Краєзнавчо-патріотична акція "Від роду і до роду збережемо традиції нашого народу"

Про матеріал

У краєзнавчо-дослідницькій роботі учні гуртка «Бісероплетіння» Корюківського ЦДЮТ були ознайомлені із інформацією про створення та поясненням значення символіки Корюківщини. В результаті проведеного майстер-класу були вивчені особливості виготовлення тканих бісером картин. Розроблена схема та виготовлена за нею конкурсна робота «Герб Корюківського району» технікою верстатного ткацтва бісером. Проведена зустріч з майстринями дала можливість порівняти підготовчу роботу до ткацтва, знайти спільне та відмінності у виготовлення та застосуванні тканих виробів.

Перегляд файлу

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Корюківської міської ради

Корюківський Центр дитячої та юнацької творчості

Корюківська міська рада Чернігівської області

ТЕМА КРАЄЗНАВЧО -ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ:

Роботу виконав: Корінь Олександр Сергійович,

вихованець гуртка «Бісероплетіння»

Корюківського ЦДЮТ Керівник гуртка: Железняк Олена Іванівна

Назва авторського колективу:

Гурток «Бісероплетіння»

Прізвище, ім’я автора творчої роботи :

Корінь Олександр Сергійович

Навчальний заклад: Наумівська ЗОШ І-ІІІ ст. Корюківської міської ради Чернігівської області

Клас:6 клас

Рік народження: 13.12.2004р

Домашня адреса:

с. Наумівка

Корюківського району

Чернігівської області, індекс 15314,

Вікова група: середня

Прізвище, ім’я авторів краєзнавчо-дослідницької роботи:

1.Корінь Олександр Сергійович (автор)

2.Вихованці гуртка «Бісероплетіння» (учасники акції)

Керівник: Железняк Олена Іванівна

Місце роботи: Корюківський Центр дитячої та юнацької творчості Корюківської міської ради

Посада:керівник гуртка,

Контактний телефон:0984437151

Консультанти:

1.Лантух Ольга Степанівна, завідувач бібліотекою-філією, активіст-краєзнавець.

2. Железняк Сніжана Миколаївна, майстриня бісерного ткацтва.

3. Кудіна Ольга Олександрівна, майстриня ткацтва.

Ознайомлення із геральдикою рідного краю.

На конкурс «Від роду і до роду збережем традиції народу» представлена творча робота «Герб Корюківського району», яка виконана з бісеру технікою верстатного ткання за схемою розробленою в комп’ютерній програмі Pattern Maker for Cross Stitch. (рисунок А.9)

Перед початком роботи було знайдено та проаналізовано інформацію про геральдику рідного краю – Корюківщини. Із інформаційних джерел ми дізналися про зміст, опис та пояснення символіки.

Матеріали свідчать, що великий Герб Корюківського району являє собою геральдичний скошений зліва щит (закруглений знизу квадрат, розділений на дві частини). У верхньому пурпуровому полі зображено козацькі клейноди: три перехрещені золоті гетьманські булави у формі зірки руків’ями вниз. У нижньому зеленому полі стоїть на одній нозі срібний лелека з червоними дзьобом і ногами та чорним оперенням на крилах і хвості. Щит охоплений вінком із зелених гілок дуба з плодами, золотих пшеничних колосків та червоного кетяга калини, перевитих синьою стрічкою з золотим написом «КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОН» та увінчаний золотою районною короною.

Розміщені у верхній половині Герба на пурпуровому забарвленні гетьманські булави підкреслюють козацькі традиції району. (Корюківщина в різний час була ранговим поселенням трьох визначних діячів української історії, відомих гетьманів України – І.Самойловича, І.Мазепи, П.Полуботка). Золотий колір булави – символ слави і багатства, що уособлює славні сторінки історії району, надії на велич і процвітання в майбутньому.

Нижня половина Герба має яскраве зелене забарвлення, що символізує життя, багатство природи, врожай і статок, а білий лелека на зеленому фоні, як символ пильності ( Корюківський район прикордонний ), оберіг свого роду, символ любові до рідної землі, продовження роду та оновлення буття, воскресіння природи і всього живого (Корюківський район постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС).

У Великому Гербі пшеничні колоски означають розвинуте сільське господарство, зелене дубове листя з його плодами – місцеві ліси, характерне для району розвинуте лісове господарство, виробництво шпалер та переробку деревини.

Кетяг червоної калини символізує героїзм, мужність та патріотичне минуле жителів району у роки Великої Вітчизняної війни і нагадує про Корюківську трагедію. Оповита навколо вінка стрічка блакитного кольору з написом золотистими літерами “Корюківський район”, відтворює барви Державного Прапора України.

Щит увінчує стилізована золота районна корона, що вказує на приналежність герба саме району (зубці корони вирішені у формі листків дерев). Таким чином, символи району відображають природні особливості, історичну і сучасну символіку краю, вказують на його адміністративний статус [5].

З історії бісерного ткацтва.

Серед багатьох завдань, які реалізуються на гуртку «Бісероплетіння», першочерговості набуває оволодіння дітьми техніками бісерного рукоділля, як одного з надбань української культури та найдавнішого виду декоративно-ужиткового мистецтва.

Існує багато способів виготовлення виробів з бісеру. Ми виявили, що найбільш поширеними з них є низання, плетення, вишивка та ткання. Кожна з технік має свої труднощі і переваги. З бісеру виготовляють прикраси, квіти та дерева, сувеніри, картини.

Найменш поширеним, ніж інші види бісерного рукоділля є техніка ткацтва бісером. Вироби з бісеру виготовлені технікою ткацтва мають вигляд щільного бісерного полотна, де бісеринки суміжних рядків розміщені один під одним без зміщення, таке ткане полотно має дуже щільну без пропусків структуру. Ці вироби двосторонні і мають гарний вигляд на просвіт. Їх можна використовувати як настінні панно, для вітражів та абажурів на настільні лампи. Ці вироби відрізняються від інших, виготовлених різними техніками.

Ткацтво бісером можна розділити на два види: верстатне і ручне ткацтво. Порівнюючи верстатне і ручне ткацтво можна виділити переваги одне над одним. Ручне має більш щільнішу структуру полотна. Його використовують для обплетення невеликих виробів круглих та овальних форм: пасхальних яєць, ваз, прикрас. У техніці ручного ткацтва можна також сплести гарні браслети, пояси, кольє-нашийники, ґердани і багато іншого. Такий спосіб ще називають прямим щільним плетінням, так як ремінці з бісеру дійсно виходять щільними, в них кожна бісеринка з'єднана з іншого. Такі вироби міцні та не потрібно ховати нитки основи. А якщо є спеціальний верстат, то за допомогою нього можна створювати з бісеру красиві прикраси, великі картини чи панно з будь-яким малюнком [7].

Можливо через відсутність верстатів ця цікава техніка найменш поширена серед бісерного рукоділля.

Тож як можна виготовити самостійно верстат для ткацтва в домашніх умовах? Ми переглянули різні варіанти ткацьких верстатів ( рисунок А.1) і виявили, що верстат можна зробити з багатьох підручних матеріалів [8,9].

Проведення майстер-класу на ткацькому верстаті.

Щоб більше дізнатися про цю цікаву техніку бісерного рукоділля, ми звернулися за допомогою до колишньої вихованки гуртка «Бісероплетіння» Железняк Сніжани, яка має великий досвід роботи з бісером. Вона неодноразовий переможець обласних та Всеукраїнських конкурсів декоративно-ужиткового мистецтва, має персональну колекцію виробів. Її найулюбленіша техніка бісерного рукоділля — це ткацтво. Вже більше десяти років Сніжана виготовляє у цій техніці ґердани та картини.

Ми запросили Сніжану на заняття гуртка «Бісероплетіння», де вона провела майстер - клас по роботі на ткацькому верстаті та поділилася секретами власного досвіду роботи. З проведеного майстер-класу ми дізналися про те, як потрібно розробляти схеми, починати та закінчувати роботу, виправляти помилки.

Корисні поради.

1. Для виготовлення виробу на основу верстата натягуємо основу з ниток. Нитки

використовуємо для основи міцні шовкові. Кількість ниток повинна бути на 1

більше, ніж кількість бісерин у ряду за схемою.

У деяких методичних посібниках надається рекомендація виготовлення картин з декількох рівних смужок [1.8.9]. З власного досвіду Сніжана рекомендує ткати картину суцільну, а не зі смужок, які потрібно потім зшивати. Це займе більше часу, зусиль і не завжди співпадає малюнок.
Роботу починаємо з верхнього ряду з лівої сторони.
Робочу нитку довжиною 1-1,5 м засилюємо в голку та закріплюємо з лівої сторони за першу нитку основи.
Деякі нитки можуть скручуватися та потім плутатися. Для цього перед початком роботи необхідно голкою з ниткою опустити донизу. Нитка сама розкрутиться і під час роботи не буде плутатися.

2. Набираємо бісер потрібного кольору згідно схеми.

Якщо використовуємо бісер 2-5 кольорів для зручності набирання його можна змішати. Коли виготовляємо картини, де використовується декілька відтінків одного кольору, бісер змішувати не рекомендується. Це ускладнює роботу, уповільнює швидкість та якість її виконання. (Особливо якщо в одному ряду у вас багато кольорів).
Велику роль на кінцевий результат відіграє підбір бісеру за кольором, розміром та якістю.

3.Голку з бісером на робочій нитці пускаємо під нитками основи. Пальцями

піднімаємо та продавлюємо бісерини між нитками основи починаючи з правого

краю .(рисунок А.2)

4.Коли бісеринки розміщені між нитками основи починаємо протягувати голку

через бісерини так, щоб вона пройшла над нитками основи (рисунок А.3).

5.Витягуємо голку та трохи натягуємо нитку.

- Після того як буде зроблено перший ряд можна зав’язати вузлик

попередньо стиснувши бісеринки, це полегшить надалі роботу для

початківців. За розміром першого ряду можна визначити

ширину даного виробу.

6. Перший ряд вирівнюємо за допомогою лінійки.

7.Таким чином набираємо бісерини другого ряду, протягнувши голку під

нитками основи, а потім через всі бісеринки над нитками основи.

Плетемо за схемою, доки не закінчиться нитка (рисунок А.4).

Слідкуємо, щоб довжини нитки вистачало на 2 ширини нашого виробу.
Щоб сховати кінець нитки, необхідно, закінчивши останній ряд, просунути голку з робочою ниткою через 3-4 бісерини попереднього ряду зліва направо. Захватити робочу нитку за нитку основи та зробити вузлик. Далі потрібно перейти на попередній ряд та просунути голку з ниткою справа наліво через 3-4бісерини. Голку вивести з лівої сторони та обрізати щільно до краю.

8. Засилюємо нову робочу нитку в голку та закріплюємо її протягнувши через 5-6

бісерин зліва направо в передостанньому ряду(за бажанням можна повторити з

четвертого ряду). Захоплюємо робочу нитку за нитку основи та зав’язуємо

вузлик. Потім переходимо на останній ряд та протягуємо голку справа наліво

через 5-6 бісерин.

Можна протягувати робочу нитку через будь-яку кількість бісерин, але їх кількість має бути однаковою як у прямому так і в зворотньому напрямку. Так закріплену нитку не буде видно.

У деяких картинах, які виготовляла Сніжана, в одному ряду було 15-18 кольорів, а кількість бісерин становила 250-280 бісерин. Тому помилки виправити знімаючи та замінюючи бісерини було важко, довго і складно. Це підвело до пошуку усунення недоліків не знімаючи основної кількості бісерин.

9.Працюючи над цілою картиною потрібно набрати за схемою ввесь ряд бісерин

та розмістити їх між нитками основи. Це дає можливість виявити недоліки.

Якщо Сніжана припускалася помилки, набирала зайву або іншого кольору

бісерину, то її обережно розколювала круглогубцями.

Також Сніжана навчила нас усувати інші недоліки. Наприклад, якщо під час набирання була пропущена бісерина, то при їх розміщенні між нитками основи утворюється дірка. Це можна теж охайно виправити не знімаючи решту бісерин. Для цього, дійшовши до дірки, опускаємо голку вниз, захвативши робочу нитку за нитку основу (рисунок А.5).

Голку виводимо на зворотній бік виробу, набираємо бісерину потрібного кольору, піднімаємо її між ниток основи в дірку та просовуємо голку справа наліво через 2-3 бісерини (рисунок А.6).

Голку з ниткою виводимо на лицьову сторону, попередньо робочу нитку трохи натягуємо. Захвачуємо нитку основи та починаємо протягувати голку, вертаючись у зворотному напрямку (це через 2-3 бісерини до дірки, набрана бісерина та 2-3 бісерини після дірки). Ще раз так само захвачуємо нитку основи, голку виводимо на лицьову сторону та продовжуємо ткання справа наліво закріплюючи всі бісерини (рисунок А.7).

Якщо плететься неширокий виріб, наприклад, ґердан чи браслет, краще скинути бісерини з робочої нитки та виправити недолік, набравши їх за схемою.

Робота зі схемами.

Перший свій ґердан Сніжана зіткала за власною схемою, яку намалювала на звичайних листках із зошита у клітинку. На таких листках можна розробляти схеми для ґерданів, краваток, поясів та виробів невеликих розмірів, де використовується орнамент.

Для ткання картин можна використовувати схеми вишивок нитками. В цьому випадку потрібно брати бісер круглої форми. Якщо бісер приплюснутий то необхідно вносити зміни. Зазвичай з одного десятка видаляється один горизонтальний ряд, при цьому слідкуємо щоб малюнок не зазнав великої деформації [12].

Але вже багато картин Сніжана виткала за власними схемами, які розробила за допомогою комп’ютерної програми Pattern Maker for Cross Stitch (Патерн Мейкер). Це дуже зручна програма для перегляду і створення схем для вишивки. Тут можна відрегулювати яскравість, контраст, насиченість і відтінок, відрізати непотрібні частини зображення, встановити розмір. За допомогою цієї програми ми перетворити зображення Герба Корюківського району в схему, яку використали для ткацтва бісером. (рисунок А.8,9).

Дана інформація є унікальною ( так як майстрів цієї справи знайти нелегко) і носить дослідницький характер. Адже застосування навиків на всіх етапах роботи ми не лише побачили, але й мали можливість закріпити їх на практиці.

Екскурс в минуле.

Гуртківці провели опитування серед школярів на тему: « Що ви уявляєте, коли чуєте слово «ткання»?

Більшість опитуваних пов’язувала це слово з минулим: тканими доріжками, рушниками, одягом. Саме тому ми вирішили зробити екскурс в минуле: познайомитися зі старшими жінками, які займалися тканням рушників, зустрітися з майстринями та більше дізнатися про це рукоділля, а також знайти спільні моменти та відмінність між цими двома видами ткацтва.

Зустріч відбулася в краєзнавчій кімнаті-музеї історії села. На ній були присутні:

- директор Будинку народних традицій та дозвілля села Наумівка – Броско Людмила Михайлівна;

- активіст-краєзнавець, завідувач бібліотекою-філією – Лантух Ольга Степанівна;

- бібліотекар – Віречко Надія Григорівна.

Були запрошені гості – майстрині ткацтва, бабуся вихованця гуртка «Бісероплетіння», – Корінь Лідія Тимофіївна та найстарша майстриня села – Кудіна Ольга Олександрівна.

Лантух Ольга Степанівна ознайомила присутніх з процесом виготовлення в давнину полотна із льняних, конопляних і вовняних ниток. Ми отримали інформацію, що льон, коноплі та овеча вовна оброблялись протягом цілого року, поетапно, у визначені народним календарем термін.

Спочатку сировину підготовлювали, обробляли волокна, пряли, зсукували нитки, ткали, потім вибілювали викачували, вигладжували, вибивали.

Вирощування й обробка льону і конопель – це тяжка й виснажлива праця, яка майже повністю лежала на жіночих плечах.

Майже з XV ст. відома в Україні прядка, домашній верстат, призначений для ручного прядіння. Незважаючи на поважний вік (83роки!), Кудіна Ольга Олександрівна показала нам як пряли нитки. Ми дізналися, що ткані речі для родини виготовлялися в умовах натурального господарювання, тому ткацький верстат (його ще називають кросна) був належністю кожної оселі. Напрясти та наткати треба було на всю родину.

Починали прясти після закінчення польових робіт, а ткали з ранньої весни до початку польових робіт. У день, коли ставили кросна, у хаті обов’язково топилося, бо вологі нитки рвуться і по них погано ходить човник. Не всі жінки в селі вміли добре навивати кросна: для цього найчастіше запрошувалися вмілі майстрині. Для утворення тканини на ньому використовують дві системи ниток – основи та піткання. Повний цикл включає такі операції: утворення зіву, прокладання нитки піткання у зів, прибивання нитки піткання до краю тканини, переміщення виробленої тканини й основи [12].

Кудіна Ольга Олександрівна провела майстер-клас з ткання доріжок на старовинному верстаті, розповіла про особливості ткання рушників «у кружечки» та «сосонки», полотна для сорочок та вишиваних рушників. Особливо нас зачарував весільний рушник, яким благословила мати Ольгу Олександрівну та Івана Давидовича бажаючи їм взаєморозуміння, щасливого і довгого подружнього життя в далекому 1955 році. Вишиті на тонкому полотні квіти символізують оберіг роду. Такий рушник – особлива святиня, яку берегли, як зіницю ока, передаючи від покоління до покоління .

Цікаво було спробувати попрасувати полотно рублем.

Ми були вражені трудомістким процесом ткання, яке було необхідною потребою для життя. Раніше ткати вміли всі жінки. Із тонкої льняної пряжи ткали полотно для одягу, весільних рушників, скатертини й простирадла. Із товстішої – рядно для мішків, повсякденні рушники «утиральники».

Лідія Тимофіївна пригадала та розповіла як допомагала бабусі «снувати» – це коли робили основу для виготовлення доріжок-половиків. Снували вони на стіні, потім знімали все в косу, протягували в нити. Коли через нити всі нитки були добре вирівняні, тоді вже можна було намотували їх на вал. Потім протягували в бердо і лише тоді можна було ткати. Ця робота вважалася важливою та потребувала навиків та сторонньої допомоги. Для половиків в основному використовували різані смужки кольорової тканини.

Висновок

	Верстати для ткання нитками	Верстати для ткання бісером
Розмір верстатів	Кросна за розмірами великі, громіздкі, складної конструкції . Їх виготовляли майстри на замовлення	Бісерні невеликі, можна виготовити з різних підручних матеріалів (з коробки для взуття; дошки та гребінців; шкільних гумок, лінійки та голок; з дерев’яних дощечок)
Підготовча робота до ткацтва	Займає багато часу, потребує навиків та досвіду роботи, обов’язково потрібна допомога	Проста, полягає у підготовці та натягуванні ниток для основи
Підготовка матеріалів	Займає багато часу та зусиль. Нитки виготовляли з льону, конопель та вовни	Матеріали купуються в магазині
Виготовлення виробів	Займає багато часу	Від декількох днів
Досвід роботи на верстаті	Обов’язковий досвід роботи на верстаті	Можуть працювати діти самостійно
Структура Полотна	Полотно щільне, може бути рельєфним («кружечки», «сосонки») та гладеньким(виготовлення полотна для одягу та для вишивки)	Полотно гладеньке, щільне, візерунок передається кольором
Спільне	Основа з ниток Нитка знаходиться в човнику Полотно вирівнюється за допомогою прибивання нитки бердом	Основа з ниток Роль човника виконує голка з ниткою. Роль берда виконує лінійка, яка допомагає вирівнювати ряди бісеру
Практичне застосування тканих виробів	Потреба, необхідність. Шили одяг, використовували в побуті у повсякденному житті(простирадла, рушники, скатертини та ін.) Зараз як твори мистецтва	Як прикраси (ґердани, гайтани,) для декорування інтер’єру (картини), як сувеніри та подарунки, твори мистецтва

Проведене порівняння підводить нас до висновку, що вироби виготовлені технікою ткацтва поєднують в собі естетичні та практичні якості і відносяться до творів декоративно-ужиткового мистецтва.

Список інформаційних джерел

Ляукіна М.В. Бисер: Техника. Приемы. Изделия. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2006. –170с.: ил. – (Золотая библиотека Увлечений).
Ляукина М.В. Бисер. – М.: АСТ-ПРЕСС, 2000.
Литвинец Э. Н. “Забытое искусство (о бисере)”,Сделай сам – 1971 №2, с. 3-43.
Москалюм О.А. Методическая разработка кружка “Бисеринка”. – Новосибирск, 2004.
koradm.cg.gov.ua
http://festival.1september.ru/articles/512662/
http://biserok.org
http://fb.ru/article/140111/kak-izgotovit-stanok-dlya-biseropleteniya-svoimi-rukami
http://vilicounball.uol.ua/ukr/text/8777500/stanki-dlya-tkachestva-svoimi-rukami
http://www.liveinternet.ru/users/shupshunovuycvit/post279170077/
http://www.liveinternet.ru/users/4623230/profile
http://www.zeleniyturism.com.ua

ДОДАТОК А

Види верстатів для ткацтва бісером.

2. $E:\Мои документы\2015\ткання\P3280293.JPG$ 3. $E:\Мои документы\2015\ткання\P3280294.JPG$ 4. $E:\Мои документы\2015\ткання\P3280296.JPG$ 5. $E:\Мои документы\2015\ткання\P3280302.JPG$ 6. $E:\Мои документы\2015\ткання\P3280305.JPG$ 7.

8. 9. $E:\Мои документы\Паспорта ксерокопии\Альоша\Відкрипний талон 010.jpg$

$G:\DCIM\100OLYMP\P3310298.JPG$ Корінь О. з конкурсною роботою «Герб Корюківського району»

ДОДАТОК Б

Фотоматеріал краєзнавчо-дослідницької роботи. $E:\Мои документы\2015\ткання\перероблені фото\P2240105.jpg$

Железняк С. Майстер-клас із ткацтва. Гурток «Бісероплетіння»

$E:\Мои документы\2015\ткання\перероблені фото\P2240100.jpg$ Багато картин Железняк С. виткала за власними схемами, які розробила за допомогою комп’ютерної програми Pattern Maker for Cross Stitch (Патерн Мейкер).

$E:\Мои документы\2015\ткання\перероблені фото\P2240125.jpg$ Схема створена за програмою

$E:\Мои документы\2015\ткання\перероблені фото\P2240115.jpg$

Ткані вироби двосторонні і мають гарний вигляд на просвіт.

$E:\Мои документы\2015\ткання\МУЗЕЙ\DSCN7964.JPG$ Лантух Ольга Степанівна ознайомила присутніх з процесом виготовлення в давнину полотна із льняних, конопляних і вовняних ниток.