Урок Редьярд Кіплінг «Балада про Схід і Захід»: зміст, основна думка твору. Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга.

Редьярд Кіплінг «Балада про Схід і Захід»: зміст, основна думка твору. Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга.

Мета: навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника Д.Р. Кіплінга, темами його творів; ознайомити зі змістом і провідною думкою його «Балади про Схід і Захід»; розвивальна: удосконалювати навички учнів із аналізу художнього тексту, навички виразного читання, зв’язного усного мовлення, складання аргументованої відповіді, доведення власної точки зору; виховна: стимулювати інтерес учнів до читання світової літератури; формувати культуру відповіді (логічність, послідовність, аргументованість, емоційність, самостійність), культуру спілкування на уроці.

Обладнання: портрет Р. Кіплінга; виставка видань його творів; кросворд (за кількістю учнів)

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. Організаційний момент

 ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

1. Розв’язання кросворда

Розв’язавши кросворд правильно, у виділених клітинках отримаєте   прізвище  автора твору,  запитання про героїв якого стали складовими цього кросворда.

Запитання

1. Л юдина, яку усиновили джунглі і яка стала повноправним членом вовчої зграї. (Мауглі)

2. Спритна й красива кішка, яка понад усе цінувала особисту свободу і поважала свободу інших. (Багіра)

3. Ватажок вовчої зграї, який умів обстоювати свої принципи і захищати друзів. (Акела)

4. Той, хто навчав великого закону: «Ми з тобою однієї крові». (Балу)

5. Ім’я рептилії — утілення мудрості й таємничої сили. (Каа)

Ключове слово: Кіплінг.

2. Повідомлення про життєвий і творчий шлях Р. Кіплінга (за індивідуальним домашнім завданням)

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності

  -Як ви думаєте, навіщо ми звернулися до казки Джозефа Редьярда Кіплінга? Що було головним для Мауглі та решти героїв казки?

Так, не поступатися принципами, не кидати друзів у небезпеці, не поступатися переконаннями, не віддавати перевагу матеріальним цінностям, допомагати слабким.

 У цьому творі видатного англійського письменника, поета та новеліста мешканці джунглів (тварини) поводяться з більшою гідністю, ніж мешканці селища (люди). Отже, виявляється, що право носити високе ім’я Людини визначає не тільки приналежність до певної біологічної категорії, а щось інше. І це високе ім’я зовсім не дається просто за фактом народження: його потрібно заслужити своїми вчинками, ставленням до оточуючих, усім своїм життям.

- У яких обставинах випробовується людяність особистості?

- Чи потрібно ставитися до людини з іншої країни, іншого кольору шкіри, іншого способу життя ворожо, не вбачаючи в ній жодних чеснот?

   Ці складні питання ставить Р. Кіплінг у «Баладі про Схід і Захід». Про це ми й поговоримо сьогодні на уроці.

IV. Оголошення теми й мети уроку

V. Робота над темою уроку

1.Коментоване виразне читання поетичного твору з елементами текстологічного аналізу

- Із чого починається твір? Чим це твердження служить за законами балади?

- Чому син полковника, незважаючи на небезпеку, кинувся наздоганяти конокрада?

- Про що попередили його, перш ніж він кинувся за ворогом?

- Про яку ще небезпеку для вершника не йдеться прямо, але син полковника знає про неї?

 - Що продемонстрував син полковника і за що оцінив його Камал?

- Які художні особливості використовує автор, щоб показати змагання двох вершників?

- Чому Камал повернув свого коня, щоб допомогти супротивнику піднятися?

- Чи сказав Камал про силу свого загону?

- На яке слово треба звернути увагу при відповіді сина полковника,  що стоїть без коня та обеззброєний, оточений ворогами?

- Яку ціну за його життя він назвав Камалові і що запропонував? У чому здоровий глузд цієї відповіді

- Чи прийняв Камал за образу порівняння з собаками та шакалами? Як він взагалі поставився до відповіді супротивника?

 2. Слово вчителя

  Противник заслуговує на повагу, якщо веде війну за правилами, чи то троянці у Гомера, чи то афганець Камал у Кіплінга. Противники-туземці — не істоти нижчої раси, а люди, які анітрохи не гірші за білих. Просто представники інших народів та інших культур грають у ту саму гру, але за іншими правилами.

 Зіткнення двох ворогів — представників різних цивілізацій — Сходу (Камал) і Заходу (син полковника) змальовано не як протистояння цивілізації і дикунства, а як сутичка двох рівних противників, двох вовків із різних зграй.

 Порівняння воїна з вовком сягає своїм корінням індоєвропейської міфології. Вовк — істота, наближена до бога. Так, у скандинавській міфології вовк співвідносився з ватажком бойової дружини або з богом війни. У останній якості вовк виступає і в давньогерманській традиції. Вовк супроводжує бога Одіна. До цієї групи архетипів належить і порівняння війська, військового загону з вовчою зграєю. У індійському епосі «Махабхарата» Біхам також представлений в образі воїна-вовка. У такий спосіб у даному архетипі перехрещуються Схід і Захід, тобто Кіплінг поєднує у своєму вірші західну і східну традиції.

3. Продовження коментованого виразного читання поетичного твору з елементами текстологічного аналізу

- Чому Камал повертає викрадену кобилу, хоч її було йому подаровано?

- Що, на вашу думку, більш за все вразило Камала у характері сина полковника і вплинуло на подальший розвиток їхніх взаємин?

-Що стало продовженням цієї розмови?

- Чим цікава ця клятва братерства?

 - Як ви вважаєте, чи порушать герої клятву братерства?

 VI. Закріплення набутих знань, умінь і навичок

- Доведіть, що перед нами — твір, написаний саме у жанрі балади.

- Чому зачин і кінцівка повторюються? У чому, на вашу думку, полягає провідна ідея цього твору Р. Кіплінга?

VII. Підбиття підсумків уроку

 -Як ви вважаєте, чи актуальний твір Р. Кіплінга у наші часи?

VIII. Домашнє завдання. Знайти спільне та відмінне в образах Камала та полковничого сина