Власне українські -відрізн.від інших за суфіксами:-ин(а) :година,тканина,-анин(а),-янин(а):біганина,стрілянина,-щин(а),-ччин(а):вощина,козаччина-ник,-ниц(я): візник,заступниця,-івник,-івниця,-ївник,-альник,-ильник: бунтівник, чарівниця,відпочивальник…-ець,-єць: швець,боєць,-к(а): вчителька, косарка,-ень,-ань,-ищ:велетень,здоровань,горище,вовчище-анн(я),-енн(я),-інн(я),-инн(я):змагання,горіння,бачення. Групи слів за походженням:
Іншомовні слова-це запозичення з інших мов у різні часи:з церковнослов’янської: уста, глава, торжество,… давньогрецької: історія, огірок, корабель, оладок, Степан, Олексій,..з латинської: канцелярія, генерал, депутат, делегат, циркуль, Віктор, Наталія,..з німецької:штаб, маляр, бухгалтер, курорт,..з французької: батальйон, пальто, одеколон, силует, бюро,..з англійської: вокзал, футбол, мітинг, комбайн, фільм,аврал,..зі східних мов(тюрк.,давн.єврей,перськ):собака, табір, Тамара, халва, Ганна, ізюм, базар, табун, адмірал,…Групи слів за походженням
Загальновживані:рука, стіл, небо, день, ходити…Стилістично забарвлені: професійні слова:семафор,рейки,крапельниця, педрада,…офіційно-ділова лексика:заява, протокол, згідно з, прийняти до відома,.. наукова лексика(наук.терміни кожн.науки):дидактика, модуль,..суспільно-політична: електорат, Верховна Рада, депутати,Конституція,закон,..художня лексика(почуття,емоції):пекучі слова, буйний вітер,золотий серп,..конфесійна лексика(реліг.твори,церк. служіння):літургія,семисвічникрозмовна лексика,просторіччя,жаргонізми, сленг:припертися, тута, телік, комп, фізра,контраша,..застаріла лексика(архаїзми та історизми):перст,пірнач,..неологізми(загальновж. і авторські): менеджер,сонцекрилий,.діалектизми: боцян,когут, кияхи(кукурудза),чічка, вуйко, легінь,коц,.. Групи слів за вживанням:загальновживані і стилістично забарвлені
- Кук (кухар);- Камбуз (кухня);- Фенера (фонограма);- Вінт (вінчестер);-відмивання грошей (легалізація протизаконних коштів)-брудні гроші (протизаконно отримані кошти);Наприклад: Професіоналізми — слова й живомовні звороти, властиві мові людей певного фаху. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише в царині того чи іншого фаху, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.
Розмовна лексика, яку ще називають просторічною, використовується в побуті при невимушеному, неофіційному спілкуванні. Цей різновид лексики об’єднує дві групи слів. До першої групи слів належать не літературні слова, тобто слова, що вживаються з порушенням вимови, правил, роду, відмінювання і так далі. Наприклад, часто можна почути «тудою» замість «туди», або «тута» замість «тут». Часто в мовленні ми скорочуємо склади і слова. Наприклад, «хо» замість «хочу», це не ускладнює розуміння сказаного, однак не відповідає літературним нормам мови. Друга група слів – це слова, що мають ознаки згрубілості, зниженості, фамільярності. Наприклад, училка (вчителька), братан (товариш), фізра (фізична культура), моцик (мотоцикл, мопед), припертися (прийти), втюритися (закохатися), жерти (їсти),тєлік(телевізор).
Жаргонізмами називають слова, вживання яких обмежене нормами спілкування, прийнятими в певному соціальному середовищі. З цієї причини жаргонізми ще називають соціальними діалектизмами. Жаргонізми — це переважно такі специфічні, емоційно забарвлені назви понять і предметів, які мають нормативні відповідники в літературній мові та, відступаючи від неї, надають процесу спілкування атмосфери невимушеності, іронічності, фамільярності тощо.
Сленг — міський соціолект, виниклий з Арго різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю (зрідка й словотворів: випивóн — пиятика, закусóн — закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст.
Ненормати́вна ле́ксика (також нецензурна лексика, лайлива лексика,вульгаризми) — табуйована (неприпустима) лексика, яку носії мови сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування.) — табуйована (неприпустима) лексика, яку носії мови сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування.
- прогалик - кнопка клавіатури- логін (англ. log in - входити) - ідентифікатор користувача системи- спам - непотрібна і безглузда інформація, зазвичай реклама. Наприклад: Неологі́зм (від грец. νέος — молодий, новий і λογισμός — судження, вислів) — новостворений термін, слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної мови.
ФРАЗЕОЛОГІЯДЖЕРЕЛА ФРАЗЕОЛОГІЇз народної мови: дати гарбуза, дати драпака,виносити сміття з хати;з Біблії: альфа і омега, вавилонське стовпотворіння,берегти,як зіницю ока,тримати камінь за пазухою;з античних часів: перейти Рубікон; ахіллесова п’ята; прийшов,побачив, переміг;вислови видатних людей: Борітесь – поборете(Т. Шевченко); Бути чи не бути(В. Шекспір), А віз і нині там(Л. Глібов).проф.-тех.вислови: грати першу скрипку; де тонко, там і рветься; сходити зі сцени; переклади іншомовних стійких словосполучень: бути не в своїй тарілці(з фр.), дивитися крізь пальці(з нім.)