Лекція з елементами тренінгу "Суїцидальна поведінка: міфи та реальність"

Суїцидальна поведінка: міфи та реальність.

Мета: дати визначення поняттю «суїцид»; визначити основні причини вчинення самогубств; проаналізувати основні шляхи попередження самогубств; усвідомити основні міфи і факти про суїцид.

Хід заняття

1. Вправа «Привітання».

Мета: зняти психологічне напруження, налаштуватися на подальшу роботу.

Учасники вітають одне одного та дарують те, що може підняти оточуючим настрій: «Я вам дарую…!»

2. Мозковий штурм «Що таке суїцид»

Мета: дати визначення поняттю «суїцид, суїцидальна поведінка».

 Тренер пропонує дати визначення терміну «суїцидальна поведінка». Відповіді учасників записуються на дошці.

3. Інформаційне повідомлення «Суїцидальна поведінки,  причини, що її зумовлюють».

   Самогубство (суїцид) - це крайній вид ауто агресії, навмисне само позбавлення життя.

    Виділяють чотири види самогубств: егоїстичне (трапляється, коли індивід слабко пов'язаний із суспільством і живе, повністю від нього відокремлений); апомічне (результат неспроможності людини пристосуватися до швидких змін у суспільстві); фаталістичне (результат посиленого контролю групи над індивідом, якому стає нестерпною надмірна опіка); альтруїстичне (трапляється, коли особа відчуває надобов’язок і ставить інтерес групи вищий за власний).

        Розрізняють три причини суїцидальної поведінки: бажання вбити, бажання бути вбитим, бажання померти.

        В наш час збільшується кількість молодих людей, які вчинюють самогубство чи спробу до суїциду. Які ж основні мотиви суїцидальної поведінки серед молоді:

1.     переживання образи, одинокості, відчуженості;

2.     реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

3.     переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків, розлучення батьків;

4.     почуття провини, сорому, образи, незадоволення собою;

5.     страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням;

6.     страх перед покаранням;

7.     любовні невдачі, вагітність;

8.     почуття помсти, шантажу;

9.     бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;

10. співчуття або наслідування приятелів, героїв книг.

4. Вправа «Міфи і факти про суїцид»

Мета: усвідомити, що є правда, а що неправда стосовно суїцидальної поведінки; закріпити знання по темі.

Завдання: учасники діляться на дві групи. Кожна група отримує картку з твердженнями про самогубства. Завдання одній групі: визначити істинні твердження, іншій – хибні.

5. Інформаційне повідомлення-рекомендації «Основні правила надання допомоги        потенційним суїцидентам».

Мета: визначити головні правила надання допомоги потенційним суїцидентам.

1.     Не впадайте в паніку. Демонструйте рішучість і спокій. Спокійна, виважена поведінка (нічого особливого не сталося) сприяє виявленню з боку суїцидентам довіри до вашої особи.

2.     Створіть турботливу, доброзичливу атмосферу. Вона підбадьорить. Безумовне прийняття такої людини допоможе вам проникнути в її ізольовану душу.

3.     Підштовхніть до розмови. Якщо людина перебуває у депресивному стані, вона має потребу говорити, а не слухати когось. Сповнена сильного почуття відчуження, вона не завжди готова сприймати ваші поради, відгукнутися на ваші думки і потреби. Вона страждає від болю, але не знає виходу. Залишайтеся спокійними і уважним слухачем, намагаючись не впустити важливої інформації.

4.     Дійте так, ніби ви не обмежені в часі для бесіди. Обмежуючи час спілкування з пригніченою людиною, ви можете стати каталізатором завершення суїциду.

5.     Намагайтеся працювати над відродженням надії та шукати альтернативи. Важливо допомогти суїцидальним особам зрозуміти, що не потрібно зупинятися на одному полюсі емоцій. Людина може любити і водночас інколи відчувати ненависть: сенс життя не зникає, навіть якщо воно приносить душевні страждання.

6.     Не будьте шокованими і не висловлюйте відразу. Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо присутні під час розмови про самогубство, і спробуйте не висловлювати обурення тим, що почули. Це може принизити почуття суїцидентам і примусити почуватися ще більш непотрібним.

7.     Дозволяйте суїцидентам відчувати жалість до себе, якщо це допоможе їм розправити крила. Але не сперечайтеся і не пропонуйте невиправданих утіх. Прагніть тактовно шукати сфери, в яких кожна людина відчуває значимість і сенс свого життя та діяльності.

8.     Будьте впевнені, що ви випробували всі можливі методи. В кінці не забудьте приділити час особі, обговоривши бесіду.

6. Вправа «Синя пташка».

Учасникам пропонується зручно сісти, заплющити очі й уявляти те, що говоритиме тренер.

Одного разу синя пташка зненацька влетіла у вікно вашої кімнати і потрапила у пастку. Щось у цій пташці вас приваблює, і ви вирішили залишити її в себе. Але, на ваш подив, наступного дня пташка змінює колір із синього на жовтий! Ця незвичайна пташка змінює кольори щоночі: вранці третього дня вона яскраво-червона, а на четвертий день стає зовсім чорною. Якого кольору пташка, коли ви прокидаєтесь п’ятого дня?

Перед кожним учасником на столі – малюнок пташки, який необхідно розфарбувати, зобразивши пташку на п’ятий день.

Інтерпретація.

Пташка, яка влетіла до кімнати, комусь здається символом удачі, когось змушує непокоїтися про те, що щастя буде нетривалим. Реакція людини демонструє, як вона реагує на труднощі й невизначеність у реальному житті.

Ті, хто побачив, що пташка залишиться чорною, сприймають життя песимістично і схильні вважати, що, якщо ситуація одного разу погіршилася, то вона вже ніколи не нормалізується.

Ті, хто сказав, що пташка знову стала синьою, оптимісти, які вірять у те, що життя – суміш гарного й поганого, і не слід боротися з цією реальністю. Оптимісти сприймають неприємності спокійно й дозволяють життю тривати без зайвого занепокоєння та стресу. Такий погляд дає змогу благополучно переносити хвилі нещасть і протистояти їм.

Ті, хто відповів, що пташка була білою, під тиском поводяться спокійно й рішуче. Вони не витрачають часу на хвилювання й нерішучість, навіть коли ситуація розвивається не на їхню користь.

Тих, у кого пташка стала золотою або іншого кольору можна описати словом «сміливий». Однак потрібно пам'ятати, що межа між сміливістю і нерозсудливістю дуже тонка.

Висновки.

Кожна людина прагне радості та щастя, а надійний шлях до неї – контроль над думкою. Щастя залежить не так від зовнішніх чинників і обставин, як від внутрішніх думок, не від того, що у вас є, чи хто ви є, не від того, де ви живете і ким працюєте.

Почуття щастя чи нещастя залежить від стану розуму. Так, дві різні людини, перебуваючи у такому самому місці, роблячи ту саму справу, володіючи приблизно однаковою сумою грошей, можуть по-різному почуватися: одна – жалюгідною, інша – щасливою. Чому? Через різні переконання.

Тож стежте за своїми думками – вони стають словами, стежте за своїми словами – вони стають вчинками, стежте за своїми вчинками – вони стають характером, стежте за своїм характером – він визначає вашу долю.

7. Байка «Про мужність ризикнути, спробувати»

Король запропонував своїм синам випробування, щоб обрати серед них гідного зайняти важливу посаду при дворі. Він підвів їх до дверей у віддаленому кутку саду. Двері були великі і, здається, вросли глибоко в землю.

- Хто з вас може відчинити ці кам’яні величезні двері? – спитав король.

Один за одним сини виходили вперед, оцінюючи оглядали двері, промовляли: «Ні», відходили. Інші, почувши, що кажуть їхні попередники, взагалі не наважувалися на випробування. Тільки останній з синів підійшов до дверей, уважно роздивився їх, доторкнувся, спробував зрушити. Нарешті сильно смикнув – і двері відчинилися. Воно не були замкнені, необхідно було тільки бажання усвідомити це та мужність рішуче діяти.

Король сказав:

- Ти отримаєш посаду при дворі, тому що не покладався лише на те, що бачив і чув, а сподівався на особисті сили та ризикнув спробувати.

Питання:

Чому інші люди не змогли відчинити двері? Завдяки чому останньому сину вдалося їх відчинити?

Висновки.

Дуже багато людей не досягають того, чого хочуть, через свій страх дій або провалу. Лише той досягне успіху, вважатиметься щасливцем долі, хто доклав багато зусиль, праці, наполегливості, не боявся ризикнути і спробувати. Тож просіть у життя більшого. Прагніть кращого! Що тоді, можливо, не все вам вдасться, але ж якась частина з того, про що ви мріяли, обов’язково збудеться.

8. Вправа «Побажання».

Мета: зняти психологічне напруження, рефлексія.

    Зараз ми з вами можемо висловити свою подяку й побажання один одному на закінчення нашої зустрічі. (Усі по колу виловлюються)

        Доброзичливість людей один до одного може допомогти не тільки у розв’язанні конфліктів, а й запобігти самогубству.

      Закінчимо нашу зустріч на оптимістичній ноті, з вірою в те, що кожен із нас може внести свою часточку добра в людські стосунки. Станемо в коло, візьмемося за руки й уявимо, як ми передаємо один одному найкращі побажання, тепло свого серця, добру енергію – нехай вона дістанеться ще й іншим людям, зробить їхнє життя світлішим і радіснішим, допоможе знайти вихід зі скрутних життєвих ситуацій.