Про матеріал
Вірш має глибокий філософський зміст, який сформовано за допомогою численних антитез і порівнянь. Письменниця застосовує також уособлення й персоніфікацію для опису абстрактних понять, двоплановість метафори. Художнє світосприйняття авторки дуже тісно пов’язане з часом, що помітне і в аналізованому вірші, у якому виразно протиставлені минуле й майбутнє, час персоніфікований. Розмірковуючи над сенсом людського буття, Л. Костенко наголошує на необхідності «Зробити щось, лишити по собі…».