ВШАНОВУЄМО ПАМ'ЯТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВШАНОВУЄМО  ПАМ'ЯТЬ  ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

         У цьому році минуло 206 років з Дня народження великого Кобзаря, геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Світлий образ його  − безсмертний, як і сам український народ, Україна, колиска Кобзаря. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячих людських сердець. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина  думки, мужність і ніжність лірики, гострота і пристрасність його слова, мужність і пісенність його віршів відзначена самовідданою любов’ю до своєї Вітчизни, рідного народу.

        Тепло весни , яскраве сонце, голубінь неба для поціновувачів літературної спадщини Великого Кобзаря – це можливість  знову по- справжньому осмислити його поетичні та прозові твори, вникнути у зміст, осягнути минуле, зрозуміти сучасне й себе в ньому . Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його слова, у кожному живе його дух і кожен бачить у ньому щось своє, особливе.

      У нашому навчальному закладі щороку  проходять заходи на вшанування памяті цього велетня духу, відомого поета, художника, борця за щастя народу. Учні з задоволенням беруть участь у міському Конкурсі читців поезії до річниці з дня народження Тараса Шевченка,  цього року він проходив ушосте. У шкільному етапі конкурсу, який відбувався 18 лютого в урочисто прибраній світлиці, 23 читців демонстрували свої декламаторські здібності. Компетентне журі оцінювало виступ кожного відповідно до протоколу. До речі, важлива умова Конкурсу – виразне читання не тільки поезіі Тараса Шевченка, а й твору одного з сучасних митців.

Найкраще з цим завданням упоралися учні: Вакуленко Софія, Говорун Анна, Алєксєєнко Валерія, Костюк Іван, Івах Анна, Корнієнко Катерина, Максименко Валерія, вони й стали учасниками міського етапу конкурсу. Значний внесок у підготовку школярів до участі в Конкурсі зробили вчителі української мови та літератури ВальтерЛ.І., Браїлова О.П,Турчин З.М., Глубока Л.І., Гайдар О.М., Криницька Л.І., директор Шейко Н.В.Зовнішній вигляд учасників, небайдужі вболівальники, виступ учнів 10-А  класу  Неверовської В., Гордієнко Д., Кандиби В., Єрьоміна А., Заброди Б., Теницької О., Дрижанової Є., цікава виставка видань творів поета та книг про його життя і творчість, піднесений настрій присутніх – усе свідчило про важливість заходу. Бібліотекар Пантюх С.М. ознайомила присутніх з новинками літератури про Т. Шевченка, його творами. Переможцем міського конкурсу читців до річниці з дня народження Т. Шевченка (ІІІ місце) стала

учениця 7 – А класу Алєксєєнко Валерія. Учителі продовжують систематичну роботу зі здібними та обдарованими учнями по підготовці їх до різноманітних конкурсів, одним із яких є Міжнародний мовно – літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, який удесяте проходив цього року. Наші вчителі та учні 5-11 класів – великі його шанувальники.       Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка започатковано Указом Президента України від 30 вересня 2010 року № 928. Конкурс проводиться відповідно до Положення про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 571.

        Метою Конкурсу є вшанування творчої спадщини Тараса Григорович а Шевченка, стимулювання учнівської та студентської молоді до вивчення української мови і літератури.   Основними завданнями Конкурсу є:    виявлення творчо обдарованої молоді та розвиток її потенціалу;   виховання у молодого покоління поваги до мови і традицій свого народу;  виявлення майбутньої плеяди митців художнього слова.

          Конкурс проводиться щороку з 1 жовтня до 10 березня.    У Конкурсі  беруть участь учні 5-11 класів закладів загальної середньої освіти, ліцеїсти військових ліцеїв, учні закладів професійно-технічної освіти, студенти і курсанти закладів вищої освіти усіх форм власності, учнівська та студентська молодь з числа українців, які проживають за межами України.   Для учнів закладів загальної середньої освіти та ліцеїстів військових ліцеїв Конкурс проходить у чотири етапи:   І етап – на рівні закладів загальної середньої освіти та військових ліцеїв у жовтні; ІІ етап – на рівні районів та міст обласного значення у листопаді;  ІІІ етап – на рівні Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя у грудні;    ІVетап, фінальний – на загальнодержавному рівні у лютому.

           Для учнів закладів професійно-технічної освіти, студентів і курсантів закладів вищої освіти Конкурс проводиться у три етапи:

І етап – на рівні закладів професійно-технічної освіти та закладів вищої освіти у листопаді;    ІІ етап – на рівні Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя у грудні; ІІІ етап, фінальний – на загально-державному рівні у лютому. Для учнівської та студентської молоді з числа українців, які проживають за межами України, Конкурс відбувається з 15 січня до 20 лютого в державах їх проживання.  Приємно, що навіть за межами України бажаючі можуть брати участь у даному Конкурсі. Щороку 6-8учнів нашого закладу є переможцями ІІ етапу Конкурсу, 3-4- учасниками обласного етапу.

        У   численних   збірках  «Ворскло» нашого навчального закладу зібрані кращі поетичні та прозові творчі роботи учнів та випускників гімназії  на різні теми: про красу природи, улюблені заняття, захоплення, про українську мову, учителів, любов до рідного слова, уміння його шанувати й берегти , а також про значення творчості Тараса Шевченка та його особистості для кожного українця. Ось імена деякого з них:  Бутко Віта, Кичко Олександра, Заратуйко Руслан, Шейко Олексій , Куротчин Ліля, Гурбанова Карина, Більченко Анастасія , Власкова Валерія, Могила Альона та багато інших. Учні неодноразово демонстрували свої здібності й здобували перемоги на ІІ етапі Міжнародного мовно - літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, були учасниками ІІІ етапу Конкурсу.

        Ось як висловила власні думки випускниця гімназії Бутко В.

                                                                                                                                               « Більше двохсот років промайнуло від дня народження людини, яка стала не просто батьком українського народу чи геніальним письменником, а й тим, хто кардинально переосмислив світогляд кожного, я впевнена,  хто хоча б раз у своєму житті звернувся до його переживань, сподівань, нарікань –  поезій, поем, прозових та драматичних творів… Так, я маю на увазі саме неперевершеного філософа й мислителя Тараса Григоровича Шевченка.  Не дивно, що про літературного генія зазначив не менш впливовий  культурний діяч Євген Олександрович Сверстюк: «Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…». Кожне слово – конкретне, рядок – цінний, куплет – захоплюючий, думка – вічна. Так і ця: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя».

         Чи кожен зможе стати освіченою, розумною, вихованою  особистістю, якщо не відкриватиме книг, не буде звертатися до минулого. Звичайно, що ні! Усі унікальні обдаровані люди пройшли немалий шлях пізнання, навчання, пошуків, досягнень, визнання …

          Коли поринаєш у сторінки історії, зустрічаєш таких постатей, як Володимир Великий, Данило Галицький, Богдан Хмельницький, Михайло Грушевський…  Їхня діяльність базувалася не лише на правлінні державою, розкішному проводженні часу, безмежних війнах, а ще й на вирішенні різноманітних політичних, соціальних та економічних питань. Як їм це вдавалося? Вони прислухалися до порад мудріших, працювали над самовдосконаленням, прагнули бути  людьми, на яких всі і вся рівнялися.

Неможливо не згадати й письменника Валер’яна Підмогильного, який відзначився не лише високим рівнем освіченості, благородства в діях і вчинках, власною думкою, а й тим, що створив безсмертних героїв у своїх неповторних творах. Так, я маю на увазі саме Степана Радченка, головного героя роману «Місто». Юнак досягає всього, стає поважною й освіченою людиною, знаходить досить престижну роботу, так і не отримавши вищої освіти. Усе це завдяки тому, що наполегливо й старанно навчався, читав, прагнув пізнання та самовдосконалення. Навіть останнє речення роману закінчується там, де має розпочатися повість Степана Радченка, тобто буде створено нову історію, народиться нова мудрість: «Тоді, у тиші лампи над столом, писав свою повість про людей».

Чи  йми  їм  віри  чи  не  йми  — 

вони  живуть,  як  п'ють. 

Живуть  сами  і  ждуть  сами, 

сами  себе  кують. 

А  все  те  —  хто  ти,  що  ти  сам, 

а  все  те  —  ким  би  стати?  — 

Однаково:  філософом 

чи  й  до  отари  пастирем. 

Однаковісінько.  Пусте. 

Живеш  —  і  жий,  і  доста…

         Ці рядки поезії «Дума Сковороди» належать послідовнику творчості Кобзаря, геніальному поету  Василю Семеновичу Стусу. Він, як ніхто інший, бідкається проблемами байдужого ставлення люду до свого минулого, майбутнього, теперішнього…

           Сьогодні, на жаль, ситуація змінилася. Дехто з представників сучасної молодь взагалі почав  забувати, як важливо відкривати книжки, розширювати  власний світогляд, пізнавати все нове й нове, підкоряти вершини знань, діяльності... Зазвичай лунає тільки критика з приводу недосконалості системи освіти, байдужого ставлення влади до  науки або ж узагалі жахливі речі щодо недостатньої кваліфікації працівників навчальних закладів. Критика – це не найкращий показник вирішення вищезазначених питань!

            Суспільство ХХІ століття більш обізнане, воно має значно ширші  можливості пізнавати світ.  Просто не треба шукати винних у всіх гріхах. Більшість просто навіть не намагалася вивчити десять а то й більше мов у домашніх умовах, як це робили Іван Франко чи Леся Українка, не спробувала осягнути велич світу літератури чи математики,  астрономії чи фізики, а потім  ще й доповнити  її своїм, як це зробили Пулюй Іван Павлович, Скрипник Ігор Васильович. «Те, чому сьогодні навчається одне покоління, стане нормою життя наступного», - саме так зазначив А. Лінкольн.

             Я закінчила Охтирську гімназію, упродовж літа була абітурієнтом, переді мною поставала дійсно складна проблема – вибір майбутнього. Такий шанс дається раз і на все буття, тому  не мала права помилитися, тому прислухалася до мого кумира – Тараса Григоровича Шевченка - й обрала той заклад, у котрому навчаюся  так , як треба,  щоб мудрість була  своя!..»