Л. Пономаренко «Гер переможений»

Пономаренко М. Л.

Учитель І кваліфікаційної категорії Користівського ліцею  Олександрійського району Кіровоградської області
 

 Анотація. Однією з найбільш гострих проблем у викладанні  літератури залишається проблема аналізу художнього твору з огляду на значне зростання обсягу навчального матеріалу.

 Метою шкільного  аналізу є не тільки знаходження у творі відповідностей і відмінностей, тобто здійснення порівняння заради порівняння, а й необхідність формування гуманістичного світогляду учнів, шанобливого ставлення до чужинців.

Ключові слова: аналіз; робота з семантичною картою, інформаційні компетентності

 

 

 

7 українська література Урок №

Тема:  Л. Пономаренко   «Гер переможений»

Мета:

• Навчальна: проаналізувати її новелу « Гер переможений »,;
• Розвиваюча: розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; коментувати  епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; збагачувати словник учнів; формувати їх світогляд, кругозір;
• формувати пізнавальну діяльність учнів засобами літератури, історії, кіномистецтва;
• активізувати комунікативні, інформаційні компетентності;
• Виховна: виховувати почуття поваги до творів української та світової літератур ; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Обладнання:   ілюстрації, малюнки учнів; мультимедійна дошка; електронна презентація,  фільм Олійник Валентин, Рівне, 'Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..' https://www.youtube.com/watch?v=UvAyg7i4G64; поняття з ТЛ «новела», «художня деталь».

Тип  уроку:  засвоєння нових знань з елементами компаративного аналізу

Форми, методи роботи: бесіда, коментоване читання, робота з семантичною картою, робота в парах, групах, «Обміркуйте – Об'єднайтеся в пари – Обміняйтеся думками», рефлексія «Займи позицію», таблиці з компаративним аналізом

Перебіг  уроку

 І. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Працюємо з картками самооцінювання

Етапи уроку, які будуть оцінені:

1. Знання тексту ( 3 бали).

2. Експрес-опитування Тест (3 бали).

3. Робота в групах( 3 бали).

4. Активна робота під час уроку ( 3 бали).

1.   Відкритий мікрофон

• Пригадайте, які твори про Велику Вітчизняну війну ви читали?
• Про що в них йшлося?

 

- Доберіть до слова  «війна » синоніми. ( Наприклад, війна – смерть, каліцтво, жорстокість )

Слово вчителя

Війна була не лише великою трагедією, але й героїчною боротьбою в ім'я перемоги і виживання нації. Ця перемога у війні досягнута шляхом найбільших жертв, страждань, сліз, знищення величезних економічних та матеріальних ресурсів. Ми в неоплатному боргу перед загиблими на фронтах, в концентраційних фашистських таборах, померлих від ран, перед тими, хто, віддаючи останні сили, помер з голоду і перенапруження в холодних заводських цехах.  

• Одним з пам'ятників  Великої Вітчизняної війни є література.

3.  Ми прочитаємо новелу про полоненого німця.

• Проблемне завдання. Довести після опрацювання тексту, що «Гер переможений» - новела. Порівняти складові оповідання й новели (с. 217)

Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово “полонений”? 

- Що ви знаєте про фашизм?( Слайди 2-5  )

 

З 1941 по 1944 рік Україна була окупована німецькими військами ( Слайди 6-8  )

Наслідки Другої Світової війни ( Слайди 9- 12 )    

 Війни починають політики, а воювати і помирати доводиться звичайним людям.
                 Герберт Гувер ( Слайд 13)

 

• Для звичайних солдатів війна – трагедія.  ( Слайд 14-17)
  «Займи позицію»  Чи можна пробачити ворога?

Так         Ні        Не знаю

                       ІІІ. Систематизація матеріалу.

        Спрямоване читання
1. Читаємо по абзацу і відповідаємо на запитання.

• І абзац
•   Про що мріяли німці,коли зводили будинок?
• Цей будинок міг би бути їхнім         ( Слайд 18)

 

• Цеглини немовби розмовляли

 

• Цеглини не обривали м’язи і не дряпали шкіру

 

• Цеглини лагідно лягали в руки

 

                                                 Фундамент

 

• Не любили цей народ і будинки

 

• Брутальна лайка зависала на вустах
• Страх

•  Аналізуючи образ Фрідріха , пропоную скласти таблицю світів, користуючись опорними словами .

 

«Маленька державка» (світ Фрідріха) Любов Розпач Будинок Лагідна робота Грядочка Насіння Діти Фотокартка Сонця й квіти зі шматочків цегли Душа Фрідріха

«Злиденне місто» Брутальна лайка Страх Байдужість «Гиркав охоронець» Діти Топтали й розкидали грядку Вдови жаліли   Тіло Фрідріха

 

2. ІІ абзац

• Як ви ставитесь до полоненого німця?
• Яким чином автор викликає саме таке почуття до нього?  
• Для чого німець посадив клумбу?
• Чому він це робив з любов’ю?
• А як діти поставились до благородної мети німця? Чому?
• Як Фрідріх ставиться до дітей? Чому намагається з ними порозумітися?
•  І як діти ставляться до нього?

• Чим полонений німець здивував жінок?

Знайдіть художню деталь, яка б вказувала на це

• Художня деталь – виразна подробиця твору, яка подає певний епізод, подію чи випадок у несподіваному ракурсі.

Художні деталі

1. Цеглинки -  уособлюють любов полонених німців до праці, спогади про рідну домівку.
2. Квітка на клумбі (нагідка) – любов до прекрасного, несподіваність, всеперемагаюча сила добра, людина, яка любить прекрасне, не може бути жорстокою і злою.
3. Фотокартки – те, що з’єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим, згадка про мирне життя і жаль за ним.
4. Грядка – «його» (Фрідріха) держава в нашому злиденному місті.
5. Міцні будинки – потяг до будування, а не до руйнування, закладений у людині природою.
6. Прикраси зі шматочків цегли (сонце, квіти) – творча натура Фрідріха, потяг до краси, бажання зробити приємне.
7. Квітка, що розцвіла посеред грудня – пам’ять, символ незнищенності душі.
8. Речі та їжа, що давали жінки полоненим – милосердя, прощення
9. Цигарка охоронця, якою він пригощає полонених – співчуття, людяність.
10. Хрест – крах надій і сподівань.

 

Учитель: Усі ці деталі яскраво передають трагедію війни, гуманізм наших людей та жаль за змарнованими людськими життями.

                                           (слайд 19)

• Яка з цих деталей найбільше пов’язана з ідеєю твору?

(Знайдена фотокартка)

• Як була знайдена фотокартка? Навіщо Фрідріх її сховав?
• Як розуміти закінчення твору? Чому питанням? До кого питання? Чи дізнаються діти по батька?
• Яку пам’ять залишив про себе полонений Фрідріх?
• Поясніть назву твору.
•  Чому автор не зазначила назву міста, яке відбудовували німці?

 

Це Фрідріхів «лист у вічність». Не маючи змоги знайти своїх дівчаток у повоєнний час, полонений замуровує фотографію в стіну будинку як найдорожчий скарб. Ця фотографія після багатьох років  стає ще одним підтвердженням людської доброти і подає читачам надію, що Фрідріхові діти, можливо, довідаються, яким був їхній батько і де загинув. Автор залишає нам, читачам, відкрите запитання: «Ви не знаєте, де наш тато? »

• Чому з квіткою опинився  нетронутим і хрест з паличок?  ( Цей символ вироку смерті як найтяжче звинувачення й стає поштовхом до пригніченого стану полоненого, а згодом – до самогубства.

                       Експрес-опитування (слайд 20- 21)
1. Чи уважний ви читач?
«Так. Ні».

• 1. Події в творі відбуваються після Другої світової війни. ТАК
• 2. На фотокартці Фрідріха було двоє хлопчиків. НІ

• 3. На грядці Фрідріх посадив жовті нагідки .ТАК
• 4. Діти любили слухати Фрідріхові пісеньки. ТАК

• 5. Вдови ставились до полонених вороже. НІ
• 6. Діти   ставились до полонених вороже. ТАК

2. «Обміркуйте – Об'єднайтеся в пари – Обміняйтеся думками»

  Формулюється запитання для всього класу, а потім учні обмірковують власні відповіді самостійно, далі зі своїм партнером у парах порівнюють свої відповіді.

 

Робота в групах (слайд 22)      «Перевернуте навчання»

№1

• Чи актуальні проблеми, підняті у творі, у наш час?

№2

 

• Над чим змушує задуматись цей твір кожного з нас? Кого і що засуджує? До чого закликати? Яка головна думка твору?

    Використайте допоміжні слова: війна, фашизм, страждання, німець-жертва війни, людяність, гуманізм.

№3

• Чи варто його читати сучасним дітям? Поясніть свою думку. У поясненні використайте слова Г.С. Сковороди:

 "Що може бути гірше за людину, яка володіє знаннями найскладніших наук, але не має доброго серця? Вона усі свої знання застосовує для зла".

 

Висновок учителя: Авторка підводить нас до думки, що для хворого солдата ця війна теж була трагедією: він втратив домівку, сім’ю, про яку нагадувала лише невеличка фотокартка найрідніших людей – двох маленьких донечок. Дійсно, війна жахливе явище, але треба в будь-якій ситуації залишатися людиною. (слайд 23)

              Отже, чому новела? Твір невеликий за обсягом, небагато героїв, події розгортаються швидко, присутня незвичайна подія, несподівана розв’язка, увага зосереджена на розкритті переживань героїв.

"Кожна смерть на війні – це вбивство, за яке хтось має відповідати", - так сказав у свій час німецький письменник Г.Белль.

Презентація       https://www.youtube.com/watch?v=UvAyg7i4G64

(На  мультимедійній дошці залишити останній фрагмент).

Подібні персонажі в інших творах, які вивчалися на уроках української та світової літератури.

(Оповідання Г. Белля  "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…"; оповідання "Доля людини"Михайло Шолохова; кінофільми Василя Бикова"Доля людини", "Третя ракета", "Альпійська балада", "Пастка", "Мертвим не боляче", "Круглянський міст", "Сотников", "Обеліск", "Дожити до світанку";вірш Ліни Костенко «Колись давно, в сумних біженських мандрах"; оповідання Любові Пономаренко "Гер переможений")

Твори розкривають одну тему – страждання людини під час війни чи в повоєнний період.

Ідея творів – засудження жорстокості, насилля, голоду, ран і смертей, засудження самої війни, натомість возвеличення людської доброти, гуманізму, всепрощення.

Головні герої творів – типові образи свого часу. Вони мають типові імена (Клим, Фрідріх, а відсутність імені в головного героя оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»підкреслює думку про те, що таких безіменних німецьких солдатів, гарматного м’яса фашистської військової машини, були тисячі).

У  новелі "Гер переможений" значне емоційне враження на читача справляють хрестна "розвойованій" клумбі, одинока квітка  серед снігу, яка символізує всепереможність добра, світлину доньок Фрідріха, дбайливо, по-батьківськи  заховану в рукавицю, котру знайшли замурованою в стіні будинку, збудованого полоненими німцями, через півстоліття. 

В  оповіданні   «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» символічними є поділ прибулих поранених на "мерців" і "решту", розміщення госпіталю в гімназії, "колаж", створений із портрета Ф.Ніцше (ідеолога фашизму) і дивного напису "Легка хірургія" (якщо вона може бути такою під час війни!), обірвані цитати. Усі вони підкреслюють той факт, що війна зруйнувала життя людей, погнала на фронт навіть дітей, перетворила храм знань на храм смерті. Крім того, недописана героєм кілька місяців тому фраза розкрила йому очі на те, що відбувається, звільнила  від ілюзій,насаджених фашистською ідеологією.

Порівняльна  таблиця, у якій зафіксовано спільне й відмінне в оповіданні  Г. Белля  "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…", новелі Любові Пономаренко "Гер переможений", повісті Григора Тютюнника  "Климко".

Робота з таблицею № 1 на мультимедійній дошці

Григір Тютюнник  «Климко»	Любов Пономаренко "Гер переможений"	Г.Белль"Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…"
Рід літератури - епос
Жанр - повість	Жанр - новела	Жанр - оповідання
У творах герої невимовно підсвідомо шкодують за втраченим, що не повернути
Проблема любові до людей, піклування про них.	Проблема любові до людей, піклування про них.	Проблема зруйнованого життя молодої людини
Автор  використовує екскурси головного героя в минуле, які допомагають читачеві зрозуміти, що Климко завжди був слухняним, відповідальним, піклувався про інших.	Екскурси головного героя в минуле відсутні. Про минуле Фрідріха відомо з кількох деталей: фотокарток, цегляних прикрас, його бажання створювати навколо порядок…	Автор використовує екскурси головного героя в минуле, які допомагають читачеві зрозуміти, що юні німецькі хлопчики ніколи не стануть героями, хоч їм увесь час це навіювали. Війна перетворила їх на жалюгідний обрубок, у якого немає шансів вижити. Жити він не може, адже кара за все сподіяне неминуча. Для героя смерть може стати порятунком від жахів реального світу.

Емоційне переживання подій, страждання людей об’єднувало багатьох письменників у їх бажанні розповісти правду про війну, щоб уникнути її повторення.

За що ж віддали своє життя Фрідріх та вчорашній гімназист?

 

 

 

Робота з таблицею № 2 на мультимедійній дошці

 

Любов Пономаренко "Гер переможений"	Г.Белль"Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…"
Фрідріх	Гімназія Фрідріха Великого
Фотокартки – те, що з’єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим, згадка про мирне життя і жаль за ним.	"Медея" Цезар, Марк Аврелій, Цицерон — у коридорі, а Ніцше — вище, де вже вивчають філософію. Фриз Парфенону й строкатий краєвид Того... "Хлопчик, що виймає терня" і фриз Парфенону — це, зрештою, добрий давній шкільний реквізит, що переходив від покоління до покоління
Міцні будинки – потяг до будування, а не до руйнування, закладений у людині природою.	Мабуть, я таки в Бейдорфі, себто вдома, і якби в мене не ця страшенна гарячка, я міг би твердити напевне, що я в якійсь класичній гімназії; принаймні, що я в школі, — це безперечно.
Цигарка охоронця, якою він пригощає полонених – співчуття, людяність.	Сигарета перед операцією
Зробили  з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці.   Хрест – крах надій і сподівань.	Потім я міркував, скільки імен  буде на тій таблиці полеглих, яку, мабуть, приб'ють тут згодом, оздобивши її ще більшим золотим Залізним хрестом і вквітчавши ще більшим лавровим вінком.
Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити. Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок. Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав кров’ю.	Спробував  посовати руками, але відчув такий біль, що знову закричав; я кричав, не вгаваючи, від крику ж мало бути легше, а ще я лютував, що не міг поворушити руками.

Письменники Л. Пономаренко і Г. Белль розповіли про трагедію маленької людини, долю якої зламала війна. Але ці конкретні й особисті трагедії виявилися трагедією не тільки народу, а й усього людства.

Яким пафосом пройняті ці твори і від чого вони застерігають?

(Обидва твори пройняті трагічним пафосом і застерігають людство від помилок минулого).

Прокоментуйте власне розуміння кінцівки  вищеназваних творів.

Війна мала жахливі руйнівні наслідки. Хлопець ніколи не зможе дописати фразу до кінця, адже він утратив руки. Ситуація повернення скаліченого солдата до рідної школи перетворюється на тяжке звинувачення гітлерівського тоталітаризму, який породив цю війну. Як результат, у головного безіменного героя може не бути майбутнього. Фрідріх же ніколи не повернеться до своїх донечок: війна забрала в нього здоров’я, сім’ю, радість батьківства, врешті – життя.

Отже,  і Г. Белль, і Л. Пономаренко засуджують війну як протиприродне й протигуманне явище.

ІV .  Підсумок (слайд  31)

• Я вчився…
• Я розвивав..
• Я роздумував…
• Я зрозумів…
• На уроці я дізнався ….
• Враження від уроку…

V .  Домашнє завдання

• Підготувати  письмову відповідь на запитання  ( на вибір ):

1. «Чи є в  Україні своя Спарта?»
2. «Чи можна пробачити ворогові? » ( ідея всепрощення, помсти) або підготувати презентацію «Друга світова війна»

• За бажанням учнів – намалювати ілюстрації до творів.

Література

1. Журнал «Вивчаємо українську мову та літературу» № 16 – 18 червень, 2009.- С.49 – 53
2. Слоньовська  О. Українська література: Підруч. для  7 кл. загальноосв. навч. закл – К.: Освіта, 2007. – С. 268 -272
3. Чупринін О. О. Усі уроки української літератури в 7 класі. – Х.:Вид. група «Основа», 2007. – С. 372 – 378.