Позакласний захід"Краща мова єднання – це українська".
Мета: − поглибити знання учнів про значення мови в розвитку
загальної культури людини; актуалізувати окремі знання з
української мови;
−розвивати пізнавальні інтереси, пам'ять, логічне мислення;
− коригувати зв'язне мовлення учнів, увагу учнів;
−виховувати позитивне ставлення до рідної мови, культуру
мовлення.
Вид заняття: позакласний захід.
Позакласний захід "Краща мова єднання – це українська".
Мета: − поглибити знання учнів про значення мови в розвитку
загальної культури людини; актуалізувати окремі знання з
української мови;
−розвивати пізнавальні інтереси, пам’ять, логічне мислення;
− коригувати зв’язне мовлення учнів, увагу учнів;
−виховувати позитивне ставлення до рідної мови, культуру
мовлення.
Вид заняття: позакласний захід.
Обладнання: вислови про українську мову, виставка книг, символи України, українські народні пісні, презентація; ТЗН: комп’ютер, проектор, ноутбук.
Вчитель.Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню!
Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної. Що може бути дорожчим для людини,
які рідне слово, рідна мова?
Ведуча 1.
21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. Саме у цей день кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.
Ведучий 2.
Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле.
Ведуча 1.
Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашої мови.
Ведучий 2.
Тож вітаємо вас на святі української мови «Краща мова єднання – це українська».
пісня «Краща мова єднання – це українська».
Ведуча 1.
Український народ має своїх визнаних світом геніїв. Серед них Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Симоненко, Ліна Костенко.
Інсценізація 7 Звук поїзда
Ведуча. Було це давно, ще за старої Австрії , у 19916 р. У купе 1 класу швидкого поїзда «Львів-Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець – відомий львівський артист Богдан Костів.
Англієць. Англія – крана завойовників, мандрівників та мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона? Ньютона. Безумовно, англійській мові належить світове майбутнє.
Автор:Німець гордо заявив:
Німець. Ні в якому разі! Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шиллера, Гегеля, Канта,Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.
Автор: Італієць усміхнувся і промовив:
Італієць. Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. Тому італійська мова має бути провідною у світі.
Автор: УКРАЇНЕЦЬ ДОВГО ДУМАВ І ПРОМОВИВ
Українець. Я також можу сказати, що моя рідна мова - найкраща у світі. Це мова Івана Котляревського, мова Тараса Шевченка, Лесі Українки, мова Івана Франка. Чи могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?
Всі. Ні, ні, ні! Це неможливо!
Українець. Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву (звернувся до німця).
Німець. Хай буде буква “С?”.
Українець. Якщо ваша ласка, прошу послухати:
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток, срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє.
Сад солодкий спокій снить.
Сонно сиплються сніжинки.
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
У купе зааплодували: Beautiful, belissimo)
Ведуча. Усі замовкли. Говорити не було потреби.
Коли забув ти рідну мову. Дмитро Білоус
1.Коли забув ти рідну мову – Руслан
яка б та мова не була —
ти втратив корінь і основу,
ти обчухрав себе дотла.
2. Коли в дорогу ти збирався, Катерина
казала мати, як прощавсь,
щоб і чужого научався,
й свого ніколи не цуравсь.
3.Ти ж повернувсь душею бідний, Данило
не просто розгубив слова,
немов якийсь Іван безрідний,
Іван, не помнящий родства.
4. Не раді родичі обновам. Анастасія
Чи ти об’ївся блекоти,
що не своїм, не рідним словом
із матір’ю говориш ти?
5.Ти втратив корінь і основу, Іван
ти обчухрав себе дотла,
бо ти зневажив рідну мову
ту, що земля тобі дала,
6. ту, що не вбили царські трони, Вадим
ту, що пройшла крізь бурі всі,
крізь глузи й дикі заборони
й постала нам у всій красі.
7.Сяйних перлин тобі не шкода, Руслан
адже, набувши вищих прав,
те, що дала сама природа,
ти добровільно занедбав.
8. В пальті строкатім, як афіша, Катерина
крикливі модні кеди взув.
А мати? Де ще є рідніша
за рідну, котру ти забув?
9. Для тебе й Київ — напіврідний, Вадим
і Мінськ піврідний, і Москва...
Бо хто ти є? Іван безрідний,
Іван, не помнящий родства!
Пісня "Мова єднання"
Учень 1: 6-й клас+ 5-б клас
1.Споконвіку в держави, у нації
Стало добрим законом, панове:
Жить не може людина у Франції
І не знати французької мови.
2.То вода для людини для спраглої,
Джерело життєдайне, чудове.
Жить не може людина у Англії
І не знати англійської мови.
3.В кожній мові – квітіння конвалії,
Гуркіт грому і гомін діброви.
Жить не може людина в Італіі
І не знать італійської мови.
4.Із колиски до миті останньої
Є в людей розуміння здорове:
Жить не може людина в Іспанії
І не знати іспанської мови.
5.Хай слова вирізняються в реченні,
Як зерно, а не жмуття полови.
Жить не може людина в Туреччині
І не знати турецької мови.
6.Може, в мене поняття і спрощені,
Та тримаюсь такої основи:
Жить не може людина в Угорщині
І не знати угорської мови.
7.Жить не може в Норвегії, Швеції,
У Румунії, коло Молдови,
У Німеччині, в Польщі, у Греції
І не знати державної мови.
8.Тож думки пропливають, як тіні,
В далину, в безгоміння Дніпрове:
Ні! Не можемо жить в Україні
І не знати вкраїнської мови.
9.Так, рідна мова – це душа народу,
Його поезія і пісня, і казки.
Оспівує він нею всю природу,
Несе в своєму серці залюбки.
10.Бо в ній усе – і рушники з квітками,
І хліб та сіль, як гості на поріг.
Й свята Мадонна – мати з діточками,
І Матір Божа – вічний оберіг.
11.І верби, що схилилися на воду,
Калини цвіт, дівочий ніжний спів
Все те найкраще, що в душі народу,
Про що віками мріяв, що любив.
Ведуча 1:
Друзі! Простуймо світом гордо й ннезалежно, знаймо, що ми діти ввільної України, багатостраждальної, аале роботящої і доброї, щирої нашої Батьківщини. Вона одна у нас, як мати. І від нас усіх залежить, якою вона буде, наша мила Вітчизна. Любімо свою мову, свій милий край, свою Україну.
Ведуча 2:
Замисліться. Ніхто не прийде наводити нам лад у нашій хаті. Ми мусимо це зробити самі, власними зусиллями. Пам’ятайте. Мовні обов’язки написані для нас, українців. Поки буде жити українська мова, буде існувати українська нація, бо мова – дух народу.
Дякуємо всім за увагу. До нових зустрічей.
1-й: Треба докласти всіх зусиль, щоб говорити правильно, бо перед нами відповідальне завдання -
2-й Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
3-й. Як ти мову можна забути
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.
4-Й.І справді, хто ми без своєї мови:
Народ чи плем’я, вільні чи раби.
Живем в будинках, чи в печерах, може,
Вживаєм хліб, а чи якісь боби?
5-Й .Забули ми, забули свою мову,
Забули предків мову чарівну.
Отож тепер давайте її знову
Відродим, наче сонячну весну..
6-Й Відродим мову Лесі Українки,
Шевченка – сина вільного Дніпра.
Щоб, як тендітна пісня солов’їна,
Звучала й квітла на увесь наш край.
7-Й.
А мова наша – ніжна й барвінкова,
В ній позолота стиглого зерна,
І дух землі, і мрійливість тополі,
І всього того, що доля нам дала!
Інсценізація усмішка П. Глазового ПИСАННЯ Й КУСАННЯ
Один дресирувальник років з п'ять
учив свиню писать і малювать,
та не навчилася нічому тупорила,
лише учителя за ногу укусила.
В літературі теж: хто не навчився писати,
той критиком стає, щоб іншого кусати.
5-б клас«Як би тобі, доню…» (Діалог матері та дочки.)
Мати:Як би тобі, доню, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро.
Бо і так доволі хтось насіяв зла,
І холонуть душі наші без тепла.
Донька: Забувають діти мову матерів.
Глянь, від того болю світ аж посірів.
Стогне від розпуки зранена земля,
І сивіти стала матінка моя.
Мати: Доню моя, доню, синьоока зірко,
У житті буває солодко і гірко.
Як би твої очі не манили зваби,
Не посмій вчинити Батьківщині зради.
Не посмій зламати гілку калинову –
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути –м’яти,
Але рідну мову мусиш пам’ятати.
Можеш не впізнати голосу діброви,
Та не смій зректися маминої мови!
ІІ Ведучий. Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття.
І Ведучий. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови. Людина, яка забула свою мову, не живе, а існує.
Ведуча.
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна
І нею можна все сказати
І найрідніша нам вона.
Вчитель.
Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово - щастя, натхнення, добра, миру , світлого майбутнього, живіть повноцінним життям, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни. Всього вам найкращого! Дякуємо всім, хто брав участь у його підготовці. Хай вам щастить!
Фінальна пісня «Заспіваймо пісню за Україну»