Критичне мислення на уроках зарубіжної літератури, української мови та літератури

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«СТАРОКОЗАЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ»

на тему:

«Критичне мислення на уроках зарубіжної літератури, української мови та літератури»

                                                                               Викладачка

                                                                     української мови та літератури,

                                                                     зарубіжної літератури

                                                                     вищої категорії

                                                                               Ротар Віталіна Семенівна

2022 р.

ЩО ТАКЕ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ І ДЛЯ ЧОГО ВОНО ПОТРІБНЕ?

Щодня життя підкидає нам чимало питань і проблем, які вимагають наших відповідей та ефективних рішень. Деякі з них прості, а деякі – не зовсім. Щоб обрати найкраще з рішень, слід увімкнути критичне мислення – це особливо результативний спосіб.

Людина, яка володіє критичним мисленням:

• легко знаходить потрібну й важливу інформацію, може її перевірити;
• уважно вивчає усі можливості;
• прискіпливо оцінює кожен варіант й робить власний вибір.

Для чого ж це потрібно застосовувати на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури?

По-перше, критичне мислення дає інструменти, щоб зробити власне майбутнє життя більш осмисленим і успішним.

По-друге, критично мислячі люди:

• інтелектуально незалежні;
• чесні самі з собою;
• ними неможливо маніпулювати;

По-третє, вони уміють:

• перемагати сумніви;
• ставити правильні запитання;
• шукати і бачити зв’язки між явищами і вчинками людей;
• вибудовувати судження на доказах;

НАВІЩО ж учням вміти мислити критично на уроках зарубіжної літератури, української мови та літератури? Розберемо спочатку те, що критичне мислення – це не обов’язково пошук недоліків. Це, насамперед, мислення з практичної, а не емоційної позиції. Доказовість, раціоналізація, логіка – ось складові критики.

Такий тип мислення дозволить учням глибше і системніше пізнавати філологічний предмет, адже його основа – це постійні питання і пошук відповідей. Правильна побудова ланцюжка запитань-відповідей дасть можливість учням підкріплювати свої думки чіткими аргументами і суттєво знизить можливість непорозумінь. Коли учень сприймає нову інформацію, то саме завдяки вмінню мислити критично навчається відстежувати власне розуміння нового матеріалу та помічати в ньому прогалини.

Найкращий спосіб розвинути критичне мислення  — привчити учня ставити багато запитань і самостійно шукати на них відповіді. Під час цього вони аналізують й інтерпретують інформацію, розбирають ідеї, будують гіпотези, відстоюють свій погляд. Запитання – це засіб стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності.

Отже, завданням викладача є розвиток в учня такого типу мислення, який забезпечить йому можливість адекватно оцінювати нові обставини, формувати стратегію подолання перешкод, уможливлюватиме пристосування випускника до нових, часом непередбачуваних, ситуацій. І тому сьогодні в суспільстві головним є вміння критично мислити.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

• якщо викладач приймає різні ідеї, думки; підтримує активність учнів у процесі навчання; підтримує у них упевненість у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; вірить у кожного учня;
• якщо учні відкриті для викладача, здатні усвідомити і зрозуміти цінність своїх ідей та думок; беруть активну участь у навчальному процесі; поважають різні думки.

Які ж види діяльності спрямовані на формування в учнів навичок критичного мислення застосовую я на уроках зарубіжної літератури, української мови та літератури? Це:

«Мозкова атака» – це ефективний метод колективного обговорення пошуку рішень, що здійснюється завдяки вільному накопиченню ідей певної теми, вираження поглядів усіх учасників обговорення.

Метод «Символічне бачення». Ця стратегія полягає у знаходженні або побудові учнем зв’язків між об’єктом та його символом.

 Метод «Прес». Використовується на будь-якому етапі уроку за допомогою фраз «Я вважаю…», «Тому що…», «Наприклад…», «Отже…», «Таким чином…».

Метод «Асоціативний кущ». Учні колективно створюють опорно-логічні схеми, ланцюжки, узагальнюючі таблиці.

 «Дискусія» – обмін думками з певної проблеми.

В результаті використання цих прийомів я помітила, що в учнів  формуються навички критичного мислення, які пов’язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, а також викладати результати її аналізу в стислій формі. Таким чином, учні на уроці охоплені активною творчою навчальною діяльністю, залучені до процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватися, співпрацювати, критично мислити, обстоювати свою позицію.

Отже, загалом багато залежить від педагога, наскільки він забезпечив необхідні умови для розвитку критичного мислення. АЛЕ відповідальність за власне навчання та застосування критичного мислення, врешті, лежить на самих учнях. Середовище, створене викладачем на уроці, має надавати необхідні умови для критичного мислення, але мислити мають самі учні!