Курсова робота на тему: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ ( на прикладі АТ АКБ «КОНКОРД» )

Про матеріал
Метою роботи є обґрунтування теоретичних та методичних засад процесу формування і використання фінансових ресурсів банку та розробка шляхів підвищення ефективності діяльності банку.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Фінанси»

на тему: ОСОБЛИВОСТІ  ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ ( на прикладі АТ АКБ «КОНКОРД» )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 


ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..…...4

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАНННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ  …. .........................................5

1.1.Фінансові ресурси банківських установ, їх сутність та види. ………........8

1.2.Джерела формування фінансових ресурсів………...………...……............13

1.3 Напрямки використання фінансових ресурсів………………………........20

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ АТ АКБ «Конкорд»… ........

2.1 Організаційно-економічна характеристика АТ АКБ «Конкорд».............

2.2 Аналіз фінансового стану АТ АКБ «Конкорд»…………………………..

2.3 Аналіз формування та використання фінансових ресурсів АТ АКБ «Конкорд»........................................................................................................

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В АТ АКБ «Конкорд»

3.1 Проблеми та недоліки в процесі підвищення ефективності операцій формування та використання фінансових ресурсів ……………………….

3.2 Напрямки підвищення ефективності діяльності комерційних банківських установ……………………………………………………………………… 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...... 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Комерційні банки є основою для розвитку всієї національної економіки. Ефективність діяльності банків в основному залежить від діяльності підприємств, оскільки кредити комерційних банків допомагають заповнити український ринок споживчими товарами, паливом, енергоносіями та іншими товарами. Комерційні банки- це специфічні установи що залучають вільні кошти, направляючи їх до тих галузей економіки, які їм потрібні. Для розвитку економіки країни та ефективності банківської діяльності в цілому необхідний пошук шляхів покращення якості та структури активів і пасивів. Тому тема дослідження є актуальною і має важливе практичне значення.

Метою роботи є обґрунтування теоретичних та методичних засад процесу формування і використання фінансових ресурсів банку та розробка шляхів підвищення ефективності діяльності банку.

Завданнями курсової роботи є:

-  вивчити фінансові ресурси банківських установ, їх сутність, види та джерела формування;

- проаналізувати напрямки використання фінансових ресурсів;

- розкрити організаційно-економічну характеристику АТ АКБ «Конкорд»;

- виконати аналіз фінансового стану АТ АКБ «Конкорд»;

- провести аналіз формування та використання фінансових ресурсів АТ АКБ «Конкорд»;

- визначити проблеми та недоліки в процесі підвищення ефективності операцій формування та використання фінансових ресурсів;

- запропонувати напрямки підвищення ефективності діяльності комерційних банківських установ.

Об'єктом дослідження є формування і використання фінансових ресурсів АТ АКБ «Конкорд».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

 

1.1. Фінансові ресурси банківських установ, їх сутність та види

 

У сучасних умовах неодмінною частиною фінансової системи країни є банківська система, яка відповідає за виконання багатьох важливих економічних функцій. Це вимагає від суб'єктів господарювання, включаючи комерційні банки, достатньої кількості фінансових ресурсів.

Дефініція «фінансових ресурсів банку» є достатньо дослідженою у вітчизняних та зарубіжних наукових колах. Відзначаємо вагомий внесок у розробку понятійного апарату М.Д. Алексеєнко, А.П. Вожжов, Л.А. Костирко, Ж.М. Довгань, А.М. Мороз, С.М. Павлюк, М.І. Савлук,.

Встановлено відсутність єдиного підходу до трактування «фінансові ресурси банку». Науковці та практики використовують низку інших понять у якості синонімів, зокрема «ресурси банку», «банківські ресурси», «капітал банку» тощо.

Фінансові ресурси комерційних банків мають певну структуру, тобто відношення власних коштів банку до зобов'язань. Важливо розуміти, що структура фінансових ресурсів банку обумовлюється впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, зокрема універсалізації чи спеціалізації банку, його кредитної стратегії й тактики, обсягу послуг, які пропонують клієнтам, і, звичайно, стану економіки країни, що робить її доволі динамічною. Забезпечення оптимального співвідношення між власними, залученими та запозиченими коштами є особливо важливим в умовах дефіциту фінансових ресурсів.

У Законі України «Про банки та банківську діяльність», який визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначення фінансових ресурсів банку відсутнє, але розкрито сутність регулятивного капіталу та його структуру, зокрема основний капітал та додатковий. Регулятивний капітал банківської установи відповідає власному капіталу підприємства, тобто є однією із складових фінансових ресурсів банку.

Ресурсами єдиного комерційного банку є кошти, якими керує та використовує банк для забезпечення відповідності його господарської діяльності вимогам регулюючих органів. Фінансові ресурси банку - це сукупність акумульованих з різних джерел коштів, які формуються у процесі розподілу та перерозподілу та використовуються у банківській діяльності з метою отримання прибутку.

Алексєєнко М. обґрунтувала наступне визначення банківського капіталу як грошових коштів та виражених у грошовій формі частки матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для здійснення операцій з розміщення коштів і надання послуг з метою одержання прибутку. Відповідно, банківський капітал є складовою банківських ресурсів. Принципова різниця між банківськими ресурсами та банківським капіталом полягає в тому, що банківські ресурси в будь-який час більші або рівні банківському капіталу. Рівність означає, що наявні ресурси перебувають в обороті банку з метою одержання прибутку.

У зарубіжній практиці науковці Едвін Дж. Долан, Колін Д. Кемпбелл, Е. Гілл розглядають «фінансові ресурси банку» з облікової точки зору, приділяючи увагу його складовим: акціонерному капіталу, депозитам, різним видам позик та іншим зобов’язанням і зосереджують увагу на концепціях та методичних підходах до управління фінансових ресурсів.

Отже, фінансові ресурси банків - це грошові ресурси банків, що формуються з різних джерел з врахуванням вимог законодавства у сфері банківського нагляду, використовуються з метою ефективного здійснення банківської діяльності та забезпечення прибутку його власникам.

Для успішного функціонування банківської установи важливо не тільки зрозуміти обсяг наявних ресурсів, але й оцінити потенційні можливості для залучення потенційних ресурсів та їх використання. У сучасному діловому середовищі України перспектива банківської галузі змінилася, головне - збалансувати роль балансового управління фінансовими ресурсами банківських установ. Тому питання, що стосуються визначення ролі та характеру управління фінансовими ресурсами, є особливо важливими.

 

 

  1.           Джерела формування фінансових ресурсів

 

Інша економічна категорія безпосередньо пов'язана з економічною категорією фінансових ресурсів - джерелом фінансових ресурсів. Як категорія у спеціальній фінансовій літературі джерело фінансових ресурсів найчастіше розглядається безпосередньо в роботах про фінансові ресурси, але навіть тут немає чіткого пояснення.

Деякі економісти вважають, що джерелом фінансових ресурсів є фінансові ресурси, що складають їх матеріальний склад, інші економісти вважають, що джерелом фінансових ресурсів є незалежна категорія, пов'язана з фінансовими ресурсами. Однак у більшості випадків немає жодної причини, чому застосовується цей метод.

Через цю плутанину в термінології джерело складу фінансових ресурсів часто неправильно описується. Думаю, така ситуація ускладнює управління фінансовими ресурсами. Інші економісти зазначали, що виявлення фінансових ресурсів та їх джерел ускладнює управління фінансовими  ресурсами.

Якщо фінансові ресурси представляють частину всіх засобів підприємства, джерело їх формування означає частину фінансових засобів, що використовуються для формування цих фінансових ресурсів.

Формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств пов'язане з трьома основними етапами їх діяльності.

По-перше, це процес початкового формування фінансових ресурсів (створення власних фінансових ресурсів). Сформовані на цьому етапі фінансові ресурси визначають потребу в так званому стартовому капіталі, рівні його ліквідності, швидкості обороту тощо.

По-друге, етап поповнення власного оборотного капіталу для підтримки безперервного процесу кругообороту. Цей етап формування фінансових ресурсів можна розглядати як постійний процес функціонування підприємства.

По-третє, це розміщення операційної діяльності та здійснення форм її диверсифікації шляхом формування нових структурних одиниць тощо, за умови високої і зростаючої ринкової вартості підприємства.

По-четверте, формування фінансових ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності підприємством.

Але для всіх етапів діяльності підприємства існує лише одне правило: формування фінансових ресурсів має бути цілеспрямованим, щоб задовольнити потреби певних видів та оптимізувати його склад, структуру та джерела фінансування для забезпечення умов для ефективної роботи  підприємств.

Фінансові ресурси постійно знаходяться в обігу, тобто вони формуються за рахунок коштів, що звільняються з обігу. Компанія продовжує закуповувати необхідні матеріальні ресурси для наступного виробничого циклу. Тому теоретично для формування фінансових ресурсів достатньо одного джерела - для отримання коштів від реалізації вироблених товарів.

Існує ряд причин, які роблять неможливим або неефективним створення фінансових ресурсів із власних джерел. Це головним чином для накопичення готової продукції на певних етапах для подальших масових продажів, що вимагає переказних платежів, особливо при міжміських перевезеннях продукції, закупівлі переробленої сировини у дочірніх компаніях тощо.

Значну частину джерел фінансових ресурсів становлять позикові фінансові ресурси, включаючи позики та кредиторську заборгованість.

Кредиторська заборгованість часто використовується як фінансовий ресурс, включаючи борги перед працівниками на основі заробітної плати та бюджету. Частина кредиторської заборгованості була в обігу. З цієї причини вони еквівалентні внутрішнім джерелам і називаються стабільними пасивами. Особливістю таких джерел є те, що насправді вони не є власними джерелами, які становлять фінансові ресурси, а розглядаються як внутрішні джерела. Це стабільне зобов’язання, яке відрізняється від інших залучених коштів, яке на практиці також використовується як джерело фінансових ресурсів, але не може бути використано як власне джерело для нагляду.

Якщо розглядати, складові джерел формування фінансових ресурсів,  і тут усі вчені одностайні, до них слід віднести виручку від реалізації продукції, робіт та послуг і її складові: прибуток та амортизаційні відрахування на повне відновлення засобів виробництва, виручку від реалізації надлишкового та непотрібного майна, тварин, вибракуваних із основного стада, бюджетні асигнування, кредити банку та інші запозичені джерела, кредиторську заборгованість, джерела, які мобілізуються через фінансовий ринок та перерозподіляються державою тощо.

Варто також зазначити, що процес приватизації державної та колективної власності та перехід до ринкових умов не можуть вплинути на формування корпоративних фінансових ресурсів.

Тому завдяки економічним реформам в Україні розширились власні джерела коштів для підприємств та склад джерел коштів, залучених з-за кордону.

Конкретний стан джерела фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств найкраще характеризується його структурою, оскільки це спосіб визначити відносну важливість різних компонентів джерела в загальній його кількості. За сучасних обставин компанії не тільки розглядають стадію господарських операцій та розвиток майбутньої економічної діяльності, але й самостійно формують фінансові ресурси для забезпечення необхідної кількості. У міру зменшення частки власних ресурсів частка позикових ресурсів зростала, головну роль займала кредиторська заборгованість та банківський кредит.

Аналіз джерельної структури фінансових ресурсів українських підприємств підтверджує той факт, що основним напрямком формування фінансових ресурсів є власне джерело, тобто дохід. Дуже важлива його частка у складі ресурсів, що відображає прагнення підприємств використовувати дешеві ресурси при формуванні фінансових ресурсів.

Склад і структура фінансових ресурсів підприємств не тільки визначають політику фінансування господарської діяльності підприємств, але й впливають на фінансові результати діяльності підприємств.

Однак є певні чинники, що впливають на обсяг і структуру фінансових ресурсів підприємства (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Основні фактори які впливають на обсяг та структуру джерел фінансових ресурсів підприємств

Зовнішні фактори

Внутрішні фактори

Державна фінансова підтримка

Форма власності

Амортизаційна політика

Організаційно-правова структура

Галузева приналежність

Кредитоспроможність підприємства

Податкова політика

Внутрішня фінансова політика підприємства

Розмір процентних ставок за кредитами

Мета і завдання фінансово-господарської діяльності на певному проміжку часу

Розвиток фінансового ринку та його інфраструктури

Збільшення кредиторської  заборгованості

Інфляційні процеси

Збільшення обсягів виручки

 

Майже кожна компанія повинна отримати найкраще співвідношення між джерелом фінансових ресурсів та можливістю одночасного використання банківських позик та бюджетних асигнувань.

Отже, необхідність раціональної структури джерел формування фінансових ресурсів зумовлена рядом причин.

По-перше, власні та позичені джерела мають різну вартість, тому кожне підприємство повинне індивідуально провести поелементну оцінку вартості фінансових ресурсів й індивідуально визначити доцільність формування фінансових ресурсів за рахунок джерел, вилучаючи їх на певний час з кругообороту, або залучення інших видів джерел.

По-друге, від правильного співвідношення власних і позичених фінансових ресурсів залежить подальше оптимальне здійснення розширеного відтворення на підприємстві.

По-третє, в сучасних умовах обсяг власних фінансових ресурсів підприємства характеризує потенціал залучення додаткових фінансових ресурсів, що забезпечує додаткові прибутки, разом з іншими, не такими впливовими факторами, це оцінює ринкову вартість сільськогосподарського підприємства.

По-четверте, аналіз структури джерел фінансування фінансовими ресурсами набуває дедалі більшого значення з точки зору налагодження взаємовідносин із фінансовими інститутами, зокрема банками.

Вивчення тенденцій та своєчасне виявлення причин суперечностей та дисбалансів у формуванні фінансових ресурсів може дати можливість підприємству адаптуватися до власних можливостей для запобігання помилок та погіршення фінансового стану.

 

 

1.3 Напрямки використання фінансових ресурсів

 

Витрати комерційного банку можна класифікувати за формою і способом обліку.

За формою розрізняються процентні витрати, безпроцентні та інші витрати.

Процентні витрати складаються з відсотків, сплачених клієнтам по вкладах до запитання і термінових депозитів, депозитам інших банків, за кредитні ресурси, куплені в інших банків, випущеним цінним паперам.

Безпроцентні витрати включають частина загальнобанківських операційних витрат і усі витрати на зміст апарата керування.

Інші витрати зв'язані зі створенням резервів, які відносяться на собівартість банківських операцій, сплатою податків, збитками від спекулятивних операцій на ринку цінних паперів, валютному ринку, від продажу майна банку і т. д.

По способі обліку виділяють три групи витрат:

    - операційні і різні витрати банку;

    - витрати на зміст апарата керування;

   - штрафи, пені і неустойки, сплачені банком.

До операційних і різних витрат банку відноситься частина податків, що сплачуються банком, що сплачуються відсотки за притягнуті ресурси, амортизація основних фондів, знос МБП і нематеріальних активів, витрати по оренді, на рекламу, оплату послуг обчислювальних центрів, поштові і телеграфні витрати, плата за навчання, за бланки, магнітні носії інформації, пакувальні матеріали і деякі інші витрати некапітального характеру. Як видно з цього переліку, операційні витрати поділяються на процентні, безпроцентні та інші.

До операційних витрат банку відноситься тільки частина податків банку: податок на майно, податок на користувачів автомобільних доріг, податок із власників транспортних засобів, податок на придбання автотранспортних засобів, податок на землю, податок на додану вартість, спеціальний податок у фонди фінансової підтримки найважливіших галузей народного господарства. Усе це – податки, які відносяться на собівартість банківських операцій. Податок на прибуток на відміну від перерахованих операцій сплачується з балансового прибутку банку, тобто є одним з напрямків її розподілу.

До другої групи - витрати на зміст апарата керування - відносилася зарплата, премія й інші виплати стимулюючого і характеру, що компенсує, перерахування у фонди соціального призначення, витрати по змісту будинків, устаткування і легкових автомобілів, на охорону, представницькі, командировочні і канцелярські витрати та ін. По характеру ця група витрат відноситься до безпроцентних витрат.

Деякі витрати можуть відноситися на видаткові рахунки банку, тобто на собівартість його операцій, у межах Законодавчих норм. Це - витрати на відрядження, компенсації за службові поїздки на особистих автомобілях, представницькі витрати, витрати на рекламу, процентні витрати на оплату міжбанківського кредиту.

Виділяється також група витрат, що відноситься безпосередньо на рахунок "Прибутки та збитки звітного року": збитки від розкрадань, прорахунки і нестачі по касових операціях, збитки від прийняття неплатоспроможних і фальшивих грошових знаків і монети. Усі ці витрати по змісту представляють прямі збитки банку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ АТ АКБ «Конкорд»

 

2.1 Організаційно-економічна характеристика АТ АКБ «Конкорд»

 

        АТ «АКБ «Конкорд» було засновано 7 серпня 2006 року.

У 2012 його основними бенефіціарами стали Олена Сосєдка та Юлія Сосєдка, що стало новим етапом розвитку банку.

За цей час було відкрито 14 відділень: 4 в Дніпрі, 3 в Києві, 2 в Одесі, а також у Львові, Кривому Розі, Запоріжжі, Новомосковську та Харкові.

З 2016 року CONCORDBANK має контракт з незалежним процесинговим центром «ProCard», що робить його абсолютно незалежним у всьому – від випуску суперсучасних карт до терміналів, від забезпечення бонусних систем до надшвидкостей в оплатах.

АТ «АКБ» КОНКОРД» першим серед малих і середніх банків України став принциповим членом платіжних систем Mastercard, Visa та ПРОСТІР.

За весь час діяльності (з 2006 року) банком емітовано понад 100 000 платіжних карток, кожну з яких можна підключити до Apple Pay, Google Pay та Garmin Pay.

“Головним напрямком діяльності АТ «АКБ «КОНКОРД» є здійснення банківських операцій і надання послуг, на підставі ліцензій, наданих Банку Національним банком України, фізичним та юридичним особам.

Протягом 2019 року Банк здійснював свою діяльність у відповідності до банківської ліцензії на право здійснювати банківські операції №230 від 07.11.2011. Протягом звітного періоду Банк продовжував вести професійну діяльність на ринку цінних паперів, а саме:

  1. брокерську діяльність на підставі ліцензії серії АД №034476;
  2. дилерську діяльність на підставі ліцензії серії АД №034477, термін дії ліцензії з 18 липня 2012 року необмежений;
  3. депозитарну діяльність депозитарної установи на підставі ліцензії №1484, термін дії ліцензії з 18 вересня 2015 року необмежений.

Наявність індивідуального підходу до кожного окремого клієнта з врахуванням їх потреб, дозволяє Банку залучати широкий спектр клієнтів. Оперативність в прийнятті рішень дає можливість конкурувати з іншими банками України. Зважене ціноутворення, відсутність проблемних кредитів, забезпечує дохідність кредитних операцій на високому рівні”[33].

“Основні продукти та послуги Банку:

- у корпоративному бізнесі: розрахунково-касове обслуговування; залучення депозитів; надання кредитів (кредитні лінії, овердрафти); надання гарантій (тендерних, виконання зобов’язань); обслуговування ЗЕД (валютний контроль, купівля-продаж валюти).

Протягом 2020 року Банк пропонує клієнтам широку лінійку банківських продуктів щодо надання гарантій, враховуючи безресурсність даних операцій (до моменту настання гарантійного випадку). Вигідні цінові умови та оперативність в прийнятті рішень дозволили Банку зайняти лідируючи позиції на ринку банківських гарантій, що використовуються для участі у тендерах.

у роздрібному бізнесі: оформлення класичних банківських продуктів (РКО, відкриття та обслуговування поточних (у т.ч. карткових) рахунків, випуск пластикових карток міжнародного рівня, залучення коштів на депозитні рахунки, надання у оренду банківських сейфів); участь у міжнародних системах грошових переказів: Western Union, MoneyGram, Welsend, MONEGO, SWIFT, запровадження систем Р2Р-переводів, у т.ч. міжнародних; запровадження сучасних технологій при обслуговуванні клієнтів роздрібного бізнесу (реалізація системи дистанційного обслуговування icON25 (адаптивна WEB-версія, мобільні застосунки для iOS, Android), надання можливості токенізації карт завдяки Apple Pay та Google Pay; запуск telegram-бота для миттєвого оформлення сучасної цифрової prepaidкартки «Х-card»; введення систем лояльності для клієнтів («кешбек»/бонуси) та проведення багатьох конкурсів та компаній (у т.ч. з Mastercard)”[33].

“Банк продовжує обслуговування банківських платіжних карток міжнародних платіжних систем Visa International та MasterCard International. У вересні 2015 року ПАТ «АКБ «КОНКОРД» отримав статус принципового члена міжнародної платіжної системи MasterCard International та в вересні 2016 року перейшов на новий процесинг від ТОВ «Прокард». Прокард – це новий процесинговий центр в Україні, який є незалежним процесингом і надає бездоганний сервіс, новітні технології та безпеку фінансових операцій. Банк є постійним партнером

ТОВ «Прокард» та планує впроваджувати сучасні процесингові технології для максимальної швидкості розрахунків і надання клієнтам послуг найвищої 5 якості. В червні 2017 року ПАТ «АКБ «КОНКОРД» отримав статус принципового члена міжнародної платіжної системи Visa International і разом з ТОВ «Прокард» здійснив проект розбудови прямих каналів до Visa, та технічну сертифікацію послуг, що надаються Банком.

Банк з ТОВ «ПРОКАРД» пройшов проект впровадження еквайєрського 3DSecure (додаткова верифікація операцій клієнтів в інтернет-середовищі). Завдяки цьому, в 2019 році Банк продовжив активно надавати послуги на ринку електронної комерції, а саме: інтернетеквайринг, Р2Р перекази між фізичними особами; перекази С2А та А2С, ініціаторами яких виступають юридичні особи.

У 2020 році керівництво Банку спрямовувало зусилля на розширення кола клієнтів та диверсифікацію ресурсної бази з метою зменшення ризиків погіршення ліквідності та платоспроможності АТ «АКБ «КОНКОРД» внаслідок можливих різких коливань залишків на рахунках клієнтів.

На звітну дату Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (свідоцтво учасника фонду № 184, дата реєстрації 18.01.2007, реєстраційний № 193)” [33].

“АТ «АКБ «КОНКОРД» має наступну організаційну структуру (Додаток А): 

  1.               Вищим органом управління Банку є Загальні збори акціонерів.
  2.               Наглядова рада Банку- орган, що здійснює контроль за діяльністю Правління, захист прав акціонерів, вкладників та кредиторів Банку.

Наглядова рада Банку не бере участі в поточному управлінні Банком.

Наглядовою радою утворено наступні комітети Наглядової ради: Комiтет з питань аудиту Наглядової ради з метою пiдвищення ефективностi роботи Наглядової ради Банку з питань нагляду за питаннями фiнансової звiтностi та системи внутрiшнього контролю, пiдвищення ефективностi дiяльностi служби внутрiшнього аудиту Банку та зв'язками iз зовнiшнiми аудиторами. Комiтет з управлiння ризиками з метою ефективного управлiння ризиками Банку. Виконавчим органом Банку, що здійснює поточне управління, є Правління Банку”[33].

До організаційної структури банку також входять чотирнадцять відділень, які здійснюють банкiвськi операцiї, передбаченi Положеннями про вiддiлення (Львівське, Новомосковське, Дніпровське, Київське, Харківське, Запорізьке, Одеське, Криворізьке тощо).

Стратегiя розвитку регiональної мережi передбачає орiєнтацiю на вiдкриття та роботу вiддiлень з широким спектром банкiвських послуг з метою розширення кола клiєнтiв, пiдвищення якостi обслуговування клiєнтiв та реалiзацiї послуг.

Досягнення за 2018–2020 роки:

1. Стали першими серед недержавних банків, хто запустив інтернет-еквайринг ConcordPay з опціями від Apple Pay і Google Pay, що дозволило лідерам українського онлайн-бізнесу підвищити конверсію своїх торгових майданчиків.

2. Першими в Україні запустили мобільну версію Bank ID за технологією QR-коду.

3. Першими в Європі підключилися до 3ds v2.1 за емісією Mastercard.

4. Стали банком № 1 з видачі валюти за міжнародними картками та картками іноземних банків (понад 1 млн доларів щомісяця).

  1.               Відкрили офіс у найкращому бізнес-центрі Києва – «Leonardo» (у ньому знаходяться офіси Visa та Mastercard), 2 VIP-відділення в Дніпрі та Києві + 2 VIP-зони в Харкові та Львові, а також перше відділення в Новомосковську та ще одне в Дніпрі в ТЦ «Наша Правда».
  2.               Першими в Україні запустили окремі боти для оформлення карток за 30 секунд у Viber і Telegram без візиту до банку.
  3.               Стали платформою для створення першої в Україні відкритої фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions.
  4.               Запустили проєкт з компанією HIGHPASS з надання аеропортових сервісів нового формату в основних аеропортах України та за міжнародними напрямками, які користуються попитом (Туреччина, Єгипет, ОАЕ).
  5.               Уклали договір із Запорізьким аеропортом про надання послуг бізнес-залу нашим VIP-клієнтам, власникам карток VISA INFINITE і MC WORLD ELITE
  6.               Наші клієнти отримали доступ до мобільного додатку NEOBANK.
  7.               Перше місце в номінації «Лідер кредитування серед населення і за значний внесок у благодійність» у межах Всеукраїнського проєкту «ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ УКРАЇНИ 2018: гідні, успішні, надійні».
  8.          Друге місце в номінаціях «Найкраща дебетова карта», «Найкраща дебетова VIP-карта» та «Найкраща кредитна VIP-карта» та третє місце в номінації «Найкраща кредитна карта» за результатами престижної фінансової премії «FinAwards 2019».
  9.          Потрапили в десятку найуспішніших банків країни в категоріях «Інтернет-банкінг» і «Мобільний банкінг» на премії FINANCIAL CLUB AWARDS 2019.
  10.          Перше місце в номінації «Ощадний банк для бізнесу» в категорії «Банки з приватним капіталом серед невеликих банків» у межах фінансової премії «2020 Банки року», організованої компанією «Financial club».
  11.          «Найкращий банк-еквайєр» (2-е місце) за підсумками премії PaySpace Magazine Awards 2020.
  12.          IconBridge від ConcordBank посів перше місце в номінації «Найкращий techfin-проект» у межах премії PaySpace Magazine Awards 2020 року, а платіжний сервіс ConcordPay посів 3-є місце в номінації «Найкращий партнер інтернет-магазинів з приймання платежів».
  13.          Отримали нагороди від «Фінансового клубу» в межах дослідження «Банки року 2021» як «Прибутковий банк» і «Ощадний банк для населення».
  14.          Компанія Visa відзначила нас сертифікатом «For driving SME business» за підтримку малого та середнього бізнесу у 2020 році.
  15.          Карта ONE ConcordBank у 2020 році отримала нагороду в номінації «ONE IN A MILLION CARD» від міжнародної платіжної системи Mastercard.

Основні показники діяльності банку проаналізовано в таблиці 2.1:

Таблиця 2.1

Основні показники діяльності банку (складено на основі даних фінансової звітності АТ «АКБ «Конкорд»)

Показники

2018

2019

2020

Зростання у 2020 році відносно 2019 р.

КІЛЬКІСТЬ СПІВРОБІТНИКІВ

278

393

452

166

АКТИВИ, МЛН ГРН

1032

2039

2747

у 2,66 рази

СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ БАНКУ, МЛН ГРН

200

200

259

у 1,30 рази

КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ ЮР. ОСІБ, МЛН ГРН

518

703

713

у 1,38 рази

КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ ФІЗ. ОСІБ, МЛН ГРН

31

35

37

у 1,19 рази

ЗАЛИШКИ КОШТІВ ФІЗ. ОСІБ, МЛН ГРН

431

630

925

у 2,15 рази

ПОДАТКИ (ПДФО, ЄСВ, ПДІ І Т.П.), МЛН ГРН

21

43

58

у 2,76 рази

ЧИСТИЙ ПРИБУТОК, МЛН ГРН

10

53

56

у 5,60 разів

 

Як бачимо з таблиці, діяльність банку в динаміці покращилась. А саме: кількість працівників у 2020 році зросла відносно 2018 року аж на 63% (на 174 особи), активи банку зросли на 166%, статуний капітал зріс на 70%,  кредитний портфель юридичних осіб -  на 38%, кредитний портфель фізичних осіб — на 19%, залишки коштів фізичних осіб — на 115%, податки банк сплатив у 2,76 рази більше, а чистий прибуток зріс у 5,6 разів.

Всі показники вказують на ефективну та ліквідну діяльність АТ «АКБ «Конкорд».

 

 

2.2 Аналіз фінансового стану АТ АКБ «Конкорд»

 

Відповідно до Національної рейтингової шкали, затвердженою постановою Кабміну № 665 від  26.04.2007 p,, було прийнято рішення про визнання кредитного рейтингу позичальника АТ «АКБ «Конкорд» на рівні uaAА і характеризується високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками.

Крім того, визначення фінансового стану як “позитивного” вказує на наявність передумов для підвищення рівня рейтингу в найближчій песрпективі при збереженні позитивних тенденцій.

Для висновку про фінансовий стан банку, проаналізуємо його баланс та звіт про прибутки та збитки за 2017-2019 роки в табл. 2.2. і 2.3:                                 

  Таблиця 2.2

Динаміка показників балансу за період 2018-2020 р.р., млн. грн  (складено на основі даних фінансової звітності АТ «АКБ «Конкорд»)

Показники

2018

2019

2020

Відносне відхилення, %

 

2019/2018

2020/2019

1

3

4

5

6

7

Активи, в т.ч.

 

661

1032

2039

198

135

Грошові кошти та їх еквіваленти

41

284

479

В 7 раз

169

Кредити та заборгованість клієнтів

307

549

738

179

134

Основні засоби

43

34

119

79

134

Інші активи

 

28

25

483

89

В 19 раз

Зобовязання

 

448

739

1764

165

239

Кошти клієнтів

443

686

1550

155

226

Інші зобовязання

4

49

200

В 12

В 4 рази

Капітал

213

292

276

137

95

Статутний капітал

200

200

200

-

-

Резервний фонд

12

14

14

117

-

Нерозподілений прибуток

1

9

62

В 9 раз

В 7 раз

 

Активи банку у 2019 році склали 1032 млн. грн  і порівняно з 2018 роком  вони зросли на 98% . У 2020 році активи теж зросли  і склали 2039 млн. грн. (35 % росту). Зростання відбулось по всіх складових актиів, але особливо по грошових коштах (+69%).

“Найбільш значне збільшення обсягу інших фінансових активів на 457 млн. грн. або на 3927%, за рахунок збільшення об’єму операцій з платіжними картками (здебільш екомерції); основних засобів та нематеріальних активів на 92 млн. грн. або на 208,84%, за рахунок придбання приміщення, де розташований головний офіс банку та програмних забезпечень, для переходу на нові комп’ютерні технології.

Обсяг виданих кредитів (після вирахування резервів під кредитні операції) збільшився на 190 млн. грн. або на 34,51% та станом на 31 грудня 2020 складає 739 млн. грн (після вирахування резерву). Протягом 2020 року обсяг кредитів, наданих юридичним особам (без урахування резерву на знецінення кредитів) збільшився на 185 млн. грн. або на 35,69% та станом на 31 грудня 2020 року складав 703 млн. грн.

Обсяг кредитів, наданих фізичним особам (без урахування резерву на знецінення кредитів) збільшився на 4,6 млн. грн. або на 14,88% та станом на 31 грудня 2019 року склав 36 млн.грн. Обсяг резерву на знецінення кредитів збільшився на 18 млн. грн. або на 60,39% та станом на 31 грудня 2020 року склав 48 млн. грн. Збільшення відбулося за рахунок значного збільшення операцій з кредитування юридичних та фізичних осіб.

Активи з права користування у розмірі 24 млн. грн – облік довгострокових договорів оренди у відповідності до МСФЗ 16 «Оренда».

Зобов’язання банку в 2019 році зросли на 65 % і склали 739 млн. грн.  У 2020 році зобов'язання склали 1764 млн. грн, тобто зросли більше ніж вдвічі (139 % росту).

Обсяг коштів клієнтів за 2020 рік збільшився на 865 млн. грн. або на 126,09% та на 31 грудня 2020 року складає 1 550 млн. грн., частка в пасивах – 87,91%. Залишки на поточних рахунках юридичних осіб складають 824 млн. грн або 53,16%. Залишки на поточних рахунках фізичних осіб – 196 млн. грн. або 12,66%.

 До складу коштів клієнтів входять залишки у загальній сумі 160 млн. грн., розміщені клієнтами як забезпечення кредитів клієнтам загальною сумою 339 млн. грн.

Депозитний портфель банку протягом 2020 року збільшився на 267 млн. грн. або 101,89% та станом на 31 грудня 2020 року становить 530 млн. грн., частка в пасивах – 34,17%.

 Депозити юридичних осіб складають 96 млн. грн. або 18,18% депозитного портфелю. Депозити фізичних осіб складають 434 млн. грн. або 81,82% депозитного портфелю.

Загальна сума коштів 10 найбільших вкладників за 2020 рік складає 238 млн. грн. або 45% загального депозитного портфелю (за 2018 рік 108 млн. грн. та 41% відповідно)”[34] .

Незначих змін зазнав власний капітал банку. Розмір статутного капіталу залишався в досліджуваний період (як і резервний фонд) незмінним і був на рівні 200 млн. грн. За рахунок отриманих прибутків, виріс і нерозподілений прибуток (відносно 2018 року — зростання в 62 рази)

Капітал банку у 2020 році зменшився на 17 млн. грн. або 5,7% та станом на 31 грудня 2020 року складав 276 млн. грн. Зменшення обумовлено рішенням, прийнятим Рiчними загальними зборами акцiонерiв 23 квітня 2020 року про вiдмову вiд емiсiї акцiй Банку на загальну суму 70 млн. грн., але незважаючи на відмову від емісії акцій валюта балансу Банку збільшилась на 1008 млн. грн., та отримано чистого прибутку у розмірі 53 млн. грн., що на 44 млн. грн. або 446,28% більше, ніж за попередній звітний період .      

   Таблиця 2.3

Динаміка показників звіту про фінансові результати за період 2018-2020 р.р., тис. грн  (складено на основі даних фінансової звітності АТ «АКБ «Конкорд»)

Показники

2018

2019

2020

Відносне відхилення, %

 

2019/2018

2020/2019

1

3

4

5

6

7

Процентні доходи

79648

109410

140756

137

129

Процентні витрати

19912

32028

63651

161

199

Комісійні доходи

30122

74301

459916

247

В 6 раз

Комісійні витрати

3957

12821

242685

324

В 19 раз

Прибуток

1552

9745

53235

В 6 раз

В 5,5 раз

 

Як бачимо з таблиці, зростання відбулось по всім елементам звіту, як по доходам, так і по витратам. Але позитивним моментом є перевищення темпу росту доходів над темпом росту витрат, внаслідок чого було отримане і зростання прибутку.

 Аналіз структури доходів АТ «АКБ «Конкорд» дає змогу визначити такі основні тенденції:

1. Найбільшу питому вагу займають процентні доходи (97%)

Процентні доходи традиційно є домінуючою складовою валових доходів банківських установ.

Це пояснюється тим, що кредитування в різних формах було і залишається основним напрямом банківської діяльності;

2.  Комісійні доходи є другим за питомою вагою джерелом банківського прибутку. Питома вага комісійних доходів у загальному обсязі доходів банку складає в середньому 7%.

Комісійні доходи поступово зростають завдяки розширенню переліку різноманітних банківських операцій, впровадженню нових продуктів і технологій, збільшенню кількості клієнтів і споживачів банківських послуг.

Інколи так буває, що деякі статті банківських доходів мають від’ємне значення, зокрема, результат від торговельних операцій. У таких випадках питома вага інших статей може невиправдано зростати.

  1.        У інші операційні доходи включаються доходи, що не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а саме: дохід від консультаційних послуг фінансового характеру, від оперативного лізингу, штрафи та пені за банківськими операціями. Частка інших видів доходів особливо не змінюється і перебуває протягом останніх років дослідження на рівні, що не перевищує 1%.

 Отже, можемо зробити висновок про зменшення відсоткової частини процентних доходів, незначне збільшення комісійних доходів та значне збільшення результату від торговельних операцій.

 Аналіз структури витрат банк дає змогу визначити такі основні тенденції:

  1.        Процентні витрати, питома вага яких коливається в межах 28,11% – 57,55%, є основною статтею банківських витрат. Вони включають витрати, пов’язані з депозитами (до запитання та строковими) й операціями з МВФ; кредитами, отриманими НБУ; простими векселями, ощадними (депозитними) сертифікатами та з іншими цінними паперами власного боргу, що емітовані НБУ; інші процентні витрати.
  2.        Комісійні витрати протягом досліджуваного періоду стабільно не перевищують 2% валових витрат.
  3.        Питома вага адміністративних та інших операційних витрат (що включають витрати на персонал, оренду, утримання основних засобів, господарські, комунальні, транспортні витрати тощо) в середньому склали 6%.
  4.        Частка відрахувань у резерви в структурі витрат коливається у межах від 64,39% до 31,96%. Скорочення витрат на формування резервів може свідчити не лише про зменшення обсягу працюючого кредитного портфеля (негативна тенденція), а й про поліпшення його якості (позитивна тенденція).

 Аналізуючи відхилення, можемо зробити висновок про тенденцію до збільшення процентних витрат, незначне збільшення комісійних і адміністративних витрат  та значне зменшення відсоткової частини витрат на формування резервів.

За 2020 рік банком отримано 77 млн. грн. чистого процентного доходу, що на 0,3 млн. грн. або на 0,36% менше, ніж у 2019 році. Чистий комісійний дохід банку за 2020 рік склав 217млн. грн., що на 156 млн. грн. або на 253,34% більше, ніж у 2019 році.

Найбільшу частку в комісійному доході (436 млн. грн. або 94,72%) становлять комісії від розрахунково-касового обслуговування клієнтів. Торговий та інший дохід банку за 2020 рік склав 19 млн.грн., що на 9 млн. грн. або на 82,69 % більше, ніж у 2019 році. Найбільшу частку (17 млн. грн. або 93,17%) становить дохід, отриманий від операцій з іноземною валютою.

Операційний дохід банку за 2020 рік склав 3,35 млн.грн., що на 0,7 млн. грн. або на 27,72% більше, ніж у 2019 році. Операційні витрати банку у 2020 році зросли на 100 млн. грн. або на 76,09% та склали 232 млн. грн. Витрати, пов’язані з персоналом складають 81 млн. грн. або 34,99% операційних витрат” [34] .

Проаналізуємо показники фінансової стійкості банку в табл.2.4:

Таблиця 2.4

Показники фінансової стійкості за період 2017-2019 рр. (складено на основі даних фінансової звітності АТ «АКБ «Конкорд»)

Показники

Нормативне значення

2018

2019

2020

абсолютне відхилення

 

2019/ 2018

2020 /2019

1

2

4

5

6

8

9

Коефіцієнт надійності,%

не менше 5%

50

40

16

-10

-24

 

 

 

Продовження табл. 2.4

Показники

Нормативне значення

2017

2018

2019

абсолютне відхилення

 

Коефіцієнт фінансового важеля

менше 20

2

2,5

6,4

0,5

3,9

Коефіцієнт співвідношення капіталу та активів,%

не менше 4%

32,2

 

28,3

13,5

-3,9

-14,8

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу

12-15

3,3

5

10,2

1,7

5,2

 

Згідно проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

1. Коефіцієнт надійності, який розраховується відношенням капіталу до зобов’язань, найкраще значення мав у 2018 році і значно перевищував нормативне значення, склавши 50%. В наступні періоди показник зменшувався, але все одно не був меншим нормативного значення. Тобто в динаміці стійкість банку трохи погіршилася.

2.Коефіцієнт фінансового важеля є оберненим показником до коефіцієнта надійності і розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку. Він розраховується як відношення зобов’язань до капіталу і в динаміці бачимо його ззростання, що говорить про зниження фінансової стабільності, але не до критичного рівня.

3. Коефіцієнт участі капітал в активах розраховується співвідношенням капіталу та активів і показує загальний рівень фінансування активів за рахунок власного капіталу, тобто скільки грошових одиниць капіталу припадає на 1 грн. активів. В динаміці бачимо, що цей показник зменшився, але і значно перевищує нормативне значення.

  1.        Коефіцієнт мультиплікатора капіталу відображає ступінь покриття активів акціонерним капіталом. Чим вище його значення, тим менш стабільний банк, але зростання цього коефіцієнта є фактором зростання прибутковості акціонерного капіталу.

У зростанні даного коефіцієнта зацікавлені акціонери, оскільки прибуток наробляється всім капіталом, включаючи і залучений, а дивіденди отримують лише акціонери. Цей коефіцієнт розраховується як співвідношення активів до статутного капіталу. В нашому випадку бачимо практично незмінне значення показника, яке значно менше нормативного значення.

Загалом показники фінансової стійкості свідчать про те, що банк є досить надійним, забезпечує належний захист продуктивним активам та демонструє високий рівень захищеності власного капітал.

     Керівництво Банку активно співпрацює з Національним банком України питанням роботи банківської системи та фінансових ринків в умовах карантину та запровадженого режиму надзвичайної ситуації в окремих регіонах; приймає заходи для якнайбільшої інформованості клієнтів Банку щодо оплати картками від CONCORDBANK за допомогою сервісів Apple/Google Pay або з використанням мобільного додатку чи WEBверсією інтернет-банкінгу «icON25»; проводить дуже виважену політику щодо операцій з кредитування, з іноземною валютою та інших операцій для уникнення ризиків втрат.

Наразі керівництво банку не бачить підстав для створення будь-яких резервів чи додаткових розкриттів у фінансовій звітності, крім тих, що вже створені або поданi.

Аналіз фінансових показників банку свідчить про стійке зростання показників як по кількісним (збільшення активів, капіталу), так і по якісному (збільшення прибутку) критеріях, що підтверджує вірність обраної стратегії та виваженість підходів з боку керівництва щодо управління банком.

 

 

 

2.3 Аналіз формування та використання фінансових ресурсів АТ АКБ «Конкорд»

 

Грошові кошти та їх еквіваленти представляють
собою активи, які можуть бути легко конвертовані в грошові кошти в найкоротші терміни, і мають мінімальний ризик зміни вартості.

Динаміку  грошових коштів банку проаналізуємо в табл. 2.5:

  Таблиця 2.5

Динаміка грошових коштів за період 2018-2020 р.р.

Показники

2018

2019

2020

Абсолютне відхилення, тис. грн

 

2019/2018

2020/2019

1

2

3

4

5

6

Готівкові кошти

36287

199314

202616

163027

3302

Кошти в НБУ

5052

35524

9215

30472

-26309

Кошти на рахунках в інших банках

 

49533

268121

49533

218588

Грошові кошти та їх еквіваленти

41339

284371

479952

243032

195581

 

Аналіз динаміки грошових коштів вказує на їх стабільне зростання, так у 2019 році відбулось збільшення грошових коштів на 243032 тис.грн або майже в 7 раз, що відбулось за рахунок зростання як готівки в касі банку, так і за рахунок коштів на рахунках в інших банках.

В 2020 році грошові кошти зросли на 195581 тис. грн або на 69%, за за рахунок зростання як готівки в касі банку на 2%, так і за рахунок коштів на рахунках в інших банках (в 5 раз).

Також слід відзначити, що аналіз кредитної якості по залишкам на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках по рейтингах міжнародної рейтингової агенції Fitch показав, що кошти в банках України не мають рейтингу, а в банках інших країн — мають рейтинг ВВ+ ( це 770 тис. в 2019 році і 2997 тис.грн в  2018 році).

Грошові потоки Банк формує за рахунок проведення активних та розрахункових операций. Політика диференційовання активів, зваженого управління процентним ризиком дозволяє банку отримувати стабільний прибуток.

Динаміку чистих  грошових потоків банку проаналізуємо в табл. 2.6:

  Таблиця2.6

Динаміка чистих грошових потоків за період 2018-2020 р.р.

Показники

2018

2019

2020

Абсолютне відхилення, тис. грн

 

2019/2018

2020/2019

Чистий грошовий потік від операційної діяльності

33912

20955

118576

-12957

97621

Чистий грошовий потік  від інвестиційної діяльності

-69366

11545

-152684

80911

-164229

Чистий грошовий потік від фінансової діяльності

45000

70000

-81540

25000

-151540

 

Отже, чистий грошовий потік від операційної діяльності у 2019 році зменшився, однак у 2020 році значно виріс (в 5,7 раз).

Чистий грошовий потік від операційної діяльності формується з прибутку від операційної діяльності, амортизації, результату від операцій з валютой та нарахованих витрат.

Чистий грошовий потік  від інвестиційної діяльності в в 2019 році виріс, однак у 2020 році був відємним (внаслідок збитку від депозитних сертифікатів НБУ та придбання основних засобів і матеріальних активів).

Чистий грошовий потік від фінансової діяльності також у 2019 році виріс, однак у  2020 році значно зменшився і був відємним (внаслідок збитку від емісії акцій).

Грошові кошти та їх еквіваленти складаються з готівки в касі банку, операційних касах відділень, банкоматах та в дорозі, коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України, коштів на коррахунках в інших банках, депозитів овернайт, що розміщені в інших банках, кредитів овернайт, що надані іншим банкам - та обліковуються за амортизованою вартістю.

Грошові кошти та їх еквіваленти представляють собою активи, які можуть бути легко конвертовані в грошові кошти в найкоротші терміни, і мають мінімальний ризик зміни вартості.

Залишки грошових коштів та їх еквівалентів на початок та кінець звітного періоду використовуються при складанні звіту про рух грошових коштів, де приток та відток грошових коштів відображається в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

 Кошти в інших банках (кредити та заборгованість у банках) обліковуються за амортизованою вартістю. Заборгованість інших банків виникає тоді, коли Банк надає банкам – контрагентам грошові кошти, які підлягають погашенню на встановлену дату; при цьому банк не має наміру здійснювати торгові операції з дебіторською заборгованістю, що виникає в результаті.

Ця дебіторська заборгованість не пов’язана з похідними фінансовими інструментами та не має ринкових котирувань. Кошти в інших банках складаються з кредитів та депозитів, наданих іншим банкам (крім депозитів/кредитів «овернайт», що включені до грошових коштів та їх еквівалентів).

 Зростання обсягу послуг, що надаються банком, сприяє збільшенню загального операційного доходу та прибутку в цілому. Протягом 2020 року в банку спостерігається нарощення ресурсної клієнтської бази.

Так, станом на 01.01.2021 у порівнянні з 01.01.2020, відбулось збільшення залишків коштів на вимогу на 141% до рівня 1 021 млн. грн., строкових залишків на 102% до рівня 530 млн. грн. При цьому, залишки коштів на вимогу юридичних осіб збільшились на 580 млн. грн., фізичних осіб - на 17,5 млн. грн.

Обсяг умовно-стабільних залишків коштів на поточних рахунках на 01.01.2020, юридичних осіб 83% (коефіцієнт варіації становить 0,17 - варіювання низьке); так і фізичних осіб становить 91% (коефіцієнт варіації становить 0,09 - варіювання низьке).

Враховуючи високий відсоток умовно-стабільних залишків на поточних рахунках клієнтів Банку та загальний приріст ресурсної клієнтської бази, можна дійти висновку, що ризик ліквідності є передбачуваним та контрольованим. Крім того, позитивний вплив на потенційний рівень ризику ліквідності чинить також той факт, що загальні активи Банку профінансовані на 14% власним капіталом, а коефіцієнт покриття загальних зобов’язань балансовим капіталом на 01.01.2020 становить майже 16%.

 

 

 

 

 

 


 

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ

АТ АКБ «Конкорд»

 

3.1 Проблеми та недоліки в процесі підвищення ефективності операцій формування та використання фінансових ресурсів

 

Від того, наскільки банки приділятимуть увагу процесу формування та використання ресурсів комерційних банків залежить їх можливість ефективно виконувати банківські операції та надавати банківські послуги, а також фінансова стійкість банківської системи в цілому. Однією з важливих проблем, що постають перед вітчизняними банками є залучення та підтримка на достатньому рівні банківських ресурсів.

Сучасний розвиток та функціонування банківської системи України сприяє розвитку конкуренції між банківськими установами за залучення ресурсів та подальше їх ефективне використання. Для оптимального розвитку банківської діяльності недостатньо тільки залучити ресурси за низькою ціною, а розмістити за вищою, для цього потрібно сприяти формуванню ефективної системи управління ресурсами комерційних банків України. Ключовими проблемами банківської системи України в 2016 та 2017 роках були такі:

а) повільне відновлення активності фізичних осіб на депозитному ринку, зумовлене збереженням недовіри до банківської системи та незадовільною динамікою реальних доходів населення. Після катастрофічного для банківської системи відпливу депозитів протягом 2014–2015 рр. у 2016 році процес відновлення вкладів відновився, проте його темпи не відповідають потребам банків у ресурсах для помітної активізації кредитування. Загалом за 2016 р. вклади населення в національній валюті зросли на 11 млрд. грн., а в іноземній валюті практично не змінилися. Протягом першого кварталу 2017 р. динаміка вкладів населення відповідала тенденції повільного зростання, сформованій у минулому році: депозити у гривні зросли на 4 млрд. грн., обсяг валютних вкладів майже не змінився. Основними чинниками, що забезпечили позитивну динаміку вкладів фізичних осіб, були відносна курсова стабілізація та довгостроковий ефект від законодавчої заборони на дострокове зняття вкладів, що відбулася ще в 2015 р.

б) зниження кредитної активності банків, скорочення їх кредитного портфеля на тлі орієнтації банків на кредитування держави. Після дворічного скорочення корпоративного кредитного портфелю одночасно в національній та іноземній валютах, що відбувалося протягом 2014–2015 рр., кредитний портфель юридичних осіб у національній валюті за 2016 р. нарешті зріс на 79 млрд. грн., проте це зростання не покриває скорочення корпоративного кредитного портфелю у валюті, який зменшився за рік на 3,8 млрд. дол. США, що частково пояснюється перекредитуванням у гривні. Протягом першого кварталу 2017 р. динаміка корпоративного кредитування відповідала негативній тенденції повільного скорочення, сформованій у минулі роки: обсяг наданих кредитів юридичним особам у гривні практично не змінився, натомість обсяг корпоративних кредитів в іноземній валюті зменшився на 1,0 млрд. дол. США. Таким чином, неодноразово і на різних рівнях проголошене НБУ завдання щодо якнайшвидшого відновлення процесів кредитування економіки банками внаслідок різних причин об’єктивного та суб’єктивного характеру не виконується.

Одним з інструментів, що мав стимулювати кредитну активність, було зниження облікової ставки як ключового орієнтиру для кредитних ставок для корпоративних та роздрібних позичальників. Після досягнення максимального її значення на рівні 30% станом на 04.03.2015 цей індикатор неодноразово переглядався у бік зменшення. Після останнього зниження з 26.05.2017 облікова ставка знаходиться на рівні 12,5%. Проте в умовах незадовільної платіжної дисципліни позичальників суттєве зниження облікової ставки не призвело до очікуваного зростання обсягів наданих банками нових кредитів, адже банки досі віддають перевагу більш безпечному та надійному з їхнього 96 погляду кредитуванню дефіциту державного бюджету та НБУ шляхом купівлі ОВДП та короткострокових депозитних сертифікатів (станом на 01.01.2014 інвестиції банків у ці два інструменти становили 91 млрд. грн., на 01.01.2017 відповідна сума зросла до 316 млрд. грн.).

В умовах зниження платіжної дисципліни позичальників та падіння ділової активності погіршується якість кредитного портфеля банків, а частка простроченої заборгованості за кредитами в загальному обсязі наданих кредитів поступово зростає. Якщо станом на 01.01.2016 цей показник загалом по банківській системі дорівнював 22,1%, то станом на 01.04.2017 зріс до рівня 24,3%. Із травня 2017 р. НБУ почав публікувати статистику непрацюючих кредитів (NPL), розрахованих за новими правилами на основі загальноприйнятих у світі стандартів. У результаті повного визнання банками реальної якості кредитів рівень NPL у середньому по банківській системі станом на 01.06.2017 збільшився до 56,4%, у т. ч. по корпоративних кредитах – до 56,6%, по кредитах фізичним особам – до 58,9% [].

в) збитковість банків та збереження проблеми з їх капіталізацією. Тенденція збитковості банківської системи (збитки українських банків у 2016 р. становили 159 млрд. грн. проти 67 млрд. грн. у 2015 р.) нарешті була змінена на протилежну: фінансовий результат банківської системи України протягом перших п’яти місяців 2017 р. був додатним і станом на 01.06.2017 становив 6,9 млрд. грн. Це відбулося завдяки поступовій адаптації банківської системи до кризових умов (зниження процентних ставок по депозитах, скорочення мережі відділень та персоналу призвели до суттєвого зменшення загальних адміністративних витрат, зростання комісійних доходів на заміну втрачених процентних доходів).

Прямим наслідком збитковості банків у 2014–2016 рр. стало «проїдання» їх капіталу: регулятивний капітал працюючих банків за 2016 р. скоротився зі 130 на початок року до 110 млрд. грн. на його кінець, станом на 01.07.2017 його величина для працюючих банків знизилася до позначки 93 млрд. грн., тому принципової важливості для відновлення банківської системи України набув процес її докапіталізації.

г) зростання частки іноземного капіталу в банківській системі понад його оптимального значення для фінансової безпеки держави. На вимогу НБУ протягом 2016 р. банки іноземних банківських груп збільшили інвестиції у статутний капітал своїх «дочок» на 58,2 млрд. грн. Натомість зростання статутних фондів банків із капіталом українського походження (з урахуванням виведених із ринку банків) становило 41,7 млрд. грн. Це опосередковано призвело до втрати банками з капіталом українського походження домінуючої позиції у банківській системі України на тлі зростання частки банківських установ з іноземним капіталом (частка присутності іноземного капіталу в українській банківській системі зросла з 43,3% станом на 01.01.2016 до 53,6% на 01.01.2017 за його оптимального значення для фінансової безпеки держави на рівні 20–25% ).

д) подальше скорочення працюючих банків, їх відділень та працівників. Нині в Україні триває вимушений процес очищення й оздоровлення банківської системи. З початку 2014 р. кількість працюючих в Україні банків скоротилася удвічі – зі 180 до 90 (станом на 01.07.2017), при цьому лише за 2016 р. із ринку було виведено 21 установу. Проте із загальної кількості працюючих банків 36 установ, або більше ніж третина, самим регулятором визнано проблемними (станом на 01.04.2017). Серед інших утрат банківської системи, яких не вдалося уникнути протягом останніх років, – майже дворазове (із 19,3 тис. на 01.01.2015 до 9,8 тис. на 01.07.2017) скорочення працюючих в Україні відділень. З одного боку, відділення скорочувалися внаслідок виходу з ринку проблемних банків та втрати Україною частини території. Проте навіть цілком стабільні банки значно скоротили кількість «точок продажу» внаслідок дотримання політики жорсткої економії. Загалом це суттєво знизило рівень міжбанківської конкуренції.

Серед найбільш болючих наслідків санації банківської системи України – скорочення персоналу, що переважно має високу, проте специфічну кваліфікацію та не може оперативно знайти роботу в інших секторах економіки. За оцінками ФГВФО, станом на середину 2016 р. виведення з ринку проблемних банків призвело до втрати роботи 45 тис. осіб. Курс гривні знизився з 24,00 грн./дол. США станом на 01.01.2016 до 27,19 грн./дол. США станом на 01.01.2017, натомість у перші місяці поточного року динаміка курсу була позитивною, внаслідок чого станом на 01.07.2017 курс гривні зміцнився до позначки 26,10 грн./дол. США. Серед основних чинників, що зумовили помірне зниження курсу гривні протягом 2016 р. та зберігали свій вплив на початку 2017 р., слід виділити такі:

- скорочення валютних надходжень від зовнішньої торгівлі (у 2015 р. – 47,9 млрд. дол. США, у 2016 р. – 46,0 млрд. дол. США [7]) внаслідок скорочення експорту до РФ та зниження світових цін на традиційні вітчизняні експортні товари. Експорт мінеральних продуктів у 2016 р. відносно попереднього року знизився на 10,5%, продукції машинобудування – на 17,8%, хімічної промисловості – на 24,8%. У географічному розрізі найбільше скоротився порівняно з попереднім роком експорт до Росії (на 26%), частка якого в загальному експорті зменшилася з 11,9% до 9,3%. Обсяг експорту до країн ЄС порівняно з попереднім роком зріс на 2,4%, а його питома вага в загальному експорті збільшилася з 29,5% до 31,9%. Загалом же вартість експорту товарів з України у 2016 р. знизилася відносно попереднього року з 35,4 до 33,6 млрд. дол. США. Експорт з України зернових культур у 2016 р. порівняно з минулим роком зріс із 37,4 млн. т у 2015 р. до 40,2 млн. т у 2016 р., проте цінова динаміка на зернові культури була негативною: середня вартість тонни зерна в 2016 р. становила 151 дол. США за тонну проти 162 дол. США у 2015 р. Отже, незважаючи на зростання фізичного обсягу експорту зерна, його вартість у 2016 р. залишилася без змін відносно попереднього року та становила 6,1 млрд. дол. США. Фізичні обсяги експорту з України чорних металів у 2016 р. порівняно з минулим роком майже не змінилися (21,4 млн. т проти 21,3 млн. т), проте за рахунок подальшого зниження середньої ціни на чорні метали з 369 дол. США за тонну в 2015 р. до 330 дол. США за тонну в 99 2016 р. вартість цієї статті експорту зменшилася з 7,8 млрд. дол. США у 2015 р. до 7,1 млрд. дол. США у 2016 р.

- повільне зростання міжнародних резервів. Розмір та динаміка міжнародних резервів мають визначальний вплив на учасників валютного ринку, адже резерви гарантують можливість оперативно «гасити» пікові сплески валютного курсу та забезпечувати валютно-курсову стабільність національної грошової одиниці у середньостроковій перспективі. Загалом за 2016 р. міжнародні резерви України порівняно з їх обсягом на кінець 2015 р. зросли на 2,2 млрд. дол.США – до 15,5 млрд. Одним з основних джерел їх збільшення стала чиста купівля іноземної валюти регулятором минулого року, яка становила 1,55 млрд. дол. США. Збільшенню резервів сприяло надходження третього траншу від МВФ за програмою розширеного фінансування (EFF) на суму 1 млрд. дол. США, а також пов’язаного з програмою МВФ фінансування на 1 млрд. дол. США від розміщення єврооблігацій Міністерства фінансів України під гарантії уряду США. Водночас обсяг міжнародних резервів на кінець 2016 р. виявився нижчим на 2 млрд. дол. США, ніж за офіційним прогнозом НБУ, через несвоєчасне надходження четвертого траншу від МВФ на суму 1,3 млрд. дол. США та 600 млн. євро від Єврокомісії. Завдяки відновленню зовнішнього кредитування на початку поточного року обсяг міжнародних резервів України зріс до рівня 18,0 млрд. дол. США станом на 01.07.2017. Отже, продовження співпраці з міжнародними фінансовими організаціями є критично важливою передумовою фінансової стабільності, зокрема стабілізації валютного ринку.

- зростання грошової маси, передусім готівки в обігу, що може провокувати прискорення темпів інфляції, активізацію попиту на валютному ринку та, як наслідок, девальвацію гривні. У грудні 2016 р. відносно січня 2016 р. грошова маса зросла на 106 млрд. грн., або 10,7%, із 995 до 1102 млрд. грн. При цьому це зростання значною мірою відбулося саме за рахунок готівки в обігу, що збільшилася за рік на 43 млрд. грн., або на 16,0%, із 272 до 315 млрд. 100 грн. У 2016 р. додаткова грошова маса «зв’язувалася» на рівні банківської системи шляхом залучення депозитів та купівлі банками державних цінних паперів.

- відплив капіталу за кордон, у т. ч. шляхом виведення дивідендів, фіктивних експорту та імпорту товарів і послуг. В умовах підвищеного попиту на валюту держава в особі НБУ змушена регулювати процес репатріації дивідендів у ручному режимі. За 2016 р. з України на законних підставах у вигляді дивідендів було виведено близько 700 млн. дол. США. Стабілізація стану валютного ринку на початку 2017 р. дала змогу державі в особі НБУ суттєво пом’якшити чинні обмеження руху капіталу. Постановою Правління НБУ № 41 від 25.05.2017 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» іноземні інвестори нарешті отримали можливість повертати вкладені в Україну кошти. Досі було заборонено купувати та перерахувати іноземну валюту, щоб повернути за кордон кошти, отримані іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав, певних видів цінних паперів, унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів. Даною Постановою ці операції легалізуються.

- збереження високої питомої ваги валютних коштів у структурі активів і пасивів українських банків, що може порушити їх фінансову стійкість в умовах можливої девальвації національної валюти. Проте існує й прямий зворотний вплив валютної структури банківського балансу на валютний курс, адже погіршення фінансового стану банків, що мають надмірні валютні активи або пасиви, може збільшувати сукупний попит на валюту на міжбанківському ринку для розрахунку по валютних вкладах чи кредитах цих банків, що також негативно впливатиме на курс. Загалом по банківській системі України станом на 01.01.2017 частка валютних кредитів банків становила 49%, частка валютних депозитів – 46%.

Таким чином, одним із ключових завдань держави в особі НБУ має стати стимулювання процесу поступового заміщення валюти у структурі балансів українських банків на національну грошову одиницю. У сучасних умовах відсутності на ринку ліквідних і дохідних фінансових інструментів, недостатньої довіри до банків з боку населення, вузького ринку міжбанківських кредитів особливу актуальність набуває питання забезпечення банку ресурсами і оптимізація їх структури і в зв’язку з цим розробка стратегії управління власними і залученими коштами, які створюють ресурсну базу комерційного банку. Питання нарощування ресурсної бази і забезпечення її стабільності шляхом ефективного управління пасивами, досягнення оптимальної відповідності структури пасивів структурі активів є гострими і вкрай важливими.

Оптимізація банківської діяльності стосовно завдань конкретного етапу розвитку країни забезпечується в процесі грошово-кредитного регулювання, що здійснюється на макрорівні, головним чином шляхом впливу центрального банку на комерційні банки, і на мікрорівні шляхом саморегулювання в кожному банку. Одним із основних факторів, що забезпечує ефективну діяльність банку є величина власного капіталу. З точки зору формування ресурсної бази для банку стає важливим не тільки співставність величини власного капіталу з обсягом і якістю активів, але і порівняння величини власного капіталу з депозитною базою, враховуючи її стійкість.

Формування фінансових ресурсів банку в ринковій економіці базується на використанні наступних принципів:

- орієнтація будь-якого банку на попит і потреби ринку, вимоги клієнтів, створення таких банківських продуктів і послуг, які користуються попитом і можуть принести банку максимальний прибуток;

- намагання постійного підвищення ефективності банківської діяльності з метою зниження витрат і одержання оптимальних результатів з точки зору ліквідності і прибутковості діяльності банку;

- реальність оцінки ринкової ситуації, коригування цілей, завдань і програм залежно від стану ринку (кредитного, депозитного, фондового та інших);

- врахування кінцевого результату роботи банку та його філій;

- використання сучасної інформаційної бази і інноваційних технологій при прийнятті оптимальних рішень;

- раціональний підбір персоналу і ефективна організація його роботи.

На мою думку, при формуванні фінансових ресурсів банку необхідно виробити цілі, способи їх досягнення, тобто розробити стратегію і тактику забезпечення банку необхідними ресурсами яка на повинна будуватись на наступному:

а) якомога дешевше придбати банківські ресурси;

б) продати банківські ресурси і послуги за рентабельною ставкою;

в) знизити ризик шляхом: відбору надійних клієнтів і одержання гарантій; диверсифікації операцій.

 

 

3.2 Напрями підвищення ефективності діяльності комерційних банківських установ

 

Сьогодні спостерігається досить нестабільна ситуація у банківській системі, деякі банки взагалі призупиняють свою діяльність, за 2015-2016 роки дуже зменшилась кількість депозитів, додаткові податки та військові збори зменшують відсоткові виплати, через постійні коливання валютного курсу розпочали збільшуватися ставки по кредитах, також це стимулює чорний ринок. Усі ці фактори негативно позначаються на діяльності всієї банківської системи. Усі вищезазначені аспекти потребують від банківського сектору більш ефективного функціонування, що можливо лише шляхом:

– покращення послідовних заходів щодо забезпечення фінансової стійкості через використання всіх інструментів і послуг банку;

– певного менеджменту діяльності банківської системи в умовах нестабільного зовнішнього середовища, в тому числі економічного, а також пряма приналежність банків до різноманітних видів промислово-фінансових коаліцій;

– фінансової підтримки через такі дії, як злиття, приєднання, реорганізація;

– створення холдингів і корпорацій, які б займались банківською діяльністю.

На сьогодні це питання є дуже актуальним для банківського сектору економіки та фінансової сфери в країні загалом. Адже вибір найбільш раціональних шляхів підвищення ефективності банківських установ в умовах трансформації економіки України є дуже актуальним. Відтепер банківський сектор вимагає:

– покращення всіх напрямів діяльності банків;

– розроблення капітальних та практичних засад його майбутнього укріплення;

– елімінацію тіньових проявів, які існують в усій банківській системі.

З урахуванням зазначених потреб постає гостра необхідність розробки напрямків покращення фінансового стану банківських установ. Для цього потрібно переглянути та проаналізувати теоретичні основи, які б охарактеризували банківську систему загалом, і, як висновок, дати рекомендації щодо особливостей вибору напрямків, які повинні спрямовуватись у потрібне для економіки та суспільства русло.

Сучасні вимоги ринкової економіки від українських банківських установ об’єднуються у єдине завдання – підвищення ефективності управління банківською діяльністю. При цьому важливу функцію у здійсненні цієї задачі виконує оцінка фінансового становища банківської установи, за допомогою якої:

– розробляється стратегічний та тактичний розвиток установи;

– формуються управлінські плани та рішення;

– реалізується функція контролю за їх здійсненням;

– можна виявити резерви підвищення ефективності для проведення активних і пасивних операцій;

– проводиться оцінка функціонування банківської установи та його окремих підрозділів;

– здійснюється аналітична діяльність, що дозволить робити конкретну і глибоку оцінку досягнутих результатів функціонування банківських установ;

– досить легко можна виявити сильні і слабкі сторони банків;

– з'ясовуються реальні напрямки дії з оптимізації їх фінансового становища.

Створення зручної атмосфери для розвитку підприємства і забезпечення сталості відтворювального циклу є найважливішим питанням економічної поведінки країни в умовах сучасного перетворення, яке зараз здійснюється в суспільстві та господарстві держави. Найважливішим з напрямів реалізації цього завдання є заходи, спрямовані на забезпечення ефективної діяльності банківської діяльності загалом.

Однією із найважливіших складових ринкової інфраструктури є банківська система, яка формує механізми перерозподілу грошових потоків між суб’єктами господарської діяльності. Сьогодні в економічній системі України відбуваються зміни, які суттєво впливають на усі напрямки розвитку банківської системи. Останні декілька років показали, що банківський сектор набув ознак динамічної, високотехнологічної та конкурентної галузі. За таких обставин вибір напрямків покращення ефективності діяльності банківської системи та окремого банку значно спроститься. Щоб і далі впевнено виконувати взяту на себе відповідальність по збереженню та примноженню капіталу, банківські установи повинні постійно підвищувати ефективність своєї діяльності. Саме гнучкий ринковий механізм має вплив на підвищення останньої. Адже ринок дуже оперативно реагує на усі зміни поточних соціальних потреб та виявляє ступінь ефективної банківської діяльності.

Конкурентне порівняння персональних витрат праці з соціально необхідними встановлює нижню межу цього ступеня, також вона стимулює інновації, раціоналізацію та прискорення деяких регенеративних процесів. Саме такий напрям, як ринковий механізм, сприяє підвищенню економічної ефективності діяльності банківських установ. За сучасних умов економічну ефективність слід розглядати як вбудовану характеристику, в якій концентровано відображається загальний результат діяльності банківської установи.

Одним із найважливіших показників ефективності діяльності банку та гарантом його стійкості є дохід. Цим показником зазвичай цікавляться майже всі, хто належить до економічного процесу. Розмір банківського доходу турбує насамперед акціонерів саме тому, що це є покажчиком отриманого прибутку на інвестовані ними кошти. Зріст резервів і приватного капіталу банку вказує на те, що банк стабільний, таким чином він гарантує вкладникам постійний відсоток прибутку і упевненість.

Кредитори також зацікавлені в стабільності банку, тому що таким чином збільшуються їх накопичення. У результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банків формується банківський прибуток. Він є джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів банку, базою підвищення добробуту банківських працівників.

Прибуток банку – це різниця між валовими доходами банку та витратами. Прибуток банку складають:

– доходи від основної діяльності;

– валовий прибуток;

– чистий прибуток.

Ефективність використання власних і залучених коштів впливає на прибутковість банку. Банк має право збільшити рівень доходності методом зміни структури активних операцій та взаємну між позичковими та інвестиційними операціями, користь від яких більш вигідна, а також через регулювання власної короткострокової заборгованості та депозитних рахунків. Банк повинен раціонально та ефективно розміщувати власні кошти для забезпечення його фінансової стійкості. Здійснення цієї умови дасть право позбутися розбіжностей між ліквідністю, надійністю та прибутковістю комерційного банку.

Останнім часом між українськими банками можна визначити закономірність зниження частини відсоткових доходів у валовому масштабі. При цьому невідсотковий прибуток збільшується здебільшого через розширення об'ємів касово-розрахункових послуг. На перший погляд, це явище позитивне, на це вказує збільшення кількості клієнтів, розширення кола послуг за розрахунково-касовим обслуговуванням. З іншого боку, цифри також вказують на нерозвиненість у країні ринку банківських послуг загалом (факторингові, лізингові, трастові), які посідають істотне місце у функціонуванні західних банків. Вітчизняна банківська система має великі перспективи щодо підвищення напрямків ефективності діяльності комерційних банків, але це можливе лише за умы покращення не тільки стану банківської системи, а і всієї економіки України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження можна зробити ряд висновків:

1.Фінансові ресурси банку включають готівковий та безготівковий обіг в процесі здійснення банківських операцій;

  1.               Досліджуваний банк АТ «АКБ «Конкорд»  є сучасним банком, що динамічно розвивається. Це один з перших серед недержавних банків, хто запустив інтернет-еквайринг ConcordPay з опціями від Apple Pay і Google Pay, перший, хто запустив мобільну версію Bank ID за технологією QR-коду, перший в Європі підключився до 3ds v2.1 за емісією Mastercard, став першим банком з видачі валюти за міжнародними картками та картками іноземних банків (понад 1 млн доларів щомісяця), першим в Україні запустив окремі боти для оформлення карток за 30 секунд у Viber і Telegram без візиту до банку, став платформою для створення першої в Україні відкритої фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions, запустив проєкт з компанією HIGHPASS з надання аеропортових сервісів нового формату в основних аеропортах України та за міжнародними напрямками, які користуються попитом (Туреччина, Єгипет, ОАЕ), уклав договір із Запорізьким аеропортом про надання послуг бізнес-залу нашим VIP-клієнтам, власникам карток VISA INFINITE і MC WORLD ELITE.
  2.               АТ «АКБ «Конкорд» має гарний фінансовий стан, високі рейтинги серед інших банків. Коефіцієнти фінансової стійкості вказують високу платоспроможність та надійність банку. Коефіцієнт надійності, коефіцієнт фінансового важеля, коефіцієнт участі капіталу в активах та коефіцієнт мультиплікатора капіталу знаходились в мжах нормативного значення або перевищували його.
  3.               Грошові потоки в динаміці змінювались, але чистий грошовий потік від операційної діяльності збільшився,  а від інвестиційної діяльності  та від фінансової діяльності зменшились.

Реформування економіки яке відбувається протягом 2014-2020 років, а також політична ситуація здійснює значний вплив на ринок банківських послуг, як для держаного регулятора, так і для самої банківської установи.

Такі впливи вимагають від банківської установи постійно моніторити ринкову ситуацію та проводити аналіз діяльності установи, що у подальшому дає можливість вчасно реагувати на зміни ринку, конкурентні продукти та ефективно використовувати своїми активами та здійснювати операції для підвищення прибутковості та стабілізації фінансового стану.

Для здійснення відповідної аналітичної роботи аналітику необхідно мати доступ до інформаційних ресурсів, які характеризують банківську діяльність. До мінімального обсягу інформації можна віднести баланс, а також звіт про прибутки і збитки.

Баланс відображається у грошовому виразі та відображає стан ресурсів банку та джерела їх формування, а також фінансові результати на початок та кінець звітного періоду.

Враховуючи, що при складанні річної звітності обов’язковим є незалежний аудиторський контроль, тому банківській установі завчасно необхідно укласти договори про його проведення із аудиторською фірмою із бездоганною репутацією, що у подальшому дасть поштовх для підняття рейтингу установи у банківській системі та у залученні активів зі сторони, як споживачів банківських послуг, так і зі сторони потенційних інвесторів, у тому числі іноземних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Господарський кодекс України зі зімнами та доповненнями (прийнятий 2003р.)
  2. Закон України “Про банки та банківську діяльність” зі змінами та доповненнями (№2121-ІІІ від 2001 р.)
  3. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III (зі змінами).
  4. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній   валюті. Затверджено постановою Правління НБУ від 21.01.2004. № 22 (зі змінами).
  5. Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті. Затверджено постановою Правління НБУ від 16.08.2006 № 320 (зі змінами).
  6. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах. Затверджено постановою Правління НБУ  від 12.11.2003р. № 492 (зі змінами).
  7. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України. Затверджено постановою Правління НБУ від 8.04.2005 № 123 (зі змінами).
  8. Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 № 174 зі змінами // http://zakon.rada.gov.ua/go/z0790-11.
  9. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління НБУ від 21.01.2004№ 22 зі змінами // http://zakon.rada.gov.ua/go/z0377-04.
  10. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена Постановою Правління НБУ від              12.11.2003              зі              змінами № 492// http://zakon.rada.gov.ua/go/z1172-03.
  11. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, яка затверджена Постановою Правління НБУ від 17.11.2004 № 555 зі змінами // http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1511-04.
  12.  Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 зі змінами // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/15-93.
  13. Класифікатор іноземних валют від 04.02.1998 № 34 //http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0521500-98.
  14. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13
  15. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 7 (МСБО 7) «Звіт про рух грошових коштів». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_019
  16. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив зміни валютних курсів» : затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2000 р. № 515

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text

  1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 25 (МСБО 5) «Вплив зміни валютних курсів» від 2012 р.

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_022#Text

  1.  П0(С) БО № 22 «Вплив інфляції», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2002 р. № 147
  2.  П(С) БО №29 “Фінансова звітність за сегментами”  затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 03.06.2005 р. № 621

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0621-05#Text

  1. Труш Ю.Т., Король Г.О. Облік у банках. Частина 1: Навч. посібник. –Дніпропетровськ: НМетАУ, 2013. – 76 с.
  2.  Волкова І. А., Калініна О. Ю. Бухгалтерський облік у банках. Навч. посіб. 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 520 с.
  3. Литвин Н. Б. Фінансовий облік у банках (у контексті МСФЗ): Підручник. – К.: «Хай&Тек Прес», 2010. – 608 с.
  4. Сопко В. В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: навчальний посібник. Київ : КНЕУ, 2006. 526 с.
  5. Остафійчук С. М. Грошові кошти та їх еквіваленти – найліквідніші активи підприємства. Науковий вісник Ужгородського університету. 2011. С. 215-220.
  6. Завадський Й. С., Осовська Т. В., Юркевич О. О. Словник економічних термінів: менеджмент, маркетинг, підприємництво. Житомир : ЖІТІ, 1999. 444 с.
  7. Осовська Г. В., Юркевич О. О., Завадська Й. С. Економічний словник. Київ : Кондор, 2007. 358 с.
  8. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Партин Г. О. Облік і аудит: термінологічний словник. Львів : «Центр Європи», 2002. 671 с.
  9. Бабіч В. В., Сагова С. В. Фінансовий облік (облік активів) : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2006. 282 с.
  10. Дерій М. Дефініції «грошові кошти» і «грошові потоки»: відмінності та взаємозв’язок. Економічний аналіз. 2010. Випуск 6. С. 60-64.
  11. Несходовський І. С. Облік грошових коштів та контроль їх виконання в підприємствах торгівлі : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.00.09. Київ, 2009. 20 с.
  12.  Отенко І. П. О-82 Фінансовий аналіз : навчальний посібник / І. П. Отенко, Г. Ф. Азаренков, Г. А. Іващенко. – Х. : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. – 156 с
  13. Офіційний сайт  АТ «АКБ «Конкорд»   Режим доступу: https://concord.ua/
  14. Фінансова звітність АТ «АКБ «Конкорд» Режим доступу: https://concord.ua/page/documents

 

doc
Пов’язані теми
Економіка, Інші матеріали
Додано
15 листопада 2021
Переглядів
9543
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку