В. Винниченко. «Момент» - неореалістична новела про філософські проблеми життя і щастя. Проблематика твору ( плинність часу, щастя людини, мить – частинка вічності)

Прихід Володимира Винниченка в українську прозу був дійсно тріумфальним. Про це свідчать відгуки І. Франка та М. Коцюбинського на його перші оповідання. Тому не дивно, що ім'я новачка відразу стало поряд з іменами найвидатніших митців. Усього ж творча спадщина письменника складається з 14 романів, близько 100 оповідань, 14 п'єс і великої кількості статей. Сьогодні ми маємо можливість ознайомитися з одним із кращих його творів — новелою «Момент», яку Євген Чикаленко назвав «прекрасним витвором» словесного мистецтва.

Новела «Момент» (Із оповідань тюремної Шехерезади). Філософський зміст, проблематика. Імпресіоністична манера письма автора. Особливості композиції

Цілевизначення та планування роботи на уроці►Мета (формувати компетентності): предметні: ознайомити учнів зі змістом новели; розкрити її філософський зміст та проблематику;комунікативні: розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати власні судження, обґрунтовано доводити свою точку зору;ключові: розвивати вміння аналізувати новелу, аргументувати власну думку, навички зв'язного мовлення; визначити стильові особливості твору та імпресіоністичні елементи в ньому;інформаційні: розвивати навички узагальнення та систематизації інформації; загальнокультурні: виховувати почуття відповідальності, людяності, вміння цінувати кожен момент життя.

Третій період творчості (1921-1951). Це період утопічних,соціально-пригодницьких і політично-філософських романів(«Поклади золота», «Сонячна машина», «Лепрозорій», «Слово затобою, Сталіне!» та ін. Періоди творчості В. Винниченка. Перший – ранній період – 1901—1906 роки. Створив «соковиті побутові повісті..., побудовані трохи на старосвітський лад, але свого часу свіжі і нові в українській прозі» (М. Зеров). (зб. «Краса і сила», «Голота», «Контра-сти»,«Заручини», «Мнімий господін» та ін.)Домінуючий жанр — соціально-психологічне оповідання «спостереження поки що переважає над узагальненням, осмисленням». Другий – зрілий період – 1907 – 1920 рокина зміну «соковитим побутовим повістям» приходить «імпресіоністична новела та роман з психологічним завданням, запальна драма з претензією покладати основи соціалістичної моралі» (М. Зеров). Жанри - психологічний образок (етюд), імпресіоні-стична новела, етико-психологічна драма, роман.«Ці зразки малої прози «зліквідували народницько-умовний образ села,… вони ввели в поле зору української повісті строкових робітників, заробітчан, представили в колоритних постатях ісолдатську казарму…» (М. Зеров)Драми «Дисгармонія» (1906), «Щаблі життя» (1907), «Великий Молох» (1907), «Базар» (1910), «Гріх» (1919), етюд «Зіна» (1909), новелу «Момент» (1910), романи «Чесність з собою» (1911),«Рівновага» (1912), «Записки Кирпатого Мефістофеля» (1917) та ін.«Винниченко у своїх творах, як мало хто з його сучасників,зобразив національну й соціальну неволю українського народу як органічну єдність його трагедії. Він створив галерею безсмертних персонажів, які відчули ганьбу цієї неволі й оголосили їй війну» (Григорій Костюк).

Головною проблемою, яку порушує В. Винниченко в новелі «Момент», є Любов і щастя — це те, чого споконвіку прагне кожна людина. Але письменник не був би новатором, якби не розв'язав її по-новому. У чому ж полягає ця новизна? Відповідь на це проблемне питання ми і намагатимемося знайти. Чи можемо ми стверджувати, що до Винниченка її не торкався ніхто? проблема любові і щастя людини.

Словникова робота. Момент — середньовічна одиниця виміру часу, яка дорівнює 1,5 хвилини або ж 1/40 години. У сучасних мовах, зокрема — в українській, слово «момент» означає короткий проміжок часу, не вказуючи його точної тривалості. Синоніми: мить, термін, відтинок, промі-жок часу, строк.

Напрям: модернізм. Тематичний різновид жанру: соціально-психологічне оповідання з елементами філософського. Рід:  епос. Течія: експресіонізм. Рік створення: 1909. Паспорт твору. Жанр: оповідання, подібне до новели. Тема: перехід людей через кордон; життєві перипетії на шляху до щастя.Історія написання: письменник у 1900-х рр. перебував у в’язниці за участь у Революційній українській партії.Ідея: утвердження думки про щастя як момент у житті людини, про людину як істоту, опосеред-ковану умовностями й нормами, які стають нікчемними в кризових ситуаціях. Мотиви: «життя й смерть», «любов до життя», «вибір», «плинність щастя», «людина в кризових ситуаціях».

Особисте життя видатних людей завжди викликає до себе жадібний інтерес. А особливо ж там, де є ось такі сенсації інтимного характеру. Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙМихайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ (28 липня 1946, Мар'янівка, Черкаська область) — український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник, член Національної спілки письменників. Людина – це тільки людина, а не ангел… 

Історія художника Кривенка й Антоніни, персонажів «Memento», дуже нагадує історію стосунків самого автора з Люсею Гольдмерштейн. Цілий ряд реплік Антоніни виглядають як фрагмент із Люсиних листів («ти все одно мене не любиш...» і т.д.). Репліки ж Кривенка суголосні зі словами й думками В. Винниченка. Цю ж любовну історію 1908-1909 р.р. В. Винниченко використав і тоді, коли в романі «По-свій» розробляв сюжетну лінію «Стельмашенко – Наташа». В обох випадках присутній мотив «бідної жертви», некрасивої, пересічної жінки, «спокушеної» революціонером-письменником, який сповідує принципи «нової моралі». В обох випадках - конфлікт індивідуаліста з оточенням, яке співчуває «жертві». Зрештою, трагічний фінал теж однаковий - смерть дитини...

Новела має підзаголовок «Із розповідей тюремного Шехерезади». Автор використовує його, щоб заінтригувати читача, надати розповіді забарвлення чарівної казки. Шахерезада — одна з найвідоміших оповідачок у світі. Цей персонаж живе у рамковій історії арабського збірника казок «Тисяча й одна ніч», що датується IХ ст. н. е.

Подія, про яку йдеться в творі, відбулася навесні, і це невипадково. Хлопець, готуючись нелегально перетнути кордон, наражає себе на смертельну небезпеку. І буяння весняної, нещодавно знову народженої до життя природи є контрастом до можливої смерті.

Причини нам невідомі, але ми знаємо, що якусь панну розшукує поліція. Отже, певно, вона, як і герой, займається нелегальною підпільною діяльністю. Які причини змушують Панну нелегально переходити кордон? Чи зрозумієте ви людину, яка заради ідеї жертвує своїм життям чи ризикує ним?

Як персонажі ставляться до смерті? Чи змінюється це ставлення протягом розповіді? Спочатку оповідач ставиться до можливості смерті, як до гри. Для нього смерті не існує. Про це свідчать його роздуми з елементами «жартів зі смертю»: «Я — будучий мертвяк. Лежу в якому-небудь яру дикому, порожньому, надо мною небо, на виску маленька чорна ранка, а над ранкою кружком сидять такі ж самі блискучі, зеленкуваті мушки й ніби ворожать, заглядаючи у неї, туди, де оселилась смерть. І лице моє зеленкувате, тверде... А на скелі якійсь сидять чорні, великі таємні ворони і ждуть чогось...» Персонаж ще не усвідомлює повністю небезпеки.

Життя в уяві дівчини не є всеохопним природним потоком, у той час як у свідомості героя навіть смерть не вириває його з цілісного і безупинного плину життя. Смерть він не сприймає як кінець усього, бо навіть мертвим герой уявляє себе часткою великого життя. Екстремальність екзистенційної межової ситуації, момент на межі життя і смерті, сприйняття оточуючого середовища на емоційному рівні дали можливість кожному з персонажів збагатити себе досвідом іншого. Муся, яка ділила життя на високе, духовне і низьке, буденне, відчула «вихор життя», який змітає на своєму шляху судження типу «не треба», «не можна». Юнак пізнав справжній страх смерті, який допоміг йому усвідомити і навіки закарбувати в пам'яті справжню цінність життя і щастя. Муся — інша. Стверджуючи, що свідомо на смерть може піти лише той, хто жагуче любить життя («Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя»), дівчина напругою всіх сил долає загрозу смерті. У її світовідчутті життя і смерть протиставлені, вони змагаються і однаково можлива перемога кожного з них.

Наше життя — це сума моментів. Одні ми не помічаємо зовсім, згадуючи інші, відчуваємо, як приємністю наповнюється наше єство. Інколи на все життя запам'ятовується не сама подія, а чийсь погляд чи гарячий подих, аромат чи ніжний дотик. Після виходу у світ новелу сприйняли неоднозначно. Були думки, що в ній Винниченко оспівує «вільне кохання», сприймаючи вчинок героїв як просто розбещеність, аморальність, те, про що говорять «лови момент». На основі тексту новели складіть мозаїку із найяскравіших вражень героя, які зробили для нього цей момент життя незабутнім.

«Мозаїка»Аналітично-пошукова робота □ «Семен прикрив мене рядном, яке дуже пахло огірками»;□ «Я... зстрибнув з возика й побіг до повітки. Одчинивши двері, я ступив до неї... і від несподіванки закам'янів: на розкиданій соломі сиділа...— уявіть собі!..— сиділа панна».□ «Пам'ятаю, в якомусь кутку повітки тягнулась до землі жовта смуга проміння і здавалась золотою палицею, припнутою до стіни».□ «Вона ставала все ближчою й ближчою мені. Здавалось, ми давно-давно колись разом жили десь, потім розлучились, а тепер знову зійшлись».

Аналітично-пошукова робота «Мозаїка»«Починався ліс. Старі товсті дуби, широко розставивши волохаті руки-віти, ніби приймали нас в свої зрадливі обійми. Стрункі берези, білі, мов оголені до пояса, соромливо стояли між дубами і ховалися за ними».□ «Ліс помирився з нами й провадив далі своє життя, життя кохання, народження, росту. На блідих квіточках кущів діловито гуділи бджоли; тукав дятел десь вгорі; дві пташки, пурхаючи з гілки на гілку, подивлялись на нас і несподівано зливались в обіймах. Літали сплетені коханням метелики або в щасливому безсиллі сиділи на листку й поводили вусиками. У траві парами кишіли кузьки. Одбувався великий, прекрасний процес життя».

□ «Ліс похмурився. Злякано спурхнули пташки й полетіли в глиб його. Темна глибина ждала нас».□ «Ще кілька кроків... Просвіт більше... Засивіло небо... Руки дрижали, під грудьми проходили холодні хвилі, серце гупало...»□ «Зашумів весь ліс, замиготіли стовбури, вдарив світ, в очах промайнула картина якоїсь довгої, рівної просіки, і разом хтось десь крикнув, сильно вибухнуло щось збоку, крикнуло, знов вибухнув постріл».«Мозаїка»Аналітично-пошукова робота

«Мозаїка»Аналітично-пошукова робота □ «Це було торжество двох великих кузьок; це був вихор життя, який зміта все сміття «не треба», «не можна», це було щастя крові, мозку, нервів, кісток; це було найвище щастя народження, народження не з сліпими, а з одвертими, видющими очима душі».□ «— А тепер ми попрощаємося. Чуєте? Я піду в один бік, а ви — в другий. І ніколи ви не повинні шукати мене. Чуєте! Як вас зовуть?»□ «— Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість. Я знаю вже. Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим».□ «Вона тихо пішла, а я сидів, і в мені з мукою щеміло осиротіле щастя».

«Отже, …»у творі йдеться про такий відрізок часу, який, переживши раз, пам'ятатимеш усе життя. В. Винниченко, розповідаючи про спалах любові в серці головного героя, увагу акцентує, на відміну від існуючої традиції опису любовних сцен, на зображенні почуттів і відчуттів, а зовнішні події стають лише тлом, на якому це кохання розквітає. По-новому зображує Винниченко і поведінку жінки в любовному тандемі: саме вона виступає ініціатором рішучого кроку — розриву.

миті як вічності, Любові й щастя,усвідомлення людиною свого місця в світі, «Коло думок»характеру зв'язків між нею і світом та іншими людьми, природності душевних і тілесних поривань, філософії людського буття. Які проблеми порушено в новелі? гармонії людини і природи, життя і смерті,

 Письменник порушує проблему щастя — наскрізну проблему своєї творчості. Сюжет, як того й вимагає жанр новели, динамічний і напружений. У творі використано потужний арсенал імпресіоністичних засобів. Кольористика тексту концентрує сонячні барви, лісову зелень, небесну блакить; багатство зорових і слухових образів увиразнює пейзаж, творить тло, на якому розгортаються події в новелі. Штрихова імпресіоністична техніка передачі вражень головного героя (а розповідь ведеться від першої особи) ніби виплітає малюнок душевного стану закоханого. Усе навколишнє читач «бачить» і сприймає через внутрішній світ героя. Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, тривалих стосунків. Справжнє щастя — у миттєвому захваті.

І вже в наступних рядках автор ніби протиставляє незайману природу, її прекрасне життя людській моралі як чомусь протиприродному, обтяженому умовностями, лукавістю. Спалах почуттєвої любові в природі — найвищий момент буття. Людина ж перетворює свято кохання на побутовий елемент щоденного життя. Звідси й оцінка: «Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість». Ідеальну модель поведінки всього живого в природі Муся окреслює так: «Єсть якісь метелики. Вони вмирають серед кохання». Пропозиція панни скористатися цією моделлю, перенісши її з рівня біологічного на рівень духовний («наше кохання повинно вмерти зараз»), з розумінням сприймається героєм. Муся стає Дамою, а юнак благочестивим, шляхетним лицарем: «Я схопив краї її сукні, поцілував і випустив». Авторська ідея очевидна: усе, що природне, є прекрасним.

Підведемо підсумок. Що нового новелою «Момент» вніс Винниченко в розкриття теми любові і щастя?Обраний стиль розповіді допомагає відчути те, що переживав головний герой, а екстремальність ситуації — момент на межі життя і смерті,— сприйняття юнаком оточуючого середовища на емоційному рівні роблять читача ніби співучасником події. Пережитий момент любовного екстазу очищує героїв і збагачує їх новим духовним досвідом. «Мозковий штурм» У творі йдеться про такий відрізок часу, який, переживши раз, пам'ятатимеш усе життя. В. Винниченко, розповідаючи про спалах любові в серці головного героя, увагу акцентує, на відміну від існуючої традиції опису любовних сцен, на зображенні почуттів і відчуттів, а зовнішні події стають лише тлом, на якому це кохання розквітає. По-новому зображує Винниченко і поведінку жінки в любовному тандемі: саме вона виступає ініціатором рішучого кроку — розриву. У новелі «Момент» автор поєднує реалістичне змалювання дійсності з філософським підтекстом про плинність життя, про щастя людини, про мить як часточку вічності.

Евристична бесіда— У чому особливість композиції новели? — Чи співставляються думки новели «Момент» із відомим латинським висловом «Carpe diem!» («Лови момент!»)?

Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог) Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція) прохає Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав'язка) у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання «"Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя". Більше нічого...» (розвиток дії) Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація) живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо щастя «ось воно, мить» (розв'язка). Композиція: Обрамлення: «оповідання в оповіданні»

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа -URL: https://uk.wikipedia.org/wiki. URL: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/URL: https://www.google.com/search?q. URL: https://bilenvk.e-schools.info/m/news/116465 URL:http://www.10minschool.ua/rsc/naspath/articles/000051-1234499741.pdf. URL:https://artword.com.ua/750-urok-poiednannia-realistychnogo-zmaliuvannia-diisnosti-i-filosofskogo-pidtekstu-v-noveli-v-vynnychenka-moment.html