Літературне читання 3 клас. Урок творчості. Складання зв’язного тексту «Зимонька – зима».

2.Урок творчості

Тема. Аудіювання .

 Складання зв’язного тексту «Зимонька – зима».

 О. Пчілка «Дивна хатка».

Мета : актуалізувати знання про призначення такого літературного жанру ,                                     як небилиця;познайомити учнів з творчістю О. Пчілки;

розвивати мовленнєву компетентність, творчі здібності учнів, увагу,логічне мислення , пам'ять;

виховувати почуття гумору, зацікавленість до вивчення різних жанрів української мови.

Обладнання : портрет поетеси  О.Пчілки, малюнки до небилиці

                         «Дивна хатка», «Чарівниця – зима», аркуші паперу , олівці.

Тип уроку : комбінований .

Хід уроку

1. Організаційний момент.

 

Вчитель :

 Любі діти , добрий день

Зичу  праці успішної всім !

А ще , друзі, вам бажаю

Сил , натхнення на весь день.

Учні :

Добрий день!Добрий день!

Дякуємо за побажання.

 На урок беремо з собою

Знання, вміння і старання.

 

2. Мовна розминка.

1.Ходять лелеки на лузі,

 Ходять лелеки у тузі

 Будуть летіти лелеки

 Завтра  у вирій далекий.

 

2.До нас, я чула, морозець іде.

Прийде вночі сьогодні,

Настали  дні холодні

 

3. Перевірка домашнього завдання .

1.Творча робота. На дошці виставка малюнків на тему : «Чарівниця – зима».

Діти , виходячи до дошки, розповідають підготовлені  вдома твори – розповіді.

Завдання учням класу : запам’ятати з прослуханих творів одне найкрасивіше речення про зиму.

2.Колективна робота : ланцюжком діти складають  спільний текст – розповідь на тему  « Зимонька зима» з вибраних речень.

3.Конкурс  читачів. Учні виразно читають напам’ять вивчений вірш П.Воронька «Сніжинки».

4.Бесіда за змістом:

- Який буває сніг?

- Коли він найкрасивіший?

- На що схожі діамантові красуні?

 

 

5.Індивідуальна робота за карткою. Добери порівняння :

Сніжинки неначе ….(діамантові пушинки).

Зимонька мов ….(біла королева).

Ялинки  як ….(зеленаві красуні).

4. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель.

Що за диво – наша мова!

Слово горнеться до слова,

Слово з словом в’яжеться ,

Мудра казка кажеться.

Казка  чи билиця …

Мова  - чарівниця.

• Скільки чудових казок ,прислів’ї дарує нам українська мова! Її чарівні слова ми чуємо з колиски. У кожного з нас є улюблений вірш , пісня , казка, яку ми проносимо в пам’яті через усе життя і даруємо майбутнім поколінням .

5. Повідомлення теми і завдань уроку.

• Уранці  я прочитала один віршик і подумала : а чи не допоможе він нам визначити тему сьогоднішнього уроку ?

Річка в гору повернула,

Всівся коник на горбу,

Жаба бусла проковтнула

Й полетіла на вербу.

За котом погнались миші,

Ніби так завжди було.

І нарешті  очманівши,

Сонце ввечері  зійшло.

(В.Шевчук)

• Чому ви посміхалися ?
• Що вам здалося незвичайним ?Пригадайте, як називається такі вірші?Чому?
• Для чого вони створюються ?

Відповісти на ці питання ви зможете , опрацювавши тему сьогоднішнього уроку – творчості .

На дошці запис «Небилиці - гумористичний літературний жанр.

Призначення небилиць.»

6. Вивчення нового матеріалу.

1. Засвоєння поняття « небилиці».

     -«Небилиці-небувалиці», прислухайтесь  до звучання цього слова. Що воно позначає?

    Так, це назви розповідей про те, чого не буває.

   -Чому поети вигадують небувалиці? Вибери відповідь:

   - насмішити;

   - здивувати;

   - навчити;

   - порівняти;

   - подражнити.

   -Небилиці  мають  різну форму: вірш, лічилка, скоромовка, приказка.

2.  Робота  творчих груп.

      I.група. Розповіді  учнями небилиць,  вивчених  заздалегідь.  Завдання для дітей інших  груп : визначити форму небилиці. 

       1 учень:

ЩО ВОНО ЗА ДИВО?
Що воно за диво
хлопця здивувало:
де такого зроду
в світі не бувало.
На перчині — сливи,
на тополі — вишні.
А на ґанок — з грядки
маківки дві вийшли.
 
Що на клені — морква,  
На вогні — криниці,
на вербі — кислиці,
на даху — корова,
на печі — синиці.
а на річці — хата...
Щось у тебе, хлопче,
мова кострубата.
        (Микола Сингаївський)
2 учень:
СІЯВ ШПАК
Сіяв шпак чорний мак,
а вродило просо.
 Здивувався: як це так?
Де воно взялося?
 
Як привіз його на тік,
вимолотив — жито...
— От так диво,— каже шпак,—
що воно за літо!
           (Павло Мовчан)
 3 учень:
ПЕРЕПЛУТАНКА
От так диво-дивина —
виріс ріг у кабана.
Льоха вбралася у пір'я,
пси порили все подвір'я.
А цаписько в курнику
заспівав: «Кукуріку!»
Лізуть горобці під квочку,
щоб сховатись в холодочку.
А ягнята, мов коти,
геть обсіли всі плоти.
Віл на яворі пасеться,
кіт у кошику несеться.
А індики на воді плавають,
мов лебеді. А тепер скажіть мені
— де тут правда, а де ні?
              (Анатолій Григорук)
 4 учень:

 

КАРТИНА
- В мене є така картина — краща від усіх!

Не картина — дивина.

Над горою низина.

Спіють яблука, малина, -верху валить сніг.

На гілках сидять зайчата.

На ставку пливуть курчата.

Їжаки летять.

Світить сонце, сяють зорі.

Жолуді на осокорі гронами висять.

—    От картина,так картина!

Що малюнок, то й новина.

Хто ж її подарував?
—    Це я сам намалював!
              (Платон Воронько)

 

5 учень:

ЛІЧИЛКА-НЕБУВАЛИЦЯ
—    Куди ідеш, Кудикало?
—    Куди? А в Нікудикало, на гору Неминалицю ловити Небувалицю. Оту, що озивається — сміється-заливається. Ловитиму-хапатиму, лічитиму-питатиму:
—    Чи одуд, чи зозулиця? Ховається чи жмуриться?
              (Тамара Коломієць)

 
СКОРОМОВКА-НЕБУВАЛИЦЯ
У стоніжок
по сто ніжок.
Всі сто милися.
Всі стомилися.
             (Грицько Бойко)

6 учень: 
Приказка-небувалиця
(З народного)
—    Смачна каша!
—    А ти їв?
—    Ні!
—    Звідки ж знаєш?
—    Чув, як говорили, що бачили, як їли!

- Яка небувалиця видалась вам  найсмішнішою?

ІІ група. Знайомство з творчістю О. Пчілки. Діти по черзі розповідають інформацію з життя та творчості  письменниці.

Завдання для інших груп: доповнити необхідними  даними схему, яка знаходиться на партах біля кожної з творчих груп.

Полтавщина,                                    Роки життя                              Мати

місто-?                                                  1849-?                                 ? дітей

 

                                                        О. Пчілка

                                           (О. П. Косач-Драгоманова)

 

 

 

 

Розвиток                                      Письменниця                         Перекладач                                

особистості,                            (найвідоміші твори

захоплення.                             для дітей)                                  

?                                     ?

 

Додаток

(Інформація для учнів  другої групи.)

 

Олена Пчілка Косач Ольга Петрівна

Олена Пчілка. 1896 р.

 

Оле́на Пчі́лка (псевдонім Ольги Петрівни Косач; *29 червня 1849, Гадяч — †4 жовтня 1930), письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925); мати Лесі Українки, сестра М. Драгоманова.

 

 

Біографія

 

Ольга Петрівна Драгоманова

Народилася Олена Пчілка в містечку Гадяч на Полтавщині в родині небагатого поміщика Петра Якимовича Драгоманова. Початкову освіту отримала вдома. Батьки прищепили їй любов до літератури, до української народної пісні, казки, обрядовості. Закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць» (1866).

Влітку 1868 р. разом з чоловіком виїхали на Волинь до місця служби П. А. Косача у містечко Звягель (нині Новоград-Волинський). 25 лютого 1871 р. тут народилася дочка Лариса, яка ввійшла в світову літературу як Леся Українка. Два сини й чотири дочки виростила сім'я Косачів. Та не тільки сімейними клопотами жила Ольга Петрівна. Вона розпочала свій творчий шлях з перекладів поетичних творів Пушкіна і Лермонтова. 1876 року вийшла друком у Києві її книжка «Український народний орнамент», яка принесла Олені Пчілці славу першого в Україні знавця цього виду народного мистецтва.

Після одруження з П. Косачем (1868) виїхала на Волинь, де записувала пісні, обряди, нар. звичаї, збирала зразки нар. вишивок. Тоді ж опублікувала дослідницьку працю «Укр. орнамент» (1876), зб. перекладів з М. Гоголя (1881) і з О. Пушкіна й Ю. Лєрмонтова «Укр. дітям» (переклад російських і польських письменників, була підготовлена книга 1882), видала своїм коштом «Співомовки» С. Руданського (1880). З 1883 П. почала друкувати вірші та оп. у львівському ж. «Зоря», перша зб. поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно П. брала діяльну участь у жін. русі, разом з Н. Кобринською видала у Львові альманах «Перший Вінок» (1887).

Весною 1879 р. О. П. Косач з дітьми приїхала в м. Луцьк до свого чоловіка, якого було переведено на посаду голови Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників. У Луцьку вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки.

У 1890-их pp. П. жила в Києві, у 1906-14 pp. була ред.видавцем ж. «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908-14). Нац. і соц. мотиви становили основний зміст творів П., в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти нац. і політ. гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмам, показувала, як нац. свідома укр. молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу.

Твори

До кращих творів Олени Пчілки належать:

•                                                «Товаришки» (1887),
•                                                «Світло добра і любови» (1888),
•                                                «Соловйовий спів» (1889),
•                                                «За правдою» (1889),
•                                                «Артишоки» (1907),
•                                                «Півтора оселедця» (1908),
•                                                п'єса «Сужена не огужена» (1881),
•                                                п'єса «Світова річ» (1908) та ін.

П. належить поважне місце в укр. дитячій літературі. Крім численних поезій, казок, оп., П, написала для дітей багато п'єс:

•                                                «Весняний ранок Тарасовий» (1914),
•                                                «Казка Зеленого гаю»,
•                                                «Щасливий день Тарасика Кравченка» (1920),
•                                                «Киселик», «Скарб», «Мир миром» (1921),
•                                                «Кобзареві діти»,

та ін.

Пчілці належить чимало перекладів і переспівів світової класики: Овідія, А. Міцкевича, О. Пушкіна, Й. В. Ґете, Г. К. Андерсена, В. Гюґо. Крім того, вона написала низку публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів: «М. П. Старицький» (1904), «Марко Кропивницький яко артист і автор» (1910), «Євген Гребінка і його час» (1912), «Микола Лисенко» (1913), «Спогади про Михайла Драгоманова» (1926), «Автобіографія» (1930). Великі заслуги П. в ділянці дослідження укр. фольклору та етнографії. Наук. значення мають такі праці: «Українські узори» (1912 і 1927), «Про легенди й пісні», «Українське селянське малювання на стінах» та ін. У 1920 за антибільшовицькі виступи вона була заарештована в Гадячому. Після звільнення з арешту виїхала в Могилів-Подільський, де перебувала до 1924, а відтоді до смерті жила в Києві, працюючи в комісіях УАН, членом кореспондентом якої була з 1925. Збірка творів: «Оповідання», І-III (1907, 1909, 1911) та «Оповідання» (з автобіографією, 1930).

Робота в групах

  I. група. Ознайомлення  з небилицею О.Пчілки «Дивна хатка».

  1. Розповідь напам’ять  заздалегідь вивченої небилиці «Дивна хатка» за частинами з демонстрацією малюнків.

  -Що незвичного ви почули  у вірші?

  2. Словникова робота. Гра «Припущення»  (виказування  своїх варіантів до лексичних    значень нових слів після обговорення в групах).

Книшована- …  ,

стріха- …  ,

гасають- …  ,

бездонний глечик- …  .

-Яка група має  рацію? Хто з вас помилився?

3.   Конкурс читачів.

4.  Фізхвилинка. Виконання  рухів – імітацій до подій вірша «Дивна хатка»  (4 абзац).

5.  Розвиток творчих  здібностей.

     -Як ви гадаєте, чи можна вірш зробити небилицею?

     -Що для цього потрібно зробити? (Поміняти місцями підмети кожної пари речень.)

  Дітям кожної групи роздається вірш, який треба перетворити на небилицю.

 

 

 

I. Група :

Зайчик мовить зайченяті:

—           Мій хвостатий.

Сичить гуска гусеняті:

—          Мій крилатий.

Лев говорить левенятку:

—          Мій ласкавий.

Лис лепече лисенятку:

—          Мій лукавий.

 

II.Група :

Леопард спіймав ягничку,

Бегемот жує травичку.

Мавпа скаче по гілках,

Ефа повзає в пісках.

На крижині два моржі,

На болоті два вужі.

 

 

 

 

 

III.Група :

У бабусі руки вмілі,

А казки чудові, милі.

Миготять в повітрі спиці,

За клубочком скаче киця.

А нитки все в’ються, в’ються,

А казки рікою ллються…

Ляжу в ліжко, та не спиться –

Нову казку в’яжуть спиці.
                    (В. Зінченко)

 

 

 

Презентація своїх віршів – небилиць.

 

 

7. Закріплення вивченого матеріалу.

1.                    Гра «Небувалиця» (один учень називає предмет, інший,кого він вибирає, – дію, яка д не відноситься до цього предмету. Таким чином створюється небувалиця. Гра продовжується ланцюжком.)

Наприклад :

заєць … (літає в небі),

риба … (пасеться на лузі).

2.                    «Хвилинка фантазії» (учням роздаються аркуші паперу та олівці. За одну хвилину діти повинні намалювати те, чого не буває, тобто небилицю.)

Виставка малюнків.

8. Домашнє завдання.

1.                    Вивчити небилицю О. Пчілки « Дивна хатка» напам’ять.
2.                    Творча робота : придумати свою небилицю.

9. Підсумок уроку.

• З яким жанром художньої літератури ви сьогодні познайомилися ?

Сенкан

 

 

1.  Небилиця.

2.  Весела ,кумедна, віршована.

3.  Слухати, читати, бавитися, створювати.

4.  Небилиці розвивають гумористичні почуття.

5.  Гумор.

10. Вузлик на пам'ять.

Любі діти!

Вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу, чудову,

Як материнську

Пісню колискову.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Додаток до уроку 2)