"Кращої, ніж рідна, мови не буває…" (до Міжнародного дня рідної мови)

Літературно – музична композиція

 до Міжнародного дня рідної мови. "Кращої, ніж рідна, мови не буває…"

Мета заходу:донести до гімназистів красу й багатство української мови; формувати відчуття краси рідного слова; розвивати мовленнєві здібності учнів, збагачувати власний словниковий запас; виховувати любов до української мови, розуміння її краси й необхідності для сучасного життя

Обладнання: вислів про мову ( «Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (Максим Рильський)),  комп’ютер, чорні скриньки, відеопрезентації «Українська мова», «Гімн українській мові», вишиті рушники, предмети для показухи.

     (Показ відеопрезентації «Українська мова». Слова Надії Янчук, музика     Володимира Климюка, виконує Інна Римар) )

                                                     Виходять ведучі

Ведучий

Мова — краса спілкування, 
Мова — як сонце ясне, 
Мова — то предків надбання, 
Мова — багатство моє. 

Ведуча

Мова — то чиста криниця, 

Де б’є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця, 
Вона — як добірне зерно

.

Ведучий

Мова — державна перлина, 
Нею завжди дорожіть:

Ведуча

Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть. (Ф. Пантов)

Учитель Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.

Виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігатиметься найцінніший скарб - МОВА. З цією метою ми зібралися на свято "Кращої, ніж рідна, мови не буває…"

                         ( Заголовок з’являється на моніторі)

Ведучий     Сьогодні 21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.

Ведуча Міжнародний день рідної мови був встановлений з метою вшанування пам'яті загиблих захисників бенгальської мови в Республіці Бангладеш, де 21 лютого 1952 року з нечуваною жорстокістю розстріляли студентів-демонстрантів.

Ведучий   Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила, що щорічно, починаючи з лютого 2000 року, відзначатиметься Міжнародний день рідної мови, адже саме вона є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини й суспільства.

Ведуча    В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне роозпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

Учитель За допомогою мови ми спілкуємося, здобуваємо знання, прилучаємося до духовності, культури, оформлюємо свої думки, почуття.

                                         Сценка   « У поїзді»

                ( Сцена оформлена у вигляді купе поїзда. )

Голос за сценою.   Було це давно,ще за старої Австрії в далекому 1916 р. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхало четверо пасажирів: англієць, німець, італієць та  українець –відомий львівський юрист Богдан Костів. Обговорювали різні проблеми, згодом зайшлося про мови : чия мова краща, котрій належить світове майбутнє.Першим заговорив англієць.

 Англієць.   Англія – країна завойовників, мандрівників,мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно,англійській мові належить світове майбутнє.

Німець.   У жодному разі. Німецька мова – це мова двох великих імперій : Австрії та Німеччини. Це мова філософії, техніки,армії,медицини, мова Шиллера,Гегеля, Канта, Гете, Гейне. І тому, безперечно,німецька мова претендує на світове визнання.

Італієць.     Панове,ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики і кохання. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих Верді, Пуччіні, Россіні. То ж італійська мова має бути провідною у світі.

Українець.    Я теж міг би сказати, що моя мова - це мова незрівнянного І.Котляревського, мова геніального Т. Шевченка. Я можу назвати ще багато славних  імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж по суті, нічого не сказали про багатство й можливості своїх мов. Ну, могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому б усі слова починалися з одної літери?

Англієць.Ні!

Німець.   Ні! Ні! Ні!

Італієць. Це неможливо!

Українець. Це у вас неможливо, а нашою мовою це доволі просто. Назвіть якусь букву.

Німець. Хай буде «п»

.

Українець.   Добре. Оповідання називається «Перший поцілунок»

   Популярному перемишльському поетові Павлові Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу,-писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич,-погостюєте, повеселитесь».

  Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац привітно прийняв приїжджого поета. Потім під′їхали поважні персони – приятелі  Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд премилої панночки Поліни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії . Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора попросити пообідати.

Поставили повні підноси пляшок, принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць,печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених перепелів…

  Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів…

 Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п′янило принадними пахощами.

   Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Почувся перший поцілунок.

   Прощавай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати.

 Голос за сценою.  У купе зааплодували. Усі визнали, що милозвучна,багата українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг змиритися з тим, що програв.

 Німець.  А коли б я назвав іншу букву? Наприклад, букву «с»

.

Українець.  Гаразд, хай буде «с». Своєю мовою я можу створити не лише оповідання, а навіть, вірш, у якому всі слова починатимуться на «с».

                                      Самотній сад

Сипле,стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сипляться сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни,стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки-

Спить самотній сад.

 Англієць та Італієць (кричать).  Геніально! Незрівнянно!

 Голос за сценою.   Потім усі замовкли. Говорити вже не було потреби.

Учитель   Ми переконалися, що наша мова, дійсно, незрівнянна, чудова, багата, мелодійна, прекрасна. « Скільки вогню в нашій мові, В теплому, гарячому, гарному слові?» ( Л.Первомайський). Давайте перевіримо, настільки ми знаємо свою мову.

      Увага! Пропонується чорна скринька. За описом назвіть предмет, що знаходиться в скриньці.

                                  (Ведучий показує скриньку ).

Завдання 1.    У чорній скриньці предмет, що по-різному називається українською й російською мовами, хоч обидва слова походять від одного давнього кореня. З'явилося це слово в давньоіндійській мові, звучало приблизно як «шаккара» і означало «пісок». Згодом воно потрапило до Персії, потім до Австралії, звідти до Італії. Потім його було запозичено німцями. Від німців слово потрапило до поляків, а вже у поляків запозичили його ми, українці. Що ж у чорному ящику? 

Правильна відповідь. Українською мовою — цукор,  російською — сахар. В українську мову слово потрапило через польську «цукер» з німецької, а німці, у свою чергу, запозичили його в італійців «цуккеро», до яких воно потрапило з Аравії «суккар». До російської мови йшло коротшим шляхом: від персів — до греків «сакхаром», а потім через Візантію на Русь

. 

Завдання 2.  У чорній скриньці лежать три «яблуки». Перше «яблуко» було завезене до Росії у XVII ст. із Голландії за наказом Петра І, а в Голландію потрапило з Америки. Його називали «земляне» або «чортове яблуко». Друге «яблуко» було завезене з Південної Америки. Французи та італійці назвали його «яблуком кохання», «золотим яблуком». Перша згадка про це «яблуко» в Росії датована 1781 роком. У цей час його вирощували тільки в приватному ботанічному саду Демидова у Москві. Третє «яблуко» — китайське, батьківщина його — Південно-Східна Азія. Воно так і називається — «китайське яблуко». Завдання: назвіть «яблука», що лежать у чорному ящику. 

Правильна відповідь. Перше «яблуко» — картопля. «Пом де тер» (франц. — «земляне яблуко»). Друге «яблуко» — помідор. «Пом д'од» (франц.) «помми ди оро» (італ.) — «золоте яблуко». Третє «яблуко» — апельсин (гол. Ар-ре ієн — з франц. Пом де чіне — «китайське яблуко»). 

Завдання 3. Річ швидше жіноча, ніч чоловіча, хоча нею користуються всі виховані люди. Буває прикрашена вензелями (пов'язані між собою або перевиті в малюнок початкові літери власних імен). Часто зберігає аромат парфумів.

Правильна відповідь.  Носова хустка

Учитель Етимологія – дуже цікава наука. Вивчаймо походження слів, збагачуймо своє мовлення.

     Прислів'я – згустки народної мудрості. Вслухаймося в них.

.

Слайд «Прислів’я» з’являється на моніторі. Учитель читає, учні продовжують.)

Хто мови своєї цурається,                                              хай сам себе стидається.

Птицю пізнати по пір'ю, а людину                                по мові.

Гостре словечко                                                               коле сердечко.

Добрим словом мур проб'єш, а лихим                           і в двері не ввійдеш.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова           — ворогів.

Для кожного його мова —                                              найкраща й найсолодша.

Рідна мова —                                                                    не полова

Слово до слова —                                                            зложиться мова.

Слово — не горобець,                                                    вилетить — не спіймаєш.

У нього мова,                                                              як бритва.

Слово вилетить горобцем, а вернеться                          волом.

 Шабля ранить тіло, а слово -                                          душу.

Мова кожного народу                                                    - неповторна і своя.

         Учитель  Справді, приємно слухати ніжну, витончену, зі смаком, з душею скомпоновану гру слів. Тут і мовне багатство, і з граматикою все гаразд. Але, на жаль, не завжди так буває. Дехто забуває, що чистота мови, її багатство – така ж необхідна річ, як і чистота тіла, охайність одежі. До вашої уваги гумореска Павла Глазового «Кухлик».

     (Інсценізація  твору Павла Глазового «Кухлик».)        Слайд «Кухлик».

Сценка «Кухлик»

Автор:                                         Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мине

Жодної крамниці.

Попросив він:

Дід:                                                 - Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Автор :                                          Продавщиця:

• Что? Чєво?

Я нє понімаю.

Дід:                                              - Кухлик, люба, покажіть

                                                      Той, що збоку смужка.

Продавщиця:                               - Да какой же кухлик здєсь

                                                       Єслі ето кружка?-

Автор:                                           Дід у руки кухлик взяв

                                                       І нахмурив брови.

Дід:                                             – На Вкраїні живете й не знаєте мови.

 Автор:                                        - Продавщиця теж була гостра та бідова.

Продавщиця:                                У мєня єсть свій язик.

                                                       І нє к чєму мнє мова!

Автор:                                           І сказав їй мудрий дід:

Дід:                                              ″ Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має,бідна язика,

І не знає мови.

Учитель.    Рідна мова – це чудовий світ влучних висловів.

      Справжньою її окрасою є фразеологізми – золоті злитки мови.

                                          ( Слайд «Фразеологізми»)

         ( Учні показують фразеологізми за допомогою пантоміми)

     Уважно подивіться й відгадайте, поясніть значення

1. Розмотати клубок ( розкрити суть якоїсь справи)

2. Покласти зуби на полицю ( голодувати)

3. Ні бе ні ме ( зовсім нічого не вміє, не знає)

4. Танцювати під чужу дудку ( діяти не за власним бажанням)

5. Наламати дров ( зробити необдумані вчинки)

6. Галки лічити ( нічого не робити)

7. Надягати маску ( приховувати свої справи, думки)

8. Дивитися крізь темні окуляри ( бачити тільки негативне)

 9. Води в рота набрати ( мовчати).

10. Піднести гарбуза (відмовити)

11. Розбити глек ( посваритися)

Учитель  А скільки ще прихованих скарбів таїть наша мова…

Ведучий  А скiльки в українськiй мовi слiв?  Точну кiлькiсть слiв певної мови пiдрахувати неможливо. Наприклад, останнє видання Тлумачного словника української мови мiстить 250 тисяч слів

Ведуча     Українська входить до 20 найпоширенiших мов свiту -- нею розмовляє близько 45 мiльйонiв людей.. Згiдно з переписом населення 2001 року, українцiв в Українi налiчується 37 млн. 542 тис. (77,8% населення), з них вважають українську мову рiдною близько 85% (загалом -- 67,5% населення). 

Ведучий     Ще в 1928 роцi на Мiжнародному конкурсi мов у Парижi нашу мову визнали однiєю з наймелодiйнiших у свiтi -- пiсля французької та iталiйської.

  Ведуча          Можемо пишатися й тим, що перша у свiтi двотомна "Енциклопедiя кiбернетики" була видана в 1973 роцi саме українською. I лише згодом її перекладено росiйською та англiйською.

Учитель  А чим для сучасної молоді є рідна мова?

                               ( Перегляд відеоінтерв’ю)

       Я була б дуже рада, якщо б ви, діти, від сьогоднішнього свята залишили у своєму серці хоча б одну краплину пошани до української мови, до своєї країни, бо тут наше коріння, без якого не можна жити в світі.

На знак пошани рідній мові виконаємо « Гімн рідній мові»

                  (Усі присутні виконують « Гімн рідній мові» )

Ведучий.         На все добре,

Милі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Ведуча.           До побачення! До нових цікавих зустрічей!

                      Слайд «На все добре». Починає лунати музика.