Урок № 20
Кров, її склад та функції. Зсідання крові.
2.Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1.«Біологічні задача»
Розв’язок
1,34 г х 600 г = 804 г
1,34 г х 700 г = 938 г
Гемоглобін може зв’язати в середньому 804 – 938 г кисню.
2. «Мозковий штурм»
3. «Поміркуй»
4.Засвоєння нового матеріалу
1.Будова і функції тромбоцитів
Розповідь вчителя:
Уперше тромбоцити були відкриті французьким вченим у 1842 році О. Донне, а детально їх було описано італійським вченим Біцоцеро у 1882 році.
Отож, що таке тромбоцити?
Самостійна робота з підручником
Знайти відповіді на запитання:
1.Які особливості будови тромбоцитів (забарвлення, форма, наявність ядра, кількість в 1 мм3 крові, місце утворення, місце відмирання)?
2.Які функції тромбоцитів?
Очікувані відповіді учнів:
Тромбоцити або кров'яні пластинки — формені елементи крові, які містять важливий чинник згортання крові й забезпечують процеси зсідання крові, запобігаючи крововтратам при пошкодженні стінок кровоносних судин. Це безбарвні, без'ядерні, округлої або овальної форми пластинки. Тромбоцити у 3 рази менші від еритроцитів. В 1 мм3 крові — 200-400 тис. тромбоцитів. Утворюються вони у червоному кістковому мозку. Тривалість життя — 5-7 днів. Руйнування їх відбувається в селезінці.
Заповнення таблиці:
«Характеристика тромбоцитів»
Назва форменого елемента |
тромбоцит |
Забарвлення |
безбарвні |
Форма |
Округлої або овальної форми пластинки |
Наявність ядра |
- |
Кількість в 1 мм3 крові |
200-400 тисяч |
Місце утворення |
Червоний кістковий мозок |
Місце руйнування |
селезінка |
Час існування |
5- 7 діб |
Основні функції |
забезпечують процеси зсідання крові, запобігаючи крововтратам при пошкодженні стінок кровоносних судин |
2.Зсідання крові
Пояснення вчителя:
Основна функція тромбоцитів пов'язана з їхньою участю у зсіданні крові. Зсідання крові захищає організм від крововтрати при пошкодженні судин. Воно пов'язане з перетворенням розчинного білка плазми крові фібриногену в нерозчинний білок фібрин, тонкі нитки якого утворюють сітку, в якій застряють клітини крові. Утворюється щільний кров'яний згусток, який закупорює пошкоджену судину.
Найбільш визнаною теорією зсідання крові вважають ферментативну теорію, основоположником якої був російський вчений О.Шмідт. Механізм зсідання крові — це складний ферментативний процес, який поділяється на три етапи:
1) руйнування тромбоцитів і вивільнення речовини, яка називається тромбопластин;
2) фермент тромбопластин каталізує перетворення протромбіну плазми крові на тромбін за участю вітаміну К та йонів кальцію;
3) тромбін каталізує перетворення фібриногену у фібрин
Складання опорної схеми:
Тромбоцити руйнівний фактор тромбопластин (активна форма ферменту)
Протромбін тромбопластин, Са,вітамін К тромбін (активна форма ферменту)
Фібриноген (білок плазми)тромбін, Са, вітамін К фібрин (тромб), нерозчинний білок
Складання опорного конспекту:
Умови згортання крові:
Розповідь вчителя:
У нормі тромб утворюється через 10-15 хвилин після пошкодження судин. Зсідання крові уповільнюється під час охолодження. При зв'язуванні йонів кальцію йонами щавлевої або лимонної кислоти кров втрачає здатність до зсідання. Перешкоджають зсіданню крові і деякі речовини, зокрема гепарин, який добувають із печінки тварин, а також – препарат із медичних п'явок.
Запитання до учнів:
Обговорення відповідей учнів, корекція їх вчителем, складання опорного конспекту:
Запобігають згортанню крові в організмі людини:
а) Гладенька, незмочувана поверхня внутрішньої стінки судин.
б) Гепарин і фібринолізин – фермент сироватки крові.
(гепарин утворюється в печінці й легенях)
Це цікаво:
3.Поняття про гемофілію
Розповідь вчителя:
У людей, хворих на спадкову хворобу гемофілію, кров майже не зсідається: в ній немає антигемофілічного фактора, який сприяє розпаду кров'яних пластинок.
Повідомлення учнів:
Гемофілія
Гемофілія — невиліковне генетичне захворювання, пов'язане з порушенням коагуляції (згортання) крові; при цьому захворюванні різко зростає небезпека загибелі від крововиливу в мозок та інші життєво важливі органи, навіть при незначній травмі. Хворі з важкою формою гемофілії нерідко піддаються інвалідизації, внаслідок частих крововиливів в суглоби (гемартрози) і м'язові тканини (гематоми).
Зазвичай хворобою страждають чоловіки, жінки ж виступають як носії гемофілії, які самі нею не хворіють, але можуть народити хворих синів або дочок-носійок.
Хоча хвороба на сьогоднішній день невиліковна, її протікання контролюється за допомогою ін'єкцій бракуючого фактора згортання крові, частіше всього виділеного з донорської крові. Деякі гемофіліки виробляють антитіла проти цього білка, що приводить до збільшення необхідної дози фактора або застосування замінників. В цілому сучасні гемофіліки при правильному лікуванні живуть стільки ж, скільки і здорові люди.
Історія гемофілії
Гемофілія відома з незапам'ятних часів. Перші описи симптомів, схожих на гемофілію, зустрічаються на івриті ще в ІІ столітті до нашої ери. А гемофілія як спадкове захворювання була описана в Талмуді у V столітті нашої ери. За законами рабинів, хлопчик звільнявся від обрізання, якщо два його старших брата вмирали від цієї процедури. Дослідник рабин Мойсей Маймонід (1135-1204) ввів це правило для синів жінок, які виходили заміж у другий раз. Таким чином, вже тоді почали враховувати закони спадковості. Арабська фізіолог Альбуказі (1013-1106) описав випадки смерті хлопчиків від кровотечі після банальної травми.
Перший докладний опис гемофілії зробив Джон Конрад Отто, дослідник з Філадельфії. У 1803 році він опублікував свою наукову роботу на тему підвищеної кровоточивості. Детально вивчаючи генеалогію одній із сімей, Отто зробив висновок про спадкову схильність до підвищеної кровоточивості у хлопчиків. Тим не менше, термін «гемофілія» був вперше використаний в 1828 році німецьким фізіологом Хопфа.
Сучасні знання та наукові дослідження гемофілії ведуть відлік з XІХ століття.
Гемофілією страждали багато нащадки чоловічої статі англійської королеви Вікторії, праправнуком якої був і російський царевич Олексій, син останнього російського імператора Миколи ІІ.
Під час навколосвітньої подорожі Микола ІІ обрав собі наречену - принцесу Алісу Вікторію Олену Луїзу Беатрису Гессе-Дармштадський (у хрещенні Олександра Федорівна). Вона доводилася англійській королеві Вікторії онукою. Батьки Миколи ІІ були категорично проти цього одруження, оскільки знали, що рід королеви Вікторії передає спадкову хворобу - гемофілію. Син Олексій народився хворим на гемофілію, отримавши її від матері - імператриці Олександри Федорівни, що успадкувала хворобу від своєї матері принцеси Аліси, яка, у свою чергу, отримала її від матері - королеви Вікторії. Королева Вікторія була носієм гемофілії, але з дев'яти її дітей лише один син, принц Леопольд, хворів на гемофілію і помер, коли йому був тридцять один рік, а її дочки, принцеси Аліса і Беатриса, були носіями хвороби.
З чотирьох синів принцеси Беатріс двоє були хворі на гемофілію, а її дочка, Вікторія-Євгенія, дружина короля Іспанії, передала хворобу двом з трьох своїх синів. Син принцеси Аліси, Федерик, один з сімох дітей, який успадкував гемофілію, помер у трирічному віці. Два сини її сестри Ірен були також хворі на гемофілію. Тим не менш, одному з них вдалося благополучно дожити до 56 років.
5.Узагальнення і закріплення знань
1.«Перехресне опитування»
Учні обєднуються в групи. Кожна група складає по 2 питання іншим групам.
2.Інтерактивна гра «Швидка допомога».
Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими