МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва

Кафедра освітнього і соціокультурного менеджменту та соціальної роботи

Спеціальність 231 Соціальна робота

Освітня програма Соціальна педагогіка

        До захисту допускаю

        в. о. завідувача кафедри

        Ю.В. Тимошенко

        _________________2021 р.

        _______________________

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

освітнього ступеня МАГІСТР

ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА У СТАРШОКЛАСНИКІВ ІЗ НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ СІМЕЙ

Студентка групи 2 МСР Драги Тетяни Сергіївни  _______________

Науковий керівник канд. пед. наук, викл. Демиденко Т.М. _______________

Засвідчую, що в роботі немає запозичень із праць інших авторів без відповідних посилань   _____________

(підпис)

Черкаси – 2021

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА У СТАРШОКЛАСНИКІВ ІЗ НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ СІМЕЙ

1.1 Вплив неблагополуччя сім’ї на формування образу майбутньої родини у старшокласників

1.2. Зміст, форми та методи формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей

РОЗДІЛ 2. ГРА ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА У СТАРШОКЛАСНИКІВ ІЗ НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ СІМЕЙ

2.1. Соціальний проєкт «Інформаційно-просвітницька гра «HAPPY FAMILY»»

2.2. Аналіз результатів впровадження інформаційно-просвітницької гри

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність. У періоди соціальних та економічних криз, схожих на ті, в яких зараз перебуває Україна, при нестійких і невстановлених соціаль­них нормах і цінностях відбувається також руйнування сімей, вони стають слабкими, ненадійними та недовговічними, поглиблюється криза шлюбно-сімейних стосунків. Вона є доволі поширеною, виявляється у кількісних та якісних показниках, тобто, менша кількість дітей, що народжуються, значна кількість розлучень, неблагополучних сімей; зміна суспільних та сімейних цінностей, ослаблення виховної функції сім’ї, психологічні труднощі членів сім’ї тощо. Результати досліджень вказують на те, що сім’я, як система, переживає своєрідну «вікову кризу»: сучасна сім’я зазнає значних структурних та змістових трансформацій, що спричиняють зміну її функціонування як системи.

Хоча Україна є серед лідерів Європи за кількістю одружених громадян, останнім часом зросла кількість розлучень: за офіційними даними розпадається кожна друга сім'я (кількість розлучень в цілому сягає 60%). За розлученнями наша країна посідає третє місце у світі. Кількість шлюбів в Україні за останню третину століття зменшилась в 3 рази: з 493 тисяч до 167,9 тисяч. Але і кількість населення змінилася з 52 мільйонів до 44. Такі дані говорять про зменшення кількості населення на 15%. У Європейському Союзі та сама тенденція: частота вступу в знизилась з 7,8 на 1000 осіб у 1965 році до 4,4 у 2017 році (відношення кількості шлюбів на кількість населення).

У Європейському Союзі за рік відбувається 1 мільйон розлучень (за один день 6 тис. шлюбів та 2,7 тис. розлучень) і бездітних родин (7 з 10 європейських родин не мають дітей). В Україні 45-59% (2015-2016) з укладених шлюбів розпадаються, з них 50-60% розпадаються на ранніх етапах спільного життя (від 3 міс. до 2 років). 30% розлучень є у західних регіонах України, а 70% у східних.

Зростання кількості розлучень є причиною зниження відповідальності деякої частини батьків за виховання їх дітей, послаблення приналежності до свого народу, що сприяли процесу виховання, необмежений вплив попкультури, яка веде певним чином до «зомбування» частини молоді. Таким чином, проблеми виховання викликались і викликаються передусім соціальними факторами. Усе частіше можна зустріти такі поняття, як «неблагополучна сім’я», «педагогічно занедбані діти», «важковиховувані діти», «девіантна поведінка у дітей».

Сімейне неблагополуччя негативно позначається на становленні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, себелюбством, замкненістю, тертям інтересів, упертістю, завищеною або надто низькою самооцінкою, озлобленістю, сумнівами щодо власних сил, недисциплінованістю, утечами з дому тощо. Усе це свідчить про те, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних і правопорушників. В таких сім’ях значно менше уваги приділено одному з важливих аспектів життєвої реалізації кожної людини – батьківству, зокрема усвідомленому батьківству, адже суспільно-економічний, політичний, соціально-культурний розвиток держави залежить від якості не лише нинішнього молодого покоління, а й від прийдешнього.

Актуальність вивчення проблеми батьківства зумовлена тим, що питанню підготовки подружжя, як і молодих людей загалом, до виконання батьківських функцій не приділяється достатньо уваги. У статтях Сімейного кодексу України та Закону «Про освіту» визначено обов’язки батьків, але вони не можуть містити чітких вказівок щодо регламентації батьківсько-дитячих взаємини.

У демографічних та соціологічних дослідженнях розглядаються проблеми сім'ї та їх причини, закономірності розвитку; ціннісні орієнтації майбутніх батьків: О. Баланірєва, О. Яременко, В. Бойко, Ю. Якубова, В. Береговий та ін. Вивченню поняття «батьківство» присвячені роботи дослідників, які вивчали батьківство в першу чергу як соціокультурний та соціально-психологічний феномен: А.І. Антонов, С.І. Голод, І.С. Кон, Р.В. Овчарова, Т. Саніна, К.А. Федюшкіна та ін.

Тому проблема соціально неблагополучних родин нагальна для українського соціуму, звичайно, її масштабність обумовила наукові пошуки багатьох вчених. Серед сучасних українських вчених вищезгадана проблематика привернула увагу А. Бесєдіна, Н. Лавріненко, В. Пилипенка, Р. Пріми, Т. Перепелиці, Ю. Якубової, І. Братусь, Л. Грицай, О. Губко, В. Долгов, Л. Калашник, В. Кузь, Ю. Руденко, Є. Сявавко, Н. Шаброва, Д. Яворницький, О. Ярошинська та інші.

У соціально-психологічній літературі достатньо глибоко розкриті проблеми пов’язані з психологічною готовністю чоловіка та жінки стати батьками, вплив психологічної атмосфери сім’ї на психологічний розвиток  плоду, на формування позитивного ставлення матері до майбутньої дитини: А. Буттєва, А. Брусиловський, Р. Овчарова, Г. Філіпова та ін..

У вітчизняній та зарубіжній психологічній літературі представлені роботи, у яких запропоновано як опис, так і порівняльний аналіз різних типів неблагополучних сімей, типів сімейного виховання: О.В. Буренкова, О.О. Бикова, Л.І. Вассерман, А.Я. Варга, І.О. Горькова, Є.Л. Дугарова, Е.Г. Ейдеміллер, Г. Крайг, А.Є. Личко, І.М. Марковська, Е. Маккобі, Дж. Мартін, В.М. Мініяров, О.Є. Роміцина, В. Юстіцкіс, О.М. Спірєва та ін..

Сучасні проблеми неблагополуччя сім’ї, його впливу на формування особистості та батьківства, зокрема, виступають фундаментальними соціальними проблемами та потребують продовження глибокого системного дослідження. Одним з актуальних питань є проблема формування усвідомленого і відповідального ставлення молоді до батьківства, що значною мірою вплинуло на вибір теми дослідження: «Формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей».

Об’єкт дослідження – особливості формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей.

Предмет дослідження – гра як форма соціальної роботи з формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Кваліфікаційна робота виконана в межах наукової кафедральної теми «Оптимізація соціальної роботи в умовах децентралізації» (державний реєстраційний номер 0121Г111126), затвердженої вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 3 від 22.12.2020 р.)

Мета кваліфікаційного проєкту: теоретично дослідити особливості формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей та розробити інформаційно просвітницьку гру «HAPPY FAMILY».

Відповідно до мети були визначені завдання кваліфікаційного проєкту:

1. Обґрунтувати сутність і компоненти формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей.
2. Розкрити зміст, форми та методи формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей.
3. Розробити та впровадити інформаційно-просвітницьку гру «HAPPY FAMILY».

Методи дослідження:

теоретичні: теоретичний аналіз особливостей формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей; впливу неблагополуччя сім’ї на формування усвідомленого батьківства.

емпіричні: опитування старшокласників що усвідомлення батьківських ролей та відповідального ставлення до сім’ї; узагальнення отриманих результатів, кількісний та якісний аналіз отриманих даних.

Наукова новизна кваліфікаційного проєкту полягає у теоретичному узагальненні відомостей про формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей.

Практичне значення кваліфікаційного проєкту полягає у розробленні соціального проєкту «Інформаційно-просвітницька гра «Зазирни в майбутнє» та впровадженні його у роботу соціального педагога як форми ефективного формування навичок усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей.

Апробація результатів кваліфікаційної роботи відбувалася під час обговорення на засіданнях кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, засіданнях методичного об’єднання вчителів (протокол № від  2 шт.), педагогічної ради школи, міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні тенденції в розвитку педагогіки, психології та соціальної роботи» 26.11.2020 року (м. Черкаси).

Публікації. Опубліковано тези на тему «Вплив неблагополуччя сім’ї на формування особистості» у збірнику матеріалів VIII регіональної студентської науково-практичної конференції «Потенціал сучасної соціальної роботи» 02.12.2021 року, м. Черкаси.

Структура й обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел ( джерел), додатків (). Загальний обсяг роботи  сторінок.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА У СТАРШОКЛАСНИКІВ ІЗ НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ СІМЕЙ

1.1 Вплив неблагополуччя сім’ї на формування образу майбутньої родини у старшокласників

В сучасному світі все частіше в повсякденному житті лунає термін «сімейне неблагополуччя». Для українського соціуму це також є проблемним питанням, оскільки з роками через соціально-економічні процеси кількість таких сімей лише збільшується. На тлі кризи сім’ї як базового соціального інституту наявне прогресуюче погіршення стану сім’ї в усіх аспектах її життєдіяльності: від шлюбно-батьківських відносин до вирішення житлових і матеріальних проблем та турботи про батьків похилого віку.

 Сімейне неблагополуччя — поняття комплексне, що має ряд ознак, а саме: порушення структури сім′ї (неповні сім′ї); зниження рівня моральності її членів; недоліки або повна відсутність навичок виховання дітей у батьків та ін. [8].

Багато неблагополучних родин мають відразу кілька видів асоціальної поведінки: зловживання спиртними напоями, наркотиками; сварки, конфлікти, бійки; неприязне ставлення до інших людей. Неблагополучна родина формує у дітей стиль поведінки дітей за своїм образом і подобою. Негативна поведінка дорослих членів родини сприяють тому, що неповнолітній не просто переймає негативні образи поведінки, але і засвоює негативну ціннісну орієнтацію, вважаючи її за норму та реалізуючи вже у власній асоціальній поведінці. Це важлива частина внутрішньої політики країни, який має унікальне значення для майбутнього розвитку суспільства.

У соціології сім’я – це соціальний інститут та мала соціальна група, що володіє історично означеною структурою, члени якої пов’язані шлюбними або родинними стосунками, спільним побутом та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність в якій визначена потребою суспільства у фізичному та духовному відновлення населення.

До традиційних функцій сім’ї належать:

• репродуктивна та сексуально-еротична (цілісність сексуальної потреби, що забезпечує продовження роду, і любові як вищого почуття, задоволення сексуальних потреб, особливостей їх регулювання та відношення подружжя до проблеми дітонародження, самих дітей);
• господарсько-економічна (включає створення домашнього затишку та благоустрій житла, організацію життя і побуту сім'ї, формування і витрачання домашнього бюджету);
• регенеративна (спадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища, можливе спадкування сімейних цінностей);
• освітньо-виховна (задоволення потреб у батьківстві та материнстві, контакти з дітьми, їх виховання);
• сфера первинного соціального контролю (моральне врегулювання поведінки членів сім’ї, а також організація відповідальності і зобов’язань у стосунках між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь);
• рекреативна (організація відпочинку та дозвілля, турбота про здоров’я та благополуччя усіх членів сім’ї);
• духовного спілкування (розвиток духовної особистості членів сім’ї);
• психотерапевтична (дозволяє всім членам сім'ї задовольняти емоційні потреби та отримати психологічний захист).

Сімейне та суспільне виховання взаємопов'язані та доповнюють один одного, а часом навіть заміняти один одного у певних межах. Але в цілому вони нерівнозначні і не можуть стати такими. Сімейне виховання емоційніше, ніж будь-яке інше виховання, бо головна роль відіграє батьківська любов до дітей, що викликає відповідні почуття дітей до батьків.

Філософія, соціологія, психологія, педагогіка, культурологія, етика та інші – всі ці галузі наук працюють над дослідженням поняття «батьківство». Це проявляє значимість даного феномену в житті кожної людини та людства в цілому.

Сьогодні продовження роду шляхом народження дітей більше не пов’язане з бажанням покращити економічне становище, отримати безкоштовну робочу силу та матеріальну допомогу у майбутньому. Разом з тим відбувається зміна ролі дитини у сім’ї: батьки концентрують свою увагу на любові до малюка та намагаються дати йому все найкраще (як матеріально, так і морально), він стає центром сім’ї. Тобто, із просто відтворення та потреби економічного збагачення, батьківство перетворюється на реалізацію соціально-психологічної потреби подружжя. Таким чином поступово ми наближаємось до суспільства, де батьківство є зваженим усвідомленим та відповідальним кроком.

В. Рамих поділяє батьківство на два різновиди: інстинктивне та усвідомлене. «Усвідомлене - коли материнство є для жінки обдуманим вчинком, свідомим актом вибору життєвих пріоритетів. Інстинктивне - коли поява дитини значною мірою результат несподіваний і є швидше прикрим, ніж бажаним варіантом розвитку подій для самої жінки» [7, с. 67].

Більшість дослідників наголошують, що батьківство – це базовий обов’язок життя, поважна роль та значна соціально-психологічна функція кожної людини. Бути свідомими батьками — це не означає, що треба діяти за сформованими стереотипами, за чіткими правилами суспільства. Це означає – відчувати все серцем, аналізувати, робити обдумані кроки та самостійно підсумовувати, адже кожна людина індивідуальна, а те, що підходить більшості дітей, власній дитині може й не підійти.

Формування усвідомленого батьківства молоді – це планомірна систематична робота, визначає спеціальні умови, які сприяють виробленню та вдосконаленню різних складових батьківства, а також особистої позиції молоді щодо ймовірного подальшого батьківства. Зазвичай воно починається ще зі старшої школи і здійснюється окремими частинами: статеве виховання та формування контрацептивної культури; демографічне виховання; уявлення про ідеальну сім’ю та спрямування старшокласників на благополучне сімейне життя; підготовка до виконання батьківських та материнських обов’язків. Аналіз наукової літератури показав, що комплексна соціально-педагогічна діяльність з формування усвідомленого батьківства молоді в Україні знаходиться на недостатньому рівні.

Зазвичай формування батьківства знаходиться під впливом батьківської поведінки та моделі сім’ї. Його обумовлено зовнішньою необхідністю підтримки соціального статусу, внутрішніми потребами людини, в задоволенні яких полягає зміст її психологічних та соціальних функцій.

Дослідження показують, що діти з повної сім’ї з утвердженими образами батьків сприймають сімейні ситуації з низькою конфліктністю та ворожістю. У більшості родин батьки не ставлять за мету спе­ціальне формування сімейних цінностей та настанов на ідеальне подружнє життя. Сім’я, в першу чергу, акцентують увагу на здобутті навичок, які знадобляться в майбутньому сімейному житті, приділяючи менше уваги вихованню якостей, що спрямовані на високу задоволеність подружніми стосунками. Указується лише на необхідність турботи про близьких людей, однак її значення нерідко зводиться до ви­конання побутових обов’язків, а також до господарсько-економічних стосунків, наприклад, фінансового забезпечення сім’ї. Дослідження показали, що зазвичай батьки намагаються виховати у своїх дітей такі якості, які будуть потрібні їм у майбутньому сімейному житті: працьовитість, хазяйновитість, відповідальність, турботу про ближніх, здатність піклуватися про дітей, вміння поступатися, говорити і чути один одного, поважати думку кожного із членів сім’ї, економічно не залежати від інших людей. Батьки виховують дітей відповідно до своїх ціннісних орієнтацій, закладаючи їм свої життєві пріоритети і стереотипи поведінки.

Зростаючи у неблагополучній сім’ї дитина на підсвідомому рівні формує уявлення про власне батьківство та образ власних сімейних стосунків. Такі діти мають кілька варіантів розвитку майбутнього:

• дитина, спостерігаючи за поведінкою власних батьків, приймають їх модель поведінки і будують власну таким же чином;
• молодь робить спроби щось змінити в житті, а як наслідок відмовляються від батьківства взагалі аби не повторити долю батьків;
• поведінка батьків викликає у дітей відразу і вони прикладають максимум зусиль аби докорінно змінити власне майбуття.

Опиняючись поза впливом батьківської сім’ї і набуваючи власний досвід, індивід стикається з вибором подальшого варіанту розвитку подій власного життя, який може зруйнувати сформовані стереотипи.

Розглядаючи сім’ю як один з основних джерел закладання та збереження культурних і духовних цінностей, необхідно проводити роботу з старшокласниками із неблагополучних сімей з метою формування усвідомленого батьківства, поглиблення їх знань про благополучне сімейне життя і щасливе батьківство  та підтримки розвиток сімейної політики належним чином.

1.2. Зміст, форми та методи формування усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей

Одним з основних напрямків діяльності  соціального  педагога  є робота з дітьми з неблагополучних сімей. Важливу її частину становить розвиток у старшокласників поняття благополуччя родини, усвідомлення шлюбних ролей,  формування уявлень про дитячо-батьківські відносини. Для того, щоб ефективно виконати свою роботу необхідно проаналізувати початковий рівень розуміння теми: знання старшокласників, їх ставлення, мрії та плани на майбутнє сімейне життя, уявлення про розподіл ролей у родині. Зазвичай не достатньо дослідженими залишаються деякі важливі аспекти: погляди підлітків на функції сім’я, взаємини між батьком та матір’ю, дітьми та батьками. Варто зазначити, що суб’єкти подальшого дослідження мають деформоване уявлення про взаємостосунки дитина-батьки. Значної уваги потребує також ставлення учнівської молоді до моделі сім’ї, в якій зростають, та  уявлення про майбутню власну сім’ю та ставлення до своїх дітей. Саме це говорить про початковий рівень формування навичок батьківства.

Формування усвідомленого батьківства – це цілеспрямований систематичний процес, що потребує створення спеціальних умов, які сприяють виробленню та вдосконаленню складових батьківства. Оцінка розуміння функцій та ролей у сім’ї та готовності старшокласників до сімейного життя,  усвідомлення цінності сім’ї та батьківства у майбутньому – це основна мета формування усвідомленого батьківства.

Р. Овчарова виділяє такі компоненти усвідомленого батьківства, за якими було побудовано схему: батьківські установки і очікування; батьківські цінності; батьківське ставлення; батьківські почуття; батьківські позиції; батьківська відповідальність; стиль сімейного виховання (Додаток А).

З метою формування усвідомленого батьківства у старшокласників використовується набір форм та методів. Серед них найпоширенішими є: індивідуальні, групові та масові. До групових форм та методів відносяться особисті етичні бесіди, консультації, інформування, листування; до групових – тренінги, семінари, тестування, відеолекторії, конкурси, вікторини та ін.; а до масових – тематичні дні, тижні, акції, вечори, конференції та ін.

Найбільш раціональними у формуванні усвідомленого батьківства є методи, які загострюють думку школярів, підштовхують їх до роздумів, осмислення інформації, пошуку вагомих аргументів. Як говорять філософи: «У суперечці народжується істина», тому серед вербальних методів досить поширеними є етичні бесіди, диспути, „ мозковий штурм”.

Ефективним методом формування усвідомленого батьківства у підлітків із неблагополучних сімей та пізнання духовно-когнітивних підстав побудови людських взаємин є сюжетно-рольова, соціально-профілактична та інформаційно-просвітницька ігри. Під час таких ігор учасники намагаються застосовувати свій життєвий досвід у розвитку ігрових подій, а значить аналізувати власні проблеми та працювати над їх вирішенням. Саме процес гри викликає особливу емоційну атмосферу, коли у природній ситуації учасники дискутують на тему кожного варіанту, якими можуть бути наслідки запропонованого розв’язку проблеми.

Задля поглиблення знань із теми статевого виховання підлітків широко використовується метод „зливи ідей”, який сприяє активізації розумової діяльності, динамічності розумових процесів, здатності відволіктися від реальних умов та існуючих обмежень, генерує здатність нестандартно вирішувати поставлені задачі, концентруватись на вирішенні актуальної проблеми.

Продуктивним у формуванні усвідомленого батьківства виявляється метод «грубої сили» («дерево рішень»), який використовується для раціоналізації процесу вирішення ситуації, коли неможливо знайти однозначного рішення поставленого завдання. Зазначений метод можна також використовувати під час розбору соціально-моральних ситуацій, що може забезпечити досягнення повної оцінки поставленої проблеми, механізм ухвалення рішень, розглянути розбіжні показники. Все це робить можливим точніше оцінити загальний культурний, інтелектуальний рівень розвитку особистості старшокласників.

РОЗДІЛ 2. ГРА ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА У СТАРШОКЛАСНИКІВ ІЗ НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ СІМЕЙ

2.1. Соціальний проєкт «Інформаційно-просвітницька гра «HAPPY FAMILY»»

З метою перевірки рівня сформованості усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей необхідно провести діагностичний аналіз. Для цього було підібрано методику діагностики, яка б якомога чіткіше показала саме такі дані. Для цього було обрано «Методику незакінчених речень Сакса – Сіднея». Такий вид роботи було адаптовано для отримання результатів аналізу з вище зазначеної теми, обрано саме ті питання, що цікаві для дослідження (див. Додаток Б).

Дана методика зазвичай застосовується до дорослої аудиторії, а також до молоді та підлітків. Загалом її можна застосовувати для дітей будь-яких вікових категорій, але необхідно адаптувати її для отримання потрібної інформації. Наприклад, питання, пов'язані з групою «підлеглі» можна модифікувати і віднести до групи «знайомі», «товариші» або «друзі». [10]

Підсумовуючи відповіді учасників опитування маємо таку картину: старшокласники із неблагополучних сімей вважають важливими складовими своєї майбутньої сім’ї фінансове забезпечення, активне інтимне життя, гарний на вроду партнер і кілька (найбільше відповідей «двоє») дітей. Проте, вони погано розуміються на розподілі обов’язків у сімейному житті. Про батьківство учні часто судять із уже сформованої моделі їх власної родини, яка є не найкращим прикладом для наслідування. Відповіді учнів були поверхневими, без особливих роздумів, а подекуди навіть не розуміючи питання. Вони мають низький рівень сформованості усвідомленого батьківства.

Для визначення вхідних та вихідних даних було відібрано кілька складових, що характеризують рівень сформованості усвідомленого батьківства, а саме: розуміння про функції партнерів у сім’ї, уявлення про права та обов’язки батьків у родині, відношення до інтиму у сімейному житті та поза ним, розподіл соціальних ролей у сім’ї, відношення та повага між членами сім’ї.

Результати опитування,  що проводилось для оцінки вхідних даних, можна подати у вигляді такої таблиці.

Щоб краще розуміти різницю поглянемо на них у вигляді діаграми:

Отже, варто перевірити ефективність впровадження розробленого проєкту.

Назва проєкту: Інформаційно-просвітницька гра «HAPPY FAMILY»

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОЄКТ

1.               Резюме проєкту. Дослідження психологів і педагогів доводять, що відсутність успіхів в навчанні пояснюється не природженою відсутністю здібностей, а застосуванням непродуктивних способів навчальної роботи, невмінням школярів вчитися. Під час гри існує суб’єктивна свобода для дітей. Тут вони мають змогу самостійно розподіляти ролі, контролювати один одного, стежити за точністю виконання того чи іншого завдання.

Гра – це цікаве проведення часу із друзями, під час якого можна перевірити власні знання та отримати нові. Саме тому для соціальної роботи з формування усвідомленого батьківства вважається за доцільне використовувати інформаційно-просвітницьку гру як ефективний метод навчання.

Реалізація проекту сприятиме: формуванню уявлення старшокласників про сім’ю; сексуальному вихованню підлітків; формуванню усвідомленого батьківства; засвоєнню корисної інформації про права та обов’язки всіх членів родини.

2.               Очікуване фінансування в гривнях: 48 485 гривень.
3.               Термін реалізації проєкту: лютий 2021 року – квітень 2021 року (3 місяці).
4.               Географія проєкту: проект реалізується в комунальному закладі «Шполянська санаторна школа Черкаської обласної ради».
5.               Мета і завдання проєкту:

Мета: сформувати навички усвідомленого батьківства серед старшокласників із неблагополучних сімей комунального закладу «Шполянська санаторна школа Черкаської обласної ради» шляхом проведення інформаційно-просвітницької гри «HAPPY FAMILY».

Для реалізації мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

• Розробити інформаційно-просвітницьку гру «HAPPY FAMILY».
• Відібрати 3-5 активістів з числа старшокласників закладу для вивчення принципу гри та подальшого проведення гри ними.
• Провести серіє ігор з усвідомленого батьківства серед старшокласників КЗ «Шполянська санаторна школа Черкаської обласної ради».
• Здійснити аналіз результатів проєкту.

6. Ідея проєкту: Ідеєю проєкту є розробка інформаційно-просвітницької гри «HAPPY FAMILY», що являє собою набір із 48 карток з питанням та кількома варіантами відповідей на кожній. Всі картки поділені на 4 групи. На 12 картках розміщено питання з однієї теми – це і є одна група карток. Кожен варіант відповіді, із наведених нижче, вказує номер наступної картки із питанням. Якщо відповідь на питання наведено не правильно, то наступне питання на картці буде зовсім з іншої теми. Правильна відповідь на питання дванадцятої картки має вказати на номер першої картки теми, цим самим заключити групу у так зване коло. Перед грою всі гравці поділяються на групи у рівній кількості. Ціль гри: дати якомога більше правильних відповідей на питання та зібрати коло з карток першими.

Чому саме гра?

На різних стадіях еволюції соціальний за змістом і формою феномен гри розвивався протягом всієї людської історії і набував різних якостей і особливого суспільно-культурного сенсу.

Використання ігрових технологій у навчанні є одним із найефективніших підходів навчання, тому що гра полегшують засвоєння досить складної інформації для дітей будь-якого віку, активізують їх уважність.

Наша гра цікава тим, що кожен із гравців може виступити в ролі ведучого. Вона побудована на основі принципу «рівний-рівному». Такий метод роботи дозволяє засвоїти нові знання якісніше, адже навчаючи інших і сам поглиблюєш знання.

7.               Цільова аудиторія:

Цільовою аудиторією проєкту є учні 9-11 класів, які навчаються у комунальному закладі «Шполянська санаторна школа Черкаської обласної ради». Кожен з цих учнів не з чуток знає що таке неблагополуччя, адже зростають саме у таких умовах. Вплив неблагополучних сімей на формування особистості ми спостерігаємо щодня та коригуємо його за допомогою різних заходів в умовах навчання у даному закладі. Завдяки тому, що діти велику частину часу перебувають на території школи, вони займаються різними цікавими заняттями (відвідують різні гуртки, працюють із психологом, весело та пізнавально проводять час із вихователями), що спрямовані на формування у них навичок та прагнення до нормального життя.

Як правило, маючи вже сформований негативний приклад власних батьків, старшокласники часто наслідують їх та формують такі ж сім’ї, з яких виходять самі, цим самим збільшуючи сумну статистику неблагополуччя у країні. Проте, своєю роботою, ми намагаємося показати дітям інший можливий варіант розвитку їхнього життєвого шляху, сформувати усвідомлення того, що їх сім’ї можуть бути інакшими та їх діти можуть інакше ставитись до них самих. Знаючи що такі діти не розуміють, що таке «усвідомлене батьківство», а, тим більше, не мають його навичок, ми вирішили створити соціально-профілактичну гру «HAPPY FAMILY», яка б в ігровій формі допомогла учням сформувати навички усвідомленого батьківства.

Пункт 8,9 – Опис персоналу та партнерів проекту представлено у додатках (див. Додаток В,Г)

Пункт 10 – Опис складових та етапів реалізації проекту представлено у додатку Д.

11. Результати проекту:

Короткотривалі наслідки реалізації проекту:

• розроблено макет ігрової картки з тестовими питаннями для використання у роботі;
• затверджено тестові питання для розміщення питань;
• обрано 4 особи (актив школи) для апробації гри та па подальшого проведення ними (у ролі ведучих) ряду ігор.

Довготривалі наслідки реалізації проекту:

В межах реалізації проекту ми говоримо про:

• впровадження ігрових методів формування правильного уявлень про внутрішньо-сімейні відносини, благополуччя сім’ї, права та обов’язки членів родини;
• генерування навичок благополуччя;
• формування усвідомленого батьківства у старшокласників з неблагополучних сімей.

Кількісні результати:

• Проведено одну фокус-групу (7 учасників), 3 робочі наради, 2 презентації;
• Залучено 4 фахівців проекту
• Опубліковано не менше 4 статей у медіа.

Якісні результати:

• підвищено мотивацію старшокласників до створення благополучної сім’ї та відповідального ставлення до неї;
• сформовано уявлення про шлюбно-батьківські стосунки та сімейні відносини в цілому.

12. Оцінка ризиків:

У процесі розробки проєкту були визначені  та оцінені наступні ризики:

Ризик у тому, що учасники проєкту не виконають свої обов’язки. Відмова фахівців від участі у роботі фокус-групи. Для того, щоб звести цей ризик до мінімуму із фахівцями були укладені угоди про співпрацю, що означає їх обов’язкову участь у реалізацію проекту.

Ризик – відмова старшокласників-активу школи від участі у апробації гри. При розробці інформаційно-просвітницької гри «HAPPY FAMILY» ми намагалися залучити чотирьох активних учнів школи для проведення апробації гри та подальшого проведення ігор ними самими в якості ведучих.

Ризик – зміна термінів впровадження проєкту. Для його зниження у плані реалізації проєкту передбачено додатковий час для своєчасного проведення кожного заходу.

Ризики у фінансових питаннях. Під час розробки проєкту враховані всі потреби і кошти, які повинні покрити витрати проєкту.

13. Подальший розвиток проекту після закінчення фінансування:

Після закінчення фінансування проекту ми вбачаємо три кроки його розвитку:

1. інформаційно-просвітницьку гру «HAPPY FAMILY» зможе використовувати соціально-психологічна служба школи у подальшій роботі зі старшокласниками із неблагополучних сімей;
2. плануємо запропонувати примірник розробленої гри начальнику служби у справах дітей Шполянського ОТГ для подальшого використання;
3. плануємо випустити більший тираж гри та поширити її серед соціальних педагогів шкіл та служб у справах дітей України, з якими буде укладено угоди про співпрацю.

Пункт 14 – бюджет проекту представлено у додатку Е.

2.2. Аналіз результатів впровадження інформаційно-просвітницької гри

Для проведення апробації гри серед старшокласників навчального закладу було обрано 4 особи. Ними стали учні – актив школи, які раніше були дітьми із неблагополучних сімей. Їх батьки змогли знайти стежинку до вирішення своїх проблем (побороти залежність, ледарство, складні обставини) і тепер діти мають нормальне життя.

Під час проведення пробної гри учасники зацікавилися запропонованою грою і намагалися якомога правильніше відповідати на поставлені питання. На більшість з них гравцям відповідати було легко, а деякі викликали труднощі. Процес першої гри проходив під пильним наглядом керівника проєкту, практичного психолога та соціального педагога школи, які мали допомогти учням у вирішенні та роз’ясненні складних для них питань. Саме ті картки, з якими було складніше дали учням нові знання, адже під час вирішення питань вони отримали консультацію практичного психолога та соціального педагога, які надали їм пояснення до наведених ситуацій.

В ході апробації персоналом проєкту було вирішено замінити  питання на 3 картках. З ними виникли найбільші труднощі в учасників. На нараді було ухвалено рішення про заміну питання, адже вирішено, що для відповіді на них учасник має володіти певним досвідом та фаховими знаннями.

Пробна гра показала, що гравці набули нових знань у результаті її проведення, тому було вирішено провести ряд таких ігор серед старшокласників школи.

У процесі проведення ігрових заходів (див. Додаток Є) було виявлено, що учні, що виховуються у неблагополучних сім’ях не достатньо розуміються на розподілі ролей у сімейному житті; трохи більше знають про права батьків, але обов’язки викликають труднощі. Відповіді на питання про сексуальне виховання також не знаходяться на високому рівні. Отримавши поширене пояснення відповіді в ході гри учні краще засвоїли інформацію, що сприятиме формуванню усвідомлення про подальші дії та поведінку у власній майбутній сім’ї.

Після ігрового періоду старшокласникам-учасникам було запропоновано пройти опитування, що проводилось на початку дослідження. Так як період реалізації проєкту тривав 3 місяці, то гравці не могли точно відтворити відповіді на питання попереднього опитування.

За підсумками повторного опитування маємо наступні результати, що показано в таблиці:

Порівняємо рівень сформованості усвідомленого батьківства у старшокласників із не у вигляді діаграми:

За результатами кінцевого опитування було виявлено, що відповіді учнів стали більш далекоглядними та обміркованими. Можемо говорити про те, що впровадження інформаційно-просвітницької гри «HAPPY FAMILY» є ефективним у роботі, що сприяє формуванню усвідомленого батьківства.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. На основі аналізу наукової літератури визначено сутність основних понять дослідження: «неблагополуччя сім’ї», «батьківство», «усвідомлене батьківство», «формування усвідомленого батьківства».

Неблагополуччя в сім’ї проявляється як створення деформованих міжособистісних стосунків між членами родини. Визначено, що неблагополуччя у родині негативним чином впливає на становлення особистості дитини та образ її майбутньої родини. Дитина засвоює моделі поведінки батьків та спосіб їх життя як норми.

У роботі обґрунтовано необхідність систематичної соціально-педагогічної роботи з дітьми з неблагополучних сімей щодо формування у них відповідального ставлення до батьківства.

Діагностика рівня сформованості навичок усвідомленого батьківства у старшокласників з неблагополучних родин показала, що більшість дітей мають хибні уявлення щодо батьківських обов’язків та моделей їх поведінки.

2. Розкрито зміст, форми і методи формування у старшокласників з неблагополучних сімей усвідомленого батьківства. Процес такої підготовки включає декілька компонентів: соціальний, правовий, педагогічний, етичний, психологічний, фізіолого-гігієнічний та господарсько-економічний.

Виокремлено ефективні методи та форми формування навичок усвідомленого батьківства у старшокласників.

3. Розроблено інформаційно-просвітницьку гру «HAPPY FAMILY», яка спрямована на підвищення рівня сформованості усвідомленого батьківства у старшокласників із неблагополучних сімей.

Впровадження гри наштовхнуло учасників на роздуми стосовно створення майбутньої сім’ї, вибір партнера та ставлення до інтимних стосунків, їх уявлення про права та обов’язки батьків у сім’ї. Це сприяє ефективній підготовці підлітків до подальшого якісного виконання ними ролей чоловіка та дружини, батька та матері з урахуванням наявного негативного прикладу.

4. Доведено ефективність застосування настільних інформаційно-просвітницьких ігор у соціально-педагогічній роботі із старшокласниками з неблагополучних сімей щодо формування у них навичок усвідомленого батьківства.

Проведене дослідження не вирішує досліджувану проблему у повній мірі. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на поєднання  ігрових методів і технологій з іншими, а саме: дискусійними методами, арт-терапевтичними методиками тощо у формуванні навичок усвідомленого батьківства у старшокласників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.     Андреєв Ю.С. Неблагополучна сім’я як чинник розвитку агресивної поведінки у підлітків [Електронний ресурс]/ Ю. С. Андреєв // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2013. - № 13(4). - С. 74-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2013_13(4)__12
2.     Ілійчук Л.Сімейне неблагополуччя як передумова девіантної поведінки неповнолітніх [Електронний ресурс]/ Л. Ілійчук // Обрії. - 2013. - № 1. - С. 16-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obrii_2013_1_7
3.     Калмикова Л.В. Вплив різних типів неблагополучних сімей на поведінку та розвиток підлітків. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". - 2010. - № 2. - С. 94-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2010_2_24
4.     Мацуляк Л.А. Неблагополучні сім’ї як чинник негативно соціалізації у суспільстві неповнолітніх. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України// Проблеми сучасної психології. 2010. Випуск 8. С. – 682 – 691.
5.     Островська Н.О. Соціально-педагогічна діяльність територіальної громади з формування усвідомленого батьківства молоді: монографія/ Н. О. Островська. –Хмельницький: Університет „Україна”,, 2017. – 183с. ISBN 978-966-617-287-0
6.     Петрик В. Вплив виховання на формування особистості дитини [Електронний ресурс]/ В. Петрик // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. - 2009. - Вип. 1. - С. 263-272. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnf_2009_1_23
7.     Рамих В. А. Материнство как социокультурный феномен. Ростов на - Дону, 1997. 206 с.
8.     Шевченко О.В. Сімейне неблагополуччя та його наслідки: кримінологічний аспект. [Електронний ресурс]/ О.В. Шевченко// Вісник кримінологічної асоціації України. 2015. № 2 (10). С. – 237–247. ISSN 2304-4556 - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkauk_2015_2_23
9.     Формування навичок усвідомленого батьківства та ранній розвиток дитини : метод. рек. для тренера / авт.-упоряд. І. Братусь [та ін.]; заг. ред. Г. М. Лактіонова. - К.: Науковий світ, 2002. - 51 с. - (Бібліотечка соціального працівника/ соціального педагога) (Додаток до журналу "Практична психологія та соціальна робота". Серія "Благополуччя дітей та молоді: можливості соціальної роботи" (у рамках проєкту "Соціальна освіта в Україні")). - ISBN 966-675-108-9
10. Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник [Текст] / [уклад.: М.В. Лемак, В.Ю. Петрище]. - Вид. 2-ге, виправл. - Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. -616 с: іл. ISBN 978-617-531-048-9
11. Красін С. А. Усвідомлене батьківство: сутність, ознаки, структура та зміст [Електронний ресурс] / С. А. Красін // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2017. - Вип. 55. - С. 215-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2017_55_30
12. Красін С.А. Аналіз поглядів студентів на усвідомлене батьківство [Електронний ресурс] / С. А. Красін // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2018. - Вип. 4. - С. 123-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/domtp_2018_4_15
13. Данильченко Т.В. Психологічна структура соціального благополуччя та неблагополуччя [Електронний ресурс] / Т. В. Данильченко // Український психологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 7-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2017_2_3
14. Болотна А. В. Сімейне неблагополуччя як фактор злочинності неповнолітніх [Електронний ресурс] / А. В. Болотна // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. - 2020. - Вип. 1.- С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2020_1_4
15. Шумік І. В., Голубєва М. О. Психологічні умови формування свідомого вибору життєвого шляху старшокласниками/старшокласницями - НАУКОВІ ЗАПИСКИ НаУКМА. 2017. Том 199. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота – Режим доступу: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/12398/Shumik_Holubieva_Psykholohichni_umovy.pdf?sequence=1&isAllowed=y
16. МарченкоЮ.В., Боцман О.С., СІМ’Я ЯК ІНСТИТУТ СЕКСУАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ – Інноваційний потенціал та правове забезпечення соціальноекономічного розвитку України: виклик глобального світу: матеріали Міжн. наук.-практ. конф., м. Полтава, 19-20 квітня 2017 р. : у 3 т. Т. 2. – К.: Університет «Україна, 2017. – 364 с.
17. Кучманич І. М. Усвідомлене батьківство : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / І. М. Кучманич. ‒ Миколаїв : МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2019. – 245 с. Режим доступу: http://dspace.mdu.edu.ua/jspui/handle/123456789/501
18. УСВІДОМЛЕНЕ БАТЬКІВСТВО ЯК ОСНОВА ЗДОРОВОЇ НАЦІЇ Марина ВАСИЛЬЄВА-ХАЛАТНИКОВА Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міжнародна науково-практична конференція – 2020 –

Режим доступу: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/17510/1/100_Maryna_VASYLYeVA-KhALATNYKOVA.pdf

19. Смалиус Л., Шавровська Н., ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕННЯ ПРО УСВІДОМЛЕНЕ БАТЬКІВСТВО У СУЧАСНОЇ МОЛОДІ – Професійний розвиток педагога в світлі євроінтеграційних процесів: колективна монографія / за наук. ред. проф. Цвєткової Ганни ‒ Hameln : InterGING, 2019. ‒ 565с.
20. Деякі аспекти проблеми формування готовності до усвідомленого батьківства у вихованців інтернатних закладів - Канішевська, Л.В. (orcid.org/0000-0002-4190-1601) (2020) Деякі аспекти проблеми формування готовності до усвідомленого батьківства у вихованців інтернатних закладів In: Education, Law, Business: Collection of scientific articles Cartero Publishing House, c. Madrid, Spain, стор. 77-81. ISBN 978-2-5494-0322-3
21. Даценко А.В., ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА Вісник студентського наукового товариства [Електронне видання]: збірник наукових праць студентів, магістрантів і аспірантів / за заг. ред. О. В. Мельничука. Вип. 20. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018. 279 с.
22. Кулакова А. О. Соціально-педагогічна діяльність з формування усвідомленого батьківства підлітків з неповних сімей у закладах загальної середньої освіти / А. О. Кулакова // Актуальні проблеми досліджень у галузі соціальної педагогіки і соціальної роботи : матеріали міжвуз. дистанц. студ. наук.-практ. конф., Харків, 27 трав. 2020 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; [за ред. М. П. Васильєвої]. – Харків : ХНПУ, 2020. – С. 101–104.
23. Професійний розвиток педагога в світлі євроінтеграційних процесів (Формування уявлення про усвідомлене батьківство у сучасної молоді) Смалиус, Л. Н. (2019) Професійний розвиток педагога в світлі євроінтеграційних процесів (Формування уявлення про усвідомлене батьківство у сучасної молоді). Інший. InterGING, Hameln.
24. Кравець В. П., Кравець С. В. Підготовка учнівської молоді до усвідомленого батьківства в зарубіжній педагогіці та закладах освіти // Topical issues of the development of modern science : the 11th International scientific and practical conference (July 1-3, 2020). Sofia ; Bulgaria : ACCENT, 2020. P. 111-121.
25. Данильчук Л. О. До проблеми відповідального батьківства: результати теоретичного аналізу та експериментального дослідження / Лариса Олексіївна Данильчук // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського = Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky : наук. журнал. – Одеса : ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2021. – № 3 (136). – С. 87-95.
26. Волошенко, М. (2021) Уявлення молоді про відповідальне батьківство. Людинознавчі  студії.  Серія  «Педагогіка»,  13(45), 16–20,  doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.2
27. Сердюк Л. П. Біологічна та психолого-педагогічна основи підготовки молоді до батьківства / Л. П. Сердюк, І. М. Логойда, Т. В. Хілінська // Біорізноманіття: теорія, практика, формування здоров'язбережувальної компетентності у школярів та методичні аспекти вивчення у закладах освіти : матеріали Всеукр. наук.-практ. онлайн-конф. (присвячена пам’яті видатного вченого ботаніка П.Є. Сосіна) (30 жовтня 2020 р., м. Полтава) ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред. проф. Гриньової М.В. Полтава, 2020. - С. 357-360.
28. Мироненко А.В., ВПЛИВ АТМОСФЕРИ В РОДИНІ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКА, Актуальні питання психології, економіки та управління: збірка тез доповідей на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної науки та освіти» [Слов‘янськ, 21-23 травня 2019 року] / ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Слов‘янськ: [електронний ресурс], 2019. – 104 с.
29. Гезей Ю.М. Сімейне неблагополуччя як психологічно-соціальна проблема : Кваліфікаційна робота здобувача освітнього ступеня магістр спеціальності 053 Психологія / Кер.: канд. психол. наук, доц. Мазоха І.С. - Ізмаїл, 2021. - 86 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Структура усвідомленого батьківства

Додаток Б

Методика «Незакінчені речення»

(Сакса і Сіднея)

Адаптована для отримання потрібних даних

1. У порівнянні з більшістю сімей моя сім'я...
2. Коли я бачу чоловіка поряд із жінкою...
3. Ідеалом жінки (чоловіка) для мене є...
4. Інтимні стосунки це прояв…
5. Сімейне життя здається мені...
6. Секс – це…
7. Незапланована вагітність…
8. Ідеальна сім’я має складатися з…
9. Діти у сім’ї – це…
10. Побутові обов’язки у сім’ї має виконувати…
11. Вихованням дітей займається…
12. Забезпечувати сім’ю…
13. Чоловік по відношенню до дружини має бути…
14. Жінка по відношенню до чоловіка має бути…
15. Найкращий спосіб вирішення конфлікту…
16. Якщо у мене виникне конфлікт із власною дитиною, то я…
17. Для мене усвідомлене батьківство – це…

Додаток В

Персонал проєкту.

До реалізації проєкту будуть залучені наступні фахівці:

Додаток Г

Партнери проєкту.

Додаток Д

План реалізації проєкту

Додаток Е

Бюджет проєкту

Додаток Є

Впровадження гри