Василь Барка
„Жовтий князь”
Історія створення роману.
Характеристика образів
Тема. Історія створення роману „Жовтий князь” Василя Барки
Характеристика образів.
Мета: зясувати життєву основу роману „Жовтий князь”, простежити, як на прикладі персонажів роману відтворено дійсність українського села під час Голодомору 1932 – 1933 рр., здійснити цілісний ідейно – художній та пообразний аналіз твору;
розвивати вміння формулювати власні висновки, виходячи зі змісту, підтверджувати свої думки цитатами з твору, аналізувати художні образи; виховувати почуття патріотизму, шану до невинних жертв Голодомору.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу
Обладнання: портрет В. Барки, диск із презентацією „Голодомор
1932 – 1933рр.
Епіграф: Ні труни, ні хрестів...
І ні тризни.
Прямо в яму. На віки віків!
Чорна сповідь моєї вітчизни.
І її затамований гнів
О. Ямборська
Розкидані їхні кістки були скрізь...
І. Багряний
Ми є. Були. І будем ми!
Й Вітчизна наша з нами!
Іван Багряний.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Перегляд презентації з елементами бесіди з учнями.
- Що ви знаєте про Голодомор 1932- 1933рр?
- Під час перегляду презентації про Голодомор запитання до учнів: Які враження у вас викликав перегляд слайдів „ Голодомор 1932-1933рр.
II. Оголошення теми і мети уроку.
1. Робота з епіграфом.(коментування учнями епіграфа)
(Український народ зазнав чорної недолі.За наповні два роки на нашій споконвіку багатій землі голодною смертю померло близько 8 млн.осіб.Це був „страшний суд”- брат постав проти брата,син проти батьків,земля залилася кровю , устелилася кістками.Але не знищили наш народ і його культуру.)
2. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогоднішнє покоління у великому боргу перед предками й нащад-
ками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша тра-
генія українського народу- штучний голод 1933р. Цей борг повертає у деякій мірі творчість письменників діаспори, зокрема роман Василя Барки „Жовтий князь”, який ми сьогодні розглядатимемо.
III. Вивчення нового матеріалу.
Роман „Жовтий князь” був виданий у Нью- Йорку у 1963році. У ньому письменник відтворив реальні події Голодомору 33-го року. Василь Барка бачив голод на власні очі і багато чув про нього від очевидців. У 1933році він їздив до брата на Полтавщину і був вражений страшною трагедією. На Кубані, де жив тоді письменник із сімєю, теж бів голод. Поневіряючись у Нью- Йорку, він вів напів-
Голодне існування, і тому йому вдалося відкрити перед читачем безодню людського горя й відчаю, реалістично передати страхітли-
ву хроніку страшної долі українського народу.
В самому Радянському Союзі у місцях, де голоду не було, мало що знали про голодомор: селянам було заборонено виїжджати із своїх сіл. Вся країна повторювала „Жить стало лучше, жить стало веселей”, дивилась фільм”Кубанськие казаки”, де співучі козаки сидять за розкішно накритими столами і прославляють радянську владу. А в цей час на Україні і на тій таки Кубані люди ховали покійників по городах і садках, бо нікому було носити їх на кладо-
вище, матері, йдучи на роботу, ховали маленьких дітей, щоб перехожі не вкрали і не зїли.
Коли настала весна, нікому було виходити на поле сіяти. Поля стала засівати авіація, і цей факт був поданий владою як досягнення радянської науки і техніки. Минуле не зникло. Воно поряд з нами. Біліють біля хати хрести на могилах померлих у 33-у році, згадують старі люди ті часи, будять нашу память такі книги як „Жовтий князь” Василя Барки. Цей роман показав нам історію однієї сімї, а за нею ми бачимо трагедію всієї України.
2. Доповідь учня „Історія написання роману „Жовтий князь” Василя Барки
Над романом Василь Барка працював з 1958 по 1961р. Спочатку написав 600сторінок, потім скорочував, креслив, міняв вислови, і так чотири рази ті 600 сторінок переписував від руки. У ньому відтворені реальні події Голодомору 33-го року в Україні. Певною фактологічною основою послужили спогади одного земляка, який описав долю близької йому родини й залишив йому на його розсуд
Він дав їм прізвище Катранників. Окрім того, бачив Барка це жахіття на власні очі й багато чув про нього від самовидців. Наступного року голод прийшов на Кубань. Письменник бачив, як гниють на станціях і біля елеваторів розкриті під дощем гори зерна, як божевільні від голоду люди поїдають рідних і чужих,як німотно мовчать хати, що з них віє трупним смородом. Та й роман писав у Нью –Йорку напівголодний. Можливо, без пережитого не зміг би відтворити тих фібрів, тих відтінків, найгіркіших у людській істоті.
Уперше окремою книжкою роман надрукували в Нью –Йорку 1963р, в перекладі- 1968р. У 1981р.- твір вийшов французькою. Тільки в 1991р. з ним зміг ознайомитись читач в Україні. До речі, за цим твором знято фільм „Голод 33- го.” Сценарій написали Лесь Танюк і Сергій Дяченко.
( Твір Василя Барки „Жовтий князь” за жанром – роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, традиційною сімейною хронікою)
- Про що розповідається у романі Василя Барки „Жовтий князь”?
(Розповідається про життя Мирона Катранника і його родини (матері, дружини, трьох дітей) від осені 1932 до жнив 1933 років.
Йдеться про хліборобську сімю, яка живе за давніми і світлими християнськими заповідями в атмосфері сімейної злагоди. А через нелюдські обставини (геноцид) не тільки сім я Катранників, а й усі чесні роботящі селяни стали мучениками, жертвами переслідування. І їх мільйони)
( Тема. Показ страшних картин гибелі людей під час Голодомору 1932- 1933 рр.
Ідея. Незнищенність гармонійної душі, вихованої на красі.)
Мартиролог (від грец. мученик) -1. Збірник церковних оповідань про християнських святих і мучеників за віру. 2. Перелік осіб, що зазнали гоніння, утисків, або список покійників.
( Проблеми життя і смерті, добра і зла, родинного виховання, віри, хліба, новітнього яничарства)
(У його творі діти створили календар , у якому „... місяці нові... грудень- трупень...січень- могилень...вересень- розбоєнь, бо грабували всіх, жовтень- худень, а листопад- пухлень...лютий-людоїдень, березень-пустирень,квітень-чумень...”(с.89) Також автор описав страшні картини, коли жінка зварила з хлопця страву(с.114), мученицькі смерті Миколи (с.59),Оленки(с.68)іт.д)
- Доведіть словами з тексту, що цей страшний голод був зумов-
лений спеціально.
(„Бо це домовлено:вигубити найбільше...(с.112))
(„Хліботруди”і „хліботруси”)
(Селяни, які вирощують хліб, Мирон Данилович Катранник і його сім я – „хліботруди”. У гурті „хліботрусів” Григорій Отроходін, який забирає у селян харчі, бригадникм, сільський партієць, міліціонери, навіть дітей – піонерів залучили, які ходили ланкою і вигукували під дворами:”Куркуль,віддай хліб!”)
4.Робота в групах
I група – „Хліботруди”- представляє образ Мирона Катранника
і заповнює першу колонку таблиці.
II група – „Хліботруси” – характеризує образ Григорія Отрохо-
діна і заповнює другу колонку таблиці.
5. Коментар вчителя
- У центрі роману Василь Барка ставить родину Катранників і через її страждання показує трагедію цілого народу. Їх можна назвати гармонійною, ідеальною сім єю, втіленням найкращих якостей українського селянства.
6. Запитання до учнів
- Назвіть членів сім ї Катранників.
( Батько- Мирон Катранник, його мати- Харитина Григорівна, дружина- Дарія Олександрівна, їхні діти- Миколка, Андрійко, Оленка)
(„Сім я жила тісним гуртом, де одне для одного було дороге, як весь світ”).
( Бабуся, Харитина Григорівна, яка щедро дарувала свою любов і Миронові з Дарією, і внуком. Зі смертю старої матері Мирон зрозумів, що вона була для нього ніби „світло з височини”)
7. а) Аналіз образів героїв роману”Жовтий князь”Василя Барки
Характеристика образу Дарії Олександрівни
Обличчя в неї – з видовженістю і запалими щоками; з надто звуженими, супроти звичайного, обрисами ніжних повік, як і надто вглибленими очима, кольору темно- сірого, без гострого блиску. Але ясність їх відтінена бровами і косами- в такому відсвіті, що нагадує попіл від згорілого шовку; і видаються темнішими, ніж насправді, через неприродну блідість обличчя”.
„Дарія Олександрівна, хоч найменше їсть – усе дітям віддає!-але тримається мов чудом. А висохла: коли вкутається в платок, зав’язуючи біля шиї, тоді в його обводі над чолом... раптом видно як висохла хворісно”. (стор.97) „З терпеливістю, дивною самій, господиня зносить голодні болі. Дивлячись на неї, Мирон Данилович буває вражений: така сила противлення недузі і зморі, особливо виголодненню в жінки, ніби слабішої; коли ж рухається так вільно! – витриваліша, ніж він” (стор. 191)
Утрата свекрухи, потім старшого сина, далі чоловіка й дочки – фатальні випробування для жінки. У цих рядках передано горе від смерті старшого сина Миколки: „Матір не може впізнати: за вечір стала іншою. Як вишня , що недосвіток поранив смертельно, - тоді обпав цвіт, і зосталась вона темніти гілками, не відкликаючи на нове тепло... втратила відчуття навколишньості; як сновида... Лежить на печі мати з дітьми: горнуться до неї, вона ж, тримаючи їхні руки, ніяк не опритомніє, не вирветься від горя, що калічить серце” (стор. 142).
Мати знайшла куток між дошками, що нависаючи в нерівному виступі, закривали від хуртовини. Том присіла з дітьми; пригорта-
ла їх , сонних, і цілу ніч трусилася, сидячи; то задрімає; то, від холоду і тривоги, знов прокинеться” (стор. 174)
Коло мертвого чоловіка Дарія Олександрівна гірко мовить: „Ми ж з тобою не сварилися ніколи і гарно жили. Побуду з малими, поки зможу! – прости, якщо кривду вчинила...Зустрінемося там, де Бог покличе” (стор. 246)
Загубивши у веремії останню дитину – Андрійка, Дарія Олексан-
дрівна наполегливо розшукує його. Важлива художня деталь у змалюванні материнської й синівської любові – хлібина: мати кладе корж під синову подушку, син привезену хлібину – під мамину, чекає неньки, голодуючи, і з їдає паляницю лише тоді, коли вона вже спліснявіла, тобто, коли берегти її не стало сенсу.
Мати в романі – типова українська страдниця. Вона помирає, затиснувши в руках Оленчин зошит, гине з жагучою думкою побачити Андрійка, впевнитися, що він не пропав, що його не з їли людожери.
б) Робота в групах
I група – Характеристика образу Миколки (письмово)
II група – Характеристика образу Оленки ( письмово)
III групи- Характеристика образу Андрійка (письмово)
IV. Підсумок уроку
а) Чому автор залишає живим наймолодшого члена родини Кат-
ранників- Андрійка?
( Це символічний образ. Письменник вірить у відродження українського народу. Андрійко сам рушить у далеку життєву мандрівку. І свого часу – церковна чаша – символічне вмістилище вогню і світла небесного – засяє в церкві. Так, у нього зявляється відповідальність за життя своє і світу. Невинна людська істота проходить через пекельні випробування й залишається живою. Це символізує відродження. Саме в показі незнищенності гармонійної душі, вихованої на красі й доброті, полягає ідея твору)
б) Поясніть назву роману. Хто такий „жовтий князь”?