КРЕАТИВНЕ НАВЧАННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ МЕДІАОСВІТИ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

УДК 37.02:304

ГУЛЬМАН О. В., вчитель математики, спеціаліст вищої категорії

ДПТНЗ "КЦПОРКТРС" (Криворізький центр професійної освіти робітничих кадрів торгівлі та ресторанного сервісу)

alexgulman@gmail.com

КРЕАТИВНЕ НАВЧАННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ МЕДІАОСВІТИ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

В умовах, коли спостерігається широкий вплив мас-медіа на спосіб життя й світогляд молоді, гостро постає проблема оновлення методів і форм навчання в закладах освіти різного рівня. Посилення ролі медійної культури в культурному простору, в якому перебуває учень, зумовлює розробку принципово нових засобів і технологій навчання. Це, насамперед, стосується тих навчальних дисциплін, для яких технічні та апаратні засоби медіа є змістом та предметом вивчення й дослідження.

Медіаосвіту в ЮНЕСКО визначають як інструмент підтримки демократії й інтерпретують як приналежну до головних прав людини – права на свободу самовираження і на отримання інформації. З 1973 р. ЮНЕСКО працює в напрямі конкретизації змісту медаосвіти та її імплементації в навчальні плани закладів освіти, в систему додаткової, неформальної та «пожиттєвої» освіти широких верств населення. У 2008 р. Європарламент ухвалив резолюцію з медіаграмотності, висунувши ідею щодо запровадження медіаосвіти в усі аспекти доступної всім формальної освіти, у тому числі – в обов’язкові освітні компоненти навчальних програм на кожному освітньому рівні.

В Україні, на підґрунті ряду законів («Про інформацію», «Про рекламу», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення» та ін.) у 2010 р. Президією НАПН України схвалено Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні (2010 – 2020 рр.). Цей крок визначив вектор розвитку освітньої галузі на розробку змісту й дидактичного інструментарію запровадження медіаосвіти.

Дослідники визначають медіаосвіту – як процес розвитку в учнів компонентів критичного мислення на матеріалі медіа, формування вмінь та навичок використання мас-медіа в особистісному та професійному розвитку (О. Баранов, О. Журин, Л. Зазнобіна, Г. Майборода, М. Матвійчук, Г. Онкович, С. Пензін, В. Різун, О. Федоров, І. Чемерис, Ю. Усов та ін.).

Огляд провідних положень медіаосвіти дозволяє дійти висновку, що вона включає вивчення всіх засобів медійної комунікації, які охоплюють графіку, звук, відео, друковане слово, рухомі зображення, мультимедіа й гіпермедіа, що передаються за допомогою будь-яких технологій, як комп’ютерних, так і безкомп’ютерних. Водночас, медіаосвіта є процесом і результатом засвоєння знань та специфічних вмінь і навичок опанування сучасних мас-медіа, і тому її слід відрізняти від теорії й практики використання сучасних технічних засобів навчання, засобів візуалізації й мультимедійної підтримки навчального процесу. Медіаосвіта має забезпечити учневі розуміння технічних, психологічних і соціальних способів роботи мас-медіа та опанування навичками їх використання в процесі комунікації.

Медіаосвіта, таким чином, дозволяє збагати учнів культурним досвідом, сформувати в них вміння презентації власної особистості, своєї культури й традицій засобами медіа, а також творчі, комунікативні вміння, критичність мислення, оволодіти здатністю до інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчитися визначати джерела медіатекстів, їхні пізнавальні, соціальні й комерційні аспекти й контексти та багато чого іншого. Немаловажним завданням медіаосвіти є забезпечення доступу до продуктів культури людям із особливими потребами.

Керуючись цими рекомендаціями та всесвітнім досвідом, творчо працюючі вчителі запроваджують елементи медіаосвіти при вивченні різних навчальних дисциплін, зокрема й математики. Передусім, інформаційні матеріали мас-медіа можуть бути використані як основа для побудови навчальних завдань, кейсів. Наприклад, при вивченні тем «Діаграми», «Графіки» можуть бути застосовані аналітичні матеріали ЗМІ, що містять статистичні чи графічні дані. Можна сформулювати декілька пізнавальних задач, протилежних за змістом: або на основі аналізу представленої інформації побудувати ілюстративні діаграми, графіки, або на підставі діаграми проаналізувати стан проблеми, що досліджується автором статті.

Сьогодні тема «Проценти» викликає в учнів жвавий інтерес у зв’язку з широкою рекламною кампанією послуг з кредитування. Тож завдання на критичний аналіз рекламних пропозицій в мережі та сформульовані учнями самостійно запитання й навчальні задачі мають знайти своє гідне місце на уроках математики і до того ж – сформувати економічну грамотність учнів.

У сучасному інформаційному суспільстві змінюється середовище і форми комунікації вчителя з учнями та учнів між собою. Педагогічна взаємодія продовжується через дистанційне спілкування за допомогою електронних пейджерів, Інтернету, тематичних сайтів і порталів, блогів і соціальних мереж, в межах яких стає можливим не лише обмін і презентація навчально-пізнавальної інформації, але й управління творчим розвитком учнів, розвиток їх інтересу до математики. Учителеві варто заохочувати учнів до ведення мікроблогів («Математика і великі математики», «Математика і економіка», «Рекорди в цифрах», «Мислення і логіка», «Як працює система знижок у торговельних мережах» та ін.), роботи на спеціалізованих сайтах як копірайтерів, дописувачів, журналістів, що представляють в популярній формі актуальну наукову інформацію.

Креативна медіаосвіта привносить нові ідеї в організацію домашньої самостійної роботи з математики на основі розроблення дослідницьких, творчих, ігрових, практико зорієнтованих, сервісних та інших різновидів проєктів. Завданням вчителя в цих умовах є створення простору для втілення творчих ідей учнів, їх медіатворчості шляхом застосування сучасного мультимедійного контенту, медіатекстів, хмарних сервісів, мультиплатформенних редакторів, телевіджетів тощо.

Нового розвитку в контексті медіаосвіти набув відео-метод. Спеціальні інтернет-канали (Школа онлайн, Галілео, Всеукраїнська школа онлайн, Discovery) поширюють науково-популярне відео, транслюють навчальні мультфільми та інший пізнавальний контент з високою якістю; його можна переглядати в будь-який час і будь-де. Відео-уроки, майстер-класи й тренінги з розв’язання різного класу математичних задач, зняті професійними колективами, здатні прикрасити будь-який урок та привнести в нього естетичні елементи. Водночас, учні з інтересом ставляться й до створення й презентації власних відео-кейсів на основі вільно поширеної в мережі відеоінформації. Цікавою формую захисту проєктів може стати фестиваль аматорських відеофільмів, проведений під час тижня математики.

Отже, медіаосвіту й навчальний предмет математика зближує завдання навчити учнів мислити критично й нешаблонно, сформувати звичку піддавати сумнівам і критичному аналізу різні судження й повідомлення, здатність запобігати неправильних і заздалегідь некоректних висновків. Елементи медіаосвіти збагачують зміст і привносять нові форми у викладання математики та організацію самостійної роботи учнів, роблять внесок у формування математичної культури учнів.