КОНКУРС ЧИТЦІВ
«КРАСА ПОЕТИЧНОГО СЛОВА»
Положення
Шкільний конкурс на кращого виконавця поезій різних жанрів, а також ознайомлення присутніх з ораторським мистецтвом.
Мета Конкурсу – ознайомити учнів з видами ораторського мистецтва, активізація виховної роботи серед учнів середніх класів, розвиток інтелектуального та творчого потенціалу школярів, підтримка талановитих учнів та творчої праці вчителів школи.
3. Завдання конкурсу:
4. Критерії оцінки виступів конкурсантів:
5. Нагородження переможців конкурсу
Переможці конкурсу нагороджуються грамотами
ТЕКСТ ДЛЯ ВЕДУЧИХ КОНКУРСУ
Звучить музика.
Ведучий 1: Доброго дня, шановні друзі, учасники, гості!
Ведучий 2: Доброго дня шановне журі! Сьогодні ми зустрілися не просто так, а з чудової нагоди…
Ведучий 1 :
Сьогодні на ми вирушимо у подорож «Світ виразного поетичного слова», під час якої зустрінемося з прекрасними ліричними творами, які приваблюють нас своїм лаконізмом, щирістю, емоційністю, образністю поетичної мови.
Ведучий 2: Своєрідність лірики полягає в тому, що в центрі уваги поета і читця перебувають не події, факти, люди, а людські переживання, думки, виражені в конкретно-чуттєвій формі.
Завдяки глибокій емоційності поезія може активно впливати на слухача, змушувати його хвилюватися, переживати, радіти, співчувати, але не залишатися байдужим. Поезія примушує нас жити напруженим емоційним життям і прагне навчити сприймати дійсність як опосередковану через поетичне слово.
Ведучий 1: Оцінити вміння наших учасників нам допоможуть вельмишановне , найгуманніше та найсправедливіше журі в світі…
журі :
1.____________________________________________________________
2.____________________________________________________________
3.____________________________________________________________
Ведучий 2: Журі оцінюють за такими критеріями:
Ведучий 1: А також дізнаємось звідки до нас прийшло ораторське мистецтво і хто ж такий оратор?!!
Ведучий 2: Отож, розпочинаймо конкурс виразного читання! Запрошуємо 1 учасника! (Ваші оплески)
_________________________________________________________________
Виступ 1
Дякуємо
Ведучий 1. Історія ораторського мистецтва — це одна із найяскравіших сторінок еволюції людства взагалі. Вона не тільки цікава, але й повчальна. Віссаріон Григорович Бєлінський – це літературний критик вважав, що вивчення історії красномовства — кращий шлях до оволодіння таємницями публічного виступу. І сьогодні бажано особливо впевнено підкреслити важливість історії красномовства, її практичного засвоєння для формування як слухача, так і кожної окремої людини. Ораторське мистецтво — один із найді-йовіших методів переконання засобами живого слова. Опанування всіх засобів ораторського мистецтва є нагальною потребою.
Ведучий 2: Отож, до слова запрошуємо наступного учасника!
__________________________________________________________________
Виступ 2
Ведучий 2: Оце так молодець. Мені дуже сподобалось
Ведучий 1: Так! Дуже гарно!
Термін "оратор" (лат. огаге) означає говорити. У літературній мові він почав вживатися наприкінці XVIII ст. До цього часу користувалися словом "витія".
Тлумачний словник В. Даля роз'яснює: оратор — витія, красномовна людина, красномовець, майстер говорити публічно, проповідник і т. ін.
У літературних джерелах трапляється й інше визначення: оратор — особа, яка виголошує промову, тобто володіє майстерністю публічного виступу, мистецтвом красномовства.
Ведучий 2: Мистецтво промови існувало віками. Історичні джерела донесли до нас відомості про високий розвиток ораторської майстерності в країнах Стародавнього Сходу та Азії — Єгипті, Сирії, Вавилоні, Індії, Китаї. Однак найбільшого розквіту красномовство досягло у V-IIІ ст. н. е. у Стародавній Греції, а потім — у Стародавньому Римі.
Ведучий 1: Якраз у Стародавній Греції і виник публічний монолог. Виступи ораторів були побудовані за всіма правилами мистецтва красномовства. Майстерністю цією досконало володіли відомі оратори Стародавнього світу: Перикл, Лісій, Георгій, Демосфен, Есхіл, Ціцерон, брати Гракхи, Квінтіліан та ін.
Ведучий 2: А зараз заслухаємо наступного учасника!
__________________________________________________________________
Виступ 3
Ведучий 2: Дуже гарно! А чи знаєш ти ……..?!? Що саме у 335 р. до н. е. створюється перша теорія ораторського мистецтва, яка зберегла своє значення до сьогодення?!?
Ведучий 1: Ні, цікаво!!!
Ведучий 2: Так ось!"
Це славнозвісна "Риторика" Арістотеля. Він визначає риторику як мистецтво переконання аудиторії. Аналізуючи сутність ораторського мистецтва, Аріс-тотель говорить про єдність трьох елементів, його складових частин: оратора, предмета виступу і слухача, якого він називає "кінцевою метою всього", створює теорію класичного стилю, міркує над структурою ораторської мови (виступу).
Ведучий 1: Ой, як же багато всього потрібно вміти й знати!!!
Ведучий 2: Так дуже багато! І ми подорожуємо далі. Запрошуємо наступного учасника.
__________________________________________________________________
Виступ 4
Ведучий 2: Молодець!
А чи знаєте ви, що саме у Стародавній Греції у колах історично обмеженої античної демократії створювалися умови, за яких переконливе і яскраве слово, що звучало на народному форумі, було могутньою політичною силою. Важливою віхою в історії ораторського мистецтва став 351 р. до н. е. У цей час йшла Пелопоннеська війна. Тяжким станом у Греції вирішив скористатися цар Македонії Філіпп — спритний дипломат, полководець, який прагнув підкорити собі Грецію, знищити її демократичний устрій.
За таких складних для афінської демократії обставин звучить перший виступ проти македонського царя Філіппа II, виголошений афінським громадянином Демосфеном. Відтоді його життя зливається з історією демократичних Афін, він став одним з найголовніших політичних діячів, чиє ім'я і сьогодні пов'язується з виникненням ораторського мистецтва як методу переконання мас.
Ведучий 1: Ой як же цікаво! Але нам час запрошувати наступного учасника.
_________________________________________________________________
Виступ 5
Ведучий 2: Молодець. Дуже гарно!
Ведучий 1: А я знаю, що за часів розквіту Римської імперії започатковується новий етап історії ораторського мистецтва, з яким нерозривно пов'язане ім'я Марка Туллія Ціцерона.
Ведучий 2. Так!!! Ціцерон прославився як судовий оратор особливо своїми виступами проти сицілійського намісника Ве-рраса, казнокрада, що чинив беззаконня. Але Ціцерон залишив і багату теоретичну спадщину. Серед його нотаток про ораторську майстерність читаємо: "Оратор повинен поєднувати в собі тонкість, діалектику, думку філософа, мову поета, голос трагіка і, нарешті, жести й грацію великих акторів".
Ведучий 1: І наші учасники, юні оратори також мають жести й грацію акторів.
Ведучий 2: Запрошуємо наступного учасника.
__________________________________________________________________
Виступ 6
Ведучий 2: Дуже гарно!
Ціцерон говорив: "Істинний оратор має дослідити, переслухати, перечитати, обговорити, з'ясувати, випробувати все, що зустрічається людині у житті, тому що у ньому перебуває оратор, і воно служить йому матеріалом". Обов'язки оратора, вважав Ціцерон, — це вміння знайти предмет міркування, надати йому словесної форми, розмістити у потрібному порядку матеріал і викласти його.
Ведучий 1: Таким чином, вже у риториці Стародавнього світу розрізняються основні елементи ораторського мистецтва, визначається характер красномовності як сплаву праці, таланту і переконань оратора. Якраз від тієї доби ораторське мистецтво стало засобом переконання мас.
Ведучий 2: А наші учасники також намагаються переконувати наших журі, у своїх вміннях декламувати чудові поезії.
Ведучий 1: Запрошуємо наступного конкурсанта!
__________________________________________________________________
Виступ 7
Ведучий 1: Молодець! А ще цікаво те, найповніше канони середньовічної риторики використав у своїх проповідях відомий ідеолог феодалізму домініканський монах Фома Аквінський, вчення якого і до цієї пори є офіційною філософією Ватикану.
Ведучий 2: Я бачу що, ораторське мистецтво великий шлях долало із своїми представниками.
Ведучий 1: Так великий! Тому ми заслухаємо наступного учасника! Який великий шлях пройшов у своїй підготовці до виступу.
__________________________________________________________________
Виступ 8
Ведучий 1: Молодець!
Ведучий 2: А я знаю, що значний вплив на розвиток ораторського мистецтва справляли епоха Відродження, ідеї Т. Мора, Т. Кампанелли, визначних письменників тієї доби.
Ведучий 1: Так!Велика французька буржуазна революція відкрила нову епоху в історії ораторського мистецтва. Політичні вожді часів буржуазних революцій — Кром-вель, Робесп'єр, Дантон, Марат та ін. були чудовими ораторами, які прийняли ідеї античного красномовства.
Ведучий 2: А у ХVIII стт. Першою справжньою теорією російського ораторського мистецтва стала праця великого російського вченого М.В. Ломоносова "Короткий посібник з красномовства", написана у 1743 р., яка побачила світ лише у 1748 р.
За Ломоносовим, ораторові мають бути властиві п'ять основних якостей.
Природна обдарованість, під якою мається на увазі гнучкість мислення, його самостійність, пам'ять, володіння диханням, голосом, зовнішні дані.
Шанування науки красномовства, тобто вивчення законів красномовства.
Бажання вивчати кращі взірці красномовства минулого.
Обов'язкові вправи з укладання промов, бо це уможливлює готовність до імпровізованого виступу.
Знання інших наук, тобто велика ерудиція, освіченість.
Ведучий 1: Тому зараз заслухаємо наших юних освідчених ораторів. Запрошуємо наступного учасника.
__________________________________________________________________
Виступ 9
Ведучий 1 Як і будь-яке інше мистецтво, ораторське має свої закономірності. Це мистецтво — явище історичне. Кожна епоха закликає до трибуни свого оратора. Ось чому важко буває відповісти на запитання: "Хто був найкращим оратором?" Кожна епоха створила свій образ, позначила свій відбиток на образі оратора. Чи означає це, що немає чому вчитися у Демосфена чи Сократа? Звичайно, не означає. Читаючи промови ораторів давнини, переконуємося, що зміст їх застарів, але теми, якими вони користувалися, здебільшого збереглися й мають силу і в наші дні. Такі ораторські і стилістичні засоби, як риторичне запитання, риторичні оклики чи звертання, метафори, іронія тощо знаходять широке застосування у виступах сучасних ораторів.
Ведучий 2: Ораторське мистецтво є не тільки явищем історичним, але й явищем національним. У кожного народу, у будь-якої нації є свої особливості в галузі ораторського мистецтва. Скажімо, жестикуляція. Мексиканець робить, за підрахунками вчених, 180 жестів за годину, француз — 120, італієць — 80, а фін — всього один жест. Або якщо оратор затягує виступ, то чоловіки в італійській аудиторії починають вдивлятися у вічі лектору і погладжувати рукою щоку. У вітчизняній аудиторії цей жест залишається без уваги, а італійський оратор швидко закінчить свій виступ, тому що такий жест означає: "Ти говориш занадто довго, і за час твого виступу у мене вже виросла борода".
Ведучий 1: О які ж цікаві моменти…
Ведучий 2: Так, а давайте підтримаємо наступного учасника (плескаємо в долоні)
__________________________________________________________________
Виступ 10
Ведучий 2: Яка розумниця, як грайливо!!!
Серед закономірностей, які визначають ораторське мистецтво, існує й така: ораторське мистецтво — явище особистісне. Тут дуже важливо, хто зійшов на сцену, хто почав говорити. Можуть заперечити, що будь-яке мистецтво є особистісним, але ораторське, як і акторське, музично-виконавське, не існує окремо від свідомості. Зовсім не одне й те ж слухати живу мову або читати стенограму.
Звичайно, це не означає, що зовсім не слід читати виступів ораторів минулого, що збереглися для нащадків тільки у записах; ми повинні і будемо по них вивчати основи ораторського мистецтва, тільки треба зробити відповідні висновки для себе.
Ведучий 1: На думку сучасних методистів лекційної пропаганди, хороша ораторська промова містить декілька "Е": ерудицію, енергію, емоційність, експресивність (виразність, освіченість), етику й естетику. Здається, великий сенс є закладеним у цій своєрідній класифікації, яка, звичайно, не претендує на всеосяжність, але дотримуватись її, безумовно, необхідно.
Крім того, ораторське мистецтво можна охарактеризувати як мистецтво синтетичне, ситуаційне і сьо-гохвилинне. Синтетичне — означає, що воно є сплавом низки наук і мистецтв. Ситуаційне — це свідчить, що характер виступу має відповідати обставинам, що склалися. Одна і та ж бесіда, яка провадиться за різної ситуації, приводить до різних результатів.
Ведучий 2: А ми підтримуємо наших учасників ( плескаємо в долоні)
Виступ 11
Ведучий 2: Молодець!
Ведучий 1 : А яку роль відіграє ораторське мистецтво сьогодні?
Ведучий 2 : Ви знаєте, епоха масової комунікації наклала свій відбиток на тематику і стиль виступів ораторів. Сучасна масова культура і причетне до неї ораторське мистецтво значною мірою прагнуть щиро чи не щиро, але допомогти людині в пошуках шляху утвердження своєї особистості. Це складний шлях, а оскільки він пов’язаний з формуванням певної світоглядної орієнтації, то кожен авторитетний апостол сучасного красномовства у першу чергу намагається визначити ці орієнтири як головні, переконати своїх слухачів у їх привабливості і незаперечній першості.
Ведучий 1: А що хочуть почути люди від тих, хто виступає перед ними з трибуни? По - перше, як визначити своє місце в цьому мінливому світі? По-друге, яку поставити собі мету в житті? По-третє, як досягти права на те, щоб посісти будь-яке, навіть найвище, місце в суспільстві? По-четверте, що визначне зробили в житті люди, знані як сильні світу цього, і чого не зробив я, знаючи, що це не було заборонено зробити й мені? По-п’яте, дуже часто чуємо в розповідях, що деякі діти, стаючи дорослими, здійнялися вгору, хоча і не відзначались у школі!?
Ведучий 2: Оратори, які бажають досягти успіху на ниві красномовства, повинні спиратись у своїх виступах на досвід зазначених вище і знаних у суспільстві людей (що ці оратори і роблять).
Ведучий 1:Запрошуємо наступного учасника.
_______________________________________________________________
Виступ 12
Ведучий 2: Найбільшого успіху на теренах красномовства минулого двадцятого століття досягли оратори-пропагандисти американського способу життя і відповідного світобачення, яке спирається на принципи філософії прагматизму і позитивізму. Серед таких слід назвати Дейла Карнегі Наполеона Хілла , Поля Сопера.
Д. Карнегі у своїх працях навчав як стати комунікабельною людиною, як знаходити собі друзів, як аналізувати і вирішувати проблеми, збирати факти для виступу, записувати їх і аналізувати.
Ведучий 1: Наполеон Хілл у книзі „Думай і збагачуйся” звернув увагу на те, у чому полягає немеркнучий успіх і привабливість. Хілл стверджує, що людина повинна твердо знати, чого вона хоче досягти. Кроками до успіху є бажання, віра, самонавіювання, спеціальні знання (освіта), уява, планування, рішення.
Усі ці поради допомагають кожній людині і ораторам зокрема.
Ведучий 1: Гарні поради, необхідно взяти до уваги! А ми запрошуємо наступного учасника!
__________________________________________________________________
Виступ 13
Ведучий 2: Гарний, надзвичайно гарний виступ.
Ведучий 1: Таким чином, ораторське мистецтво минулого — школа сучасних ораторів. Знання законів красномовства — обов'язкова ланка у системі навчання ораторському мистецтву. Формування необхідних особисті-сних якостей — неодмінна умова засвоєння ораторської майстерності. Серед цих якостей чільне місце займає ідейна переконаність оратора, твердість його принципових позицій. Щоб стати гарним оратором, необхідно докласти чимало розумових, емоційних, духовних зусиль, а щоб не боятись змарнувати їх, слід постійно вдосконалювати своє вміння
Ведучий 2: Запрошуємо наступного учасника!
Виступ 14
Виступ 15
Виступ 16
Ведучий 2: Чудовий, просто блискучий виступ.
Ведучий 1: На жаль, на сьогодні він був останнім...
Ведучий 2: Як останнім? Що ж ми будемо робити далі?
Ведучий 1: А далі ми надаємо слово нашому журі.
Журі підбиває підсумки та оголошує переможців
Ведучий 1: Шановне журі, ми дуже вдячні ….
Ведучий2: (Перебиває). Так, так, ми надзвичайно вдячні нашому вельмишановному журі за роботу. Вітаємо всіх переможців і щиро дякуємо всім конкурсантам за участь.
Ведучий 1От і все. До нових зустрічей!
1