Урок - тренінг "Хустка в обрядах українського народу".

Про матеріал
Матеріал розрахований для учнів 10-11 кл., щоб ознайомити учнів із значенням хустини в побуті української родини та пробуджувати пізнавальні інтереси до вивчення традицій українського народу, сприяти бажанню учнів зберігати родинні традиції, не забувати своєї національної культури.
Перегляд файлу

                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

« Хустка в обрядах

 українського народу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема: Хустка в обрядах українського народу.

Мета: Ознайомити учнів із значенням хустини в побуті української родини;

           Пробуджувати пізнавальні інтереси до вивчення традицій українського

           народу, сприяти бажанню  учнів зберігати родинні традиції, не 

           забувати   своєї  національної культури.

 

Девіз :   «Мов берегиня вроди, хустка  здавен у нашій стороні».

 

Обладнання :  виставка хусток, фото, ілюстрації.

Основні поняття : хустка, обряд

Тип уроку: тематичний  урок-тренінг.

                                          ХІД УРОКУ        

  І.Організаційний момент.

    Звучить пісня про хустку.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Вчитель:  Україна - золота і чарівна сторона, це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Вистраждавши, виборовши волю, Україна має нині свої державні та національні символи, які уособлюютьїї історію, її сутність- це герб, прапор і гімн.

Майже у всіх народів є улюблена символіка: у канадців — клен, у росіян — береза,  у американців – троянда,  англійців – конюшина,   а у нас — верба та калина,  а ще хрещатий барвінок.

       Не можна уявити собі двору в Україні, де б не ріс кущ калини. Калина — символ краси, кохання, щастя. Верба — символ краси, неперервності життя. Хрещатий барвінок — символ вічності.

     Розповідаючи про Україну, ми не уявляємо її без вишитого рушника та квітчастої хустки. Рушник та хустка із давніх-давен символізували мир, злагоду та здоров’я в сім’ї. Все наше життя проходить разом із рушником і хустиною : ушановуємо народження дитини, виряджаємо в далеку дорогу батька, сина, зустрічаємо гостей, використовуємо в весільних обрядах, проводжаємо людину в останню путь.

      Отож, сьогодні день української  хустки і ми з вами попробуємо активувати свої знання про українську хустку.

 

ІІІ. Засвоєння навчального матеріалу в процесі виконання практичних завдань.

Вправа « Закінчи речення»

«Я знаю українські такі українські народні  обереги………»

(хрест,молитва,великодня крашанка,рушник,паляниця,обручка, пучок зілля,слова «добрий день», «з Богом», хустка).

Прийняття правил.

Мета:  довести необхідність дотримання правил, за якими будується взаємодія учнів на уроці, аби досягти продуктивності в роботі учнів.

З поданих слів виберіть ті, які ви вважаєте необхідні для роботи на уроці: бути активним, голосно говорити, піднімати руку, заважати сусіду, уважно слухати, працювати «тут і зараз», не критикувати, сміятись.

  1. Бути активним.
  2. Піднімати руку.
  3. Уважно слухати.
  4. Працювати «тут і зараз».

Вправа. «Очікування».

     Після оголошення мети уроку учням пропонується письмово висловити свої очікування. Очікування записують на  кольорових стікерах . На аркуші паперу малюють велику хустку , де і прикріплюють  свої очікування.

Інформаційне повідомлення «Історія  хустки»

      Хустка — широко розповсюджене по всій Україні квадратне платове вбрання голови. Хустка – щоденний одяг. Цей головний убір завжди був виразником естетичних поглядів українок , яскравим декоративним елементом їхнього вбрання. Він підкреслював святковість чи буденність одягу, інформував про родинний ,матеріальний чи правовий статус жінки, нагадував її обов’язки. Наприклад, на Чернігівщині засватана дівчина носила хустку з прикріпленою до неї квіткою.

   Способи пов'язування хустки, які частково наслідували способи пов'язування наміток, були різними. У північних районах хустку  пов'язували під підборіддям, а кінці зав'язували на маківці (цьому передувало зав'язування двох невеликих платків, один з яких проходив під підборіддям).          

       На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав'язували на потилиці. На Середньому Подніпров'ї хустку драпірували в особливий спосіб довкруги голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.

Хустка є важливим ритуальним атрибутом, значення якого збережено почасти й дотепер. І тому що виткана, й тому що прямокутна, та й голову прикриває. У казці хустка стає чарівним предметом, у пісні — символізує вірне кохання, у сні означає звістку, сватання.

             Видатний історик Михайло Грушевський писав у своїй «Історії України», що хустка відома на всій території України, починаючи з часів Київської Русі, вона була поширена в козацьку епоху і дійшла до наших днів. Змінювалися тільки кольори, а хустка залишалася хусткою.

Правда в різних місцевостях її по-різному носили і називали  

Полотняні хустки ще називали:

 «старовіцька хустка» на Поліссі; 

«обрус», «убрус», «плат», «рантух» — на Західній Україні; 

«пінка», «півка» — на Лемківщині; 

«завійка» — на Лемківщині та Буковині; 

«рубець» — на Покутті;

«ширінка» — у західних районах Східної Галичини;

«пелена»,«оковита», «рубова хустка» — на Рівненщині

   На Західній Україні хустки ткали з тонкої вовни на льняній або конопляній основі. Вони були прямокутної форми, оздоблені смугами з вужчих сторін. Іноді декорували всю хустку

        На Поліссі у XIX столітті побутували «засновані хустки», виготовленні з домашнього полотна і декоровані червоними смугами. На зміну їм у західному та центральному Поліссі прийшли «пописані хустки» — переткані і в довжину і в ширину дрібними червоними смужечками, які утворювали клітинку. Їм на зміну, в свою чергу, прийшли «картаті» хустки, що були виткані з льняних ниток з червоною заполоччю, у велику клітинку, чорно- або сіро-білі

           Окрім орнаментування доморобних хусток перебірним тканням, в деяких регіонах України їх вишивали.

На Слобожанщині білі полотняні хустки вишивали гладдю червоною та синьою .

          Хусткою українка закривала волосся на голові, але у неї завжди було відкрите обличчя. Це свідчить про велике волелюбство українок.

Згадаймо принагідно паранджу мусульманок Кавказу, котра затіняла їм не тільки обличчя, а й увесь світ, що доводить їх покірність.

Хустка як невід’ємний елемент одягу підкреслює його буденність чи святковість, інформує про родинний, матеріальний статус жінки, нагадує її обов’язки.

       В Україні хустка має побутове й обрядове значення. Спочатку з’ясуймо, яку роль виконувала й виконує хустка в побуті.

Дівчатам належиться ходити з відкритою головою, але це не завжди можливо. Стужа взимку та спека влітку змушують їх покривати голову хусткою. Для цього складають хустку навкіс трикутником і обмотують її навколо голови, а тімя залишають відкритим, щоб волосся було видко.

- Якими ж були хустки в давнину?

Хустки були білого кольору, в цьому полягає національний характер української хустки. Барвисті хустки, які тепер входять у моду, запозичені від болгарів, а ті запозичили від турків та персів.

Колись хустки в Україні вишивалися шовком, то найбільше вживали червоні, сині, зелені, жовті та рожеві нитки. Зрідка траплявся і чорний колір. Сині нитки ніколи не вживалися окремо.

   Орнамент на хустках був переважно геометричний, а у 18-ому столітті увійшов у моду рослинний орнамент – квіти рожі, васильків, гвоздик. Дуже рідко на старих українських хустках можна зустріти зображення птахів: півників, голубів…

    Вишиті візерунки як колись, так і тепер розташовуються на хустках по чотирьох кутах та по середині. Інколи по кутах розміщуються головні фігури, а по всьому полі хустки, у гарних комбінаціях, розкладаються дрібніші деталі орнаменту.

Вправа «Колаж».

Хід проведення. Учениці отримують паперові зразки хусток і створюють свою власну хустку  за допомогою своїх орнаментів та кольорової гами.

Кожна учениця презентує свою хустку і прикріплює її на плакат «Колаж». Так утворюється колажна хустка.

Вправа «Хустки в обрядах».

Хід проведення : вчитель звертається до учениць із запитанням : «Які асоціації у вас виникали, коли ви сприймали нову інформацію»?  Потім учитель пропонує ученицям об’єднатися у 3 групи:

Учасники отримують завдання : групи  мають опрацювати надану їм інформацію  та підготувати повідомлення для всіх присутніх.

1група: весільний обряд  з хусткою;

2група:хустка і козаччина;

3група:хустка в побуті.

  • Які ваші враження від проведеної роботи?
  • Що для себе цікавого ви відкрили?

     Вправа «Модельне агентство»

     Хід проведення:  зав’яжи хустку даної місцевості.

1.Група - У північних районах хустину пов’язували під підборіддям , а кінці – на маківці ( цьому передувало зав’язування двох невеликих платків, один з яких проходив під підборіддям). 

2.Група на Київщині кінці хустки зв’язували навколо шиї та на потилиці. 
На Середньому Подніпров’ї хустину зав’язували так, щоб залишити відкритим денце очіпка. 

3. Група на Подніпров’ї носили хустку поверх іншого шапкоподібного убору – очіпка, на Львівщині – поверх бавниці, тканої червоної стрічки, що обрамлювала чоло. 

ІV. Оцінювання.

V. Підсумок

Зворотній зв'язок: Продовжити речення.

  • Мені сьогодні сподобалось…….
  • Я навчилася………….
  • Я розкажу своїй матусі……………….

Слово вчителя.

От і завершилось наше свято. Сподіваюсь, воно вам сподобалось. Дякую, що знайшли час та завітали до нас. Шановні гості, за українською народною традицією буханець хліба загортали в хустку, йдучи працювати в поле, вирушаючи в далеку дорогу. Дозвольте вас пригостити шматочком домашнього хліба.

До нових зустрічей. Щасти вам!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Романюк Тетяна
Додано
30 листопада 2021
Переглядів
1667
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку