Літературна вікторина, спрямована на актуалізацію знань учнів про найцінніші скарби усної народної творчрсті, на розвиток логічного мислення, пам'яті, кмітливості, винахідливості, виховування шанобливого ставлення до надбань українського народу, народної спадщини.
Тема: «Скарбниця усної народної творчості»
Мета: актуалізувати знання учнів про усну народну творчість; розвивати логічне мислення, пам'ять, кмітливість, винахідливість; виховувати шанобливе ставлення до надбань українського народу, народної спадщини.
Обладнання: ілюстрації, завдання на картках.
Форма проведення: літературна вікторина.
Клас: 5.
Хід вікторини
І. Оголошення теми та мети
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
ІІІ. Основний зміст роботи
І скарб «Загадки»
Учитель. Загадка є свідченням гостроти розуму людей, яскравого, образного сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те, що цей вид фольклору апелює до людської думки — гадки. Умінню відгадувати загадки колись надавали великого значення. Воно були мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини.
• Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчина», «Котигорошко»)
Голуба хустина, жовтий клубок:
по хустині качається, людям усміхається (Небо, сонце)
Вийшла звідкись гарна дівка,
на ній стрічка-семицвітка,
а де з річки воду брала,
там коромисло зламала (Веселка)
Сіре сукно лізе у вікно (Туман)
Рукавом махнув, дерева нагнув (Вітер)
Без сокири і дрючків ставить міст через річки (Мороз)
Один баранець пасе тисячі овець (Місяць і зорі)
Махнула птиця чорним крилом – закрила півсвіту чорним рядном (Ніч)
В нас зимою біли цвітом сад зацвів, наче літом (Іній)
ІІ скарб «Прислів’я та приказки»
Учитель. Прислів’я — один з видів усної народної творчості. З давніх-давен прислів’ями люди виражали свої знання про різні явища життя суспільства і природи. Народні прислів’я і приказки збагачують нашу мову, допомагають стисло й образно висловити нашу думку.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Не кажи не вмію, а кажи – навчуся.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
Розумний вчить, дурний повчає.
По одежі стрічають, по уму проводжають.
Око бачить далеко, а розум ще далі.
Навчання і труд поруч ідуть.
ІІІ скарб «Пісня – душа народу»
Лунає пісня українська,
У кожну хату шле тепло,
Як кожному до серця мати
Дарує спокій і любов.
Учитель. Українські народні пісні століттями самовіддано плекали національну гідність, були алмазним осердям духу народного. У них виявляється багатство духовного життя українського народу, його талановитість, обдарованість, що є невід'ємною частиною культурної спадщини України.
Наступне завдання виявить знавців української народної пісні.
ІV скарб «Народні легенди та міфи»
Завдання 1: назвати українські народні легенди ті міфи, доповнивши назви пропущеними словами.
Про створення землі
Чому буває сумне сонце?
Про зоряний Віз
Чому пес живе коло людини?
Неопалима купина
Як виникли Карпати
Чому в морі є перли і мушлі?
Звідки взявся вогонь у кремені?
Завдання 2: за поданими ілюстрація ми назвати українські народні легенди ті міфи.
V скарб «Анекдоти»
Бачили очі, що купували
Чоловік мав тільки одну копійку; ходить по базару, вибирає, щоб його купить. Побачив хрін. Питає, кільки стоїть. «Возьми, - каже передерійка, за копійку». Узяв, ста їсти – не їсться: гіркий, сльози йдуть. «Ні, - каже, - плачте скільки хочете, а їжте, хоч повилазьте: бачили очі, що купували».
Смачна каша
Vскарб «Казки»
Гра «Казка за підказкою»
Правила: потрібно відгадати назву відомої української народної казки, спираючись на підказки. Якщо названо казку за першою підказкою, то одержується 5 балів, за другою – 4, за третьою – 3, за четвертою – 2, за п’ятою – 1.
Перша казка
Друга казка
Третя казка
Четверта казка
Вікторина «Чи добре ти знаєш казки?»
«Казкова мозаїка»
Завдання: з поданих уривків малюнків скласти ілюстрацію до казки та назвати її.
Підведення підсумків вікторини
Усна народна творчість - поетичне мистецтво слова твориться за особливими, специфічними законами усної передачі від покоління до покоління. Ми ніколи не дізнаємося, хто був автором першої колядки, чий гострий розум породив влучне прислів’я, яка мати проспівала першу колискову, кому належать перші варіанти дум... І пісні, і думи з часом то скорочувалися, то подовжувалися, то перероблялися, то з ’ єднувалися з іншими такими ж творами. А внаслідок цього з ’являються вже нові фольклорні перлини, автором яких можна назвати тільки народ. Ця колективність творення у фольклорні виявляється і в зовнішніх формах творчості, і у внутрішній його суті, і в процесі створення народних шедеврів, і в їх виконанні. Численні творці і виконавці спираються на загальний досвід і традицію і водночас вносять у вже відомий твір нові риси й деталі. При цьому вони намагаються пристосувати раніше відомий сюжет, обряди і стиль до конкретних умов виконання та конкретного часу. Слід зазначити, якщо творчість нового творця або виконавця позначається новизною, то, як правило, це новизна і є розвитком традицій.