ЛІНГВІСТИЧНІ ІГРОВІ ЕЛЕМЕНТИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗНАНЬ

ВІДДІЛ ОСВІТИ

КРАСНОГРАДСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Наталинський навчально-виховний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІНГВІСТИЧНІ ІГРОВІ ЕЛЕМЕНТИ НА УРОКАХ

 УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ

ЕФЕКТИВНОСТІ ЗНАНЬ

 

 

 

 

 

 

 

 

Красноград

2011

Рекомендовано методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти Красноградської райдержадміністрації

Протокол від  ____________ р.  №  __________

 

Рецензенти: Кірієнко Н.І. , учитель української мови та літератури Наталинського НВК, спеціаліст вищої категорії,  учитель –методист

 

Автор-укладач: Гиря Л.П., учитель української мови та літератури Наталинського НВК, спеціаліст вищої категорії

 

Лінгвістичні ігрові елементи на уроках української мови як засіб підвищення ефективності знань. – Красноград, 2011. –

 

У даній роботі автором розкрито суть та значення пізнавальних ігор, висвітлено основні теоретичні засади та визначено роль лінгвістичної гри як засобу підвищення ефективності знань.

 

Висновки експертизи

Реєстраційний номер ______________

Напрям __________________________

Розділ ___________________________

Назва роботи _____________________

Автор роботи _____________________

Експерти

П.І.Б.	Дата	Загальний бал	Підпис
Середній бал

 

Голова комісії ______________________

         Дата ______________________________

 

 

Зміст

 

1. Вступ   ………………………………………………….
2. Дидактичні ігри як один із способів залучення

 школярів до активної розумової діяльності  ………….

3. Плани-конспекти уроків ……………………………..
4. Фрагменти окремих лінгвістичних ігор ……………
5. Список використаної літератури ……………………

Вступ

 

Провідною ідеєю освіти на сучасному етапі в українській державі є гуманізація, адже гуманітарна освіта є засобом і сферою формування державного етносу, розвитку особистості як найвищої цінності суспільства.

Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що навчаючи дітей, працює переважно вчитель» - цю думку В.Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сьогоднішньому етапі.

Праця учня, який роками сидить мовчки за партою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, -  не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні найвищого щастя від успіхів у праці.

Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень - не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я» .

Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально-виховного процесу ,перейти до вирішення проблеми розвитку та реалізації творчих здібностей кожного школяра.

Перебудова навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію функцій учителя.

Для реалізації свого життя зараз і в майбутньому дитина мусить вибирати для себе той чи інший ідеал. Українська словесність відкриває безмежний світ, в якому можна набувати знання, розвивати саморефлексію, самоаналіз, самосвідомість.

Сьогодні дуже важливим є принцип активності учня. Його знання, розумовий, духовний та культурний розвиток повинні  спиратися на власні зусилля. Особливу вартість для учня має шлях, яким він пройде, розв’язуючи поставлену перед ним проблему. Учень оволодіває методом праці, який у майбутньому може застосувати до аналогічних завдань. Цей принцип допоможе дитині виробити і собі впевненість у тому, що вона сама дасть собі раду і власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які траплятимуться на її життєвій дорозі. У зв’язку з цим частина програмного матеріалу опрацьовується учнем самостійно. Учитель долає низку запитань репродуктивного (відтворюваного) і продуктивного (творчого) характеру. Час від часу учень може звертатися до вчителя за консультаціями і порадами, виробляючи таким чином власну позицію щодо запропонованого йому матеріалу.

Отже, учитель не повинен домінувати в класі - його голос стає рівноправним. Він не є тією людиною, що дає готові формули і розв’язки, а лише тим, хто може допомогти знайти власну правду.

Знаходити власну правду під час уроку я намагаюся за допомогою системи дидактичних ігор з української мови.

На мій погляд, мета гри - допомогти учителю урізноманітнити структуру уроків і методи роботи, відійти від шаблонів, навчити учнів діяти і мислити творчо і самостійно, вирізнити індивідуальність дітей, їхні інтереси. У контексті особистіснозорієнтованого  навчання дає змогу виявити нетрадиційне мислення здатність до нестандартних рішень.

Використовуючи лінгвістичні ігри, я підбираю їх або створюю відповідно до діючої програми, з урахуванням психологічних та вікових особливостей, пізнавальних можливостей учнів і своїм змістом намагаюся спрямувати їх на розвиток мовлення, самостійну пошукову роботу, акцентую увагу школярів на художній функції слова.

Ігри, на мою думку, не піднімають інші форми і види роботи, а тільки доповнюють її.

Актуальні сьогодні є слова Я.А.Коменського про те, що основою успіху буде метод навчання у всьому практичний, у всьому захоплюючий, і такий, щоб завдяки ньому школа стала істинною грою, прекрасною прелюдією до всього життя.

Дидактична гра як один із способів

залучення школярів до активної розумової діяльності

 

Дидактична гра як один із способів залучення школярів до активної розумової діяльності

Дидактична гра - гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу. Визначальними при цьому є думки класиків педагогіки. А.Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри - “радістю творчою”, “радістю перемоги”

В.Сухомлинський писав: “у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку”

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні учнів усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вчитель готує дитину правильно сприймати об'єкти і явища навколишнього світу.

Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:

1) власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації учнів;

2) гра-заняття (гра-вправа) Провідна роль у ній належить вчителю, який є її організатором. Під час гри-заняття учні засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запам'ятовування.

У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вчитель одночасно навчає учнів і бере участь у їхній грі, а учні граючись навчаються. Здатність дидактичної гри навчати і розвивати дитину через ігровий задум, дії і правила С.І. Дорошенко визначає як автодидактизм

Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед учнями не прямо, як на занятті, а пов'язує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо).

Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вчителя чи бажання учнів чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає школярів до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри (краще сприймати об'єкти і явища навколишнього світу, уважніше вслуховуватися, швидше орієнтуватися на потрібну властивість, підбирати і групувати предмети та ін.).

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття школярами, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду.

Для того, щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси учнів, вчитель повинен добирати їх відповідно до програми для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо в учнів згасає інтерес до гри, вчитель ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри.

Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, забезпечує розвиток сприймання.

Розв'язання дидактичного завдання формує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості. Зміст і правила дидактичних ігор допомагають формуванню в учнів моральних уявлень і понять (про бережне ставлення до предметів як продуктів праці дорослих, про норми поведінки, стосунки з однолітками і дорослими тощо.

Отже, як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток школярів. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вчителя майстерного педагогічного керівництва ними.

Найефективнішими є ті уроки української мови, на яких використовують різноманітні форми роботи, збагачують їх знахідками своїх творчих шукань.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися. самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

Дидактична гра - це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.

Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то дуже швидко його вже цікавитиме пов'язаний з нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам'ятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.

Дидактичні ігри на уроках української мови можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмисленого засвоєння, формування графічних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання.

У дидактичних іграх діти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз й синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати своє думку в зв'язній і зрозумілій формі, використовуючи термінологію.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі в грі. (Кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри - зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо).

7. Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність, систематичність.

У грі повинні брати участь всі учні класу. Тому завдання треба добирати короткі, посильні, розраховуючи на відповіді всіх учнів класу.

Слід уникати одноманітності завдань, організовуючи їх так, щоб дітям не доводилося довго чекати включення в гру, бо це знижує їхній інтерес.

Мета дидактичних ігор - формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він час виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зумів зацікавити учнів.

Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам'ятати, що процес створення гри містить ряд станів:

а) вибір теми гри;

б) визначення мети й завдань гри;

в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі;

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

в) відповідність гри віковим особливостям учнів;

г) різноманітність ігор;

д) залучення до ігор учнів усього классу.

Під час проведення дидактичних ігор в учителів виникає безліч проблем: за яким принципом відбирати навчальний матеріал для створення ігор, яке місце дидактичних ігор в ряді інших форм і методів навчання, як одному вчителеві вправитися з класом учнів під час гри?

У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватися ними.

Дидактичні ігри, використані на уроках української мови в органічному поєднанні, розвивають не лише мовлення. Ці ігри добре допомагають розвитку пам'яті, уваги, кмітливості, вміння класифікувати предмети, порівнювати їх, узагальнювати, диференціювати.

Плани-конспекти уроків

 

Тема. Узагальнення знань з теми «Прислівник»

 

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про прислівник як частину мови, його морфологічні ознаки, правопис та синтаксичну роль; розвивати культуру усного та писемного мовлення; виховувати працелюбність, наполегливість.

 

Хід уроку

 

І. Оголошення теми й мети уроку

- Тема нашого уроку «Узагальнення знань про прислівник». На уроці ми повинні повторити і систематизувати свої знання з цієї теми. А допоможе нам у цьому – план уроку-кросворд, який ми повинні розв’язати.

 - Тему цю ви вже вивчили, тому знаєте, що ви засвоїли міцно, а що треба повторити, щоб ліквідувати прогалини в знаннях. Тому зараз складіть і запишіть речення – побажання собі на уроці, яке б розкривало, на що вам треба звернути увагу. 2 учням зачитати написані побажання.

- Отже, крім нашої спільної мети – розв’язати кросворд, ви маєте особисту мету – приділити більше уваги питанням, що вас цікавлять.

 

 ІІ. Актуалізація опорних знань:

• Перевірка домашнього завдання

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Слово вчителя

 

ІV. Основний зміст роботи.

1. Під цифрою 1 нашого кросворду міститься питання: як називається значення частини мови? (Загальне) Молодці.

Я пишу в клітинках кросворду, а ви – заголовок в зошиті.

«Загальне значення»

1. Яка частина мови називається прислівником? (звертання до таблиці, обговорення)
2. Наведіть усно приклади словосполучень (за значенням прислівника)
3. Найчастіше прислівник виражає ознаку дії, яка поділяється на декілька розрядів. Назвіть ці розряди і питання до них. (таблиця, приклади)
4. Визначте значення прислівника і його розряд:

Жити щасливо, дуже приємний, читання вголос, кинутися згарячу, щойно повернутися. (оцінити учня)

5. Складіть з одним із словосполучень речення. (витерти дошку, зняти речення таблицю)
6. Перевірити речення.

2. Цифра 2 кросворд питає: як називаються ознаки будь-якої частини мови? (морфологічні)

Запишіть заголовок в зошиті «Морфологічні ознаки» (і в кросворд).

      1.Які морфологічні ознаки має прислівник (незмінні, ступеня порівняння)

2.Що показує ознака – незмінність?

3.Чи має прислівник закінчення? Чому?

3. Третє завдання кросворду ми виконаємо, якщо скажемо, що показує ступінь порівняння?

Так, що ознака може бути в більшій або меншій мірі, наприклад: трохи краще, значно краще.

Доки я запишу відповідь до кросворду, ви пригадайте творення ступенів порівняння ,користуючись таблицею, яка міститься на парті.

1. Назвіть ступені порівняння та їх форми.
2. Як твориться вищий ступінь простої  форми?
3. Як твориться вищий ступінь складної форми?       приклади
4. Як твориться найвищий ступінь?  
5.  Утворити біля дошки можливі ступені порівняння від прислівника легко.
6. Скажіть, чи від усіх прислівників можна утворити ступінь порівняння?

      Добре. Зараз ми запишемо уривок з вірша Арсенія Струка «Українська мова» і спробуємо від прислівника цього тексту утворити ступені порівняння.

                                         Ця мова буде жити вічно              біля

Пояснити орфограми. -  Назло відступникам від роду      дошки

                                         Воно цікаво і лірично                 оцінити

                                         Думки століть несе народ            учня

7. Що визнаєте про творення ступеня порівняння прислівників

гарно і погано.

4. Під цифрою 4 міститься питання: з яким розділом науки про мову безпосередньо пов’язане творення ступенів порівняння? (словотвір) Запишіть в зошит назву: Словотвір

1. Яким способом твориться вищий ступінь простої форми? Чому?
2. Проста форма найвищого ступеня?
3. Які ще способи творення прислівників ви знаєте? (приклади)

Біля дошки: Визначити спосіб творення прислівника.

1. Підійти близько-близько (скл.), повернути праворуч (злиття), розташований наверху (префіксально-суфіксальний), - оцінити
2. Приїхати затемно (префіксальний), дивитися звіром (перехід), летіти стрілою (перехід) - оцінити

5. Звертаємося до кросворду, а саме до цифри 5, яка містить лінгвістичну гру. Називається гра «Хто перший?». Для проведення поділимося на 3 команди «Лелеки», «Журавлі», «Лебеді». Команда, що переможе, буде мати приз-сюрприз.

Умови: той, хто перший підніме руку і правильно відповість – приносить команді бал. Виграє та команда, що набирає найбільшу кількість балів. Помічник записує бали на дошці.

1. Назвати прислівник, який означає «піднявшись на кінчиках пальців ніг»  (навшпиньки)
2. «догори обличчям» (горілиць)
3. Антонім до прислівника «раніше» (пізніше)
4. Синонім до прислівника «ввічливо» (чемно)
5. Продовжити прислів’я:

«Літо дає коріння, а осінь…» (насіння)

«Не нашого поля…» (ягода)

«Загляне сонце і в наше …» (віконце)

6. Місяць, у якому наші предки слов’яни – язичники відзначали Новий рік. (березень)
7. Пісні, якими в давні часи на Україні завершували святкування Нового року (колядки)

Додаткові:

1. Антоніми до слова «всерйоз» (жартома)
2. Синоніми до слова «вниз» (додому)

 

Нагорода для переможців.

             Усмішка для програних команд

1. – Олено, якого роду парта?

• Якщо Олегова – чоловічий, якщо Тетянина – жіночий, а та за якою Наталка і Віталій – середнього.

2. – Як, на твою думку, Івасю, слово «штани» в однині чи множині?

• Верхня частина в них – однина, а нижня – множина.

6.Гра закінчилась, а попереду – 6 питання.

Утворюючи прислівник, або використовуючи його, ми повинні знати. Як його написати. І в цьому нам допоможуть знання з … (правопису)

                Запишіть цю назву в зошит.

1. Які орфограми щодо правопису прислівників існують?

З метою повторення цих орфограм ми напишемо словниковий

диктант з коментуванням та узагальненням.

1. Ледве – ледве, хтозна-як, по-перше, абияк.
2. Набік ,вгорі, голіруч.
3. До побачення, на добраніч, без сумніву.                            оцінки
4. Страшенно, несказанно, спросоння, обережно.
5. Зірок не видно. Нерідко; не рідко, а часто, нестямно.

 За дошкою завдання: Знайти помилку, якщо вона є.

Твір, написаний нашвидку.

На швидку їзду не розраховуйте.              пояснення

Відкрийте підручник на ст.100 вправа 279. Прочитати і сказати, як треба розкрити дужки.

Скласти речення з будь-яким словосполученням, пояснити правопис.

Для перевірки засвоєних знань я пропоную вам тест. Він в 2-х екземплярах лежить у вас на партах. Візьміть його, підпишіть. Закодуйте відповідь. Код - це число, під яким міститься відповідь.

Перевірка, оцінювання код – 312333

7 питання – як називається роль слова в реченні? (синтаксична)

Випишіть з тексту останнє речення і зробіть його синтаксичний розбір. Поясніть розділові знаки.

8.Нарешті ми дійшли до останнього кроку в розв’язанні  нашого кросворду. Називається він «Нові слова». Мені хочеться, щоб на сьогоднішньому уроці ви поповнили свій словниковий запас. Це слово «дилетант» і «корифей».

Скажіть, де можна з’ясувати лексичне значення слова? ( у тлумачному словнику)

Ну от і все. Нашу загальну мету ми виконали. А чи знайшли ви на сьогоднішньому уроці відповідь на своє речення – побажання, яке ви написали на початку уроку? (опитати декількох учнів).

Я дякую вам за урок, за вашу активність і міцні знання.

У Кошеняти,

Яке навчилося майстерності в Кота,

Одного разу матінка пита:

- Ну, як? Вдалося хист котячий перейняти?

-А що там перейнять? Кіт в мене вчиться сам!

Де ж вдячність вчителям?

Будьте вдячними своїм вчителям, адже вони кожному з вас віддають частку себе.

 

V. Підсумок уроку. Інтерактивний метод «Мікрофон». Закінчіть речення. «З цього уроку я виніс (винесла)…

 

VІ. Домашнє завдання.

1)Скласти речення з новими словами і зробити  їх синтаксичний розбір.

2) Виконати вправу 71

Тема. Словосполучення. Головне й залежне слово в словосполученні.

 

Мета: ознайомити учнів з особливостями будови словосполучення, поглибити знання про головне і залежне слово, навчити відрізняти словосполучення від слова, його форми і речень; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати будову словосполучень, порівнювати словосполучення з іншими мовними одиницями; розвивати творчі вміння побудови словосполучень; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу, сприяти морально-естетичному розвиткові особистості.

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.Пояснення назви понять "синтаксис" та "пунктуація".
        Синтаксис - слово грецького походження. Означає зв'язок, з'єднання, побудову, складання.

Пунктуація - слово, що походить від латинського пунктум - крапка. Пунктуація означає систему вживання на письмі розділових знаків.

        2.Розгадування ребуса.

У країні Синтаксичній

 У своїй турботі звичній

 Різні мешканці живуть.

Хочеш знати, як їх звуть?

 Щоб наймення їхні знати,

Спробуй ребус відгадати.

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ.  Оголошення теми та мети уроку

 

III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Пояснення вчителя з використанням таблиці підручника.

2. Виписати словосполучення в ліву колонку, в інші поєднання слів - у праву.

Прийшла весна; калиновий кущ; на землі; батьківська земля; плавати в морі; навколо будинку; подарувати синові; перед тобою; весело жартувати; учорашнє свято; гірко плаче; над морем; чарівна сопілка; зустрівся з друзями; кожен з нас; на уроках; міста і села; березовий гай; біля річки; гори і долини; проти бурі; ні вдень ні вночі; степ квітував; мати з батьком; дід і баба.

Гра «Хто швидше»

3. Скласти з поданих слів прислів'я. Визначити в кожному реченні словосполучення.

Роботи, коровай, квітневої, не вкладай, то, їстимеш. Зелениться, тому, червень, працювати, хто, не ліниться. Спеки, хто, в липні, взимку, боїться, чим, той, не має, погріться.

4. Записати словосполучення, додавши до поданих слів залежні слова. Перемагати…, вивчати..., день, попрощатися з…, шість…,    працювати ..., мова…, говорити ....

5. Утворити з поданих слів словосполучення, визначити головні й залежні слова.

(Хороший) результати; не знати (втома); турбуватись про (сестра); (цікавий) пригоди; подумати над (завдання); збігти з (гора); на (наш) землі; у (чарівна) пісні; під (червоний) калиною.

6. Робота з сигнальними картками. Визначити поєднання слів, що не утворюють словосполучення.

Щира посмішка, дівчата і хлопці, подякував сестрі, на прохання глядачів.

Над вербою, вдячний учителеві, відповідати на запитання, розповідати цікаво.

 Сонячного ранку, хлопець читає, дзвінко співати, ніжна пісня.

Схожа на бабусю, приїхати з Києва, вивчати мову, біля калини.

7. Гра «відгадай загадку»

Розбити речення-загадки на словосполучення і записати їх, ставлячи за наведеним зразком питання від головного слова до залежно.

Зразок: Спить (коли?) - взимку.

Взимку спить, а влітку шумить. Без сокири, без долота, а мости будує. Чорна корова усіх людей поколола. В землі спала, влітку встала, в міху одпочивала - людей годувала.

Відгадки: річка, мороз, ніч, пшениця.

8. Вибірковий диктант.

Завдання: записати по два словосполучення, до складу яких входили б:

 а) прикметник та іменник; б) два іменники; в) дієслово та іменник.

Про калину наш народ створив безліч легенд, переказів, пісень. У калині він втілив насамперед образ вродливої, ніжної, щедрої душею і вірної серцем дівчини-українки.

Червона калина асоціюється також з отчим краєм, Батьківщиною. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм, давала на дорогу хліб з калиною. Дівчина-наречена прикріплювала до коня гілочку калини, що символізувала для козака домівку, матір і кохану.

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Скласти речення з поданими словосполученнями. Пояснити значення виділених слів.

Вивчати пунктуацію, докладати зусиль, знати синтаксис, маленька цитата.

 

V. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 

ІV. Домашнє завдання.

Скласти невелику зв’язну розповідь «У лісі» від першої особи. Виписати 8-10 словосполучень, визначити головне і залежне слова, указати на частини мови, якими вони виражені.

Тема. Речення, його граматична основа. Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень.

 

Мета: ознайомити учнів з видами речень за метою висловлювання; формувати вміння їх правильно будувати і доречно використовувати питальні, спонукальні та окличні речення; розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати в учнів любов до

природи.

 

Обладнання:  підручник.

 

Хід уроку

 

І. Оголошення теми та мети уроку

 

II. Актуалізація опорних знань учнів

Гра «Утвори словосполучення»

1. Утворити з поданих слів словосполучення, визначити головні та залежні слова.

(Золотий) осені; (перший) ластівка; на високій (береза); знати (історія); любити (Вітчизна); розкинутись в (долина); знайомство з (учень); кінець (день); пізнання (світ).

2. Перевірка домашньої вправи.

3. Диктант з коментуванням.

Завдання: виписати два-три словосполучення, зробити їх синтаксичний розбір.

Осінній вітер одгуляв, затих. Стоїть берізонька як в іскрах золотих. Красиво осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим. Вишиває осінь по канаві зеленій золоті квітки.

 

III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вказати речення і словосполучення, пояснити відмінність між ними.

Пісню калинову я складаю знову.

Мелодійна пісня.

Лист каштана.

Лист відшумів.

2. Знайти другу частину кожного речення і записати їх.

На те й голова ... Намолов сім ...

Живе слово дорожче ... Щоб у ній розум був ...

Мішків гречаної вовни ... З великої хмари ...

Коли люди до тебе добрі ... Ніж мертва літера ...

Малий дощ ... Ти будь ще добріший.

3. Записати речення, вставивши пропущені слова. Підкреслити граматичні основи речень.

Весна…на квіти, а хліба в осені… .

Що …, те й … Літо на зиму … .

Восени й горобець…

Зима …, де літував.

Слова для довідок: посієш, спитає, багата, пожнеш, робить, позичає, багатий.

5. Самостійне опрацювання матеріалу підручника про види речень за метою висловлювання.

6. Вправа. Прочитати речення, вказати розповідні, питальні і спонукальні речення.

7. Розгадати ребус. Запитання до розгадки: коли він ставиться?

 

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання: визначити види речень за метою висловлювання, використовуючи умовні позначки.

Умовні позначки:

Розповідне неокличне речення – Р; розповідне окличне – Р!; питальне неокличне – П?; Питальне окличне – П?!; спонукальне неокличне – С; спонукальне окличне – С!

1. Яка ж ти гарна й пишна, земле наша!
2. Посадим, друзі, в школі сад!
3. Ти знаєш, як пахне материнка?

4. А у тім просторім світі добра научайтесь, рідної своєї мови й пісні не цурайтесь!

5. Як далека, як простора наша Україна - в ній мені всі серцю рідні, всі - одна родина.

6. Пам'ятайте свій родовід!

7. Чи готовий ти відповідати за свої вчинки?

 

V. Систематизація й узагальнення знань. Бліц-опитування. Дати відповіді на запитання:

1. Яку роль відіграє логічний наголос у реченні?

2. Які розділові знаки ставляться в кінці речення?

3. Які речення за емоційним забарвленням виділяються в українській мові?

4. З якою метою ми вживаємо окличні речення? Чи можна обійтися без них у нашому мовленні?

 

VІ. Підсумок уроку.

Гра «Пінг-понг»

 

VІІ. Домашнє завдання.

1. Записати поради для любителів збирати гриби у вигляді спонукальних речень. Уявити ситуацію: вам довелося разом із батьками збирати гриби в лісі. Описати свої враження від цього.
2.  Виконати вправу 13.

 

Тема. Вживання м'якого знака

 

Мета: ознайомити учнів з правилами написання м'якого знака, посилити інтерес до правопису слів; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати слова з м’яким знаком, збагачувати словниковий запас; розвивати уяву про реальне і фантастичне в літературних творах; виховувати бережливе ставлення до природи

 

Обладнання. Таблиці, підручник, грамзапис.

 

Хід уроку

 

І.Актуалізація знань про вживання м'якого знака в українській мові.

 

II. Повторення позначення м'якості приголосних на письмі буквами ь, я, ю, є, ї.

Словниковий диктант.

Коваль, льон, третього, літній, синя,вечірнє поле, безодня, автомобіль, пізня,сім'я, ліс, льотчик.

 

III. Оголошення теми і мети уроку. План уроку

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Словникова робота.

3. Робота з підручником.

4. Музхвилинка.

5. Казковий матеріал

6. Домашнє завдання.

Вчитель. Чи сподобався вам план уроку? А яким ви хотіли бачити наш урок?

 

IV. Робота підручником.

Учні розглядають таблицю «Вживання м'якого знака», читають правила, наводять власні приклади. Після цього вчитель пропонує їм самостійно сформулювати тему уроку.

 

V. Музхвилинка.

 

VI. Опрацювання казкового матеріалу.

 Вчитель. Діти, ще з молодших класів ви знаєте, що буква м'який знак вживається для позначення на письмі м'якості приголосний звуків. Тепер ми детальніше ознайомимося з правилами вживання м'якого знака в українській мові. На цю тему я розповім цікаву історію.

 Країна Орфографія

Розповідь наша про допитливого Метелика, який літав скрізь: над полями, ярами, квітучими долинами та блакитними джерельцями.

Скільки всіляких див бачив Метелик! Скільки пісень почув у зелених гайочках! Із них найвідоміші: «дзінь-дзінь», «тьох-тьох» , а в житах - «підпальом,підпальом». Усе це наспівували пташки, яких звали Синичка, Соловей, Перепел. Були тут степові чайки та інші птахи.

Весело було цікавому Метелику.

Літає собі та й літає, не знаючи ніяких турбот. Аж раптом його увагу привернув білий стовп, на якому яснів напис «Країна Орфографія».

• Що воно таке?- здивувався Метелик, і йому закортіло туди

полетіти. Та ледь змахнув рожевими в цяточку крильцями, як зненацька подув вітерець і не дав навіть зрушити з місця.

• Ех, - зажурився Метелик. - Як же мені тепер перелетіти туди? І

тут Метелик помітив дівчинку в блакитній сукенці.

• Спитаю її, може, щось порадить, - подумав. Якось уже підлетів

та й сів дівчинці на вушко. А та саме хатку малювала на пісочку. Зраділа вона Метеликові.

• Дівчинко, я цікавий метелик, - зашепотів той ласкаво. - Скажи-

но, що вона за Орфографія і як мені туди потрапити?

Перелетів Метелик дівчинці на руку й чекає. А дівчинка й каже:

• Орфографія - це слово, що означає «правильно пишу». То

країна слово квітів. Там є багато цікавого. А щоб дістатися туди, любий Метелику, треба сказати чарівні слова: «Пусти, вітрику, будь-ласка, у країну-добру казку». Тільки вимовиш ці слова - зараз і опинишся там. Дякую,- аж засміявся від щастя Метелик та й полетів. І враз опинився у Країні Орфографії, бо все виконав так, як казала йому дівчинка.

Було тут дуже гарно, скрізь росли дивовижні квіти. Метелик зачаровано милувався чарівним краєвидом.

• А це хто до нас залетів?- несподівано прогудів чийсь голос.

Глянув Метелик - аж то волохатий Джміль. Метелик тоді до нього:

• Добрий день, пане. Я тут вперше.
• Бачу. Ти якось і говориш не так. Мабуть, і писати по-нашому

 не вмієш?

• Ні…
• Отож, слухай. Я в цій місцевості відкрив школу м’якого знака. Гадаю, що вона потрібна всім. І тобі теж.  Для початку

 запам’ятай – іноді слова треба вимовляти м’яко, а пом’якшення робить ось такий знак.

І він показав букву м’який знак із зігнутої травинки. Метелик уважно слухав. А Джмелик продовжував:

• Отже, правило перше. М’який знак  пишеться після букв

 д,т,з,с,ц,н,л, що позначають м’які приголосні звуки, в кінці й в середині слів.

І Джмелик почав писати паличкою на піску6 Он у траві горить стеблина, як мідь, а ось від тополі тінь, а он молотьба хлібів почалася.

(Вчитель перериває розповідь казки, записує ці речення на дошці, а учні – в зошити. Підкреслюються слова, в яких вжито м’який знак).

• Запам’ятав усе це? Суворо запитав Джміль.
• А ні, то лети собі геть.
• Ні! Ображено затріпотів крильцями Метелик.
• Я не такий уже й забудько. До речі, слово «забудько» теж із

 цього правила.

• Молодець – радо пробасив Джмелик.

(Вчитель робить паузу, пропонує учням вловлювати у розповіді слова з м’яким знаком  і записувати їх у зошити. Для полегшення цієї роботи він інтонаційно виділяє ці слова).

До цього уроку прислухався Коник-Стрибунець, інші метелики, а зелена Ящірка навіть підняла голівку, слухаючи друк правило.

• Слухаємо правило друге,- почав Джмелик. – Після «л», що

 позначає м’який приголосний, який стоїть перед іншим м’яким приголосним, теж пишеться м’який знак: пальці, пральна.

• Можна, я скажу,- вже сміливіше озвався Метелик. – Он десь

чути ковальський дзвін. Слово «ковальський» …

• Ну, молодець, - знову похвалив його вчитель.
• Слухай далі. М’який знак пишемо після букв, що позначають

м’які приголосні звуки, перед «о».

Он голуб сів. Чим він клює?

• Носиком.
• Та ні, не носиком, а дзьобом. А то що за квіти синіють?
•  Льон, - вигукнула разом уся комашня.
• А як співають солов’ї ?
•  Тьох-Тьох.
• Оце вже тобі, Метелику, й третє правило.
• А чи є ще й четверте правило? - запитав Метелик.
• Є.- поважно прогудів Джмелик. - Дівчинку ти бачив?
•  Бачив.
• То Гальчина донька. Треба тітці Сальці привіт передати за її

добре серце. А її двір біля Васьчиного. Оце тобі й четверте правило, коли вживається м'який знак. А саме: у сполученнях -льц-, -льч-,

-ньц-, -сьч-, -ньч-, - підняв лапку волохатий вчитель.

Метелик знав і Васьчин двір і доньку Гальчину, тому легко запам'ятав це правило.

• А голуб пишемо без м'якого знака, - сказав Метелик.
• Правильно. Але це вже інша тема. Отже, м'який знак не

пишемо після букв:

А) б,п,в,м„ф: рів, сім, сипте;

Б) ж,ч,ш,щ: ніжно, вишня,ніч,дощ;

В) р: гектар, Харків.

- А знаєте,- сказав Метелик сміливіше, бо взяв усе втямки, - у слові «пісня» теж не пишемо м'який знак.

- Ні. Бо після букв,що позначають м'які приголосні звуки (крім «л») і стоять перед іншими м'якими приголосними, м'який знак не вживається: пізнє, свято, могутня, але тьмяний, бо від слова «тьма».

- Дорогий Джмелику, дякую тобі за науку, - вигукнув Метелик. - Але мені вже пора летіть... А у слові «летіть» теж пишеться м'який знак.

- Ну й молодець,- вигукнув Джмелик. - Оце здібний учень. Ну, лети собі, і хай тобі щастить ще й інших учити.

- Прилечу-у-у,- почулося, мабуть.

Бо густа трава зашуміла, а рожеві крильця перелітали з квітки на квітку, покидаючи школу м'якого знака та її доброго вчителя.

 

VII. Самостійна робота. Виконання вправ.

 

VIII. Складання речень із словами, в яких пишеться м'який знак

(усно)

 

ІХ. Підсумок уроку.

- Подивимося на наш план. Чи все встигли виконати? Чи уважні були на уроці? Чи сподобалась вам казка про Країну Орографію?

- Що ми сьогодні нового дізнались на уроці?

- Які нові слова ви почули?

Вчитель оголошує завершення уроку.

 

Х. Домашнє завдання.

1) Опрацювати теоретичний матеріал про вживання м’якого знака

2) Скласти власну казку «У країні Орфографії» ,використовуючи слова з м’яким знаком.

 

 

Урок рольової гри

 

Тема.  Вигук як особлива частина мови. Тренувальні вправи.

 

Мета: закріпити набуті учнями знання про вигуки й звуконаслідува­ння; формувати навички їх розпізнання та інтонування, вчити доцільно вживати вигуки в мовленні; розвивати пам'ять, увагу; виховувати відповідальність за власні вчинки, прагнення робити добро.

 

Казка про трьох богатирів та про Солов'я Розбійника, що виявився неохайним учнем.

 

І. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за запитаннями.

• На які групи поділяються вигуки за походженням?
• Що таке звуконаслідувальні слова?

 

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, сьогодні ми проводимо урок у вигляді рольової гри. Але не просто ви прослухаєте казку, а й повинні удосконалити свої вміння знаходити вигуки у реченнях, аналізувати тексти щодо ролі в них вигуків, доречно використовувати вигуки у власному мовленні 

Олег прибіг зі школи схвильований. Він посварився з учитель­кою. Вона давно вже позирала на Олегові розхристану, з повідриваними ґудзиками сорочку та на чорні нігті на брудних руках. А сьогодні, побачи­вши зданий Олегом для перевірки зошит, вибухнула гнівом.

 

ІV. Основний зміст роботи.

Вибірково-розподільний диктант. Виписати у два сто­впчики вигуки, що означають почуття, та вигуки, що означають спонукання до дії. Розповісти про вигук як частину мови.

— Ой! Що це таке? — вчителька двома пальцями підняла Олегів зошит.

— Це мій зошит, — ображено пояснив хлопець і подумав: «Ну, й прискіплива!»

— Фу! Який брудний! Ану, діти, чи є ще такий у когось із вас?

— Ой лишенько! — почулось у класі. — Тьху, ще й у масних плямах!

• Ой леле! Ну, такого ще не бачили!
•  Годі! — не стримався Олег. — Цить!

Звичайно, можна було б пояснити: зошит у масних плямах через те, що Олег використав його колись замість тарілки. Але не до пояснень було Олегові. Він образився.

А вчителька ще й підсипала жару в огонь. Вона сказала, що Олег найнеохайніший з-поміж усіх. Ніхто, крім нього, не ходить на уроки в таких драних та брудних кедах. Ні в кого немає такого піджака, яку ньо­го, ніби ним щойно витирали паркет.

Недослухавши, Олег грюкнув дверима. Мов ураган, увірвався хлопець до свого помешкання. За звичкою скрізь —у коридорі, у кімнаті, у ку­хні — увімкнув світло. Відкрутив кран у ванній — хай вода жебонить, так веселіше. Олег був настільки розстроєний сваркою з учителькою, що навіть не пішов гуляти. Всівся зозла за уроки й втупився у параграф...

 

Робота з підручником . Самостійне опрацювання теоретично­го матеріалу про вигук та значення вигуків (повторення). Сказати, вигуків якого типу не було в тексті класної роботи?

Самодиктант. Пригадати й записати вигуки, що є застиглими формами спілкування — словами подяки, привітання, прощання (по 5-6).

Олегів настрій був геть зіпсований. З думки не йшла пережита об­раза. Хлопець рвучко встав, подався до телевізора, щоб перемкнути про­граму. Дорогою мацнув чорними від бруду пальцями стіну над диваном. На світлих шпалерах вималювались масні плями.

Вибірковий диктант. Виписати вигуки – застиглі форми спілкування.

Привіт — від прикрої несподіванки Олег вкляк на місці і, блаз­нюючи, розкланявся перед плямами на стіні.

— Дякую! Буде мені за вас од матері! Спасибі!

Недовго думаючи, хлопець вхопив зі стола якийсь журнал, вирвав з нього кольорову середин­ку. Вона виявилась репродукцією картини „Богатирі".

— Добридень, хлопці! — привітався з героями картини Олег. — Бігме, допоможіть у скруті! Прошу сюди! Розшукавши клей, хлопець розмазав його пальцем на зворотному боці репродукції.

— Будь ласка, це ваша нова квартира! Даруйте, що потривожив!

Запитання для бесіди.

Що називається вигуком? Навести приклади вигуків, що передають почуття. Які вигуки означають спонукання од дії? За допомогою яких вигуків виражається привітання, прощання, подяка? До самостійних чи службових частин мови слід віднести вигук? Як ставляться розділові знаки при вигуку?

Олег пильно роздивлявся репродукцію.

— А дядьки нічогенькі! — похвалив він. — Мабуть, боксери! Раптом Олегові стало млосно.

Скоцюрблений хлопець заточився на диван. Усе попливло в нього перед очима. Ніби в тумані заворушилися три постаті. Це ж богатирі з картини. Мабуть, це марення перед смертю!

Робота біля дошки. Записати, підкреслити вигуки, з’ясувати їх значення. Пояснити розподілові знаки при вигуках

Гей, ви, славні воїни!" — хочеться вигукнути перед картиною Васнєцова. «Добридень, нащадки наші, спадкоємці слави нашої!» — мовч­ки, самим очима, відповідають богатирі. Ой, ця картина справді є однією з найулюбленіших! Картина справді ожила. Ілля Муромець пильно озирав кімнату з-під руки. Альоша Попович аж шию витягнув, вдивляючись у телеекран. Добриня мружився, світло електролампи сліпило його.

— Що за поганське царство-державство? — прогримів Ілля. — Може, світлиця Кащієва? Підлога не метена, скрізь бруд та сміття...

— А це що за нечупара? — Ілля уздрів на дивані Олега. — Немите, нечесане, розкуйовджене...

— Може, татаро-монгол? — звівся на стременах Альоша.

— Це Соловей Розбійник! — поправив його Ілля. — Тільки надто вже брудний. Може, він захворів? — занепокоївся богатир.

— Я не Соловей, я Олег! — втрутився хлопець у розмову.

— Я не ворог, а школяр!

— Обдурює, поганець! — розгнівався Добриня. — Онде в нього ко­пита!

— Це кеди, просто вони давно не миті! — заплакав Олег. — Я не поганець, Не татарин, я школяр! У школі навчаюсь.

— І чого ж тебе навчили? — примружився Ілля Муромець. — Ну, що ж ти там вивчив?

— Вивчив правило про вигук! — знайшовся Олег.

Фронтальне опитування учнів за змістом параграфа

— Десь я про ті вигуки чув! — стрепенувся Альоша Попович. —А може, самі вигуки чув? — І вдарив по струнах гусельок:

Гой-єси, ти, славний молодче,

 Славний молодче, Іллє Муромцю...

Запитання для бесіди

У яких творах російського фольклору широко вживаються вигуки? У яких творах українського фольклору? (Навести приклади).

Як уникнути змішування вигуків з однозвучними частками із значен­ням підсилювання?

Диктант з коментуванням.

Стрімкий політ космічної ракети, о, скільки сили в ньому і труда! (П. Тичина). Ех, і заграє ілюмінація! (І. Микитенко). Агей, на колгоспні збори! (М. Стельмах).

— Мабуть, вигуки виникли у найпрадавніші часи, — тихо мовив Альоша Попович. — Може, це найперші слова людської мови? Людина прагнула звуком висловити своє почуття...

— А почуття у вас сьогодні такі ж, як були колись у нас, — сказав Ілля. — Сум, гнів, радість, здивування... Вигуки — найдавніші слова й іс­нуватимуть, доки житимуть люди...

Олег захоплено роздивлявся богатирів. Он які — сильні, мужні, треновані! Куди там омоновцям! Ніби прочитавши його думки, Ілля Му­ромець пояснив:

— Захищати свою землю можна не лише силою м'язів та фізич­ною спритністю, а й дбайливим ставленням до народної пісні. До праці людської слід ставитися шанобливо.

Пояснювальний диктант. Якими сатинами мови є виділені слова?

Ой не в жадібності суть людської ощадливості! Слід якнайчастіше подумки говорити спасибі за все, чим користуєшся ти щодня. Шанобливе ставлення до всього, що є плодом рук людських, зайвий раз засвідчить твою порядність та чемність.

— А ти ось працю людську не поважаєш! — гнівалися на Олега бо­гатирі. — Стіни твого терема хтось фарбував, одяг тобі хтось пошив, а ти он на що все переводиш... Брудниш, псуєш, нівечиш...

— Отого горлатого теж хтось змайстрував! — кивнув Альоша на телевізор.

— І це сонечко кимсь засвічено! — примружився Добриня на елек­тролампу. Надворі день, а воно навіщо горить?

Засоромлений Олег кинувся вимикати телевізор та електроосвіт­лення, побіг закрутити кран у ванній. У цей час з кімнати долинув гамір.

Виписати вигуки та звуконаслідувальні слова у два стовпчики

— А! О! — чулося здалеку. — Цок-цок! — лунав кінський тупіт. —  Іго-го! — котилося хвилею.

— Е-е, чужинці! Вороги-нападники! — схвильовано перемовлялися богатирі.

— Кар-кар! — горлало сполохане птаство.

— Ух, я їм! — почувся грізний голос Іллі Муромця.

— Геть звідси! Годі! Ну! Вйо! Киш! Гайда!

— Нумо, покажемо клятим нападникам!

— Бах! Трісь! Лусь! — чулися звуки битви.

Олег кинувся на допомогу. В одну мить стоголосий гамір змінився тишею. Непорушно застигли на картині троє богатирів. Олег підійшов до картини ближче. Може, все це йому приверзлося? Чи наснилося? Ілля Муромець змовницьки підморгнув.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

Опитування - інтерв’ю.

• Що вам найбільше сподобалось на уроці?
• Чи потрібні, на вашу думку, такі заняття?

 

 ІV. Домашнє завдання.

1. Скласти міні-казку, використовуючи вигуки
2. Виконати вправу 123

Позакласний захід для учнів 5 класу

 

Тема. У країні Граматика

 

Мета: узагальнити, систематизувати знання, вміння та навички учнів з вивчених розділів мовознавства, вчити застосовувати набуті знання на практиці. Розвивати логічне мислення, творчу уяву, пам'ять, увагу. Виховувати організованість, дисциплінованість, прищеплювати любов до українського слова, викликати бажання вивчати українську мову.

 

Обладнання. Картки із завданнями, карта країни Граматики, лист-запрошення до п'ятикласників, елементи костюмів казкових героїв, магнітофонні записи, повітряні кульки, кубик дерев'яний.

 

Хід заходу

 

Святково прибраний клас. На дошці висить карта країни Граматики (Додаток 1). Команди займають свої місця. Глядачі та болільники сидять у залі. Лунає музика. На сцену виходять ведучі-старшокласники.

 

1-й ведучий. Добрий день, шановні друзі. Сьогодні у нас з вами незвичайна зустріч - змагання двох команд п'ятикласників.

2-й ведучий. Давайте привітаємо наших чудових гравців, бо їм сьогодні доведеться продемонструвати знання граматики. Отже, зустрічаємо команди 5-А та 5-Д класів (вбігає листоноша).

Листоноша. Чекайте, чекайте, вам надіслали лист з країни Граматики.

1-й ведучий, (вголос читає листи). «Шановні п'ятикласники! Ми, королева і король країни Граматика, запрошуємо вас на свято української мови. На цьому святі буде обрано почесних громадян нашої країни. Ми хочемо, щоб ви взяли участь у змаганнях і вели боротьбу за нагороду. Але пам'ятайте, що шлях до нас складний. Вам треба буде подолати чимало перешкод, щоб дістатись до нас.

Ми бажаємо вам щастя, успіхів у змаганні й залишаємо вам карту шляху. З великою пошаною для вас її Величність королева Граматика і король Граматикус XIV»

2-й ведучий. Дивіться, як добре, адже ми хотіли побувати у цій чудовій країні. Подорожувати нам допоможе карта, яку надіслали король Граматикус XIV та королева Граматика.

1-й ведучий. Послухайте уважно правила гри. Кожна команда отримає право ходу за допомогою кубика. Кількість кроків на карті залежить від числа на кубику.

2-й ведучий. Карта поділена на сектора. Червоним кольором позначені питання з фонетики, синім - з синтаксису, зеленим - з лексики, жовтим - питання для болільників, а чорним позначені питання лісової Чаклунки. Якщо вам випаде чорний сектор, страшний вихор віднесе вас до її темної печери. І, нарешті, останній сектор фіолетового кольору. Тут будуть змагатися капітани. За неправильну відповідь на один крок назад.

1-й ведучий. Кожна правильна відповідь - 2 бали, неповна відповідь -1 бал, неправильна - 0 балів. Бажаємо успіхів!

Починається гра. Команди по черзі виконують хід, отримують відповідне питання при попаданні у той, чи інший сектор (додаток 1). Гра продовжується до тих пір, поки не виявиться переможець, який першим дійшов до країни Граматики і виконав всі завдання правильно. В кінці гри переможців вітають король і королева.

Королева Граматика. Дорогі друзі, ми раді зустрічі з вами. Ви довели право називатися мешканцями нашої країни.

Король Граматикус. Я, Граматикус XIV, вітаю переможців цієї гри. І хоча це просто гра, але я прошу вас зберегти знання, здобуті на уроках української мови назавжди.

Лунає музика. Переможці нагороджуються призами.

 

Завдання до секторів

 

Сектор «Фонетика» (червоний)

 

1. Шаради. Назвати слово за характеристикою звуків і особливостями їх вимови.

а) Дієслово з 4 звуків:

1) дзвінкий приголосний, парний глухому [ш];

2) наголошений голосний, яким в українській мові не починаються слова;

3) глухий, твердий приголосний, парний дзвінкому [д];

 4) той же голосний, але в ненаголошеному складі (жити).

б) Іменник середнього роду з 4 звуків;

1) глухий парний дзвінкому [з];

2) голосний, який у ненаголошеному складі наближається до [й];

 3) дзвінкий приголосний, парний м'якому [л];

4)голосний, який у вимові може наближатися до[у] (село). 2.Розставити слова в алфавітному порядку.

а) Агент, ворона, спокій, квітка, ясен, нахил, злодій, дзеркало, фронт, хазяїн, блискавка, обід, зілля, клин, сопілка, місто, ґава.

б) Медяник, соловей, вітер, атлет, зіронька, успіх, склянка, паспорт, дудка, цукор, підліток, дерево, гайка, один, тарілка, барвінок, ґанок, завірюха.

З.Відгадайте загадку. Виконайте фонетичний розбір відгаданих слів.

а) Вдень по небу гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце)

 б) Звечора вмирає, а вранці оживає. (День)

 в) Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває?(Осінь)

 г) Довго нема мене - усе в'яне, а як прийду - все оживає.(Дощ)

 

Сектор «Синтаксис»(синій)

 

У гостях у герцогині Пунктуації

1.Розставити розділові знаки у реченні, пояснити їх.

а) Вкрав змій у селі хлопчика Іванка. Привів його до свого двору відімкнув стайню а там лежить кінь. Дивиться кінь на хлопця сумними очима а з очуй сльози котяться.(Українська народна казка)

б)  Ще й сонце не зійшло а Дмитрик уже прокинувся. Він вирішив піти на лугове озерце порибалити. Узяв вудочку казанок мисливського ножа шматок хліба і подався на луки.

2. Скласти схему поданих речень (час регламентовано).

а) Запорожці любили і шанували свою зброю, пишалися нею, і утримували у великій чистоті.

б) Над лісом спадають вечірні сутінки, і у високому небі сяють рясні зорі.

 

Сектор «Лексика»(зелений)

 

1.Гра «Хто уважніший»

Підкреслити рядки, в яких усі словосполучення мають переносне значення.

1.а) Ліс дрімає, дитина дрімає, зима ридає.

б) 3алізна воля, свіжа думка, золоте серце.

в) Вершина слави, вершина гори, вершина успіху.

2.а) Гострий розум, гострий спис, гостра шабля.

б) Крилатий птах, крилатий вислів, крилата людина.

в) Дощ плаче, море сміється, літо прилетіло.

 

2.Гра «знайди пару»

До слів першої колонки дібрати антоніми з другої.

 

оптиміст	Ненавидіти
хворий	Песиміст
нелад	від'їжджати
любити	Весело
знайко	Незнайко
сумно	Пекло
солодкий	Порядок
рай	Гіркий
кривда	Правда
чорний	білий

 

3.Гра «Темне лошатко»

Відгадайте, про кого або про що йдеться.

а) Свіжий, смачний, священний, пшеничний, твердий, запашний, рум'яний, хрумкий, тяжкий, білий, чорний.(Хліб)

б) Кирпатий, орлиний, плескатий, ґудзиком, м'ясистий, картоплиною, рівний, римський. (Ніс).

в) Золотава, холодна,мінлива, врожайна, зажурена, поетична,прекрасна,дощова,багата,сумна,жовтогаряча. (осінь)

г) Легковажна, пуста, серйозна, розумна, працьовита, освічена, порядна, хороша, несправедлива,щаслива, гуманна, сумна, хвора. (Людина)

Сектор «Печера Чаклунки» (чорний)

Чаклунка. А-а-а! Діточки прийшли. Зараз я вас засмажу на обід, якщо не відповісте на мої запитання. Я знаю, що ви не любите правила. Чи не так?Де моя чарівна книга?(Дістає книгу, вибирає питання).

Питання чарівної книги.

- Що вивчає фонетика?

- Який розділ називається синтаксисом?

- Як можна перевірити написання слів з ненаголошеним [е],[й] ?

- Які слова називають синонімами, антонімами, омонімами?

- Що таке граматична основа слова?

 

Сектор «Питання для болільників»(жовтий)

1. Подумайте, яке слово «зайве» у даному ряду?

Вода, водяний, водій, водичка.

2. 3агадка.

Хто не риба, але є в Дніпрі, Десні, Дінці, Дністрі? (буква «де»)

З.Хто більше знає імен, які починаються на звук [І]. (Інна, Ілля, Ілларіон, Іван, Інга, Ігор, Ірині, Іванна)

4.Чим кінчається день, а починається ніч? (Звуком [н^`])

 

Сектор «Капітанський» (фіолетовий)

Гра «Ланцюжок»

Ведучий називає слово. Капітани повинні записати якнайбільше слів так, щоб кожне наступне слово починалось двома звуками попереднього. (Вітчизна, надія, ялина, намет, етажерка, карабін, інженер тощо)

 

Види лінгвістичних ігор

 

Гра «Редактор»

 

Командам пропонується по п’ять речень, які потрібно зредагувати.

У Франції розроблено самий надійний у світі атомний редактор.

Я добре відношуся до людей з високим рівнем культури.

Згідно наказу наша комісія розпочне свою роботу в липні.

Збори активу громадських організацій було відкладено до слідуючого місяця.

Хочеться подякувати Івана Петровича за сумлінно підготовлену доповідь.

Не всі учасники наукової конференції під час виступу додержувалися регламенту.

З цього приводу я хочу добавити ще декілька слів.

Підписка на газети і журнали закінчилася дві неділі тому назад.

Ця ідея була розповсюджена в семи десяті роки ХІХ ст..

Тут умісно сказати, що Верховна рада одобрила цю пропозицію.

 

Гра «Вилови помилку»

 

Ведучі показують картки зі словосполученнями. Завдання гравців обох команд – помітити наявні орфографічні помилки і піднести сигнальну картку. Хто першим підніс сигнальну картку, той має право першим відповідати. Якщо відповідь неправильна, команда дістає штрафне очко (втрачає один бал), а свій варіант відповіді пропонують суперники. Якщо картки без помилки, сигнал подавати не потрібно.

Словосполучення для карток.

Виїздна сесія; шести десятирічний чоловік; Верховна рада України; далекий Сибір; зубна біль; восьмидесятиквартирний будинок; пристрасне обговорення; наболівші проблеми; міні диктант; льон-довгунець; проїздні квитки; сузір’я Велика ведмедиця; красива Вінничина; українське барокко; запорізька земля; йти пліч о пліч; між’ярусний.

У сьомому класі при закріпленні тем про дієприкметник та дієприслівник теж використовували декілька етапів цього турніру.

 

Гра «Вибери запитання»

 

На стіл викладаються шість карток. Представники команд вибирають по три картки і виконують завдання, записані на звороті.

1. Утворити активний дієприкметник жіночого роду від дієслова заходити. Чи можливо це зробити?
2. Розібрати за будовою слово сухо-насухо.
3. Визначити частину мови слів як0небудь, який-небудь.
4. Визначити частини мови виділених слів у словосполученнях упертий характер, упертий у стіну стіл.
5. Визначити вид дієприслівника ступаючи.
6. Поставити в алфавітному порядку прізвища: Данилевський, Данченко, Данилюк.

 

Гра «Скринька-сюрприз»

 

Щоб відчинити скриньку, необхідно дібрати цифровий код до замка. Відгадати цифри коду можна за допомогою правильних відповідей на запропоновані запитання, відповідаючи на які, учні записують номери речень. Ці номери і будуть кодом. (У скриньці можуть бути невеличкі подарунки для дітей, наприклад словнички)

Речення для аналізу (подаються без розділових знаків)

Діти працювали не покладаючи рук.

Настане обтяжений плодами день.

Берег не обтяжений плодами виднівся здалеку.

Зігнувшись бійці мовчки йшли назустріч мокрому вітрові.

Картини видатних майстрів було зібрано в музеї.

Марія стояла на причалі проводжаючи катер очима.

Запитання.

У якому реченні є дієприслівниковий зворот, відокремлений комою?

  У якому реченні є дієприслівниковий зворот, виражений фразеологізмом, через що він не відокремлюється комою?

У якому реченні є дієприкметниковий зворот, який відокремлюється комою?

У якому реченні є дієприкметниковий зворот, який не відокремлюється комою?

У якому реченні є одиночний дієприслівник?

У якому реченні немає і не може бути підмета, бо присудок виражений безособовою формою на - но?

 

Гра «Українські трансформації»

 

Запозичуючи імена з інших мов ,українці неодмінно підпорядковували їх законам рідної мови. Тому чимало  імен іншомовного  походження на українському мовному ґрунті зазнали значних змін, часом буває важко одразу встановити первісну форму імені, для цього треба мати неабиякі знання. Тож гравці й мають позмагатися в умінні встановлювати початкову форму 15 українських імен, за кожну правильну відповідь команда одержує 1 бал.

 

Завдання для першої команди             Завдання для другої команди

Охрім (Єфрем)                                       Остап (Євстафій)

Химка (Єфимія)                                     Мусій  (Мойсей)

Самійло (Самуїл)                                   Горпина (Агрипина)          

Яким (Іоаким)                                        Палажка (Пелагея)

Килина (Аквилина)                               Ярема (Ієремія)

Гапка (Агафія)                                        Уляна (Юліані)

Солоха (Соломонія)                               Стеха (Стефанія)

Мотря (Матрона)                                   Ївга (Євгенія)

Дем’ян (Даміан)                                     Демид (Діомед)

Пилип (Філіпп)                                      Панас (Афанасій)

 

 

Гра «Хто швидше?»

 

Записати 10 слів, у яких більше букв, ніж звуків (наприклад, кінь), або навпаки – більше звуків, ніж букв (наприклад, яр).

Записати по одному слову на кожну літеру алфавіту. Букви И та Ь можуть бути в середині чи кінці слова.

Записати у стовпчик 10 будь-яких літер алфавіту, поставити перед ними і після них по 2 букви, щоб вийшли слова з 5 букв (наприклад, брАма, люБов).

 

Гра-змагання «Хто більше?»

 

За три хвилини записати якнайбільше слів, у яких:

А) усі букви відповідають звукам (наприклад, мир, свобода, хліб);

Б) окремі букви не відповідають звукам (наприклад, червоний, легкий, боротьба);

В) є проривний Г (наприклад, ганок, грунт, ґудзик).

 

Гра «Слова навпаки»

 

Я кашею дуже смачною

Частую усіх залюбки;

 Коли ж прочитать навпаки, -

Вареники ліплять зі мною.

(Рис – сир)

Я родич фігур просторових,

Всі грані у мене – квадрати.

Та варто з кінця прочитати –

Знайдеш мене в лісі, діброві.

(Куб – бук)

Хоч був недавно я водою,

Ніхто не вип’є, не хлюпне,

Долонею не зачерпне;

А прочитай з кінця мене –

І стану я низовиною.

(Лід – діл)

Пахучі кетяги-квітки

Дарую в травні у саду.

А прочитаєш навпаки –

З тобою по гриби піду.

(Бузок – козуб)

Зліва направо – група товарів за якістю;

Справа наліво – канат.

(Сорт – трос).

 

Гра «Сховані слова»

 

Заповнивши клітинки по горизонталі, у другому та п’ятому стовпчиках по вертикалі прочитаєш сховані слова.

 

 

о	б	р	і	з	о	К
п	у	т	і	в	к	А
ш	к	а	т	у	л	А
ц	в	і	р	к	у	Н
ш	и	п	ш	и	н	а

 

Шматок, відрізаний від чогось.

Документ про направлення.

Скринька для зберігання коштовностей.

Комаха, назва якої походить від звуку, що його вона утворює своїми надкрилами.

Колючий кущ, плоди якого багаті на вітамін С.

 

Запитання і завдання

 

Чи однакова кількість звуків у словах ясно-рясно, ящик-лящик, мию-милю? Своє твердження доведіть.

У слові вогкий буква г позначає звук [х]. Наведіть іще кілька таких прикладів.

Чи правильно, що у слові цурається лише один звук [ц], а у слові зважся — один звук [з]?

Поясніть, чому римуються виділені слова у таких рядках:

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

(Леся Українка)

Які слова мають два звуки, а позначаються однією літерою?

 

Запитання-жарти

 

Яке слово складається із семи однакових букв? (Сім’я);

Які сто приголосних можуть припинити рух транспорту, пішоходів? (Стоп);

Є в річці та озері, а у воді немає; є в гарбузі та огірку, а в дині немає. (Звук [р]);

Як перетворити буквосполучення вд, вз, пч, тч у дієслова? — (ве-де, ве-зе, пе-че, те-че);

Який алфавіт містить шість букв? — (Абетка).

 

 

Гра “Хто? Що?”

 

Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, речей, рослин і т.ін. У відповідь учні, сигналізують картками “Хто?” “Що?”

 

Гра “Хто більше?”

 

Клас поділяться на дві команди. Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них - м'який приголосний, відповідають на питання що?. Друга команда добирає такі ж за звуко-складною будовою іменники, але відповідати вони мають на питання хто? (Що ? - ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? - дід, віл, кіт, рись).

 

Гра “Істота чи неістота”

 

На магнітофонній стрічці записані іменники. (Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар).

Учні слухають запис, на кожний іменник сигналізують картками “Хто?” “Що?” або “Істота” “Неістота”.

 

Гра “Хто швидше?”

 

Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5-10 хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу). Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Віднімається по два очка за допущені помилки.

 

Гра “Іменники на одну букву”

 

Учитель пропонує на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). наприклад, на букву р (рука, редиска, річка, реп'ях, рівень, рослина).

Переможцем вважається той, хто протягом визначеного часу (3-5хв.) правильно запише найбільшу кількість таких слів.

 

Гра “Хто це? Що це?”

 

На дошці записані слова: вовк, лисиця, ясень, лев, горобина, дуб.

Назвати хто це? що це?

Які з цих слів є назвами рослин, а які - назвами тварин?

Як називаються слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? Записати подані іменники у дві колонки: у першу - назви рослин, у другу - тварин.

 

Гра “Лото назв”

 

На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.

Для гри можна використовувати такі слова (іменник): акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина.

Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум). 2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд). 3. Колекція засушених рослин. (Гербарій). 4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр). 5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище). 6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас). 7. Лісовий чагарник, на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина). 8. Підземна міська залізниця. (Метро).

Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці

 

Гра “Множина чи однина?”

 

Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників.

Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна.

 

Гра “Один - багато”

 

На дошці запис:

Зимі кінець, якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в ліси, поля ворони, з'явилися шпаки.

Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць.

Які прикметники того, що зима кінчається?

Як називається слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів? Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком:

Один Багато

Горобець Горобці

Найактивніший ряд - переможець.

 

Гра “Хто більше”

 

Учні поділяються на дві команди. Перша команда добирає і записує іменники, які вживаються тільки в однині, друга - тільки в множині (в однині - молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов; в множині - ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі). Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.

 

Гра “Визнач рід іменника”

 

Вчитель демонструє малюнки із зображенням тварин, рослин, людей. У відповідь учні сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “сер. р.”.

 

Гра “Якого роду?”

 

На магнітофонну плівку записані іменники різних родів. Включати запис. Учні у відповідь сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “сер. р.”.

 

Гра “Наш рід”

 

Учні поділяються на три групи: чоловічий, жіночий та середній. Учитель проказує іменники. Кожна група, плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її роду.

За помилку одного з учнів група дістає зауваження. Виграє та група, яка матиме найменше зауваження

 

Гра “Наш відмінок”

 

Учні поділяються на три групи: родовий, знахідний, місцевий або називний, давальний, орудний відмінки. Вчитель визначає іменники і проказує їх у реченнях. Кожна група плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її відмінку.

За помилку одного з гравців група дістає зауваження. Виграє та група, яка має найменше зауважень.

 

Гра “Якого відмінка”

 

В учнів є картки з першими буквами назви відмінків. Добре, якщо ці картки різнокольорові. Вчитель називає різні відмінки закінчення іменників. Учні картками показують відмінок і називають відповідний іменник.

Якщо закінчення одинакові у двох або трьох відмінків, учасники показують картки з усіма відмінками.

 

Гра “Постав у потрібному відмінку”

 

Окремі іменники в тексті учитель диктує у початковій формі, а учні пишуть їх залежно від зв'язку з іменними словами в реченні.

Наприклад: 1. Пішла луна (гай). 2. Червоніє за (гора) калина.

Учні пишуть слова гай і гора в орудному відмінку.

 

Гра “Відмінковий сполучник”

 

Учитель називає іменник у називному відмінку і викликає учня, який повинен сказати іменник у родовому відмінку тієї ж відміни. Другий викликаний учень називає іменник цієї ж відміни у давальному відмінку і т.д. Виграє той, хто матиме найменше помилок

 

Гра “Який? Яка? Яке?”

 

Вчитель називає слово, яке відповідає на питання хто? або що? Гравці записують і добирають до нього та записують слова, які є назвами ознак, відповідають на питання який? яка? яке?

Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений… скільки слів запише гравець - стільки дістає очок. Знімається по два очка за не правильну відповідь.

 

Гра “Хто більше?”

 

Дається завдання дібрати якнайбільше прикметників, які відповідають на питання який? і в корені слова мають ненаголошений голосний (е) чи (и), який перевіряється наголосом. Перший варіант добирається слова з ненаголошеними (е), а другий з ненаголошеними (и). (Медовий, веселий, весняний, зелений, високий, широкий, глибокий).

 

Гра “Заборонені прикметники”

 

Учитель диктує речення. Речення, в яких є прикметники на означення кольору писати не можна.

Виграє той, хто правильно виконає завдання. Для цієї вправи можна використовувати такі речення.

1. Ви знаєте, як тиша пестить у місячні веселі ночі? 2. Ви знаєте, як сплять старі гаї? 3. Як упав же він з коня та й на білий сніг. 4. На призьбі дід старий - як сон. 5. Мій травень золотий, зелений травню! Мій травню голосний - на всі дороги!

 

Гра “Наш рід”

 

Учитель включає магнітофонний запис зі словосполученнями іменника з прикметником. У відповідь сигналізує той ряд, який має відповідні картонки: “чол.р.”, “жін.р.”, “серед.р.”.

 

Гра “З іменників - прикметники”

 

На дошці записано 10 іменників.

Завдання: утворити і записати від кожного іменника прикметники чоловічого, жіночого і середнього роду.

Учитель через визначений час перевіряє виконання. За кожен правильно утворений прикметник зараховується по одному очку. За допущену помилку знімається два очка.

Матеріал для вчителя:

Дуб (дубовий, дубова, дубове); холод (холодний, холодна, холодне); сонце (сонячний, сонячна, сонячне); мороз (морозний, морозна, морозне); розум (розумний, розумна, розумне); вітер (вітряний, вітряна, вітряне); щастя (щасливий, щаслива, щасливе); дощ (дощовий, дощова, дощове); літо (літній, літня, літнє); сніг (сніговий, снігова снігове).

 

Гра “Якого роду прикметники?”

 

Учитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують, якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду (“Ч”, “Ж”, “С”).

Для гри можна використовувати такі словосполучення: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень.

Виграє той, хто найменше помилятиметься

 

Гра “Визнач число”

 

На магнітофонну стрічку записані словосполучення іменників з прикметниками в однині і множині. Включаються запис, у відповідь учні сигналізують картками з написами “однина” і “множина”.

 

Гра “Хто швидше перетворить однину в множину”

 

На дошці написано 10 прикметників з іменниками в однині. Треба написати в множині лише прикметники та іменники чоловічого роду.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

Матеріал для вчителя:

Темна ніч, круглий місяць, велике вікно, зимовий ранок, запальне сіно, голосний дзвоник, класна кімната, рясний дощ.

 

Гра “Що робити?”

Учитель називає слово, яке відповідає на питання хто?, учні запитують його, а потім самостійно добирають і записують слова, які відповідають на питання що робити? і т.д..

Скільки слів запише учень, стільки дістає очок.

Знімається два очка за кожну помилку.

 

Гра “Напиши п'ять прикладів з двома дієсловами”

 

Учитель пропонує написати п'ять прикладів в яких має бути два дієслова.

1. Краще не обіцяти, як слова не здержиш. 2. Книжка вчить як на світі жити. 3. Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає. 4. Хто з правдою зріднився, той грому не боїться

 

Гра “Наш не наш час”

 

Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує речення чи пише їх на дошці. Коли у реченні, наприклад, є дієслова минулого часу, то учні з групи минулого часу піднімають руки, а решта учнів каже: “Не наш час”. Коли у речення є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи.

Виграє та група, учні якої найменше помилок.

 

Гра “Яка дієвідміна”

 

Вчитель називає дієслова, учні на пальцях показують до якої відміни належать ці слова.

Виграє той, хто найменше помилиться.

 

Гра “Яка особа”

 

Вчитель проказує речення, в яких є дієслова. Учні, почувши дієслова, на пальцях чи цифрами, написаними на картках, показують якої вони особи. Виграє той, хто жодного разу не помилиться. Для гри можна використовувати такі речення:

1. Спіють груші по садах, відлітать зібрався птах. 2. Бачить - не бачить, чути - не чує, мовчки говорить, добре мудрує. 3. Ми дружимо з книжкою. 4. Гарно ти співаєш! 5. Вранці взимку пташка тремтіла, а до неї друга ж прилетіла. 6. Не співаю я бо поточків і земної травиці ожидаю.

 

Гра “Хто швидше”

 

Учитель пише на дошці дієслова в неозначеній формі. Учні повинні списати їх, визначити дієвідміну кожного дієслова і дібрати до кожного антонім. Виграє той, хто першим виконає правильно завдання.

Слова для гри: шити (пороти), падати (вставати), заборонити (дозволити), знайти (загубити), любити (ненавидіти).

 

Гра “Спіймай займенник”

 

Учитель проказує речення. Учні, почувши займенник, плескають у долоні. Виграє той, найменше помиляється.

Для гри можна використати такі речення: 1. Приколю свою картинку над столом у мами я. 2. Ми для тебе із татом подарунок шукаєм весь день. 3. Ти ж бо гідна дарунку такого, що лиш в казці бува золотим. 4. Ми сміливі, ми правдиві. 5. Пішов йому десятий рік, він працювати добре звик. 6. Якщо в мене є цукерка, пів цукерки другу дам.

 

Гра “Угадай займенник”

 

На дошці написано речення з пропущеними в них займенниками. Учні списують ці речення, вставляючи займенник. Виграє той, хто першим виконає завдання. Для гри можна використати такі речення: 1. … люблю свою Україну. 2. … любить читати книжки. 3. … завжди говоримо правду. 4. … змагаються за честь своєї школи.

 

Гра “Хто найшвидше напише три займенники з двома е” ?

 

Учитель пропонує написати три займенники, щоб у кожного з них було по два е, наприклад: мене, тебе, себе. Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

 

Гра “Хто найшвидше напише три займенники з ьо, йо”?

Учитель пропонує написати три займенники, щоб у кожному з них були ьо чи йо, наприклад: ньому, його, йому.

Виграє той, хто найшвидше правильно виконає завдання.

 

Гра “Що це за займенник”?

 

1. Назвіть займенник І особи однини, який вказує на особу, яка сама про себе говорить.

2. Назвіть займенник ІІІ особи однини чоловічого роду, який вказує на особу або предмет, про яких розповідають.

 3. Назвіть займенник ІІ особи множини, який вказує на осіб, до яких ми звертаємося.

4. Назвіть займенник, який вказує на особу, до якої ми звертаємося.

 

Гра “Спіймай прислівник”

 

Учитель проказує речення. Учні, почувши прислівник, плескають у долоні. Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використати такі речення:

Сьогодні чудова погода. 2. Тихо, тихо Дунай воду несе. 3. Вдома вчи уроки пильно, ранком вчасно йди до школи, точним будь і акуратним, не затримуйся ніколи. 4. Був коваль. І удень і вночі він кував дивовижні ключі.

 

Гра “Хто швидше”?

 

Учитель пропонує написати п'ять прислівників, що відповідають на питання як? і п'ять прислівників, що відповідають на питання коли?

Наприклад: бадьоро, весело, сумно, смішно, уважно; восени, влітку, взимку, навесні, вранці.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

 

Гра “Допиши прислівник, протилежний за значенням.”

 

Учитель пише на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато, сьогодні-завтра.

Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.

 

Гра “Лото прислівник”

 

Учні одержують картки, на кожній з яких написано три речення з пропущеним прислівником. Ці прислівники написані на окремих картках, які тримає вчитель і записує з ним речення.На картках можуть бути такі речення:

Посідали діти на траві (навколо) вогнища. (Зненацька) прилетів вологий вітер. Пострибав горобець (навпростець). 2. (Невдовзі) в стелі підземелля одчинився люк. (Нишком) вибрався він з-під листя. (Багато) шкідливих комах винищують шпаки. 3. Пив тигр (повільно), певний у своїй силі й могутності. Назбирали ми їх (чимало). Я (швиденько) опустився снопові на спину.

 

Гра “Спіймай прийменник”

 

Учитель показує речення з прийменниками. Учні сплеском у долоні ловлять прийменники. Для гри можна використати такі речення:

У лісі під ялинкою жив заєць із зайчихою.

В повітря піднявся літак.

А я у гай ходила по квітку ось таку.

Стоять під білими снігами сосни.

Засиніли проліски у ліску.

 

Гра “Встав прийменник”

 

Усі одержують картки, на яких написано слова, а також набір прийменників. До кожного слова, треба добрати та поставити відповідні прийменники.

Слова на картках і прийменники до них можуть бути такі:

(на) полі, на (дереві), у (лісі), у (виямках), під (хатою), під (ліжком).

 

Гра «Змійка»

Кожний член групи по черзі виходить до дошки, записує по одному словниковому слову і підкреслює орфограму в ньому. Записи можна робити не тільки на дошці, а й на аркуші паперу. Тоді учень, який записав слово, передає папір однокласникові.

 

Гра «Така цікава буква»

 

Школярі пригадують і записують якомога більше слів, до складу яких входять дві однакові букви.

Зразок.

Загадка, парасолька,

Україна, українська.

Годинник, корисний.

Лелека, посередині тощо.

 

Гра «Буква до букви»

 

Гру  проводять, використовуючи картки літер розрізної абетки. Грають парами. За допомогою лічилочки вибирають учня, який буде починати гру: класти на парту на свій розсуд картку з написаною на ній буквою. Другий учень додає ще одну картку так, щоб вийшло слово. Настає черга першого учня. Він може прикладати свою картку з лівої, правої сторін або взагалі вставляти картку між картками, що вже лежать на парті. Таким чином, гравці по черзі додають одну картку, намагаючись скласти словникове слово.

Виграє школяр, який першим побудує слово. Якщо гра проводиться декілька разів, бали (які нараховуються за кількістю карток у побудованому словниковому слові) записують на окремому папері.

У такому разі виграє першокласник, який набере найбільшу кількість балів. 

 

Гра «Словограй»

 

Гра має на меті розвиток орфографічної пильності дітей. Учитель готує декілька наборів карток, які складає у конверти. На картках написані словникові слова. Деякі слова навмисно написані неправильно. Діти працюють у малих групах. Серед запропонованих учителем карток, школярі вибирають тільки ті, на яких словникові слова записані правильно. Один із членів групи називає слова, які вибрано, та пояснює контрольні моменти в них.

Матеріал для гри.

1. Корисний, Украйна, ґудзик, олівец, цукор. (Корисний, Україна, ґудзик, олівець, цукор).

2. Українска, цукерка, якор, в літку, бобуся. (Українська, цукерка, якір, влітку, бабуся).

3. Порасолька, папір, годиник, лилека, бджола. (Парасолька, папір, годинник, лелека, бджола). 

 

«Ігри Діда-Буквоїда»

 

Допомагає не тільки розвинути у дітей увагу, орфографічну зіркість, а й привчає працювати з орфографічним словником. Учитель готує набори карток у конвертах. Колектив учнів класу об'єднують у малі групи по чотири школяра у кожній. Діти намагаються відгадати слова за приголосними, або за голосними, перевіряють правильність їхнього написання за орфографічним словником і записують слова у зошити.

 

Гра «Вилучи зайву літеру»

 

Один школяр пригадує словникові слова і записує їх у стовпчик, використовуючи зайві літери. Другий - закреслює олівцем літери, які він вважає зайвими, та перевіряє правильність записаних слів за орфографічним словником. Ось варіанти таких слів:

Вурлиця - вулиця,

зайєць - заєць,

килдим - килим,

ме-торо - метро,

дознака - ознака,

ясень - ясен.

 

Гра «Чарівник»

 

Педагог каже: «Зараз ви всі - чарівники. Вам треба «оживити» предмети - утворити від іменника, який відповідає на питання «що?» спільнокореневе слово - іменник, який відповідає на питання «хто?».

Наприклад:

Банк - банкір,

бібліотека - бібліотекар,

Київ - киянин,

комбайн - комбайнер,

космос - космонавт,

навчання - учитель.

 

Гра «Хто (що) заховалося?»

 

Матеріал для ігор «Хто (що) заховалося?»

1.Стрімкий, залізний, точний... (годинник).

2.Працьовитий, рідний, старенький... (дідусь).

3.Новий, цікавий, словниковий... (диктант).

4.Хижий, маленький, сірий, безхвостий, колючий... (їжак).

5.Легкий, дерев'яний, кольоровий... (олівець).

6.Перший, вихований, мудрий... (учитель).

7.Коричнева, солодка, шоколадна... (цукерка).

Список використаної літератури:

 

1. Арсірій А. Відмінюємо прикметники ... граючись// Урок української. - 2000. - №3. - С. 14-18.

2. Арсірій А. Гра зі словом-дієсловом// Урок української. - 2000. - №9. - С. 11-12.

3. Арсірій А. Прислівник у лінгвістичних іграх// Урок української. - 2000. - №1. - С. 5-7.

4. Артемова Л.В. Вчися граючись. - К.: Знання, 2000. - 257 с.

5. Бадер В. Розвиток мовлення під час роботи над реченням// Урок української. - 2001. - № 6. –

6. Біляєв О.М. Концепція інтенсивного навчання мови// УМЛШ. - 2001. - №6. - С. 26-30.

7. Бондаренко А.К. Дидактические игры в школе. - М.: Наука, 2001. - 201 с.