатку.

У 1916 р. завдяки Голлівуду була заснована перша кінофабрика в Бомбеї (нині Мумбаї). Так було покладено початок індійської «фабрики мрій» — Боллівуд. Неформальний логотип Боллівуду.

Таким чином, індійська культура сформувалася незалежно від європейської багато тисячоліть тому. Мова традиційної індійської культури — санскрит. Із сивої давнини і майже до XVIII ст. філософські, релігійні, літературні, наукові твори були створені цією прекрасною мовою, яка є живою й сьогодні. Оригінальна культура Індії об'єднує ідеї різних релігій, звичаї, традиції народів, які жили й живуть на її території. Незважаючи на таке унікальне розмаїття, ця країна єдина як цивілізація, яка завдяки своїй загальній історії й зберігає самобутню культуру.

ВИСНОВКИСучасні індійські постановники кінофільмів все частіше відходять від сформованих традицій. У нових картинах змінюється одяг героїв, який стає все більш відвертим, а знаменитих танців все менше й менше. У Боллівуді знімають в основному блокбастери, фантастичні картини і бойовики. Індія експортує свою кінопродукцію до 80 країн світу, переважно до держав Азії, Африки, Латинської Америки. Музично-хореографічне мистецтво і кінематограф індійського регіону справили помітний вплив на розвиток культур країн Азії та інших континентів. Водночас сама Індія – «країна мудреців» залишається однією з найкращих для вивчення та відвідин.

Дякую за увагу!!!