ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ . 2КЛАС " ВОЛЯ – ЦЕ НАЙДОРОЖЧЕ! І. СЕНЧЕНКО «ЖАЛЬ, ТА НЕ ДУЖЕ,ПЛАКАЛА Б, ТА НЕ ХОЧЕТЬСЯ»"

Про матеріал

Ця розробка уроку допоможе вчителю формувати навички правильного виразного читання тексту учнями шляхом добирання відповідної інтонації; збагачувати їхній словниковий запас ; навчати читати за особами; розвивати образне сприймання навколишнього, критичне мислення, увагу, пам'ять, культурне усне мовлення; виховувати любов і шанобливе ставлення до природи.

Перегляд файлу

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ . 2КЛАС

ТЕМА : ВОЛЯ – ЦЕ НАЙДОРОЖЧЕ! І. СЕНЧЕНКО «ЖАЛЬ, ТА НЕ ДУЖЕ,ПЛАКАЛА Б, ТА НЕ ХОЧЕТЬСЯ»

Мета: формувати навички правильного виразного читання тексту шляхом добирання  відповідної інтонації; збагачувати словниковий запас учнів; навчати читати за особами; розвивати образне сприймання навколишнього, критичне мислення, увагу, пам'ять, культурне усне мовлення; виховувати любов і шанобливе ставлення до природи.

Обладнання: малюнок «дивного» художника, малюнки птахів, друкований деформований текст «Наші гаї», магнітофон, грамзапис співу синички, іграшковий мікрофон, портрет І.Ю.Сенченка, сходинки слів, картки слів для словникової орфоепічної роботи, магнітна дошка, слова-картки для характеристики героїв, динамічна таблиця «Хлопчик Юрчик», «Синичка», кросворд на фоні малюнку синички, підручник «Літературне читання».

План і хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Виразне читання вірша Л.Костенко «Перекинута шпаківня», (с. 90-91).

2. Відповіді учнів на запитання вчителя.

– Яка біда трапилася зі шпаченятами? Чому?

– Які рядки вірша слід  читати із співчуттям, а які з докором?

– Як ви розумієте виділені вислови?

– Знайдіть рими в I, II, III, IV строфі вірша?

III.Розвиток мовно-слухової уваги.

1. Читання хором за вчителем «луною».

Чистомовка

Лі – лі – лі – відлетіли журавлі

Ли – ли – ли – дні осіннії пройшли.

Ло - ло – ло вже все снігом замело.

Ни - ни – ни – будем ждати ми весни.

2. Колективне читання скоромовки напам'ять (з рухами рук).

В жовтім листі жовтий ліс.

В жовтім лісі – жовтий лис.

В жовтім лісі – жовтий лис.

Лис лисиці пише лист

Лис лисиці пише лист,

Що у лісі падолист.     

                                                   Михайло Левицький

IV. Актуалізація знань, умінь і навичок учнів.

– Яка пора року до нас завітала?

– А з якою порою ми нещодавно попрощалися?

1. Робота над малюнками «дивного» художника з елементами фасилітованої дискусії.

– Розгляньте, будь ласка, малюнок (10-15сек).

          – Що відбувається на малюнку? (Художник намалював птахів разом, переплутав)

Спасибі.

Парафраз вчителя :

– Ти повідомив мені, що художник переплутав всіх птахів.

– Що ти бачиш тут такого, що змушує тебе так казати? (Художник зобразив зимуючих і перелітних птахів разом).

– Дякую.

Парафраз  вчителя :

– Я зрозуміла так, що художник наплутав, бо зобразив зимуючих і перелітних птахів.

– Що тобі сказало на малюнку, що це саме птахи? (Це тварини, тіло яких вкрите пір’ям, мають дзьоб, крила, хвіст, дві лапки).

Парафраз  вчителя :

– Ти говориш, що на малюнку птахи – це тварини, у яких тіло вкрите пірям, є дзьоб, крила, хвіст, лапки.

2. Гра «Птахи взимку».

(Вчитель показує малюнки зимуючих птахів – діти плескають в долоні, показує перелітних – відбувається тиша).

Демонстрація : голуб, ластівка, горобець, синиця, соловей, сорока, лелека, сова, дятел, шпак, дрізд, жайворонок.

3. Робота над загадкою.

Сама невеличка,

Має білі щічки,

Сірі лапки,

Чорну шапку,

Фартушок жовтенький.

                                            (Синичка)

4. Читання деформованого тексту.

                                                       шіНа аїг

роХоші шіна аїг. раГні мат ребези. кільСки в агях тапхів! туСкають  трос каті лидят. ричать пташки. Акя свитятьс лисиці! диЛю счато дятьхо в айг лусхати

пірс хівпта.

Послухайте, як співають синички.

5. Прослуховування грамзапису співу синички.

6. «Цікавинки звідусіль».

Технологія «Мікрофон»

Довідкове бюро «Чи знаєш ти?»

Учень дає інформаційну довідку про синицю. (Дидактичний матеріал до уроку).

7. Інтерв’ю.

- А що вам відомо про цю пташку?

V. Повідомлення теми і мети уроку.

– Як ви думаєте, ці люди, які ходять у гай, люблять природу?

– А за що ви любите природу?

– Як треба до неї ставитися?

– У який розділ об'єднані твори, які ми читали?

– Продовжуючи цей розділ, ми сьогодні прочитаємо оповідання «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться» письменника Івана Сенченка, в якому дізнаємося, що ж трапилося з синичкою одного разу. Будемо удосконалювати навички виразного читання в особах, підготуємося до інсценізації твору.

VI. Вивчення нового матеріалу.

1.Розповідь вчителя про письменника.

Народився Іван Юхимович в селі Наталиному Червоноградського району на Полтавщині. Вчився у сільській школі. Любов до книги прищепила його вчителька, яка навчила його розуміти добро і зло. Потім вчився в училищі, учительській семінарії. Закінчив Харківський інститут народної освіти. В літературі відомий як письменник і перекладач. До кращих творів для дітей належать :

повісті: «Руді вовки», «Діамантовий берег», збірки оповідань: «Мої приятелі»,

«Два дні з життя Женьки і Левка» та інші.

– А сьогодні до вашої уваги оповідання «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

2.Демонстрація його портрету (Івана Юхимовича Сенченка (1901-1975).

3.Словникова робота.

а) Хвилинка етимології.

Тлумачення слів

Заморозок – легенький ранковий мороз навесні або восени.

Намисто – прикраса з камінців, скла, тощо, яку жінки носять на шиї.

Паморозь – схожі на іній опади, що в морозну погоду осідають на гілках дерев, дротах.

Черепочки – шматочки  виробів з білої глини.

Оздоблювати – прикрашати, надавати кому-небудь або чому-небудь привабливого вигляду за допомогою прикрас.

б) Добір синонімів :

мжичка – мряка

позирати – дивитися, заглядати

4.Виразне читання оповідання вчителем.

(до слів «Зітхнув Юрчик...»)

5.Кероване читання з передбачення.

а) – Чим, на вашу думку, може закінчитися твір?

б) Мовчазне читання учнями до кінця

– Чи зрозумів Юрчик пташине бажання?

– Що відчувала пташка, яка сиділа у клітці?

– Чи справдилися ваші передбачення?

6. Розвиток читацьких навичок, розширення поля читання.

Сходинки слів

 

                                                      лі         .          си

                                          зем                  .                 ля

                                     кліт                      .                          ка

                             си                                 .                                  ниця

 

7.Словникова орфоепічна робота.

Читання учнями «луною» за вчителем, дотримуючись правильної вимови слів

 

                      та                                                                   та

                   жаль                                                              вночі

                  мжичка                                                         позира

                 черепочки                                                    паморозь

              брязкотельцями                                          намистинками      

 

8. Повторне читання оповідання.

а) Читання «Ланцюжком».

б) Читання за питаннями «Дощиком».

– Яке житло запропонував Юрчик?

– Як повела себе синичка?

– В яку пору року це сталося?

– Доведи рядочками тексту, прочитавши опис погоди надворі. А як було в хаті?

– З якими питаннями звернувся хлопчик?

– Що відповіла синичка?

– Куди вона рвалася?

– Як повів себе Юрчик? Що запропонував?

– З якими словами залишила клітку синичка?

VII. Фізкультхвилинка.

8. в) Робота над діалогом.

– Перегляньте уважно написання тексту.

– Що ви помітили на початку речень? (Тире)

– Про що це свідчить? (Відбувається діалог)

– Що таке діалог?

– Як називається висловлювання одного співрозмовника? (Репліка)

– З якою інтонацією слід читати слова Юрчика? (Прохаючи, благаючи)

– А синички? (Сердито, із гнівом)

г) Читання в особах.

9. Узагальнююча бесіда. Аналіз змісту твору.

-– Як ви ставитеся до вчинку Юрчика?

– Чи  зрозумів хлопчик бажання синички?

– Які слова оповідання є головною думкою твору? (Зачитайте)

– Можна назвати Юрчика другом природи?

10. Мовчазне читання тексту.

Зачитування слів – головної думки твору.

– Чому вчить оповідання?

– На що схожий цей твір?

– Що тут казкового?

– А що є реальним?

11.– А як ви допомогли птахам взимку?

 (Демонстрація годівничок)

12. Творча робота.

– Хто з вас спостерігав за поведінкою птахів?

– Що цікавого ви помітили?

– Український народ спостережливий, склав багато прикмет.

– Розєднайте слова і прочитайте народну прикмету про синичку.

Синицяпищить – зимувіщить.

Як ви розумієте її?

13. Читання учнями прикмет про птахів, які підібрали самостійно (Технологія «Мікрофон»)

(Дидактичний матеріал до уроку)

14. Робота за малюнком підручника з використанням фасилітованої дискусії, (с.92.)

– Що відбувається на малюнку? (Синичка сумує)

– Дякую.

Пара фраз вчителя

– Я зрозуміла, що на малюнку синичка сумує.

– Як це можна зрозуміти з малюнку? (Пташка вся зціпилася)

– Спасибі.

Парафраз вчителя

– Ти говориш, що пташка сумує, бо вся зціпилася.

– Що ще відбувається на малюнку? (Пташка сидить в клітці)

– Дякую.

Парафраз вчителя

– Ти повідомив, що пташка ще й сидить в клітці?

– Хто може доповнити? (Синичка зціпилася в клітці на жердині і сумує)

– Спасибі.

Парафраз вчителя

– Ти помітив, що синичка зціпилася в клітці на жердині і сумує.

– Можливо, хтось помітив те, про що ще не говорили? (Пташка сумує за волею і подружками на природі, тому прикрила свої повіки).

– Дякую.

Парафраз вчителя

– Я зрозуміла, що пташка, сидячи в клітці на жердині, сумує за волею і подружками на природі, тому прикрила свої повіки на очах).

– Спасибі за дискусію.

15. Колективне складання характеристики хлопчика Юрчика, синички.

( На дошці "розсипані" слова - картки до характеристики героїв)

Слова – картки :

а) Робота в парах.

Учні розподіляють слова-картки до таблиці характеристик героїв.

б) Робота з таблицею.

Учень з якоїсь пари обирає слово-картку до характеристики героїв і прикріплює до таблиці

в) Читання загальної характеристики хлопчика Юрчика, синички.

 

Хлопчик Юрчик

Синичка

турботливий

винахідливий

добрий

сумний

жалісливий

милосердний

сумна

насуплена

зажурена

байдужа

сердита

 

VII. Підсумок уроку.

1.Узагальнююча бесіда уроку. Відповіді на запитання.

- Сподобалося вам це оповідання?

- Коли ви хвилювалися, раділи, засмутилися?

- Чи виникало у вас почуття обурення, незадоволення? Коли саме?

- Які читацькі вміння удосконалювали?

2. Розгадування кросворду.

Виділене слово є відповіддю на питання :

– Що найдорожче виявилося в житті синички?

 

                                                                    3.  В И П У С Т И В

                                           1. С Е Н Ч Е Н К О

                                                                2.  К Л  І  Т  К  А                

                                    4.  М  И Л  О С Е Р Д Я

 

(Кросворд на фоні малюнку синички)

1. Прізвище автора оповіданні «Жаль, та не дуже, плакала б , та не хочеться» (Сенченко)

2. Яке житло було у синички? (Клітка)

3. Як повів себе хлопчик Юрчик з сумною синичкою, яка сиділа в клітці? (Випустив)

4. Що проявив хлопчик до пташки? (Милосердя)

3. Читання вірша - поради вчителем.

Отож,

Ми всі повинні пам’ятати :

І птахи, і звірі й квіти –

У природі вільні діти.

Всіх природа не забула,

Всіх до себе пригорнула.

Все візьмемо до уваги,

Не порушим рівноваги.

VIII. Домашнє завдання.

– Читати оповідання в особах, підготуватися до інсценування, с. 91-92.

 

 

 

docx
Додано
26 липня 2018
Переглядів
1513
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку