Василь Стус “Як добре те, що смерті не боюсь я…”

“Як добре те, що смерті не боюсь я…”Василь Стус. Народе мій, до тебе я ще верну,і в смерті обернуся до життя…

Як добре те, що смерті не боюсь я... Як добре те, що смерті не боюсь яі не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюсяв передчутті недовідомих верств. Що жив-любив і не набрався скверни,ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну,і в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям,як син, тобі доземно поклонюсьі чесно гляну в чесні твої вічі,і чесними сльозами обіллюсь. Так хочеться пожити хоч годинку,коли моя розів'ється біда. Хай прийдуть в гості Леся Українка,Франко, Шевченко і Сковорода. Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,уже не ремствуй, позирай у глиб,у суще, що розпукнеться в грядущеі ружею заквітне коло шиб. За виданням: В. Стус. Твори у чотирьох томах. Львів, 1995.

Паспорт вірша. Автор: В. Стус Рік написання: 1971-1974рр Вийшов друком у 1986р. Збірка: “Палімпсести” Напрям – модернізм Течія – неоромантизм, неореалізм, символізм Літературний рід: лірика Жанр: філософська медитація Вид лірики: філософська і патріотична

Тема: переживання людиною-патріотом розлуки з Батьківщиною через несправедливість суспільного устрою. Ідея: пошук сенсу справжнього буття як заперечення світу зла й насильства; осмислення власної долі, світовідчуття; утвердження вічних вселюдських ідеалів добра, чесності й справедливості; утвердження думки про єдність із народом. Образи: людей: ліричний герой; судді; народ; предметів і явищ: тяжкий хрест; смерть; обличчя; очі; рідний край.

Символічні образи: ліричний герой (символ незламного патріота й громадянина); тяжкий хрест (символ страдницьких, подібних Христовим мук, долі), недовідомі версти (символ незнання, але передчуття тяжкого майбуття); судді (символ влади й несвободи); обличчя, очі (символи «дзеркал» душі). Провідний мотив: стоїцизму, незламності, здатності залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір: ямб. Вид римування: перехресне

Художні засоби1)Епітети: тяжкий хрест, незле обличчя, стражденне обличчя, чесні вічі;2)Порівняння: як син; 3)Гіпербола: доземно поклонюсь; 4)Метафора: ружею заквітне коло шиб; 5)Алітерація: і чесно гляну в чесні твої вічі і чесними сльозами обіллюсь;6)Символи: хрест – означає долю;7)Окличні речення: Та вже! Мовчи!; 8)Антитеза: в смерті обернуся до життя; 9)Інверсія: смерті не боюсь я; прийдуть Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода.