Леонід Глібов. «Щука», «Муха і Бджола»

6 кл.

Тема . Леонід  Глібов. «Щука», «Муха і Бджола»

Мета: продовжити знайомство з байками Л. Глібова; вчити аналізувати його програмові твори, визначити ідейно-тематичне спрямування, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, її особливості; розвивати образне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі; логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати усвідомлення важливості самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, народного слова; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:
• Дайте визначення байці як літературному жанру.
• Чому для байки характерна алегорична спрямованість?
• Чим байка відрізняється від інших жанрів гумористичних творів?
• Чому байка актуальна в сьогоднішньому житті?
• Які людські вади викриває і таврує Л. Глібов у своїх творах?
• Поясніть, у чому різниця між іронією і гумором.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Читання напам’ять байки Л. Глібова «Щука». Визначення кращих виконавців твору.
2. Інформація про істот, які згадуються в байках Л. Глібова «Щука», «Муха й Бджола».

IV. Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Оті простенькі сільські байки,
як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють
у нашій душі любов до рідного слова, його
краси, простоти й чарівної милозвучності.
І. Франко
Байка — це легка комедія, а всяка комедія —
ніщо інше, як довга байка, а в нашій
комедії люди бувають часто тваринами
І, що найгірше, тваринами злими.
Бомарше

1. Аналіз байки Л. Глібова «Щука» (1858 р.)
 

1.1. Виразне читання байки напам’ять у ролях.
1.2.Тема: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок – повернутися знову до річки.
1.3. Ідея: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці — підступності, хитрості, хабарництва.
1.4. Основна думка: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…».
Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу (Лисицю).

1.5. Стисло сюжет твору

На хижу Щуку до суду подано звинувачення. Вона настільки завинила («того заїла в смерть, другого обідрала»), що її злочин уже не можна буде прикрити — «кінців не можна поховать» і «як не мудруй, а правди ніде діти». І все ж Лисиця, як адвокат, щоб допомогти хижакові, запропонувала суддям «вражу Щуку утопити». Прихильність Лисиці визначена не тільки становою солідарністю:

А чутка у гаю була така,
Що ніби щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле — то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких…

   Судді прислухалися до пропозиції Лисиці і винесли відповідний вирок.
1.6. Композиція.

Вступ. За злочинну діяльність Щуку було силоміць представлено до суду. Опис суддів. Таємний зв’язок Щуки і Лисиці.

Основна частина. Судовий процес над Щукою. Винесено вирок, дію якого призупинено.

Закінчення. Новий вирок суддів за пропозицією Лисички:
«У річці вражу Щуку утопити!» Що і було виконано.

1.7. Герої твору: судді — два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.

1.8. Обговорення змісту байки за питаннями:

• Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?
• Яка шкода була заподіяна Щукою мешканцям ставка? («Того заїла в смерть, другого обідрала»).
• Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як про це сказано у творі?

(Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали…)

• Про що свідчить опис суддів? Власні думки обґрунтуйте.
• За що дорікали Лисиці стосовно її таємного зв’язку зі Щукою?

(Лисиці й шле — то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких)

• Чому Лисиця в суді з одного боку запропонувала страшну кару Щуці, а з другого їй допомогла?
• Чим пояснити те, що судді під час винесення вироку Щуці, послухалися Лисицю? Власні міркування обґрунтуйте.
• А над ким би ви здійснили суд у творі? Свою думку вмотивуйте.
• Що мав на увазі Л. Глібов, висловлюючи наступне:

«Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать…?»

• Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав «бумагу» до суду на Щуку? Особисті думки обґрунтуйте.
• Чого нас учить ця байка? Чим вона актуальна на сьогодні час?

2. Опрацювання твору Л. Глібова «Муха й Бджола» (1864–1872)
2.1. Виразне читання байки у ролях.
2.2. Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.
2.3. Ідея: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.
2.4. Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.
2.5. Композиція.
Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.
Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.
Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?
Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою.
Розв’язка: мораль байки.
2.6. Обговорення змісту байки за питаннями:
• Чи бачили ви у природному середовищі муху й бджолу? Чим кожна з них займається?
• Що свідчить про безпечне життя Мухи?
• Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?
• Яка мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов протиставляє цих двох героїнь?
• Як саме співчуває Муха Бджолі?

(Яка погана…
На світі доленька твоя:
Раненько встане, пізно ляже…)

• У чому Муха вбачає вільність свого життя?
• В яких розважальних заходах Муха бере участь? (Банкет, обід, весіллячко, родини).
• Що свідчить про нахабність мухи щодо відвідування будь-кого непроханою?

(Велике діло — проженуть!
Не можна в двері — я в квартирку
Або полізу в іншу дірку…)

• Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?
• Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох істот?
• А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома батькам? Чим саме?
• Яким чином слід організувати власне дозвілля?
• Чим є корисною для нас ця байка?

2.7. Творчі завдання.
1) Підготуйте малюнок на тему «Розмова Мухи й Бджоли про сенс власного життя».
2) Порівняйте героїв байки Л. Глібова «Муха й Бджола».
Муха: ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива, безтурботна…
Бджола: працьовита, відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час)…

VI. Закріплення вивченого матеріалу на тему «Л. Глібов “Щука”, “Муха й Бджола”»

1. Розв’язання тестових завдань

1. Хто на Щуку подав до суду «бумагу»?

 а) Невідомо;
 б) Осли;
 в) Лисичка.

2. Скільки суддів розглядало справу Щуки?

 а) Семеро;
 б) п’ятеро;
 в) троє.

3. У чому звинувачувалася Щука?

 а) Ображала мешканців ставка і не давала їм жити;
 б) вкусила людину за палець;
 в) розруйнувала греблю.

4. Л. Глібов говорить про суддів, що це народ:

 а) хитрий і розумний;
 б) справедливий та чемний;
 в) добрячий та плохий.

5. Лисиця в суді була представлена як:

 а) свідок;
 б) секретар;
 в) стряпчий.

6. У чому була суть першого вироку, який винесли судді по справі Щуки?

 а) Ув’язнити на один рік;
 б) зварити з неї юшку;
 в) повісити на вербі.

7. Яку пропозицію подала Лисичка суддям стосовно покарання Щуки?

 а) Спалити живою на вогнищі;
 б) миттєво розстріляти;
 в) кинути у річку.

8. Хто зайвий у запропонованому ланцюжку героїв твору:
Осли, Сорока, Шкапа, Цапи, Щука?

 а) Осли;
 б) Сорока;
 в) Шкапа.

9. Кого з героїв твору Л. Глібова «Щука» стосується прислів’я:
«Не те в Кузьми на умі»?

 а) Щуки;
 б) Лисиці;
 в) Цапа.

10. В якому році Л. Глібов написав байку «Щука»?

 а) 1856;
 б) 1847;
 в) 1858.

11. Лисиця називає у байці Щуку:

 а) негідницею;
 б) розбійницею;
 в) пройдохою.

12. Яка думка про правду висловлюється у творі?

 а) «Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»;
 б) «Як не мудруй, а правди ніде діти»;
 в) «Добрі вісті не лежать на місці».

13. Як Л. Глібов називає Муху?

 а) Дармоїдкою;
 б) ледащицею;
 в) легковажною.

14. Для чого Муха «майнула у садок»?
Щоб:

 а) сховатися від пекучого сонця та перепочити в холодочку;
 б) зібрати мед з духмяних квітів;
 в) подивитися на квіти та почути голосок зозулі.

15. Про що думала Муха, примостившись на красолі?

 а) Про гарне життя на волі;
 б) про красу і чарівність літнього саду;
 в) про власну мудрість і працьовитість.

16. Який художній засіб використав Л. Глібов у рядку:
«Вітерець тихесенько гойдає»?

 а) епітет;
 б) порівняння;
 в) метафору.

17. Як Муха назвала Бджолу у своєму зверненні до неї?

 а) Ненею;
 б) душенькою;
 в) трудягою.

18. Що запропонувала Муха Бджолі, зустрівшись із нею?

 а) Перепочити;
 б) свою допомогу;
 в) послухати пташок.

19. Яка, за словами Мухи, доленька у Бджоли?

 а) Нещасна;
 б) щаслива;
 в) погана.

20. Що було для Мухи складним?

 а) З ранку до вечора працювати;
 б) доглядати власних немовлят;
 в) шукати їжу для себе.

21. Бджола образила Муху, сказавши їй, що вона:

 а) ледача і безтурботна;
 б) сідає на страви, через що її ганяють;
 в) не має привабливого вигляду.

22. З ким порівнюється Муха?

 а) З королівною;
 б) з господинею;
 в) з панночкою.

23. В яких заходах Муха «не брала участі»?

 а) У хрестинах;
 б) у весіллі;
 в) у бенкеті.

24. Події твору «Муха і Бджола» відбуваються:

 а) улітку;
 б) навесні;
 в) восени.

VII. Підсумок уроку

   Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчувається народна точка зору на зображувані події. Розкриваючи паразитизм, жорстокість, невігластво панівних класів, байкар протиставляв їм працьовитість і чесність простого люду, показував його моральну вищість, стверджував його місце й роль у житті суспільства. Сила впливу, переконливість і дієвість кращих байок Л. Глібова визначається їх високою художньою досконалістю і безкомпромісною правдою життя. Глибина алегоричних узагальнень ґрунтується в них не на якихось виняткових випадках чи конкретних історичних фактах, хоч вони й були покладені в основу байок, а на повсякденних реальних людських взаєминах. Завдяки цьому байки Л. Глібова зберігатимуть своє значення доти, доки у світі існуватимуть осуджені ним явища. Не дивно, що ті його байки, в яких висміяно лінощі, марнослів’я, чванство, хвалькуватість та інші вади, актуальні й сьогодні.
   Кращі байки Л. Глібова, його ліричні вірші збагатили скарбницю української культури, здобули широке визнання в народі й забезпечили їхньому авторові вдячну пам’ять нащадків.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
 

ІХ. Домашнє завдання

   Скласти та оформити в зошитах з літератури цитатний план до байок «Щука», «Муха і Бджола».