Урок Тема: "Джордж Байрон . Українська тема в поемі «Мазепа». Історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи

Про матеріал

Урок із зарубіжної літератури ознайомить нас з історичною постаттю І.Мазепи, Батуринською трагедією,Заповітом Мазепи, з історією портретів І. Мазепи та музичним етюд Ференца Ліста .

Перегляд файлу

Тема: Джордж Байрон . Українська тема в поемі «Мазепа». Історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи

Мета: навчальна: продовжити роботу над вивченням творчості Байрона; допомогти учням зрозуміти та усвідомити зміст поеми „Мазепа”; з’ясувати ознаки історизму та романтизму у творі; формувати навички дослідницької роботи; розвивати навички роботи з текстом та логічного мислення;

формування ключових компетентностей: спілкування державною мовою: розуміти державну мову і висловлювати думки; спілкування іноземними мовами: при необхідності - уміння читати літературний текст мовою оригіналу; математична: розвивати абстрактне мислення, перетворювати інформацію з однієї форми в іншу; основні компетентності у природничих науках і технологіях: здійснювати пошукову діяльність, словесно оформлювати результати досліджень; інформаційно-цифрова компетентність: використовувати інтернет-ресурси для отримання нових знань; уміння вчитися впродовж життя: читати, поповнювати словниковий запас, оцінювати власну роботу, формулювати думки, вміти робити висновки; ініціативність і підприємливість: презентувати власні думки та ідеї чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; соціальна та громадянська: цінувати людську гідність; обізнаність та самовираження у сфері культури: зацікавленість світовими культурними набутками; екологічна грамотність і здорове життя: розкриття значення образного слова для висловлення емоцій та почуттів, розуміння образу природи на прикладах із твору.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма: урок-дослідження.

Міжпредметні зв’язки: історія України, музичне мистецтво, образотворче мистецтво.

Обладнання: тексти поеми Дж.Байрона «Мазепа», комп’ютер, мультимедійні презентації, запис твору Ф.Ліста «Мазепа».

Випереджувальні завдання: підготувати презентації «Історична постать гетьмана І. Мазепи», «З історії портретів І.Мазепи», повідомлення «Історія створення поеми Дж.Байрона «Мазепа»».

Епіграф: «Коли б могли моє сьогодні

З моїм чора порівнять…»

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

⁕ Сьогодні у нас незвичайний урок. До нас завітали гості, а ще у нас урок-досліждення. Дослідження літературне, до якого нас спонукає сам герой, який ще у 1823 році під пером Байрона висловлював надію і сподівання на те що :«Коли б могли моє сьогодні

З моїм чора порівнять…»

Ми дослідимо історичну основу твору Джорджа Байрона «Мазепа» та романтичний міф, що вже десятиліття хвилює людей усього світу, які читають цю прекрасну поему.

Але, все по-порядку...

Записуємо сьогоднішнє число, тему та епіграф уроку. Слайд 1,2.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Літературна дуель Слайд 3.

⁕ Проведемо невеличку розминку «Літературну дуель». Двоє учнів характеризують Байрона по черзі одним словом чи словосполученням. Перемагає той, чий «постріл» буде останній. А в цей час усі учні за словами наших дуелянтів записують гроно «Байрон»

Гроно «Байрон» Слайд 4

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

⁕ Англійський поет написав поему про відому історичну постать України - Івана Мазепу. Постає питання, чому у своїй творчості Байрон звернувся до української тематики, чим його зацікавив образ Івана Мазепи? Відомо, що існує історична основа та романтична легенда про Мазепу. Але спочатку згадаймо, хто ж він Іван Мазепа.

У нас на зв’язку наш власний кореспондент Ірина, яка повідає нам біографічні дані гетьмана.

Повідомлення про життя і гетьманство Івана Мазепи Слайд 5

1639, 20 березня – в селі Мазепинці на Київщині народився Іван Степанович Мазепа, військовий та політичний діяч, меценат, гетьман України.

Походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції, Голландії. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.

Тривалий час служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. В 1663-му повернувся в Україну. Вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка (1669), виконував важливі дипломатичні місії. Згодом став довіреною особою гетьмана Івана Самойловича.

Після обрання гетьманом (1687) прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. Припинилася громадянська війна («Руїна»), розпочалося економічне відродження країни, зміцнився міжнародний імідж України.

Спрямовував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Відстоював інтереси українського православ’я в суперечках із верхівкою Московського патріархату.

Для оборони південних рубежів побудував Новобогородицьку та Ново-Сергіївську фортеці.

Мазепа подобався жінкам. Однак після одруження з вдовою Ганною Фридрикевич прожив із нею майже 35 років, а по її смерті опікувався двома своїми пасинками.

Прагнення Івана Мазепи розширити автономію Гетьманщини йшли врозріз із політикою російського царя Петра І.

Під час Північної війни уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Звідтоді всіх українців, що брали участь у національно-визвольному русі, росіяни зневажливо називали «мазепинцями».

Після поразки в Полтавській битві (17 червня 1709-го) відступив у Бендери (Молдова), де й помер у ніч на 22 вересня 1709-го.

За розпорядженням царя Петра І Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. У вересні 2018-го Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів.

Перегляд відео «Мазепа – герой світового масштабу»

⁕ Говорячи про гетьмана Мазепу, не можна згадати Батуринську трагедію, яка сталася 314 років тому. 314 років тому військо російського царя Петра І жорстоко знищило українське місто Батурин. На той час місто було гетьманською столицею. Жахливі події отримали в історію назву «Батуринська трагедія» та «Страшна різанина». Батуринська трагедія сталася 2 листопада 1708 року. Зараз цей день в Україні є Днем пам'яті.

Слайд 6,7

«Вся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства», – писали французькі газети про страшні події, які сталися у Батурині у 1708-му році.

Нелюдська жорстокість, з якою московські війська вирізали мешканців, розграбували та спалили столицю гетьмана Мазепи лише за бажання бути вільними від московського царя, шокувала усю Європу. Жертвами різанини в Батурині стали близько 15 тисяч людей – московська орда не зглянулася ані над старими, ані над жінками, ані над дітьми. Спогад про тисячі невинно обірваних життів назавжди залишиться в нашій пам’яті, пам’яті всього народу.

Чому напали на Батурин?

Під час Північної війни гетьман Іван Мазепа вирішив скористатися шансом позбутися впливу Московії. Відбулись домовленості із шведським королем Карлом ХІІ про спільні дії проти Петра І. Дізнавшись про це, російський цар віддав наказ командувачу російськими військами Олександру Меншикову захопити Батурин і покарати усіх, хто підтримав Мазепу, повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Як впав Батурин?

Батурин був добре укріплений, оскільки становив собою фортецю, і був оснащений гарматами. Від капітуляції мешканці відмовилися і тримали оборону кілька днів. Нападники зуміли потрапити всередину міста через допомогу зрадника, зазначають історики, який показав таємні ходи.

«Один із полкових старшин, Іван Ніс, прибув до Меншикова і вказав йому таємний спосіб добути Батурин. За переказами, Ніс, указав у батуринській стіні хід. Меншиков відрядив туди солдат. З другого боку був початий приступ», – пише про ці події історик Микола Костомаров.

3. Хто постраждав?

Усього в Батурині винищили, за різними підрахунками істориків, від 11 до 14 тисяч людей, у тому числі дітей, жінок, літніх людей.

Жертвами погрому стали 6–7,5 тисяч мирних громадян та 6–6,5 тисяч військових, пише історик Сергій Павленко.

4. Чому «різанина»?

Нападники увірвались у місто і знищували всіх підряд: різали, стріляли, рубали, спалювали людей. Місто було розграбоване та спалене. Керівників оборони катували і стратили, оборонців розіп’яли на хрестах.

«Люди ховались у церквах, але озлоблені стрільці розбивали двері та закидали у вікна факели. Разом з мешканцями вигоріло п’ять батуринських церков. Французькі часописи, отримавши інформацію з України, вийшли із заголовками: «Страшна різня», «Жінки й діти на вістрях шабель». «Газет де франс» писала: «Усі мешканці Батурина без огляду на вік і стать вирізані, як наказують нелюдські звичаї москалів… Ціла Україна купається у крові», – мовиться на сайті Українського інституту національної пам’яті.

5. Які наслідки?

Після спалення Батурина, у великих та малих містах, що зайняла російська армія, вивішували царські укази до українського народу, а поруч виставляли голови полонених з гетьманської столиці, наколоті на палю. Залякані городяни не мали вибору і писали чолобитні царю. Ці чолобитні Петро І отримав у день обрання нового гетьмана і вони мали показати провал задуму Мазепи та розвіяти сумніви у тих, хто не визначився зі стороною, пише історик Сергій Павленко.

«Історію легко переписати, але змінити те, що насправді було, неможливо. Без загибелі Батурина 2 листопада 1708 року важко усвідомити існування Російської держави. Проявлені у військовій кампанії 1708 року приклади нечуваного деспотизму, жорстокості – реакція самозбереження російського самодержавства, до якого не були готові ані учасники боротьби за волю України, ані Карл ХІІ», – пише історик Сергій Павленко.

1708 року у Батурині було близько 20 тисяч мешканців. У 1726 році, через 18 років після знищення, це місто було безлюдним, а мешканці, що вціліли, жили по околицях, йдеться на сайті Бахмацької районної ради Чернігівської області, де розташоване місто.
Із проголошенням незалежності України була переглянута роль Батурина в історії. Місто включено до Списку історичних населених місць України. На території Батурина розташовані об'єкти Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Розташоване місто на лівому березі річки Сейм, нині має населення близько 2,5 тисяч жителів.

Сьогодні, як і століття тому, Росія продовжує орудувати своїми «перевіреними методами» – підступною агресією та жорстокістю. І Україна залишається тим щитом, який боронить кордони Європи від хворобливих планів Кремля.

⁕ Тож сьогодні, як ніколи дуже актуальний Заповіт Мазепи. Слайд 8

Немає опису світлини.

⁕ Побутує думка, що (показую 10 гривень) це зображення гетьмана не має нічого спільного з його справжнім портретом. Слайд 9

Пропоную вашій увазі презентацію групи дослідників «З історії портретів І. Мазепи».

Портрет «Іван Мазепа»художник Н. Павлусенко

235px-Іван_Мазепа.jpg Гіпотетичний портрет гетьмана, створений за допомогою криміналістів, від проекту “Україна. Повернення своєї історії”

Портрет гетьмана Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою. Невідомий художник. 1700 рік. Дніпровський художній музей

Портрет Іван Мазепа. Булавицький О..jpg Портрет «Іван Мазепа”. Художник О. Булавицький

Портрет “Іван Мазепа”. Художник В. Лопата

Портрет «Іван Мазепа». Художник В. Дядинюк

Портрет “Іван Мазепа”.Художник В. Кравченко

⁕ В нас присутній історикознавець, який повідає нам Про історію створення поеми « Мазепа». Слайд 10

⁕ Дж.Байрон звернувся до образу Мазепи одним із перших. І саме він привернув увагу європейців до цієї суперечливої особистості. Не дивно, що Байрон, народжений за рік до французької революції, віддав своє життя за свободу Греції, зацікавився долею українського гетьмана. Лише кілька рядків про нього з «Історії Карла ХІІ» Вольтера підказали геніальній фантазії лорда більше, ніж іншому могли б розповісти цілі томи.

Поему «Мазепа» Байрон написав під час перебування в Італії (в Венеції та Равенні) 1818 року. На початку своєї поеми Байрон подав довідку, яка свідчила, що в її основу був покладений один епізод з «Історії Карла ХІІ» французького письменника Вольтера про те, як «шляхтич» Мазепа в юності за зв’язки з жінкою одного польського вельможі був покараний – прив’язаний до дикого коня, якого потім відпустили на волю. Тоді «Мазепа від страждань і голоду трохи не вмер». Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королеві Карлу ХІІ, коли після розгрому Петром І під Полтавою в 1709 р. вони тікали до Туреччини.

До того ж, на час написання поеми Байрон був закоханий у Терезу Гіччолі, за походженням полячку. Напевне, ці обставини пояснюють причини вибору героя і сюжету поеми: кохання Мазепи до заміжньої жінки, яку, як і сеньйору Гіччолі, звали Тереза.

Байрона завжди захоплював образ вигнанця. Поет прагнув не достовірності фактів, а показу внутрішнього стану героя, відображення історичної доби, яку історики називають Великою Руїною

Джерела написання поеми “Мазепа” (запис у зошит) Слайд 11

- Поему створено на основі наукової роботи Вольтера «Історія Карла ХІІ».

- В основу сюжету покладено лише один епізод із життя Мазепи – його кохання до дружини багатого польського пана та покарання за це її чоловіком.

- Мазепа - «незвичайна особистість в незвичайних обставинах».

⁕ Поема Джорджа Байрона – це монолог-сповідь Мазепи. Автора цікавлять почуття героя, його думки та політ його уяви. Подумайте, з якою метою автор використовує цю жанрову форму? (Досягає достовірності у викладі матеріалу, адже це відверта розповідь самого героя).

Робота з текстом.

⁕ А зараз давайте поринемо в поетичне слово Байрона і прочитаємо поему в скороченому варіанті. Послухаємо наших декламаторів.

Слайд 12,13

В жахливий день біля Полтави
Від шведів щастя утекло,

Навкруг порубане, криваве,

Все військо Карлове лягло.

Такий від долі жереб впав;

І Карло день і ніч тікав

Через поля, річки, діброви

В чужих і власних каплях крові.

(діалог короля і Мазепи)

Поранений Карл хвалить Мазепу та його коня Буцефалоса за спритність, відважність та просить розповісти де той навчився такій спритній їзді.

Мазепа переноситься думками в минуле
Красунь- юнак я був тоді...

Тепер, коли вже сімдесятий

Мені минув, не гріх сказати,

Що в дні юнацтва золоті,

Бувало , кожного вельможу

З мужів чи хлопців переможу

У всій приватній марноті.

Я ж був веселий і стрункий...
Мазепа розповідає про своє кохання до Терези,дружини заможного шляхтича, про свої глибокі почуття
Кохав я і коханим був...

Та ви ще слабість цю солодку

Не відчували -так я чув...

Ми потай бачились...Той час,

Як ми зустрілись перший раз,

Був повен туги і чекання.

Я всю віддав би Україну,

Щоб пережить таку хвилину

І знову тільки пажем буть-

Отим щасливим паничем...

І нас обох одної ночі

Схопила зграя шпигунів...

Від гніву граф оскаженів,

А я голіруч- як на сміх!

Скорився долі ...і юрба

Мене у двір поволокла.

Яка Терезина судьба,

Не скажу вам- не знаю й сам,

Отак нас доля розлучила.!

„ Коня сюди!”- Коня ввели,

Це справді був шляхетний кінь-

На Україні виріс він.

Прудкі , мов ті думки, були

І нього ноги... Дикий звір...

Мене десяток гайдуків

Йому до спини прикрутив

Тугим ремінням- і пустив...

Свисток, батіг ...і кінь побіг...

Герой Байрона - юний Мазепа - пережив багато фізичних і моральних мук, він був на межі, вже майже втратив надію на порятунок.
Моє безсиле тіло

Що зв”язане на нім весіло,

Для диких сил було, мов пух.

І кожен мїй болючий рух

Звільнити ноги, спину , руки,

Напухлі від страшної муки,

Будили жах його і гнів...
Вже ось до лісу ми добрались...

Це був безкраїй, дикий праліс...
Крізь листя вітром кінь летів,

Лишав далеко за собою

Кущі, дерева і вовків,

Що ззаду гналися юрбою..
Почув я плюскіт біля себе,

Вгорі ж мигтіло зірне небо..

Це був не сон: мій дикий кінь

Перепливав ріку глибоку...
Десь кінське ржання розляглось

Із хащі темної соснини,-

Табун коней до нас летів

Чотирикутником великим.
Коли мій кінь побачив їх,

То наче збувся він безсилля,

Напружив жили кволих ніг

І почвалав... Ще тільки хвиля-

Він хрипло, глухо заїржав,

Здригнувся і на землю впав...

Отак лежали ми прикуті-

Вмираючий на мертвім трупі.

Як мало сподівався я,

Що бідна голова моя

Побачить блиск нового дня.
Вже сонце сіло ....Все ще я

Лежав прив”язаний до трупа

Вже задубілого коня..
Легенька дрож і забуття...

Вже іскор у мізку нема -

Важке зітхання...гострий біль...

Ще стогін- і нарешті тьма.

Прокинувсь...Де я?

Людське схилилося лице

Ласкаво, ніжно наді мною?
Дівчатко з довгою косою,

Струнке, вродливе і ставне-

Сиділо в хаті під стіною

І пасло поглядом мене.

Когось гукнула...Вона вернулася з батьками..

Вони знайшли мене в долині,
Внесли мов трупа в ближній дім

І врятували... А потім

Я став гетьманом в їх країні

Безумний, що в гніві палкому

Помстивсь так люто на мені...

Він путь проклав мені до трону..

Хіба ж ту долю нам збагнуть?
Закінчив гетьман свою розповідь.....

І сон стулив йому вже очі.

Та ви дивуєтесь чому

Король не дякував йому

За повість?

Він причину знав:

Король уже годину спав.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Вікторина Слайд 14

⁕ З сюжетом поеми ви вже знайомі, тож попрацюємо з текстом. Виберіть те питання, на яке ви знаєте відповідь, зачитайте і відповідайте.

-Хто розповів про незвичайний випадок, який трапився з Мазепою?

-Кому Мазепа повідав історію свого кохання?(Карл ХІІ)

-Як звали жінку, в яку закохався Мазепа? (Тереза)

-Назвіть ім’я польського короля, якому служив Мазепа?(Ян Казимир)

-З яким біблійним героєм порівнює Мазепа польського короля?(Соломоном)

-Які історичні події зображені в поемі?(Полтавська битва)

-Хто врятував героя від смерті?( Козацька сімя)

- Скільки років було Мазепі, коли він втікав зі шведським королем?

- З якими героями ми зустрічаємося у творі?(Мазепа, Карл ХІІ, дочка козака).

Я пропоную вам перейти за посилання на дошку джамборд і записати кластер «Мазепа». Слайд 15

⁕ Перед вами проблемне питання (Слайд 16,17) Чому Байрон називав Мазепу титаном? Хто такий титан? Які спільні та відмінні риси в Мазепи та Прометея можна виділити?

Діаграма «Кола Вена» Слайд 18 (запис в зошит)

⁕ Образ Мазепи створено не тільки в літературі та живописі, але і в музиці. Наш музикознавець пропоную нам прослухати музичний етюд «Мазепа» Ференца Ліста - відомого угорського композитора. Слайд 20

Релаксація. - Що ви в цей час уявляєте? Які виникають у вас асоціації?

⁕ Яке враження від твору, чи вдалося автору передати динамізм подій, що відбувалися з героєм? (Композитор передав динаміку, пристрасть, екстремальну ситуацію, в яку потрапив Мазепа, а також його муки і страждання.)

VI. Підсумок уроку.

⁕ Як підсумок усього, про що ми говорили на уроці, давайте розгадаємо кросенс. Слайд 21, 22

Изображение выглядит как текст, другой, в позе, тот же

Автоматически созданное описание

1 –Джордж Гордон Байрон

2- англійський письменник ХІХ століття

3 – зацікавився таємничою постаттю українського гетьмана Мазепи і в 1831 році створив однойменну поему.

4 – Відомості про українського гетьмана Байрон узяв із праці Вольтера «Історія Карла ХІІ», яка була надзвичайна популярною у Європі. Мазепа чудово підходив на роль романтичного героя байронічного типу і захопив уяву поета.

5 – У поемі описані події російсько-шведської війни, а саме 1709 рік, коли під Полтавою було розбито військо Карла ХІІ.

6 – Це були важкі часи для Карла ХІІ і Мазепи, коли вони із залишками війська змушені були просити захисток у султана.

7 – На чолі російського війська стояв цар Петро І.

8 – Поема побудована у формі розповіді-сповіді головного героя твору – старого гетьмана Мазепи про любовну пригоду, яка трапилася з ним дуже давно.

9 – Байрон називає Мазепу титаном, бо Мазепа так само як і Прометей терпів муки, які відчув під час смертоносної поїздки, йому притаманний дух прометеївської непокори.

⁕ Ми багато сьогодні говорили про Байрона, про Мазепу. Запрошую висловити свою думку.

Інтерактивна вправа «Я думаю…» Слайд 23

- щодо поеми Д.Байрона “ Мазепа”;

- щодо образу головного героя поеми;

- що найбільше вразило,

- що запам”яталось;

- що нового дізнались на уроці.

Оцінювання.

⁕ Сьогоднішнф урок хочеться закінчити однією притчею.

Який слід повинна залишити людина на землі? Слайд 24

Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», - думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

- Для чого ти псуєш мою роботу? - сказав з докором Майстер

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.

Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся - ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Пригадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима - ніхто не пам'ятає такого.

- Що ж ти лишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід. - Є в тебе син чи дочка?

- Немає в мене ні сина, ні дочки.

- Може, ти дуба посадив?

- Ні, не посадив я дуба...

- Може, ти поле випестував?

- Ні, не випестував я поля...

- То, мабуть, ти пісню склав?

- Ні, й пісні я не склав.

- То хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід.

Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Пригадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки.

- Ось і все, що залишиться після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але цього ж мало, дуже мало..

Не так треба жити...

⁕ Головне для кожної дитини - мати якесь улюблене заняття, працювати над собою, своїм розвитком. Бо, як писав відомий педагог В. Сухомлинський: «Ти не завжди будеш дитиною. Ми з'являємося на світ і спочатку буваємо маленькими дітьми для того, щоб, ставши дорослими, залишити свій слід на землі, прожити життя справжніми людьми». Прагніть стати духовно зрілим творцем, мислителем, трудівником. Людина смертна. Ми йдемо в небуття, але, разом з тим, людина й безсмертна. Безсмертя кожного в тому, що зуміємо створити для людей, для своєї Батьківщини як Іван Мазепа, що боровся за вільну Україну.