Лекція з дисципліни "Гроші та кредит" на тему"Грошові системи"

 Поняття грошової системи та її елементи. Основні типи грошових систем та їх еволюція. Грошова система України. ГРОШОВІ СИСТЕМИ

ГРОШОВА СИСТЕМА – це форма організації грошового обігу в країні. Вона є складовим елементом господарського механізму й регулюється законами, встановленими державою.

регламентація безготівкового обороту; державний апарат, який здійснює регулювання грошового обігу.види готівкових грошових знаків, які мають законну платіжну силу;найменування грошової одиниці;масштаб цін;валютний курс;До основних елементів грошової системи належать:

НАЙМЕНУВАННЯ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ (національної валюти) –назва валюти тієї чи іншої держави, що виникає історично.

МАСШТАБ ЦІН – історично обумовлений елемент грошової системи, що характеризує ваговий зміст у грошовій одиниці благородного металу (золота або срібла). Установлений державою золотий (чи срібний) зміст грошей виступав важливим елементом системи ціноутворення в країні. Наприклад, золотий паритет основних валют світу був таким:долар – 1,5 г. золота;фунт стерлінгів – 7,5 г., оскільки Англія свого часу була «володаркою морів»;європейські монети (марка, франк, царські рублі) – 0,3 г. Зараз в усьому світі золотий зміст валют офіціально відмінено.

У сучасних умовах масштаб цін – структурний елемент грошової системи, який характеризує кількість товарів, які можуть бути придбані за 1 грошову одиницю.

ВАЛЮТНИЙ КУРС – це співвідношення між грошовими одиницями (валютами) різних країн. Він являє собою своєрідну «ціну» валюти однієї країни, виражену в валютах інших країн. Залежно від типу грошової системи валютний курс може визначатися ринком або встановлюватися державою.

ВИДИ ГОТІВКОВИХ ГРОШОВИХ ЗНАКІВ, що мають статус законного платіжного засобу на території держави.банківські білети або банкноти;розмінна монета. Казначейськібілети;

Банкнота – це боргова розписка емісійного банку (простий вексель) щодо одержання від клієнта на зберігання визначеної кількості золота, та зобов’язання повернути його за першою вимогою. Таким чином, на першому етапі, банкноти були представниками золота в обігу. З розвитком банківської системи та зростання довіри до банків, банкноти стали користуватися загальною довірою й почали прийматися у платежі нарівні з золотою монетою.

Казначейські білети – гроші, які офіційно випускаються державою. Це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою (казначейством) для покриття своїх бюджетних витрат і наділяються примусовим курсом, визнаються законодавчо обов’язковими до приймання за усіма видами платежів.

Монета має лицевий бік – аверс, на якому, як правило зображений герб держави. У стародавні часи там частіш за все карбували лік государя. Зворотний бік – реверс – сповіщає про номінал монети: «Одна гривня».

Типи грошових систем. Залежно від форми, в якій функціонують гроші, виділяють:01систему обігу кредитних та паперових грошей,де золото витіснено з обігу, а для розрахунків використовують лише нерозмінні на грошовий метал знаки грошей – казначейські білети або банківські білети (банкноти).02систему металевого обігу, де грошовий метал діє та безпосередньо перебуває в обігу і виконує усі функції грошей, а банкноти розмінні на метал;

БІМЕТАЛІЗМ – це грошова система, у якій роль загального еквівалента законодавчо закріплювалася за двома металами – міддю та сріблом або золотом та сріблом. Різновиди біметалізму:1) система паралельної валюти, за якої співвідношення між золотими та срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі;2) система подвійної валюти, коли таке співвідношення визначається державою;3) система «кульгаючої» валюти, за якої один з видів монет чеканиться у закритому порядку.

«Гірші гроші витісняють з обігу кращі». МОНОМЕТАЛІЗМ – це грошова система, у якій роль загального еквівалента виконує один метал (мідь, срібло або золото), при цьому в обігу функціонують монети та знаки вартості, розмінні на грошовий метал. Найпоширенішим в історії був золотий монометалізм або золотий стандарт.

Залежно від характеру розміну знаків вартості на золото розрізняють чотири різновиди золотого монометалізму:золотомонетний стандарт – при якому банками здійснювалося вільне виготовлення монет, передбачав безпосередній обіг золотих монет, а також вільний обмін грошових знаків (банкнот) на золото (діяв до початку XX ст.).

2. Золотозливковий стандарт – перехідна форма золотого стандарту. Був введений після Першої світової війни в окремих високорозвинених країнах Заходу (таких як Англія, Франція, окрім США) та проіснував до Великої депресії 1929-1933 рр. Суть цієї урізаної системи золотого стандарту полягала в тому, що монети в обіг не випускались, але забезпечувався обмін банкнот на стандартні золоті зливки. Національні валюти провідних західних країн прирівнювалися до певної кількості золота, отже, були розмінні на валютний метал, але вже не в будь-якій кількості, як це було при класичному стандарті, а на золоті банківські зливки вагою 12,4 кг кожен.

3. Золотодевізний (золотовалютний) стандарт – був введений у деяких країнах світу (Німеччині, Данії, Норвегії, Австрії), зокрема в тих, які потерпіли поразку у Першій світовій війні, а також в багатьох колоніальних і залежних країнах. Систему золотодевізного стандарту було засновано за умов одночасного використання золота та провідних валют світу. У цій системі також були відсутні в обігу золоті монети та не здійснювалося вільне їх карбування, але національні грошові одиниці могли обмінюватися на іноземну валюту. Платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків, почали називатися ДЕВІЗАМИ.

4. Золотодоларовий стандарт (Бреттон-Вудська валютна система). Друга світова війна остаточно зруйнувала систему золотодевізного стандарту, що спонукало до розробки валютно-фінансової системи, адекватної новим умовам функціонування світового господарства та міжнародних економічних відносин. Така система після тривалої підготовчої роботи була створена та інституційно оформлена у 1944 р. в місті Бреттон-Вудс (США) рішеннями міжнародної валютно-фінансової конференції. Складовими підписаного на конференції Заключного акта стали статути Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР).

СИСТЕМА ПАПЕРОВО-ГРОШОВОГО ОБІГУ – це система, за якої здійснюється емісія грошових знаків, які мають форму казначейських білетів. Для такої системи характерна бюджетна емісія, яка може виступати у двох формах:випуск грошових білетів державним казначейством;покриття бюджетного дефіциту за рахунок кредитної емісії. В обох випадках випуск грошей визначається не потребами обороту, а величиною бюджетного дефіциту.

2. Залежно від ступеня втручання держави в економічні відносини. Для неринкових грошових систем характерні переважно адміністративні методи регулювання грошового обороту. Їх відрізняє наявність значних обмежень щодо функціонування грошей (талони, карткові системи розподілу), використання адміністративних методів регулювання грошового обігу; заборона певних грошових операцій і т. ін. Даний тип грошової системи властивий адміністративно-командній економіці. Ринкові грошові системи характеризуються тим, що в них до мінімуму зведено втручання державних органів у грошову сферу, а вирішальну роль в організації та функціонуванні грошової системи відіграють законодавчий орган країни та центральний банк. Такі системи характеризує вільне функціонування грошей. Регулювання грошового обігу проводиться через використання економічних методів впливу на обсяг, динаміку та структуру грошової маси.

3. За характером регулювання національної валютної системи. Відкриті грошові системи характеризуються мінімальними обмеженнями на здійснення валютних операцій, повною конвертованістю національної валюти, ринковим характером формування валютного курсу, що створює сприятливі умови для зовнішньоекономічної діяльності. Режим регулювання валютних відносин та визначення валютного курсу забезпечують органічне включення національної економіки у світову. Закритим грошовим системам властивий високий рівень валютних обмежень, адміністративне регулювання валютного ринку. Такі системи мають однобічну спрямованість, захищають лише внутрішній ринок навіть ціною ізоляції його від світового, що стримує розвиток зовнішньоекономічних відносин. За таких умов валютний курс не відображає реальної інвалютної ціни грошової системи.

4. Щодо загальних законів функціонування грошей виділяються саморегулюючі та регульовані грошові системи. Саморегулюючими були системи обігу металевих знаків (монет). Основою саморегулювання виступала рівність вартості, яку виражали монети в обігу, та вартості металу, що містився в них. Здійснювалось стихійне регулювання грошової маси.Із зникненням систем металевого обігу зникла й стихійна саморегуляція й всі системи стають регульованими. Регульовані грошові системи – перехід до таких систем було здійснено після світової економічної кризи 1929-1933 рр. та ліквідації всіх систем золотого монометалізму. Регулювання грошового обігу з боку держави перетворюється на окремий елемент грошової системи. Регулювання здійснюється як паперово-грошового так і кредитного обігу.

5. Залежно від механізму регулювання пропозиції грошей Система паперового обігу – це випуск і рух грошових знаків, що виникають в результаті емісійної діяльності центрального банка. Система кредитного обігу – це випуск і рух грошових знаків, що виникають на основі кредиту.

Характерними рисами сучасних грошових систем є такі:відміна офіційного золотого вмісту банкнот, їх забезпечення та розміну на золото;утрата зв’язку із золотом внаслідок витіснення його з внутрішнього та зовнішнього обороту;перехід до нерозмінних на золото кредитних грошей, які підпорядковуються законам обігу паперових грошей;випуск грошей в обіг не тільки для кредитування господарства, а й для кредитування держави;широкий розвиток безготівкового обігу та зменшення готівкового;хронічна інфляція;посилення державного регулювання грошового обігу;розвиток інтеграційних процесів у сфері грошово-кредитних відносин. 

В Україні, відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею є гривня = 100 копійкам. Знак гривні являє собою рядкову кириличну букву г в курсивному накресленні (що є одночасно дзеркальним відображенням латинської букви S, яка лежить в основі знака долара), перекреслену за традицією, що встановилася для позначення багатьох валют, посередині двома горизонтальними лініями. Цей знак був затверджений Нацбанком України в березні 2004 р, проте поки не отримав повсюдного поширення – у переважній більшості випадків для позначення гривні користуються літерним скороченням (UAH).

До появи своїх монет на території Київської Русі в обігу використовувались:– римські денарії;– арабські дірхеми;– візантійські соліди.

Карбованець – грошова одиниця Української Народної Республіки та Української держави у 1918-1920 рр., а також українська назва золотого імперського рубля, введеного грошовою реформою 1897 р., у зв’язку з встановленням золотого монометалізму у Російській імперії, та радянського рублів. Назва «карбованець», за припущенням Івана Котляревського, зробленого ним в Енеїді, виникла в Україні від слова «карбіж» – робити зарубки (на дереві) стародавнього, примітивного способу записувати борги і господарські розрахунки з використанням насічок на палиці. Часто при позиках та різних інших господарських обліково-торгових операціях така палиця служила юридичним документом. За іншою версією, слово виникло у XVIII ст., коли протягом кількох десятиліть випускалися рублеві монети з косими насічками (карбами) на гурті замість гуртових написів, чому їх і стали називати «карбованцями». На сьогодні в Україні найбільш поширеною є версія, що назва«карбованець» походить від українського слова «карбувати» – «чеканити», як вказівка на процес виготовлення монет і медалей.