Квест-гра. "Діти об*єднують Україну"

Квест - гра

«Діти об’єднують Україну».

Технологія підготовки та проведення квесту-гри.

                                             Тема:      «Діти об’єднують Україну»

Мета: поглиблювати знання учнів про Україну – державу, рідну землю,   Батьківщину; державні та народні  символи;

формувати національну свідомість; вчити аналізувати, порівнювати, узагальнювати.

Розвивати у школярів почуття гордості за Україну.

Виховувати у дітей патріотичні почуття, національну гідність, любов до рідної землі. Сприяти створенню дружнього дитячого колективу.

Обладнання: пазли карти України, маршрутні листи для кожного класу , завдання кожної стежки квесту-гри, наочний матеріал, мікрофон, музичне оформлення.

Форма проведення: квест-гра.

УЧАСНИКИ ГРИ

ПІДГОТОВЧА РОБОТА

Форма проведення

квест-гра

ЗУПИНКИ КВЕСТУ-ГРИ

Перебіг заходу

І. Вступна частина

1.1. Вступне слово вчителя

1.2. Гра «Передай по колу посмішку»

1.3. Оголошення теми та мети квесту-гри.

1.4. Очікування

ІІ. Основна частина

Усмішки усім дарувати:

Друзям, країні і мамі, і тату.

Хай радість злітає у небо , як птах,

І добрі слова у нас всіх на устах.

Гра-розминка «Це мій кращий друг і я!»

Якщо відповідь про вас, промовляємо хором враз:

«Це все я, це все я, це  мій кращий друг і я»

Якщо ні-то мовчимо і тихенько сидимо.

А тепер давайте грати – треба вам відповідати.

Рано – вранці хто піднявся?

А хто сонечку всміхався?

Хто веселий і бадьорий кожен день іде до школи?

Хто з вас працею своєю прикрашає дім і клас?

Хто приходить зранку в клас із запізненням на час?

 Хто  уміє берегти ручки, зошити й книжки?

А хто граючи в футбол у вікно заб’є нам гол?

Хто веселу вдачу має і усім допомагає?

Вчитель.  Відповіли ви чудово, отже, вирушаємо в дорогу.

Переходячи від зупинки до зупинки діти грають в гру «Потяг дружби» (Діти стають один за одним тримаючи за плечі сусіда і рухаються вперед. По команді «Зупинка» - всі зупиняються .)

1 стежка.  «  Я і друзі» (До гномиків підеш і станцію знайдеш)

Вчитель. Діти, скажіть , що ж таке «дружба»?(метод «Мікрофон»)

        Характерно, що справжніх друзів у людини звичайно мало. Багато друзів тільки у того, хто користується друзями з міркувань власної вигоди: чим більше друзів, тим більше вигоди. Такі «друзі» здебільшого тимчасові. Справжніх друзів пов’язує велика повага один до одного, розуміння , взаємодопомога. 

Вчитель пояснює завдання: розповісти хто «я» і хто мій друг.

Дружба – це близькі стосунки, засновані на взаємній допомозі, спільності інтересів, смаків, поглядів. 

(після виконання завдання отримують пазл карти України)

2 стежка . « Школа мій рідний дім» (Місце, де діти зміцнюють здоров’я в теплу пору року)

Вчитель. Ось наступна зупинка. Як відомо, на шляху мандрівників зустрічається багато перешкод. Ваше завдання сісти в одне велике коло, згадати знання з математики та української мови.

Завдання:

Хто бак – к + га + то чисто – сто + тає, той бак – к + га + то зал – ал + нас.

(Хто багато читає, той багато знає.)

(після виконання завдання отримують пазл карти України)

 3 стежка . « Родина, родина від батька до сина». ( Місце, де осів птах, який оберігає кожну родину. )
Вчитель: Зараз ми з вами поринемо у джерела народної мудрості та згадаємо прислів’я про родину. А допоможе вам згадати завдання, яке виконаєте:  поєднати в єдине ціле частини прислів’я.

Людина без сім’ї, що дерево без плодів.

Любов матері і на відстані гріє.

Старший брат як другий батько.

Мати всякого діла голова.

Скрізь добре, але вдома краще.

У дружній родині і в холод тепло.

Брат брата не видасть.

Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.

 (після виконання завдання отримують пазл карти України»)

4 стежка.  «Лийся пісня» ( Місце, де сповіщають про початок уроку)

Завдання: Діти прослуховують і наспівують українські пісні та відгадують їх назву.

(після виконання завдання отримують пазл карти України)

5 стежка.  « Моя країна - Україна» (Шкільне подвір’я, на якому зображена мальовнича карта України).

Вчитель. 

Державні символи України.

- Наша рідна Україна, наша Батьківщина, яка має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції має також неповторні державні символи.

Про них послухайте казку.

      Дуже давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

      Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

      Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

     Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

     А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

     З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

 (Демонстрація державних символів України)

Як і кожна держава світу, Україна має свої державні символи - герб, прапор, гімн.

Гімн – це найголовніша пісня країни. Для гімну України написані слова, які виражають найсердечніше думки і прагнення нашого народу. Їхній автор – український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну.

Де і коли ви чуєте Гімн України?

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують всі – і друзі, й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

(Н. Поклад)

Український прапор

 Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Блакитний колір – це колір води, чистого неба, символ миру. Жовтий – це колір вогню, сонця, без лагідних променів якого немає життя на землі, це колір пшеничної ниви, зерна, хліба. Ці кольори мають значення миру і багатства, бо наш народ мирний і працелюбний. Це підтверджують ст. 1, 18 Конституції України, в яких говориться, що Україні – суверенна і незалежна демократична держава, і загальнополітична діяльність її спрямована на забезпечення власних національних інтересів і безпеки, мирне і взаємовигідне співробітництво з іншими державами.

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державний Прапор України – синьо-жовтий.

            Прапор

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави,

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм,

Синє – небо, жовте – жито,

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор сві здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки є народом:

Українським в Україні.

(Н. Поклад)

- Що символізує жовтий колір на нашому прапорі?

- А що означає блакитний?

- Чи має значення розташування кольорів на прапорі? Яке?

Наш народ має герб – тризуб.

 Це старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю. Нею наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу. Герб – це символ влади. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі. Це дуже старовинний знак. Він зустрічається ще за часів Київської Русі. Тризуб – прадавній знак Рюриковичів – був державним знаком Київської Русі за часів Володимира Великого, який жив більше тисячі років тому. Тризуб карбували на монетах князя Володимира, князів Святополка та Ярослава Мудрого.

Число три завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, три дороги. Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько – Мати – Дитина. Вони символізують собою силу – мужність – любов.

Наш герб – тризуб: воля, слава, сила,

Наш герб – тризуб. Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.(Н. Поклад)

. Обереги України

 Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна, барвінок – все це наші народні символи. Незмінною частиною нашого життя є українська пісня. Ми співаємо, коли нам сумно, тоді звучать сумні пісні. Ми співаємо, коли працюємо, тоді звучить весела пісня, що звеселяє нашу працю. Пісня супроводжує нас завжди, навіть тоді, коли спати хочеться. А чи знаєте ви, діти, звідки пісня взялася на Україні?

 Розповідь  про пісню

... Якось Господь Бог вирішив наділити своїх дітей талантами. Французи дістали елегантність і красу, німці – дисципліну і лад, італійці – хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог з престолу і раптом побачив у кутку дівчину. Вона була вбрана у вишивану сорочку, на голові багрянів вінок із червоної калини.

• Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь Бог.
• Я – українка. А плачу, бо стогне моя земля від крові і пожеж. Брати мої на чужині горбатіють, вороги знущаються з сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
• Чому ж ти не підійшла до мене вчасно? Я всі таланти роздав. Як зарадити твоєму лихові?

 І Бог вирішив подарувати найдорожче – пісню. Узяла українка подарунок і міцно притиснула його до серця. І понесла пісню в народ.

То ж давайте і ми послухаємо пісню про Україну. Хай додасть вона нам гарного настрою, бадьорості, посмішок і здоров’я.

(Звучить пісня)

. Гордість кожної української оселі - рушник

 Гордістю кожної оселі був і є вишитий рушник.

 Від сивої давнини і до наших днів і у радості, і у горі рушник був незмінною частиною нашого добробуту. Рушники висіли скрізь – на вікнах, на образах. Без рушника не обходилася жодна подія у людському житті. По всій Україні поширений звичай перев’язувати рушниками сватів у разі згоди дівчини на одруження. А коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха і бажала, щоб рушником йому стелилася дорога в житті.

             Рушник

Рушникове обличчя веселе,

Обліта коровай на столі,

Закликає гостей до оселі,

Випромінює щедрість землі.

Рушничок на стіні – давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері,

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов’ї.

Він простелений тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно

В нашій хаті на мир, на добро

Мова наша калинова

 „Рідна мова дорога людині, мов саме життя” – говорить народна мудрість. Без мови не може існувати жоден народ та його культура. Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка його духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє, і теперішнє, і майбутнє.

 Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Пройшла вона тернистий важкий шлях. Але які б страшні не були сторінки нашої історії, мова вижила і сьогодні розвивається. Стаття 10 Конституції України проголошує: „Українська мова є державною мовою”. Наша мова співуча, мелодійна, багата. Народ говорить: „Слово до слова – зложиться мова.”

                         Україна героїчна

Ви ще зовсім маленькі, дорогі мої діти. Але кожен з вас чув про події, які зараз відбуваються на сході України. На цілісність і єдність нашої держави посягнули вороги. Тисячі наших співвітчизників, справжніх патріотів своєї країни взяли у руки зброю і вступили до лав Збройних сил України. Вони з честю воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави. Ми не можемо допустити, щоб Україна була розірвана на шматки, як того хоче Росія. Кожен з нас повинен усвідомити, що саме в наших руках цього не допустити. Саме від того, що ми робимо чи не робимо сьогодні, залежить майбутнє нашої держави. Ми всі різні, але мета у нас одна – мир і спокій на нашій землі.

Наші серця навіки з героями Небесної сотні, воїнами у боротьбі за свободу та єдність України.

Завдання: з даних предметних малюнків вибрати лише ті, які належать державним та народним символам.

 (після виконання завдання отримують пазл карти України»)

ІІІ. Заключна частина

Вчитель. Ось і підійшла до кінця квест-гра «Діти об’єднують Украну».

1. Рефлексія

1. Плещуть в долоньки  всі присутні;
2. Тільки дівчатка;
3. Тільки ті, хто любить смачно поїсти;
4. Тільки ті, хто запізнюється на уроки;
5. Тільки ті, хто  добре  навчається;
6. Тільки ті, хто не любить канікули;
7. Тільки ті,  хто любить солодощі;
8. Тільки ті, кому подобається грати в футбол;
9. Тільки ті, у кого чудовий настрій.

2. ФЛЕШМОБ «Я люблю Україну»

Живемо Україною,

Живемо родиною,

Живемо традиціями,

Живемо сучасним,

Живемо мріями.

3. Завершення квесту-гри. Вправа «Давайте дружно жити».

Беручись за руки всі тричі промовляють слова: « Давайте дружно жити і нашою дружбою дорожити.»