Літературна вікторина на тему: "Скарбниця усної народної творчості"

Тема: «Скарбниця усної народної творчості»

Мета: актуалізувати знання учнів про усну народну творчість; розвивати логічне мислення, пам'ять, кмітливість, винахідливість; виховувати шанобливе ставлення до надбань українського народу, народної спадщини.

Обладнання: ілюстрації, завдання на картках.

Форма проведення: літературна вікторина.

Клас: 5.

                                                                  Хід  вікторини

І. Оголошення теми та мети

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

ІІІ. Основний зміст роботи

І скарб «Загадки»

Учитель. Загадка є свідченням гостроти розуму людей, яскравого, образного сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те, що цей вид фольклору апелює до людської думки — гадки. Умінню відгадувати загадки колись надавали великого значення. Воно були мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини.

• Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчина», «Котигорошко»)

Голуба хустина, жовтий клубок:

по хустині качається, людям усміхається (Небо, сонце)

 

Вийшла звідкись гарна дівка,

на ній стрічка-семицвітка,

а де з річки воду брала,

там коромисло зламала (Веселка)

 

Сіре сукно лізе у вікно (Туман)

 

Рукавом махнув, дерева нагнув (Вітер)

 

Без сокири і дрючків ставить міст через річки (Мороз)

 

Один баранець пасе тисячі овець (Місяць і зорі)

 

Махнула птиця чорним крилом – закрила півсвіту чорним рядном (Ніч)

 

В нас зимою біли цвітом сад зацвів, наче літом (Іній)

 

ІІ скарб «Прислів’я та приказки»

Учитель. Прислів’я — один з видів усної народної творчості. З давніх-давен прислів’ями люди виражали свої знання про різні явища життя суспільства і природи. Народні прислів’я і приказки збагачують нашу мову, допомагають стисло й образно висловити нашу думку.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Не кажи не вмію, а кажи – навчуся.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.

Розумний вчить, дурний повчає.

По одежі стрічають, по уму проводжають.

Око бачить далеко, а розум ще далі.

Навчання і труд поруч ідуть.

 

ІІІ скарб «Пісня – душа народу»

Лунає  пісня  українська,

У  кожну  хату  шле  тепло,

Як  кожному  до  серця  мати

Дарує  спокій  і  любов.

Учитель. Українські народні пісні століттями самовіддано плекали національну гідність, були алмазним осердям духу народного. У них виявляється багатство духовного життя українського народу, його талановитість, обдарованість, що є невід'ємною частиною культурної спадщини України.

Наступне завдання виявить знавців  української народної пісні.

1. Де стоять два дубки? (на горі)
2. Хто в’ється за Галею? (Іванко)
3. Куди запрошувала дівчина хлопця в понеділок? (по барвінок)
4. Яка рослина росла у лузі? (калина)
5. Хто стояв під вишнею, під черешнею? (старий з молодою)
6. Що росло за деревом? (дерево)
7. Що потрібно робити хлопцям, розпрігши коні? (лягати спочивати)
8. Чорні очка схожі на що? (на терен)
9. Куди не треба ходити Грицю? (на вечорниці).
10.           Чого хотів милий, чорнобривий? (вареничків)

ІV скарб «Народні легенди та міфи»

Завдання 1: назвати українські народні легенди ті міфи, доповнивши назви пропущеними словами.

Про створення землі

Чому буває сумне сонце?

Про зоряний Віз

Чому пес живе коло людини?

Неопалима купина

Як виникли Карпати

Чому в морі є перли і мушлі?

Звідки взявся вогонь у кремені?

Завдання 2: за поданими ілюстрація ми назвати українські народні легенди ті міфи.

V скарб «Анекдоти»

                                                      Бачили очі, що купували

    Чоловік  мав тільки одну копійку; ходить по базару, вибирає, щоб його купить. Побачив хрін. Питає, кільки стоїть. «Возьми, - каже передерійка, за копійку». Узяв, ста їсти – не їсться: гіркий, сльози йдуть. «Ні, - каже, - плачте скільки хочете, а їжте, хоч повилазьте: бачили очі, що купували».

                                                           Смачна каша

•    Смачна каша!
•    Хіба ти їв?
•    Ні, не їв.
•    А по чім же ти знаєш?
•    Чули, як говорили, що бачили, як їли.

Vскарб «Казки»

Гра «Казка за підказкою»

Правила: потрібно відгадати назву відомої української народної казки, спираючись на підказки. Якщо названо казку за першою підказкою, то одержується 5 балів, за другою – 4, за третьою – 3, за четвертою – 2, за п’ятою – 1.

Перша казка

1. У зачині казки використано популярний у фольклорі композиційний елемент – розповідь про двох братів розумних і третього дурня.
2. Трьох братів у цій казці кличе в дорогу царський указ.
3. Головний герой твору у своїй мандрівці зустрічається з багатьма дивовижними людьми й усіх бере з собою.
4. Аби одружитися з царевою донькою, головний герой твору виконує кілька складних доручень царя.
5. Пересувається головний персонаж твору за допомогою фантастичного засобу. («Летючий корабель»)

Друга казка

1. Найхарактернішою рисою головного персонажа казки була ледачість.
2. Серед персонажів казки – маленький й зморщений дідок з бородою по коліна.
3. Головний персонаж казки у другій частині перекидався на хорта. Сокола й коня.
4. Батько лише з третьої спроби зумів визволити головного героя з наймів.
5. У кінці твору головний персонаж одружується з царевою донькою. («Ох»)

Третя казка

1. головний персонаж цієї казки йде визволяти захоплених змієм сестер і братів.
2. У творі показано своєрідний процес ініціації – проходження підлітком певних випробувань перед посвяченням у чоловіки й набуттям нового статусу.
3. У творі використано магічні числа – 3,12,100.
4. Про головного героя казки сказано, що «він росте не по годинах, а по хвилинах».
5. Головний герой з’являється на світ у дивовижній, неприродний спосіб. («Покотигорошко»)

Четверта казка

1. Дія казки відбувається в Києві.
2. У казці використано популярний у світовому фольклорі мотив змієборства.
3. Переконати головного героя казки в тому, що він має порятувати земляків від змія, змогли маленькі діти.
4. З попелу переможеного і спаленого змія завелися мошки, комарі й мухи.
5. Головний герой мав прізвисько за своїм фахом. («Кирило Кожум’яка»)

 

Вікторина «Чи добре ти знаєш казки?»

•    Хто, кому і в якій казці говорить такі слова : «Битий небиту везу»? («Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат»)
•    Яка казка починається словами «В одного чоловіка був кіт старий, який вже не міг мишей ловити»? («Пан Коцький»)
•    У якій казці Коза вигнала Зайчика з хати? («Коза –дереза»)
•    Назвіть усіх друзів, які зібралися у рукавичці.
•    Герої якої це казки - Маруся, бідний та багатий брати, пан. («Мудра Дівчина»)
•    Дурень, Обпивайло, скороход – це герої казки. («Летючий корабель»)

 

«Казкова мозаїка»

Завдання: з поданих уривків малюнків скласти ілюстрацію до казки та назвати її.

 

Підведення підсумків вікторини

    Усна народна творчість - поетичне мистецтво слова твориться за особливими, специфічними законами усної передачі від покоління до покоління. Ми ніколи не дізнаємося, хто був автором першої колядки, чий гострий розум породив влучне прислів’я, яка мати проспівала першу колискову, кому належать перші варіанти дум... І пісні, і думи з часом то скорочувалися, то подовжувалися, то перероблялися, то з ’ єднувалися з іншими такими ж творами. А внаслідок цього з ’являються вже нові фольклорні перлини, автором яких можна назвати тільки народ. Ця колективність творення у фольклорні виявляється і в зовнішніх формах творчості, і у внутрішній його суті, і в процесі створення народних шедеврів, і в їх виконанні. Численні творці і виконавці спираються на загальний досвід і традицію і водночас вносять у вже відомий твір нові риси й деталі. При цьому вони намагаються пристосувати раніше відомий сюжет, обряди і стиль до конкретних умов виконання та конкретного часу. Слід зазначити, якщо творчість нового творця або виконавця позначається новизною, то, як правило, це новизна і є розвитком традицій.