Лекція з дисципліни "Гроші та кредит" на тему "ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ"

ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ Класична кількісна теорія грошей. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей. Кейнсіанська концепція кількісної теорії грошей. Сучасний монетаризм як напрямок розвитку кількісної теорії грошей. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей (самостійна робота)

Класична кількісна теорія грошей сформувалася ще в XVI–XVII ст. і послужила методологічною основою всього подальшого розвитку монетаристської теорії, включаючи і сучасні її напрями. Назву кількісної ця теорія дістала тому, що її основоположники пояснювали вплив грошей на економічні процеси виключно кількісними чинниками, насамперед зміною маси грошей в обороті.

Визначальною ознакою кількісної теорії є положення про те, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обороті, тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки.

Першим, хто висунув ідею про залежність рівня цін від кількості благородних металів, був французький економіст Ж. Боден. У своєму трактаті«Відповідь на парадокси де Мальструа» він дійшов висновку, що високі ціни хоч і зумовлюються багатьма причинами, проте основною серед них є збільшення кількості золота й срібла.

Важливий внесок у кількісну теорію зробив англійський економіст Дж. Локк. Він вважав, що вирішальним чинником, який регулює і визначає вартість грошей (у даному разі золота й срібла), є їх кількість.

Певну роль кількісний фактор відігравав і в теорії грошей К. Маркса. Він однозначно визнавав залежність товарних цін від кількості грошей при неповноцінних паперових грошах. Що стосується повноцінних грошей, то К. Маркс вважав, що в обороті їх може бути лише певна, об’єктивно зумовлена кількість. Якщо в обороті з’являються зайві гроші, то вони автоматично вилучаються в скарби, а якщо виникає дефіцит грошей, то маса її поповнюється за рахунок скарбів, а ціни залишаються незмінними.

Найвідомішим прибічником і захисником класичної кількісної теорії уже в XX ст. був американський економіст І. Фішер. Він повністю сприйняв класичні постулати цієї теорії і спробував математично довести їх справедливість. У своїй роботі «Купівельна сила грошей» він запропонував формулу «рівняння обміну»:  MV = PQ , де М – кількість грошей в обігу;V – швидкість обігу грошей за певний період;Р – середній рівень товарних цін;Q – фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані за цей період;

Неокласичний варіант кількісної теорії грошей«Кон’юнктурний» варіант М.І. Туган-Барановського. Найбільш повно й аргументовано свої погляди з основних монетарних проблем він виклав у праці «Паперові гроші і метал», що була опублікована в 1916 р.та визнав за правильну формулу «рівняння обміну», проте вважав, що Фішер нічого нового в кількісну теорію грошей взагалі не вніс, а лише «вдало завершив роботу і дав точний і стислий вираз кількісної теорії в математичній формі».

Сутність кон’юнктурної теорії грошей М.І. Туган-Барановського полягає в тому, що загальний рівень цін, а отже і вартість грошей, він пов’язує не з кількістю грошей, а з загальними умовами товарно-грошового ринку, або загальною кон’юнктурою товарного ринку.

«Кембриджська версія». Одними з перших дослідників попиту на гроші з мікроекономічних позицій були професори Кембриджського університету А. Маршалл, А. Пігу, Д. Робертсон, Дж. М. Кейнс (у своїх ранніх працях). Їх пояснення механізму накопичення грошей та впливу на ціни дістали назву«теорії касових залишків», або «кембриджської версії». Мотивами накопичення грошей вони вважали:потребу в запасі засобів обігу і платежу для здійснення поточних платежів (трансакційний мотив);потребу в резерві грошей для покриття не передбачуваних потреб (мотив обачності).

Теорія грошей займає чільне місце в науковій спадщині одного з найвідоміших економістів XX ст. Дж. М. Кейнса. В нових умовах ринковий механізм суспільного відтворення не спроможний самостійно, на засадах саморегулювання забезпечити достатню ринкову рівновагу і рівномірність економічного розвитку. Тому виникла об’єктивна необхідність доповнити цей механізм державним регулюванням економіки. Головним каналом зв’язку між сферами реальної економіки і грошовою сферою Кейнс визнав норму процента, яка зазнає впливу сил грошового ринку (попиту і пропозиції грошей) й одночасно сама впливає на прийняття рішень про майбутні інвестиції. Гроші стали об’єктом державного регулювання й одночасно інструментом державного втручання в економічні процеси через механізм монетарної політики.

Сучасний монетаризм не є принципово новою теорією. Він, по суті, є відродженою та осучасненою неокласичною кількісною теорією. Вважається, що формування сучасного монетаризму було започатковано виходом у світ наукових праць представників «чиказької школи» на чолі з М. Фрідманом: «Дослідження в галузі кількісної теорії»

Найбільш вагомими елементами сучасного монетаризму, які стосуються теорії грошей та монетарної політики, є наступні положення:-вільна ринкова економіка, що базується на приватній власності, є потенційно гармонійною, здатною до повного саморегулювання, якщо певні зовнішні сили цьому не стануть на заваді. -Грошова сфера у монетаристів є відносно самостійною, відокремленою від сфери реальної економіки, -Оскільки головна загроза дестабілізації для реальної економіки виходить з грошової сфери, то остання повинна бути центральним об’єктом державного регулювання, з тим щоб створити найсприятливіші умови для повної реалізації можливостей ринкового механізму саморегулювання. МV = ВНП, де ВНП – номінальний валовий національний продукт. 

М. Фрідмен запропонував «грошове правило» довгострокової грошової політики, за яким держава повинна не намагатися «накачувати» ефективний попит через довільне нарощування маси грошей, а підтримувати помірне, постійне збільшення пропозиції грошей пропорційно до середньорічних темпів зростання ВНП та очікуваної інфляції.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ1. Охарактеризуйте абстрактні теорії грошей.2. Які монетаристські теорії грошей Ви знаєте? В чому полягають основні відмінності монетариської теорії від абстрактної?3. У чому полягає сутність класичної кількісної теорії грошей? Де і коли вона сформувалась?4. Охарактеризуйте основні постулати класичної кількісної теорії грошей.5. Які напрями кількісної теорії грошей сформувались у першій половині XX ст.?6. У чому полягає сутність «рівняння обміну» і хто є його автором? Чому воно вважається найбільш виразним виявом кількісної теорії грошей?7. До якого з напрямів кількісної теорії можна віднести американського економіста І. Фішера і чому?8. Що нового вніс у кількісну теорію український економіст М.І. Туган- Барановський? Як він назвав свою теорію грошей?9. Чим відрізнявся підхід «кембриджської школи» від кількісної теорії І. Фішера?10. Що нового вніс Дж. М. Кейнс у кількісну теорію грошей? Які мотиви нагромадження грошей сформулював Дж. М. Кейнс?11. Чим передатний механізм Дж. М. Кейнса відрізнявся від передатного механізму М.І. Туган-Барановського?12. Чому кейнсіанська доктрина має внутрішню інфляційну спрямованість?13. Які події в соціально-економічному житті Європи сприяли появі кейнсіанства і які – його послабленню?14. У чому полягає відмінність підходів щодо регулювання економікою у представників сучасного монетаризму від кейнсіанських методів регулювання?15. Що спричинило появу доктрини «сучасного монетаризму»? Які основні положення сучасного монетаризму. Ви знаєте?16. Розкрийте зміст «рівняння М. Фрідмена».17. Які ідеї монетаристської теорії були використані щодо грошово- кредитного регулювання в Україні?18. На якому етапі грошово-кредитна політика України була зорієнтована на:кейнсіанські концепції;19. На якому етапі грошово-кредитна політика України була зорієнтована на монетаристські концепції?20. У чому виявляється зближення позицій монетаристів і кейнсіанців та чи можливий їх синтез з позицій практики економічного регулювання?