Курсова робота "Роль інноваційних технологій навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури

Про матеріал

Курсова робота на тему: "Роль інноваційних технологій навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури"

Перегляд файлу

1

 

Вступ

Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського. У книзі „Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” [18].

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Саме тому я зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми "Роль інноваційних технологій у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури ".

Об’єктом дослідження є процес впровадження інноваційних технологій на уроках рідної мови та літератури.

Предмет – система роботи, спрямована на розвиток творчих здібностей учнів.

Мета роботи: обґрунтування впровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури, як засобу формування творчих здібностей учня.

У своїй системі роботи я виходила з припущення про те, що вивчення української мови та літератури буде більш ефективним при умові застосування інноваційних форм навчання. 

Стан наукової розробки теми. Науково-педагогічну літературу поділено на декілька груп.

Перша група - основи наукових знань про інноваційні технології, уявлення про фундаментальність й багатогранність всієї проблематики закладено в працях Г. І. Дідук-Ступ’як [6], С. М. Єлісеєва [7], С. Коган [9], М. І. Пентилюк [11]. Серед сучасних досліджень інноваційних технологій я спиралась на роботи І. Гламаздіна  [4], С. Коган [9], О. В. Савенкова [15], Л. І. Шаламовської [19]. 

Друга група - теорія та практика інноваційних технологій на уроках української мови та літератури розкрита в працях Н. С. Яремчук [21], І. Явдошенко [20], Н. В.  Солодюк [17], Л. Кратасюк [10]. 

Відповідно до поставленої мети і гіпотези було сформульовано завдання дослідження:

1. На основі вивчення й аналізу наукової літератури, особливостей впровадження інноваційних технологій у навчання, визначити сутність, структуру та пріоритетні форми даних технологій саме на уроках української словесності.

2. Експериментально, на основі власного досвіду роботи, перевірити ефективність впровадження інноваційних технологій на уроках рідної словесності. 

3. Виявити педагогічні умови і засоби, особливості методики застосування інноваційних технологій на уроках, що забезпечують високий і достатній рівень знань школярів, сприяють формуванню всебічно розвиненої гармонійної особистості учня. 

Методи дослідження - теоретичний аналіз наукової літератури з теми дослідження; соціологічні методи (спостереження); експеримент; аналіз якості знань учнів, з метою виявлення кількісних та якісних характеристик у процесі впровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури.

      Експериментальна база дослідження – 5 – 11 класи Криворізької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 63.

Розділ І.

Впровадження інноваційних освітніх технологій в навчальний процес.

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня (додаток).

У сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.

Значний внесок у розробку методології і теорії поняття педагогічної технології зроблений сучасними педагогами: В. Безпалько, Б. Лихачовим, М. Кларіним, В. Монаховим, Г. Селевко та іншими. Проблему педагогічної інноватики розглядали такі вчені як О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, В. Загвязинський, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та інші.

 

 

 

  1.        Поняття «Інноваційні технології».

Останнім часом досить широко увійшов у вжиток термін «інноваційні педагогічні технології».

Слово «інновація» має латинське походження і в перекладі означає «оновлення, зміну, введення нового». У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу.

Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, В. Загвязинський,  Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове.

Так, В. Загвязинський вважає, що нове  у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а  й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти [21, с. 73].

Одні науковці (В Сластьонін, Л. Подимова) вважають інновації комплексним процесом створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень [21, с. 75]. Інші заперечують, що інновації не можуть зводитись до створення засобів. Так, І. Підласий вважає, що інновації – це ідеї, і процеси, і засоби, і результати, взяті в якості якісного вдосконалення педагогічної системи [21, с. 77].

Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему. Прагнення постійно оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення використовуваних раніше педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості.

Сьогодні у педагогічний лексикон міцно ввійшло поняття педагогічної технології. Існують різні погляди на розкриття цього поняття.

Технологія – це сукупність прийомів, що застосовуються в якій-небудь справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник)[15, с. 4].

Педагогічна технологія – сукупність засобів та методів відтворення теоретично обґрунтованих процесів навчання та виховання, що дозволяють успішно реалізовувати завдання освіти (В. Безпалько)[15, с. 6].

Педагогічна технологія – системна сукупність та порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних та методологічних засобів, що використовуються для досягнення освітньої мети (М. Кларін)[15, с. 6].

Педагогічна технологія – це модель спільної педагогічної діяльності, продумана в усіх деталях з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для студента і викладача (В. Монахов)[15, с. 5].

Цілий ряд авторів вважають, що будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати деяким основним методологічним вимогам (критеріям технологічності)[15, с. 6-7].

-Концептуальність. Кожній педагогічній технології повинна бути притаманна опора на певну наукову концепцію, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітньої мети.

-Системність. Педагогічній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв’язок всіх його частин, цілісність.

-Можливість управління. Передбачає можливість діагностичного ціле покладання, планування, проектування процесу навчання, поетапну діагностику, варіювання засобами та методами з метою корекції результатів.

-Ефективність. Сучасні педагогічні технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними за результатами й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту освіти.

-Відтворюваність. Можливість використання (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших ідентичних освітніх закладах, іншими суб’єктами.

-Візуалізація (характерна для окремих технологій). Передбачає використання аудіовізуальної та електронно-обчислювавальної техніки, а також конструювання та застосування різноманітних дидактичних матеріалів і оригінальних наочних посібників.

Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації освіти України є забезпечення якості підготовки учнів. Розв’язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження  інноваційних технологій навчання.

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Особливості інноваційних технологій уроків української мови та літератури.

Основним підходом до впровадження системи навчання і виховання у сучасній школі залишається класно-урочна система, за якої провідною формою організації навчально-виховної роботи є урок. Стосовно процесу навчання урок виконує інтегруючу роль, оскільки відображає та поєднує такі його компоненти: мету, зміст, методи, засоби навчання, взаємодію вчителя та учнів.

Методисти сучасним уроком вважають таку форму навчання, яка своїми цілями (освітньою, розвивальною, виховною), змістом, структурою та методами проведення відповідає найновішим вимогам теорії й практики навчання у школі і є високоефективною [1, с.8 - 10].

Сьогодні, згідно з вимогами Державних стандартів базової і повної середньої освіти учнів необхідно змінювати традиційні рамки уроку, посилювати його місткість, підвищувати рівень індивідуалізації навчання і самостійної роботи учнів, розвивати їх творчу активність. Основними завданнями сучасного уроку є:

-відповідність навчального матеріалу з української мови та літератури вимогам науковості, оптимальності, єдності навчання і виховання, зв’язку з життям;

-реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховної та розливальної;

-урахування вікових особливостей учнів та їх пізнавальних можливостей, інтересів і запитів;

-реалізація інноваційних технологій сучасного уроку;

-інтегральність уроку (використання міжпредметних зв’язків);

-цілеспрямованість і копітка робота над пізнавальними завданнями і запитаннями, що виникають у результаті створення проблемних ситуацій;

-практична спрямованість уроку – всебічний мовленнєвий розвиток учнів.

Пошуки засобів ефективного навчання спонукають до нововведень у навчально-виховній роботі, зумовлюють створення і застосування педагогічних технологій, які забезпечують цілеспрямоване вироблення в учнів певних якостей.

У фаховій літературі описано технології модульно-розвивального навчання, проблемного навчання, глибокого засвоєння на основі схемно-знакових моделей тощо. Розглянемо найбільш перспективні педагогічні концепції, що діють у галузях мовної і літературної освіти або можуть бути застосовані в них.

Модульне навчання – це пакет науково адаптованих програм для індивідуального навчання, що оптимізує на практиці академічні та особистісні досягнення учня з певним рівнем підготовки. Воно здійснюється за окремими функціонально автономними вузлами, відображеними у змісті, організаційних формах і методах, тобто за модулями, призначення яких – розв’язання конкретного кола психолого - педагогічних завдань.

Суть проблемного навчання полягає у створенні для учнів проблемних ситуацій, в усвідомленні, сприйнятті, розв’язанні їх у процесі спільної роботи учнів і вчителя за умов максимальної самостійності перших і під загальним керівництвом останнього. Таке навчання відбувається за типовою схемою:

-учитель створює проблемну ситуацію, для розв’язання якої учень має знайти й використати нові для себе засоби діяльності;

-учні аналізують ситуацію, усвідомлюють, що для них невідоме, шукають способи розв’язання проблеми,  вчитель допомагає їм, надаючи необхідну інформацію.

Результатом проблемного навчання є нові знання, уміння, способи їх реалізації, розумова діяльність учнів.

Використання схемно-знакових моделей можливе там, де дослідження мовного явища є складним для учнів. У процесі навчанні мови моделювання доцільне при попередньому знайомстві з будь-яким цілим, тобто ще до початку його глибокого аналізу.

Будь-які моделі стоять посеред шляху від практики до теорії або навпаки – від теорії до практики.

Технологія інтегрованого уроку. Інтегрований урок – урок, в якому органічно поєднано відомості з інших навчальних предметів, поєднаних однією темою. Таке поєднання сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Способи інтеграції: за змістом,                                                                                     за способами пізнавальної діяльності. В інтегрованому уроці застосовується обидва способи інтеграції з переважанням залежно від теми заняття та рівня підготовки учнів.

Технологія особистісно-зорієнтованого уроку. Увібравши в себе елементи різних методик (розвивального, модульно-рейтингового навчання, педагогіки співробітництва), особистісно-зорієнтоване навчання ставить за мету зробити учня суб’єктом навчальної діяльності, забезпечити можливість навчання за індивідуальною програмою, створити умови для його самовизначення й самореалізації, спиратися на інтереси, цінності, схильності, психолого-фізіологічні особливості (пам'ять, увагу, уяву, мислення) особистості.

Технологія інтерактивного уроку. Інтерактивний урок – спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність[4, с.60-62].

О. Пометун,  Л. Пироженко визначають умовну робочу класифікацію за формами навчання, у яких реалізуються інтерактивні технології. Вчені розділяють їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

- інтерактивні технології кооперативного навчання;

- інтерактивні технології кооперативно-групового навчання;

- інтерактивні технології ситуативного моделювання;

- інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань.

Розділ ІІ. Інноваційні технології на уроках рідної словесності як засіб формування творчих здібностей особистості.

Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

-Проектне навчання;

-Інтерактивна технологія;

-Особистісно зорієнтоване навчання.

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.

Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.

Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).

ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.

Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.

Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:

1. Вчитель пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.

2. Аналізований навчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми)вчитель представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у підручнику.

3. Вчитель не пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.

4. Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.

5. Учні отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька гімназистів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.

Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.

Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".

Так, у 9 класі пропоную такі опори при вивченні теми "Лінгвістика тексту" (додаток)

Морфеми, а точніше їх умовні позначки, зображуємо у "зоряному небі" (додаток)

Під час ознайомлення з класифікацією речень колективно склали таку картину (додаток).

При складанні схем часто використовую спеціальні позначки, формули, підказки. Наприклад: Пояснення: ЛЗ- ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ГЗ – граматичне значення, СР – синтаксична роль, ? –питання.

Таку піраміду можна використати для ілюстрації частоти вживання префіксів з-, с-, зі- (додаток).

Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.

Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції. Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок -схем довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня.

Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:

  • визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
  • провести достатню попередню підготовку;
  • забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
  • дати учням інструктивні матеріали.

 

 

2.1. Інтеграція сучасних технологій навчання.

Як зразок, пропоную урок. Урок української мови в 5класі.

Тема уроку: Словосполучення. Головне й залежне слово в словосполученні. Граматична помилка та її умовне позначення

Мета: розкрити сутність словосполучення як одиниці синтаксису; навчити учнів самостійно складати словосполучення та виділяти їх у реченні; ознайомити учнів із сутністю граматичної помилки та її умовним позначенням, провести роботу щодо запобігання граматичних помилок; розвивати навички аналізу мовних явищ; виховувати мовну культуру,любов до рідного краю

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Хід уроку

I.    Організація класу та емоційне налаштування на урок.

Пролунав дзвінок.

Починається урок.

Учитель посміхається.

Школярики стараються.

Працюватимем старанно,

Щоб побачити в кінці,

Що у нашім  п’ятім класі

Діти просто молодці!

Сьогодні у нас незвичайний урок

Урок , на якому не буде казок,

Бо осінь у гості до нас завітала

І нову тему на подарувала

Вчитель роздає осіннє листя

IІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Виконання вправи 95 (усно)

Проблемне питання У чому важливість нашої теми?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Колективна робота.

Завдання: порівняти і сказати, у якій із двох колонок точніше названо предмет, ознаку або дію.

Осінь- тепла осінь

Листок – багряний листок

Ягода — соковита ягода

День — сонячний день

Бігти — швидко бігти

— Як називається синтаксична одиниця, записана у правій колонці? (Словосполучення.)

— Що вам відомо з молодших класів про словосполучення?

__ Дайте визначення поняття словосполучення. (учні з допомогою вчителя роблять висновок).

III. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

1. Робота з таблицею

2. Робота за підручником.

Порівняння зроблених висновків з матеріалом підручника, с. 63-64

3. Робота за підручником.  Вправа 97(усно)

Завдання: у словосполученнях позначити, якою частиною мови виражається головне слово. Зробити висновок про засоби вираження головного слова.

4. Робота в зошитах і біля дошки.

 Завдання   І: порівняти за будовою наведені словосполучення, накреслити їх схеми, зробити висновок: які словосполучення називаємо поширеними, а які — непоширеними;

Вереснева прохолода. Приємна вереснева прохолода. Дуже приємна вереснева прохолода.

Завдання II: подумати і сказати, що з наведених прикладів не є словосполученнями. Чому саме?

Сміливий хлопець, у поєдинку, понад річкою, настав вечір, ми прийшли, хлопці і дівчата.

5. Фізкультхвилинка

6. Виконання вправи на закріплення знань.

Завдання: з поданих слів скласти і записати словосполучення, вказати головне слово. Використовуючи ці словосполучення, придумати мініатюру «Подих осені» (усно).

Холодні, роса; перший, заморозки; нитки, «бабине літо виходити, полювати; кущі, калина; осінній, переліт

7. Проблемні запитання.

— Як правильно сказати: пробачте мені (кому?) чи пробачте мене (кого?); опанувати науку (що?) чи опанувати наукою (чим?)

Чому у вас виникають труднощі та різні думки?

Запам'ятайте!

Пробачте мені

дотримати слова

оволодіти знаннями    учитися ремесла

називати на ім'я

сміятися із себе

8.Пояснення вчителя.

Граматична помилка — порушення правил граматики: не¬правильно утворені слова; слово вжите не в тій формі; непра¬вильно побудоване речення чи словосполучення. Граматична помилка позначається літерою Г.

9. Гра «Редактор».

— Прочитайте та відредагуйте текст народних прикмет.

Нічний вітер віщує дощ на наступний день. Калина рано зачервоніє — до ранньої й люту зиму.

Розгадування лабіринту.

 

я    п    д    і    и    м    0    м

Б    у    р    0    в    н    д    г   

у    д    и    р    і    р    р    у   

(Буду я природі вірним другом.)

Знайти в реченні словосполучення

ІV. Домашнє завдання

Вивчити §5 підручника; опрацювати узагальнюючу таблицю; вправа 102.

V. Підбиття підсумків уроку

«Мікрофон»

На уроці я дізнавсь про…

На уроці цікавим було…

Отримані на уроці знання я застосую…

2.2. Розмаїття форм, методів, вправ та завдань на уроках української мови та літератури для розвитку творчих здібностей учнів.

Систему уроків тренувальних вправ з блок-теми логічно наситити інтерактивними вправами. Інтерактивне навчання, на думку Є. Коротаєвої, це навчання „занурене” у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас.

Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природньому йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших до складних, а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

1. «Робота в парах». Один проти одного, один – вдвох –всі  разом, « Думати працювати в парі, обмінятися думками». Технологія  особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів  роботи у малих групах . Робота  в парах дає час  подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок  спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:

Обговорити короткий текст, завдання;

-інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;

-зробити  редагування письмової роботи  один одного;

-сформулювати підсумок уроку;

-протестувати та оцінити один одного;

-дати відповіді на запитання вчителя;

-порівняти записи, зроблені в класі.

2. « Карусель». Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний  для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

-для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій ;

-для збирання інформації з якої-небудь теми;

-для інтенсивної перевірки  обсягу й глибини наявних знань (напрямку, термінів);

-для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

3. «Ротаційні (змінювані) трійки»Діяльність учнів  у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою цього осмислення, закріплення та засвоєння.

4. « Акваріум». Ще один варіант кооперативного навчання , що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички гру роботи.

5. «Ажурна пилка». Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння  великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

6. «Дерево рішень». Як варіант   технології вирішення проблем  можна використовувати « Дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень (додаток).  

   7.  „ Мікрофон”. Різновидом загально групового обговорення є технологія  „ Мікрофон” , яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

     8. «Незакінчене речення». Цей прийом часто поєднується з „ Мікрофоном” і дає можливість працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.             

     9. „ Обговорення проблеми в загальному колі”. Ця технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень , привертань уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань.

    10. „Мозковий штурм”.  Інтерактивна  технологія  колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити  уяву та творчість , дає  можливість їм вільно висловлювати свої  думки. Мета  „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

    11. „ Навчаючи – навчаю”. Метод  використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань  однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає  певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр (особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця"та ін..)

Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.

Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках( докладніше досвід роботи та рекомендації подано у статті "Організаційний момент на уроці української мови та літератури:теорія, практика, інновації").

Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей.

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Висновки

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Інноваційна філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття й розвиток потенційних можливостей і здібностей учнів. Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів особистості.

Одним із головних завдань сучасної школи України є виховання творчої особистості, бо вона значно краще й легше пристосовується до побутових, соціальних і виробничих умов, ефективніше їх використовує та змінює відповідно до власних уподобань, переконань тощо.

Орієнтація на особистість учня у процесі педагогічного стимулювання розвитку їхніх творчих здібностей базується на тому, що від моменту народження дитина змінює, перетворює навколишній світ за власною ініціативою [1, с.58].

Вона навчається, творчо освоює світ речей, створюючи нову гру, казку. Це ставить принципово нові вимоги до вчителя, оскільки він, як творча особистість, має бути готовим до роботи у творчому, інноваційному режимі, до оновлення процесу навчання.

Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. І тому важливу роль відіграє творчий розвиток особистості, в основу якого потрібно покласти використання різних засобів, підходів до розвитку дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату. Адже В. Сухомлинський зазначав, що «…без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини» [4, Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с.26]. Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність. Необхідність розвитку творчих здібностей продиктована сучасними суспільними пріоритетами, які відповідають основним положенням Закону України «Про освіту» (1991 р.), Закону України «Про загальну середню освіту» (1999 р.), Національної доктрини розвитку освіти (2002 р.).

Сучасні кооперативні, інтерактивні технології навчання, що почали швидко поширюватися в Україні, є не лише однією з демократичних форм навчання, але й засобом мотивації учнів до активної діяльності на уроці. Уміле використання таких технологій дає можливість ефективно використовувати особистісний потенціал кожного учня, планувати та досягати результатів, перетворити урок на співтворчість та подарувати учням відчуття власного зростання. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем і учнем.

Отже, у процесі роботи переконуюся, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Окреслена система роботи сприяє виявленню й розвиткові здібностей дітей, вихованню творчої особистості, наділеної художньою сприйнятливістю, емоційною чутливістю, художнім смаком.

Список використаної літератури

 

1. Адамов А. М. Інтерактивні форми роботи на уроках української мови та літератури / А. М. Адамов // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - № 33. – С. 8 - 10.

2. Біляєв О. Проблема методів у навчанні мови / О.  Біляєв // Українська мова і література в школі. – 1986. – № 10. – С. 60 - 64.

3. Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади / Л. Варзацька, Л. Кратасюк // Дивослово. – 2005. - № 2. – С. 5-19.

4.  Гламаздіна І. Упровадження інтерактивних технологій на уроках української мови / І. Гламаздіна // Рідна школа - 2009. - № 7. - С. 60 - 62.

5. Горська О. З досвіду використання елементів інтерактивних технологій на заняттях з методики мови / О. Горська, Л. Живицька // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: наук. зб. / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. - Умань: Жовтий, 2009. - Вип. 29. - С. 67 - 72.

6. Дідук-Ступ’як Г. І. Особливості використання групових технологій у процесі взаємодії різнотипових підходів на уроках української мови у 9 класі / Г. І. Дідук-Ступ’як // Наукові записки: обзорная информация / Терноп. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Тернопіль : [б. в.], [2008]. Сер.: Педагогіка, [№] 2' 2008. - С. 114-120.

7. Єлісеєва С. М. До проблеми нетрадиційних форм навчання на уроках української мови та літератури: навч. посіб. / С. М. Єлісеєва; [ред.: В. Є. Любченко]. - Вінниця: ДКФ, 2006. - 133, [2] с.

8. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури: [навч.-метод. посіб.] / [упоряд. К. Ю. Голобородько, Н. П.Ткаченко]. - Харків: Основа, 2007. - 173, [1] с.

9. Коган С. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури / С. Коган // Школа. - 2012. - № 2. - С. 52 - 54.

10. Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: розвиток комунікативних і мовних умінь / Л. Кратасюк // Дивослово. – 2004. - № 10. – С. 2 - 11.

11. Пентилюк М. І. Сучасний урок української мови: [навч.-метод. посіб.] / М. І. Пентилюк, Т. Г. Окуневич. - Харків : Основа, 2007. - 169, [1] с. - (Бібліотека журналу "Вивчаємо українську мову та літературу": сер. засновано в 2004 р.; вип. 7(44)).

12. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання [Текст]: наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; заг. ред. Пометун: Олена Іванівна. - К. : А.С.К., 2006. - 192 с. - Бібліогр.: с. 186 - 187.

13. Проектне навчання на уроках української мови та літератури. Учитель року / Ін-т інновац. технологій і змісту освіти; [уклад.: Є. І. Науменко, О. М. Чхайло]. - Харків: Основа, 2008. - 122, [1] с.

14. Радзіх С. Інтеграція інтерактивних технологій на уроках української словесності / Світлана Радзіх. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 63 с.

15. Савенкова О. В. Інтерактивне навчання української мови: формування культурологічної компетентності учнів / О. В. Савенкова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. – № 26. – С. 2 - 6.

16. Семчук Д. Б. Творчо-дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках української словесності [Текст]: [посібник] / Д. Б. Семчук. - Т.: Підручники і посібники, 2007. - 143 с. - (Готуємось до відкритого уроку).

17. Солодюк Н. В. Види інтерактивних методів навчання української мови / Н. В. Солодюк // Освіта на Луганщині. – 2008. - № 2. – С. 68 - 71.

18. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві - /Василь Олександрович Сухомлтнський// Вибрані твори. В 5-ти томах. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с.

19. Шаламовська Л. І. Інтерактивні методи на уроках української мови та літератури: [методика проведення уроків для студента-філолога] / Л. І. Шаламовська // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. - № 6(Лют.). - С. 34 - 38.

20. Явдошенко І. Інтерактивні методи навчання на уроках української мови / І. Явдошенко // Початкова школа - 2008. - № 2(Лют.). - С. 4 - 7.

21. Яремчук Н. С. Інтерактивні технології в удосконаленні навичок говоріння в учнів 5-6 класів на уроках української мови / Н. С. Яремчук, А. І. Кияшко // Горизонти освіти. Психологія. Педагогіка. – 2010. - № 1. – С. 72

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1.

Відкритий урок української мови в 10 класі

Тема:      «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,

                    Є тисячі ланів, але один лиш мій»

                                                                         В. Симоненко

   Підготовка до написання нарису про людину –  представника певної професії.

Мета: систематизувати знання про публіцистичний стиль,ознайомити з жанром публіцистичного стилю – нарисом та його особливостями, розвивати вміння учнів аналізувати текст даного стилю,  навички логічного мислення, уміння створювати монологічне висловлювання,комп’ютерну презентацію, виховувати пошану до людей різних професій.

Тип уроку. Розвиток зв’язного мовлення.  

Обладнання. Колаж «Калейдоскоп професій»,опорна схема, пам’ятка «Як писати нарис», зразки текстів різних стилів, комп’ютер

Внутрішньопредметні зв’язки : лінгвістика

Міжпредметні зв’язки : українська література, біологія, технології: швейна справа, інформатика, історія.

Цілі:

Учні мають знати:

- типи і стилі мовлення;

- особливості публіцистичного стилю;

- послідовність виконання творчих робіт.

Учні мають уміти:

-    узагальнювати вивчений матеріал,

-    використовувати його на практиці,

-    розрізняти тексти різних стилів мовлення

Епіграф

Коли хочеш, щоб  було добре зроблене, зроби це сам

Корінь праці гіркий, але овоч солодкий

(Усна народна творчість)

Хід уроку

І. Оргмомент.

Мотивація навчальної діяльності.  Емоційне налаштування на урок.

-    Сьогоднішній урок мені хочеться розпочати з поезії  Анатолія Костецького

«Як зробити день веселим»

Учень

Ти прокинься рано – рано,

Лиш над містом сонце встане,

Привітайся з ластівками,

З кожним променем ласкавим,

Усміхнися всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов’язково день тобі -

Веселим буде!

Учитель

Від того, як Ви прокинетесь і як будете налаштовані на роботі, залежить не тільки настрій, а й плодотворність прожитого дня. Що зробив я за сьогоднішній день? Чи можна назвати його результативним? Чи принесла моя праця користь комусь із людей?

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Епіграф (запис у зошити)

Сьогодні Ви десятикласники, а завтра – випускники. Перед кожним із вас постане питання вибору свого життєвого шляху. Це питання уже розглядалося Вами на уроці біології в 9 класі, на  годині спілкування з класним керівником. Ви виготовили колаж «Калейдоскоп професій». До сьогоднішнього уроку Ви готували презентації певних професій. Тож запрошую вас до презентацій та їх обговорення.

Презентації

Учитель

Яку б професію Ви не обрали, ким би не стали в майбутньому,але ця професія повинна приносити вам насолоду. Ще у 18 столітті видатний український філософ Григорій Савич Сковорода у своєму трактаті «Розмова , звана Алфавіт чи Буквар світу» розкриває ідею «сродної праці», розкрийте це поняття

    "Сродна" праця - це самопізнання та самовдосконалення людини на основі життєвої діяльності.

    Праця - це всеперемагаюча сила, без якої не може бути щастя й добра.

Праця приносить радість тоді, коли є "сродною", тобто відповідає індивідуальним природним нахилам людини.

    Щоб бути щасливим, треба пізнати себе, свої здібності, відповідно до них вибрати вид суспільно корисної праці.

  Праця, відповідно, не засіб існування, а найбільша життєва потреба і насолода.

-    Який висновок можемо зробити з почутого?

(Не місце красить людину, а людина місце)

ІІІ.    Актуалізація опорних знань

Учитель.

Сьогодні на уроці ми  уявимо себе журналістами.

-    Що важливо для професії журналіста?

(зібрати матеріал і правильно його оформити)

- Кожен журналіст повинен добре володіти стилями мовлення, а тому

- назвіть стилі мовлення;

- які типи мовлення Ви знаєте?

- назвіть особливості публіцистичного стилю;

1. Це мова газет і журналів

2. Висловлювання на тему суспільного життя

3. Поєднання логічного викладу з емоційно – експресивним забарвленням

Основні ознаки:

- доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал);

- логічність доказів і полемічність викладу;

- поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, викладення наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю;

- широке використання художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор,гіпербол та ін.).

Жанри публіцистичного стилю:

 Промови, виступи , стаття, нарис

Вивчення нового матеріалу.

Учитель

До сьогоднішнього уроку готувалися всі учні: одні створювали презентації, інші працювали з додатковою літературою

Еврістична бесіда. Робота в групах

Прослуховування відповідей.

Працює перша група

Учитель

Дізнатися про нарис , як один із видів публіцистичного стилю – наступне наше завдання. Тому під час обговорення складіть план, за яким будете аналізувати текст

Що таке нарис?

Нарис - це оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому зображуються дійсні життєві факти, події, конкретні люди.

Нарис — це твір суспільно-політичної, побутової, історичної чи психологічної тематики.

- до якого літературного жанру наближається нарис?

 За обсягом наближається до невеличкого оповідання, новели.

- Чи можуть в нарисі діяти герої?

Переважна більшість нарисів характеризується тим, що в них виклад наукових даних базується на основі розгортання сюжету, в якому діють люди. Введення героїв у розповідь надає відтінку художності, що проявляється у використанні прийомів, відомих художній літературі.

- Що відрізняє нарис від цих жанрів

Немає чіткої фабули. В нарисі вона подекуди намічена і має фрагментарний характер

Що таке фабула?

Фабула - хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку.

- розповідь у нарисі ведеться від чийогось імені?

Один із способів передачі думок  в даному жанрі -  виклад від імені першої особи множини.

- чи доводилося читати Вам нариси раніше?

На уроках літератури ми вивчали нариси “Тарас Шевченко” Д. Красицького, “І. Я. Франко” А. Кримського; “Древній Київ” та “Старовинне місто” Н. Забіли і інші.

- Які теми може розкривати нарис?

Тематика нарисів різноманітна: розповідь про сьогоднішнє суспільне життя, про історію народу, про митців літератури, про природу рідного краю.

- На початку обговорення Ви сказали, що  нарис - це художньо-публіцистичний твір. Що ж є характерного в нарисі, що притаманне художньому стилю?

Введення в розповідь героїв, фабули чіткої немає, але частково вона присутня, зв’язок із життям, наближається до оповідання чи  новели, можуть використовуватися деякі художні прийоми.( епітети, порівняння, метафори, гіперболи)

- Які ж ключові слова ми підберемо, щоб охарактеризувати даний жанр? (СХЕМА)

дійсні життєві факти, конкретні люди, художньо- публіцистичний стиль, немає чіткої фабули

Учитель

Зачитайте план за яким ви будете аналізувати текст.

Учні зачитують складені плани

План

1. Зображення дійсних  життєвих фактів, подій, конкретних людей.

2. Тематика

3. Зв’язок з оповіданням чи новелою

4. Фабула

5. Художні прийоми

Практична робота з текстом

Учитель

Ми ознайомилися з Вами з жанром нарису. А зараз практична робота з текстом. Перед Вами нарис про професію вчителя. Ваше завдання - знайти особливості жанру в даному тексті.

Створення пам’ятки

Учитель

Щоб написати нарис нам потрібно створити пам’ятку «Як писати нарис». Тож запрошую вас разом з учителем інформатики до створення пам’ятки.

Робота за ком’ютерами в парах

Порівняйте створені пам’ятки вами з тією, що  створила я.

ІY. Домашнє завдання.

  • Написати нарис про людину – представника певної професії

Для написання нарису нам потрібно:

- визначитися з темою

- дібрати матеріал,факти, конкретний ілюстративний матеріал

 - дати особисту оцінку висловлюваному

 - дотримуватися послідовності викладу думок

Y. Підсумок уроку:

«Продовж речення»

  • Як епіграф  розкриває зміст уроку ?

«Найважливіше, що я засвоїв,— це...»

«Найцікавішим для мене було…»

«Найскладнішим на уроці виявилося…»

«Ще варто  попрацювати над…»

                                                                                                        Додаток до уроку

«УСІ МИ – ТІЛЬКИ УЧНІ Й ВЧИТЕЛІ…»

Коли в повітрі лунає слово «вчитель», мимоволі уявляєш собі жінку, волосся якої злегка помережане срібними павутинками, а в руках – букетик жовтих нарцисів. Вона поспішає до школи й нагадує весну. Така ж юна, така ж усміхнена, така ж рада життю. І то дарма, що за плечима роки…

Кажуть, що доля вчителя – одна з найважчих. І воно дійсно так.. Адже, щоб ним стати, слід перш за все мати велике серце та безмежну любов до дітей.

Євгена Нарцисівна Пужанівська – тому приклад. Будучи вчителем від Бога, вона є ще й прекрасним поетом і просто хорошою людиною. Любить життя у всіх його проявах, особливо цей мотив звучить у її вірші “Ти пробач”. За фахом Євгена Нарцисівна – філолог, тому і працює вчителем української мови та літератури в Малієвецькій ЗОШ. Її оточує сила-силенна друзів, для багатьох вона – мудрий порадник.

Її урок нагадує казку. Ніяких особливих рис, ніяких методичних «незрозумілиць». Все надзвичайно просто, легко і в ритм. Це душа, яка відкриває перед тобою світ. Коли з уст вчительки звучать слова, до прикладу, про Довженка, ти уявляєш, як хлюпоче водами Десна, ота, що зачарована, а коли хоч словечко промовить про Олеся Гончара, - вві сні до тебе приходить його грізний собор.

Школярі дуже люблять свою вчительку. Інтер'єр її класу, в якому проходять заняття надзвичайно сприяє творчому процесу, обговоренню літературних творів. А там, в куточку, що біля вікна, за яким ледь чутно шумить берізка, до тебе приходить натхнення. Фіолетова тюль кидає легкий відтінок на парти, що стоять по дві вкупі і, здається, що скрізь розлився фіалковий цвіт. Справжній подих весни, з яким перегукується й ім'я вчительки.

Погляд Євгени Нарцисівни – проникливий і щирий, а очі, мов небо, такі ж бездонні та глибокі. Голос тихий, інколи розбавлений глухим, ледь чутним кашлем. Коли вона диктує диктант, тобі зовсім не хочеться, щоб він закінчувався. Навіть зараз в пам'яті зринають звуки того голосу: “Заплітає клен у свою чуприну золотаве листя...”

У себе вдома вона бабуся Женя, а для учнів – дорога Нарцисівна. З багатьма своїми випускниками вона і досі листується, а вони – не забувають найкращої вчительки.

...Педагоги, немов святі. Даючи путівки в життя, вони моляться за наші

Додаток №2

Урок української літератури, 9 клас

Тема: Т. Г. Шевченко. Рання творчість: етюди.

Мета:*навчальна: розкрити окремi сторінки з життя i ранньої творчості Великого Кобзаря очима сучасникiв, літературознавців, показати роль життєвих миттєвостей з метою створення цілісного образу поета, які сприяють паралельному вивченню етапів життя Шевченка, не порушують логіки еволюції художнього мислення поета; *розвивальна: розвивати полі культурну компетентність, вчити працювати із довідковою, додатковою літературою; формувати навички виділяти головне, складати власні висловлювання, стимулювати пошукову роботу учнів, вчити виділяти суттєве, забезпечити усвідомлення й засвоєння учнями найважливіших відомостей про життєвий і творчий шлях поета, перейнятись особистою долею поета, глибше збагнути його твори, сформувати потребу в їх читанні; розвивати творчі здібності учнів, розвивати творчу ініціативу, навички креативного мислення; *виховна: виховувати активну життєву позицію, прагнення до самоосвіти, любов та інтерес до творчості генія українського народу – Т. Г. Шевченка, прищеплювати учням високі духовні та моральні цінності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Лексико – семантична робота: етюд, фрагмент, життєпис.

Обладнання: портрети, автопортрети поета, «Кобзар», повість «Художник», альбом з ілюстраціями до творів ранного періоду творчості Т.Г.Шевченка, альбом «Живописна Україна», ілюстрації до біографії, аудіозаписи, збірка «Кобзар», слайди , краєвиди України, виставка творів про дитячі роки Кобзаря, рушники.

Форма уроку: урок- панорама.

Теорія літератури: роди, жанри літератури, тематика, проблематика, автобіографічний твір, фольклорні мотиви в літературному творі.

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, інформатика, музика, зображувальне мистецтво.

Перебіг уроку

Епіграф:

Живи, Кобзаре, в серці й душах

Твоїх нащадків – земляків!

Пройшли століття – Дух твій змусив

Знайти до незалежності шляхи!

Сини і доньки України ,щасливі діти,

На хвилях сивого Дніпра

Тобі плетуть вінки із квітів!

С. Г. Сергієнко

 

І. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.

(Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий», на екрані демонструються

слайди з краєвидами України.)

Ім’я славетного, сила великого українського народу відоме усьому світові. Поезія Т. Г. Шевченка відома на всіх континентах. Разом з нами Кобзар крокує в майбуття. Для осягнення його величі потрібно життя…

«Світова слава шевченкова, як сказав Олесь Гончар, - зростає й шириться» разом зі славою його народу. З нагоди святкування 200- річчя з дня народження поета, ми знову і знову звертаємось до основоположника нової української літератури, геніального поета, художника, визначного мислителя.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.

(На фоні державного гімну звучить молитва «Отче наш…» Д. Павличка).

(Учні запалюють свічки).

Учень 1. (Демонстрація слайдів з ілюстраціями про дитинство поета).

(Мелодія з творів М. Лисенка)

З ранніх років Шевченко цікавився народною творчістю. Він любив слухати чумацькі народні пісні народну недолю, які співали батько, мати й сестри. Сам часто наспівував їх. Пісні мали на майбутнього поета сильний вплив. Вони були одним з основних джерел формування як письменника.

Учень 2.

Тарас у дяків навчався читати й писати, захопився художньою літературою. Він засвідчував у вірші А. О. Козачковському, що в дитинстві переписував твори Г.Сковороди. Очевидно це були поезії, бо малий хлопець їх виспівував і плакав». Ще в дитинстві пробував сам писати:

І довелося знов мені

На старість з віршами ховатись,

Мережать книжечки, співати

І плакати у бур’яні.

(Розгляд ілюстрацій, виконаних учнями «Дитинство поета за повістю С.Васильченка «У бур’янах»)

Учень 3. (Слайд «Санкт-Петербург»).

У 1832 році Енгельгардт законтрактував Шевченка на 4 роки, ранніх живописних дел, церковному мастеру, некоєму Ширяєву. Артілі Ширяєва доручено було оздоблення приміщення сенату і синоду. В розписах брав участь і Тарас. Це розширювало його кругозір, сприяло виробленню в юнака професійних навичок й естетичних смаків. З певним життєвим досвідом наприкінці лютого 1831 року сімнадцятирічний Шевченко прибув до столичого міста Росії – Петербурга. За плечима безрадісне дитинство, навчання у дяків-деспотів, важка праця. Тарас мав нахил до малювання, але становище кріпака не давало йому змоги віддатися улюбленій справі.

Ширяєв мав чималу бібліотеку, організував вечори, на яких читалися і обговорювалися літературні і живописні твори.

Учень 4.

Важливою подією в житті майбутнього поета було його знайомство з Іваном Сошенком – земляком з Богуслава. Сошенко по-справжньому оцінив художній талант Шевченка і розповів про нього Євгену Гребінці. Письменника схвилювала доля обдарованого юнака. Він часто запрошував Шевченка в гості, давав йому читати книжки з збірки пісень М.Максимовича, свій твори.

(Слайди « Є.Гребінка,І.Сошенко»).

Учень5.

Важливу роль у житті Шевченка відіграло його знайомство з художниками

К. Брюловим, О. Веніціановим, поетом В. Жуковським.

Товариство заохотило художництво, видало молодому художнику грошову допомогу, дозволило відвідувати навчальні класи. (Слайд Г.С. Мелихов «Шевченко у Карла Брюллова»)

Учень 6.

Тараса Шевченка вабило не лише малярство. В автобіографії є згадка, що там, у Літньому саду, він почав «делать этюды в стихотворном искусстве».

Крім балади «Причинна», він до викупу з кріпацтва написав і поезію «Нудно мені, тяжко мені – що маю робити».

(Учень читає уривок).Слайд «Тарас у Літньому саду».

Учень 7. Демонстрація картини «Створення портрета». (Олія)

(Слайд. Портрет В. А. Жуковського К. Брюллова)

У колі передових діячів російської і української культури зароджується думка про викуп талановитого кріпака. К. Брюллов створює портрет В.Жуковського, який був розіграний у лотереї . За 2500 карбованців, одержані за портрет,

Т. Шевченка викупили з кріпацтва. Відпускна Шевченкові вручена 22 квітня 1838 року В. Жуковським на квартирі К. Брюллова. «Воля! Воля!» - кричав і стрибав Тарас зі сльозами на очах. Тепер він був офіційно зарахований до Академії мистецтв. Навчання проходило успішно. У квітні 1839 року рада Академії мистецтв нагородила на річних іспитах срібною медаллю 2-го ступеню за малюнок з натури, через рік – другу срібну медаль за першу картину олійними фарбами «хлопчик-жебрак дає хліб собаці», у вересні 1841 року за картину «Циганка – ворожка» Шевченка нагородили третьою срібною медаллю другого ступеня. (Слайд – «Циганка – ворожка».)

Виставка творчих робіт учнів «Суперобкладинка. «Кобзар»1840р.

(звучить музичний фон «Думи мої, думи мої…)

Учень 8.Читає поезію «Думи мої, думи…»

Перші поетичні твори Шевченка високо оцінив Гребінка. Він залучив молодого майстра слова до участі в редагуванні збірника «Ластівка». Наступні твори поет об’єднав у збірку «Кобзар» . У виданні збірки у 1840 році активну участь взяв знову ж таки Є.Гребінка. У «Кобзарі» було вміщено 8 творів: «Думи мої…», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка («Нащо мені чорні брови…)», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Саме у «Кобзарі» Шевченка з нечуваною раніше силою зазвучало українське слово. І.Франко писав: «Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої холодної води…».Любов поета до українського слова виплекана з дитинства:

Про Сковороду

Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя – дяка,

Гарненько вкраду п’ятака –

Бо я було трохи не голе,

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками, квітками

Кругом молитви обведу

Та й списую Сковороду…

(Слайд – портрет Г. Сковороди).

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

1. Робота в групах. Додаток до уроку.

2. Твір – речення «Тарас Шевченко - це…»

V. Мотивація оцінок на уроці.

VІ. Підсумок уроку.

Перегляд фрагменту з відеофільму «Тарас Шевченко»

VІІ. Домашнє завдання

1.Заповнити анкету.

А)Які періоди життя Т.Г.Шевченка вас найбільше зацікавили?

Б) Як ви здійснюєте пошук потрібної їнформації, яке ваше ставлення до електронної книги?

В)Як вам працювалося в групі?

2. Підготувати індивідуальні творчі завдання щодо участі у проекті «Т. Г. Шевченко- художник».

3. Перечитати повість Т.Г.Шевченка «Художник».

Література:

Шевченко Т. повне зібрання творів: У 6 т., - Київ, 1963-1964. т. з. – с.175

О. Гончар «Письменницькі роздуми» - Київ, 1980. – с.28

Неділько Г. Я. Тарас Шевченко «Життя» творчість: книга для вчителів– К.: Радник.,1988. 247с.

Руденко О. У.:, «Вірші як народ» - Петренко Н. Б.; Київ «Либідь», 1998 р.

Анісов В., Середа Є., Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка – Державна К.: «Д.в», видавництво художньої літератури. 1959 р.

Додаток до плану уроку.

Карта № 1.

Уяви, що ти хочеш розповісти про дитинство Т.Г. Шевченка своєму однолітку з

іншої країни. З чого б ти почав?

Карта № 2.

Створи презентацію «Кобзареві» Т. Г. Шевченка, який було видано у 1840 році.

Картка № 3.

Поміркуй, як пов’язані між собою ці люди: Карл Брюллов, Тарас Шевченко, Василь Андрійович Жуковський.

Картка № 4. Використовуючи статтю підручника, власні спостереження, зміст повідомлення створи візитівку Т. Г. Шевченку.

Додаток №3

 

Додаток №4

 

 

 

 

Додаток №5

 

 

docx
Додано
14 січня
Переглядів
83
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку