Літературна композиція "Україна в житті та творчості зарубіжних письменників"

Літературна композиція

«Україна в житті та творчості зарубіжних письменників»

 

Читець.      Дивися, безкрайнєє, синєє небо,

                   Стоїть над землею, неначе шатро.

                   Воно посилає любов нескінченну

                   І щиро дарує надію й добро.

 

Читець.   Хай знає весь світ про казкову країну

                  Де синєє небо та жовті поля.

                  Хай квітне щаслива моя Україна

                  Найкраща, безцінна, любима земля.

 

Ведуча. Україна! Це вона несе на крилах любові душу народу через віки і не меркне у вічності, бо тримає її на землі наша любов.

 

Ведучий. Україна здавна приваблювала до себе митців світового письменництва. Нашій батьківщині присвячували найкращі свої рядки поети різних країн та епох. І всі вони зливаються у дзвінку пісню – пісню любові до нашої землі.

 

Ведуча.   Люблю, Вкраїно, я тебе, як матір син. Ти вічно в пам’яті моїй, в житті моїм нестимеш пісні чарівної весноплин – писав Пауль Целан.                                                                                                                                                                                                                        

Ведучий.  Згадую полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, і охоплює душу сум, що мене там немає. Ці слова належать Райнеру  Рільке.                                                                                                                                                                                                                                                                                       

 Ведуча.  Ось вона горда, як пісня, стоїть переді мною незрівнянною красунею. Дозволь надивитись на тебе, знаменита Україно…                                                                                                                                                                                                                      Р. Рискулов

Ведучий. Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. – писав Дж. Байрон.

 

Ведуча. Австрійський поет Райнер Марія Рільке двічі побував в Україні (1899 рік, 1900 рік). Подорожі Україною пробудили інтерес письменника до історії Київської Русі, а також до козацької доби.

 

Ведучий.  Софіївський собор, Києво-Печерська лавра, собор Святого  Володимира справили на Рільке незабутнє враження.

 

Ведуча. У Києві поет цікавиться українським живописом, захоплюється картинами Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, Миколи Ярошенка, Іллі Рєпіна.

 

Ведучий. В Україні Райнер Рільке написав:

• збірки «Книга годин», «Часослов», «Розповіді про Господа Бога»;
• цикл «Книга про чернече життя»;
• вірші «В оцім селі стоїть останній дім…», «Карл XII, король шведський, мчить по Україні»;

          оповідання «Як старий Тимофій умирав співаючи», «Пісня про Правду».

 У 1902-1904 роках Рільке працював над перекладом «Слова о полку Ігоревім».

 

Ведуча. На Україні він відкрив для себе поезію Т. Г. Шевченка, відвідав могилу поета у Каневі.

 

Ведучий. Райнер Марія Рільке чув багато розповідей про кобзарів, особливо його вразила історія життя Остапа Вересая. Образ відомого українського кобзаря, трагічна доля нашого народу надихнули письменника на створення оповідання «Пісня про Правду».

 

Читець.  Уривок із оповідання «Пісня про Правду».

 

Ведуча. Твори Рільке українською мовою перекладали Микола Зеров, Дмитро Павличко, Микола Бажан, Василь Стус, Юрій Клен, Микола Лукаш, Мойсей Фішбейн,Михайло Орест та інші. Про Рільке й Україну писали Євген-Юлій Пеленський й Олекса Ізарський.

 

 

Ведучий.«Країна розкошів прослалась наді мною –

вгорі - блакить ясна, тут – лиця чарівні,» – так писав про Україну видатний польський поет Адам Міцкевич.

 

Ведуча. Перебуваючи в  Харкові, він  познайомився з П.Гулаком-Артемовським. А у Стеблеві зупинявся в садибі  Головінських.

 

Ведучий. Адам Міцкевич працював в Рішельєвському ліцеї в Одесі.

1925 рік… Міцкевич з Одеси виїжджає в Крим. Природа та історія Криму надихнула поета на створення збірки «Кримські сонети».

 

Читці. «Бахчисарай», «Гробниця Потоцької»

 

Ведуча. Адама Міцкевича причарувала волинська природа, яку він також оспівав у своїй творчості. На матеріалі слов’янської історії та народних легенд була написана балада «Світязь».

 

Ведучий. Українською мовою твори поета перекладали Левко Боровиковський, Михайло Старицький, Іван Франко, пізніше – Микола Бажан, Павло Тичина, Андрій Малишко, Максим Рильський.

 

Ведуча. Адаму Міцкевичу встановлено пам’ятники в багатьох містах України. Пам’ятник у Львові (скульптор  Антон Сулима-Попель, 1905рік) вважають одним з  найкращих не тільки в Україні, а й в усьому світі.

 

Ведучий. Проспер Меріме. Знайомству з життям України письменник завдячує своїм російським друзям – Івану Тургенєву і Сергію Соболевському.

 

Ведуча. Він  написав низку праць про історію українського народу «Українські козаки та їхні останні гетьмани», есе «Богдан Хмельницький».
У 1869 році під впливом досліджень письменника Французький Сенат ухвалив вивчати в школах Франції курс історії України.
Проспер Меріме захоплювався творчістю української письменниці Марка Вовчка. Працював над перекладами «Народних оповідань» на французьку мову.

 

Ведучий.«Прекрасний край, мешканці якого самі не знають, серед якої краси живуть ” – так  писав про Україну французький письменник Оноре де Бальзак.

 

Ведуча. У березні 1850 року в Бердичеві відбулося вінчання Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської.

 

Ведучий .У 1847, 1848, 1850 роках письменник відвідав Київ, який назвав «Північним Римом»: «Ось я і побачив цей Північний Рим, це татарське місто з трьомастами церквами, з багатствами Лаври і Святої Софії, українських степів. Добре поглянути на це ще разок…»

Враження від України, зміни в особистому житті надихнули Бальзака на написання нових творів: роману «Селяни», нарису «Лист про Київ», драми «Мачуха», повісті «Зворотній бік сучасної історії».

 

Ведуча. Твори цього французького письменника українською мовою перекладали Василь Вражливий, Анатоль Перепадя, Михайло Рудницький, Віктор Шовкун, Дмитро Паламарчук, Валер’ян Підмогильний, Єлизавета Старинкевич.

 

Ведучий.«Ніколи не забуду буковинських криниць, цих вічних витоків життя, скрип їхніх ковб звучатиме для мене неземною музикою…» - так писав про Україну Пауль Целан.

 

Ведуча. Літературознавець, дослідник творчості Целана, Петро Рихло пише: «Загадкою було його життя. Загадкою було те, що він став німецькомовним поетом, хоча ріс і навчався в краї, який був заселений переважно українцями…»

 

Ведучий. Пауль Целан – єврейський німецькомовний поет і перекладач.
Народився у Чернівцях 23 листопада 1920 року. Навчався в місцевій народній школі, греко-латинській гімназії, Чернівецькому університеті (вивчав романські мови). Під час Другої світової війни втратив батьків, які загинули у концтаборі.
У 1948 році назавжди покинув Україну. Трагічні події Другої світової війни стали провідною темою творчості Пауля Целана. Головні образи лірики поета – мати та Україна. Найбільш відомий вірш - «Фуга смерті». Поезія присвячена темі Голокосту.

 

 

 

Читець. Чи знає ще хвиля Південного Бугу,

Яку тобі, мамо, чинили наругу?

Чи відають ще вітряки серед поля,

Як серце твоє знемагало від болю?

Чи ж ні осокір, ні верба не спроможні

Розвіять твій сум, твої думи тривожні?

Чи з посохом квітучим ходить ще Бог?

Між пагорбів світлих і темних відрог?

Чи стерпиш, матусю, як в давні роки,

Ці тихі, німецькі, болючі рядки?

 

Ведуча. Твори Пауля Целана на українську мову перекладали Василь Стус, Микола Бажан, Петро Рихло, Мойсей Фішбейн, Марко Білорусець, Леонід Череватенко. У 1992 році Іван Салевич створив пам’ятник Паулю Целану, який було встановлено у Чернівцях.

 

Ведучий. Шолом-Алейхем – єврейський письменник. Народився 18 лютого 1859 року в місті Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький Київської області).              

 Дитячі роки минули у містечку Воронькові Полтавської губернії.

 У 1880-1882рр. працював рабином у Лубнах.

 У 1883-1887рр. жив і працював у Білій Церкві.

 У 1887-1890рр., 1893-1905рр. жив у Києві.

Після пережитого в 1905 році єврейського погрому  емігрував за кордон.

 

Ведуча. Творчість Шолома-Алейхема підняла єврейську літературу на рівень світової. Найбільш відомі твори письменника «Хлопчик Мотл», «Тев’є-молочник», «Пісня над піснями» перекладені багатьма мовами світу.

 

Ведучий. Володимир Короленко народився 15 липня 1853 року в Житомирі. У Рівному навчався в місцевій гімназії. Останні двадцять років провів у Полтаві.

 

Ведуча. Українські мотиви звучать у багатьох творах письменника: «Сліпий музикант», «Судний день», «Історія мого сучасника», «Ліс шумить», «У поганому товаристві», «Без язика».

 

Ведучий. Антон Павлович Чехов писав: «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко».

                       

Ведуча. Величезне враження на Чехова справили поїздки на Полтавщину: «Був я в Лебедині, Гадячі, у Сорочинцях і багатьох прославлених Гоголем місцях. Що за місця! Я напрочуд зачарований».

 

Ведучий. У 1898 році письменник приїхав до Ялти. Побудував там власний будинок.

 

Ведуча. Кримські враження увійшли в оповідання «Довгий язик», «Студент», «Нова дача», повісті «Дама з собачкою», «Душечка», п’єси «Три сестри», «Вишневий сад».

А.Чехов любив подорожувати Україною. Письменник побував у Харківській та Полтавській губерніях, у Львові, на Сумщині та Донеччині.

 

Ведучий. Творами Антона Павловича Чехова захоплювалися Михайло Коцюбинський та Іван Франко. Михайло Грушевський друкував переклади творів письменника в журналі «Літературно-науковий вісник».

 

Ведуча. Антон Чехов захоплювався «Кобзарем» Т.Г. Шевченка, вивчав творчість
І.П. Котляревського, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького. Високо цінував діячів українського театру М. Садовського та М. Заньковецьку.

 

Ведучий. М.В.Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року в селі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Василівка. Навчався в Полтавському училищі, а згодом - у Ніжинській гімназії вищих наук.

 

Ведуча. Микола  Гоголь неодноразово приїздив на Україну. Двічі побував в Одесі. З особливою любов’ю і теплом писав про Київ: «Я захоплююсь заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу  я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу  там легенд, повір’їв , пісень!» Природа України чарувала письменника своєю неповторною красою.

 

Читець. «Чи знаєте ви українську ніч?(із повісті «Травнева ніч, або утоплена»)

 

Ведучий. Усе життя М. В. Гоголя було тісно  пов’язане   з Україною, її історією, традиціями та звичаями, що знайшло свій відбиток у творах письменника: «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», «Тарас Бульба».             

 

Ведуча. Геній російської поезії царською волею був змушений познайомитися з українськими містами.

О.С.Пушкін здійснив 18 поїздок Україною, побував у 124 населених пунктах Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської, Київської та Волинської губерній.

Святі місця Києва, історичне минуле нашого народу надихнули його на створення поеми «Полтава».

 

Ведучий. Час південного заслання став продуктивним періодом для Олександра Сергійовича. Поет написав чимало віршів, баладу «Пісня про віщого Олега», поеми «Кавказький бранець», «Брати-розбійники». Було розпочато поему «Цигани», роман у віршах «Євгеній Онєгін», завершено поеми «Руслан і Людмила», «Бахчисарайський фонтан».

 

 

 

Ти українськими шляхами

Проходив тут у давнину

Стрічаючись із кобзарями,

Ти слухав пісню їх сумну –

Про Запоріжжя й Морозенка,

І про Хмельницького похід,

Про трьох братів і бідну неньку,

І про безкрає море бід…

Так написав про враження Олександра Пушкіна від перебування на українській землі Микола Терещенко.

 

Ведуча. Дружина письменника Наталія Гончарова була правнучкою українського гетьмана Петра Дорошенка.

 

Ведучий. О.С.Пушкін був у дружніх стосунках з Миколою Маркевичем, Орестом Сомовим, Михайлом Максимовичем, Дмитром Бантишем-Каменським, підтримував М. В. Гоголя.

 

Ведуча. «А ви знаєте, в мене ж є українська кров. Мій батько – родом з козацької старшини. Народилася в Одесі, в Києві закінчила гімназію. Там зустрілася з українською мовою, але зустріч була поверхова» - писала  Анна Ахматова.

 Вона  народилася 11червня 1889 року під Одесою. Особливе місце в житті поетеси займає Київ. Вперше до Києва Анна приїхала  п’ятирічною дівчинкою.

З 1906 року навчалася у Фундуклеївській гімназії, а з 1908 року – на юридичному відділенні Київських вищих жіночих курсів.

25 квітня 1910 року Анна Ахматова та Микола Гумільов вінчалися в Микільській церкві на тодішній околиці Києва.

 

Читець. І київськім храмі премудрості Бога

Поклялась я тобі край святого стола,

Що буде моєю твоя дорога

Куди б вона не вела.

Все те почули янголи злотні

І в білій труні Ярослав.

Як голуби, в’ються слова незворотні,

Що їх мені бог послав.

Коли мені тяжко, я бачу ікону

І сходинок дев’ять на ній.

І в голосі грізнім Софійського дзвону

Вчувається голос твій.

 

Ведучий. Поетичний цикл «Київський зошит», збірку «Вечір» Ахматова присвятила Україні. У 1958 році поетеса переклала на російську мову збірку поезій Івана Франка «Зів’яле листя».

 

Ведуча. М. Булгаков – російський письменник українського походження, драматург, театральний діяч.

Народився 15 травня 1891 року в Києві у родині професора духовної семінарії.

Дитинство і юність Булгакова пройшли в рідному місті, про яке він неодноразово згадує у своїх творах.

 

Ведучий. У 1900 році Михайло Опанасович навчався в підготовчому класі Київської 2-ї гімназії. У серпні 1901 року успішно склав іспити за підготовчий клас і був зарахований до найвідомішого на той час середнього навчального закладу Києва – 1-ї гімназії.

Після закінчення гімназії навчався на медичному факультеті Київського університету імені князя Володимира Святославовича.

У 1908 році познайомився з Тетяною Лаппою. 26 квітня 1913 року вони обвінчалися в церкві Миколи Доброго на Подолі.

 

Ведуча. Квартира  М. Булгакова на Андріївському узвозі стала прообразом будинку Турбіних у романі «Біла гвардія» та п’єсі «Дні Турбіних  ». Зараз у цьому домі – меморіальний музей письменника.

 

Ведучий. У 1818 році англійський поет Джордж Байрон написав поему «Мазепа».

Працюючи над твором, він користувався «Історією Карла XII», яку створив французький письменник Вольтер.

В основу сюжету поеми покладено лише один епізод із життя Мазепи – його кохання до дружини польського пана та покарання за це її чоловіком.

 

Ведуча.  Моя найкраща в світі сторона

               Чарівна, неповторна, Україно!

               Для мене в цілім світі ти - одна

                І рідна , мила, дорога, єдина.

 

Ведучий. Ми всі малі пагінчики твої

                 Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

                 Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,

                 І нам судилось в Україні жити.

 

Ведуча     Ми – патріоти, дочки і сини,

                 Для твого блага все в житті здолаєм !

                 Бо ти найкращий, краю мій ясний,

                 Вітчизну й матір ми не вибираєм.

 

Ведучий. А просто любимо, бо ця земля свята,

                 Вона нас народила і зростила.

                 Вітчизною зовемо неспроста,

                 Бо нам вона дала і душу, й крила.