Лептоспіроз презентація для лекцій

Презентація на тему:“ Лептоспіроз “Роботу виконала. Викладач спец. дисциплін. Пташник Г. О.

План. Загальна інформація. Збудник. Патогенез. Перебіг і клінічний прояв. Пат.зміни. Діагностика. Лікування Профілактика

Лептоспіроз (Лат., англ. - Leptospirosis; хвороба Вейля, тиф собак)- гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що супроводжується гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та НС. Хворобу спричинюють патогенні лептоспіри L. interrogans

Джерело інфекції — дикі гризуни (щури, миші), домашні (ВРХ, свині, собаки) і промислові (лисиці, песці) тварини, які виділяють збудника в зовнішнє середовище. Хвора людина не становить небезпеки для інших. В організм людини і тварини лептоспіри проникають через ушкоджену шкіру і с/о. Збудник

Водяний щур (водяна полівка) — джерело лептоспірозу у природних осередках.

Сірий пацюк — найнебезпечніше джерело лептоспірозу. Джерелом і резервуаром збудника інфекції є клінічно і безсимптомно хворі, а також перехворіли тварини-Лептоспіроносії.

Лептоспіроносійство після перезахворювання або прихованого інфікування може тривати у тварин до 1,5 років, а у гризунів - довічно.   З організму клінічно хворих тварин і бактеріоносіїв лептоспіри виділяються з сечею, фекаліями, молоком, спермою, повітрям, що видихається, витіканнями із статевих органів, а також з абортованою плодом. Полівка звичайна — одне з джерел лептоспір для людей, які працюють в полі або з сіном.

Механізм передачі збудника – аліментарний або контактний. У ВРХ,свиней і овець доведена можливість зараження статевим шляхом, а також передача збудника через плаценту. 

У розвитку хвороби розрізняють чотири стадії:продромальную бактеріємії основних клінічних симптомів (токсичну) одужання. З довкілля збудник проникає в організм людини і тварин через пошкоджену шкіру, с/о ротової і носової порожнин, очей, сечостатевих шляхів, респіраторного та ШКТ. Завдяки активній рухливості лептоспіри вже через 5 -6 хв після зараження з'являються в крові і з током крові і по лімфатичних судинах потрапляють у паренхіматозні органи - здебільшого в печінку, нирки, надниркові залози, селезінку, легені, а також у ліквор і тканини мозку. Лептоспіри спричинюють гемоліз еритроцитів ,анемію,накопичення в крові гемоглобіну і утворення пігменту білірубіну , який відкладається в тканинах, забарвлює їх у жовтий колір і зумовлює жовтяницю. Патогенез

Перебіг і клінічний прояв. Гострий (молодняк)Раптове ↑t 41-41,5°С) Повний гемоліз 5-12 год відмова від кормусильне пригніченнядихання часте і поверхневе. Падіж від асфіксіїзбудження і клонічні судомичерез 12-24 год летальність 100%Блискавичний ↑t 40-41,5 °Свтратою апетитухитка ходапригнічення і заг. слабкістьшерсть скуйовджена, тьмянадихання утруднене, поверхневе і прискоренепорушення СС діяльностіжовтяність кон'юнктивис/о рота, піхви, шкіри - крововиливиневеликі некротичні ділянкина шкірі(спина, пах, підгруддя) обмежені набрякирізко ↓ молоковідділення. абортисхудненнясеча з кров`юдіарея, атонія кишок . Летальність 50-70%Око людини вражене лептоспірами

Підгострий Ти ж симптоми, що й гостре, тільки вони слабше виражені, розвиваються повільніше.схудненнянекрози шкіри охоплюють іноді величезні поверхні тривалість хвороби 10- 18 днів (до 3 тиж.) Летальність 10-15%. Можливі рецидиви. Хронічний. Прогресуюче схудненняманемія с/о. Некрози. Зб.пахових л/вкороткочасне ↑t Кривава сеча. Яловістьаборти Інкубаційний період коливається від 4 до 14 днів. 

 Анемія. Жовтяниця. Геморагічним діатезом. Некрози шкіри і с/о. Дегенеративно-запальними змінами паренхіматозних органів. Печінка зб.і перероджена. Колір (глинисто-червоного до жовтого) консистенція (пружна, в'яла або ламка.)Іноді в паренхімі виявляють дрібні некротичні вогнища та крововиливи. Жовчний міхур розтягнутий і переповнений густий тягучою жовчю темно-або буро-зеленого кольору на с/о поодинокі/ множинні крововиливи. Нирки також зб. в'яліПриниркова клітковина набрякла. Фіброзна капсула сірого кольору, зазвичай легко знімається. У паренхімі нирок виявляють поодинокі чи множинні сіруваті вогнища різної величини. Патологоанатомічніознаки

Матеріалом для прижиттєвої діагностики служать кров і сеча, для посмертної - трупи дрібних тварин. Від трупів великих тварин і абортованих плодів беруть серце, шматочки паренхіматозних органів, нирку, транссудат грудної та черевної порожнин, перикардіальну і спинномозкову рідини, сечовий міхур і шлунок з вмістом. Діагностика

 При гострому та підгострому перебігу лептоспірозу застосовують сироватку поливалентную гіперімуннунну проти лептоспірозу , стрептоміцин, канаміцин, антибіотики тетрациклінового ряду. При ускладненнях після абортів лептоспирозной етіології проводять симптоматичне лікування. Патогененіческая терапія спрямована на детоксикацію і лікування ускладнень. У дрібних домашніх тварин застосовують плазмаферез, гемосорбцію, екстракорпоральний діаліз. Лікування

необхідні дератизаційні заходи охорона джерел водопостачання і продуктів харчування від забруднення виділеннями гризунівзаборона вживання води з відкритих водоймвикористання захисного одягу під час робіт у несприятливих умовахдогляд за хворими тваринамипроведення вет-сан і меліоративних робіт. Вакцинують лептоспірозною вакциною підшкірно двічі з інтервалом 7-10 днів і ревакцинацією через 1 рік. В епідемічному осередку роблять заключну дезінфекцію ,дератизацію;проводять лабораторне обстеження хворих із гарячкою і підозрювальнихздійснюють термічну обробку продуктів тваринного походження, води. Профілактика

Дякую за увагу!