Курс лекцій по організації наукового дослідження учня, абітурієнта, студента, вчителя

Дисципліна. Методологіята організація наукових досліджень

Теми, що вивчаються Методологічні основи наукового пізнання Тема 1. Основні етапи розвитку науки. Тема 2. Філософські проблеми наукового пізнання. Тема 3. Методологія наукового пізнання. Тема 4. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Тема 5. Основи наукової етики.

Теми, що вивчаються Організація та основні етапи наукових досліджень. Тема 6. Підготовчий етап науково-дослідної роботи. Тема 7. Пошук, обробка і зберігання наукової інформації. Тема 8. Проведення експериментальних досліджень. Тема 9. Теоретичні дослідження. Тема 10. Студентські науково-дослідні роботи. Дисертація.

ЛЕКЦІЯ 1. ВСТУП. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИ1. Вступ.2. Давньогрецька наука.3. Наука в середні віки.4. Наука Нового часу.5. Механістична картина світу.6. Кінець ХІX - ХX століття.7. Науково-технічна революція

ВСТУПМета курсу «Методологія та організація наукових досліджень» – підготовка магістрів, відповідно до державних стандартів, освоєння студентом знань та вмінь, необхідних для самостійного виконання наукових досліджень і для організації діяльності наукових колективів. Його необхідність пов’язана з бурхливим науково-технічним прогресом, збільшенням обсягу науково-технічної інформації, швидким оновленням знань. Сучасні фахівці повинні добре орієнтуватися в нових наукових розробках, вміти впроваджувати у виробничий процес результати досліджень. 

ВСТУП

Основні етапи розвитку науки. Необхідні соціальні умови виникнення науки:• Досить високий рівень розвитку виробництва і суспільних відносин (розділення розумової та фізичної праці);• Наявність багатої культурної традиції, що допускає вільне сприйняття досягнень різних культур і народів. ДАВНЬОГРЕЦЬКА НАУКА (до VI століття до нашої ери)Необхідні умови склалися в стародавній Греції. Давньогрецька наука (Арістотель, Анаксімед, Геракліт) дала перші описи закономірностей природи, суспільства і мислення. Теоретичне натурфілософське знання на перших порах єднало в собі науку і філософію.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИДосягнення: на перший план висувалися об'єктивність і логічна переконливість, ввели в практику розумової діяльності систему абстрактних понять,перетворили в сталу традицію пошук об'єктивних, природних законів світобудови,заклали основи доказового способу викладу матеріалу;створення теоретичних систем в області геометрії (Евклід), механіки (Архімед), астрономії (Птолемей).

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИНАУКА В СЕРЕДНІ ВІКИЗахідна Європа. Поширення християнської релігії. Занепад науки. Розвиток ненаукових видів пізнавальної діяльності: алхімія, астрологія, магія. Арабські вчені. На початку IX століття протікала діяльність видатного вченого в галузі математики, творця алгебри, Беруні, який вніс багато нового в астрономію, географію, мінералогію. Азіатські вчені. Правитель Самарканда Улугбек, який був великим вченим-астрономом, збудував на початку XV століття грандіозну обсерваторію, яка була оснащена найкращим обладнанням. Створення «Зоряних таблиць» - каталогу, що містить точні положення на небі 1018 зірок.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИІндійські вчені. Математика, фізика, астрономія до IV - VIII ст. досягли високого рівня розвитку. Брамагупта висловив припущення, що Земля притягує до себе інші тіла. Тим самим він наблизився до думки про існування всесвітнього тяжіння, але не зміг обґрунтувати цей факт. Аріабхата вважав, що Земля - куля й обертається навколо своєї осі. Розвиток індійської математики. Створення і поширення на весь світ десяткової система числення, закладення основ тригонометрії. Індійська математика згодом мала великий вплив і на європейську математику.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИНАУКА НОВОГО ЧАСУВ епоху Відродження було підірвано панування релігійного мислення, наука почала перетворюватися в самостійний фактор духовного життя, в реальну базу світогляду; Поряд зі спостереженням провідним методом дослідження стає експеримент, який розширює сферу пізнавальної реальності. XVI - XVII століття: ломка старої і створення нової системи наукових теорій, понять, принципів. Наукова революція. Її початком стали фундаментальні відкриття в астрономії.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИВеликі вчені: Коперник, геліоцентрична система (XVI століття), астрономія. Кеплер, планети рухаються навколо Сонця по еліптичним орбітам. Дж. Бруно висловив думку, що Всесвіт нескінченний і в ньому хаотично розсіяні зірки. Г. Галілей, відкриття в астрономії; механіці, фізиці. Торрічеллі провів перший досвід, що доводить тиск атмосфери. Бойль і Маріотт досліджували пружні властивості газів. І. Кант вивчив природу землетрусів, написав про походження вітрів. І. Ньютон збагатив своїми відкриттями математику, фізику, астрономію. Він майже одночасно з німецьким вченим Лейбніцем і незалежно від нього створив розділ математики «диференціальне та інтегральне числення». Перехід від живого споглядання до абстрактного мислення.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИМЕХАНІСТИЧНА КАРТИНА СВІТУ (XVII - XVIII століття)Ідеали механістичного природознавства стають підставою теорії пізнання. Експеримент та розвиток механіки заклали фундамент для встановлення зв'язку науки з виробництвом. Найважливіші відкриття:• Закон збереження і перетворення енергії (Майєр, Джоуль, Гельмгольц);• Створення клітинної теорії Шванном і Шлейденом показало однакову структуру всіх живих організмів;• Еволюційне вчення в біології Дарвіна внесло в природознавство ідею розвитку;• Періодична таблиця Менделєєва довела наявність внутрішнього зв'язку між всіма відомими видами речовини.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИкінець хіX - ХX століття. Найважливіші відкриття: Томсон і Де Бройль відкрили електрон; Беккерель, Резерфорд, подружжя Кюрі – радіоактивність; Планк, Ейнштейн заснували теорію відносності. створення квантової механіки (Шрединберг та ін.), відкриття нових елементарних часток,Браттейн, Бардін і Шоклі відкрили властивості напівпровідника - управління великими струмами за допомогою малих,Франклін відкрила, що ДНК має форму подвійної спіралі,Контроль над полімеризацією (Циглер),Створення вуглецевих нанотрубок…..

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИНауково-технічна революція: 1) відкриття і використання нових видів і джерел енергії; 2) автоматизація і кібернізація виробництва; 3) використання у виробництві, управлінні та науці ЕОМ; 4) відкриття способів створення матеріалів з наперед заданими властивостями, яких не існує в природі ; 5) проникнення у мікро- і макросвіт; 6) оптимізація відносин людина - природа; 7) управління великими системами.

Лекція 2. Філософські проблеми наукового пізнання1. Наука і її завдання2. Ознаки наукових знань3. Рівні наукового пізнання 4. Форми наукового пізнання

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯПоняття "наука" має декілька значень: як форма діяльності, як система або сукупність дисциплінарних знань, як соціальний інститут. Відповідно: Наука - це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення і систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення і пізнання навколишнього світу. Наука - це результат такої діяльності - система отриманих наукових знань. Наука - це одна з форм суспільної свідомості, соціальний інститут. У цьому значенні вона являє собою систему взаємозв'язків між науковими організаціями та членами наукового співтовариства, а також включає системи наукової інформації, норм і цінностей науки і т.п.

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯБезпосередніми цілями науки є:одержання знань про об'єктивний і про суб'єктивний світ,осягнення об'єктивної істини. Завдання науки:збирання, опис, аналіз, узагальнення та пояснення фактів;виявлення законів руху природи, суспільства, мисленняі пізнання;систематизація отриманих знань;пояснення сутності явищ і процесів;прогнозування подій, явищ і процесів;встановлення напрямків та форм практичного використання отриманих знань.

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Найголовніші ознаки наукових знань:загальність, тобто належність результатів наукової діяльності, сукупності наукових знань всьому людству;перевірюваність наукових фактів; система знань тільки тоді може претендувати на найменування наукової, коли кожен факт можна перевірити для уточнення істини;відтворюваність явищ; певний закон природи існує і відкрите явище входить в систему наукових знань, якщо дослідник якимось методом може повторити відкрите іншим вченим явище;стійкість системи знань, швидке старіння знань свідчить про недостатню глибину опрацювання накопиченого матеріалу або неточності прийнятої гіпотези.

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯСучасні критерії науковості:1. доказовість;2. логічна несуперечність;3. підтверджуваність досвідом;4. системність;5. мінімум підстав (простота), щоб пояснити найширше коло явищ, так звана «бритва Оккама»;6. відтворюваність - можливість повторити методи і результати наукового дослідження;7. передбачувальна сила - гіпотези і теорії повинні не тільки пояснювати факти, для пояснення яких вони створені, але і передбачати нові;8. спадкоємність - з нових ідей, що конкурують одна з одною, краще та, яка "найменш агресивна" по відношенню до попереднього знання;9. наявність методології - обґрунтування застосовуваних прийомів;10. формалізація, що виражається, в першу чергу, в формалізації мови науки, тобто наукові знання фіксуються у вигляді точних понять, принципів, законів.

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}рівні наукового пізнання. Емпіричний. Теоретичнийспостереження експеримент вимірюванняідеалізація формалізація. Моделювання

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Емпіричний рівень наукового пізнання характеризується безпосереднім дослідженням реально існуючих об'єктів, що чуттєво сприймаються. На цьому рівні здійснюється процес накопичення інформації про досліджувані об'єкти та явища шляхом проведення спостережень, виконання різноманітних вимірів, постановки експериментів. Тут здійснюється також первинна систематизація одержуваних фактичних даних у вигляді таблиць, схем, графіків і т. п.

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Теоретичний рівень наукового пізнання характеризується перевагою раціонального моменту - понять, теорій, законів та інших форм і "розумових операцій". Відсутність безпосередньої практичної взаємодії з об'єктами обумовлює ту особливість, що об'єкт на даному рівні наукового пізнання може вивчатися тільки опосередковано, в уявному експерименті, але не в реальному. Теоретичний рівень - більш висока ступінь в науковому пізнанні. Результатами теоретичного пізнання стають гіпотези, теорії, закони.

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Розвиток науки йде від збору фактів, їх вивчення, систематизації, узагальнення і розкриття окремих закономірностей до логічно стрункої системи наукових знань, яка дозволяє пояснити вже відомі факти й передбачити нові. Шлях пізнання - від живого споглядання до абстрактного .

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Теорія повинна задовольняти двом основним вимогамнесуперечність (тобто не порушувати відповідні закони формальної логіки)фальсифікованість (тобто може бути спростована)Теорія повинна відповідати всім реальним фактам, а її наслідки повинні задовольняти вимогам практики. Функції теоріїПояснювальна. Систематизуюча. Прогнозуюча. Методологічна

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Елементи теоріїВихідні підставиІдеалізова-ний об'єкт. Логіка теорії Сукупність законів і тверджень даної теоріїфундамен-тальні поняття, принципи, закони, аксіоми тощоабстрактна модель істотних властивостей і зв'язків досліджуваних предметівнацілена на прояснення структури зміни знаннявідповідно до визначених нею принципів

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Категорія - це загальне, фундаментальне поняття, що відображає найбільш істотні властивості і відносини предметів і явищ. Категорії бувають філософськими, загальнонауковими і відносяться до окремої галузі науки. Науковий термін - це слово або сполучення слів, що позначає поняття, вживане в науці. Сукупність понять (термінів), які використовуються в певній науці, формують її понятійний апарат. Судження - це думка, в якій стверджується або заперечується що-небудь. Принцип - це керівна ідея, основне вихідне положення теорії. Принципи бувають теоретичними і методологічними. Аксіома - це положення, яке є вихідним, недоказовості і з якого за встановленими правилами виводяться інші положення.

Лекція 3. Методологія наукового пізнання. Метод, методологія. Методи емпіричних досліджень. Методи теоретичних дослідженніМетоди емпіричних і теоретичних досліджень 

Методологія наукового пізнання

Методологія наукового пізнання. Методологія науки дає характеристику компонентів наукового дослідження - об'єкта, предмета аналізу, задачі дослідження (або проблеми), сукупності засобів дослідження, необхідних для вирішення задачі даного типу, а також формує уявлення про послідовність руху дослідження в процесі вирішення задачі. Найбільш важливою точкою докладання методології є постановка проблеми, аналіз предмета дослідження, побудова наукової теорії, а також перевірка отриманого результату з точки зору його істинності.

Методологія наукового пізнання{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Загальні методиметоди емпіричних дослідженьметоди теоретичних дослідженніметоди емпіричних і теоретичних дослідженьспостереженняпорівняння вимірювання експериментіншіідеалізаціяформалізація уявний експе- римент гіпотезатеоріязаконпорівнянняаналіз, синтезузагальненняабстракціяіндукція, дедукціядоказ, аналогіяінтуїція

Методологія наукового пізнання

Методологія наукового пізнання

Методологія наукового пізнання

Методологія наукового пізнання

Методологія наукового пізнання

Методологія наукового пізнання{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Доказ - міркування за певними правилами, який обгрунтовує якесь твердження. Структура доказу1. Теза - твердження, істинність якого треба довести.2. Аргументи і факти - це ті істинні судження, якими користуються при доведенні тези.3. Демонстрація (форма доказу) - спосіб обгрунтованого логічного зв'язку між тезою і аргументами. Види доказу1. Прямий доказ йде від розгляду аргументів до доведення затверджуваної тези, тобто істинність доказу безпосередньо обгрунтовується аргументами. 2. Непрямий доказ - це доказ, у якому істинність висунутої тези обгрунтовується шляхом доказу помилковості антитези.

Методологія наукового пізнання

Методологія наукового пізнання. Моделювання - це метод дослідження явищ і процесів, заснований на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним йому (моделлю). Моделювання в широкому сенсі - це особливий пізнавальний процес, метод теоретичного і практичного опосередкованого пізнання, коли суб'єкт замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає або створює схожий з ним допоміжний об'єкт-заступник (модель), досліджує його, а отриману інформацію переносить на реальний предмет вивчення. Під моделлю розуміється об'єкт будь-якої природи (уявна або матеріально реалізована система), який, відбиваючи або відтворюючи в деякому розумінні об'єкт дослідження, здатний заміщати його так, що вивчення моделі дає нову інформацію про об'єкт.

Методологія наукового пізнання{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Види моделювання. Фізичне моделювання - при якому модель і об'єкт, що моделюється, мають одну і ту ж фізичну природу. Математичне моделювання - моделювання, при якому модель являє собою систему математичних співвідношень, що описують певні технологічні, економічні та інші процеси. 

Лекція 4. Організація науково-дослідної роботи в Україні1. Класифікація наук2. Структура та організація наукових установ3. Управління, планування та координація наукових досліджень4. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніКласифікація наук - розкриття їх взаємного зв'язку на підставі певних принципів і вираження цих зв'язків у вигляді логічно обгрунтованого розташування або ряду. Класифікація наук розкриває взаємозв'язок природних, технічних, суспільних наук і філософії.

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніГалузі науки зазвичай класифікуються за двома головними напрямками:природничі науки вивчають природні явища,суспільні науки- людську поведінку, мислення і суспільство. За межами цієї класифікації залишилися точні або формальні науки — математика, логіка, інформатика, що вивчають взаємозв’язки елементів уявних сконструйованих систем. За співвідношенням із практикою виділяють:фундаментальні науки, які безпосередньо не орієнтовані на отримання практичної користі,прикладні науки, націлені на безпосереднє практичне використання наукових результатів. 

Організація науково-дослідної роботи в Україні

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніГалузі науки:1.фізіко-математичні, 2. хімічні, 3. біологічні, 4. геологічні, 5. технічне, 6. сільськогосподарські, 7. історичні, 8. економічні, 9. філософські, 10. філологічні, 11. географічні, 12. юридичні, 13. педагогічні, 14. медицинські, 15.фармацевтичні, 16. ветеринарні, 17. мистецтвознавство, 18. архітектура, 19. психологічні, 20. військові, 21.національная безпека, 22. соціологічні, 23. політичні, 24.фізичне виховання і спорт, 25. державне управління, 26. культурологія, 27. соціальні комунікації.

Організація науково-дослідної роботи в Україні05.13.00 Інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація05.13.03 Системи та процеси керування05.13.05 Комп'ютерні системи та компоненти05.13.06 Інформаційні технології05.13.07 Автоматизація процесів керування05.13.09 Медична та біологічна інформатика і кібернетика05.13.12 Системи автоматизації проектувальних робіт05.13.13 Обчислювальні машини, системи та мережі05.13.20 Гнучкі виробничі системи05.13.21 Системи захисту інформації05.13.22 Управління проектами та розвиток виробництва05.13.23 Системи та засоби штучного інтелекту

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніВЧЕНІ ЗВАННЯ ТА ВЧЕНІ СТУПЕНІ

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніВЧЕНІ ЗВАННЯ ТА ВЧЕНІ СТУПЕНІ

Організація науково-дослідної роботи в Україні

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніАкадемія наук України як спеціалізований вищий галузевий орган науки здійснює координацію наукових дослідваний в країні. Вона була заснована в 1919 році. Галузеві академії:- Академія медичних наук;- Академія сільськогосподарських наук;- Академія мистецтв;- Академія педагогічних наук; і т.д. Кожна академія наук являє собою наукову асоціацію, складається з членів академії, нею самою обраних.

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніНаука у ВНЗ. Керівництво науково-дослідною роботою ВНЗ здійснює Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Головна мета вищої школи - підготовка майбутніх фахівців. Всі науково-дослідні роботи у ВНЗ повинні, з одного боку, сприяти забезпеченню навчального процесу, а з іншого - відповідати за тематикою профілем випускників.

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніГалузева і заводська наука. Галузеві організації:- Науково-дослідні,- Конструкторські,- Проектно-конструкторські,- Технологічні,- Заводські лабораторії, спеціалізовані конструкторські бюро (СКБ), спеціалізовані конструкторсько-технологічні бюро (СКТБ), інженерні центри та інше.

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніМетою управління в науково-дослідних інститутах та лабораторіях є: вибір найбільш актуальної тематики, ефективне використання виділених коштів, раціональна організація праці та досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах, створення в колективі здорового морально-психологічного клімату, атмосфери творчості та доброзичливості.

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніСтруктурні підрозділи науково-дослідних установ діляться на основні (наукові) та допоміжні. Основні структурні підрозділи - галузеві, тематичні і змішані. Основними структурними підрозділами даних інститутів є:відділи,лабораторії,сектори,обчислювальні центри,експериментальні бази і т.д. Тимчасові цільові комплексні тематичні або проблемні групи, тимчасові творчі колективи.

Організація науково-дослідної роботи в УкраїніПідготовка наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні ДОКТОРАНТУРА(науковий ступінь - доктор наук)АСПІРАНТУРА(науковий ступінь - кандидат наук)МАГІСТРАТУРА(магістр)СПЕЦІАЛІСТ

Організація науково-дослідної роботи в Україні

Організація науково-дослідної роботи в Україні{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Основні принципи організації і управління науковим колективом. Принцип інформованості про сутність проблеми. Будь-яке корисне нововведення може бути сприйнято позитивно і навіть з ентузіазмом, якщо для членів колективу стане ясно, які виробничі або соціальні завдання будуть вирішені в результаті їх роботи. Принцип превентивної оцінки роботи полягає у відповідному інформуванні співробітників для виключення ототожнення ними тимчасових труднощів з негативними наслідками самого управлінського заходу.

Організація науково-дослідної роботи в Україні

Організація науково-дослідної роботи в Україні

Лекція 5. Основи наукової етики 1. Основні принципи етики наукового співтовариства2. Методи згуртування наукового колективу3. Психологічні аспекти взаємини керівника і підлеглого 4. Поведінка керівника при виникненні конфлікту

Основи наукової етики

Основи наукової етики Основні принципи етики наукового співтовариства: самоцінність істини; орієнтованість на новизну наукового знання; свобода наукової творчості; відкритість наукових результатів; організований скептицизм.

Основи наукової етики 1. Норми, що регулюють повсякденну наукову діяльність:точне дотримання правил отримання та відбору даних, що діють в конкретній науковій дисципліні;надійна організація захисту та зберігання первинних даних;ясне і повне документування всіх важливих результатів;правило "систематичного скептицизму» - відкритість для сумнівів, навіть з приводу своїх власних результатів і результатів роботи свого колективу;осмислення неявних, аксіоматичним припущень; пильне ставлення до спроб прийняти бажане за дійсне, викликаним особистою зацікавленістю або навіть причинами етичного характеру; обережне ставлення до ймовірності невірного тлумачення в результаті методично обмеженою можливості встановлення об'єкта досліджень (сверхгенералізаціі, надмірне узагальнення).

Основи наукової етики 2. Норми, що регулюють відносини між колегами і співробітництво:зобов'язання не перешкоджати наукової роботи конкурентів, шляхом, наприклад, затримки відгуків або передачі третій особі наукових результатів, отриманих за умови дотримання конфіденційності;активне сприяння науковому зростанню молодих учених;відкритість для критики і сумнівів, які висловлюються іншими вченими та колегами по роботі;уважна, об'єктивна і неупереджена оцінка роботи колег; неупереджене ставлення.

Основи наукової етики 3. Норми, що регулюють публікацію результатів:принцип загальнодоступності результатів фундаментальних досліджень: обов'язкова публікація результатів роботи, виконуваної за рахунок державного фінансування;принцип наукової культури, що допускає можливість помилки в науці: відповідне подання непідтверджених гіпотез і визнання помилок;принцип визнання заслуг: чесне визнання заслуг і належна оцінка внеску попередників, конкурентів і колег.

Основи наукової етики Порушення наукової етики має місце, коли:у науково значимому контексті навмисно або внаслідок крайньої недбалості робиться помилкова заява,порушується авторство,наноситься інший збиток науковій роботі інших осіб.

Основи наукової етики Помилкові заяви.1. Фабрикація даних.2. Фальсифікація даних, наприклад:а) шляхом таємного відбору даних і відмови від небажаних результатів;б) шляхом маніпуляції зображеннями або ілюстраціями.3. Некоректні заяви в листі-заявці або заявці на отримання підтримки (заявці на грант).

Основи наукової етики Порушення авторського права.1. У відношенні робіт іншого автора, які охороняються авторським правом, значних наукових відкриттів, гіпотез, теорій або методів дослідження:а) несанкціоноване використання авторських текстів (плагіат);б) привласнення методів дослідження та ідей (крадіжка ідей);в) узурпація наукового авторства або співавторства (необгрунтоване їх привласнення);г) фальсифікація змісту;д) несанкціонована публікація або надання третім особам доступу до ще не опублікованих робіт, знахідок, гіпотезам, теоріям або науковим методам.2. Домагання на співавторство з іншою особою без його згоди або без належних підстав.

Основи наукової етики Шкода, що наноситься чужий науковій роботі. Саботаж дослідної роботи (в тому числі нанесення збитку, руйнування або підробка експериментальних установок, обладнання, документації, апаратури, програмного забезпечення, хімікатів або інших предметів, необхідних для проведення експерименту).

Основи наукової етики Спільна відповідальність за порушення наукової етики. Спільна відповідальність може бути результатом:а) активної участі в порушенні наукової етики, скоюваному іншими особами;б) поінформованості про фальсифікації, чинені іншими;в) співавторства в фальсифікованих публікаціях;г) явного нехтування обов'язками контролю.

Основи наукової етики НОРМИ НАУКОВОЇ ЕТИКИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ПУБЛІКАЦІЙПри підготовці публікацій виникають питання, що межують з етичними проблемами:визначення авторства публікації;вибір місця публікації;повнота висвітлення існуючих наукових фактів і подань з досліджуваної проблеми;висловлення подяки колегам і організаціям, які здійснили фінансування роботи;адекватність методів аналізу та інтерпретацій завданням дослідження і фактичним матеріалам;стиль і форма представлення текстових та ілюстративних даних, їх достатність;правильність і повнота оформлення допоміжного апарату публікації.

Методи згуртування наукового колективу. Про кожного працюючого або нового співробітника, щоб успішно співпрацювати з людиною, керівник повинен мати певне уявлення:- про якості особистості, - його соціальну активність;- професійну підготовку; - соціально-психологічні якості, - ділові якості, - інтелектуально-психологічні можливості працівника.

Основи наукової етики Класифікація ділових та особистісних якостей працівників призначена для виявлення у людини вроджених або набутих «управлінських» якостей:креативності (здатності до прогресивних перетворень),старанності,споглядальності,консервативності,авантюрності,діловитості,надійності.

Основи наукової етики Методи згуртування колективу: Створення здорового психологічного клімату;Задоволення основних моральнихпотреб особистості;Проведення спільних громадських заходів;Широке залучення співробітників до технічноїтворчості;Проведення спільних занять спортом, відпочинок,Культурні розваги.

Основи наукової етики Керівнику важливо вміти співпереживати з іншими людьми, вміти в умовах обмеженого часу згортати до мінімуму процес спілкування з підлеглими, виховувати в собі пам'ять на людей і типові соціальні ситуації; для економії енергетичних витрат на керівництво вміти вибірково реагувати на вчинки людей, виявляти наполегливість у реалізації своїх стратегічних цілей і володіти всіма етично виправданими методами впливу на людей.

Основи наукової етики Рекомендації керівнику:-щоб уникнути непорозумінь, краще віддавайте накази і розпорядження в письмовій формі, -не критикуйте підлеглого на людях, особливо коли ви схвильовані і роздратовані, -вмійте слухати підлеглих, -говорите коротко, попередньо обдумавши все, що хочете сказати, -чесно визнайте свої помилки, в цьому запорука ефективної спільної роботи , -контролюйте роботу підлеглих своєчасно, оперативно, постійно, роблячи при цьому основний акцент на важливі етапи роботи;

Основи наукової етики -не виконуйте за підлеглих їх роботу;-орієнтуйтеся на позитивну мотивацію, так як це ефективніше орієнтації на негативну; -передавайте будь-яке завдання на той рівень організації (компетентності), на якому воно може бути успішно виконано;-якщо можете, будьте мудрішими інших, але не показуйте цього.

Основи наукової етики Поведінка керівника при виникненні конфлікту. Конфлікт є одним із засобів управління. Невірно діє керівник, коли прагне або придушувати всі без розбору конфлікти, що виникають у підрозділі, або не втручатися в них. Обидві ці позиції глибоко помилкові. Корисна функція конфліктів витікає з відомого положення про те, що джерелом всякого розвитку є протиріччя, зіткнення протилежних тенденцій або сил. Керівник повинен прагнути впливати на конфлікт у потрібному напрямку

Основи наукової етики

Основи наукової етики У результаті неформальних контактів складаються групи людей, що тяжіють один до одного не тільки через певні технології роботи. Подібні групи з трьох, рідко семи-восьми осіб у соціальній психології називаються неформальними. Така група володіє великою силою впливу на своїх членів і людина, що входить в групу, піддається двом видам керуючих впливів: з боку свого безпосереднього керівника і з боку неформальної групи.

Основи наукової етики Керівник повинен враховувати, що освітній рівень співробітників пред'являє до нього свої додаткові вимоги. Чим вище рівень, тим більше співробітники шукають можливостей для реалізації свого потенціалу, шукають справу, що давала б їм задоволення, дозволяла творчо проявити себе. І це прагнення необхідно використовувати.

Організація та основні етапи наукових досліджень. Лекція 6. Підготовчий етап науково-дослідної роботи. 1. Класифікація науково-дослідних робіт.2. Етапи науково-дослідної роботи. 3. Підготовчий етап науково-дослідної роботи. Вибір теми наукового дослідження.4. Актуальність і наукова новизна дослідження.5. Постановка мети і завдання наукового дослідження

Підготовчий етап науково-дослідної роботи

Підготовчий етап науково-дослідної роботи

Підготовчий етап науково-дослідної роботи. Етапи НДР:1. Формування теми.2. Формулювання мети і завдання дослідження.3. Інформаційне опрацювання теми.4. Теоретичні дослідження.5. Експериментальні дослідження.6. Аналіз і оформлення результатів наукових досліджень.7. Впровадження результатів дослідження у виробництво та визначення економічного ефекту

Підготовчий етап науково-дослідної роботи. У науково-дослідній роботі розрізняють науковий напрямок, проблеми і теми. Науковий напрямок - це сфера наукових досліджень колективу, присвячених вирішенню великих фундаментальних теоретично-експериментальних задач у визначеній галузі науки. Структурними одиницями напрямку є комплексні проблеми, теми і питання. Проблема - це складна наукова задача, яка охоплює значну область дослідження і має перспективне значення. Рішення проблеми ставить достатньо загальну задачу: зробити відкриття, вирішити комплекс наукових задач …

Підготовчий етап науково-дослідної роботи. Формулювання проблеми (теми) - це визначення завдання, яка потребує вирішення. Проблеми бувають технологічні і наукові. Технологічна проблема - це суперечність між потребами конкретного виробництва та існуючим технологічним рівнем на підприємстві. Наукова (гносеологічна) проблема - це протиріччя між знаннями про потреби якоїсь галузі і незнанням шляхів і засобів їх задоволення. Такі проблеми вирішуються шляхом створення теорії, вироблення практичних рекомендацій.

Підготовчий етап науково-дослідної роботи. Проблема складається з ряду тем. Тема - це наукова задача, яка охоплює певну область наукового дослідження. Вона базується на численних дослідницьких питаннях, під якими розуміють більш дрібні наукові завдання. При розробці теми або питання висувається конкретна задача в дослідженні - розробити новий матеріал, конструкцію, технологію і т.д.

Підготовчий етап науково-дослідної роботи. Постановка проблеми та вибір теми - складне і відповідальне завдання і включає в себе ряд етапів: Формування проблеми;Розробка структури проблеми (виділяють теми, підтеми і питання);Встановлюють актуальність проблеми, тобто її цінність для науки і техніки. Після обгрунтування проблеми і встановлення її структури приступають до вибору теми наукового дослідження.

Підготовчий етап науково-дослідної роботи. До теми висувають ряд вимог: актуальність, новизна, економічна ефективність. Наукова робота повинна бути актуальна в науковому і прикладному значенні. Актуальність в науковому аспекті обгрунтовується наступним:- Завдання фундаментальних досліджень вимагають розробки даної теми для пояснення нових фактів;- Уточнення розвитку і вирішення проблеми наукового дослідження можливі й гостро необхідні в сучасних умовах;- Теоретичні положення наукового дослідження дозволяють зняти існуючі розбіжності в розумінні процесу або явища;- Гіпотези і закономірності, висунуті в науковій роботі, дозволяють узагальнити відомі раніше і отримані здобувачем емпіричні дані.

Підготовчий етап науково-дослідної роботи Задачі прикладних досліджень вимагають розробки питань по даній темі;- Існує нагальна потреба вирішення завдань наукового дослідження для потреб суспільства, практики і виробництва;- Наукова робота з даної теми істотно підвищує якість розробок творчих наукових колективів у певній галузі знань;- Нові знання, отримані в результаті наукового дослідження, сприяють підвищенню кваліфікації кадрів або можуть увійти в навчальні програми навчання студентів.

Підготовчий етап науково-дослідної роботи. Наукова новизна - одна з головних вимог до теми наукової роботи. Виявлення елементів новизни можливо при наявності наступних моментів: Грунтовне вивчення літератури з предмету дослідження з аналізом його історичного розвитку. Розгляд існуючих точок зору. Залучення у науковий обіг нового цифрового і фактичного матеріалу, наприклад, у результаті проведення експерименту - це вже помітна заявка на оригінальність. Деталізацію відомого процесу, явища. Докладний аналіз практично будь-якого цікавого в науковому відношенні об'єкта призводить до нових корисним результатами, висновками узагальнень.

Підготовчий етап науково-дослідної роботи. Можна виділити наступні елементи новизни, які можуть бути приведені в науковій роботі: Нова сутність завдання, тобто таке завдання поставлено вперше;Нова постановка відомих проблем або завдань;Новий метод розв'язання;Нове застосування відомого методу або рішення;Нові результати і наслідки.

Підготовчий етап науково-дослідної роботи

Підготовчий етап науково-дослідної роботи{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Інтерпретація основних понять - це тлумачення, роз'яснення значення основних понять. Існують теоретична та емпірична інтерпретація понять. Теоретичне тлумачення являє собою логічний аналіз істотних властивостей і відносин інтерпретованих понять шляхом розкриття їх зв'язків з іншими поняттями. Емпірична інтерпретація - це визначення емпіричних значень основних теоретичних понять, переведення їх на мову спостережуваних фактів. Емпірично інтерпретувати поняття - це значить знайти такий показник (індикатор, фактор), який відображав би певний важлива ознака змісту поняття і який можна було б виміряти.

Підготовчий етап науково-дослідної роботи. Формулювання робочих гіпотез. Гіпотеза як наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких фактів, явищ і процесів, є важливим інструментом успішного вирішення дослідницьких завдань. Розрізняють гіпотези: описові, пояснювальні і прогнозні, основні і неосновні, первинні та вторинні, гіпотези-підстави і гіпотези-наслідки.

Лекція 7. Пошук, обробка і зберігання наукової інформації1. Документальні джерела інформації2. Пошук та накопичення наукової інформації3. Універсальна десяткова класифікація (УДК) 4. Оформлення списку літературних джерел

Пошук, обробка і зберігання наукової інформаціїВиди документів з точки зору знакової природи інформації:• письмові документи, що містять інформацію у вигляді письмового тексту (словесного, цифрового, ієрогліфічного, формульного або змішаного);• нотні документи, більшу частину обсягу яких займає нотний запис музичного твору;• картографічні документи (карти, атласи, глобуси);• образотворчі документи, більшу частину обсягу яких займають зображення. Під зображенням розуміється відтворення мальовничого, графічного, скульптурного твору, спеціальної або художньої фотографії й інших графічних робіт;• аудіальні та аудіовізуальні документи, що містять запис звуку і рухомого зображення (магнітофонні записи, кінофільми, відеофільми, оптичні компактні диски).

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}документальні джерела наукової інформаціїпервинні вториннімістять вихідну інформацію,безпосередні результати наукових досліджень (монографії, збірники наукових праць, автореферати дисертацій і т. д.)є результатом аналітичної та логічної переробки первинних документів (довідкові, інформаційні, бібліографічні та інші тому подібні видання).

Пошук, обробка і зберігання наукової інформаціїВидання класифікують за різними підставами:- За цільовим призначенням (офіційне, наукове, навчальне,довідкове та ін);- За ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації(інформаційне, бібліографічне, реферативне, оглядове);- По матеріальній конструкції (книжкове, журнальне, листове,газетне і т.д.);- По знаковій природі інформації (текстове, нотне,картографічні, образотворчі видания);- За обсягом (книга, брошура, листівка);- За періодичністю (неперіодичне, серіальне, періодичне, триваюче);- За складом основного тексту (моновидания, збірник);- За структурою (серія, однотомне, багатотомне, зборитворів, вибрані твори).

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Довідково-інформаційні видання. Довідкове видання - видання, що містить короткі відомості наукового чи прикладного характеру, розташовані в порядку, зручному для їх швидкого відшукання, не призначене для суцільного читання. Це - словники, енциклопедії, довідники фахівця та ін.Інформаційне видання - видання, що містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, непубліковані) або результат аналізу й узагальнення відомостей, представлених в першоджерелах, що випускається організацією, яка здійснює науково-інформаційну діяльність, у тому числі органами науково-технічної інформації. Це - бібліографічні видання , реферативні видання, оглядові видання. Видання можуть бути неперіодичними, періодичними і триваючими.

Пошук, обробка і зберігання наукової інформаціїРозрізняють такі види інформаційного пошуку:* За ключовими словами,* За тематичними рубриками,* За прізвищем автора (чи авторів),* Нумераційний пошук (по номеру документа),* Ретроспективний пошук,* Поточний пошук.

Пошук, обробка і зберігання наукової інформаціїІНТЕРНЕТ-джерела наукової інформації- Універсальний пошуковий сервер Google –http://www.google.com.ua/https://www.google.com.ua/- Науковий пошук по всьому Інтернетуhttp://scholar.google.com.ua/- Пошукова система інформації про наукові дослідження Scirus - http://www.scirus.com/srsapp/ - Електронні версії наукових і технічних журналів -http://www.sciencedirect.com/- «Большая Советская Энциклопедия» - http://bse.sci-lib.com/

Пошук, обробка і зберігання наукової інформаціїУніверсальна десяткова класифікація (УДК) - система класифікації інформації, широко використовується у всьому світі для систематизації творів науки, літератури і мистецтва, періодичної преси, різних видів документів і організації картотек.

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації

Пошук, обробка і зберігання наукової інформаціїОсновні розділи0. Загальний відділ. Наука і знання. Інформація. Документація. Бібліотечна справа. Організації. Публікації в цілому1. Філософія. психологія2. Релігія. богослов'я3. Суспільні науки4. (Резерв для майбутнього застосування.) 5. Математика. Природничі науки6. Прикладні науки. Медицина. технологія7. Мистецтво. Фотографія. Музика. Ігри. Спорт8. Мовознавство. Лінгвістика. Художня література. Літературознавство9. Географія. Біографії. Історія

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Знак. Назва у. Значення. Приклад+плюс (і)знак приєднання622+669 Горное дело и металлургия/Коса риска. Знак поширення592/599 Систематическая зоология: Двокрапка. Знак простого відношення17:7 Взаимоотношения этики и искусства. Этика по отношению к искусству:: Подвійна двокрапка. Знак закріплення послідовності575::576.3 Цитогенетика[ ]квадратні дужки. Знак групування061.1(100):[54+66] Международный союз теоретической и прикладной химии*астериск. Знак запозиченого позначення. А/ЯА/ЯПрямий алфавітний підрозділ

Пошук, обробка і зберігання наукової інформаціїДержавний стандарт України ДСТУ 3008-95 і ДАК України / Атестаційна колегія віддають перевагу списку використаних джерел, складеним у порядку їх згадування в тексті дисертації. Не слід включати до переліку ті джерела, на які не було посилань у тексті дисертації. Не рекомендується включати енциклопедичні словники, газети і науково-популярні книги.

Пошук, обробка і зберігання наукової інформації{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ бІблІографІЧного опису у списку джерел. Книги:  Один автор. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. — К. : Ін-т математики, 2006. — 111 с. — (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України ; т. 59). Книги:  Два автори. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. — Львів : Растр-7, 2007. — 375 с. Матеріали конференцій. Оцінка й обгрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій : праці конф., 6—9 черв. 2000 р., Київ. Т. 2 / відп. Ред. В. Т. Трощенко. — К. : НАН України, Ін-т пробл. міцності, 2000. — С. 559—956, ХІІІ, [2] с. — (Ресурс 2000). ДисертаціїПетров П. П. Активність молодих зірок сонячної маси: дис. ... доктора фіз.-мат. наук : 01.03.02 / Петров Петро Петрович. – К., 2005. – 276 с. Частина книги, пері-одичного видання. Валькман Ю. Р. Моделирование НЕ-факторов — основа интеллектуализации компьютерных технологий / Ю. Р. Валькман, В. С. Быков, А. Ю. Рыхальский // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2007. — № 1. — С. 39—61.

Лекція 8. Проведення експериментальних досліджень. Типи і завдання експериментальних досліджень, їх класифікація. Обчислювальний експеримент. Методика проведення експериментальних робіт. Метрологічне забезпечення експериментальних досліджень. Використання в дослідженнях одиниць системи СІ

Проведення експериментальних досліджень. Експеримент є найбільш важливою частиною наукових досліджень. Саме слово експеримент походить від лат. experimentum - проба, досвід. У науковій мові і дослідницькій роботі термін «експеримент» зазвичай використовується в значенні, загальному для цілого ряду сполучених понять: досвід, цілеспрямоване спостереження, відтворення об'єкту пізнання, організація особливих умов його існування, перевірка передбачення.

Проведення експериментальних досліджень. Основною метою експерименту є виявлення властивостей досліджуваних об'єктів, перевірка справедливості гіпотез і на цій основі широке і глибоке вивчення теми наукового дослідження. Постановка і організація експерименту визначаються його призначенням. Експерименти, які проводяться в різних галузях науки, є галузевими і мають відповідні назви: хімічні, біологічні, фізичні, психологічні, соціальні і т.п. .

Проведення експериментальних досліджень. Експерименти розрізняються:• за способом формування умов (природний і штучний);• за цілями дослідження (перетворюють, що констатують, контролюючі, пошукові, вирішальні);• за організацією проведення (лабораторні, натурні, польові, виробничі тощо);• за структурою досліджуваних об'єктів і явищ (прості, складні);• за характером зовнішніх впливів на об'єкт дослідження (речові, енергетичні, інформаційні);

Проведення експериментальних досліджень• за характером взаємодії засобів експериментального дослідження з об'єктом дослідження (звичайний і модельний);• за типом моделей, досліджуваних в експерименті (матеріальний і уявний);• за контрольованими величинами (пасивний та активний);• по числу варійованих факторів (однофакторний і багато факторний);• за характером досліджуваних об'єктів або явищ (технологічний, соціометричний) і т.п.

Проведення експериментальних досліджень

Проведення експериментальних досліджень

Проведення експериментальних досліджень. План програми експерименту включає найменування теми дослідження; робочу гіпотезу, методику експерименту, перелік необхідних матеріалів, приладів, установок; список виконавців, календарний план і кошторис. Методика експерименту - це система прийомів або способів для послідовного, найбільш ефективного здійснення експерименту. Методика включає в себе мету і завдання експерименту, вибір варійованих факторів, обгрунтування засобів і потрібної кількості вимірювань, опис проведення експерименту, обгрунтування способів обробки й аналізу результатів експерименту.

Проведення експериментальних досліджень. Етапи планування експерименту:- Збір та аналіз апріорної інформації;- Вибір вхідних і вихідних змінних, області експериментування (області зміни змінних);- Вибір математичної моделі, за допомогою якої будуть - представлятися експериментальні дані;- Вибір критерію оптимальності та плану експерименту;- Визначення методу аналізу даних;- Проведення експерименту;- Перевірка статичних передумов для отриманих експериментальних даних;- Обробка результатів;- Інтерпретація та рекомендації.

Проведення експериментальних досліджень. Оцінка вимірів і вибір засобів для проведення експерименту. Вимірювання - процес знаходження якої фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів. Вимірювання підрозділяють на прямі і непрямі. При прямих - шукану величину встановлюють безпосередньо з дослідів. При непрямих - функціонально від інших величин, що визначаються прямими вимірюваннями (наприклад, щільність тіла через масу і об'єм). Розрізняють абсолютні і відносні вимірювання. Абсолютні - це прямі вимірювання в одиницях вимірюваної величини. Відносні - вимірювання, представлені відношенням вимірюваної величини до однойменної величини, прийнятої за порівнювати. Розрізняють три класи вимірювань: особливоточні, високоточні і технічні.

Проведення експериментальних досліджень. Точність вимірювань - це ступінь наближення вимірювання до дійсного значення вимірюваної величини. Похибка вимірювання - це алгебраїчна різниця між дійсним значенням і отриманим при вимірюванні. Потрібна мінімальна кількість вимірювань - це така кількість, яка забезпечує стійке середнє значення вимірюваної величини, що задовольняє заданому ступеню точності.

Проведення експериментальних досліджень. Засоби вимірювань - це сукупність технічних засобів, використовуваних при вимірюванні, які мають нормовані метрологічні характеристики. До засобів вимірювань відносять вимірювальні інструменти, прилади та установки. Вимірювальні засоби ділять на зразкові і технічні. За характером участі в процесі вимірювання всі засоби можна розділити на міри, вимірювальні перетворювачі, вимірювальні прилади, вимірювальні системи.

Проведення експериментальних досліджень. Міжнародна система одиниць (СІ) являє собою узгоджену систему, в якій для будь-якої фізичної величини передбачається тільки одна одиниця виміру. У систему СІ входять 7 основних одиниць виміру: метр, кілограм, секунда, кельвін, моль, ампер, кандела;2 додаткові: радіан і стерадіан.

Проведення експериментальних досліджень. За допомогою основних і додаткових одиниць утворюються всі похідні. З них найбільш важливе значення мають: одиниця сили - ньютон, одиниця енергії - джоуль одиниця потужності - ват.

Лекція 9. Теоретичні дослідження. Завдання і методи теоретичного дослідження. Вибір типу математичної моделіГибридні моделі

Теоретичні дослідження. Теорія - це вчення, система наукових принципів, ідей, узагальнюючих практичний досвід і відображають закономірності природи, суспільства, мислення. Це також сукупність узагальнених положень, що утворюють науку або розділ науки. Теоретичні дослідження ставлять своєю метою виділення в процесі синтезу знань істотних зв'язків між досліджуваним об'єктом і навколишнім середовищем, пояснення та узагальнення результатів емпіричного дослідження, виявлення загальних закономірностей і їх формалізацію.

Теоретичні дослідження. Завданнями теоретичного дослідження є:- Узагальнення результатів дослідження, знаходження загальних закономірностей шляхом обробки та інтерпретації дослідних даних;- Розширення результатів дослідження на ряд подібних об'єктів без повторення всього обсягу досліджень;- Вивчення об'єкта, недоступного для безпосереднього дослідження,- Підвищення надійності експериментального дослідження об'єкта (обгрунтування параметрів і умов спостереження, точності вимірів)

Теоретичні дослідження. Теоретичні дослідження включають: аналіз фізичної сутності процесів і явищ, формулювання гіпотези дослідження, побудову (розробку) фізичної моделі, проведення математичного дослідження, аналіз теоретичних рішень, формулювання остаточних висновків. Якщо не вдається виконати математичне дослідження, то робоча гіпотеза формулюється в словесній формі із залученням графіків, таблиць і т. д.

Теоретичні дослідження{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Стадії теоретичного дослідження. Оперативна стадія перевірка можливості усунення технічного протиріччя, оцінка можливих змін у середовищі, що оточує об'єкт, аналіз можливості переносу вирішення завдання з інших галузей знання, застосування «зворотного» рішення тощо. Синтетична стадія визначається вплив зміни однієї частини об'єкта на побудову інших його частин, встановлюється необхідність зміни інших об'єктів, що працюють спільно з даними, оцінюється можливість застосування зміненого об'єкта при вирішенні інших завдань. Постановка завдання визначається кінцева мета розв'язання задачі, перевіряється можливість досягнення тієї ж мети більш простими засобами, вибирається найбільш ефективний шлях вирішення і визначаються необхідні кількісні показники. Аналітична стадія визначення кінцевого результату, який бажано отримати в самому ідеальному випадку, виявлення перешкод, що заважають досягненню ідеалу, і їх причини, визначення умов, що забезпечують отримання ідеального результату з метою знайти, за яких умов зникне «перешкода».

Теоретичні дослідження. Загальна теорія систем Перший постулат стверджує, що функціонування систем будь-якої природи може бути описано на основі розгляду структурно-функціональних зв'язків між окремими елементами систем. Другий постулат полягає в тому, що організація системи може бути встановлена ​​на основі проведених ззовні системи спостережень за елементами, які безпосередньо взаємодіють з її оточенням. Третій постулат говорить, що організація системи повністю визначає її функціонування і характер взаємодії з навколишнім середовищем. 

Теоретичні дослідження. Математична модель являє собою систему математичних співвідношень - формул, функцій, рівнянь, систем рівнянь, що описують ті чи інші сторони досліджуваного об'єкта, явища, процесу. Для моделювання можуть бути використані безперервні або дискретні, детерміновані або імовірнісні функції.

Теоретичні дослідження. Аналіз інформаційного масиву дозволяє встановити безперервність або дискретність досліджуваного показника і об'єкта в цілому. У безперервних процесах всі сигнали являють собою безперервні функції часу. У дискретних - всі сигнали квантуються за часом і амплітуді. Якщо сигнали квантуються тільки по часу, тобто представляються у вигляді імпульсів з рівною амплітудою, то такі об'єкти називають дискретно-неперервними. Встановлення безперервності об'єкта дозволяє використовувати для його моделювання диференціальні рівняння. Одним з методів дослідження дискретних процесів є теорія автоматів.

Теоретичні дослідження. Першим етапом математичного моделювання є постановка задачі, визначення об'єкта і цілей дослідження. Дуже важливим на цьому етапі є встановлення меж області впливу досліджуваного об'єкта. Наступним етапом є вибір типу математичної моделі. Лінійність та нелінійність. Динамічність та статичність Стаціонарність та нестаціонарність

Теоретичні дослідження. Схеми взаємодії:- Одномірно-одномірна схема - на об'єкт впливає тільки один фактор, а його вплив оцінюється по одному показнику (один вихідний сигнал); зв'язок вихідного сигналу y з вхідним x може бути описана функцією y = f (x), у якості якої найчастіше приймають поліном;- Одномірно-багатомірна схема - дія одного чинника оцінюється декількома показниками, при цьому за аналогією з попередньою схемою визначаються окремо математичні моделі вхідного впливу з кожним вихідним сигналом, що вважаються незалежними;- Багатомірна-одномірна схема - на об'єкт впливає кілька факторів, а його поведінка оцінюється за одним показником;- Багатомірна-багатомірна схема - на об'єкт впливає безліч факторів і його поведінка оцінюється по безлічі показників, при цьому математична модель приймається аналогічною многомерно-одномерному взаємодії, але враховуються як незалежні дії на об'єкт, так і особливості, що з'являються в результаті спільного впливу факторів.

Теоретичні дослідження

Теоретичні дослідження. Процес вибору математичної моделі об'єкта закінчується її попереднім контролем. Види контролю:-Контроль розмірностей;- Контроль порядків (відкидання малозначних доданків);- Контроль характеру залежностей (явища, що випливають з математичної моделі, повинні відповідати фізичному змісту задачі);- Контроль екстремальних ситуацій (перевірка в особливих точках, наприклад, у нулі або при нескінченності);- Контроль граничних умов (перевірка обліку всіх зв'язків, накладених на об'єкти математичної моделі, в тому числі відповідності їм граничних умов);- Контроль математичної замкнутості зводиться до перевірки того, що математична модель дає однозначне рішення;- Контроль фізичного сенсу (аналіз фізичного змісту проміжних співвідношень);- Контроль стійкості моделі (варіювання вихідних даних в рамках наявної інформації про реальний об'єкт не повинно приводити до істотної зміни рішення).