Курсова робота «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ»

Міністерство освіти і науки України

Відокремлений структурний підрозділ

«Лисичанський педагогічний фаховий коледж

Державного закладу «Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка»

 

 

 

 

 

 

 

«ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ

ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ

У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ»

 

 

 

Курсова робота з методики навчання технологічної галузі студентки 4 курсу, групи Б спеціальності «Початкова освіта» ОКР «Молодший спеціаліст» Маркіної Марини Володимирівни   Керівник: Сергієнко Н.В., викладач загальнотехнічних дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лисичанськ – 2022

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………… РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УРОКАХ ДИЗАЙНУ І ТЕХНОЛОГІЙ ……………………………………………	3-4   5-22
Поняття творчих здібностей в освітньому процесі ……………….	5-7
1.2. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках дизайну і технологій…………………………………………………………………...	8-13
РОЗДІЛ 2.  ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ДИЗАЙНУ І ТЕХНОЛОГІЙ ……………………………………………………………..	14-
2.1. Шляхи розвитку творчих здібностей учнів на уроках дизайну і технологій…………………………………………………………………..	14-18
2.2.  Використання інтерактивних методів навчання для розвитку творчих здібностей учнів на уроках дизайну і технологій …………….	19-23
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………………………………..	24-45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………………………..	26-27
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..	28-30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність роботи. На сучасному етапі розвитку суспільства одним із пріоритетних завдань є створення передумов для виховання особистості, здатної творчо мислити. У зв’язку з цим перед системою освіти постало важливе завдання – створення найбільш сприятливих умов для розвитку високоосвіченої та активної людини, вироблення новітніх концепцій виховання людини.

Визначальним фактором в цьому виступає формування базових компетентностей учнів. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку.

Безперечно, щоб щось створити, потрібно мати певну кількість знань. Знання – фундамент творчості. Ця тема не є новою, але залишається актуальною вже не один рік. Отже, актуальність обраної теми зумовлена сучасними тенденціями соціально — економічного розвитку нашої країни, підвищенням ролі людського фактору у всіх сферах діяльності, де стратегічним завданням є формування творчої особистості, реалізація її природних нахилів і здібностей в освітньому процесі, встановлення провідної ролі творчості як суб’єктивного й об’єктивного факторів розвитку культури самої особистості учня.

Виходячи з усього вище сказаного ми визначили такі елементи даної роботи:

Об'єкт дослідження: процес формування творчих здібностей учнів на уроках дизайну і технологій.

Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей учнів на уроках дизайну і технологій у сучасній школі.

Метою даного дослідження є розкриття особливостей розвитку творчих здібностей учнів під час проведення уроків дизайну і технологій. 

До проблеми розвитку творчих здібностей особистості у своїх працях зверталися відомі педагоги, вчені, науковці як нашої країни так і країн зарубіжжя: В. Сухомлинський, А. Макаренко, Ю. Бабанський, В. Давидова, В. Рубцов, Г.Цукерман та інші.

Відповідно до мети вирішувались наступні завдання дослідження:

- вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну і науково-методичну літературу з даної проблеми;

-   визначити сутність творчих здібностей;

- обгрунтувати педагогічні умови для формування творчих здібностей в процесі навчання;

- вивчити особливості розвитку творчих здібностей в учнів.

 Для досягнення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: пошуково-бібліографічний – аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, історико-педагогічний аналіз друкованих джерел, матеріалів педагогічної преси; предметно-цільовий – аналіз педагогічної, психологічної літератури; структурно-системний аналіз.

Однією з основних передумов розвитку творчої особистості на передній план виходить проблема виховання у школярів виробничої культури, розвитку творчої особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УРОКАХ ДИЗАЙНУ ТА ТЕХНОЛОГІЙ

 

1.           Поняття творчих здібностей в освітньому процесі

 

Поняття “творчість” в українському педагогічному словнику трактується, як “ продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення”. На основі всіх загальних понять можна виділити основні риси. Творчість — це діяльність, результатом якої є створення нових цінностей, як матеріальних та і духовних. Тобто творчість завжди передбачає діяльність, кінцевим результатом якої є певна новизна та унікальність.

Поняття “творчість” розглядають вчені, дослідники, педагоги і психологи нашої країни та країн зарубіжжя. В. Сухомлинський визначав, що творчість — це особлива сфера духовного життя, самоствердження, коли розгортається оригінальність та особливість усякої дитини. Педагоги розглядають творчу діяльність учнів як таку, що сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: самостійність у виборі знань; працелюбність; вміння бачити головне; бачити спільне в різних і різне в подібних явищах; розумова активність; підбір матеріалу, який необхідний для виконання конкретного завдання, здатність до генерації ідей, гнучкість мислення, оригінальність ідей, легкість асоціювання, здатність до вдосконалення і т. д. Результатом цих якостей повинен стати кінцевий продукт творчої діяльності [9, c.7].

Творчість, обдарованість з погляду сучасної психологічної науки вважається наслідком трьох якостей:

- інтелектуальних здібностей;

- творчого підходу вчителів-учнів;

- наполегливість.

У літературних джерелах публікаціях педагогічної науки говориться про те, що творчість — це досить складний і своєрідний процес, якому можна навчитися. Для цього необхідно виявити його закономірності, на основі яких можна створити певні методи або прийоми: метод алгоритмізації творчого процесу; методи, які дозволяють посилити розумові операції; методи, в яких є завдання на груповий пошук; інтегровані методи; методи генерації ідей; метод асоціацій; метод записника; метод дискусії; рольова гра; коло ідей і т.д.

Творчість - це розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури; якщо ж він новий лише для його автора, то новизна суб'єктивна і не має суспільного значення.

Пояснюючи свою позицію з питань творчості, відомий психолог Л. Виготський зазначав, що "творчою ми називаємо таку діяльність, яка створює щось нове, однаково, чи буде це створене творчою діяльністю будь-якою річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або почуття, яке живе та виявляється тільки в самій людині.

Творчі здібності особистості - це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності.

Творчі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний "двигун", який запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні бажання і воля, потрібна "мотиваційна основа"[12,c.24].

Перед школою та позашкільними закладами ХХІ століття стоїть завдання — виховання всебічної, гармонійної та творчої особистості. І тому важливо створити умови, які б дозволили успішно організувати творчу діяльність, а також правильно організувати цей процес.

Для досягнення розвитку творчості у дітей вчитель має дотримуватись наступних правил:

1. Створити відповідні умови для розвитку творчих здібностей.

2. Постійно працювати з класними керівниками та батьками.

3. Знати творчі здібності своїх дітей.

4. Враховувати індивідуальні здібності кожної дитини.

5. Заохочувати до пізнання.

6. Поважати дитину.

7. Спонукати учнів до ініціативи, самостійності.

8. Створювати ситуації успіху.

9. Впроваджувати інтерактивні технології.

10. Самому подавати приклад.

11. Допомогти учневі знайти себе в житті.

Отже, сьогодні у суспільстві виникла потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Реформування системи освіти висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. Саме від творчих людей, залежить розвиток суспільства. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.           Розвиток творчих здібностей учнів на уроках дизайну і технологій.

 

Основою  всебічного розвитку особистості є діяльність, де розвиваються нахили та творчі задатки людини, розкриваються здібності, інтереси, самостійність, активність, винахідливість. Оптимальною для розвитку дитини є така діяльність, яка створює умови для дитячої творчості. «Творчість дітей – глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в  якому яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність не можливо охопити якимись правилами, єдиними і обов’язковими для всіх», - писав В.О. Сухомлинський [13,c.63].

Дитяча творчість – це  діяльність дитини, у процесі якої вона створює якісно нові для самої себе цінності. Ці цінності мають суспільне значення, тому що необхідні для всебічного розвитку дитини і, як наслідок, для розвитку суспільства. Інколи діти створюють речі, які мають справжню естетичну цінність, є творами мистецтва.  Сьогодні учень має навчатися самостійно, а вчитель – надавати йому матеріали для навчання, керувати навчальним процесом. Тому головним питанням є опанування учнями вмінь та навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій.

Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках дизайну і технологій до методу проєктів  як провідного засобу розвитку і навчання учнів. Це дає можливість формування у них здатність до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане.

Для формування творчої особистості в процесі навчання особливо важливі такі компоненти [20,c.57].

Інтелектуально-логічні здібності учня виявляються у:

Вмінні аналізувати. Критеріями оцінки аналізу є правильність, повнота, глибина.

Здібності виділяти істотне спільне і відволікатися від несуттєвого (абстрагування). Критерієм оцінки є логічність, правильність, глибина суджень і висновків, вміння описувати явища, процеси, логічно зв'язано, повно і правильно викладати думки. Критерієм оцінки цього вміння є повнота, глибина, логічність.

Здібності формулювати правильне означення об'єкта, встановлювати родову ознаку і видову відміну. Критерієм оцінки цієї здібності є стислість, правильність сформульованого означення.

Здібності пояснювати, що свідчить про інтелектуально-логічне вміння аргументовано викладати і розкривати сутність питання, проблеми, способи її розв'язання. Критерієм оцінки є повнота, аргументованість суджень.

Здібності доводити, обґрунтовувати. Критерієм є аргументованість і володіння процедурами доведення.

Інтелектуально-евристичні здібності особистості включають:

Здібності генерувати ідеї, висувати гіпотези, що характеризує інтелектуально-евристичні властивості особистості в умовах обмеженої інформації, прогнозувати розв'язання творчих задач, інтелектуально вбачати і висувати оригінальні підходи, стратегії, методи їх розв'язання. Критерієм оцінки є кількість ідей, гіпотез, що висувається особистістю за одиницю часу, їх оригінальність, новизна, ефективність для розв'язання творчої задачі.

Здібність до фантазії. Це найбільш яскраве виявлення творчої уяви, створення інколи неправдоподібних, парадоксальних образів і понять. Критерієм оцінки є яскравість і оригінальність образів, новизна, значимість фантазії, що виявляється при розв'язуванні творчих задач.

Асоціативність пам'яті, здібність відображати і встановлювати у свідомості нові зв'язки між компонентами задачі, особливо відомими і невідомими за схожістю, суміжністю, контрастом. Критерієм оцінки є кількість асоціацій за одиницю часу, їх оригінальність, новизна, ефективність для розв'язання задачі.

Здібність бачити протиріччя і проблеми. Критерієм оцінки є кількість розкритих протиріч, сформульованих проблем за одиницю часу, їх новизна й оригінальність.

Здібність до переносу знань, умінь у нові ситуації характеризує продуктивність мислення. Критерієм оцінки є широта переносу (внутрішньо предметний - близький, міжпредметний - дальній), ступінь ефективності переносу знань і умінь для розв'язання творчих задач.

Здібність відмовлятися від нав'язливої ідеї, перебороти інерцію мислення. Критерієм оцінки є ступінь швидкості переключення мислення на новий спосіб розв'язання творчої задачі, гнучкість мислення в пошуку нових підходів до аналізу протиріч, що виникають [14, c.31].

Незалежність мислення характеризує здібність не слідувати бездумно загальноприйнятій точці зору, бути вільним від думки авторитетів, мати свою точку зору. Критерієм оцінки є гнучкість та інверсія мислення, ступінь незалежності власної думки від думки інших.

Критичність мислення - це здібність до оціночних суджень, видіння правильно оцінити процес і результат власної творчої діяльності та діяльності інших, уміння знаходити власні помилки, їх причини і причини невдач. Критерієм оцінки є об'єктивність критеріїв оціночних суджень, а також ефективність виявлення причин своїх помилок і невдач.

Творчою задачею називають таку, яка або вся в цілому є новою (не знайома для суб'єкта), або ж, меншою мірою, містить значну новизну, що і зумовлює значні розумові зусилля, спеціальний пошук, знаходження нового способу її розв'язання.

Система творчих завдань повинна бути орієнтована на формування знань і умінь учнів , одночасно розглядатися і як сукупність творчих завдань, і як єдине ціле. Системоутворюючим фактором об'єднання творчих завдань виступає мета сучасної школи, пов'язана із творчою спрямованістю освіти.

Кожна дитина має до чогось певні здібності.

Завдання вчителя – відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, хороший смак, образне мовлення.

Все це виховується і розвивається під час виконання різних творчих робіт. Тому, залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.

Навчаючи учнів, та, розвиваючи в них пізнавальні інтереси свою роботу необхідно спрямовувати у такій послідовності: цікаво → знаю → вмію.

А для того, щоб учням дійсно було цікаво, щоб вони не втратили інтерес до навчання, треба намагатися створювати всі умови для розвитку здібностей, творчого мислення учнів, самовираження їх особистості в різних видах діяльності. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Тому учням поряд із стандартними завданнями слід пропонувати такі, які вимагають мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме такі творчі завдання допомагають розвинути в учнів пізнавальні процеси – пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення.

Усі завдання творчого характеру розраховані на пошукову діяльність учнів, творче й уміле застосування набутих знань. Зміст завдань сприяє розвитку гнучкості й широти мислення, які необхідні для успішного розв’язання як навчальних так і життєвих задач.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

Щоб розвинути творчі здібності учнів,  треба поступово та систематично залучати дітей до самостійної пізнавальної діяльності. Щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо.

Вимога сьогодення — використання сучасних технологій. У шкільній практиці надаю перевагу інтерактивній методиці проведення навчальних занять та виховних заходів, застосовую принципи індивідуалізації та диференціації навчання, створюю мультимедійні презентації до уроку чи позакласного заходу.

Розвиток творчих здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Для розвитку мислення школярів важливо використовувати на уроках проблемні завдання. Наявні у них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків [10, c.27].

Виховувати творчу людину без краси неможливо.

Прекрасне - вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Щоб сформулювати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності: гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо.

Формуючи в учнів інтерес до будь – якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

Головне завдання вчителя — розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови для діяльності учнів.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Усі творчі завдання допомагають  виявити  індивідуальні особливості учнів, намітити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу кожної дитини, зробити навчання більш захоплюючим і цікавим.

Розвиток творчих здібностей – це розвиток вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів. Тому має бути невід’ємною умовою змісту усіх навчальних предметів початкової школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці треба ставити перед собою завдання:

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Тобто, навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, починаючи вже з першого класу.

Вважається, що виховуючи творчу особистість, здатну творчо засвоювати знання і використовувати їх на практиці, ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави.

 

 

 

РОЗДІЛ 2.  ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ДИЗАЙНУ І ТЕХНОЛОГІЙ

2.1. Шляхи розвитку творчих здібностей учнів на уроках дизайну і технологій

У суспільстві і в освіті існують протилежні погляди на талановитість дітей, яка є умовою їх наступних успіхів у творчій діяльності. Так, існує думка, що частка талановитих серед дітей становить 2-3% від їх загальної кількості. З іншого боку, відомий розробник методик розвитку творчих здібностей у дітей Ю. Нікітін вважає, що кожна здорова дитина має можливість до творчого розвитку в усіх типах людської діяльності. Існують погляди, що внаслідок вивчення дітьми методів активізації творчої уяви індивідуальні особливості мало впливають на результативність творчого пошуку.

Разом з тим є думки, що індивідуальні здібності суттєво збільшують або зменшують успіх творчого процесу, але рано чи пізно дитина під впливом творчої атмосфери, надбаних нею знань та вмінь стає рівноправним учасником колективного творчого процесу. Є також різні погляди на питання, з якого віку починати навчання творчості. Ми вважаємо, що готувати людину до майбутньої творчої діяльності треба з перших років її життя. А продовження творчої діяльності, вдосконалення потрібних знань та умінь має відбуватися протягом всього свідомого існування людини. Саме навчаючись творчості і реалізуючи своє знання та вміння у процесі творіння нового, школяр удосконалює свої навички і вміння в галузі трудового навчання.

Як відомо, готовність до творчої діяльності складається з трьох основних компонентів: мотиваційного, змістового, емоційного. Саме мотиваційний компонент є провідним у творчій навчально-трудовій діяльності, створює опору для втілення двох інших його складових [3,c.41].

Наведемо дидактичні засоби, які стимулюють вираження творчості в дітей.

•         Розвивальні ігри, які дитина засвоює особисто.
•         Результати застосування дидактичних засобів: дитина розвиває здібності до асоціативного мислення, може встановлювати структуру і системні зв'язки ігор, співвідношення між цілим і часткою, системою як носієм надсумарних якостей. Це основа майбутніх якостей, необхідних для конструкторської та винахідницької діяльності, обов'язкові якості вченого.
•         Ознайомлення з логікою системного аналізу через спілкування дитини з дорослими.
•         Результати застосування дидактичних засобів: розуміння співвідношень між системою і підсистемою, системою і надсистемою, послідовності явищ, призначення предметів та явищ згідно з їх властивостями.
•         Ознайомлення з доступними елементами теорії вирішення винахідницьких задач та їх використання для розв'язання побутових проблем, зрозумілих дітям. Ознайомлення з основними засобами методу творчої уяви (частка теорії вирішення винахідницьких задач, що базується на вивченні фантастичної літератури) та їх використання для розв'язання казкових проблем та вигадування окремих казкових ситуацій.

Іноді спостерігаючи за дітьми, слухаючи їхні відповіді, приходить думка: «Чому така убога уява дитини? Чому про такі відомі речі та явища дитина не може розповісти просто, добре, своїми словами?». Ефективність розвитку творчої активності учнів залежить від уміння вчителя організувати пізнавальну діяльність школярів, націлити їх на творчий підхід до питань даної теми, на засвоєння системи знань навчального матеріалу. В. Сухомлинський зазначав: «Розвитку допитливості, системності, гнучкості, самостійності розуму сприяють такі прийоми впливу на внутрішні психічні процеси, при яких учень подумки оглядає, досліджує широке коло фактів, явищ для вивчення проблеми». Отже, для повноцінного розвитку дитини потрібна творчість як педагога, так і самої дитини.

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у школі нами виявлено, що загальний недолік багатьох варіантів сучасних навчальних програм і педагогічної практики - недостатня спрямованість на послідовний і динамічний творчий розвиток школяра через недооцінку в змісті дисципліни «Дизайн і технології» творчо-розвивальних можливостей засобів трудового навчання та відсутність розуміння чіткого взаємозв’язку між навчально-пізнавальною і творчою практичною діяльністю.

Процес розвитку творчих здібностей можна оцінити за наступними критеріями [5, c.82]:

1.                   Емоційний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей учня, як відчуття краси, переживання радості, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви практичної творчої діяльності на уроках дизайну і технологій та в позаурочний період.
2.                   Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності, потребою у самовираженні засобами трудового навчання, прагненням до гармонії у створенні виробів.
3.                   Когнітивний критерій показує активність пізнання школяра, розуміння явищ навколишнього середовища і способів їх відображення в практичній трудовій діяльності; активність асоціативно-образного мислення; сформованість трудових вмінь та операцій, дієвість уяви, фантазії, вираженість інтуїції.

До діяльнісного критерію належать такі показники:

— здатність у виробі відображати основні конструктивні особливості форми об’єкта;

— уміння у виробі відтворювати зовнішні контури натури;

— адекватність відтворення пропорційних відношень цілого і частин;

— уміння знаходити гармонійні співвідношення кольору, тону і пропорцій відтворюваного об'єкта;

— здатність оригінально компонувати;

— володіння техніками роботи художніми матеріалами;

— репродуктивні вміння відтворення характерних естетичних ознак натури;

— здатність творчо реалізовувати художньо-образне рішення;

— ступінь самостійної діяльності учня (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).

Ефективними педагогічними умовами творчого розвитку школярів на уроках дизайну і технологій  можна визначити:

1.          врахування індивідуальних особливостей учнів;
2.          стимулювання емоційно-почуттєвої сфери школярів;
3.          сприяння дієвості уяви і фантазії дітей;
4.          різноманітність способів реалізації художнього образу в практичній діяльності (самовираження) учнів.

Користуючись постійно діючою в класі виставкою робіт, учні зможуть знаходити і називати вироби, які їм було виготовляти найцікавіше протягом уроків. Це дозволить, з одного боку, пригадати найважливіші матеріали, інструменти, види робіт, з другого, - в учнів сформується емоційно-позитивне ставлення до процесу і результатів майбутньої праці.

Доцільними будуть такі запитання: "З яким матеріалом вам найбільше подобалось працювати?", "Який виріб у вас вийшов найкращим?", "Що найоригінальніше, незвичне і чудернацьке ви зробили?", "Які цікаві іграшки, сувеніри вам хотілося б виготовити?". Так учитель підводить учнів до поняття творчості в праці.

Ознайомлення учнів з різними видами творчої праці - художньої, технічної, наукової - здійснюється у процесі виготовлення різних предметів.

На етапах уроків, забезпечуючи емоційно-позитивний настрій, необхідно використовувати такі методи: словесні (бесіда, дискусія та ін.), наочні - ілюстрація (показ зразків виробів, технологічних карток і т. ін.) та демонстрація (технології трудових операцій, використання інструментів, роботи з матеріалами), практично-відтворювальні (з метою закріплення відомого) та тренувальні (з метою формування умінь та навичок).

Крім названих методів, можна використовувати ще дві групи методів. Це - група методів стимулювання й мотивації (інтерес до навчання, почуття обов’язку, відповідальність у навчанні) та методи контролю й самоконтролю (усні). Виховними методами  - є методи впливу і переконання, методи організації практичної діяльності та методи стимулювання. Всі вони мають комплексний характер і використовуються у постійно змінних конкретних навчально-трудових ситуаціях, які визначаються означеними педагогічними умовами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.  Використання інтерактивних методів навчання для розвитку творчих здібностей учнів на уроках дизайну і технологій

 

Метод гри

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його.

За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини».

Тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

Навчання у грі розвиває пам’ять, увагу, уяву, допитливість, формує вміння знаходити закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, виявляти помилки, стимулює активність школярів, спонукає до ініціативи.

Можна проводити різні види конкурсів, вікторин: «мікрофон», «істинне-хибне», «плутанина», заохочую до складання тестів, кросвордів, ребусів тощо.

Так забезпечується співпраця у стосунках учителя та школярів [11, c.8].

Методи інтерактивного навчання

Для забезпечення розвитку творчих здібностей учнів початкових класів потрібно використовувати в навчанні інтерактивні технології. Головна риса інтерактивних технологій - використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, поважати їхню думку, критично мислити, приймати продумані рішення.

У початковій школі в ході роботи варто використовувати як групові так й індивідуальні форми роботи. Метою застосування групової форми навчання є залучення учнів до активної участі в процесі оволодіння програмовим матеріалом.

Також, групові завдання спонукають учнів до пошукової діяльності, використання додаткової літератури, довідників. Для того щоб за певною темою підготувати презентацію або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал, продумати дизайн тощо, учні звертаються до багатьох джерел, відбирають ту інформацію, що стосується конкретної теми, естетично оформлюють свої роботи. Це важливо при вивченні оглядових тем, де опрацьовується великий за обсягом матеріал.

В освітній діяльності можна застосовувати такі інтерактивні технології: мозковий штурм або «мозкова атака, робота у великій групі (тобто з усім класом), «коло ідей», робота в малих групах, методи «прес», «навчаючи — вчуся», метод дискусії та інші. Застосування названих технологій впливає на підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу, бо вони дають можливість залучити всіх учнів до обговорення проблеми, що, у свою чергу, сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям.

Отже, методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

По можливості,  необхідно використовувати і мультимедійні технології, готувати презентації до уроків і позакласних заходів.

Завдяки мультимедійним та інтерактивним технологіям відбуваються суттєві зміни в навчальному процесі, в центрі якого — особистість учня, а головною метою стає розвиток його інтелектуальних і творчих здібностей, пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей. Не слід забувати, що вчитель відіграє головну роль, а комп’ютерні презентації — чудові додаткові технологічні засоби, що вивільняють час для вчителя і допомагають цікаво провести урок. Отже, що використання мультимедійних технологій у поєднанні з інтерактивним навчанням є однією з найефективніших форм навчання.

Елементи технології критичного мислення

Коли дитина приходить до школи відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності.

Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення можна використовувати такі завдання:

«Крісло автора» (Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо)

«Опиши (намалюй) навпаки» (Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні).

 Метод мозкового штурму

Під час роботи з дітьми треба керувати процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому використовую метод мозкового штурму, тоді, коли діти не мають уявлення про предмет. Вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок.

Прийом «інформаційний пакет»

Це може бути добірка цитат, висловлювань літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей на задану тему, якась історична довідка, тлумачення слів, понять та інше.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності.

Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності.

На уроках можна залучати дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність

(слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

З метою залучення дітей до пошукової та дослідницької творчої діяльності у класі можна випускати тематичні стіннівки та листівки до свят. Це допомагає залучити дітей до творчої праці, сприяє визначенню нахилів та здібностей учнів.

Таким чином, використовуючи всі методи і прийоми, можна проводити:

•                 нестандартні уроки
•                 інтегровані уроки
•                 уроки у формі змагань та ігор
•                 усні журнали
•                 уроки – вікторини
•                 уроки - заочні екскурсії
•                 уроки – подорожі
•                 уроки – презентації
•                 уроки – дослідження
•                 поетичні майстерні
•                 уроки - рольові ігри тощо.
•                 віртуальні екскурсії.

Враховуючи психологічні особливості школярів і застосовуючи нестандартні уроки на  практиці,  треба намагатися привчати дітей постійно працювати над розвитком  артистизму, мовлення, мислення, навчаю спілкуватися за правилами культурної поведінки.

 

 

 

“Давайте поміркуємо!” – ці слова, вважаю мають звучати на кожному уроці. Бо ж завдання наше – розбудити творчу уяву школяра, дати поштовх його думці, вчити дитину логічно і самостійно мислити. Тому практикую і вправи з логічним навантаженням, і цікавий матеріал, і завдання підвищеної трудності.

Розвиток творчих здібностей - це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів. Але розвиток творчих здібностей обов’язково включає й розвиток логічного мислення - уміння узагальнювати, перетворювати знання на гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис.

Творчість — це діяльність, результатом якої є створення нових цінностей, як матеріальних та і духовних. Тобто творчість завжди передбачає діяльність, кінцевим результатом якої є певна новизна та унікальність.

Творчість для школяра в навчальному процесі передбачає наявність у нього здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення цих властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей.

Успішний розвиток творчих здібностей можливий лише за створення певних умов, сприяючих їх формуванню. Такими умовами є:

1.Ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей.

2.Створення ситуацій випереджуючого розвитку дитини.

3.Самостійне рішення дитиною завдань, які потребують максимальної напруги сил, коли дитина дістається "стелі" своїх можливостей.

4.Надання дитині свободи у виборі діяльності, чергуванні справ, тривалості занять однією справою і т.д.

5.Розумна, доброзичлива допомога (а не підказка) дорослих.

6.Комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими прагнення дитини до творчості.

За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах закладів нового типу він є особливо актуальним.

Знати своїх учнів і знати те, що вони знають і можуть знати кожний окремо і всі разом, - значить бути справжнім учителем.

Змінюються позиції вчителя й учнів освітнього процесу. Із носія готових знань учитель перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів, а останні стають рівноправними суб’єктами в навчанні. Водночас створюється та реалізується модель творчої особистості, яка не лише володіє навичками спілкування, розуміє історичний процес і правові явища, а й вміє самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культури й моралі, виявляє свій творчий потенціал, що є основою успішного подальшого професійного становлення особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.               Антонович Є.А., Проців В.І., Свид С.П. Художні техніки у школі. - К., 1997.-305с.
2.               Боринець Н. І. Трудове навчання. Банк ідей для творчих проектів /                                    Н. І. Боринець: методичний посібник. – К.: Шкільний світ, 2011. – 128 с.
3.               Буркова Л. Технології в освіті / Л. Буркова // Рідна школа. – 2001. – № 2. – С. 18-20.
4.               Веремійчук І. М. Майструй і твори / І. М. Веремійчук. – К. :Либідь, 1998. – 72 с.
5.          Вихрущ A.B. Трудова підготовка учнів у загальноосвітніх школах України (XIX - початок XX століття). - К., 2011. - 199с.
6.               Від ремесла до творчості: Збірник. - К.: Час, 2008. - 152с.
7.              Волков І.П. Вчимо творчості // Педагогічний пошук / Упор. І.М. Баженова - К., 1988. - С. 90-126.
8.               Воловик П.М. Теорія імовірності і математична статистика в педагогіці. -К.: Радянська школа. 1969. - 222с.
9.                Гавриш М. Творчість на кожному уроці/ М. Гавриш // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2010. - № 4 — С. 54 — 58
10.          Гедвілло О.І., Носова І.О., Ковальова Г.В. Індивідуальний підхід до навчання з практикуму в майстернях // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2008. - №2. - С.44-47.
11.          Крамаренко, С. Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів / С. Г. Крамаренко // Відкритий урок. - 2002. - № 5-6. - С. 7-11.
12.          Плохій З.П. Трудове виховання молодших школярів. - К.: Освіта, 2002. - 112с.
13.          Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 2011. - Т 3. - 464 с.
14.        Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002.-528 с.
15.          Хорунжий В.I. Методика трудового навчання в початкових класах. Частина ІІ. - Олександрія: РВА "Світло", 1996. - 96 с.
16.          Хорунжий В.І., Черніка Г.П. Методика трудового навчання в початкових класах. Ч. I. - Олександрія: РВА "Світло", 1996. - 96 с.
17.          Цируль К.Ю. Ручна праця в загальноосвітній школі. К.:Райдуга, 2006.- 214с.
18.          Чепіль М. М. Педагогічні технології : навч. посіб. / М. М. Чепіль, Н. З. Дудник. – К. : Академвидав, 2012. – 224 с.
19.          Шкода М.Н. Свята, традиції, звичаї українського народу. – Донецьк, 2008.
20.          Ягупов В. В. Педагогіка: посібник. / В. В. Ягупов – К. : Либідь, 2002. – 560 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1