20 червня о 18:00Вебінар: Особливості організації навчальної діяльності учнів, що мають розлади аутистичного спектру

КРАСА І СИЛА ЗЕМНОЇ ЛЮБОВІ У ТВОРЧОСТІ ГЕНІАЛЬНОГО АНГЛІЙСЬКОГО ПОЕТА І ДРАМАТУРГА ВІЛЬЯМА ШЕКСПІРА

Про матеріал

НестанНестандартний інтегрований урок зарубіжної літератури та англійської мови за творчістю Вільяма Шекспірадатртний інтегрований урок зарубіжної літератури та англійської мови

Перегляд файлу

Інтегрований урок зарубіжної літератури і англійської мови 

«КРАСА І СИЛА ЗЕМНОЇ ЛЮБОВІ У ТВОРЧОСТІ ГЕНІАЛЬНОГО АНГЛІЙСЬКОГО ПОЕТА І ДРАМАТУРГА ВІЛЬЯМА ШЕКСПІРА»

 

Мета: ознайомити учнів із важливими віхами життя і творчості В. Шекспіра

мовою сприймання, розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, сприяти формуванню естетичних смаків учнів.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, музичне оформлення –

камерний ансамблю, відеоролик про життя і творчість В. Шекспіра

Тип уроку: нестандартний інтегрований урок

 

Усяка перешкода коханню тільки підсилює його.

Вільям Шекспір

 

Хід уроку

І, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 

Учитель заруб. літ.: Є у світовій літературі декілька постатей, чиї художні образи, знахідки, думки хвилюватимуть нас завжди. Одним із таких митців є митця, твори якого мають неминущу ідейну і художню значущість. Його називають «титаном за силою думки і пристрасті». Імя цьому генію – Вільям Шекспір.

Він увійшов в літературу у той період, коли митці зосереджували свою увагу на зображенні внутрішнього світу людини. Англійський поет і драматург теж мріяв пізнати тайну людського серця, поринути у світ переживань, людських почуттів. Цей світ відкривається у творчості автора.

Ось уже 4 століття про цю персону складають міфи про його походження й існування взагалі. Але на годинку ми відкинемо усі існуючі гіпотези і спробуємо узагальнити й закріпити знання про цього геніального автора безсмертних творів не лише українською, а й рідною мовою автора.

 

Вчитель англійської мови: (дискусія із учнями по біографії Шекспіра»

Teacher: Boys and girls! Today we shall continue to study English literature. We shall speak about one of the greatest poets and dramatists of the world. He belongs to those rare geniuses of mankind who have become landmarks in the history of world culture.

     No writer in the world holds a position similar to Shakespeare’s. His plays are being performed more often and in more countries of the world than ever before. And even those people who did not read his plays have become familiar with some of his more popular works in the cinema and on the television screen. And today we shall speak about Shakespeare’s popular tragedy “Romeo and Juliet”. But first of all what do you know about his life?

 

Pupil 1:

 William Shakespeare was born in 1564 in Stratford-upon-Avon, in England. His father, John, was a glove-maker. His mother, Mary, was a farmer’s daughter. He had two older sisters, two younger sisters and three younger brothers.

William probably studied Latin, Greek and history, and left school when he was 14 or 15. Three years later he married Anne Hathaway. They had a daughter called Susanna and twins named Judith and Hamnet. Sometime before 1590 he left Stratford and went to London, the capital city of England.

London’s first theatre opened in 1576. Shakespeare worked in London as an actor and then started writing plays too. In 1593 the plague, a terrible disease, killed thousands of people and theatres were closed. During this time William started to write poems instead of plays. His short poems are called sonnets.

 

Pupil 2:Shakespeare helped build a new theatre called The Globe. It opened in 1599. It was round and had space for 3000 people. At The Globe some people stood in front of the stage and others had seats. The audience shouted, clapped, booed and laughed while they watched plays. Musicians created special noises to make the plays more exciting and they had a cannon to make big bangs! No women acted in Shakespeare’s time: men and boys played all the parts.

Shakespeare wrote comedies with happy endings, like A Midsummer Night’s Dream. He wrote tragedies which had sad endings, like Romeo and Juliet. His history plays are about kings and queens, like Henry V. Shakespeare wrote 38 plays, maybe more. He loved language and invented new words and expressions that we still use today.

William became rich and famous. He had houses in London and in Stratford. He died when he was 52 on 23 April 1616. His plays and poetry were very popular 400 years ago and they are still popular today. People all over the world love his work because he wrote wonderful stories about very interesting people.

 

Teacher:Now, look at the video , which describe the places connected with poet’s life.

                         (демонстрація біографічного відеоролика про Шекспіра)

 

Вчитель зарубіжної літератури: Творчий доробок Вільяма Шекспіра налічує 2 поеми, 37 п’єс і 154 сонети. Кожен із цих творів вважається геніальним і безсмертним. Лише за перше десятиліття своєї творчості Шекспір написав велику частину своїх творів (20 з 37). У 1599 р. королівська трупа Бербеджа побудувала новий театр "Глобус" у Лондоні, актор і автор В. Шекспір став одним з головних пайовиків цього підприємства. Наприкінці 90-х років XVI ст. авторитет В. Шекспіра був загальноприйнятим, незабаром він одержує дворянський титул.

 

Учень. Великий англійський драматург епохи Відродження у своїх творах прославляє чесну дружбу і піднесене кохання, висміює мрійливий індивідуалізм. Його ідеалом стає людина, здатна осягнути таємницю світобудови. Не просто споглядання, а енергійна боротьба за інтереси єдиної, сильної держави становлять життєвий шлях його героїв. Шекспір відкидав нетерпимість пуритан і не міг без ненависті говорити про феодальне свавілля.

В. Шекспір створив біля тисячі художніх образів, і в кожнім із них — частка його душі, не випадково п'єси називають найбільш правильною автобіографією Шекспіра.

Дослідники умовно виділяють такі періоди творчості великого драматурга.

Перший період (1590 – 1600 рр.) — час надій, окриленості, спроби сил у всіх жанрах, гучного успіху і слави. У другий період творчості (1601 – 1608 рр.) він пише, крім декількох комедій, трагедії "Гамлет", "Отелло", "Король Лір". А в 1609 році наступила нова зміна інтонацій (третій період: 1609 – 1612 рр.), у п'єсах зазвучала віра в майбутнє, особливо в драмі "Буря".

На рубежі XVI і XVII століть В. Шекспір переживає глибоку драму. Багато хто з його друзів  і прихильників постраждали в результаті розгрому одноденного заколоту графа Ессекса проти Єлизавети I. Але просвітління в його творчості все-таки намічається наприкінці життя. Він утопічно вірить у кінцеву перемогу добра, гуманних начал у людині.

У 1612 р. літературно-театральна діяльність Шекспіра  припиняється. Він більше не пише і не виступає на сцені, а їде з Лондона у свій рідний Стредфорд, де й помирає 23 квітня 1616 року у 52-річному віці.

 

Вчитель зарубіжної літератури: Вільям Шекспір говорив: «If music be the food of love, play on;  Give me excess of it» («Якщо музика - це їжа любові, грай її;  і подаруй мені її більше!). Сьогодні ми маємо унікальну можливість насолодитися справжньою музикою кохання, що здатна не просто «нас нагодувати», а розбудити справжні почуття…

 

Виступ камерного ансамблю

 

Учень. Легенда про любов

Колись, дуже давно, на Землі був острів, на якому мешкали усі духовні
цінності. Та одного разу вони зауважили, що острів почав опускатись під
воду. Усі цінності сіли на свої кораблі і поплили світ за очі.
Залишилась тільки Любов.

Вона чекала до останнього, але коли вже чекати було нічого, їй теж
закортіло податися геть. Тоді вона звернулась до Багатства і
попросилась до нього на корабель. Але Багатство відповіло:

– На моєму кораблі багато дорогоцінностей і золота, для тебе тут не вистачить місця.

Коли повз пропливав корабель Суму, вона попросилась до нього, але той відповів:

– Вибач, Любове, я такий сумний, мені треба завжди залишатися насамоті.

Тоді Любов побачила корабель Гордості і попросила про допомогу її, але та сказала, що Любов порушить гармонію на її кораблі.
Поруч пропливала Радість, але вона така була перейнята веселощами, що навіть не почула, як її кликала Любов.

Тоді Любов впала у відчай. Але раптом вона почула голос десь позаду:

– Ходімо, Любове, я заберу тебе з собою.

Любов озирнулася і побачила старого. Він довіз її до суші, і коли
старий поплив, Любов спохопилась, адже вона забула запитати його ім'я.
Тоді вона звернулась до Знання:

– Скажи, Знання, хто врятував мене? Хто був цей старий?

Знання подивилось на Любов:

– Це був Час.

– Час? – перепитала Любов. – Але чому він врятував мене?

Знання ще раз поглянуло на Любов, потім вдалеч, куда поплив старий:

– Тому що тільки Час відає, якою важливою в житті є Любов.

 

Вч. англ.. мови: Love is an incredible source of inspiration for many poets and playwrighters .At that time every poet becomes dreamy, writes most of his masterpieces.William Shakespeare depicted all the peculiarities of love. Romeo and Juliet. When people hear this names, they think of a beautiful love story between young people. “Romeo and Juliet” is a tale of true love that is stronger than death”. The young lovers, Romeo and Juliet, are of two noble Italian families: Juliet was a Capulet, Romeo – a Montague. These families had quarreled with each other and the young people were separated and both fell victims to the family feud. But so great and pure was the love of Romeo and Juliet, so sad their early and that even their families saw,  too late, how wrong they had been and forgot their old feud over the lover’s grave.

The best way of reading and watching Shakespeare’s plays is in English. Now some students will act the most romantic dialogue from this play.

 

Учні інсценізують уривок із трагедії «Ромео і Джульєтта»

Romeo: It is my lady; O, it is my love!

O that she knew she were!

She speaks, yet she says nothing. What of that?

Her eye discourses; I will answer it.

I am too bold; 'tis not to me she speaks.

Two of the fairest stars in all the heaven,

Having some business, do entreat her eyes

To twinkle in their spheres till they return.

What if her eyes were there, they in her head?

The brightness of her cheek would shame those stars

As daylight doth a lamp; her eyes in heaven

Would through the airy region stream so bright

That birds would sing and think it were not night.

See how she leans her cheek upon her hand!

O that I were a glove upon that hand,

That I might touch that cheek!

Juliet. Ay me!

Romeo. She speaks.

O, speak again, bright angel! for thou art

As glorious to this night, being o'er my head,

As is a winged messenger of heaven

Unto the white-upturned wond'ring eyes

Of mortals that fall back to gaze on him

When he bestrides the lazy-pacing clouds

And sails upon the bosom of the air.

Juliet. O Romeo, Romeo! wherefore art thou Romeo?

Deny thy father and refuse thy name!

Or, if thou wilt not, be but sworn my love,

And I'll no longer be a Capulet.

Romeo. [aside] Shall I hear more, or shall I speak at this?

Juiet. 'Tis but thy name that is my enemy.

Thou art thyself, though not a Montague.

What's Montague? it is nor hand, nor foot,

Nor arm, nor face, nor any other part

Belonging to a man. O, be some other name!

What's in a name? That which we call a rose

By any other name would smell as sweet.

So Romeo would, were he not Romeo call'd,

Retain that dear perfection which he owes

Without that title. Romeo, doff thy name;

And for that name, which is no part of thee,

Take all my self.

Камерний ансамбль

 

Вч. заруб. літ.: Любов, кохання… Таке знайоме і хвилююче слово. Любов – одне слово, а скільки навіює думок, спогадів, переживань. До когось вона прийде вперше, а хтось уже відчув її душею і серцем. Як би не змінювалося наше життя, а кохання залишається в наших серцях назавжди!

У багатій творчій спадщині митця чільне місце посідають сонети. Якщо драматичні твори писали для різноманітної публіки, то сонети лише для певних осіб. Коріння лірики Шекспіра має давні традиції й сягає римської і середньовічної поезії.

  • Та перш за все, давайте з вами згадаємо: що ж таке «сонет» як літературний жанр? (Сонет – ліричний вірш, який складається із 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне 2-х катренів з перехресним римуванням і 2-х терценів).
  • Де і коли зявився сонет? (В Італії наприкінці ХІІІ ст..).
  • З творчістю яких поетів пов'язаний розквіт цього жанру? (Данте і Ф. Петрарки)

 

Абсолютно правильно. Однак, англійський сонет мав дещо іншу форму, яку називають «шекспірівською». І зараз ми почуємо поетику кохання Вільяма Шекспіра.

 


Учень 1: Сонет № 137

Сліпа любове, що вчинила ти

З моїми потьмянілими очима?

В красі не можу я краси знайти,

Стає потворність, наче врода зрима.

 

Причалили хай очі залюбки

В тій гавані, де всім човнам просторо.

Чому на мене ти куєш гачки

Із помилок мого слабкого зору?

 

Те, що лише моїм було колись,

Тепер належить всім - хіба ж я буду

Кричати - це неправда, подивись,

 

Як сяє чистотою купа бруду?!

Я бачу: правди в правді вже нема,

Мене поглинула брехні чума.

 

Учень 2: Сонет 151

 

Любов не знає докорів сумління,

Хоч, звісно, совість - то її дитя.

Облуднице, мої гріхопадіння -

Ява твого гріховного життя.

 

Як зрадиш ти, я, наче для відплати,

Розпусті віддаю спрагненну плоть;

їй дозволяє дух тріумфувати,

Являти жизняну й нестримну хоть.

 

А слова іншого й не прагне тіло,

Ти тілу - нагорода дорога;

Воно готове коло тебе сміло

 

І падати, й вставати, як слуга.

Любов - вставання й падання без краю,

Я в ній народжуюсь і помираю.

 

 

Учень 3: Сонет 144

 

Є дві любові, мов два духи, в мене -

Два янголи, що борються тихцем;

Дух кращий - то хлоп'я благословенне,

Дух гірший - то жона з хмурним лицем.

 

Вони обидва володіють мною.

Жадає в образі жіночім зло

Мого святця зробити сатаною,

Затьмарити його сяйне чоло.

 

Мій добрий дух борониться запекло.

Не знаю, стане чортом він чи ні,

Та знаю, що два янголи - це пекло,

 

Моя душа - це ж місце їх борні.

Вестиму в сумнівах життя суворе,

Допоки, зло в мені добра не зборе.

 

Учень 4: Сонет 29

 

Коли своє становище кляну,

Зневажений, знедолений до краю,

Коли з глухого неба талану

Я надаремно, плачучи, прохаю,

 

Тоді мінявся б долею з таким,

Хто має більше друзів і надії,

Хто розумом прославився метким, .

Хто словом віртуозно володіє.

 

Але, тебе згадавши, тую ж мить

Єство моє стає таке щасливе,

Як жайвір, що возноситься в блакить

 

І на воротях раю творить співи.

Я не віддам,- хоч би й господь звелів,-

Твою любов за блага королів.

 

Учень5: Сонет 77

 

Покаже дзеркало, як врода в'яне,

Годинник - як хвилини марно йдуть.

Лиш думка та, що на папері стане,

Непроминальну демонструє суть.

 

Свічадо зморшку, схожу на могилу,

Тобі являє - радості нема,

І, відкрадаючи у тебе силу,

Проходить час, мов злодій, крадькома.

 

Сховай же в писане, миттєве слово

Те, що не може пам'ять зберегти;

Знайдеш колись доглянутих чудово

 

Дітей свого ума й зрадієш ти!

Вчарований забутими рядками,

Новими збагатишся ти думками.

 

Учень 6: Сонет 130

 

Її очей до сонця не рівняли, 
Корал ніжніший за її уста, 
Не білосніжні пліч її овали, 
Мов з дроту чорного коса густа. 

Троянд багато зустрічав я всюди, 
Та на її обличчі не стрічав, 
І дише так вона, як дишуть люди,- 
А не конвалії між диких трав. 

І голосу її рівнять не треба 
До музики, милішої мені, 
Не знаю про ходу богинь із неба, 
 

А кроки милої - цілком земні. 
І все ж вона - найкраща поміж тими, 
Що славлені похвалами пустими. 

 

Учень 7: Сонет 80

 

Коли пишу про тебе, з горя в'яну,

Бо знаю: кращий є співець, ніж я;

Твою він славить вроду осіянну,

Звеличує в піснях твоє ім'я.

 

Але твої чесноти - ніби море:

На ньому вміститься і човник мій,

Що безмір вод так непомітно оре,

Втопаючи у хвилі штормовій.

 

Суперник мій іде понад глибини,

Він - корабель високий, наче дім.

А я - на мілині. Хто з нас погине?

 

Та що там шкоди в човнику малім!

Я знатиму, як прийде мить остання:

Одне і те ж - кохання і конання.

 

Учень 8: Сонет 147

 

Моя любов - гарячка; день при дні

Вона лише наснажує хворобу,

Розпалює жадання маревні,

Бажаючи звести мене до гробу;

 

Лікує розум мій мою любов,

Та доктор той вже в мене не буває,

Бо тих його суворих настанов

Я не хотів триматись, я - в одчаї;

 

Бажання - смерть, але не збутись їй,

Бо ліки не дають мені сконати;

Шаленець, я зробився сам не свій

 

Од правди, що її не хочу знати;

Я вірив: ти і чиста і ясна,

Ти ж - наче пекло, наче ніч, страшна.

 

Учень 9: Сонет 90

 

Якщо не любиш, кинь мене сьогодні, 
Коли зреклись і люди, і Господь. 
Віддай на муки в пеклові безодні, 
Лиш як остання втрата не приходь. 

Не завдавай іще мені страждання, 
Як душу знов посяде супокій, 
Нехай не йде по ночі грозовій 
Холодне, хмуре й дощове світання. 

Покинь мене, лиш не в останню мить, 
Коли зігнуся від дрібних утрат я. 
Покинь тепер, щоб міг я пережить 
 

Удар оцей, страшніший від розп'яття. 
Тоді тягар усіх дрібніших втрат 
Покажеться мізернішим стократ. 

 

Учень 10: Сонет 67

 

Чому в цей час, коли панує зло,

Ще й він живе, скрашаючи пороки?

Щоб, ним освячене, перемогло

Падлюцтво та безчестя темнооке?

 

Чому рум'янці в нього на виду

Відтворює косметика брехлива?

Чи треба підмальовувать в саду

Троянду, повну істинності й дива?

 

Чом він живе, як в ньому все старе,

Застигла кров давно від охолоди,

Чому Природа, мов жебрак, бере

 

Від нього підфальшовані клейноди?

Бере, аби сказати,- подивись.

Які багатства мала я колись!

 

Учень 11: Сонет 1

 

Ми прагнем, щоб краса потомство мала,

Щоб цвіт її ніколи не зачах,

Щоб квітнула троянда нетривала,

Все наново постаючи в бруньках.

 

А ти, закоханий у власну вроду,

Її годуєш полум'ям своїм,

Розвалюєш - скажи, кому на шкоду? -

Душі своєї багатющий дім.

 

Ти, хто весні сьогодні пишна пара,

Пригноблюєш весняне почуття,

Як той багатий, та нещасний скнара,

 

Змарновуєш на вбогості життя.

Світ пожалій, не зводь красу до гробу,

Віддай природі борг - свою подобу!


 


 

Вч. заруб. літ: Марк Твен колись сказав: «Вільям Шекспір – найвідоміший серед неіснуючих персонажів». Напевне, нам ніколи не доведеться дізнатися правди про існування цієї постаті, але… Сподіваюсь, що сьогоднішній урок дасть нам можливість зрозуміти одну річ: хто б це не був, та ми вдячні йому за вічний творчий спадок. Адже саме мистецтво здатне змінити людину на краще і пробудити в ній непереборне почуття кохання.

 

Вч. англ.. мови: What can I say about William Shakespeare and his works? He is a great English writer fa­mous all over world. People love him very much. So my words will change nothing. But I am ex­tremely happy that I have such an opportunity to share my opinions with you. Frankly speak­ing, I cannot tell you how much I'm fond of his works. They are remarkable and full of love. I was very excited while reading them. It is wonderful to live and love. Well, now I know love can do everything.

 

Камерний ансамбль

1

 

doc
Додано
25 квітня 2018
Переглядів
387
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку