Лекція з елементами тренінгу для вчителів перших класів НУШ "Основи інклюзивної освіти. Робота з дітьми з особливими освітніми потребами в закладі освіти"

Розробка лекції з елементами тренінгу для вчителів перших класів

Тема: Основи  інклюзивної освіти. Робота з дітьми з особливими освітніми потребами в звичайній школі.

Мета:  ознайомити учасників заняття  з  поняттями «інклюзивна освіта», «діти з особливими освітніми потребами» , надати учасниками інформацію щодо особливості роботи з такими дітьми. 

Приладдя:  листи паперу А4, фломастери, маркери, ножиці.

Хід заняття

Вступне слово психолога.

Вправа -  привітання   (10 хв) Кожному учаснику пропонується привітати усіх незвичайно ( або жестом, або на іноземній мові тощо)

Презентація теми заняття.

Вправа – очікування «Пісочний годинник» (5 хв) На аркушах паперу  учасники записують свої очікування, оголошують свої  записи та  прикріплюють  їх на плакаті  в верхній частині пісочного годинника.

Робота в групах (10 хв) Учасники об’єднуються в три групи. І група- дає визначення «Інклюзивна освіта» ІІ група – асоціативний кущ, ІІІ група - емблема

Вправа «Бінго» (15 хв)   Кожному учаснику дається аркуш паперу. Його необхідно скласти вертикально навпіл, а потім лише руками, без ножниць «вирізати» фігурку «Бінго» - силует людини. Після цього кожен учасник пише на «Бінго» свою мрію, захоплення, улюблену музику, страву та бажане місце відпочинку.

На наступному етапі учасники встають із свої місць і, підходячи один до одного, мають знайти і записати на своїх «Бінго» імена тих, з ким у них однакові одна або кілька позицій.

Питання для обговорення:

- Чи є такі учасники, в яких однаковими є всі позиції?

- У кого збіглася одна позиція?

- У кого збіглися декілька позицій?

- Чи є учасники, в яких усі позиції різні?

- Про що ми можемо сказати аналізуючи цю вправу?

Інформаційне повідомлення  «Святкування розмаїття та соціальна інклюзія» (10 хв)  Навчальні матеріали у класі мають відображати багатоманітність сімей, чиї  діти навчаються у ньому, і певною мірою багатоманітність, яка існує у світі.  Навчальні матеріали мають містити зображення людей з різними можливостями, які, тим не менш, показуються в активних ролях. Зображення, на яких люди похилого віку займаються цікавими заняттями, зображення чоловіків і  жінок, які займаються нетрадиційними заняттями (наприклад, жінка-пожежниця, чоловік

– вихователь дитячого садка та ін.), позитивні зображення людей з інвалідністю, людей різного походження тощо. Матеріали, які допоможуть дітям сприйняти багатоманітність  можуть бути різними – фотографії, мистецькі роботи, постери оголошення тощо.

Сучасна школа базується на демократичних  цінностях та повазі до основних прав людини і  створює умови для максимально значущої участі в освітньому процесі для дітей з особливими освітніми потребами.

Проте, інколи  ретельно сплановане освітнє середовище не відповідає усім потребами дітей означеної категорії.

Відповідно, виникає потреба у здійснені певних адаптацій – розширення проходу між меблями для вільного пересування дитини в інвалідному візку;  забезпечення матеріалів, надрукованих шрифтом Брайля для незрячої дитини;  зображення основних знаків жестової мови та уведення їх в навчальну програму для нечуючих дітей та інші. знати про додаткові потреби

Хоча діти з особливими освітніми потребами користуються тими ж меблями і навчальними матеріалами,  що й інші діти, інколи вони можуть потребувати більш  спеціалізованого обладнання.

Тому для вчителя важливо знати про додаткові потреби таких дітей, щоб  здійснити необхідні зміни у навчальному середовищі ще до того, як дитина прийде  у клас. Корисним ресурсом у цьому є батьки дитини з особливими потребами та інші фахівці.

Вправа «Інтерв`ю» (15 хв) Обираються  два журналіста і два респондента. Протягом 5 хвилин ставлять питання респондентам, після чого висвітлюють інформацію учасникам.

 Питання для обговорення.  Що ви можете сказати про респондентів? Охарактерізуйте їх.

Слово тренера. Плануючи можливі зміни, вчитель має спиратися на сильні сторони і  потреби  дітей.

Наприклад, дитина з проблемами зору потребує середовища, яке є  фізично передбачуваним і безпечним: речі постійно знаходяться на  своїх місцях, двері не залишаються відкритими. Така постійність в  організації середовища є також важливою і для дитини з емоційними  розладами. Наприклад, доцільним видається у такому випадку  організувати місце для проведення ранкових зустрічей якнайближче  до місця, де любить «гніздитися» така дитина. Для гіперактивних дітей відкриті, довгі коридори чи інші місця є

певним запрошенням до бігу, тому, важливо уникати цього.

Робота в групах (15 хв) Учасники об’єднуються у три групи. Кожній групі дається характеристика дитини. Учасники повинні виявити сильні сторони, на які будуть спиратися при планування роботи.

Питання для обговорення. Що викликало труднощі?

 Анкетування «Чи часто я…» (10 хв)

Інформаційне  повідомлення «робота з дітьми з особливими потребами» (20 хв)

Діти з особливостями психофізичного розвитку

Залежно від типу порушення виділяють такі категорії дітей:

•             з порушеннями слуху (глухі, оглухлі, зі зниженим слухом);
•             з порушеннями зору (сліпі, осліплі, зі зниженим зором);
•             порушеннями інтелекту (розумове відсталі, із затримкою психічного розвитку);
•             з мовленнєвими порушеннями;
•             з порушеннями опорно-рухового апарату;
•             зі складною структурою порушень (розумово відсталі сліпі чи глухі; сліпоглухонімі та ін.);
•                    емоційно-вольовими порушеннями та дітей з аутизмом

Поділяють:

 - вроджені порушення, спричинені шкідливим впливом на плід генетичних факторів,інтоксикацій, інфекцій, травм, порушенням живлення, гормональним розладами, резусною несумісністю груп крові матері та дитини, впливом медичних препаратів, алкоголю наркотичних та отруйних речовин .

 - набуті порушення зумовлені, переважно, різноманітними шкідливими впливами на організм дитини під час народження та у наступні періоди розвитку (механічні ушкодження плоду, тяжкі пологи, пологова асфіксія, крововиливи у мозок, інфекційні захворювання тощо). Додаток2

Підбиття підсумків семінару.

Вправа « Пісочний голиннк» (5 хв) Ведучий пропонує всім учасникам подумати, чи виправдалися їх сподівання, якщо так, то перемістити свої стікери з верхньої частини годинника до нижньої.

Вправа «Електричний струм» (5 хв)  Учасники становляться в коло, беруться за руки і передають один ондному «електричний струм» стисканням долоні, поки він не повернеться до ведучого.

Додаток1. Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень учнів стимулююча.[3, 26] Зокрема, практикуються сюрпризні моменти, словесні заохочення, записи в щоденниках, наклейки.

Розклад уроків у класах з інклюзивним навчанням складається відповідно до робочого плану навчального закладу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та гігієнічних вимог.

В процесі підготовки до уроку в загальноосвітньому інтегрованому класі вчитель складає план-конспект уроку, в якому інтегрує учбовий матеріал загальноосвітніх і спеціальних (корекційних) програм так, щоб на одному уроці діти з різним станом психофізичного і інтелектуального розвитку вивчали близьку за змістом тему, але на тому рівні засвоєння, який доступний для кожного учня. Інформація, одержувана учнем по темі, що вивчається, відповідає рекомендованій йому для навчання освітній програмі. Закріплення отриманих знань, умінь і навичок ведеться на різному дидактичному матеріалі, підібраному для кожного учня індивідуально: роздаткові картки, вправи з навчальних посібників і підручників (добирає асистент вчителя). Для пояснення складно сприйманих тем учням з особливостями в розвитку пропонуються картки інструкції з описом покрокових дій учнів. Така побудова учбових занять створює умови, при яких всі учні класу залучаються до загальнокласної роботи. Практика доводить, що корекційна робота стає ефективною лише при позитивній спільній участі педагогів і вузьких фахівців в створенні ситуації активного мислення учня, що формує системний процес розвиваючого навчання [7,115]. Саме цим питанням в школі приділяється значна увага.

При навчанні розумово відсталих школярів разом з вчителем-дефектологом і батьками вчителі класів з інклюзивним навчанням Мельник А.П. та Павлова А.В. розділяють відповідальність за долю цих дітей, спільно навчаючи і виховуючи їх з учнями з нормою психофізичного і інтелектуального розвитку [5,33]. Педагоги допомагають розумово відсталій дитині адаптуватися в колективі однолітків, прагнуть подружити її з дітьми, вибирають для її розміщення на уроці таке місце в класі, щоб у разі ускладнень учневі було легко надати індивідуальну допомогу. Наприклад, коли до другого класу прибула нова дитина і намагалася образити Софію (учениця інклюзивного класу), то всі однокласники одностайно стали на захист Софії. Ці діти беруть посильну участь в роботі класу, нерідко стають джерелом здруження.

Асистент вчителя працює в тісному контакті з вчителями, батьками постійно веде відстежування розвитку дитини. Досягнення учнів ретельно фіксуються в щоденнику спостережень, потім аналізуються фахівцями.

Навчання учнів в умовах загальноосвітнього класу направлено перш за все на формування у дітей віри в свої власні сили, у власні можливості, оскільки життєстверджуючий тонус повсякденного життя школяра спирається перш за все на успіхи в його основній праці - навчанні [6,68]. Доводиться враховувати не лише психологічний стан дитини, а й її здоров'я, нерідко – настрій. Якщо Ярослав урівноважений, спокійний і з ним відносно легко працювати, то Софія емоційніша, виконує завдання залежно від настрою, внутрішнього стану, який інколи важко зрозуміти, оскільки у дитини тяжкі вади мовлення. Практика показує, що найефективнішими формами роботи є використання сигнальних знаків та предметних малюнків. Тоді дитина заспокоюється, у неї з'являється інтерес до навчання. Важливими стають у пригоді такі форми: заспокоєння дитини, гра, релаксація, гра – руханка, казкотерапія.