Василь Стус "На колимськім морозі калина…"

Василь Стус"На колимськім морозі калина…"…і зійшлися кінці і началана оцій чужинецькій землі.

На колимськім морозі калина... На колимськім морозі калиназацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина,і собором дзвінким Українанаписалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя довкола,тільки сонце і простір, і сніг.І котилося куль-покотьоломмоє серце в ведмежий барліг.І зголілі модрини кричали,тонко олень писався в імлі,і зійшлися кінці і началана оцій чужинецькій землі.

Паспорт вірша. Автор – Василь Стус. Літературний рід: лірика Вид лірики: патріотична та пейзажна. Жанр: ліричний вірш. Провідний мотив твору: нестерпна туга за Батьківщиною. Тема вірша: роздуми ліричного героя про долю окремої людини, цілого народу і своєї Батьківщини.Ідея вірша: роздуми про те, як боляче чекати смерті на чужині і яке швидкоплинне людське життя.  

Віршовий розмір: тристопний анапест Вид римування: перехресне. Ліричний герой: в далекому краю герой думає про рідну землю, навколишній світ лише пригнічує його і підсилює почуття самотності, тому тут автор починає думати про близьку смерть. Образи-символи: цвіт калини - руді сльози, сльози крові, Україна повстає величним собором з мідними дзвонами; тінь на стіні - спогади про Батьківщину; сонце, простір, сніг - символи щастя, волі і чистоти; ведмежий барліг - метафоричний образ серця потрапленого у в'язницю; самотні дерева, олень - це символ туги, самотності, імла - символ неясності, майбутнього.

Художні засоби:1)антитеза: чужина – Батьківщина, тюрма – Україна;2)неологізм: осонцена днина: сонце – символ світла, тепла, радості, життя взагалі;3)епітет: колимськім морозі, рудими слізьми,4)метафора: зацвітає...слізьми, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми, серце котилося, і зголілі модрини кричали;5)порівняння: серце котилося куль-покотьолом;6)перифраз: ведмежий барліг.