Літературна вітальня "Мова- це талісман людини і нації"

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: показати красу рідної мови, її багатство,  обґрунтувати важливість рідної мови у формуванні духовного світу людини, розкрити значення в житті кожного українця; пробудити почуття національної гідності та формування громадянського світогляду; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, українського народу, його традицій, почуття поваги до всього українського, розвивати культуру мовлення учнів.

В читальному залі розгорнута книжкова виставка, технічне забезпечення заходу, мультимедійна презентація.

 Захід підготувала  бібліотекар Полтавського професійного ліцею  Косточка Валентина

Хід заходу

Бібліотекар:    Шановні друзі! Ми раді вітати вас сьогодні в нашій літературній вітальні.  Щороку 21 лютого народи нашої планети святкують Міжнародний день рідної мови. Це незвичайне свято, і відзначають його по-особливому. . «Рідна мова дорога людині, як саме життя» — говорить народна мудрість. Мову не вигадаєш, не витвориш за рік чи два. Вона твориться віками, тисячоліттями.. Мудро чинить той народ, який вчиться рідної мови у дідів-прадідів, розмовляє нею, пише, співає, думає. І, звичайно ж, передає її своїм дітям і онукам.

 Тарас Шевченко свого часу писав: «Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!».

Ці чудові рядки цілковитою мірою стосуються кожної людини, що дбає і плекає рідну мову.    Мета Міжнародного дня рідної мови- привернути увагу до підтримки мовного й культурного розмаїття. ЮНЕСКО трактує поняття «мова» не лише як засіб для спілкування, але також як культурну спадщину й вираз культурної ідентичності. Загалом у світі говорять приблизно сімома тисячами різних мов, стверджують дослідники ЮНЕСКО, але половині усіх мов загрожує зникнення. Кожні два тижні у світі зникає одна мова.

Я хочу, щоб мою розповідь продовжили учасники творчої групи заходу, які  підготували для вас цікаву і …повірте - корисну інформацію. Знайомтесь: учні групи № 35: Лілія Бочко, Олена Наконечна, Анастасія Худоба, Іван Шевцов.   І першим до слова запрошую Івана Шевцова. Скажи, будь ласка, як давно відзначається Міжнародний день рідної мови?

Іван Шевцов:   Міжнародний день рідної мови відносно молоде свято-до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні  воно  також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях налічує кілька століть. Історія свята,на жаль, має дуже трагічний початок.1952 року влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, тоді рідною вона була лише для трьох відсотків населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де розмовляли лише бенгальською мовою. 2 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту в Дацці, поліція та військові вбили кількох студентів - демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Бангладеш) 1971 року цей день відзначають у країні як день мучеників. Пам’ятник               жертвам боротьби за статус бенгальської мови установлений на території університету в Дацці.

Аж у жовтні 1999 року на тридцятій сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

Бібліотекар :   Дякую за інформацію. Серед причин зникнення мов експерти ЮНЕСКО називають війни, депортації, міграцію, а також мовне змішання. Олена Наконечна   досліджувала, як мови потрапляють у забуття. 

Олена Наконечна:

За даними ЮНЕСКО, у світі існує 7000 живих мов. З них майже тисяча – африканські, до 700 – папуаські. Точну кількість лінгвісти назвати не можуть. Більш як по 2 тисячі мов – в Азії та Африці. Це становить близько 60 відсотків від загальної кількості мов. Трохи більш як тисяча мов – у зоні Тихого океану. Це – 19 відсотків. Тисяча мов – в Америці, що становить 15 відсотків. Лише 225 мов існує у Європі. Це три відсотки від загальної кількості мов, що існують сьогодні у світі.

На Землі найпоширенішими є лише 40 мов. Ними спілкується близько 66 відсотків населення планети. Сім мов називають «світовими».

Кількість осіб, що володіють найпоширенішими мовами у світі становить: китайською (мандарин) – 1 мільярд 75 мільйонів, англійською – 514 мільйонів, іспанською – 425 мільйонів, російською – 275 мільйонів, арабською – 256 мільйонів, бенгальською – 215 мільйонів, португальською – 194 мільйони, малайсько-індонезійською – 176 мільйонів та французькою – 129 мільйонів.

Наприклад, у ООН лише 6 офіційних мов: англійська, французька, арабська, китайська, російська та іспанська. Офіційними в ЄС є всі 27 мов його країн-членів. Нещодавно болгарська та румунська набули такого самого офіційного статусу.

Для виживання мови необхідно, щоб нею говорило щонайменше 100000 осіб. У всі часи мови зароджувалися, існували, потім вимирали, іноді навіть не залишивши сліду. Але ніколи раніше вони не зникали настільки швидко. Об’єднання  «племен» у державу досягалося на шкоду мовам. Для єдності країни було необхідно примусити людей говорити однією  мовою.

Бібліотекар : Крім того, сучасні технології сприяють посиленому домінуванню окремих великих мов.  Олена Наконечна  продовжує нас  вражати.

Олена Наконечна:  З виникненням нових технологій  національним меншинам стало ще важче домагатись визнання їхніх мов. Мова, не представлена в Інтернеті, більше «не існує» для сучасного світу. Отже, 81% сторінок в Інтернеті опубліковано англійською. Далі з великим розривом відставання ідуть німецька і японська мови, кожна по 2%, потім французька, іспанська і скандинавські мови, кожна по 1%.  всіх мов разом узяті навряд чи становлять 8% веб- сторінок. За ініціативою ЮНЕСКО, створено портал, який надає допомогу країнам, які хочуть зберегти своє культурне різноманіття, забезпечуючи якісне навчання мов національних меншин. Програма МОSТ працює над заняттями, покликаними сприяти рівності між різними етнічними групами. Вона прагне запобігти й вирішувати етнічні конфлікти.

Бібліотекар: Дякую Олено. На жаль, в Україні налічується 15 мов, які можуть зникнути.               Серед               них-караїмська, кримсько-татарська, урумська, русинська.

Цікаву інформацію для вас підготувала Лілія Бочко.

Лілія Бочко: У наш час знання іноземної мови відкриває перед людиною досить широкі перспективи. Зокрема чим більше мов ви знаєте, тим вищі ваші шанси будь-де: на ринку праці, в подорожах, у спілкуванні з цікавими людьми з будь-якого куточку світу. У сучасному житті знання іноземних мов не тільки дозволяє людині почуватися більш успішною, але й з легкістю руйнує кордони та робить світ довкола               цікавішим.   

     Прийнято вважати, що володіння іноземною - свідчення високої кваліфікації кандидата при прийомі на роботу. "Робоча" англійська, німецька або, припустимо, іспанська в обсягах, що перевищують шкільний курс, цінуються у багатьох компаніях. Такого співробітника роботодавець заохочує і просуває по службі.
           Вивчення іноземних мов – нелегке завдання, і для більшості вільне спілкування іноземною мовою має бути підкріплене постійною практикою. Але є особливі люди, що здатні вивчати і пам`ятати багато мов. Найвидатнішим поліглотом усіх часів і народів вважається доктор Гарольд Уїльямс з Нової Зеландії. Він у дитинстві вивчив латинську і грецьку, іврит, чимало європейських мов, мови тихоокеанського регіону (вільно говорив 58 мовами і багатьма діалектами). Під час відвідування Ліги Націй у Женеві Гарольд Уїльямс був єдиною людиною, яка спілкувалася з кожним делегатом його рідною               мовою.
           Однак і це ще не межа. Німець Людвиг Шютц розмовляв 270 мовами. Данський вчений XIX століття Расмус Христіан Раск знав 230 мов, професор Львівського університету Андрій Гавронський – 140, академік Наум Марр – близько сотні, відомий археолог Генріх Шліман – 80. Сімома мовами ще у молодості володів Богдан Хмельницький. А відомий громадський діяч Анатолій Луначарський, коли його обрали дійсним членом Академії наук, розпочав свій виступ російською мовою, продовжив говорити німецькою, французькою, англійською, італійською, а завершив латиною

Бібліотекар:  Ще в 1928 роцi на Мiжнародному конкурсi мов у Парижi нашу мову визнали однiєю з наймелодiйнiших у свiтi -- пiсля французької та iталiйської. Можемо пишатися й тим, що перша у свiтi               двотомна               "Енциклопедiя кiбернетики" була видана в 1973 роцi саме українською. I лише згодом її перекладено росiйською та англiйською.

Запрошую до мікрофону старшого викладача української мови і літератури  Полтавського професійного ліцею Наталію Дуброву, з вуст якої чи не найдоречніше буде почути про тернистий шлях рідної української мови. Запрошую Вас до слова.

Наталія Дуброва:

Рідна мова

У кожної квіточки інша краса.

Свій голос в малої пташини.

У кожної мови — Вселенська душа,

Бо слово від Бога в людини.

У кожної пісні є гарні слова,

У кожної мови — перлини.

І кажуть, що хліб — усьому голова,

Що мова — то розум людини.

А рідна живою рікою струмить,

Зеленим барвіночком в’ється.

Від рідної мови і серце щемить,

Коли вона пташкою б’ється.

Наша мовна традиція бере свій початок від далеких докняжих часів.

Її розвитку не могли зашкодити чвари й усобиці, феодальна роздробленість і навіть багатовікове монголо-татарське нашестя. Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст., а безпосереднім джерелом української, як і інших слов’янських мов, є праслов’янська мова.

Горіли хроніки, храми і святі книги, але слово залишилося незнищенним. Воно начебто чекало великої пори, що згодом настала у XVI-XVII ст.

Розпочався досі нечуваний і небачений освітньо-культурний рух. Народні братства творили єдиний національний фронт. Слово стало демократичним і непоборним, як республіка Запорозька Січ, і прекрасним, як козацьке бароко. Цілком природно, що вияв його сили — національної самосвідомості — збігається з часом визвольних змагань за національну й соціальну справедливість і свободу.

Виникають друкарні, видають навчальні посібники, наукові трактати, літературні й публіцистичні твори. У другій половині XVII століття по всій Україні налічують 24 друкарні. Свобода слова була невід’ємним правом людини, як і право на життя. Українському слову, охрещеному мечем і вогнем у визвольній війні з польським панством, здавалося, не страшні були ніякі тернисті шляхи попереду. Якщо Богдан Хмельницький був батьком нації, то її матір’ю була мова.

1798 рік. «Енеїда» І. П. Котляревського засвідчила, що жива українська мова цілком придатна і для літератури.

Будеш, батьку, панувати.

Доки живуть люди,

Доки сонце в небі сяє,

Тебе не забудуть —

 так оцінить Т. Шевченко творчість нашого земляка, родоначальника української мови. Знаменита бурлескно-травестійна поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою. Утім, після появи низки царських заборон стосовно використання українського слова в книгодрукуванні його функціонування поступово зводилося нанівець

1840 року уперше виходить друком «Кобзар» Т.Шевченка. Українська літературна мова стає на важкий шлях розвитку, хоча і тут були і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів.

Рідне наше слово! Не раз розіп’яте на історичних Голгофах, ніби навмисне воно було обране для мук і випробувань. На захист рідного слова поставали Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Микола Куліш, Олександр Олесь... Тих, хто зберіг рідну мову в страшні часи лихоліть, було набагато більше, ніж тих, які своєю байдужістю мовчки відправляли її у вічне небуття.

Після І.Котляревського геній Т.Шевченка зумів відшліфувати нашу мову — дорогоцінний діамант нашого народу.

Сьогодні українська мова функціонує як державна мова України й національна мова українського народу. Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдові, Білорусі, Казахстані. Крім того, українською мовою послуговуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії.

1991 року Україна стала незалежною державою. У статті 10 Конституції України, яку було прийнято 1998 року, стверджується: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

 Мова... Вона завжди була, є і буде коренем народу. Витримавши страшне лихоліття и тортури, дійшла вона до нас загартованою і мужньою. Однак боротьба за рідну мову ще триває. Український народ нарешті зрозумів: Українська держава — це він сам, це — громадяни, яким треба активно працювати для утвердження державності й порядку, духовності й національної самоповаги на своїй землі, у своїй господі.

Бібліотекар:  Дякую Вам, Наталіє Олексіївно, за змістовну інформацію.

 Мудро чинить той народ, який вчиться рідної мови у дідів - прадідів, розмовляє нею, пише, співає, думає. І, звичайно ж, передає її своїм дітям і онукам. Де як не в поезії відкриваються мовні перли рідної мови? Ви зараз маєте нагоду в цьому пересвідчитись. До вашої уваги вірш Тараса Шевченка «Лілея». Читає  Анастасія Худоба. Вона лауреат 1-го ступеня конкурсу «Нове покоління» професійно - технічних навчальних закладів області.

(Вірш «Лілея»)

Бібліотекар:  Мова у віршованих рядках торкається найпотаємніших струн людської душі, а поезія покладена  на музику здатна творити дива.

Перша мелодія, яку чує дитина - це мамина колискова пісня. ЇЇ ніжна, ласкава мелодія заспокоює дитину. Без маминої колискової пісні немає дитинства, як без дитинства немає майбутнього.

Відеофільм «Мова колискова»

Скільки ж їх, мелодійних українських самоцвітів? Як доводять науковці- 300 тисяч! В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень усього світу. У ній на другому місці перебуває Італія, у фонді якої близько 6 тисяч народних пісень. А наша Україна - на першому місці. В її фонді зберігається 15,5 тисяч народних мелодій.

Є народна приказка: «Хто співає, той журбу проганяє». То ж посміхайтеся  під чарівні звуки української пісні. До вашої уваги «Пісня солов’їна» у виконанні культорганізатора Тетяни Прядко.

 

(Звучить пісня)

А до гарної пісні ще й гарні подарунки! То ж зараз на згадку про нашу літературну вітальню отримуйте  авторські  листівки  Тетяни Прядко.

Бібліотекар: До Міжнародного дня рідної мови пропоную переглянути книги, які я об’єднала  спільною назвою «О ,мово рідна, ти пісенна повінь»

Ось і завершується наше свято. Сподіваюся, що на все життя залишиться з кожним із нас наша велика любов до своєї рідної мови, до державної мови нашої країни. Тож ніколи не зрадьте ту землю, де жили наші предки, де живемо тепер ми. Дякую усім, хто брав участь у нашому святі й допоміг зробити його таким змістовним, веселим, цікавим. Без музики, без пісні не змогли б існувати ні радість, ні кохання; люди не були б щасливими, добрими, ніжними. Зустрічайте театр народної пісні «Дівочий передзвін». Керівник - вихователь Світлана  Петтер.

 

Запозичено  ідеї для проведення літературної вітальні :

 

1. Кордонська, А.В.  Мова- це талісман людини і нації: Літературна вітальня до Дня рідної мови / А. В. Кордонська// Вивчаємо українську мову та літературу .- 2013.- № 4.-с. 22-24.
2. Харитонова І.А. Мова єднає всіх! / І.А. Харитонова// Позакласний час. - 2012.-№1-2.- с.104-106.

 

.