Курсова робота "Ігрова діяльність на уроках англійської мови"

Про матеріал

Актуальність цієї проблеми викликана цілим рядом чинників. По-перше, інтенсифікація навчального процесу ставить завдання пошуку засобів підтримки в учнів інтересу до матеріалу й активізації їх діяльності протягом усього заняття. Ефективним засобом вирішення цього завдання є навчальні ігри. По-друге, однією з найважливіших проблем викладання іноземної мови є навчання усного мовлення, що створює умови для розкриття комунікативної функції мови, яка дозволяє наблизити процес навчання до умов реального спілкування, що підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови. Залучення дітей до спілкування може бути успішно здійснено в процесі ігрової діяльності.

Перегляд файлу

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………….3

1. Гра – шлях до пізнання іноземної мови. Історичне походження гри. Поняття «гра» та її роль під час вивчення іноземної мови …………………………..…………………5

2. Наукові теорії К. Гроса, Ф. Шіллера, Г. Спенсера, З. Фройда, та сучасні дослідження гри ……………………………………………………………………….11

3. Ігри на уроках англійської мови та їх класифікація

3.1. Рольові ігри на уроках англійської мови ………………………………………….14

3.2. Буквені ігри на уроках англійської мови………………….………………….……15

3.3. Музичні та рухливі ігри на уроках англійської мови………………….…….……18

4. Елементи гри на уроці англійської мови. Практична розробка …………...………20

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..………26

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………..…….28

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………..…….30

ВСТУП

У наш час все більше розширюються зв'язки України із зарубіжними країнами, й інтерес до вивчення англійської мови невпинно зростає. У методиці викладання англійської мови існують різні способи оптимізації навчальної діяльності, в тому числі й гра. Ігри періодично висвітлюються в методичній літературі, оскільки викликають інтерес викладачів іноземної мови своєю розважальністю, навчаючою дією, можливістю використання як засобу емоційної розрядки, мотивації навчальної діяльності, з метою тренування, для контролю знань і навичок учнів.

Об'єктом дослідження є актуалізація та використання гри у сучасних умовах вивчення англійської мови.

Предметом дослідження є гра та ігрова ситуація на середньому етапі вивчення англійської мови.

Метою дослідження є дослідити чи важливо й доречно використовувати різноманітні види ігор, особливо на середньому етапі, які ігри є ефективними і краще сприймаються учнями.

Завдання дослідження:

• Опрацювати науково-методичну літературу.

• Розглянути історичне походження гри.

• Пізнати роль гри на уроці англійської мови.

• Дати визначення поняттю гра і охарактеризувати її різновиди.

• Розробити систему ігор, яка б охоплювала інтереси всіх учнів класу.

• Зробити висновки і дати деякі рекомендації щодо застосування ігор, ґрунтуючись на практичній діяльності.

Методи дослідження. З метою перевірки ефективності розробленого комплексу вправ було використано метод педагогічного експерименту. Для узагальнення якісного і кількісного аналізу експериментальних даних було застосовано методи статистичної обробки результатів. Теоретичні методи (аналіз психологічної й педагогічної літератури, зіставлення та узагальнення фактів) застосовувалися на етапі теоретичного дослідження. Проектні методи були визначальними при розробці уроку з англійської мови для 5 класу з використанням гри.

Теоретичне значення даної роботи полягає в тому, що вона робить певний внесок у методику викладання англійської мови у середній школі.

Практичне значення даної роботи визначається можливістю використання її основних положень та результатів у процесі навчання англійської мови.

Гра – шлях до пізнання іноземної мови. Історичне походження гри.

Поняття «гра» та її роль під час вивчення іноземної мови

Гра як одне із дивовижних явищ людського життя приваблювала до себе увагу філософів і вчених усіх епох. Уже Платон вважав гру одним із корисних занять, а Арістотель вбачав у грі джерело душевної рівноваги, гармонії душі і тіла. У своїй «Поетиці» Арістотель відзначав користь словесних ігор для розвитку інтелекту.

Гра має багатовікову історію. Аналіз змісту ігор дітей різних народів і епох наводить на висновок, що гра виникла після праці й на її основі. Очевидно, тому в іграх дітей первісних людей відображена війна, полювання, землеробські процеси. Наслідуючи в грі діяльність дорослих, діти оволодівають найпростішими трудовими навичками і всім тим, що чекає їх у дорослому житті.

Психолог Д. Ельконін виникнення дитячої гри пояснював тим, що на зорі розвитку суспільства діти рано включалися у життя дорослих, брали безпосередню участь у їхній діяльності. Потреби у грі вони тоді ще не відчували. Ускладнення знарядь праці унеможливило участь дітей у допомозі дорослим, спричинило потребу в спеціальній підготовці до трудової діяльності. З цією метою почали виготовляти зменшені знаряддя: луки, списи, ножі тощо. Діти вправлялися з ними, і такі заняття можна вважати іграми-вправами. Рольових ігор на цьому етапі розвитку суспільства ще не існувало.

З розвитком виробничих сил, ускладненням знарядь звужувалося коло доступних дітям сфер виробництва, окремі види праці вони могли лише спостерігати. Змінювалися і функції предметів, якими діти оперували: якщо зменшений лук дотепер не втратив своєї основної функції (з нього можна пускати стріли і влучати у ціль), то зменшена гвинтівка не стріляє, а є тільки копією справжньої. Так з'явилися іграшки і рольові ігри, завдяки яким діти задовольняють своє прагнення до спільного з дорослими життя [20, c. 95].

Поширеними є спроби пов'язати походження гри з розвитком мистецтва та ідеологічних інститутів, наприклад, релігією, ритуальними процесами під час богослужінь, які мають багато спільного з ігровими діями. Дослідник історії театру Всеволод Всеволодський-Гернгросс (1882 – 1962) доводив, що гра зародилася у докласовому суспільстві і була пов'язана з музикою, танцями, піснями. Дорослі грались, як діти, виконуючи ритуальні дії. З розвитком суспільства виникли драма, танець, інші види мистецтва, спорт, а гра як безпосереднє відображення подій життя залишилася лише у дітей [16, c. 37].

Попри різне бачення походження гри, філософи, психологи, мистецтвознавці одностайні в думці, що гра є соціальною потребою і виконує певні суспільні функції, передусім забезпечує передавання суспільного досвіду від одного покоління до іншого.

Соціальна природа гри як феномену полягає у конкретно-історичному характері творчих сюжетно-рольових ігор, змістом яких є відображення суспільних відносин людей. В іграх діти відтворюють поведінку дорослих, а також негативні явища їхнього життя. Цю особливість дітей охарактеризував К. Ушинський: «В однієї дівчинки лялька пере, шиє, миє, прасує; в іншої – валяється на дивані, приймає гостей, поспішає до театру або на раут; у третьої – б'є людей, заводить скарбничку, рахує гроші. Нам доводилося бачити хлопчиків, у яких «чоловічки» отримували чини і брали хабарі» [7, c. 34].

Отже, гра є історичним утворенням, її виникнення зумовлене розвитком суспільства і пов'язаною з ним зміною становища дитини в системі суспільних відносин. Цю концепцію походження гри не можна визнати вичерпною, оскільки згідно з нею спонукає до гри лише прагнення брати участь у праці дорослих. А це означає, що, включившись досить рано у таку працю, дитина вичерпає свою потребу в грі реальною участю у житті дорослих і не буде гратися. Однак відомо про існування і такого важливого чинника, як потреба у пізнанні навколишнього світу, відображенні вражень у власній діяльності.

Один із сучасних російських психологів Р. С. Немов у підручнику із психології визначає гру як «вид діяльності, яка виконує дві функції: психологічний розвиток людини і її відпочинку» [13, c. 128].

У книзі Є. І. Пасова «Урок іноземної мови у школі» ми зустрічаємо наступні визначення гри: «... Гра – це:

• діяльність (тобто мовна),

• вмотивованість, відсутність примусу,

• індивідуалізована діяльність, глибоко особиста,

• навчання та виховання в колективі і через колектив,

• розвиток психічних функцій і можливостей,

• «вчення із захопленням» [15, c. 46].

У своїй роботі Є. І. Пасов також визначає основні цілі використання гри на уроках іноземної мови:

• формування певних навичок,

• розвиток певних мовних умінь,

• навчання вміти спілкуватися,

• розвиток необхідних можливостей і психічних функцій,

• пізнання (у сфері становлення власної мови),

• запам'ятовування мовного матеріалу [15, c. 54].

Гра – особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних і розумових сил. Гра завжди передбачає ухвалення рішення – як вчинити, що сказати, як виграти? Бажання вирішити ці питання загострює розумову діяльність, що грають. Але що стосується дітей, гра для них перш за все – захоплююче заняття. Тим-то вона і приваблює вчителів, в тому числі і вчителів іноземної мови. У грі всі рівні. Вона доступна навіть слабким учням. Більш того, слабкий з мовної підготовки учень може стати першим в грі: винахідливість і кмітливість тут виявляються часом більш важливим, ніж знання предмета. Почуття рівності, атмосфера захопленості і радості, відчуття посильності завдань – все це дає можливість учням подолати сором'язливість, що заважає вживати в розмові англійську мову, і благотворно позначається на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом з тим виникає почуття задоволення [5].

Дитяча гра – поняття широке. Це і гра за ролями, коли дитина уявляє себе льотчиком, а стільці надзвуковим літаком, і ми присутні на невеликому домашньому спектаклі. Це і гра заздалегідь встановленими правилами, де між гравцями відбувається в тому чи іншому вигляді своєрідне змагання.

З точки зору змісту і механізму такої гри на уроці іноземної мови, сюжет гри такого типу визначають правила. По ходу її вони отримують словесне оформлення. По суті, в кожній грі цього типу ми маємо справу з одним-двома мовними зразками, що повторюються багато разів. Тому з точки зору організації словесного матеріалу гра не що інше, як мовна вправа.

З іншого боку, гра є невеликою ситуацію, побудова якої нагадує драматичний твір зі своїм сюжетом, конфліктом і дійовими особами. В ході гри ситуація програється кілька разів і при цьому кожен раз в новому варіанті. Але разом з тим ситуація гри – ситуація реального життя. Реальність її визначається основною умовою гри – змаганням. Бажання перемогти мобілізує думку і енергію тих, що грають, створює атмосферу емоційної напруженості.

Таким чином, ми розглядаємо гру як ситуативно-варіативну вправу, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного зразка в умовах, максимально наближених до реального мовного спілкування з властивими йому ознаками – емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовної дії [2, c. 7].

Основні вимоги до ігор:

• Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати у школяра інтерес і бажання добре виконати завдання; її слід проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.

• Гру потрібно добре підготувати з точки зору як змісту, так і форми, чітко організувати. Важливо, щоб учні були переконані в необхідності добре виконати ту або іншу задачу. Тільки за цієї умови їх мова буде природною й переконливою.

• Гра повинна бути прийнятою всією групою.

• Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає у школярів відчуття задоволення, радості. Чим вільніше відчуває себе учень у ході гри, тим ініціативніше він буде в спілкуванні. З часом у нього з'явиться відчуття впевненості у своїх силах.

• Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активному мовному спілкуванні з максимальною ефективністю використовувати мовний матеріал, який відпрацьовується.

• Учитель неодмінно вірить у гру, в її ефективність. Тільки за цієї умови він зможе досягти добрих результатів.

• Велику значущість додає вміння вчителя встановити контакт з дітьми. Створення сприятливої, доброзичливої атмосфери на занятті – дуже важливий чинник, значення якого важко переоцінити [17, c. 132].

Гра позитивно впливає на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяє усвідомленому засвоєнню англійської мови. Вона сприяє розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність; вихованню відчуття колективізму.

Гра дає вихід в інший стан душі. Вона знімає ту тверду напругу, у якому перебуває підліток у своєму реальному житті, і заміняє його добровільною і радісною мобілізацією духовних і фізичних сил.

Гра дає можливість створити і згуртувати колектив. Її привабливість настільки велика й ігровий контакт людей настільки повний і глибокий, що ігрові співдружності виявляють здатність зберігатися і після закінчення гри, поза її рамками [21, c. 20].

Гра дає розвиток уяви, оскільки вона необхідна для створення нових світів, міфів, ситуацій, правил гри.

Гра дає можливість розвинути свій розум, оскільки необхідно вибудувати інтригу і реалізувати її.

Гра дає розвиток дотепності, оскільки процес і простір гри обов'язково припускають виникнення комічних ситуацій, жартів і анекдотів.

Гра дає радість спілкування з однодумцями.

Гра дає уміння орієнтуватися в реальних життєвих ситуаціях, програючи їх неодноразово і як би жартома у своєму вигаданому світі. Дає психологічну стійкість. Знімає рівень тривожності, яка передається від батьків до дітей. Виробляє активне відношення до життя і цілеспрямованість у виконанні поставленої мети [18, c. 10].

У навчальному процесі англійської мови гра може виконувати такі функції: навчальну, мотиваційно-збуджувальну, орієнтувальну, компенсаторну, виховну.

Навчальна функція означає, що гра виступає як особлива вправа, метою якої є оволодіння навичками і вміннями діалогічного мовлення в умовах міжособистісного спілкування.

Мотиваційно-збуджувальна функція виявляється у тому, що вона приводить у дію механізми мотивації. Як модель міжособистісного спілкування вона викликає потребу в ньому, стимулюючи інтерес учнів до участі в іншомовному спілкуванні.

Орієнтувальна функція виявляється в тому, що гра орієнтує учнів на планування власної мовленнєвої поведінки й передбачення поведінки співрозмовника, розвиває вміння оцінювати вчинки (свої та інших).

Компенсаторна функція означає, що гра дає змогу розв'язувати протиріччя, що виникають між потребою учня виконати мовленнєву дію й неможливістю здійснити операції, що вимагає дія. Завдяки розширенню контексту діяльності учнів ураховується їх прагнення виглядати дорослими, задовольняються не здійснені раніше бажання.

Виховна функція реалізується завдяки тому, що через гру забезпечується всебічний вплив на учнів [9, c. 48].

Отже, ігрова діяльність розвиває мовленнєві навички учнів та впливає на розвиток особистісних якостей дитини. Вона є провідним містком у методиці викладання англійської мови та сприяє формуванню позитивних якостей особистості, активної життєвої позиції учня в колективі та суспільстві.

Наукові теорії К. Гроса, Ф. Шіллера, Г. Спенсера, З. Фройда та сучасні дослідження гри

Наукові спроби з'ясувати психологічні джерела, сутність, особливості, історичний розвиток гри приводили вчених до різних концептуальних висновків, що було зумовлене різними теоретичними засадами, методологічними принципами, фактами, якими послуговувалися вони.

Одним з основоположників теорії гри був німецький філософ, психолог, автор відомих праць «Ігри тварин» та «Ігри людей» Карл Грос (1861—1946). На основі порівнянь особливостей ігрової діяльності дітей та інстинктивної діяльності дитинчат тварин він доводив, що гра має біологічну природу, є одним зі способів підготовки до майбутньої серйозної діяльності, головним змістом життя дитини. Однак К. Грос переоцінював інстинктивну природу гри, ототожнював гру дитини і тварини [9, с. 85].

Проблеми ігрової діяльності цікавили німецького поета Фрідріха Шіллера (1756—1805). Він вважав гру основою будь-якого мистецтва, яке живиться енергією, що залишається у людини після задоволення життєво важливих потреб. Теорію «надлишку енергії» розвинув англійський філософ, педагог Герберт Спенсер (1820—1903), який стверджував, що сили молодого організму, не знаходячи приводу для «справжньої» діяльності, реалізуються в наслідуванні, втілюючись у різноманітних іграх. Для дитини гра є наслідуванням як власної діяльності, так і діяльності дорослих, можливістю вивільнити, «вижити» інстинкти руйнування, розбійництва, тому потрібно надати їй змогу вичерпати цю «негативну енергію» [2, c. 187].

Психоаналітична теорія гри, яку обґрунтував австрійський психолог, психіатр Зігмунд Фройд зосереджується на проблемах несвідомого і напівсвідомого в ігровій діяльності; використання гри як засобу вираження дитиною інстинктів; бажань, прагнень, які вона не може реалізувати безпосередньо в житті; самоствердження її, реалізації обмежуваного дорослими прагнення до влади і могутності, і відповідно — як засобу вдосконалення особистості дитини через переборювання негативних інстинктів і поривань. Для цього слід надавати дитині змогу самостійно виявити ці інстинкти і поступово пережити їх. Але вони не зникають зовсім, заявляючи про себе щоразу, коли «знімаються» зовнішні «обмежувачі», які накладає виховання.

Використання сучасних зарубіжних теорій «ігротерапії», методологічною основою яких є неофройдизм, сприяє нормалізації стосунків дитини з навколишньою дійсністю, оскільки гра знімає негативізми, ліквідує егоїзм, вередування тощо, «поліпшує природу дитини» [2, c. 156].

Сучасні психолого-педагогічні дослідження гри характеризуються зближенням поглядів на неї як на провідну діяльність дітей дошкільного віку, аналізом її виховних можливостей і засобів їх актуалізації. На цих проблемах зосереджувався Л. Виготський і вчені, які репрезентують його школу (О. Запорожець, Д. Ельконін, О. Усова та ін.). Вони переконували, що виховний потенціал гри може бути реалізованим тільки за умови спрямування її дорослими. Цю точку зору розвинуто в працях французького психолога А. Валлона, її підтримували також представники педагогічної науки: Р. Пфютце, І. Хоппе, Л. Шройтер (Німеччина), Д. Ковач, О. Ваг, П. Баконі (Угорщина), Л. Бєлінова (Чехія), Е. Петрова, С. Аврамова (Болгарія) та ін. [2, c. 98].

Сучасні українські науковці (Л. Артемова, Г. Григоренко, К. Щербакова та ін.) досліджують формування суспільної спрямованості дитини дошкільного віку у грі, розвиток моральних стосунків у творчих іграх. За їхніми твердженнями, гра містить більші можливості для формування особистості дошкільників, ніж будь-яка інша діяльність, оскільки мотиви її мають велику спонукальну силу і дітям зрозуміле співвідношення мотиву і мети гри [19, c. 40].

Таким чином, про навчальні можливості ігор відомо давно. Багато відомих педагогів справедливо звертали увагу на ефективність використання ігор у процесі навчання. Загалом, А. С. Макаренко вважав, що гра забезпечує високу ефективність будь-якої діяльності і разом з тим сприяє гармонійному розвитку особистості, так як «хороша гра» обов'язково вміщує в себе зусилля (фізичне, емоційне, інтелектуальне або духовне), приносить задоволення (задоволення творчості, перемоги і естетичне задоволення) і, крім цього, накладає відповідальність на її учасників. У грі особливо повно і несподівано проявляються можливості дитини. Знавець цієї проблеми Д. Б. Ельконін наділяє гру такими важливими для людини функціями: засіб розвитку мотиваційно-потребностной сфери, засіб пізнання, засіб розвитку розумових дій і засіб розвитку довільної поведінки [23, c. 156].

3. Ігри на уроках англійської мови та їх класифікація.

3.1. Рольові ігри на уроках англійської мови

Рольова гра як методичний прийом навчання іноземних мов одержала широке застосування у практиці. Рольова гра деякими зарубіжними методистами (J. Revell, J. Laylor) визначається як спонтанна поведінка того, хто навчається, його реакція на поведінку інших людей, що беруть участь в гіпотетичній ситуації. Методист D. Berne визначає рольову гру як прийом, коли учень повинен вільно імпровізувати в межах заданої ситуації, виступаючи в ролі одного з її учасників. Вона належить до групи активних засобів навчання, допомагає активізувати мовну діяльність школярів, формує у них уміння самостійно висловлювати свої думки, виховує в учнів почуття впевненості в собі, сприяє створенню позитивного психологічного мікроклімату на уроці, залучає до активної мовленнєвої діяльності всіх учнів [11, c.15].

Для учнів рольова гра – це ігрова діяльність, в якій вони беруть на себе певні ролі й виконують їх. Навчальний характер цієї діяльності учнями не усвідомлюється.

Рольова гра має велике виховне значення. Вона допомагає згуртувати учнівський колектив, залучаючи до активної діяльності сором’язливих чи несміливих. У рольових іграх виховується свідомість, дисципліна, взаємодопомога, уміння відстояти свою точку зору [4, c. 2].

Визначаються такі основні правила рольової гри:

1) учневі пропонується поставити себе в ситуацію, яка може виникнути за межами школи, в реальному житті. Це може бути все, що завгодно: від зустрічі знайомого на вулиці до більш складної ситуації;

2) учневі необхідно адаптуватися в даній ролі в потрібній ситуації. В одному випадку він може грати сам себе, в іншому йому доведеться взяти на себе уявну роль;

3) учасникам рольової гри необхідно поводитись таким чином, ніби все відбувається в реальному житті, їх поведінка має відповідати ролі, яку вони виконують;

4) учасники гри повинні сконцентрувати свою увагу на комунікативному використанні одиниць мови, а не на звичайній практиці їх відпрацювання та закріплення в мовленні [19, c. 2].

Структура рольової гри складається з трьох основних компонентів: ролі, вихідної початкової ситуації та рольової дії.

Приклади рольових ігор:

1. «What is this?»

Вчитель роздає картки, які видно тільки через маленький отвір. Учні показують один одному картинки та питають «What is this?» Вони складають питання «Is it a....?» доки не відгадають.

2. «When I go to London…»

Хто-небудь з учнів говорить «When I go to London I shall take a suitcase with me».

2 учень: «When I go to London I shall take a suitcase with me».

Кожен учень повторює і добавляє ще свій предмет.

3. «The Seven Families Game.»

В гру можуть грати від 4 до 25 учнів. На картках описано 7 сімей. Учням дається картка. Завданням гри є знайти іншого члена сім’ї. Для цього треба рухатися кімнатою, задаючи різні запитання [3, c. 21].

Отже, рольова гра – це навчання в дії, що як відомо підвищує якість навчання. Ситуації спілкування, що моделюються в рольовій грі, дозволяють наблизити мовленнєву діяльність на уроці, до реальної комунікації, дають можливість використовувати мову як засіб спілкування.

3.2. Буквені ігри на уроках англійської мови

Серед великої різноманітності ігор особливе місце, займають буквені ігри (Word Games). Під буквеними іграми ми розуміємо своєрідні загадки, в яких потрібно відгадати слово або фразу, написані незвичним способом. Для відгадки необхідно провести комбінаторні перетворення з буквами – змінити їх послідовність, розміщення відносно одна одної, порядок читання, додати або вилучити окремі букви. Такі розважальні ігри мають різні назви – розважальні, інтелектуальні, словесні, тестові ігри, буквені задачі.

Буквені ігри розширюють ерудицію, вчать працювати зі словником, дають можливість тренувати пам'ять, заглиблюватися в тонкощі мови, але при цьому не втрачають своєї розважальності. У ці ігри грають з метою змагання, групами, індивідуально, в письмовій чи усній формі, із застосуванням наочності (частіше образотворчої – графічної, друкованої, символічної) або без неї [8, c. 3].

Розглянемо буквені задачі.

1) Анаграма (англ. Anagram Game – перестановка букв). Це слово або словосполучення, утворене перестановкою букв, які складають інше слово чи словосполучення. Приклади анаграми: колба – бокал, карта-карат-катар.

Існують фрази, що складаються з анаграм (блок анаграм). Приклади анаграм в англійській мові: team-meat-mate.

2) Паліндром (від гр. palendromeo – біжу назад) – слова, які читаються однаково зліва направо і справа наліво. Наприклад: піп, наган. Приклади паліндромів англійською мовою: dad, Anna, refer.

3) Метаграма (від гр. Meta – між, після, через, gramma – буква) – загадка, в якій одна буква слова замінюється іншою. Складається ланцюжок метаграм, який з'єднує задані слова. Задані слова можуть також відгадуватися за ознаками, які сформульовані в рифмованому тексті, причому в змісті такого завдання вказані букви, зміна яких міняє смисл слова. Найбільш поширеною є метаграма із звичайним текстом, а не рифмованим.

Найпростішим видом метаграми є гра, знайома з дитинства – «Зіпсований телефон» («Gossip»), за правилами якої ведучий пошепки передає повідомлення першому гравцеві, а той передає його наступному по колу. Останній гравець голосно говорить, що він почув, і майже напевно це буде зовсім не те, що сказав ведучий першому гравцеві.

4) Логогриф (від гр. logos – слово, grithos – загадка) – буквена гра, в якій треба відшукати загадане слово і утворити від нього нові слова шляхом перетворення і відкидання окремих букв або складів [1, c. 46].

Головоломки (Puzzles).

На відміну від буквених задач головоломки вводять елемент складності в розгадування задуманих слів. Це особливе розташування слів, які відгадуються, – у вигляді квадрата фігур, ланцюжка, драбини, або комбінація малюнків, знаків, умовних позначень. Суть операції в головоломках полягає у відгадуванні слів, фраз за умови їх правильного, відповідно задуманому, розташування відносно один одного (кросворди) або у відгадуванні намальованих чи зашифрованих слів або фраз (ребуси).

1) Кросворд (від англ. Cross-Word – слова, які перехрещуються) – гра, яка полягає в заповненні буквами рядів-клітинок, що перехрещуються так, щоб по горизонталі і вертикалі вийшли задані за значенням слова.

2) Чайнворд (від англ. chain – ланцюжок, word – слово) – різновид кросворда, в якому слова розміщені одне за одним. Кінець попереднього слова є початком наступного. Слова, які потрібно вставити, можуть бути зашифровані малюнками, ребусами і т. п.

3) Файнворд (від англ. Fine – точний, word – слово) складається з декількох клітинок, заповнених буквами, – ключа до розгадки. З частини букв, розміщених у клітинках, складається якесь слово, сполучення слів або речення. Ключ служить для розгадування файнворда.

4) Ребус – гра-загадка, в якій слово, що шукається, або фраза зображені комбінацією букв, фігур, знаків.

5) Арифмогриф (англ. Word Arithmetic – від гр. Arythmos – число, rhythos – загадка). Мета гри – відгадування слів чи тексту, де букви зашифровані цифрами. Одна цифра замінює іншу в алфавіті від 0 до 9. Наприклад: слово PENCIL в цифровому зображенні читається як набір цифр 5432181, слово girl – як 80114 і т. п. [10, c. 395].

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

A B C D E F G H I J

K L M N O P Q R S T

U V W X Y Z

3.3. Музичні та рухливі ігри на уроках англійської мови

Важливу роль у навчанні іноземної мови відіграють також пісні. Адже музика безпосередньо впливає на почуття дитини, формує її моральний обік, закладає основи культури майбутньої людини. Сприйняття музики тісно пов’язано з розумовими процесами, потребує слухової уваги, спостережливості, вміння слухати, порівнювати, оцінювати. Як і ніші види мистецтва, музика має пізнавальне значення. Слухаючи музику, діти по-своєму уявляють художні образи, в результаті чого народжується їх творча уява.

Пісня – це яскрава образна форма поглибленої уяви про навколишню дійсність. Виконання пісні викликає у дитини позитивне відношення до всього прекрасного, доброго. Пісня на уроці іноземної мови прививає учням інтерес до мови, до країни, мова якої вивчається, до її культури. Пісня допомагає внести в урок елемент святковості, який так потрібен дітям.

При використанні пісень на уроці англійської мови відбувається знайомство дітей зі світом музики, де музика виступає засобом естетичного виховання. Навчаючи учнів, успішним є поєднання музикального і ритмічного компонентів з ігровою діяльністю.

До розряду музичних і рухливих ігор відносять так звані пісні – вправи або пісні-ігри, які можуть бути граматично чи лексично направленими. З одного боку вони сприяють активізації емоцій і емоційної пам’яті учнів, а з іншого – включають необхідні для навчання одиниці монологічного та діалогічного мовлення.

Для пісень-ігор характерна велика частота повторення граматичних структур при незначній зміні лексичного складу. Вони являються хорошим матеріалом для введення і закріплення, і опорою для подальшої активізації діяльності учнів з вивченим матеріалом в мовленні. Пісні-ігри в основному невеликі, тим самим вони економічні при плануванні уроків, вони легко запам’ятовуються учнями [6, c. 53].

Розглянемо музичні ігри.

1) Пісня-гра «Looby – Loo».

Метою цієї гри є активізувати використання назв людського тіла, дієслів руху. Діти стають в коло, беруться за руки і співають:

Here we go Looby – Loo, (повільно йдуть до центра кола, піднімаючи руки вверх)

Here we go Looby –Light, (повертаються назад)

Here we go Looby – Loo, (знову до центру)

All on a Saturday night. (знову повертаються)

I put my right hand in,

I put my right hand out,

I put my right hand and shake, shake, shake

And turn myself about…

2) Пісня-гра «The Farmer in the Dell».

Метою гри є активізувати лексику по темі «Сім’я». Діти стають в коло, в центрі – фермер. Діти зором, плескаючи в долоні співають:

The farmer in the Dell,

Hey-hо, o-derrio,

The farmer in the Dell,

Потім фермер вибирає іншого ведучого, він співає разом з дітьми:

The farmer takes a Wife,

Hey-hо, o-derrio,

The farmer takes a Wife

Тепер Wife стає в центр кола, а діти далі співають, використовуючи інші слова даної теми [14, c. 13].

Отже, музичні і рухливі ігри побудовані на тому лексико-граматичному матеріалі, який вивчається учнями. Музичний компонент, який лежить в основі даних ігор, сприяє невимушеному запам’ятовуванню і кращому засвоєнню навчального матеріалу. Використання музики і ритміки на уроці підвищує емоційний тонус учнів, знімає монотонність і фізичну напругу, дозволяє переключити увагу дітей з одного виду діяльності на інший і, як результат, ефективно використовувати час уроку і мати високі результати навчання.

4. Елементи гри на уроці англійської мови. Практична розробка

Методична розробка для проведення уроку з англійської мови у 5 класі

Topic: Free Time.

Objectives/ Learning outcomes:

Linguistic: -to get Ss practiced in writing, reading;

to activate Ss vocabulary on the topic “Weather”.

Educational: - to promote social skills through a circle-time activity;

to get Ss familiarized with the rules of The Present Indefinite Tense usage;

- to help Ss develop their listening comprehension skills through songs.

Equipment: Pupil’s book “English” by O. Karpiuk, posters with sounds [s], [z], cards for individual work (HO1), a picture “What is the weather like today?”, a poster “Present Indefinite Tense”, a song: “Clap your hands”, colored pencils, CD player.

Procedure:

Introduction. Timing – 5 min.

Greeting.

Teacher: Good morning, children! I am glad to see you!

Pupils: Good morning! Good morning!

Good morning to you!

Good morning, dear teacher!

We are glad to see you!

Teacher: Sit down, please. We’re to do a lot of work during our lesson, but first of all let’s say hello to each other.

P1 → P2 → P3 → P4.

P1: Hello! I am glad to see you!

P2: Hello! I am glad to see you too!

P1: How are you?

P2: I am fine, thank you! And how are you?

P1: So, so.

Teacher: To develop your memory let’s recite a poem “Hello, my friend!” (Children revise the poem and recite it).

Poem: Hello, my friend, hello!

It’s nice to see you again!

Hello, my friend, hello!

Tell me how have you been?

I’m fine, thank you, I’m fine!

I’m fine and how about you?

The same, thank you, the same,

The same, I’m feeling fine, too.

Aim announcement.

Teacher: At this lesson we’ll continue discussing the topic “Free time”. So today we are going to remember and practise the vocabulary relating to weather and free time and study some grammar material about the present actions.

Warming up. Phonetic exercise. Sounds [s], [z].

(The pupils repeat the poem after the teacher, then – they read it their own).

Sister Susie

Sister Susie’s big and tall,

But Sister Susie’s shoes are small.

Her skirt is short,

And Sister Susie’s shoes are small.

Lexical exercise.

Teacher: The topic of our lexical exercise is “Today’s Weather”. This picture will help you to revise some vocabulary from the topic “Weather”. So, what’s the weather like today? (A picture “What is the weather like today?”).

Pupil: The weather is fine / bad today. The sun is / not / shining brightly. The sky is blue. It is / not / covered with clouds. It is / not / raining. It is / not / muddy. It is / not / windy. It is / not / slippery. The temperature is … above / below zero.

Teacher: Good. Now to practice your vocabulary let’s play a game “Five Words”.

(Pupils play game).

Game 1. «Five Words».

The children are divided into two groups. While the pupil from the first group counts till five, the pupil from the next group should name five words of the topic “Weather”. That pupil who can’t do it leaves the game.

Timing – 35 min.

Grammar. Revision and practice.

Teacher: At the beginning of this lesson I have already mentioned that we are going to study some grammar material about the present actions. We’ll continue to study the Present Indefinite Tense. Do you know that the spelling of the verb in the third person differs depending on the ending of that verb. It can be pronounced as [s] or [z].

For example, I take – he takes [teiks].

I sing – he sings [sinz].

Teacher: To practice the verbs’ endings –s and –es let’s play the next game which is called “Balls”. The first who will finish the task without mistakes will get 2 points the second 2 points and the others only for one point.

(Pupils work with cards HO1).

Game 2. «Balls». Cards work.

Children receive cards and colored pencils. Their task is to find balls in which the verbs’ endings are pronounced as [z] and colour them in red and the balls in which the verbs’ endings are pronounced as [s] – in green. The first person to finish the task without mistakes is the winner. (HO1).

[z] [s]

To see – sees to like – likes

To play – plays to look – looks

To stand – stands to take – takes

To know – knows to want – wants

To come – comes to put – puts

To give – gives to get – gets

Teacher: The Present Indefinite Tense is used when an action is happening right now, or when it happens regularly. The simple present tense is formed by adding -s or -es to the end, depending on the person. We add 'S' in the third person.For example,

I see a dog.

You see a dog.

He sees a dog.

She sees a dog.

It sees a dog.

We see a dog.

They see a dog.

The verbs to do – робити, to say – говорити, to have – мати in the third person have such forms as does, says, has.

I do – he / she / it does.

I say – he / she / it says.

I have – he / she / it has.

Teacher: Let’s continue to practice your grammar skills and do the next task.

Task. The first, I’ll tell you the sentences and your task is to say them in the 3rd person in singular. For example,

We play football in the yard. – He plays football in the yard.

(Pupils do the task).

Game 3. (Groups of 6 Ss).

Teacher: The second task to practice your grammar is a game with the help of a ball. For this task you can get 3 points – 1 point for your pronunciation, 1 point for your vocabulary and 1 point for your grammar.

The children are divided into two groups. The pupil from the first group tells the sentence in Present Indefinite Tense. He throws a ball to the other pupil from the second group and tells the sentence missing the verb. The pupil with the ball repeats that sentence using the right form of the verb and then throws the ball to another pupil from the first group telling his sentence without verb etc. There is a penalty point for every mistake.

Physical relaxation exercise.

A song: “Clap your hands”.

Teacher: So we have already done a great deal of today’s work but before we continue I would like you to have a brake and relax for a while. Let’s sing the song “Clap your hands” and do some exercises.

(Pupils sing the song and do some exercises).

A song: “Clap your hands”.

Everybody clap your hands,

Clap your hands like this.

Everybody stamp your feet,

Stamp your feet like this.

Get down low,

Touch your toe,

Jump up high,

Wave goodbye!

Writing practice

Teacher: To practice your writing skills let’s do the exercise 3B on page 85 (HO3). For this task you can get 3 points – 1 point for the right sentence structure, 1 point for your vocabulary and 1 point for your grammar. Your task is to make up sentences using the example and write them down into your notebooks.

(Pupils make up sentences and write them down into their copybooks. Then they read the sentences one by one and the others guess who he/she is).

Reading. Group work. (Groups of 6 Ss).

Teacher: Let’s practice your reading and play the last game «Who will read correctly?» For this task you can get 4 points – 2 points for your correctness, 1 point for your speed and 1 point for your understanding. So, look at the exercise 2 on page 84 (HO2).

Game 4. «Who will read correctly?»

Teacher reads and explains the meanings of the words, sentences and pays their attention to the pronunciation of some sounds. The children read the text. After that the teacher gives 2 or 3 minutes to study the text. Two pupils from each group read the text aloud. There is a penalty point for every mistake. That group which has more points is the winner.

(Pupils do the task.).

Conclusions. Timing – 5 min.

Homework.

Teacher: Your hometask is exercise 6 on page 85 (HO3). Your task is to make a project, to draw pictures and write a page from your planner.

Summarizing. Assessments, their motivation.

Teacher: Today we’ve learned the Present Indefinite Tense and did a lot of training exercices. So, tell me please what have you learned today?

P1: I practiced my writing.

P2: I got acquainted with the Present Indefinite Tense.

P3: I practiced my reading.

P4: I learned the rules of the spelling of the verb’s endings.

P5: I revised the topic’s vocabulary.

Teacher: Your marks are the following… (Final Assessment).

Teacher: So I’m tired. I want to go home. But first let’s say good bye!

Teacher: Good-bye, children!

Good-bye, children!

It’s time to say good-bye!

Pupils: Good-bye, teacher!

Good-bye, teacher!

It’s time to say good-bye!

Teacher: Our lesson is coming to the end. You were very active today. Thank you! The lesson is over. Good bye.

ВИСНОВКИ

Опрацювавши науково-методичну літературу, було розглянуто історичне походження гри і виявлено, що гра має багатовікову історію, її виникнення зумовлене розвитком суспільства і пов'язаною з ним зміною становища дитини в системі суспільних відносин.

Проаналізувавши роль гри на уроці англійської мови, можна сказати, що гра є інструментом викладання, що активізує розумову діяльність дітей, які навчаються, дозволяє зробити навчальний процес привабливим і цікавим, примушує хвилюватися і переживати, що формує могутній стимул до оволодіння мовою. Прийом гри має безсумнівну дидактичну цінність, адже він сприяє ефективному засвоєнню матеріалу й поліпшенню загального настрою в класі, а також подоланню психологічних бар’єрів як у самому класі, так і між класом і педагогом. Гра підвищує якість навчання. Граючи, учні невимушене використовують свій запас знань, умінь та навичок, бо вони бачать можливість використання ситуації, наданої в грі, в реальному житті, чого не може дати механічне тренування. Саме ігрові методи значно полегшують засвоєння складних граматичних конструкцій, розширюють словниковий запас, допомагають створити наближені до життя ситуації і дають можливість дітям оволодіти необхідними комунікативними навичками й адаптуватися до реалій і потреб навколишнього середовища. Гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, ігри мають величезну методичну цінність, вони цікаві як учителю, так і учню.

Дослідивши поняття «гра», було охарактеризовано її різновиди та розроблено систему ігор, яка б охоплювала інтереси всіх учнів класу.

Таким чином, ігрові прийоми додають навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнюють мотивацію вивчення англійської мови і значно підвищують якість оволодіння нею. Безперечно, вони стають могутнім фактором психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може розв’язати проблему природного ненасильницького впровадження англійської мови у світ дитини.

Отже, беручи за основу вищесказане, можна говорити, що гра – це засіб, який гарантує позитивний емоційний стан, підвищує працездатність і зацікавленість педагогів і учнів. На всіх етапах розвитку особистості вона сприймається як цікаве, яскраве, необхідне для життєдіяльності заняття, і чим старший учень, тим більше він відчуває її розвивальне й виховне значення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Близнюк О. І. Ігри у навчанні іноземних мов. Посібник для вчителів / О. І. Близнюк, Л. С. Панова. – К.: Освіта, 1997. – 64 с.

2. Гис В. Й. Методика проведення гри як засобу активної пізнавальної діяльності / В. Й. Гис // Англійська мова та література. – №6 . – 2010. – С. 7 – 9.

3. Голуб Л. І. Використання рольових ігор на уроках англійської мови / Л. І. Голуб // Педагогічний досвід у професійно-технічній освіті. – №2. – 2009. – С. 19 – 24.

4. Демішева А. К. Рольові ігри на уроках англійської мови / А. К. Демішева // Англійська мова та література. – №13. – 2010. – С. 2 – 9.

5. Железняк Л. О. Ігрова діяльність як поліфункціональний прийом в методиці викладання іноземної мови [Електронний ресурс] / Л. О. Железняк. – Україна, Коледж Сумського національного аграрного університету: http://www.pdaa.com.ua/np/pdf/67.pdf.

6. Иванцова Т. Ю. Игры на английском языке / Т. Ю. Иванцова // Иностранные языки в школе. – №4. – 2008. – С. 52 – 57.

7. Игра в тренинге. Возможности игрового взаимодействия / Под ред. Е. А. Левановой. – СПб.: Питер, 2006. – 325 с.

8. Клікман В. П. Навчальні ігри на уроках англійської / В. П. Клікман // Англійська мова та література. – №27. – 2004. – С. 2 – 7.

9. Кочергіна Л. Місце і роль гри у системі навчання іноземної мови / Л. Кочергіна // Рідна школа. – №3. – 2005. – С. 48 – 50.

10. Маслыко Е. А. Настольная игра преподавания иностранного языка / Маслыко Е. А., Бабинская П. К., Будько А. Ф. – Минск: Вышейшая школа, 2001. – 455 с.

11. Мильруд Р. П. Организация ролевой игры на уроке / Р. П. Мильруд // Иностранные языки в школе. – №3. – 2003. – С. 15 – 18.

12. Несвіт А. М. Англійська мова: Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів / А. М. Несвіт. – К.: Генеза. – 2009. – 240 с.

13. Немов Р. С. Психология / Р. С. Немов. – М.: Высшее образование, 2007. – 345 с.

14. Німчук Г. Б. Розважально-пізнавальні ігри на уроках англійської мови / Г. Б. Німчук // Англійська мова та література. – №28. – 2003. – С. 12 – 15.

15. Пассов Е. И. Урок иностранного языка в средней школе / Е. И. Пассов. – М.: Просвещение, 1988. – 223 с.

16. Петричук И. И. Еще раз об игре / И. И. Петричук // Иностранные языки в школе. – №2. – 2008. – С. 37 – 42.

17. Пучкова Ю. А. Игры на уроках английского языка / Ю. А. Пучкова. – М.: АСТ, 2003. – 230 с.

18. Стом О. Ю. Навчальні ігри в початковій і середній школі / О. Ю. Стом, С. В. Рудь. – Харків: Основа, 2010. – 127 с.

19. Флод Л. С. Рольова гра у навчанні англійської мови / Л. С. Флод // Англійська мова та література. – №4. – 2010. – С. 2 – 4.

20. Эльконин Д. Б. Психология игры / Д. Б. Эльконин. – М., 1978. – 258 с.

21. Ярыгина Н. Т. Организация игр на уроке / Н. Т. Ярыгина // Англійська мова та література. – №14. – 2010. – С. 20 – 27.

22. Mario Rinvolucri. Grammar games.

23. Ruth Rice. English Teacher's Book of Instant Word Games 1st Edition.

Додаток 1

Final Assessment

№	Cards Work	Group Work (Game 3)	Writing practice	Group work (Game 4)	Final Assessment
P1	2	1	3	4	10
P2	1	3	3	2	9
P3	1	2	3	0	6
P4	1	2	3	0	6
P5	1	1	2	4	8
P6	1	3	2	0	6
P7	1	3	1	3	8