16 квітня о 18:00Вебінар: Викладання трудового навчання в умовах карантину

Лекція 1. Походження та сутність грошей

Про матеріал
Лекція 1. Походження та сутність грошей з дисципліни «Гроші та кредит» для студентів галузі знань 07 Управління та адміністрування, спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»
Перегляд файлу

 

ЧОРТКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ 1.

 

 

Предмет «Гроші та кредит»

Тема «Походження та сутність грошей»

Курс  ІІ   

Спеціальність «Фінанси, банківська справа та страхування»                                                                                                                 

Викладач Пилипів Ольга Михайлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чортків

 

ТЕМА 1. Сутність та функції грошей

Лекція 1. Походження та сутність грошей (2 год)

 

Мета вивчення:

  • знати походження  і сутність грошей, основні концепції їх виникнення;
  • засвоїти основні форми грошей та їх характеристику, розрізняти яку роль відіграє держава у творенні грошей;
  • виховувати професійні якості майбутнього фахівця;
  • розвивати зацікавленість до вивчення дисципліни.

Тип заняття. Лекція

Забезпечення заняття: Наочні посібники, роздатковий матеріал, таблиці.

Міжпредметні зв’язки:

Предмет: Політична економія, Економічна теорія

Знати: терміни та поняття.

Вміти: самостійно, логічно й послідовно висловлювати свої економічні переконання, здійснювати самоконтроль та критично оцінювати власні знання і навички.

Місце проведення: аудиторія.

Хід заняття

І. Організаційний момент: Повідомлення теми, мети заняття.

Перевірка готовності студентів до заняття та їх присутність.

ІІ. Актуалізація опорних знань.                                                                                           

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності студентів Гроші посідають значне місце в ринковій економіці. Вони забезпечують життєдіяльність кожної з ринкових структур, сприяють подальшому розвитку процесу суспільного відтворення матеріальних та нематеріальних благ, їх виробництву, обміну, розподілу та споживанню. Грошові відносини є найскладнішим елементом ринку. Вивчення сутності грошей, функцій, що виконують гроші, аналіз їхнього розвитку та впливу грошей і грошової політики на стан економіки здійснює грошова (монетарна) теорія, яка є складовою загальної економічної теорії..                                  

IV. Перевірка домашнього завдання. Використовуючи міжпредметні зв’язки, пригадати поняття та сутність грошей.                                                                                       

V. Засвоєння нових знань.

Питання для вивчення:

1. Походження грошей.  

2. Роль держави у творенні грошей

3. Сутність грошей.

5. Основні форми грошей.

6. Функції грошей.

6. Якісні властивості грошей

 

Ключові поняття та терміни:

гроші • раціоналістична концепція • еволюційна концепція • демонетизация золота • емісіяповноцінні гроші неповноцінні  гроші

  1. Походження грошей.

 

Гроші - одне з найдавніших явищ у житті суспільства - відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку. Сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства. Зрозуміти економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння причин їх виникнення та закономірностей розвитку. Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична та еволюційна

Поява грошей – це результат еволюційного розвитку товарного обміну.
Починаючи з Аристотеля (384-322 р.до н.е.) і до ХVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції. Представниками були Аристотель, Г. Кнапп, Самуельсон. Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин.

На початках економічного розвитку, коли виробники тільки почали одержувати надлишки продуктів своєї праці і хотіли їх обміняти, зробити це було досить складно: бажання двох суб'єктів ринку щодо обміну споживними вартостями не збігалися.

Наприклад, власник шкур овець хотів обміняти їх зерно, але власнику зерна потрібна була сокира. Добре, якщо власник останньої мав потребу в шкурах овець, тоді обмін міг відбутися. Інакше всі троє нічого не могли придбати і поверталися з ринку зі своїми товарами.

(шкури – зерно – сокира -  шкури)

Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед продуктів, котрі обмінюються на ринку, є такий, попит на який найбільший, тобто він має найвищу споживну вартість. Цей продукт завжди можна легко обміняти на необхідне в даний момент благо. Т-Т Припустимо, що таким продуктом у даній місцевості є сіль. Якщо вона виявиться в місці обміну, то Напр: власник овечих шкур відразу обміняє їх на сіль, за яку потім виміняє необхідне йому зерно прямо чи опосередковано. (спочатку - сокиру, а за неї – зерно). Тобто сіль для власника шкур засобом обміну. З розвитком і ускладненням обміну такі продукти стають дедалі бажанішими для учасників обміну, їх починають приймати всі в обмін на звичайні продукти і набувають - властивості бути загальним товарним еквівалентом. В окремих місцевостях, де з глибокої давнини відбувався обмін, поступово виділялися свої товари на роль загального еквівалента. У такій ролі в різних народів виступали худоба, хутра, сіль, зерно, метали та ін.

У міру розвитку товарного виробництва, зростання продуктивності суспільної праці, розширення територіальних меж обміну ринок посилював вимоги до грошового товару щодо: портативності, здатності легко ділитися, тривалого зберігання фізичних якостей та здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін. Формування перелічених вимог привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх - кусочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім - благородних (срібло, золото).

Потреби ринку в забезпеченні ефективного обміну набули важливого значення, що відбулося розмежування на:

1) природну споживну вартість грошового товару - його здатності задовольняти певну потребу людини;

2) специфічну споживну вартість як грошей - здатності задовольняти потреби ринку в засобах обігу, зберігання вартості тощо. У цій ролі грошовий товар набув здатності задовольняти будь-яку потребу людини.

Врешті-решт роль грошей перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося за неможливості золота назавжди закріпитись у ролі грошей в середині XX ст. через демонетизацію золота (Демонетиза́ция зо́лота — поступовий процес втрати золотом своїх грошових функцій і поступова заміна їх на паперові та кредитні гроші).

Виникнення та розвиток грошей - тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції – виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. Воно є більш науково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей. З нього випливає ряд важливих висновків:

* по-перше, гроші за походженням - це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного - грошового;

* по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші як явище повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;

* по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути "введені" там, де таких відносин не існує.

 

2. Роль держави у створенні грошей.

Визнання еволюційної концепції походження грошей не знімає зовсім питання про роль держави в творенні грошей. Завдяки своїй суспільній природі і економічній ролі гроші і держава існують у тісному взаємозв'язку. Хоча не держава створює гроші як економічне явище, але держава надала металевим грошам форму монети, завдяки державі стала можливою заміна золотих грошей неповноцінними кредитними грошима, держава визначає номінал, форму, порядок емісії грошових знаків тощо.

Емісія – це вливання грошових коштів у грошовий потік (обіг). Державою використовується у разі недостачі грошових коштів в національному обігу або при заміні старої валюти.

Характерно, що роль держави у формуванні грошей поступово посилювалася в міру розвитку самих грошей, підвищення їх ролі. Взяла на себе зобов’язання надавати грошам визначену форму (монета), установила контроль за виробництвом грошей (чеканка монет, фіксація проби металу, контроль вмісту дорогоцінного металу в монетах), організувала боротьбу із фальшуванням монет тощо.

Отже, гроші не були придумані людством і не є продуктом творення держави, а з'явилися стихійно як результат еволюційного розвитку товарного виробництва й обміну. Тому гроші не можна вольовим способом відмінити там, де для їх існування є об'єктивні передумови, як і не можна запровадити там, де таких передумов немає. Разом з тим держави активно впливають на форму грошей, з тим щоб надати їм тих ознак, які роблять гроші найбільш адекватними потребам ринку.

3. Сутність грошей.

За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.-------------------------Гроші самі по собі і по своїй сутності, є товаром що визначає їх місце у товарних відносинах. Це помітно було коли в ролі грошей виступали конкретні товари. Так, золото, ставши монопольним носієм грошової суті, набуло подвійного існування - як звичайний товар і як гроші. Подвійність виявлялась як у його споживній (купівельній), так і в міновій (обмінній) вартості. -------------------------------------Поряд з конкретною споживною вартістю як здатністю задовольняти певні потреби людини золото набуло загальної споживної вартості - здатності задовольняти будь-які людські потреби внаслідок використання його як загального засобу обміну. Між конкретною і загальною споживною вартістю золота виникла суперечність - якщо воно застосовується у першій своїй властивості, то не може використовуватись у другій, і навпаки.                                                                       -------------------------------Вирішення цієї суперечності було знайдено на шляху поступового переходу загальної споживної вартості від конкретного товару-золота до простого його знаку.
            Вартість золота як звичайного товару формується під впливом змін продуктивності праці в золотодобуванні та змін суспільних потреб у цьому конкретному товарі. ---------------------------------------------- Вартість золота як грошей стає менш залежною від змін умов видобування золота, більш сталою, ніж вартість золота як товару.--------------------------------------------------------------------------------------------Відчутно відмінності вартості золота як товару і як грошей виявляються в обігу монет. Відомо, що від тривалого обігу монети стираються і вартість золота, яка реально залишається в монеті, зменшується. Проте в обігу монети продовжували циркулювати у своїй попередній вартості, що залишилася лише номінально. У такій номінальній вартості монети продовжували успішно функціонувати як міра вартості і засіб обігу, тобто виконувати основні функції грошей.                                                                                                                 -----------Гроші з простого засобу обігу, що обслуговував обмін товарів, перетворилися в носія самозростаючої вартості, тобто у форму капіталу. Гроші стають носієм капіталу, у зв'язку з чим виникає необхідність розрізняти гроші як гроші і гроші як капітал.----------------------------------------------------------Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні (витрачання на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг) -----------------------------------------------------         Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити, зберегти та продати на грошовому ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді процента (депозит, участь в бізнесі). ----------------При обслуговуванні виробничого споживання гроші одночасно є власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню прибутку (власник виробництва купляє сировину-шкірки за гроші на виробництво шапок та після продажу шапок отримує капітал).
               Отже,  гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента - здатність обмінюватися на будь-який інший товар. Використовуються як гроші і як капітал

4. Основні форми грошей

Під впливом зміни суспільних відносин, формою виразу яких є гроші, та ускладнення вимог до грошей вони періодично скидали одну форму і набували іншої, більш адекватної новим умовам.
             Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші.

1. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети.

1) Початковою формою повноцінних грошей були товарні гроші. Як правило, це були товари найбільшого попиту, найцінніші, найкорисніші для певного ринку, певних народів

а) Спочатку це були предмети першої необхідності - худоба, сіль, зерно, риба, хліб тощо як найбільш ходові товари. (Так, худоба використовувалась у багатьох стародавніх народів — слов’ян, греків, індійських племен та інших кочових племен).

 На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово прийшли  

б) предмети розкоші, передусім прикраси: намисто з черепашок, перли, хутра, інші дорогоцінні вироби. Це можна пояснити тим, що попит на предмети розкоші виявився більш динамічним, тривалим і об'ємним, ніж на предмети першої необхідності.-----------------------------------

2) Подальшим розвитком грошей стало використання різних металів (міді, бронзи, заліза та ін.), а згодом і карбування металевих монет. Металеві гроші спочатку з'явилися як,

а) зливки металу різної форми та ваги (залізо, мідь, бронза, срібло, золото). Такі гроші мали величезні переваги над товарними. Але форма зливків зумовлювала певні незручності, необхідно було зважувати зливки, визначати пробу і, що найгірше, ділити їх на частини. Щоб уникнути цих незручностей, зливки робили різної ваги.

б) Монета виявилася найдосконалішою формою повноцінних грошей, вона обслуговувала економічні відносини людей протягом майже трьох тисячоліть. Монета розвивалась і змінювалась від квадратних, овальних, до круглих.

2. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, депозитні та електронні гроші).

Основними формами неповноцінних грошей є: паперові гроші; кредитні гроші; білонна (розмінна) монета.

 

 

 

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

 

 

 1) Паперові гроші - це знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов'язковими до приймання в усіх видах платежів У порівнянні з золотими, такі гроші створювали товаровласникам певні переваги (легше зберігати, зручні при розрахунку за дрібні партії).

2) Кредитні гроші – це гроші особливого типу, що нерозмінні на золото, а в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти. Виникають з розвитком товарного виробництва, коли купівля-продаж здійснюється з розстрочкою платежу (в кредит). Початковою формою кредитних грошей була боргова розписка (документ, яким оформлювалися кредитні відносини між позичальником і кредитором) Кредитні гроші класифікуються

а) Депозитні гроші – вид кредитних грошей, що створюються на основі банківських вкладів і системи спеціальних розрахунків, які здійснюються між банками шляхом перенесення сум з одного рахунку на інший.

б)"Квазігроші", або майже гроші, - це грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Наприклад, вексель у певних межах може використовуватися як гроші у функції купівельного і платіжного засобу, хоч не є грошима в загальноприйнятому розумінні. Вексельцінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).  

в) Електронні гроші – являють собою умовну назву фінансових коштів, які використовує їх власник на основі електронної системи банківських послуг. Переваги цієї форми грошей: немає потреби носити чи перевозити великі суми готівки; досягається значна економія витрат на їх виготовлення, збереження, перерахування, перевезення тощо; (кред. та дебетні картки).

г) Пластикові (платіжні) картки – це персоніфікований платіжний інструмент, що надає особі, яка користується карткою, можливість безготівкової оплати товарів і послуг, а також одержати наявні кошти у відділеннях (філіях) банків і банківських автоматах.

3) Новий етап у розвитку монети як форми справжніх грошей пов'язаний з виникненням білонної монети, тобто розмінної, з дрібною вартістю. Вона призначена для забезпечення нормального виконання грошових функцій основною (валютною) монетою. Головна відмінність її полягає в тому, що вона карбується не з дорогоцінного металу, отже є неповноцінною. Переваги білонної монети (дешевизна, тривале функціонування) допомогли їй залишитися в обігу.   

Так, наряду з тим, що перші форми з'явилися ще за часів панування металевих грошей, в історії грошей був тривалий період існування

3. Змішані форми, властивих повноцінним і неповноцінним грошам.  Це монети (золоті, срібні, мідні) та кредитні гроші.

Отже, гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку від звичайних товарів широкого вжитку до сучасних електронних грошей. Кожна зміна форми грошей зумовлювалася більш високим рівнем розвитку суспільних відносин та істотним ускладненням вимог ринку до грошового еквівалента. У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

 

5. Функції грошей

Сутність грошей проявляється в їхніх функ­ціях. Функція грошей - це певна дія чи "робота" грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення. Першою й найбільш важливою є функція грошей як міри вартості..                                                                                                                                     

1. Міра вартості - це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Двояке призначення цієї функції - виражати і вимірювати вартість - пояснюється тим, що вартість товару не може бути виражена інакше, ніж порівнюванням її з товаром - загальним еквівалентом, вартість якого загальновизнана. І тільки через кількісне визначення в одиницях товару-еквівалента здійснюється вимірювання вартості товарів. ---------------

Цю функцію гроші виконують ідеально, тобто в нашій умові (достатньо назвати ціну товару, щоб покупець або продавець зрозуміли, про що йдеться)

2. Засіб обігу - це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Обмін товарів за допомогою грошей у цій функції здійснюється за схемою Т-Г-Т на відміну від бартерного обміну товарів за схемою Т-Т. Важливою складовою функції є те, що гроші забезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого товари виходять зі сфери обігу, а гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб'єкта до іншого.

3. Функція засіб платежу – це функція в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Продаж товарів дедалі частіше здійснюється в кредит, оскільки посилюються зв’язки, взаємозалежність та довіра між виробниками та банками, тому наявність грошей виявилася не обов'язковою: товаровиробник продає свій товар і купує інший у борг.

4. Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості або утворення скарбів в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.(пов'язана з випаданням грошей зі сфери обігу). Виникнення функції засобу нагромадження історично стало можливим тоді, коли товаровиробник виявився спроможним частину грошової виручки від продажу своїх товарів не витрачати на придбання інших споживних вартостей для виробництва чи споживання, а відкласти на майбутнє, зберегти.

З розвитком міжнародного поділу праці товарний обіг виходить за рамки національних кордонів. Відповідно й гроші починають обслуговувати міжна­родну торгівлю, виходять на світовий ринок.

5. Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами, що зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом цього ринку державними кордонами. Завдяки такому поділу тут з'являється специфічний суб'єкт економічних відносин - держава, яка представляє і захищає інтереси країни в цілому. Спочатку функцію світових грошей виконували повноцінні золоті чи срібні гроші. Сьогодні роль світових грошей виконують валюти провідних країн світу та резервні валюти (Дол.,євро). Світові гроші - це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Отже, Усі наведені функції грошей являють собою прояв єдиної сутності грошей як загального еквівалента товарів та послуг і перебувають у тісному зв’язку та єдності.

 

6. Якісні властивості грошей

Незважаючи на різноманітність форм та функцій грошей, вони є явищем, яке реально виявляється як єдиний, конкретний інструмент реалізації економічних відносин. До грошей як реального економічного інструменту економіка, насамперед ринок, висуває ряд вимог. Вони визначаються рівнем розвитку суспільних відносин – чим він вищий, тим складніші вимоги пред'являються до грошей.

Щоб відповідати цим вимогам, гроші повинні мати цілий спектр специфічних властивостей, найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей:

1) Базовою властивістю грошей, наявність якої робить певний предмет здатним виконувати функції грошей, є стабільність вартості. Будь-яка форма грошей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функцію засобу платежу і нагромадження вартості. У міру розвитку потреби в нагромадженні вартості і платіжних відносин суспільство змушене було відмовитись від усіх грошових форм з нестабільною вартістю і визнати грошима лише золото, яке на той час мало найстабільнішу вартість. Країни, що їх запровадили, досягли у XIX ст. величезних економічних успіхів.

2) Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Виготовлення банкнот та неповноцінних монет вимагає значних витрат держави, тому готівка в обороті поступово замінюється безготівковими грошима та засобами електронних технологій.

3) Важливим способом забезпечення економічності готівки є довго строковість (або тривалість) її використання. Щоб забезпечити довгострокове використання грошей, їх виготовляють з надміцного, зносостійкого паперу, а деякі купюри виготовляють не тільки з паперу, а й у вигляді монет. Так, в Україні в 1999 р. була випущена монета в одну гривню, що значно скоротило витрати на друкування одногривневих купюр, які швидко зношуються.

4) Однорідність грошей є властивістю, яка вимагається від усіх форм грошей. Але не всі ці форми її забезпечують. Особливо гостро питання однорідності вирішувалося, коли носієм грошей виступали звичайні товари (худоба, хутра, дорогоцінності тощо), оскільки кожний екземпляр таких грошей істотно відрізнявся від інших. Цей недолік натуральних грошей був послаблений переходом до золотих грошей. Золоті монети стали однорідними, взаємозамінюваними. Кількісно однакова сума їх в усіх випадках представляла однакову цінність.

5) Гроші повинні мати і таку властивість, як подільність. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь-які частини. При такому діленні можна легко заплатити будь-яку суму, одержати здачу тощо. Щоб забезпечити таку властивість, гроші виготовляються різних номіналів - від малих до великих.

6) Останньою властивістю грошей є їх портативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті. Високу портативність мають сучасні готівкові гроші - банкноти та розмінна монета. А пластикові картки, які використовуються для переведення грошей по каналах електронного зв'язку, ще портативніші, ніж чекові книжки.

Отже, щоб відповідати вимогам економіки та ринку, гроші повинні мати цілий спектр властивостей. 

 

VI. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу та підведення підсумків:

Гроші не були придумані людством і не є продуктом творення держави, а з'явилися стихійно як результат еволюційного розвитку товарного виробництва й обміну. Тому гроші не можна вольовим способом відмінити там, де для їх існування є об'єктивні передумови, як і не можна запровадити там, де таких передумов немає. Разом з тим держави активно впливають на форму грошей, з тим щоб надати їм тих ознак, які роблять гроші найбільш адекватними потребам ринку. гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента - здатність обмінюватися на будь-який інший товар. Використовуються як гроші і як капітал.

VII. Домашнє завдання. Опрацювати питання теми, підготувати словник термінів.

Самостійна робота студентів:

1. Дати визначення грошей.

2. Пояснити виникнення грошей внаслідок розвитку товарного обміну.

3. Назвати концепції походження грошей.

4. Пояснити суть раціоналістичної концепції.

5. Показати специфіку споживчої і мінової вартості грошей.

6. Коли використовуються гроші як капітал?

 

VIII. Список використаної літератури:

 

  1. Івасів Б.С. Гроші та кредит: підручник. – [3-тє вид., змін. й доп.] / Б.С. Івасів. – Тернопіль: Карт-бланш. К.: Кондор, 2008. – 528 с.
  2. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика: навчальний посібник. – [2-ге вид.]  / Д.І. Коваленко. – К.: ЦУЛ, 2011. – 342 с.
  3. Прядко, В. В. Історія грошей і кредиту: підручник для студ. вузів / В.В. Прядко, М.М. Сайко – К.: Кондор, 2009. – 507 с.
  4. Реверчук С.К. Гроші та кредит: навч. посібник  – К.: Знання, 2011. – 213 с.
  5. Савлук М.І. Гроші та кредит: підручник. – [4-те вид., перероб. і доп.] / М.І.Савлук, А.М.Мороз, І.М.Лазепко. – К.: КНЕУ, 2011. – 744 с. 
  6. Щетинін А.І. Гроші і кредит. навч. посіб. / А.І. Щетинін – К.: ЦУЛ, 2010. – 423 с. 

 

doc
Пов’язані теми
Економіка, Інші матеріали
Додано
17 лютого
Переглядів
59
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку