Лінійка до Тижня математики "Каверзи нескінченності"

Лінійка-відкриття Тижня математики

«Каверзи нескінченності»

Ведучий. Сьогодні світ належить тим, хто знає і любить математику, тож радо вітаю вас, майбутні власники великих корпорацій!

Ведуча. Стів Джобс, Білл Гейтс, Джордж Сорос – ці люди розпочинали свій шлях до вершини з перших успіхів і навіть невдач у математиці. Майбутнє людства за творцями новітніх технологій, які сьогодні починають свої перші кроки в математиці з квадратного рівняння чи теореми Піфагора.

Ведучий. Цей тиждень буде присвячений цариці наук – математиці й ми раді вітати вас на його відкритті. Запрошуємо у цікаву подорож на математичному всюдиході до чарівної країни – математики. Протягом тижня ми будемо мандрувати її нескінченними просторами, знайомитись з її великими вміннями і надбаннями. Вирушаймо ж в дорогу! Тиждень математики оголошується відкритим.

Блез Паскаль говорив, що «предмет математики настільки серьйозний, що корисно не нехтувати нагодою зробити його трохи цікавішим».

1-й ведучий.

Важко уявити собі життя людей без математики — у цьому не допоможе навіть найсміливіша фантазія.

2-й ведучий.

Якось в одній країні організували конкурс на кращий твір «Як би людина жила без математики?».

1-й ведучий.

Ну і що?

2-й ведучий.

За кращий твір обіцяли дуже велику винагороду.

1-й ведучий.

Хто ж її одержав?

2-й ведучий.

Уяви собі, що ніхто. На конкурс не було подано жодної роботи: навіть найталановитіші фантасти не змогли уявити, як можна жити без математики.

1-й ведучий.

Так, історія цього конкурсу ще раз переконує нас, що життя без математики не можливе.

2-й ведучий.

Люди живуть і працюють.

1-й ведучий.

Відкривають таємниці атома.

2-й ведучий.

Літають у космос, спускаються на дно океанів та в глибини Землі.

1-й ведучий.

І завжди їм допомагає математика.

2-й ведучий.

Але цього тижня ми говоритимемо не про місце математики в житті людини...

2-й ведучий

...а покажемо, якою цікавою і захоплюючою може бути ця наука.

Учень 1

А мені математика — мука,

В ній немає живої краси,

Це важка, нецікава наука —

В ній лиш символи й формул «ліси».

1-й ведучий.

З тим, що математика — наука нелегка, погодитися можна. Але той, хто розуміє математику, ніколи не розгубиться в «лісі» формул і символів.

Думка

Сиджу на уроці і думку гадаю:

Чого геометрію цю я вивчаю?

Трикутники, кола, квадрати й кути,

Навіщо, навіщо явились мені?

 Сиджу на уроці - квадрати малюю

і тихо про себе хвилини рахую,

Коли вже настане та бажана мить

І довго чеканний дзвінок продзвенить?

 Аж раптом я чую голос знайомий

Який нам, усім, теорему доводить.

Напружуюсь я і до слів прислухаюсь.

О, Боже, нарешті і я надихаюсь.

 Рівні кути, паралельні прямі,

Стає геометрія ближча мені.

І сонце на небі стало тепліше

Й повітря навколо для мене чистіше.

 Іду я додому - в портфелі десятка

І та геометрія вже не загадка!

Думка 2

Дивлюся на підручник і ледь не ридаю:

Чому розв'язання задачі не знаю?

Чому мені, Боже, таланту не дав?

Я б школу закінчив і генієм став.

Коли б мені розуму, вміння і хисту

Медаль золоту я б отримав із блиском,

Отримав престижну в Європі освіту:

Свою корпорацію зміг би створити.

Але математика любить упертих

Тих, чию волю роками не стерти,

Тому не зважаю на біль я поразок:

Москву! І ту збудували не зразу!

Ведучий 1. Ми хочемо запросити справжніх прихильників математики – бізнесмена Петра, закоханого в Галю та мудру Галю, закохану в математику.

ШЛЮБНИЙ  КОНТРАКТ

Петро: Здоровенькі були, школярі!

Я чув, що у вас  сьогодні свято.

Можна до вас у гості?

Дякую. Мене звати Петро.

Ось яка історія зі мною вийшла.

Я теж  колись був такий малий,  як ви, та вчився у школі…

І була у нашому класі дівчина Галя…

А якою красунею вона була!

Очі – карі, брови – ниточками, малинові  губи, коса – до пояса.

Закохався я у неї до безтями.

Галя уважно слухала на уроках.

І я теж уважно …  дивився на Галю.

Ледь дочекавшись закінчення школи,

Я запропонував Галі свою руку і серце.

Галя відповіла мені взаємністю.

Я ж бо був козаком, нівроку.

І, як дівчина сучасна, вона уклала шлюбний контракт.

НУ…,  щоб всю домашню роботу поділити навпіл.

За шлюбним контрактом одну половину денної роботи 

Я маю виконувати до обіду, а другу половину денної роботи

Я маю виконувати після обіду, а моя Галя – решту роботи.

Хлопці, як ви вважаєте, такі умови шлюбного контракту хороші?

О!..  Ви, напевне, теж в мою Галю закохані.

Я теж так вважав…  І, що ви думаєте?

Я тепер за тим контрактом перу, борщі варю, вареники ліплю,

По господарці пораюсь…  І так цілий день, і кожного дня.

А Галя  - відпочиває і до обіду, і після.

Правда, серце у неї добре.  Сама фарбується, чепуриться,

А інколи і самостійно їсть, що не по контракту.

Галя:

Ось де він! Я тебе скрізь шукаю.

Петю, чого ти так розбазікався?

У тебе, що роботи немає?  Швиденько додому.

Я ж бо спішу з дівчатами на свято.

Петро:  (до Галі)

- Не нервуй, люба Галю, я вже біжу.

(До глядачів)

Дякую,  що ви  мене вислухали,

Але , даруйте, мушу вже бігти.

Бо у цьому клятому  шлюбному контракті

Ще про якісь штрафи та відсотки пише.

Бо ж коли ми на уроках математики вчили відсотки –

Я дивився на свою Галю.

Моя вам порада.

Слухайте уважно на уроках, або ж шукайте адвоката,

Незакоханого в мою Галю

Я Знайко. Я прийшов до вас зі своїм другом Незнайком, щоб ви його переконали в тому, що треба вивчати математику, бо він нізащо цього робити не хоче.

Незнайко. А навіщо вона мені? Без цих знань можна і обійтися.

1. Незнайку, а спробуй дати відповіді на такі питання:

Скільки ніг у карася?

Незнайко. Та, звісно, що дві, бо у мене їх також дві.

Що ти, Незнайку, у карася ніг зовісім немає.

А скажи, шановний Незнайку, скільки крил у поросяти?

Незнайко. У пташки два крила, а у поросяти чотири. Так швидше і вище можна злетіти.

Знову помиляєшся. У поросят ноги, а не крила.

Тоді може скажеш скільки лап у індика?

Незнайко. Мабуть дві.

Знову неправильна відповідь.

Знайко. Бачиш, Незнайку, весь час ти помилявся. А все тому, що не вчиш математику. Незнайку, то ти переконався, що математичні знання дуже всiм необхідні.

Незнайко. Не дуже я й переконався, бо на всi запитання відповідав сам. А чи правильно, чи ні, яка різниця.

1. Жартуєш. Послухай:

Розв’язав Петрусь задачу,

Тільки мінуса не бачив.

Ось і сталось, що лимон,

Важить майже вісім тон.

2. А ось іще:

Біля дошки він стояв

І придумав чудо –

В теоремі прирівняв

До квадрата куба.

Знайко. Ну що, друже, переконався, що треба вчити математику.

Незнайко. Тепер переконався. Обiцяю, що теж буду i вчити. Я буду старатися.

А ще хочу вам нагадати слова англійського математика Джеймса Сільвестра: „Математика – не книга вміщена в обкладинку і скріплена мідними застібками, зміст якої потребує лише терпіння, щоб ритися в ній; не шахта, скарбами якої можна оволодівати довго, але в якій лише обмежена кількість рудоносних жил і жилок; не земля, родючість якої може бути виснажена одержанням кількох врожаїв підряд, не континент або океан, простори яких можна зобразити на карті і визначити їх контури, - вона безмежна як простір, що його вона вважає дуже обмеженим для своїх прагнень, її можливості так само необмежені, як світи, що вічно скупчуються і множаться під уважним поглядом астронома...”.

Тож бажаю вам успіхів!