17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Куліш П. Опорний конспект. ДПА. ЗНО

Про матеріал
Куліш П. Опорний конспект формату А4 можна використовувати на уроках вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизації, підготовки до ДПА та ЗНО, а також під час дистанційного навчання
Перегляд файлу

Картинки по запросу пантелеймон кулішПантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш

 (1819 Вороніж,  Глухівський повіт, Чернігівська губернія,

 1897, хутір Мотронівка  Чернігівської області)  український письменник,      фольклорист, етнограф, 

мовознавець (у кінці 1850-их років уклав першу фонетичну абетку для української мови – «кулішівку»),

перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії.

 

Переклав Біблію

 

Псевдоніми: Панько Казюка, Данило Юс, Хуторянин тощо

 

«Чорна рада» є романтичним твором

Картинки по запросу пантелеймон куліш чорна рада

«Чо́рна ра́да» робоча назва «Булава для розумної голови» — український 9-серійний міні-серіал за романом. 2000 р., у 2002 році також створили фільмо-версію серіалу хронометражем у 2,5 год

- «Дедалі все видніше стає, яку велику вагу в нашому письменстві має це славне ім’я. Могут­ній майстер української мови й творець українського правопису, благородний поет «Досвіток», перекладач... має право на велику повагу і вдячність» (М. Коцюбинський). --- «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо — за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі... Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому...» (З ли­ста Т. Шевченка до П. Куліша). - «Чорна рада» — найліпша історична повість в нашій літературі» (І. Франко).

- «...Роман «Чорна рада» засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру»                      (Б. Степанишин).

Джерела роману: “История Малороссии” М. Маркевича, “История Малой России”                       Д. Бантиш-Каменського,                            літопис  Самовидця і Гр. Грабянки.

 

Місце подій: Київ, Ніжин, хутір Хмарище, Романівський Кут

 

Пугач «січовий дід» — політик, захисник традицій Січі.

 

Черевань “А що нам, бгате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти, або пити, або ні в чому хороше походити?”

Жанр «Чорна рада»: (перший) історичний роман-хроніка.

Тема : зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни. Ідея : викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність на­ціональної злагоди українців,

Композиція : роман складається з 18 частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна). Оригіналь­ним композиційним прийомом (стрижнем) у творі є романтичний образ до­роги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка. Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману. Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва. Кульмінація: проведення «чорної» ради, за підсумками якої І. Брюховець­кий — гетьман, Я. Сомко — в’язень. Розв’язка: смерть Я. Сомка,     І. Шрама; одруження Петра з Лесею. Композиція роману насичена пригодницькими елементами. Зокрема це епі­зоди з викраденням Лесі, лицарський двобій, запорозькі суд і кара.

 

Шрам «по одежі й бороді — як піп, по шаблі та шрамах на обличчі — як старий козарлюга»).

Петро Шраменко «Орел, а не козак! Вiн добрий був син i щирий козак; лучче йому з нудьги загинути, нiж панотця навiк преогорчити i золоту свою славу гряззю закаляти»

      Цитатна характеристика

Сомко був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступіть, чи заговорить, то справді по-гетьманськи…”

Брюховецький «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота, да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська.

Кирило Тур: «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть піднялись над тими очима».

Божий чоловік «Співаючи пісню од серця голосить і до плачу доводить».«Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі».«Сліпий старець-кобзар. Темний він був на очі, а ходив без проводиря: у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупав невільників із неволі. Іще ж до того знав лічити усякі болі й замовляти усякі рани».

Картинки по запросу пантелеймон куліш чорна рада ілюстрації   Похожее изображение

Картинки по запросу пантелеймон куліш чорна рада ілюстрації

Картинки по запросу пантелеймон куліш чорна рада ілюстрації

 

docx
Додано
4 травня
Переглядів
169
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку