Література рідного краю. Філософія життя за творчістю Володимира Даника

 

Тема: Література рідного краю. Філософія життя за творчістю Володимира Даника

Мета: ознайомити учнів з творчістю черкаського поета, гумориста Володимира Даника, заглибитися у зміст творів; відчути їх своєю душею; допомогти зрозуміти своєрідність його творчості; проаналізувати основні поетичні збірки автора; вдосконалювати навички виразного читання творів; розвивати та формувати творче самостійне мислення та мовлення учнів; активізувати пізнавальну діяльність учнів; виховувати духовність, порядність, доброту, милосердя, людяність, почуття національної гордості й гідності, любов до рідного краю, до свого народу, до рідного слова; спонукати замислитися над вибором життєвого шляху.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань; урок-екскурсія

КМЗ: Біблія, портрет В. Даника, виставка його книг, виставка творів письменників рідного краю, тлумачний словник, презентації.

Методи, форми навчання: бесіда, робота в парах, «обери позицію», «прес», «усне малювання». «мікрофон», «очікування», «мозкова атака»; «лінгвістичний експеримент», усний журнал.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, зарубіжна література.

Епіграфи:                                                            Сонце сходить не тільки в небі,

Сонце сходить у нас самих…

Р. Дідула

 

                                                                                                                                                      Література кожного народу – це  найкраще дзеркало його життя…                                                                                                                                   І. Франко

Проблемне запитання: у чому полягає сенс життя людини?

Словничок: ерудиція, духовність, мораль, сенс, художній образ, ліричний герой.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Сьогоднішню розмову з вами я б хотіла почати словами великого нашого пророка Т. Шевченка:

Один у одного питає;

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаємо

І не дознавшись, умираєм

І покидаємо діла…

Дійсно, кожен з нас рано чи пізно питає себе: «Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина?» Запитання досить нелегкі. І не завжди людина знаходить на них відповідь. Оточуючі ж оцінюють нас за вчинками.

 

 

 

    Як розпізнати зло? Чому воно існує? Як з ним боротися? В усі часи осмислити це прагнули філософи і вчені, поети й прозаїки. Про це йдеться в Біблії, в усній народній творчості. Та, на жаль, тільки в казках добро

перемагає зло,  а в житті – навпаки. То хто ж у цьому винен? В чому причина? У злих силах космосу чи в людині? Літературознавець

В. Пахаренко в книзі «Незбагнений апостол» пише: «Зло існує для того, щоб людина ставала людиною, переборюючи його, щоб могла усвідомити й робити добро».

     Людина і Вічність. Людина і суспільство. Саме ці питання завжди цікавили письменників і філософів. Людина – це піщинка у Всесвіті, але й цілий світ з болями, печалями, радощами, надіями.

     Кожен з нас шукає свій шлях у житті, кожен із нас інколи почуває себе самотнім в океані людей або ж, навпаки, шукає самотності, щоб наодинці із собою замислитись над своїм життям, своїми проблемами, своїм призначенням у цьому світі, що він має зробити, щоб залишити слід у житті.      Тож поміркуймо, друзі, і ми над важливими проблемами нашого життя. А дороговказом, маяком для нас хай стануть твори нашого земляка-поета, які допоможуть вам знайти своє місце у цьому світі.

ІІІ. Актуалізація навчального матеріалу

Робота в парах

(Учні повинні були записати у дві колонки поняття, які роблять життя красивим і потворним)

Наприклад:

Доброта                              Підлість

 

Справедливість                  Боягузтво

Чесність                              Жорстокість

Сміливість                          Ненависть

Любов                                 Зрада

Повага                                 Зневага

Взаєморозуміння                Непорядність

Скромність                          Брехня

Справедливість                   Байдужість

(Учні зачитують слова, які вони дібрали в парі. Доповнюють відповіді попередніх пар новими).

Лінгвістичний експеримент «Позмагаймося з поетом»

(Учні повинні були записати строфи з поезій, добираючи замість пропущених слів найбільш вдалі)

Вода безкрая, вода ….,

Що може штормом скипіти …!

Найбільша хвиля – крилаті …

Це б тільки крилам отим …!   (В. Даник)

Підказка: прозора, люто, гори,  змахнути.

ІV. Активізація навчально-пізнавальної діяльності

«Обери позицію»

* Що є життя для людини?

     Ми уявляємо життя по – різному. Для когось це – величезний океан (можна заблукати чи втопитися, а можна впевнено йти своїм курсом).

 

 

    Для когось життя  - це театр (і можна зіграти вдало свою роль, а можна  провалити її). Пам’ятаєте, у Шекспіра: «Жизнь – театр, и люди в нём – актёры» або у Г. Сковороди: «Світ подібен до театру, щоб грати в ньому успішно, беріть ролі за здібностями».

    Для когось життя – це зоряне небо, а люди зірки: «Людина доки людина, доки живе в ній пам'ять. Людина сама вибирає: бути зорею чи ні».

    У романі «Тисячолітній Миколай» П. Загребельний писав: «Нам тільки здається, ніби ми живемо мало, ніби життя коротке і нещасне, насправді ж ми живемо вічно, а тому повинні завжди нести з собою почуття провини і відповідальності за все, що діється навколо нас.

    Заглянути в духовний світ нації, задуматися над сутністю свого існування спонукають нас твори письменників рідного краю.

Бесіда

* Чи часто вам доводиться боротися зі своїми сумнівами? Хто перемагає у цій боротьбі?

* Як ви вважаєте, чи добре, що людині притаманно сумніватися, помилятися?

* Чого найбільше боїтеся ви в своєму житті? Як намагаєтесь перебороти страх і чи намагаєтесь це зробити?

    Нелегкий і часом жорстокий час щодня випробує нас на міцність характеру, на здоровий глузд, на розум, на інтелект, на життя.

    Здається, саме про цей час сказав Олесь Бердник: «Суцільне кільце страху оточило людей – від народження до смерті. Страх зубожіння, страх втратити багатство, страх, що тебе не полюблять, страх, що тебе розлюблять, страх,

 

що ти залишишся безславним, страх, що ти втратиш славу, страх перед розлукою, стражданням, перед богами, смертю, і нарешті най ганебніший із страхів – страх вічної самотини душі серед неосяжного світу, страх

відірваності людини від інших людей, від безмірного океану буття. Мета людини – розкриття невичерпних глибин власного духу й серця, вічна й

прекрасна пісня любові та миру, розмаїтим вияв радощів буття. Кожна людина – дзеркало Вічності, це сама Вічність».

• Слово вчителя

    На боротьбу з різними страхами в нас часом іде все життя, і не завжди ми виходимо переможцями. Бо в нас самих протистоять, борються добро і зло, людяність і хижість, любов і ненависть. І, на жаль, злого, егоїстичного у нас часто більше, ніж доброго. А доброту треба виховувати, треба навчатися любити ближнього, допомагати людям.

V. Оголошення теми, мети та завдань уроку

VІ. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

• Розповідь учителя

     Черкащина – перлина і яскрава квітка в пишному бутоні України, один з найчарівніших її куточків, земля Тараса Шевченка і Богдана Хмельницького. Істини письменників рідного краю, які вони щедро звіряють нам у своїх збірках, багатьом виявляться близькими, допомагають подолати все нові й нові життєві випробування по дорозі до самого себе, до Бога. Серед  великого розмаїття талановитих письменників є такі імена, як: Василь Симоненко, якому в цьому році виповнилося 80 років від дня народження, Ігор Забудський, Леонід Даценко, Іван Дубінін, Сергій Руднєв, Людмила

 

 

Тараненко, Катерина Калитко  та ім’я поета–лірика, поета-гумориста,  прозаїка-фантаста, автора і виконавця власних пісень - Володимира Даника.

• Сторінка 1 усного журналу

Виступ учня-біографа

     Володимир Олексійович Даник народився 5 березня 1957 році в смт Лисянці Черкаської області, але більша частина життя письменника пов’язана з Черкасами, де він проживає з 1961 року. Тут майбутній поет здобув середню освіту, закінчивши школу № 10 міста Черкаси із золотою медаллю. Далі навчався у Рязанському радіотехнічному інституті, став інженером і, повернувшись до Черкас, працював інженером у науково-дослідному інституті «Акорд». З 1993 року пов’язав свою наукову та викладацьку діяльність з Черкаським державним технологічним університетом.
      Нині викладач цього вузу і автор слів гімну ЧДТУ, що не раз виконувався під час різноманітних заходів, що проводились у навчальному закладі.

• Сторінка 2 усного журналу

Виступ учня-літературознавця

    1984 року став лауреатом конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом “Перець” та Міністерством культури України.
    1987 року став лауреатом поетичного конкурсу, що проводився журналом “Українська культура”. 
     1992 року став лауреатом першого Всеукраїнського фестивалю-конкурсу гумору, що проходив у Києві. Володимир Даник - лауреат ряду обласних конкурсів на кращу пісню.
     1994 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу “Гранослов”. Твори друкувалися в обласній та всеукраїнській пресі, у журналах “Вітчизна”, “Київ”, ”Україна”, “Наука та суспільство”, альманахах

“Холодний яр”, “Спадщина”, у випусках “Антології сучасної новелістики та лірики”.

     Протягом 1991-2001 років були видані ліричні збірки В. Даника: «Шевченків край у пісні і в серці», «Хай розкаже гітара», «В звуках я хочу с природой слиться», «Черкащина – це серце України», «Квітни, моя Україно», «Там, де сивий Дніпро котить хвилі свої», «В мого міста козацьке ім’я», «Іду вклонитися Тарасу», а також п’ять гуморо-сатиричних. Крім того, вийшла у світ прозова збірка “Дорога до Марса”.
    1996 року прийнято в члени Національної спілки письменників України.
    1998 року вийшла у світ книга пісень композиторів Черкащини на слова Володимира Даника “Ми з Шевченкового краю”.

     На вірші Володимира Даника написано більше трьохсот пісень композиторами Черкащини та України. Пісні виконувались народними артистами і звучали по обласному та українському радіо.

     У 2006 році побачила світ шістнадцята книга Володимира Даника “У Черкасах – сміються!”, де представлений гумор у якнайширшому розмаїтті жанрів – прозові усмішки та фантастичні оповідання, віршовані гуморески і бувальщини, байки, іронічні сонети, жартівливі пісні, пародії, дружні присвяти.

     В останній час письменником було опубліковано кілька статей літературознавчого плану про творчість черкаських письменників, серед яких

виділяється стаття про гумористичну спадщину Василя Симоненка.
       У 2007 році вийшов у світ двотомник “Письменники Черкащини”, де досить таки об’ємно представлені вірші, усмішки, пісні, проза В. Даника.
* Ключові мотиви творчості Володимира Даника

* Аналіз поетичної збірки «Шевченків край у пісні й в серці»

* Слово вчителя

    Кожній людині дорога та земля, де вона народилася, край, у якому вона живе. Краса рідного Шевченкового краю, Черкащина і її люди – головна тема збірки В. Даника «Шевченків край у пісні і в серці». Передмову до збірки написав сам автор. У ній говориться: «Близький і рідний для мене  Шевченків край, місто Черкаси, що гордо височить на правому березі Дніпра-Славути. Тут оселя моїх батьків, школа, де я навчався. Рідному краю, його талановитим і працелюбним людям я і присвячую свою ліричну збірку».

Є в збірці і вірші про кохання, і роздуми над баченим і пережитим. Поет намагається осмислити такий простий і водночас такий незрозумілий світ.

* «Поетичний вернісаж» (виразне читання поезій із збірки)

* Патріотична поезія

(«Черкащино! Зоря моя єдина!», «Кликала мати сина»)

• Інтимна поезія

(«Черкащаночка білява», «Не дівчина – вогонь!», «Іде заплакана Джульєтта», «Чи болем скаламучена душа», «А в тебе очі чорніші ночі»)

• Філософська поезія

(«Хай філософська глибина»)

• Монологи (Монолог поета, монолог часу)

•  

Бесіда

* («Черкащино! Зоря моя єдина!»)

Чому В. Даник повторює ці рядки. Як називається цей художній засіб в літературі?

Чи можна поета назвати патріотом?

Назвіть епітети і порівняння, що  найбільше вам запам’яталися?

(зоря моя єдина, струмочок чистий, краю рідний, пісне тополина, вітри крилаті, світанкові,  широкі ниви, золотисте полум’я пшениці, світлий, сонячний день, струмочок чистий, як струна, Шевченкові слова, як слово батьківське, полум’я пшениці, неначе сонце).

* («Черкащаночка білява», «Не дівчина – вогонь»)

1. Як описує автор дівочу красу?

2. З чим порівнює поет очі дівчини? Який художній засіб використовує ?

(Твої очі – дивоквіти, наче небо, голубі); (Не очі – блискавиці)

3. Назвіть вжиті метафори.

(Серце я не збережу,

І горить воно, співає…); (Ой, вдарив карий грім, Ой, прямо в серце вдарив)

* (Монолог поета, монолог часу)

1. Яке враження на вас справили монологи?

2. Чи вмієте ви цінувати час? Поясніть лексичне значення слова пунктуальність. 3. Які прислів’я та приказки ілюструють такі якості людини, як уміння берегти час, точність?

 

(На годину спізнився, за рік не доженеш. Що нині утече, то завтра не зловиш. Згаяного часу і конем не доженеш. Хто нічого не робить, той ніколи не має часу. Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше).

• Слово вчителя

    Володимир Даник ― поет-гуморист, автор гумористичних збірок «Вічна тема», «Як стати молодим». Ці збірки вийшли коштом автора і в авторській редакції. Байки та гуморески друкувалися в обласній та республіканській пресі, в журналах, звучали по радіо.

Всім відомо, що сміх справа серйозна, а в світі є стільки серйозних речей, що про них можна говорити тільки жартуючи, адже в кожному жарті є доля істини.

Бесіда

Пригадайте, що таке гумореска?

*  Виразне читання гуморесок Володимира Даника

* Усне малювання

Учні усно створюють ілюстрації до прочитаних гуморесок.

Курка на городі

В літній день після обіду,

Взявши кілька тарілок,

Свого сина – непосиду

Мати посила в садок:

„Кісточку бери від сливи

І у землю закопай –

Деревце зросте красиве,

Буде з нього урожай.”

Син скептично усміхався,

Це не до смаку йому.

- Краще я... – за мить озвався, -

Кістку курячу візьму.

Сливи вже набридли. Годі!

Сливи мамо, то не те.

Хай на нашому городі

Курка смажена росте!..

Мавпа винна

В зоопарк прийшов нероба

Здоровий, як брила,

Все дивився, придивлявся

Мовчки до горили.

Придивившись, розгнівався,

Почав дорікати:

- Ну хто тяг тебе до праці,

Мавпо дурнувата?!..

В люди вибитись хотіла

І задерла носа.

Та лежала б під пальмою

І гризла кокоси!

Через тебе і мені

Спокою немає.

                       

 

Всі чіпляються до мене

І кожен питає:

„Чи ти будеш, чоловіче,

Колись совість мати?

То коли ж ти, ледацюго,

Будеш працювати?!..

• Бесіда

Які комічні події зображує В. Даник в своїх творах?

• Робота над описом портрета («Ґронування»)

• Завдання для учнів:
• уважно подивіться на вираз обличчя В. Даника, особливо очей, як дзеркала душі людини. Про що вони говорять?
• які риси характеру відбились у них?

За цими запитаннями учні разом з учителем працюють над створенням усного словесного портрета Володимира Даника.

(мудрість, спокій, врівноваженість…)

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

• «Мікрофон
• Як ви поясните епіграфи до уроку? Учні відповідають на проблемне запитання: у чому полягає сенс життя людини?

 

Сенс

• Те, що відіграє особливу роль, має виняткове значення ; сила її сутність чого-небудь, значення, зміст.
• Мета, основне призначення чого-небудь, кого-небудь.                                                                                                      Учитель

Які асоціації у вас виникають при поєднанні слів «поет і сенс життя»; я пропоную учням назвати власні думки і записую їх на дошці.

• Поет і  сенс життя  (записати посередині дошки, позначити стрілки)

(бути; здатність до самопожертви; служити; творити вірші, гуморески, прозу).

• „Очікування”

• Вияснити, чи є серед учнів ті, хто прийшов на урок з однією думкою, а йде з іншою? Учні обґрунтовують свої очікування, написані в зошитах.

• «Займи позицію»

• Як ви вважаєте, чи потрібні нам поети й гумористи?

 

 

 

• Слово вчителя

Є у В. Даника  такі рядки :

 

Хоч впертості мені не позичати

І хоч доріг немало я стоптав,

Та думав все ― у мене ще початок,

Хоч маю крила   ― я ще не літав.

 

Але, немов набридливих порад,

Боюсь у мить якусь я зрозуміти:

А що, коли  душа ― осінній сад,

В якому ані плоду, ані цвіту.

• «Прес»
• А як ви думаєте: «Чи є цвіт і плоди в саду В. Даника?»
• Тож  давайте жити так, як радить усім своїм читачам В. Даник:

 

В житті буває, наче у бою.

І хай душа до непокори кличе,

Своїй біді та засміятись в вічі,

І не схилити голову свою.

                                                    

 

VІІІ.  Підсумок уроку

* «Мозкова атака»

* Завдання для учнів

    Сформулюйте основну думку нашого уроку (треба бути Людиною; треба творити Добро; жити по совісті, за законами людської моралі).

Вчитель:

    Отже, друзі, ми сьогодні, окреслили «вічні проблеми» людства: людина і світ, добро і зло, сенс людського буття – і спробували знайти свої  відповіді на ці важливі філософські питання. Ким би кожен з вас не став у майбутньому, маєте насамперед зберегти в серці доброту, людяність, повагу до ближнього, до рідного краю. Пам’ятайте, що мати, життя, Батьківщина дається нам всього один раз. Бережіть  і цінуйте їх!

ІХ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш або гумореску Володимира Даника (на вибір).