Лексикологія і фразеологія. Тематичне тестування.

Про матеріал

Мета: закріпити знання з лексикології та фразеології, з’ясувати рівень здобутих з цих розділів знань; розвивати мислення та мовлення, збагачувати та уточнювати словниковий запас учнів.

Перегляд файлу

Урок № 43

Тема. Лексикологія і фразеологія. Тематичне тестування.

Мета: закріпити знання з лексикології та фразеології, з’ясувати рівень здобутих з цих розділів знань; розвивати мислення та мовлення, збагачувати та уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: комбінований урок (закріплення знань та умінь; перевірка й облік якості знань).

Обладнання: підручник, тестові завдання.

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

◊ Бесіда.

1) Що є предметом вивчення лексикології?

2) Що називають лексичним значенням слова? Навести приклади.

3) Які Слова називаються багатозначними? Навести приклади.

4) Що таке пряме й переносне значення слова? Проілюструвати відповідь прикладами.

5) Які слова називаються омонімами?

6) Чим омоніми відрізняються від багатозначних слів?

7) Які слова називаються синонімами? Антонімами?

8) Яка лексика обмежена у вживанні?

9) Які слова називаються діалектними? Які – професійними? Навести приклади.

10) У чому полягає різниця між архаїзмами та історизмами?

11) Які слова називаються авторськими неологізмами?

12) Які ще бувають неологізми? Навести приклади.

13) Що вивчає фразеологія?

14. Що таке фразеологізми? Навести приклади.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

◊ Диктант із коментуванням.

Підкреслити в реченнях синоніми.

Блакитна зірка сходить із орбіти, а пам'ять крутить швидкісне кіно: віками людство вчилось говорити – до чого ж добалакалось воно? (В. Сироватко.) І дивно так в мені усе мовчить, як може німувати лиш каміння. (Л. Весела.) Я тут живу, чи то пак животію – встряю то в спірки, то в якусь затію… (М. Самійленко.)

◊ Вибірковий диктант.

Виписати антонімічні пари.

Життя – воно тому й життя, що вміє все: і страждати, і радіти… (О. Гончар.) Життя вирує. Щастя буде, хоч більше горя… Та дарма: я всім вітрам відкрию груди і знову до керма. (М. Черниченко.) Люди разом з епохами приходять і відходять, а Земля застається. Земля живе… (О. Логвиненко.) Освячували корогви й знамена, вели на віче велелюдний здвиг. І та пора, повік благословенна, об’єднувала мертвих і живих. (Р. Лубківський.) Уста заніміли, а ти говори! (В. Мельник.)

Сльотавість смеркання. Свіжість світання. (Я. Ярош.) І де наймовірніша з реалій, що не залишить ні добро, ні зло? Серед зірок ми все братів шукали, неначе поміж нас їх не було… (В. Сироватко.) Справа генія мала – творити

велике . (О. Перлюк.) Бувають же такі дебіли – не зна, де чорне, а де біле! (М. Лукаш.)

◊

ІV. Повідомлення способів перевірки здобутих знань та сформованих умінь і навичок (інструктаж до тестування).

V. Проведення тематичного тестування.

Тестові завдання

1. Лексикологія вивчає:

а) словосполучення і речення;

б) слова як частини мови;

в) слова, їх значення, походження, вживання; V

г) правила вимови слів.

Пояснити лексичне значення будь-якого слова (письмово).

2. Власне українські слова – це:

а) слова, що ведуть початок з індоєвропейської мовної спільності;

б) слова, що виникли в спільнослов’янський період;

в) слова, що походять із східнослов’янської лексики;

г) слова, властиві лише українській мові. V

Дібрати та записати приклад власне українського слова (напр.: мрія, осторонь, смуга, віхола) або: власне українське слово ввести до самостійно складеного речення.

3. За значенням слова поділяються на такі групи:

а) слова, що походять з індоєвропейської спільності, східно-

слов’янська лексика, власне українські слова;

б) активна лексика та пасивна лексика (застарілі слова, неологізми);

в) синоніми, антоніми, омоніми; V

г) загальновживані слова, діалектні, професійні слова.

Дібрати (пригадати) та записати речення з антонімами (напр.: Передалася радість журбі, скресла печаль полинова. (О. Матійко.) Уверх і вниз на гойдалці (О. Омельченко.) З талантом є, а більше – без таланту, були великі – і були малі. І їде Дон-Кіхот на Росінанті, за ним тюпачить Санчо на ослі. (Є. Гуцало.) Бог такий, як ми, українці, весь як є – з голови до ніг: чужакам він дарує гостинці, а своїм своє пристибіг. (Р. Лубківський.)

4. Фразеологізми – це:

а) стійкі сполучення слів; V

б) слова, які використовуються групами людей, об’єднаних однією

професією;

в) слова, які вийшли з активного, повсякденного вжитку;

г) слова, якими користуються жителі певної місцевості.

Навести приклад фразеологізму, витлумачити його значення (напр.: вхопити шилом патоки – зазнати невдачі) або скласти (пригадати) речення, що включає фразеологізм, витлумачити значення фразеологізму (напр.: Іду на ви, щоб здатися без бою. Прийму від Вас єгипетський полон. (В. Герман.) Іду на ви – попередження про наступ, виклик на поєдинок. Єгипетський полон – тяжке рабство, неволя. Буденність все підрубає під корінь, і мозок видає: memento morі! (В.Герман.) Підрубати під корінь – повністю знищити. Memento mori (лат.) – пам’ятай про смерть. Проблеми вирішуємо швидко, зате потім довго чухаємо потилиці (О. Перлюк.) Чухати потилицю – дивуватися. Де ж лицарі сьогоденні? Ось – віслюки тружденні, що слова їм, що наруга: пруть плуга. Вічного плуга! (Р. Лубківський.) Перти плуга – тяжко працювати).

5. Неологізмами іншомовного походження є такі слова:

а) субсидія, дистриб’ютор, іміджмейкер, паркінг; V

б) світлина, достойник, часопис, вогнеборець;

в) тіньовик, підписант, ринковість, прошанин;

г) багатопартійність, відмивання (грошей), самостійник, силовик.

Дібрати неологізм, увести його до самостійно складеного речення (напр.: Хто вас тепер слухатиме, коли всі слухають свої мобільники? (О. Перлюк.) або дібрати застаріле слово та ввести його до самостійно складеного речення (напр.: Душа – це корогва, для неї треба вітру, розпростореності… (Н. Поклад.) Зітхають свічада, твою виживляючи постать. (Л. Весела.)

6. Діалектними є такі слова:

а) імпічмент, кріпмейкер, диджей, римейк;

б) плай, легінь, кріс, дараба, бараболя; V

в) круто, прикол, навар, прикид;

г) красивий, вродливий, гарний, показний.

Навести приклад діалектизму, дібрати до нього відповідник з літературної мови (напр.: стрий – дядько; жовняр – солдат, тупиця – сокира, ожіг - кочерга) або ввести діалектне слово до самостійно складеного речення (напр.: Ти під Говерлою збираєш тирличі. Ватри туристські світяться вночі. Підземні сталактити, кварц і карсти. А що візьмеш із батькової тайстри? (П. Мідянка.) Золотозубі мольфари понапихали свої бесаги… (В. Вовк.)