Літературні диктанти за творчістю Т.Г.Шевченка(Уривки на розпізнавання,пригадай,кому належать вислови про Шевченка, віднови текст,з якого твору цитата,назвіть жанр твору.)

Літературний диктант №1

Визначте, з якого твору цитата.

 

1.Борітеся – поборете, Вам бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая! ("Кавказ)

2. В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. ("І мертвим і живим")

3. Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями. ("Катерина")

4. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. ("І мертвим і живим")

5. Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать. ("І виріс я на чужині")

6. Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать. ("І виріс я на чужині")

7. А ти, моя Україно, Безталанна вдово. ("Сон")

8. Нема на світі України, Немає другого Дніпра. ("І мертвим і живим")

9. Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, І спати на волі... ("Минають дні минають ночі ")

10. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. ("Заповіт")

11. Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле. ("Кавказ")

12. Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть. ("Чи ми ще зійдемося знову")

 

 

 

 

 

 

 

 

Літературний диктант №2

 Назвіть жанр твору

 

1. «Причинна»…(балада)

2. «Тарасова ніч»…(поема)

3. «Великий льох»…(містерія)

4. «Русалка»…(балада)

5. « Слепая»…(поема)

6.  «До Основ'яненка »…(вірш)

7.  «Думка («Тече вода в синє море…»)…(вірш, думка)

8. « Ісаія. Глава 35 (вірш) »…(подражаніє)

9.  «Давидові Псалми» …(псалми)

10. « Тополя» …(балада)

11. « Три літа» …(вірш)

12. « Лілея» …(балада)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літературний диктант №3

Уривки на розпізнавання

 

 

1. І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

 («І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»)

 

2. І мене в сем'ї великій,

В сем'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

 («Заповіт»)

3. Минув і рік, минув другий –

Козака немає;

Сохне вона, як квіточка;

Мати не питає:

"Чого в'янеш, моя доню?"

Стара не спитала,

За сивого, багатого

Тихенько єднала.

(«Тополя»)

4. Сидить батько кінець стола,

На руки схилився;

Не дивиться на світ божий:

Тяжко зажурився.

Коло його стара мати

Сидить на ослоні,

За сльозами ледве-ледве

Вимовляє доні:

 («Катерина»)

5. На Йвася глянула; взяла

Його, гарненько сповила,

І копу дожинать пішла,

Поки не чути ланового.

 («Сон»)

6. А над самою водою

Верба похилилась;

Аж по воді розіслала

Зеленії віти,

А на вітах гойдаються

Нехрещені діти.

(«Зоре моя вечірняя»)

7. А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

 («За сонцем хмаронька пливе»)

8. Неначе писанка: село

Зеленим гаєм поросло;

Цвітуть сади, біліють хати,

А на горі стоять палати

Неначе диво, а кругом

Широколистиї тополі;

 («Село»)

9. Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

(«Мені тринадцятий минало»)

10. Шука козак свою долю,

А долі немає.

Пішов козак світ за очі;

Грає синє море,

Грає серце козацькеє,

 («Думка»)

 11. А сестри! сестри! Горе вам,

Мої голубки молодії,

Для кого в світі живете?

Ви в наймах виросли чужії,

У наймах коси побіліють,

У наймах, сестри, й умрете!...

 («Якби ви знали, паничі…»)

12. А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі.

Мов одірвалось од гіллі,

Одно-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині.

Мені здається, що се я,

Що це ж та молодість моя.

(«І золотої й дорогої…»)

 

 

 

 

 

 

 

 

Літературний диктант №4

 Віднови текст

 

 

1. І смеркає, і …(світає),

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

 

2. Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі …(любились).

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Одружимо їх. Не вгадали.

 

3. По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне…( тополю)

До самого долу…

 

4. Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з …(москалями),

Бо москалі – чужі люде,

Роблять лихо з вами…

 

 

5. У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая …(мати молодая)

З своїм дитяточком малим.

 

6. досі сниться: під горою

Меж вербами та над водою

Біленька …(хаточка). Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

 

7. Нa панщині пшеницю жала;

Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, – …(пошкандибала)

Івана сина годувать.

 

8. Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять …(ждуть).

 

9. Зоре моя вечірняя,

Зійди над …(горою),

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

 

10. За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли…( розстилає)

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

 

11. Мені тринадцятий минало.

Я пас…(ягнята) за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

 

12. Тече вода в синє море,

Та не витікає;

Шука…(козак) свою долю,

А долі немає.

 

 

 

 

Літературний диктант №5

Пригадай,кому належать вислови про Шевченка

 

1. «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю». (Остап Вишня)

2. Не поет – бо це ж до болю мало,

Не трибун – бо це лиш рупор мас,

І вже менш за все – «Кобзар Тарас»

Він, ким зайняло і запалало. (Є. Маланюк)

3. «Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…».

(Є. Сверстюк)

4. «Коли б мені прийшлося одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія бажання життя. Свобідного життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, – се ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя».( І.Франко)

5. Ти нам залишив прагнення високі,

 

 Шляхи священні, по яких іти

 

 Твого сумління й мужності уроки

 

 Ми бережем і будем берегти.

( Микола Палієнко)

6. «Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу».( Максим Рильський)

7. «Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче звертається до свого поета. Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його постійна турбота за пригноблених – як це зараз нам співзвучно!». (Павло Тичина)

8. «Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення». (Павло Грабовський)

9. «Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира...Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і внаших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись». (Олесь Гончаp)

10. «Завдяки Шевченкові скарби української душі повною річкою влилися в загальний потік людської культури»; (А. Луначарський)

11. «Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка» (Н. Хікмет, Туреччина)

12.  «Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини». (Джон Ф. Кеннеді)