Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика

Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика

Мета: розширити знання учнів про походження лексики української мови, про ознаки споконвічної української лексики, про старослов’янську мову та роль старослов’янізмів у сучасній українській мові; формувати уміння розрізняти власне українську лексику, а також слова, успадковані з індоєвропейських, слов’янських та східнослов’янських мовних спільностей; виховувати любов до рідної мови, зацікавленість походженням рідної мови.

Закінчити речення. Лексика – це…Лексикологія – це…Лексичне значення слова - це…Лексичне значення слова пояснюється в …Є такі типи лексичних значень слова…Омоніми – це…Неповні омоніми поділяються на…Пароніми – це…Синоніми – це…Антоніми – це…Антоніми використовуються для творення таких стилістичних фігур…12. З погляду стилістичної диференціації лексика поділяється на…

Редактор1. Я хочу спитати у вас лише одне питання. 2. Текст листа має бути лаконічним і стислим. 3. Музичне тріо з трьох виконавців у складі Наталі Марченко, Галини Александрової та Оксани Лихолат чудово виконало сонату Бетховена. 4. Необхідно взаємно допомагати один одному. 5. Ви повинні написати свою автобіографію. (З посібника).

Робота з підручником Вправа 434 Прочитайте текст. Пригадайте, що ви знаєте про склад української лексики за походженням. Чому в нашій мові багато спільних з іншими слов'янськими мовами слів?

Лексика української мови за походженнямІндоєвропейські слова. Праслов’янська лексика. Спільносхіднослов’янські слова. Власне українські слова. Запозичена лексика. Запозичення із слов’янських мов

Власне українська лексика: хустка, свита, держава, людина. Віддієслівні іменники на –ння (вагання, одруження). Відприкметникові іменники на –ість (більшість, рівність, старанність).Іменники – назви людей, за їхньою діяльністю із суфіксами –ник, -ач, -ій (гірник, викладач, водій). Дієслова із суфіксом -ува- (виконувати, закопувати). Дієслова із префіксами перед-, попід-, зне-,су-, по-, прі- (передбачити, попідгортати, знесилити). Чергування [o], [e] з [i]: село-сільський.Індоєвропейського походження – назви частин тіла, тварин, рослин, явищ природи, житла, вимірів часу: мозок, вовк, сонце, двері, день. Праслов'янського походження - слова, наявні в усіх слов'янських мовах: плем'я, кінь, холодний, душа. Старослов'янізми – уро- чиста, церковна лексика:гординя, сотворити, велелюдний, чоло, уста. Споконвічна українська лексика

Закінчити речення1. Споконвічно українська лексика формувалася у такій послідовності…2. Індоєвропейські слова називають…3. Спільнослов`янські слова позначають…4. Спільносхіднослов`янські слова виникли в період…

Я – мовознавець!Зважаючи на фонетичні і граматичні ознаки, доведіть, що подані слова належать до власне української лексики. Початківець, подружжя, височінь, чоловік, освітянин, виріб, жіноцтво, розуміння, чуття, козацтво.

Вибірковий диктант. Випишіть у чотири колонки слова: власне українські, спільнослов’янські, спільносхіднослов’янські, індоєвропейські.

Вибірково-розподільна робота. Випишіть із тексту слова, що належать до споконвічної укра-їнської лексики. Диференціюйте цю лексику на:1) успадковану зі індоєвропейської прамови;2) утворену від спільнослов’янської основи;3) спільносхіднослов’янську;4) власне українську. Слалась у далечінь прадавня річка, несучи в своїх берегах роз-плавлену небесну голубизну, несучи розілляте сонце, переблискийого живі, срібні. Слалась у далечінь вічною незбагненною мело-дією, звучання якої — радісне, урочисте — можна було, здається,почути, тільки слід було тонше наструнювати свій слух. Вода ме-рехтіла, вода світилась різними барвами, вода міняла настрій, девсміхалась по-дитячому щиро, а де стриманіше, вода наче піснюспівала весь час (Є. Гуцало).

Робота з текстом. Старослов’янізми — це такі слова, які до лексичного складу східнослов’янських мов успадковані від мови старослов’янської, що сформувалась в ІХ столітті на основі живих македонськихговорів давньоболгарської мови. Майже всі слов’яни певний час використовували старослов’янську мову в функції літературної, яка мала для них міжнародне значення. У Х столітті з розвитком Київської Русі старослов’янська мова була запозичена й східними слов’янами. В деяких жанрах, головним чином у церковно-релігійній літературі, вона вживалася протягом ряду століть. Старослов’янською мовою, якій була властива певна літературна організованість, складалися самобутні твори, ще більше нею перекладалися книги різноманітного змісту з грецьких оригіналів. У старослов’янській мові були поширені слова для назв багатьох понять, насамперед абстрактних, для якихще не існувало відповідників у живих давньоруських говорах. Такі слова й запозичувалися в давньоруську мову з старослов’янської в першу чергу. Проте серед старослов’янізмів, засвоєних східними слов’янами, могли бути й інші назви, зокрема побутові, що поширилися внаслідок занесення до них від південних слов’ян раніше невідомих речей побуту: плащ, палата, область. Старослов’янізми характеризуються деякими фонетичними і граматичними особливостями. Найголовніші з них такі:1. Сполучення ра, ла, ре, ле відповідно до східнослов’янських оро, оло, ере, еле (храм — хороми, глава — голова, древко —дерево).2. Наявність префіксів воз-, пред-, со-, суфіксів -знь, -тель, -ство (воздати, предтеча, соратник, приязнь, учитель, братство). Вони використовуються й для соціальної характеристики відповідних персонажів художніх творів. Досить часто за допомогою старослов’янізмів створюється високий або урочистий стиль мови. Напр.: Благословенна ти в віках, як сонце наше благовісне. Старослов’янізми виступають й у функції стилістичного засобу, який надає висловлюваній думці зниженого, іронічного або сатиричного забарвлення. Це досягається поєднанням старослов’янізмів із звичайними побутовими словами, а особливо словами зниженими, із значенням згрубілості: Хотілося б зігнать оскому на коронованих главах, на тих помазаниках божих (За М. Жовтобрюхом).

Пошукова робота. Прочитайте речення. Знайдіть старослов’янізми та з’ясуйте їх функції.1. Історія — це святая святих народу (О. Довженко). 2. Гримить! Благодатна пора наступає (І. Франко). 3. Я його трійчакам як блисну! — так воно тільки — іве! —та в ярок, як вихор! І чувала забув. Я, правду казавши, і не помітив, кого я поблагословив (Остап Вишня). 4. Що ти тут, старосто мій, — теє-то, як його — розглагольствуєш з пришельцем? (І. Котляревський).

Назустріч тестуванню Установіть відповідність між словами та їх походженням:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Походження. Слова1)Індоєвропейська лексика. А)Гай, мрія, кремезний2)Праслов'янська лексика. Б)Тато, п'ять, веліти3)Спільносхіднослов`янська лексика. В)Вікно, правда, гнів4)Власне українська лексика. Г)Щока, озима, сивий

Перевір себе!1 – Б2 – В3 – Г4 - А

Підсумки уроку. Мікрофон:«На цьому уроці я…»

Домашнє завдання§37;С.р. і Д.р. – Вправа 438;В.р. – Вправа 439.